Основні тенденціїрозвитку драматургії

на межі ХІХ – ХХ століть.«Нова драма»

Ніхто не може заперечити, що театр є потребою людини, такою самою, як музика, малярство, а може ще й більшою. Ідуть люди в театр і будуть ходити. Лесь Курбас

“Арістотелівська” (закрита)1. Характери персонажів розкриваються через їхні вчинки.2. Хронологія подій і вчинків героїв зберігається на відносно обмеженому просторі.3. Фабульна будова (зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка).4. Представники: Софокл, Евріпід, Корнель, Расін, Ф. Шіллер, В. Гюго, Д. Г. Байрон та ін.

“Неарістотелівська” (відкрита)

1.Синтетичність художнього мислення: проникнення до драми ліричних (лірична драма) та епічних елементів (епічна драма).2.Ознаки ліричної драми: зосередження уваги на внутрішньому світі героїв, умовність, ускладнена композиція, домінуюча роль асоціативних зв’язків та ін.3.Ознаки епічної драми: умовність, інтелектуалізація змісту, активне втручання митця у дію.Представники: японські театри Кабукі і Но, Б. Брехт, М. Куліш та ін.

 

Жанрові типи драми

             

трагедія

містерія

ауто

мораліте

трагікомедія

інтерлюдія

трагіфарс мелодрама

комедія

фарсміракль

драма

водевіль

Комедія дель арте

Драматичні жанри 

  

 

  

Нова драматургія вимагала докорінної перебудови застарілої театральної системи, іншої акторської гри, іншого розуміння завдань режисури, інших декорацій, одне слово – нової мови театру . К. Шахова

“Символістська драма”Еволюція творчості – від “театру мовчання” до “театру надії”Відсутність динаміки сюжетуНастрій – провідний жанротворчий чинникЗображенння існування “видимого і невидимого” світівФормула “трагічного мовчання”Еволюція внутрішнього стану героївСимволіка, підтекст “Сліпі”, “Непрохана”, “Синій птах”

МОРІС МЕТЕРЛІНК

“Драма ідей” (соціально-психологічна драма з ретроспективною композицією, напруженими ідейними зіткненнями )Внутрішні конфліктиПоєднання зовнішньої і внутрішньої діїІнтелектуально-аналітичний підхід до подій, образівГерой – індивідуаліст, бунтар проти усталених нормГлядач – “співавтор-драматург”“Відкритий” фінал творуОпосередкованість і неоднозначність авторської оцінкиСимволіка, підтекст“Ляльковий дім”, “Примари”, “Дика качка” та ін.

Генрік Ібсен

“П’єси-дискусії”, їх інтелектуальний характерЗвернення до актуальних проблем сучасностіКонфлікт – зіткнення ідей, ідеалівВідмова від традиційної композиційної схеми драмиВикористання гротеску і парадоксуВідкритий фіналКонцепція персонажівАктивізація глядацького сприйняття“Будинки вдівця”, “Професія місіс Воррен”, “Пігмаліон”, “Дім, де розбиваються серця” та ін.

Бернард Шоу

Ліро-психологічна драма“Бездійовий сюжет” (відсутність яскраво вираженої боротьби-інтриги)У центрі уваги – внутрішні конфлікти“Підводні течії” драми (підтекст)Зображення трагедії буттяПрихованість авторської оцінкиОсоблива значимість художньої деталі у ідейно-художньому просторі твору“Чайка”, “Три сестри”, “Вишневий сад” та ін.

Антон Чехов

Реалістичний та натуралістичний театр (О. Островський, Л. Толстой, Г. Гауптман, А. Стріндберг, Е. Золя та ін.)

Символістські та неоромантичні тенденції (М. Метерлінк, Е. Ростан, О. Вайльд)

“НОВА ДРАМА”Проблематика

Показ “трагедії життя” особистості та людства;

духовні пошуки як втілення проблем буття

Внутрішній конфліктВідмова від традиційної композиції (зав’язка конфлікту поза межами дії драми, “відкритий фінал”)

Рушій сюжету – зіткнення ідей, моральних поглядів, психологічних колізій

Герой як “духовний симптом” епохи; індивідуалістНеоднозначність персонажів, відсутність поділу їх на головних і другорядних

Глядач активно залучається до дії, переживає й мислить разом з героями

ФУНДАТОРИ “НОВОЇ ДРАМИ”

ГЕНРІК ІБСЕН“ДРАМА ІДЕЙ”

ГЕНРІК ІБСЕН“ДРАМА ІДЕЙ”

БЕРНАРД ШОУ“П’ЄСИ-ДИСКУСІЇ”

БЕРНАРД ШОУ“П’ЄСИ-ДИСКУСІЇ”

АНТОН ЧЕХОВ“ЛІРО-ПСИХОЛОГІЧНА

ДРАМА”

АНТОН ЧЕХОВ“ЛІРО-ПСИХОЛОГІЧНА

ДРАМА”