м.в.володарська усі уроки природознавства 1 клас

Серія «Усі уроки в початковій школі» Заснована у 2006 році

М. 0. Володарська, 0. 0. Ривкіна

уроки ПРИРОДОЗНАВСТВА

1 клас

Издательская группа «Основа» ІІИ!ІІІЙ!І\ «Электронные книги»

Харків Видавнича група «Основа»

2012

УДК 37.016 ББК 74.263

В67

Володарська М. О., Ривкіна О. О. В67 Усі уроки природознавства. 1 клас — Х. : Вид. гру-

па «Основа», 2012 — 288 c. : табл. — (Серія «Усі уроки в початковій школі»).

ISBN 978-617-00-1324-8. Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки

уроків природознавства у 1-му класі, складені відповідно до вимог нової навчальної програми (К. : Освіта, 2012).

Цікавий дидактичний матеріал, методичні поради щодо проведення екскурсій, різноманітні ігри розвивального характеру, зразки роздаваль-ного та демонстраційного матеріалу — все це відрізняє запропанований посібник від традіційних планів-конспектів та надає можливість їх вико-ристання вчителями, які працюють за різнимим підручниками.

Для вчителів початкової школи.

Навчальне видання

Серія «Усі уроки в початковій школі»

ВОЛОДАРСЬКА МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

РИБКІИА ОЛЕНА ОЛЕГІВНА

УДК 37.016 ББК 74.263

УСІ УРОКИ ПРИРОДОЗНАВСТВА. 1 КЛАС

Головний редактор Ю. Є. Бардакова Редактор О. В. Грабар

Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко Технічний редактор О. В. Лєбєдєва

Коректор О. М. Журенко

Підписано до друку 29.04.2012. Формат 60x90/16. Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.

Ум. друк. арк.18,0. Замовлення № 12-05/14-05.

ТОВ «Видавнича група "Основа"» 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66

тел. (057) 731-96-33 е-mail: [email protected]

Свідоцтво суб'єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

ISBN 978-617-00-1324-8 © Володарська М. О., Ривкіна О. О., 2012 © ТОВ «Видавнича група "Основа"», 2012

mailto:[email protected]

ЗМІСТ

ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ 6

ВСТУП 9 Урок 1. Для чого ми вивчаємо природознавство 9

СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ 12 Урок 2. Що потрібно знати про природу 12 Урок 3. Жива і нежива природа 17 Урок 4. Екскурсія. Ознайомлення з об'єктами неживої

та живої природи 22 Урок 5. Як людина пізнає світ 24 Урок 6. Як людина пізнає світ 27 Урок 7. Спостереження та досліди 30 Урок 8. Спостереження та досліди. Практична робота.

Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи 33

Урок 9. Екскурсія на пришкільну ділянку. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі 37

Урок 10. Природні та рукотворні об'єкти (тіла) 44 Урок 11. Дослідницький практикум.

З чого це виготовлено? 48 Уроки 12-13. Запитання до природи. З чого виготовляють

папір? Чому малює твій олівець? 51 Урок 14. Живі організми, їх ознаки та умови, необхідні

для життя, різноманітність 59 Урок 15. Значення природи для життя людини 62 Урок 16. Бережливе ставлення до природи 66 СВІТ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ 71 Урок 17. Сонце та його значення для життя на Землі 71 Урок 18. Вода та її властивості. Демонстрація властивостей

води (безбарвна, прозора, набуває форми посудини, тече) 75

Урок 19. Вода в природі та в житті людини. Дослідницький практикум. Куди зникає вода з калюжі? 78

4 Усі уроки природознавства. 1 клас

Урок 20. Запитання до природи. Як економно використовувати воду вдома? 84

Урок 21. Повітря та його властивості. Демонстрація властивостей повітря (існує навколо нас, без запаху, прозоре, намагається зайняти весь доступний простір) 87

Урок 22. Значення повітря для живої природи 90 Урок 23. Запитання до природи.

Чому підстрибує м'яч? 95 Урок 24. Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи

і господарської діяльності людини 98 Урок 25. Гірські породи, їх значення для людини.

Практична робота. Ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю 102

СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ 105 Урок 26. Рослини, їх будова. Практична робота.

Вивчення будови рослин 105 Урок 27. Дерева, кущі, трав'янисті рослини 109 Урок 28. Листяні та хвойні рослини 113 Урок 29. Екскурсія у сад (парк, сквер, ліс).

Правила поведінки у природі 120 Урок 30. Дикорослі та культурні рослини 125 Урок 31. Кімнатні рослини. Практична робота.

Догляд за кімнатними рослинами 129 Урок 32. Тварини 132 Урок 33. Дикі та свійські тварини 136 Урок 34. Запитання до природи. Чи розуміються

тварини між собою? 143 Урок 35. Комахи 147 Урок 36. Дослідницький практикум.

Як живуть мурахи? 153 Урок 37. Риби 160 Урок 38. Птахи 166 Урок 39. Звірі 174 Урок 40. Запитання до природи. Чим снідає їжачок? 178 Урок 41. Тварини «живого куточка», хатні улюбленці . . . 181 Урок 42. Запитання до природи. За що нам удячні хатні улюбленці (рослини, тварини)? 184

Зміст 5

Урок 43. Екскурсія до краєзнавчого музею, шкільного «живого куточка», зоопарку (на вибір) 189

РІДНИЙ КРАЙ 193 Урок 44. Природа в місті (селі) та його околицях 193 Урок 45. Міні-проект. Моє улюблене місце відпочинку

на природі в місті (селі) 196 Урок 46. Водойми рідного краю 200 Урок 47. Охорона водойм 202 Урок 48. Екскурсія до водойми (у ліс). Правила

поведінки поблизу водойми (у лісі) 205 Урок 49. Дикорослі рослини рідного краю 208 Урок 50. Лікарські рослини 214 Урок 51. Охорона рослин 219 Урок 52. Червона книга. Червонокнижні рослини

рідного краю 224 Урок 53. Культурні рослини рідного краю 228 Урок 54. Запитання до природи. Звідки береться олія? . . . 233 Урок 55. Тварини рідного краю 237 Урок 56. Охорона тварин 240 Урок 57. Свійські тварини рідного краю 244 Урок 58. Праця людей у місті (селі) 248 Урок 59. Дослідницький практикум. Чим славиться моє місто (село) 254 МОЯ КРАЇНА — УКРАЇНА 259 Урок 60. Україна — моя Батьківщина. Дослідницький

практикум. Мандрівка Україною, про яку ти мрієш 259

Урок 61. Карта України. Умовні позначення на карті (рівнини, гори, водойми) 262

Урок 62. Водойми України 265 Урок 63. Міні-проект. Як облаштувати джерело? 269 Урок 64. Найбільші річки та озера України, їх значення

для людини 272 Урок 65. Чорне та Азовське моря. Значення морів 277 Урок 66. Гори України 281 Урок 67. Природа Українських Карпат 283 Урок 68. Природа Кримських гір 286

ОРІЄНТОВНЕ К А Л Е Н Д А Р Н О -Т Е М А Т И Ч Н Е П Л А Н У В А Н Н Я

№ з/п Тема уроку Дата Вступ

1 Для чого ми вивчаємо природознавство Світ, у якому ти живеш

2 Що потрібно знати про природу

3 Жива і нежива природа

4 Екскурсія. Ознайомлення з об'єктами неживої та живої природи

5 Як людина пізнає світ

6 Як людина пізнає світ 7 Спостереження та досліди

8 Спостереження та досліди. Практична робота. Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи

9 Екскурсія. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі

10 Природні та рукотворні об'єкти (тіла) 11 Дослідницький практикум. З чого це виготовлено?

12-13 Запитання до природи. З чого виготовляють папір? Чому малює твій олівець?

14 Живі організми, їх ознаки та умови, необхідні для життя, різноманітність

15 Значення природи для життя людини 16 Бережливе ставлення до природи

Світ неживої природи

17 Сонце та його значення для життя на Землі

18 Вода та її властивості. Демонстрація властивостей води (безбарвна, прозора, набуває форми посудини, тече)

19 Вода в природі та в житті людини. Дослідницький практикум. Куди зникає вода з калюжі?

20 Запитання до природи. Як економно використовувати воду вдома?

Орієнтовне календарно-тематичне планування 7

№ з/п Тема уроку Дата

21 Повітря та його властивості. Демонстрація властивостей повітря (існує навколо нас, без запаху, прозоре, намага-ється зайняти весь доступний простір)

22 Значення повітря для живої природи 23 Запитання до природи. Чому підстрибує м'яч?

24 Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини

25 Гірські породи, їх значення для людини. Практична робота. Ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю

Світ живої природи

26 Рослини, їх будова. Практична робота. Вивчення будови рослин

27 Дерева, кущі, трав'янисті рослини 28 Листяні та хвойні рослини

29 Екскурсія у сад (парк, сквер, ліс). Правила поведінки у природі

30 Дикорослі та культурні рослини

31 Кімнатні рослини. Практична робота. Догляд за кімнатними рослинами

32 Тварини 33 Дикі та свійські тварини

34 Запитання до природи. Чи розуміються тварини між собою?

35 Комахи 36 Дослідницький практикум. Як живуть мурахи? 37 Риби 38 Птахи 39 Звірі 40 Запитання до природи. Чим снідає їжачок? 41 Тварини «живого куточка», хатні улюбленці

42 Запитання до природи. За що нам удячні хатні улюбленці (рослини, тварини)?

43 Екскурсія до краєзнавчого музею, шкільного «живого куточка», зоопарку (на вибір)


№ з/п Тема уроку Дата Рідний край

44 Природа в місті (селі) та його околицях

45 Міні-проект. Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі)

46 Водойми рідного краю

47 Охорона водойм

48 Екскурсія до водойми (у ліс). Правила поведінки по-близу водойми (у лісі)

49 Дикорослі рослини рідного краю 50 Лікарські рослини

51 Охорона рослин 52 Червона книга. Червонокнижні рослини рідного краю

53 Культурні рослини рідного краю 54 Запитання до природи. Звідки береться олія?

55 Тварини рідного краю 56 Охорона тварин

57 Свійські тварини рідного краю 58 Праця людей у місті (селі)

59 Дослідницький практикум. Чим славиться моє місто (село)

Моя країна — Україна

60 Україна — моя Батьківщина. Дослідницький практикум. Мандрівка Україною, про яку ти мрієш

61 Карта України. Умовні позначення на карті (рівнини, гори, водойми)

62 Водойми України 63 Міні-проект. Як облаштувати джерело?

64 Найбільші річки та озера України, їх значення для людини

65 Чорне та Азовське моря. Значення морів

66 Гори України

67 Природа Українських Карпат 68 Природа Кримських гір

ВСТУП Урок 1

Тема. Для чого ми вивчаємо природознавство Мета: дати учням уявлення про природознавство як предмет; учити розповідати, що вивчає природознавство, ставити питання про природу; розвивати вміння працювати в парах, вести прості діалоги; виховувати інтерес до вивчення природи.

Хід уроку I . О р г а н і з а ц і й н и й м о м е н т

•• Вправа «Погода» — Яка зараз пора року? — Який місяць? — Яке число? — Тепло чи холодно надворі? — Який стан неба? — Яка температура повітря? — Чи були сьогодні протягом дня опади?

I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Здрастуйте, юні любителі природи! Я рада вас вітати на уроці,

на якому ми дізнаємося багато цікавого і дивного! Ми починаємо вивчати новий навчальний предмет — природо-

знавство. Спробуємо разом прочитати назву нашого предмета по складах. (Діти читають із дошки: «При-ро-до-знав-ство».)

— Як ви вважаєте, про що ми говоритимемо на цьому уроці? (Відповіді дітей.)

— На наших уроках ви маєте бути уважними і винахідливими, допитливими та працелюбними. Хто готовий почати працювати? Сядьте красиво. Молодці! I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Розповідь учителя з елементами бесіди — Ми починаємо вивчати природознавство. Що для вас означає це слово? З яких слів воно утворюється?

(Утворюється з двох слів: «природа» і «знати»; означає «вивчати природу».)

— Отже, природознавство — це сукупність певних знань про природу.


Знання про природу люди накопичували з давніх-давен і пере-давали з покоління в покоління. Без них вони просто не змогли б жити. Зоряне небо допомагало їм знайти дорогу в інші краї та по-вернутися додому. Знання про корисні копалини були потрібні для будівництва, виготовлення посуду та зброї, добування солі тощо. Можливість харчуватися давали знання про ґрунти, рослини та тварин. Знання про воду та вітер допомогли людям вести господар-ство (вітряки, млини), подорожувати (вітрильники) та ін.

— Чи потрібні знання про природу людині сьогодні? (Так, по-трібні.)

— Які саме знання? (Знання про ґрунти, рослин, тварин, ко-рисні копалини, речовини тощо)

— Так, дійсно, сьогодні, людині як ніколи потрібні знання про: • ґрунти і рослини — для отримання високого урожаю пшениці,

цукрових буряків, картоплі; • свійських тварин — для виведення нових порід, які дають ба-

гато молока, м'яса, шерсті; • природу — для використання сили води і вітру, атомної енергії

та енергії Сонця на електростанціях; • корисні копалини: вугілля, нафту, газ, залізну руду, золото —

для використання їх у промисловості. — Для чого людині потрібні знання про природу? (Знання про

природу значно полегшують життя людині.) 2 Робота з малюнками про природу

На дошці — малюнки із зображенням куточків природи. Учитель читає вірш.

Озирнися навкруги, дружок! Бачиш річку, поле і лужок, Пташині зграї, вертоліт, Що відправився в політ. Вітерець голубить квіти, Бавляться довкола діти.

— Розгляньте малюнки, визирніть у вікно, озирниться. Що таке природа? Що і хто є частиною природи? (Природа — це те, що до-вкола нас. Це — різні істоти і предмети, тварини, небо, хмари, де-рева, будинки, люди.)

— Добре, діти! Молодці! І мені хочеться, щоб ви навчилися спо-стерігати за природою, вивчати, досліджувати, та слухати її, бути допитливими!

Світ, що довкола нас, красивий і загадковий. Щоб багато дізна-тися про природу, потрібно вміти ставити запитання.

Вступ 11

— Що б ви хотіли дізнатися про природу? (Відповіді дітей.) Учитель вислуховує запитання учнів, звертає увагу на найцікавіші та

вдало складені. •• Фізкультхвилинка

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Ознайомлення зі словами-помічниками

— Діти, подивіться на дошку! Я принесла для вас квітку. Учитель дістає ромашку зі словами-помічниками.

— Що незвичайного ви помітили в цій квітці? (На кожній пе-люстці написано слово.)

— Ці слова-помічники допоможуть вам ставити запитання. 2 Робота в парах

— На партах у вас багато цікавих предметів. (У кожного учня на парті лежить певний предмет: шишки, овочі, фрукти, іграшки — птахи, тварини.)

— Розгляньте предмети і поставте одне одному запитання. У цьому вам допоможуть слова-помічники.

— Хто спробує поставити запитання мені? (Учні ставлять за-питання вчителеві.)

V . п і д с у м о к у р о к у — Що вивчає предмет природознавство? — Для чого людині потрібні знання про природу? — Які слова вам допомогли правильно складати запитання?

(Учні називають слова-помічники.) — Для чого необхідні вміти складати запитання? (Щоб багато

дізнатися про довкілля)

с в і т , у Я К О М У т и Ж И В Е Ш

Урок 2 Тема. Що потрібно знати про природу Мета: розповісти учням, що природа загадкова і дивна, що її слід вивчати; розвивати вміння ставити запитання про природу; виховувати інтерес до пізнання природи.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Що вивчає предмет природознавство? — Для чого людині потрібно знання про природу? — Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що необхідно знати про при-

роду. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Читання вірша Н. Красоткіної

Гляньте, ліс вдалині темніє, Але я вам сказати мушу, Він розказувать казку вміє, Має він поетичну душу.

І живуть в лісі звірі, птахи, Для людей вони загадкові. І великі, й малі комахи Дуже дивні, а ще казкові.

А людина живе у світі, Як природи рідна дитина, Без довкілля не може й миті На землі цій прожить людина.

Світ, у якому ти живеш 13

Без повітря і без водички, І без сонечка, й сині неба. І без квіточки, без травички... Та природу вивчати треба.

Щоб не скривдити, не зламати, А в гармонії з світом жити. Тож природу нам треба знати, Бо прийшли ми у світ — любити!

— Які казки може розповісти ліс? — Чому необхідно вивчати природу? — Як ви розумієте слова «в гармонії з світом жити»?

2 Читання вчителем розмови між двома хлопчиками (за Н. Красоткіною)

1-й х л о п ч и к . Яка чарівна природа! Яка вона загадкова та дивна!

2-й х л о п ч и к . А що тут такого дивного та загадкового? При-рода як природа, усе на місці... Не бачу тут нічого загадкового.

1-й х л о п ч и к . І що, все на світі знаєш? І нема ніде загадок? 2-й х л о п ч и к . Ні, не бачу я ніяких загадок. Це люди самі собі

загадують загадки, щоб потім було що розгадувати. А коли я чогось і не знаю, бо ще малий, то візьму книжку та й почитаю — і все зна-тиму.

1-й х л о п ч и к. А звідки ж усе знатимеш? 2-й х л о п ч и к. Ну, сказав же — з книжок! Від людей! 1-й х л о п ч и к. А книжки хто написав? 2-й х л о п ч и к. Ну, звісно ж, люди! 1-й х л о п ч и к . Отже, потрібно природу вивчати, щоб для нас

написати книжки, щоб діти могли про все дізнатися. А нам слід бути спостережливими, щоб бачити і пізнавати цей великий світ і всі загадки у ньому, бо їх безліч!

2-й х л о п ч и к. Чому все загадки, загадки? 1-й х л о п ч и к . Тому що природа їх повсякчас нам загадує. Ди-

вишся ти на світ, і нібито все тобі відомо, а коли починаєш з'ясовувати суть, то виявляється, що стільки всього невідомого, дивного, загад-кового!

2-й х л о п ч и к . І щоб усе знати, необхідно розгадувати загадки природи?

1-й х л о п ч и к . Потрібно любити природу, без природи людина не може прожити і миті.

2-й х л о п ч и к . Теж сказав! Не проживе і миті, яка дурниця! Ну й придумав!


1-й х л о п ч и к . От, дивак! А ти закрий рот і ніс пальчиками по-міцніше! Так і тримай! Ну! (2-й хлопчик закриває рот і ніс, через де-який час відпускає руку і хапає ротом повітря.) Ну, як воно?

2-й х л о п ч и к. Так це ж мені повітря забракло, до чого тут при-рода?

1-й х л о п ч и к . А це і є природа! Усе, що нас оточує: повітря, сонце, небо, гори, ріки, моря, озера, земля, каміння, вода, — все це і є природа.

А ще природа — це всі рослини, тварини: птахи, риби, комахи. І люди — це теж частинка живої природи. Без природи людина

не може і миті прожити, ти сам переконався у цьому. їй потрібні по-вітря, вода, їжа... І все це людина бере з природи.

2-й х л о п ч и к . Ага. Тепер я починаю розуміти... А я думав... 1-й х л о п ч и к . От бачиш. Вода — у природі, їжу також у при-

роді людина бере. Усе для людського життя є в природі. А без неї аж ніяк не проживеш.

Тому потрібно нам природу вивчати, знати, любити і берегти, адже наш світ дуже крихкий, тендітний... Чарівний світ.

А загадок у ньому стільки, що й не переказати! І про звірят, і про рослини, і про все на світі.

А ти знаєш, скільки над нами є повітря, щоб усе живе на Землі могло дихати?

2-й х л о п ч и к . Ні! А що, багато? Воно ж легке! Що ж воно там важить!

1-й х л о п ч и к . А ось і ні! Уяви собі, що на тіло дорослої людини повітря тисне із силою від 12 до 15 тонн! Тільки людина цього не від-чуває, бо зовнішній тиск вирівнюється внутрішнім тиском, що є у нас всередині...

2-й х л о п ч и к. Ого! Нічого собі! Це так само, нібито на людину поставити величезну вантажівку, КАМАЗ, наприклад... Справді цікаво. Є, все-таки, загадки у цьому світі!

1-й х л о п ч и к . А ти гадав, що нема... Вони на кожному кроці, лише потрібно бути трохи спостережливим, допитливим, і світ стане дуже цікавим.

— Чому необхідно вивчати природу? — Чому вважають, що природа чарівна? загадкова? дивовижна?

3 Пояснення вчителя

— Визирніть у вікно. Що ви там бачите? (Дерева, небо, хмари, дощ, земля тощо)

— Подивіться на підвіконня в класі. Що бачите? (Кімнатні рос-лини)


— Улітку ви купалися в річці, озері, деякі — в морі. Ви спостері-гали дощ, веселку, дивилися на птахів. І ліс, і річка, і небо, і пові-тря, яким ми дихаємо, і вода, яку ми п'ємо, і дощ, і сніг — усе це природа. Не належить до природи лише те, що зроблено руками лю-дини.

— Порівняйте між собою Сонце, повітря, воду, птаха, рослини, каміння і велосипед, сукню, будинок, цеглу. Чим відрізняються ці групи предметів? (Сонце, повітря, вода, птах, рослини, каміння не зроблені руками людини, на відміну від велосипеда, сукні, будинку, цегли.)

— Отже, нас оточує світ природи (сонце, вода, ґрунт, рослини, тварини), який не створений руками людини, і вироби (будинки, одяг, машини), які зроблені людиною.

Схема на дошці:

•• Фізкультхвилинка

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Проведення дослідження

— Зараз осінь. В'яне листя. Тільки не хочеться деревам з листям розлучатися. А вітер міцнішає, так і хоче лист відірвати, на холодну землю кинути. Але ось один лист краї загнув, майже трубочкою згорнувся. Підставляє вітру круглі боки листок, вітер на нього з усіх боків дме, а зірвати не може. Чому?..

— Проведемо дослід: візьміть аркуш паперу за краї та підніміть його. Що сталося? (Аркуш зігнувся.) А тепер згорніть аркуш у тугу трубочку. Спробуйте її зігнути. Легко це зробити? (Ні) Ось чому і вітер безсилий проти листка, зігнутого трубочкою.

Побачила одного разу людина такий листок. Замислилася. І придумала міст через річку у вигляді такої трубочки. Великий міст, у тисячу метрів завдовжки. Як ви вважаєте, який міст утво-рився?

— Що допомогло людині таке вигадати? — Природа, як книга, яку не можна прочитати до кінця і яка

дає людині нові ідеї.


2 Гра «Постав своє запитання»

Учитель ставить запитання про природу. — Чому восени жовтіє листя? — Чому листя опадає на зиму? — Чому одні птахи відлітають на південь, а інші залишаються

на зимівлю? — Тепер ловіть м'яч і ставте свої запитання, на які хотіли б

отримати відповіді на уроках природознавства.

V . п і д с у м о к у р о к у

— Розгляньте схему. Розкажіть, що нас оточує.

— Що необхідно знати про природу? — Яким потрібно бути, щоб світ став цікавим? — Чому природа схожа на книгу?


Урок 3

Тема. Жива і нежива природа Мета: розширювати знання учнів про різноманітність природи; розвивати вміння групувати об'єкти неживої та живої природи, порівнювати об'єкти (тіла) живої та не-живої природи з метою виявлення відмінностей між ними; розвивати пізнавальну активність учнів; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку

I . О р г а н і з а ц і й н и й м о м е н т

II. п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у

1 Вправа «Погода» — Який сьогодні день — ясний, хмарний, похмурий? — Яке небо? — Які опади? — Який вітер? — Яка температура повітря? — Що змінилося порівняно з минулим тижнем? — Сьогодні ми говоритимемо про те, що нас оточує, про світ,

у якому ми живемо. Ви здогадалися, що йтиметься про природу. До-рослі називають це словом довкілля, навколишній світ.

2 Вивчення вірша Повітря, земля і вода — це Природа. Природа — це Я. І ти — це Природа. Пустелі і гори, поля і ліси. І ми — тільки частка цієї краси.

— На уроці ви дізнаєтеся, що належить, а що не належить до природи, навчитеся розрізняти живу і неживу природу. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Гра «Я почну, а ти завершуй»

• Сьогодні дорогою до школи я бачив. • Біля школи росте. • Нашу землю вдень освітлює. • Уночі я бачила на небі. • Ми п'ємо. • Риби живуть у. • Ми дихаємо...


На дошці — малюнки.

— Як назвати одним словом усе, про що ви говорили? Де ми це зустрічаємо?

— Так, навколо нас. Це і є природа. (На дошці учитель записує слово «природа».)

— А чи хотіли б ви здійснити подорож у той куточок природи, де ви відпочивали влітку? Яка природа вас там оточувала?

2 Релаксаційна пауза — Сядьте зручніше, заплющте очі. Я хочу запросити вас у ман-

дрівку на хмаринці. Звучить музика. — Уявіть, що ви стрибнули на білу пухнасту хмаринку, схожу

на м'яку гору із подушок. Відчуйте, як ваші ноги, спина зручно роз-ташувалися на цій великій подушці. Мандрівка починається. Наша хмаринка повільно піднімається у синє небо. Відчуваєте, як віте-рець обвіває обличчя? Тут, високо в небі, усе спокійно і тихо.

Ми наближаємося до місця вашого відпочинку... Розплющте очі. Як красиво! Розкажіть, що ви бачите. (На дошці — мапа Укра-їни з дитячими фотографіями про літній відпочинок.)

— Мені дуже хочеться поближче розглянути, які предмети при-роди там є. Але наша хмаринка так високо, що це зробити немож-ливо без спеціального приладу — телескопа що допомагає спостері-гати за предметами на далекій відстані. (На дошці з'являється малюнок телескопа.)

— У мене він є! Допоможіть, будь ласка, його налагодити. •• Фізкультхвилинка

Для цього: • підведіться; • протріть лінзу; • витягніть трубу; • наведіть різкість; • нахиліться вперед;


• присядьте; • станьте навшпиньки.

— Усе!.. Зупинилися! Дуже гарно видно! Учні сідають. — назвіть, які предмети природи ви бачили. (На дошці — ма-

люнки.)

3 Гра «День — ніч» Під час гри на дошці — малюнки.

— наша невеличка подорож добігла кінця, ми повертаємося до-дому. А в цей ч а с .

•• Робота в парах — Обговоріть у парах, на які дві групи можна розділити ма-

люнки, що є на дошці? (Формуються вміння групувати предмети за певними ознаками: належить, не належить до природи.)

4 Розповідь учителя — Рослини, тварини і люди — це жива природа. Сонце, Місяць,

зірки, повітря, вода, ґрунт — це нежива природа.


IV. У з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в

— Розгляньте малюнки на дошці. Який малюнок «зайвий»? Чому? (Лопата зайва, оскільки це — виріб людини, а решта — об'єкти природи.)

• Небо, Місяць, вода, зорі, пісок, карта. • Дуб, камінь, Сонце, повітря. • Вітер, річка, білка, веселка, дощ. • Вовк, лисиця, лікар, чашка, комар.

— Якою буває природа? (Живою і неживою) — Назвіть ознаки живої та неживої природи. — Як взаємопов'язані жива і нежива природа?

3 Гра «Уважний ряд» Учитель готує предметні малюнки із зображенням сонця, бе-

рези, гриба, місяця, річки, олівця, дівчинки, машинки, будинку і показує їх по черзі. Діти першого ряду плескають у долоні, якщо показане належить до живої природи, другого — до неживої, а тре-тього — до рукотворного світу.

4 Гра «Об'єкти живої природи» Діти підводяться. Учитель упереміж називає об'єкти живої при-

роди і вироби: м'яч, собака, телевізор, трактор, хмара, сумка, сні-жинка, річка, ложка, бурулька, ранець, піщинка, гойдалки тощо. Діти присідають, коли чують назву виробу, і піднімають руки вгору, коли чують термін, що характеризує об'єкт природи (не зроблений руками людини).

— Зверніть увагу на об'єкти, що не належить до природи, — міст, будівля, пам'ятник. Вони теж зроблені руками людини.

5 Виконання завдань 1) Що з переліченого належить до неживої природи: орел, туман,

людина, комаха, місяць, мороз? (Туман, місяць, мороз) 2) Гра «Я знаю три предмети.».

— наведіть по три приклади об'єктів живої та неживої при-роди.

1 Гра «Що зайве?»

2 Розв'язування логічних завдань «Що зайве? Чому?: »


3) Людина виростила багатий урожай пшениці. Пшениця — це об'єкт природи або виріб людини? (Пшениця — частина жи-вої природи)

4) Який виріб колись був частиною живої природи? а) Цегляний будинок; б) лляний рушник; в) глиняний кухоль; г) сталевий ніж. (Лляний рушник спочатку був рослиною.)

6 Робота над загадками

Учитель пропонує учням відгадати загадки і визначити, що з відгадок належить до живої природи, що — до неживої, а що — до рукотворного світу. Діти обов'язково пояснюють, чому вони визначили приналежність певного предмета до певної групи.

• Лиш торкнись до колючок — Він згортається в клубок. Не вгадаєте ніяк? Підказати? Це... (їжак).

• В небі хмарка пролітала, Білий пух розсипала. Він на землю міцно ліг. Називають його... (сніг).

• Цю найпершу в школі книжку Знає будь-який школяр. До усіх книжок доріжку Прокладає наш... (буквар).

7 Гра-змагання між хлопчиками і дівчатками Демонстрація мультфільму «Про мавпочок» (1

ням: назвати якомога більше предметів природи них людиною).

V . п і д с у м о к у р о к у — Що нового ви дізналися на уроці? — Що таке природа? — Якою буває природа? (Живою і неживою) — Що належить до живої природи? — Що належить до неживої природи? — чим жива природа відрізняється від неживої? — До якої природи належить людина? — Як взаємопов'язані жива і нежива природа?

хв — із завдан-і речей, створе-


Урок 4 Тема. Екскурсія. Ознайомлення з об'єктами неживої та живої природи Мета: створити умови для закріплення уявлень про об'єкти живої та неживої природи; сприяти формуванню в учнів навичок практичних спостережень за об'єктами живої та неживої природи, умінь, необхідних для роботи в групі, умінь групувати об'єкти неживої та живої природи; наводити приклади об'єктів живої та неживої природи; розвивати навички роботи в групі (обговорення і складання розповіді про екскурсію); виховувати любов до природи; ознайомити з правилами поведінки в природі. П і д г о т о в к а до е к с к у р с і ї : учитель визначає місце проведення екскурсії; розроб-ляє маршрут для дослідження таким чином, щоб його можна було використовувати і для проведення інших сезонних екскурсій, що дасть змогу показати школярам усі сезонні зміни в природі на одних і тих самих об'єктах; учитель продумує правила безпечної поведінки на екскурсії, прийоми, що допоможуть об'єднати учнів у групи.

ХІД ЕКСКУРСІЇ 1 Ознайомлення з правилами безпечної поведінки під час проведення екскурсії

Учитель ознайомлює учнів із правилами безпечної поведінки під час проведення екскурсії. Можна запропонувати учням само-стійно визначити правила безпечної поведінки на екскурсії. Цей етап важливий, оскільки це перша екскурсія в курсі природознав-ства. Необхідно, щоб учні засвоїли загальні правила безпечної по-ведінки під час проведення цієї та наступних екскурсій. Можливо, учителеві доведеться витратити близько 10 хв часу, відведеного на екскурсію. Але на наступних екскурсіях можна буде лише нагаду-вати загальні правила безпечної поведінки під час проведення екс-курсій і за потреби додавати спеціальні правила залежно від тема-тики екскурсій. (8-9 хв)

2 Вправа «Утворіть коло» Учитель просить учнів утворити коло і нагадує, що природа по-

діляється на живу і неживу, пропонує згадати відмінність живих організмів від тіл неживої природи. (3 хв)

3 Ознайомлення із поняттям спостереження Учитель пропонує учням назвати близькі за значенням слова до

слова спостерігати. (Орієнтовні відповіді учнів: бачити, оглядати, уважно розглядати і т. ін.). Вислухавши відповіді, учитель разом з учнями підбиває підсумок: спостереження — це зорове вивчення, уважне розглядання певних об'єктів або явищ природи. Воно дає змогу описувати об'єкти та явища природи. Спостереження можна проводити неозброєним оком або за допомогою збільшувальних приладів — бінокля, лупи, мікроскопа. Учитель повідомляє, що на сьогоднішній екскурсії вони спостерігатимуть за об'єктами живої та неживої природи неозброєним оком. (3 хв)


4 Об'єднання у групи Учитель об'єднує учнів у групи у будь-який відомий йому спосіб.

Групи отримують однакові завдання, але обирають для їх вико-нання різні ділянки на території, визначеній учителем. (Різні за змістом завдання зазвичай не викликають у школярів цього віку інтересу під час обговорення результатів спостережень.) На вико-нання завдання відводять 15 хв.

Завдання групам 1) Оберіть уподобаний вами куточок природи на ділянці, визначе-

ній учителем. 2) Знайдіть на обраній вами ділянці об'єкти живої та неживої при-

роди. Не ламайте гілки, не рвіть рослини, не ловіть тварин. 3) Позначте на плані (план на аркуші формату А3 дає вчитель) об-

раної вами ділянки об'єкти живої природи червоним кольором, а об'єкти неживої природи — синім кольором.

4) Презентуйте результати вашої роботи іншим групам. Розка-жіть, як ви визначили об'єкти живої та неживої природи: а) назвіть знайдені вашою групою об'єкти живої та неживої

природи; б) назвіть ознаки, що допомогли вам визначити об'єкти живої

природи; в) намалюйте найбільш уподобаний вами об'єкт живої при-

роди. 5) Чи може жива природа існувати окремо від неживої природи?

чому ви так вважаєте? 4 Презентація результатів своєї роботи (5хв) •• Підбиття підсумків

Учитель пропонує підрахувати, скільки всього об'єктів живої та неживої природи вдалося побачити під час екскурсії. Які об'єкти живої природи зустрічалися в усіх груп? Склавши разом аркуші з відзначеними на них об'єктами живої та неживої природи, можна отримати цікаву загальну карту обраної для екскурсії ділянки. На наступних екскурсіях можна використовувати цю карту, наносити на неї нові об'єкти відповідно до тематики екскурсії. (5 хв)

5 Екологічна гра «Вороняче полювання» Дітям видають переліки, що містять назви природних об'єктів.

їх пошуки вимагають від дітей не лише уважності, але й творчого підходу. Наведемо приклад такого переліку, але учитель може сам включити в нього предмети, що діти можуть знайти на пришкіль-ній ділянці.


Мисливський перелік • Пір'їнка. • Насіннячко рослини, принесене вітром. • Кленовий лист. • Колючка. • Щось кругле. • Щось пухнасте. • Щось гостре. • Щось красиве. • Щось, що може шуміти. • Щось біле. • Щось м'яке. • Щось неважливе для природи. (Не забувайте, що в природі ВСЕ

має своє значення.) • Щось дуже важливе для природи. (У природі ВСЕ важливе!) • Сонячна пастка. (Усе, що ловить сонячне тепло, — вода, камені,

рослини, тварини) Діти мають знайти об'єкти з цього переліку на обраних ними ді-

лянках. Учитель просить дітей розподілити ці об'єкти за групами: жива і нежива природа.

6 Рефлексія (3 хв)

— Що було для вас найцікавішим на екскурсії? — Наскільки легко або складно було кожному учасникові впо-

ратися із завданнями? — Що нового ви дізналися про пришкільну ділянку?

Урок 5 Тема. Як людина пізнає світ Мета: ознайомити учнів із органами чуття (очі, вуха, ніс, язик, шкіра); учити на-зивати їх; сприяти розвитку вмінь розпізнавати різноманітні форми предметів; учити знаходити між ними схоже і відмінне, визначати істотні ознаки; розвивати мовлення; виховувати повагу до однокласників.

ХІД УРОКУ I . О р г а н і з а ц і й н и й м о м е н т

•• Вправа «Погода» — Яка зараз пора року? — Який місяць? — Яке число? — Тепло чи холодно надворі? — Який стан неба?


— Яка температура повітря? — Чи були сьогодні протягом дня опади?

I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як людина пізнає світ.

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у 1 Бесіда

— Які звуки ви чули, коли йшли до школи? (Гавкав собака, їхала машина, розмовляли люди.)

— Які запахи ви відчували, гуляючи на шкільному подвір'ї? (Запах хвойних дерев, трав'янистих рослин)

— Хто з вас гладив собаку, кішку? Що ви відчували? (Гладячи собаку, кішку, ми відчуваємо тепло тіла тварини, м'якість шер-сті, форму тіла; бачимо радість тварини.)

— Що допомогло вам побачити предмети, почути звуки, відчути запахи, відчути тепло? (У цьому нам допомогли очі, вуха, ніс, шкіра.)

— Чи будемо ми відчувати тепло і м'якість шерсті собаки або кішки, якщо тварина торкнеться нашої щоки або голої ноги?

— Якщо ми гладитимемо собаку, кішку в рукавичках, то ми зможемо відчути тепло тварини? (Ми можемо відчувати, що шерсть тварини м'яка, не лише руками, але і щокою, і лобом, і ногою, якщо нога гола.)

— Уявіть, що ви загоряєте на сонечку. Що ви бачите? чуєте? від-чуваєте?

— Що допомогло вам? Висновок. Іформацію про навколишній світ ми отримуємо за до-

помогою органів чуття (носа, очей, вух, шкіри). 2 Гра «Око, вухо»

Діти утворюють коло. — Я називатиму частини тіла людини: голова, рука, ніс, лоб,

шия, вуха, губи, палець, нога тощо. Якщо ви почуєте слово «око», то повинні швидко сісти на місце, потім підвестися і сказати, що ви бачите праворуч від себе.

•• Фізкультхвилинка 3 Гра «Відгадай, чий голосок»

Спочатку обирають ведучого, йому зав'язують очі. Весь клас хо-ром промовляє слова:

Нумо дружно встанемо в кружок І скажемо: — Відгадай, чий голосок!


Слова «Відгадай, чий голосок» промовляє тільки той, на кого показує учитель. Ведучий повинен відгадати, хто говорить.

— Який орган чуття допомагав вам грати? (Вуха)

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Робота над загадками

— Чи знаєте ви себе? Відгадайте загадки. • Один говорить, двоє дивляться та слухають. (Язик, очі, вуха) • Два сусіди-непосидьки: вдень на роботі, вночі на відпочинку.

(Очі) • Між двох світил я в середині один. (Ніс) • П'ять братиків — роками рівні, ростом різні. (Пальці) • Усе життя одне одну обганяють, а обігнати одна одну не можуть.

(Ноги) • Червоні двері в моїй печері,

Білі звірі сидять біля дверей. І м'ясо, і хліб — усю здобич мою — Я з радістю білим звірам віддаю. (Губи, зуби)

2 Гра «Що змінилося?» На набірне полотно виставляють предметні малюнки. За коман-

дою «День — ніч» учні заплющують та розплющують очі. Учитель змінює порядок, кількість предметів і запитує, що змінилося.

• Було собі два брата й обидва Кіндрата, Через доріжку живуть, А один одного не бачать. (Очі)

• Маленьке, кругленьке, А весь світ бачить. (Око)

• Два віконця маємо, Добре про них дбаємо, Обидва близько себе, Як зорі до неба. (Очі)

• Прийшла біда — тече вода. (Око)

— Якою є відгадка до всіх цих загадок? 3 Гра «Хто краще чує»

Учитель пропонує дітям заплющити очі, зосередитися і намага-тися запам'ятати всі звуки, які вони почують протягом однієї хви-лини. Потім діти розплющують очі та називають все, що вони по-чули. Перемагає той, хто почув більше звуків.


Учитель просить дітей зосередитися і намагатися почути, як працює їх організм: як стукає їх серце, які звуки видають, руха-ючись суглоби тощо. Після цього діти розповідають усе, що вони по-чули, і про звуки свого організму.

Один учень — ведучий — імітує звуки тварин. Хто відгадав — стає ведучим.

Ведучий учень вигукує: «Кругле!». Усі відгадують, що побачив учень. Це може бути, наприклад годинник. Хто першим правильно назвав круглий предмет, той називає іншу ознаку. Це може бути ма-теріал, із якого зроблені предмети:

• певного кольору; • прямокутні; • дерев'яні; • металеві; • кам'яні; • назви яких починаються з певної літери тощо.

V . п і д с у м о к у р о к у — Що нового дізналися на уроці? — Що таке органи чуття? — Назвіть органи чуття.

Тема. Як людина пізнає світ Мета: ознайомити учнів із органами чуття (язик, шкіра); учити називати їх; закріплю-вати знання учнів про органи чуття, що допомагають пізнавати світ; учити визначати властивості предмета; розвивати мислення, увагу; виховувати працьовитість.



Самі мовчать, а нам допомагають почути тих, Хто розмовляє й весело співає. (Вуха)

4 Гра «Імітатор: »

Урок 6


I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у На дошці — малюнок двох яблук на гілці. — Чим відрізняються ці яблука? (Розміром, формою, кольором) — Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати, як людина пізнає

світ.

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у 1 Розповідь учителя

— Уявіть, що один хлопчик їсть солодке яблуко, а інший — кисле.

— Як дізнатися, у кого кисле яблуко? (Про те, що яблуко кисле, можна дізнатися за виразом обличчя хлопчика.)

— Що допомогло хлопчикам розрізнити смак яблука? (Визна-чити смак яблука вони змогли за допомогою язика.)

— Язик — це орган чуття. Він допомагає нам визначити смак яблука, груші, цукру, тобто краще пізнавати навколишній світ.

— Порівняйте яблука на гілці. Що ви можете сказати про них? 2 Робота над загадками

• Лежить дошка у болоті, Ні сохне, ні гниє, А користь людям дає. (Язик)

• Якби не було у тебе того, Не сказав би ти нічого. (Язик)

3 Гра «Назвіть предмет за ознаками» Учитель називає ознаки предмета, учні відгадують цей пред-

мет. • Холодне, солодке, тане на язиці. (Морозиво) • Дуже кислий жовтий фрукт. (Лимон) 4 Гра «Про смак»

Учитель просить дітей пригадати слова, що характеризують смак, наприклад: гострий, кислий, солоний, солодкий, прісний. Усі слова, названі дітьми, записує на дошці.

Потім кожний обирає собі певний смак і пояснює, чому цей смак йому подобається найбільше.

Учитель просить дітей назвати, що може бути кислим, солоним і т. ін. (наприклад, кислими можуть бути молоко, сік, слива, усмішка). Це завдання діти можуть виконувати у групах. Перема-гає група, яка придумає до певного слова, що визначає смак, яко-мога більше відповідних слів.


Учитель пропонує дітям жартівливий варіант цього завдання. Об'єднує дітей у групи і просить кожну групу придумати жартів-ливі історії про те, як продукти змінили смак. Наприклад:

• Чому корова стала давати солоне молоко? • Чому лимон виріс солодким? • Чому огірок виріс кислим? • Чому перець став прісним? • Чому в яблука з'явився смак перцю?

Висновок: смак — джерело великого задоволення. Він робить можливим отримання задоволення від їжі. Це відчуття дане людині для захисту. Воно застерігає від уживання їжі, що може бути небез-печною для організму.

5 Гра «Найапетитніша страва» Учитель пропонує дітям уявити, що вони їдять свою улюблену

страву. Діти описують смак цієї страви, не називаючи її. За описами одне одного діти відгадують, які страви якнайбільше полюбляють їх друзі.

Потім діти малюють свою страву і розповідають, з чого її при-готували. З малюнків дітей організують виставку «Наші улюблені страви».

6 Робота над загадкою

Між двох світил Я посередині один. (Ніс)

— Чим людина розпізнає запахи? — Які запахи ви вдихаєте охоче? — Які викликають у вас огиду? — Які попереджають про небезпеку? — Запахи не лише дають нам інформацію про навколишній

світ, вони поліпшують (або псують) наш настрій. •• Фізкультхвилинка

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Відгадай предмет»

Учитель загадує предмет, а діти намагаються дізнатися, який предмет загаданий. Учні можуть ставити будь-які запитання, а учитель відповідає «так» або «ні», але сам предмет не називає.

— Задуманий предмет живий? (Так) — Він кусається? (Ні) — Він нявкає? (Так) — Кішка? (Так)


2 Робота за малюнками — Розгляньте малюнки. Якими органами чуття дівчинка кори-

стується в кожному випадку? Покажіть стрілкою.

V . п і д с у м о к у р о к у — Що нового ви дізналися на уроці? — Назвіть органи чуття.

Урок 7 Тема. Спостереження та досліди Мета: учити проводити дослід і спостереження; розкрити зміст понять «дослід», «спостереження»; пояснити відмінність між спостереженням і дослідом як різними способами отримання відповідей на питання про навколишній світ; повторити термін «органи чуття»; учити проводити спостереження та досліди з метою визначення ознак предметів за допомогою органів чуття; розвивати практичні навички, спостережли-вість; виховувати інтерес до предмета.


•• Вправа «Погода» — яка зараз пора року? — Який місяць? — яке число? — Тепло чи холодно надворі? — Який стан неба? — Яка температура повітря? — Чи були сьогодні протягом дня опади?


I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — чи на всі запитання можна знайти відповідь у книгах? — На деякі запитання ви можете відповісти самостійно. Для

цього ми проведемо досліди і спостереження.

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у 1 Спостереження за гілочками ялини і сосни

— Гілочки яких дерев лежать у вас на столі ліворуч? (Сосна та ялина)

— Як можна відрізнити сосну від ялини? Як розташовані голоч-ки у сосни? (Парами)

— Які вони завдовжки? (Довгі, вузькі) — А що скажете про голочки у ялини? (Розташовуються по од-

ній. Коротші, ніж у сосни; колючі.) — Потріть пальчиками хвоїнки, понюхайте. (Запашні, смоля-

нисті) — А чи можна назвати голочки-хвоїнки листям? (Так) — Чи скидають ялина і сосна хвоїнки на зиму? Хто був у хвой-

ному лісі? Що бачили під ялиною і сосною? (Вони не скидають хвою. Але все таки листопад у них відбувається помалу і поступово. На місці опалих хвоїнок виростають нові.)

— Ми провели спостереження. 2 Проведення спостереження і досліду з бурулькою

Росте вона вниз головою, Не влітку росте, а зимою. Як сонце її припече — Заплаче вона і втече. (Бурулька)

— Зараз ми ознайомимося зі спостереженням за бурулькою і до-слідом із нею.

Мишко спостерігав, що ввечері з даху звисають бурульки. А вдень, коли світить сонце, вони починають танути.

— Який дослід вирішив провести Мишко? Він зірвав бурульку і помістив її в склянку. Склянку поставив біля батареї.

— Що сталося з бурулькою? (Вона швидко розтанула.) — Що таке дослід і спостереження? Дослід — це відтворення певного явища, створення чого-небудь

нового в певних умовах із метою дослідження, випробування. Спостереження — це процес уважного розглядання за ким або

чим-небудь. — Наведіть приклади своїх спостережень і дослідів, які ви про-

водили з батьками.


3 Ознайомлення з правилами проведення досліду — Зараз ми проведемо досліди, за допомогою яких намагатиме-

мося на дотик, із заплющеними очима визначити предмети. 1) Роботу можна проводити стоячи, але розмовляти одне з одним

тихо, щоб не заважати іншим. 2) Дослід діти проводять по черзі: один експериментує, а інший

спостерігає; під час другого досліду учні міняються ролями. 3) Після виконання завдання учні мовчки беруться за руки і під-

німають їх угору, показуючи, що робота завершена. За дозволом учителя вони підходять до столу і замінюють «лабораторне устаткування».

4 Проведення дослідів. Робота в парах Рекомендації. Для першого досліду готують декілька непрозо-

рих мішечків або коробок з-під взуття, у яких зроблений отвір для дитячої руки. У мішечки (коробки) поміщають набір предметів, які учні визначатимуть на дотик. Це можуть бути палички для лічби, ключик, обручка, шишка, котушка ниток, кругла кулька та ін. Якщо клас невеликий, то кожній парі можна підготувати свій набір предметів.

Для другого досліду знадобляться скляночки з холодною і теп-лою водою. Вони стоять на підносі на вчительському столі.

Для третього досліду потрібні тарілочки з насінням злаків (овес, пшоно, рис, пшениця).

•• Фізкультхвилинка IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в

1 Обговорення результатів проведених дослідів Учні розповідають, як вони виконували досліди, що виявили

під час їх проведення. — Ми не бачили предметів, але упізнали їх на дотик. Ми не

знали, у якій склянці холодна вода, поки не відчули шкірою рук, що одна склянка тепла, а інша — холодна. Ми не бачили насіння проса, але змогли його упізнати — відчути на дотик.

Висновок: шкіра людини — це її орган дотику, що допомагає нам упізнати предмет навіть тоді, коли ми його не бачимо. V . п і д с у м о к у р о к у

— Що нового ви дізналися на уроці? — Назвіть органи чуття. — Яких правил потрібно дотримуватись, проводячи досліди? — Чим дослід відрізняється від спостереження? (Спостережен-

ня відбувається з відстані, без особистого контакту, а дослід ми проводимо самі.)


Урок 8

Тема. Спостереження та досліди. Практична робота. Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи Мета: дати учням уявлення про спостереження та досліди як методи вивчення при-роди; учити проводити дослід і спостереження; закріплювати знання та використання терміну «органи чуття»; учити проводити досліди і спостереження з метою визначення ознак предмета; розвивати спостережливість і увагу; виховувати колективізм.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Сьогодні на уроці ми продовжимо експериментувати, спосте-

рігати та досліджувати.


— Щоб знати природу, потрібно спостерігати за предметами, явищами природи. У природі повсякчас відбуваються різноманітні зміни: сходить і заходить сонце, іде дощ, ростуть дерева, летить птах. Ці зміни називаються явищами природи. Істоти живої та предмети неживої природи, за якими ви спостерігатимете, назива-ються предметами спостереження.

2 Ознайомлення з основними правилами спостереження — Спостерігатимете за явищами природи ви вранці, коли йти-

мете до школи. Розгорніть щоденники спостереження (учитель користується

календарем погоди). Явища природи позначають спеціальними умовними познач-

ками. (Учитель показує, діти хором називають.) — Відзначте сьогоднішню погоду: стан неба, опади, вітер.


Спостерігайте не тільки за явищами, а й за предметами живої та неживої природи, знаходьте у природі цікавинки, підмічайте, кому потрібно допомогти, яку корисну справу слід зробити у довкіллі.

— Як проводять спостереження? (За допомогою власних органів чуття та спеціальних приладів.)

— Якими повинні бути спостерігачі? Звісно, розумними, терп-лячими, уважними, точними, охайними. І тому вчіться бути та-кими. Які саме прилади вам допоможуть спостерігати? (Термоме-три, лупа, рулетка, компас тощо)

3 Практична робота. Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи — Сьогодні ми ознайомимося з лупою. Лупа або, як її ще називають, збільшувальне скло, є одним із

найбільш простих приладів, за допомогою яких людина розширює можливості свого зору.

Бачити лупу і користуватися нею доводилося, імовірно, багато кому з вас. Поміщаючи лупу між оком і предметом, ви бачите цей предмет у збільшеному вигляді, отримуючи можливість розгледіти такі деталі предмета, що непомітні неозброєному оку.

Лупа дає людині велику користь. її постійно використовують у своїй роботі годинникарі, майстри, які мають справу з різними дрібними механізмами, а також працівники багатьох інших профе-сій. Користування лупою значно полегшує їх працю, збільшує її продуктивність і підвищує якість.

Учитель пропонує учням розглянути крізь лупу літери в книзі, шкіру на руці, краї листочків рослин тощо.

4 Повторення правил безпеки під час проведення дослідів

5 Проведення дослідів. Робота в парах Рекомендації. Для першого досліду знадобляться пакетики

з чаєм (м'ятним, лимонним, суничним). Роздавальним матеріалом можуть бути пакетики з листям смородини, кропу, м'яти, часточ-ками часнику, зернами кави.

Для другого досліду використовують одноразові скляночки з різними соками (яблучним, томатним, морквяним). Можна вико-ристовувати мінеральну воду, зелений чай.

Для третього досліду слід підготувати чисто вимиті баночки з крупною сіллю, цукровим піском, крохмалем, борошном, ма-ленькі одноразові ложечки і тарілочки.



IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Обговорення результатів проведених дослідів

Підбиваючи підсумки першого досліду, школярі розповідають про предмети, які їм вдалося упізнати за запахом.

Висновок. Ніс — орган нюху. Третій дослід цікавий тим, що для визначення речовин потрібно

використати два органи чуття. Так, наприклад, борошно і крохмаль можна відрізнити від цукру і солі із зав'язаними очима на дотик, а цукровий пісок — від крупної солі, крохмаль — від борошна можна відрізнити і за смаком.

Потім діти розповідають про хід проведення другого досліду. — Які напої вам удалося визначити? Висновок. Язик — орган смаку.

2 Гра «Джерело звуку» Діти заплющують очі та намагаються визначити джерело звуку.

Учитель відчиняє і зачиняє двері, плескає в долоні, переливає воду із склянки в склянку тощо.

— Який орган чуття вам допоміг? (Вуха) — Як називається це чуття? (Слух)

3 Виконання практичних завдань — Знайдіть предмети, які збільшують зображення, що сприй-

маються оком.


— Оберіть, які звуки може почути людське вухо.

— Які запахи може відчути людський ніс?

V . п і д с у м о к у р о к у — Що нового ви дізналися на уроці? — назвіть органи чуття.


— Д л я ч о г о п о т р і б н о с п о с т е р і г а т и ? — Я к і п р е д м е т и д о п о м а г а ю т ь н а м с п о с т е р і г а т и ? — Ч и м с п о с т е р е ж е н н я в і д р і з н я є т ь с я в ід д о с л і д у ? ( С п о с т е р е ж е н -

ня в і д б у в а є т ь с я з в і д с т а н і , б е з о с о б и с т о г о к о н т а к т у , а д о с л і д л ю д и п р о в о д я т ь с а м і . )

У р о к 9

Тема. Екскурсія на пришкільну ділянку. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі Мета: дати учням первинне поняття про явища природи, сезонні явища; провести спостереження за змінами в неживій природі; учити знаходити ознаки відмінності рослин восени порівняно з літом; продовжити формування понять «нежива природа», «жива природа»; учити спостереження за поведінкою тварин; продовжити формування вміння естетично сприймати природу навколо себе; формувати уявлення про екологіч-ні зв'язки і залежності явищ та об'єктів живої природи; виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи. Рекомендації. Першу екскурсію в природу необхідно провести у вересні, обравши сонячний день. Учні ще добре пам'ятають про літню пору, що сприятиме проведенню бесіди на високому емоційному рівні.

ХІД ЕКСКУРСІЇ — С ь о г о д н і у нас н е з в и ч а й н и й у р о к . Т а к , с а м е у р о к , х о ч а і на

п р и р о д і . О з и р н і т ь с я н а в к о л о ! Я к а п и ш н і с т ь ф а р б нас о т о ч у є ! Х о ч у в и с л о в и т и с в о ї п о ч у т т я с л о в а м и М а р і ї Х о р о с н и ц ь к о ї .

О С І Н Ь Нарядилась осінь В дороге намисто, Золоте волосся Розплела над містом. Кольорові фарби Вийняла з кишені І малює осінь Ж о в т и м по зеленім. Здогадатись м о ж н а В парку по деревах: Є червона фарба В неї і р о ж е в а . Ще й відтінків різних Безліч осінь має, А стрункі ялини Боком о б м и н а є . їй не шкода фарби й часу ні хвилини — Колються нечемні Сосни та ялини.


— Про яку пору пише поетеса? — Назвіть слова, що підтверджують ваше припущення. — Що таке явища природи? (Усі зміни, що відбуваються в при-

роді..) — Що називається сезонними явищами? (Природні явища, що

пов'язані зі зміною пір року) — Назвіть усе те, що належить до природи. (Дерево, кущ, трава,

ворона, собака, камінь, небо, сонце тощо) Діти можуть називати об'єкти, зроблені руками людини (будинок, ма-

шина, водопровід), або називати рослини (береза, бузок, горець, кульбаба і т. ін.) Учитель дає можливість усім висловитися, а потім підбиває під-сумок.

— Як багато ви назвали предметів, але ви забули, що природа не зроблена руками людини. Пропоную виправити помилки і назвати об'єкти природи. (Хмари, небо, сонце, рослини, тварини)

— Те, що ви назвали, можна розподілити на дві групи. Назвіть їх. (Нежива і жива природа)

— Я загадаю загадки, а ви, не називаючи відгадок, скажіть, про яку природу в них ідеться.

• Не звір, а виє. (Вітер) • Йшов довгов'язий, та в землю зав'язнув. (Дощ) • Без вогню горить. (Сонце)

Можливо, загадки здадуться простими, але дітям потрібно не лише знайти відповідь на них за певними ознаками, але і визна-чити, що це — живе або неживе, а учитель логічно розпочне бесіду про ознаки осені в неживій природі.

— Отже, в цих загадках згадується нежива природа — вітер, дощ, сонце.

— Підставте свої щічки до сонечка. Що ви відчуваєте? (Тепло) — Згадайте, як ми відчували сонечко влітку? (Сонце світило

дуже яскраво, тому було спекотно.) — Яке положення займало сонце на небі влітку? (Воно було ви-

соке.) — Як розташоване сьогодні? (Нижче, тому і гріє слабко.)

Хтось відкрив на небі душ, Повно на землі калюж. І на нас водиця ллється. Як це явище зоветься? (Дощ)

— Що це? (Дощ) — Два дні тому «небо продірявилося» і пройшов перший осін-

ній дощ. Порівняйте за тривалістю і температурою літній і осінній


дощі. (Восени він довгий і не такий теплий. А влітку можна під до-щем купатися, радіти прохолоді, яку він дає в спеку.)

— Подивіться на небо. Чому не видно сонця? З небокраю, з-за діброви, Вийшли воли чорноброві: Принесли водиці дзбан, Полили і ліс, і лан. (Хмари)

— Що це? (Ми бачимо хмари.) — Чи часто пливли хмари по літньому небу? (Ні, рідко.) — Кого вони вам нагадують? (Поставлене запитання вимагає

відповіді про об'єкти живої природи, що відповідають на питання хто?, проте діти зазвичай називають предмети, що вони бачать у цей момент. Учитель вислуховує відповіді, а потім уточнює ознаки живих об'єктів природи.)

— Про який об'єкт неживої природи ми ще не говорили? Послу-хайте підказку.

Летить коник, басує. Полем-долем пустує. Ніхто його не впіймає І ніхто не загнуздає.

— Так, це вітер. Якщо він дме сильно, то дерева згинаються і на-віть можуть зламатися. А коли дме на воду в річці, то вона рябить. Тому його називають пустуном. (Під час відгадуваня загадок необ-хідно вимагати від дітей наводити ознаки, за якими вони знаходять відповіді.)

— Зробимо висновок. Які зміни відбуваються в неживій природі восени? (Сонце світить і гріє слабше, по небу часто пливуть хмари, посилюється вітер, часто дощить, стає прохолодніше.)

— А зараз пограємо! Я читатиму загадки про природу. Хто здо-гадається, про кого вони, той повинен бігти до своєї відгадки.

Стоять у полі сестриці, платтячка білі, шапочки зелені. Дитина біжить до берези і називає ознаки, за якими відгадала (білий

стовбур, листя зелене).

Не з'їсть ту ягідку людина, Гірка й несмачна... (горобина).

Дитина відповідає, що це горобина; ознака — червоні плоди; вони гір-кі, тому люди їх не їдять.

Що ж це за дівиця? Не шваля, не майстриця, Зимою й літом — одним цвітом.


Нічого сама не шиє, А в голках круглий рік.

Дитина відповідає, що це ялина; ознака — голки, які є листям; вони опадають не одразу, а поступово, тому дерево завжди зелене.

Часто діти використовують назви рослин, притаманні живій мові. Вони вважають, що ялинка і ялина — дві різні рослини. Тому вчитель повинен наводити наукові назви природних об'єктів. Роз-глядаючи дерева, необхідно звертати увагу дітей на красу зовніш-нього вигляду рослини, забарвлення стовбура і листя, форму листо-вих пластинок, доступну для розуміння дітей цього віку (пальчата, лінійна, трикутна, ромбічна), тобто прагнути до естетичного сприй-няття природних об'єктів.

— Молодці, відгадали всі загадки правильно, та й бігаєте прудко! Отже, ви назвали: береза, горобина, ялина. Яким загальним словом можна їх визначити? (Дерева)

— Яку однакову ознаку ви побачили? (Один головний стовбур) — Послухайте уважно наступну загадку.

Як була молода — була біла, А як постаріла — то почервоніла.

Дитина відповідає, що це калина; навесні вона цвіла білим кольором, а зараз на ній висять червоні плоди.

Червона кожушинка, всередині вітамінка. (Шипшина) Дитина відповідає, що це шипшина; у неї зараз червоні плоди,

а на стеблинках — гострі шпильки. — Яким загальним словом назвемо калину, шипшину? (Кущі,

тому що у них декілька стебел ростуть із землі.) — Зараз збиратимемо листочки, що впали з рослин. Подивіться

на їх забарвлення, форму, на виїмки по краях пластинки. Намагай-теся обрати, на вашу думку, найгарніші з-поміж них. Ми покладемо листя в газети, а потім — у гербарну теку і засушимо. На наступних уроках пограємо в гру «З якої рослини ці листочки». Згодні? Тоді до роботи!

Важливо закласти добре розпрямлене листя, щоб потім зробити барвисте панно або гербарні зразки. Теку для гербаризації можна зробити з цупкого картону або фанери. Цю роботу можна виконати в класі, зібравши листя у букети, а потім відібрати найкращі.

У такому разі збирати доцільно наприкінці екскурсії, оскільки листя заважатиме подальшій роботі.


— Зараз перевіримо, хто з вас найспостережливіший. З якого дерева найбільше впало листочків? (Орієнтовна відповідь: «Я не знаю, як називається дерево, але на ньому висять "парашути"».)

— Це плоди цікавої форми, ми їх теж зберемо в гербарій. Рос-лина називається клен американський. Вам відомий клен із пальча-тими листочками. Знайдіть їх! Подивіться на них уважно — і ви по-бачите ознаки відмінності.

— Під час наступних наших спостережень ми з'ясуємо, яка рос-лина останньою скине листя. Як називається це явище природи? (Листопад)

ЛИСТОПАД Осінь, осінь, листопад, Жовте листя стелить сад, За моря в краї далекі Відлетіли вже лелеки. Хмари небо затягли, Вітер віє з-за гори, Ходить осінь листопадом, жовте листя стелить садом.

А. житкевич

— Яку ознаку листопада підкреслює поет? •• Фізультхвилинка

— А зараз пограємо! Уявіть, що ви листочки. Коли я скажу, що дме вітер, ви бігатимете, а коли скажу: «Тихо» — ви зупинитеся.

•• Малювання на асфальті осінніх дерев — А як змінилося життя людей із настанням осені? (Одягаємося

тепліше, у садах і городах, на полях збирають урожай.) — Так, правильно! Чому листя восени опадає? (Відповіді дітей.) — Діти, справа в тому, що скидаючи листя, дерева готуються до

зими. Земля під опалим листям глибоко не промерзне, під тягарем сніга не ущільниться, збереже повітря, що дуже важливо для меш-канців ґрунту, які спушують землю і роблять її родючою. Навесні під опалим листям земля тривалий час зберігає вологу снігу, що розтанув. Опале листя — не сміття: воно дуже потрібно ґрунту і рос-линам. Восени рослини, готуючись до зими, не лише скидають листя, а й припиняють ріст і цвітіння. Вони також готуються не лише до зими, але й до майбутньої весни, закладаються бруньки на гілках дерев і кущів, у багатьох трав'янистих рослин утворюються бутони, з яких навесні з'являться листя, квіти.

А тепер намалюйте кольоровою крейдою на асфальті осінні де-рева. Покажіть всю красу осінньої природи. (Малюють у групах, за бажанням дітей. Наприкінці обирають кращий малюнок.)


— Наблизьтеся до кущика бузку. Я бачу на ньому живі істоти. Хто причаївся поміж листочків? (Я бачу метелика і когось, схожого на осу.)

— Це квіткова муха. На відміну від метелика у неї два крильця. Що видно ще на їх тілі? (Вусики, ніжки, красиве забарвлення.)

— Яким загальним словом назвемо цих тварин? (Це комахи) — А тепер постежимо за дивною твариною. Що вона робить? По-

дивіться уважно в лупу! (Павук плете павутиння.) — Навіщо він це робить? (У нього ловить мух, маленьких жуч-

ків, метеликів, а потім їх їсть.) — До якої природи належать побачені нами тварини? (Це жива

природа. Вони рухаються, їдять, плетуть павутиння або спору-джують будиночки.)

— Придивіться до зеленої травички. Хто там стрибає? Маленький хлопчик у сірій свитинці По дворах стрибає, крихти збирає.

Дитина відповідає: горобець; він покритий сірим пір'ям, живе у дворі поряд із людиною.

— Назвіть ознаки, які добре помітні у горобця. (Два крила, дві кінцівки з пальцями, маленька голівка з дзьобом і двома очима, на кінці тіла — хвіст.)

— Що він робить? (Клює насіння трави.) — Рослину називають горець пташиний, або пташина гре-

чишка тому, що багато птахів люблять поласувати його насінням. — Чому ми не чуємо соловейка? Куди він зник? (З похолоданням

птахи поселяються ближче до житла людини, а деякі відлітають у теплі краї.)

— З чим пов'язаний відліт пернатих птахів? (Він пов'язаний із температурою повітря: з похолоданням деякі комахи гинуть, інші забираються під кору, корені дерев, опале листя, мох. Птахи зали-шаються без корму, тому вони переселяються в теплі краї.)

— Як пристосовуються інші тварини до несприятливих умов зовнішнього середовища? (З настанням зими одні тварини впада-ють у сплячку (ведмідь, їжак, жаба, жаба), інші переселяються туди, де знаходять собі харчування (кочівні птахи, лосі, олені), треті запасають корм (гризуни). З настанням зими у зайця, білки змінюється забарвлення, виростає тепла світла шерсть (хутро).)

— Ось і добігає кінця наша подорож в осінню природу. Скільки різних ознак ви побачили в неживій і живій природі! Коли поверта-тиметеся зі школи додому або підете гуляти з друзями, намагайтеся постежити за хмарами, за листям, що падає, за птахами, які відлі-


тають у теплі краї, за останніми комахами, послухайте звуки кра-пель дощу і шелест листя і багато чого іншого, чим багата рідна при-рода. На наступних уроках ви розкажете про все, що побачите і почуєте в природному оточенні. Наостанок послухайте вірш Кате-рини Перелісної.

ЗОЛОТА ОСІНЬ В парках і садочках На доріжки й трави Падають листочки Буро-золотаві.

Де не глянь, навколо Килим кольористий, Віти напівголі, Небо синє чисте.

Метушні немає, Тиша й прохолода. Осінь золотая Тихо-ніжно ходить.

— Чи сумуємо ми про літо? (Звісно, але його вже не повернеш. Настала осінь.)

— Про які зміни в неживій природі ми сьогодні говорили? — Які зміни в живій природі відбуваються з настанням осені? — Що нового дізналися про природу?

•• Гра «Я — диктор» — Зараз я буду диктором: розкажу вам про погоду восени, а ви

маєте відгадати, коли така погода буває — на початку осені чи в кінці. 1) Шановні радіослухачі! Сьогодні сонячна, тепла погода. Легкий

вітерець похитує гілки дерев, небо безхмарне. Протягом усього дня на дощ не очікують. Температура повітря — 10-12 градусів тепла.

2) Шановні радіослухачі! Сьогодні холодна, дощова погода, порив-частий вітер. Температура 2-3 градуси тепла. (Перше — про вересень, ранню осінь, друге — про жовтень-

листопад, пізню осінь.) — Отже, ми завершили невелику екскурсію в наш осінній чудо-

вий куточок природи. Що ви дізналися? Що вас уразило? Що ви по-бачили і почули в природі? Будь ласка, спробуйте вдома все це на-малювати. Можливо, хтось придумає невелику розповідь або казку, а на наступному уроці ми їх послухаємо.


Урок 10 Тема. Природні та рукотворні об'єкти (тіла) Мета: дати загальну класифікацію об'єктів навколишнього світу, формуючи цілісне уявлення про нього; учити наводити приклади об'єктів живої та неживої природи, об'єктів, створених руками людини; закріплювати навички групувати об'єкти неживої та живої природи та рукотворні об'єкти за суттєвими ознаками; виховувати дбайливе ставлення до природи та речей, створених людиною.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у •• Гра «Я знаю три назви...»

Учитель кидає м'яч учням і пропонує назвати представників живої природи.

Наприклад: • листяні дерева; • птахи; • комахи тощо.

— Окрім рослин, тварин, грибів, нас оточує безліч інших пред-метів. Сьогодні на уроці ми навчимося орієнтуватися в цьому різно-манітті. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Ознайомлення з природними і рукотворними об'єктами — На уроках ми вивчаємо природу. А що таке природа? Визир-

ніть у вікно. Що ви там бачите? (Сонце, небо, дерева і т. ін.) — Ліс і річка, небо і повітря, вода, дощ, сніг, птахи, звірі та рос-

лини — все це природа. Не належить до природи лише те, що зроб-лено руками людини.

Подивись, мій милий друг, Що знаходиться навкруг? Небо ясно-голубе, Сонце світить золоте,


Вітер листям грає, Хмарка в небі пропливає. Поле, річка і трава, Вітер в полі повіва, Птахи, звірі і ліси, Грім, тумани, світ краси, Людина і погода — Усе це навкруги... (природа).

— Як ви вважаєте, на як і дві групи можна розділити предмети, що оточують нас?

2 Робота за малюнками — Назвіть і розподіліть предмети, зображені на малюнку, на дві

групи.


Доповніть кожну групу своїм прикладом. Природні об'єкти Рукотворні об'єкти

3 Вправа «Мікрофон» — Продовжте перелік, початий художником. (Діти називають

те, що створено руками людини: будинки, машини, меблі, шкільне приладдя тощо.)

— Протягом усієї історії людства руками і розумом людей було створено величезну кількість різноманітних речей, будівель, ма-шин і механізмів (штучний супутник Землі, комп'ютер, телефон тощо). Ці речі створила людина.

Висновок: рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць, зорі, пові-тря, вода, ґрунт — усе це природа. Те, що зроблене руками людини, не належить до природи.


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Розв'язування логічних завдань «Що зайве? Чому?» • Небо, Місяць, вода, зорі, пісок, карта. • Дуб, камінь, Сонце, повітря. • Вітер, річка, білка, веселка, дощ. • Вовк, лисиця, лікар, чашка, комар.


2 Виконання завдань 1) Назвіть з переліку те, що зроблене руками людини. • Хмара • трава • космічний корабель • горобець • стіл • Сонце

2) Намалюйте два будь-яких предмети, зроблені руками людини. 3) Назвіть те, що не зроблено руками людини. • Річка • літак • кит • вода • парта • небо

4) Намалюйте будь-які два об'єкти природи. 5) Яке речення правильне? • Природою називається все те, що оточує людину. • Природою називається все те, що зроблено руками людини. • Природою називається все те, що оточує людину і не зроблено її

руками. 6) Природні об'єкти — це те, що: • створено людиною; • створено нашою планетою; • створено природою. 7) Що не належить до природних об'єктів?

а) Тварини, рослини; б) зроблене руками людини; в) річки, моря, океани.

8) Зазначте природні об'єкти. а) Підручники, зошити, будинки, будівля школи, машини,

космічні станції; б) людина, рослини і тварини, моря і океани, Сонце, Земля, фа-

брики і заводи; в) Сонце, Земля, повітря, вода, людина, рослини і тварини,

гриби і мікроби. 9) Що створено руками людини? Позначте зайве. Чому ви так ува-

жаєте?


3 Робота в групах •• Гра «Розгубилися слова»

— Діти, впродовж уроку ви здобули нові знання про природу і про речі, створені людьми. Тепер у групах складіть речення, як по-трібно ставитися до природи та речей, створених людьми. (Речен-ня — на окремих аркушах на дошці.) • Берегти природу. Потрібно • Людей. працю Шануй

Висновок. Потрібно берегти природу та шанувати працю людей. V . п і д с у м о к у р о к у

— На які дві групи можна розподілити предмети, що оточують нас?

— Що таке природні об'єкти? — Що таке рукотворні об'єкти? — Наведіть приклади природних об'єктів. — Наведіть приклади рукотворних об'єктів. — Як необхідно ставитися до речей, створених людиною?

Урок 11 Тема. Дослідницький практикум. З чого це виготовлено? Мета: ознайомити учнів із природними матеріалами, з яких зроблені предмети, необ-хідні людині; учити наводити приклади природних матеріалів, з яких людина виробляє предмети вжитку; дати уявлення про виробництво кераміки, чавуну, сталі, тканин; розвивати вміння досліджувати природні об'єкти та об'єкти, створені людиною; ви-ховувати дбайливе ставлення до природних багатств, повагу до людей праці.


•• Вправа «Погода» — Яка зараз пора року? — Який місяць? — Яке число? — Тепло чи холодно надворі? — Який стан неба? — Яка температура повітря? — чи були сьогодні протягом дня опади?

I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Праця людини перетворює природу. Людина створює пред-

мети, продукти, необхідні для свого існування. Усі речі, що оточу-ють нас, зроблені з матеріалів. Сьогодні на уроці ми дослідимо, з чого що виготовлено.



— Наш дім у Всесвіті — планета Земля. З усіх планет Сонячної системи тільки Земля виявилася придатною для життя.

Люди пристосовувалися, щоб вижити у скрутних умовах. Вони освоювали земні, водні та повітряні простори, брали у природи все, що вона пропонувала, — їжу, матеріали для одягу і будівництва житла.

— Озирніться довкола себе. Що у нас у класі зроблено людиною? — Що створене природою?

2 З чого виготовлено житло? — Як ви вважаєте, для чого і з чого людина будує своє житло?

Від чого це залежить? — Навчившись споруджувати будинки, наші пращури вибра-

лися з темних печер, де вони рятувалися від негоди і диких звірів. Люди почали освоювати райони, де не було природних укриттів. Тип будинку залежав від місцевих будівельних матеріалів і від по-годи в різни пори року.

Розгляньте малюнки (на дошці) з різноманітними типами буді-вель (житло з гілок — курінь, глиняне житло з солом'яним дахом — хата, житло з льоду — іглу, з цегли — будинок, з колод — хата).

3 З чого виготовлено меблі? — Удома нас оточує безліч речей. Кожна з них має своє призна-

чення. У будинку нам потрібні меблі. Коли ми сідаємо обідати, ви-конувати домашнє завдання, лягаємо спати, то завжди користу-ємося меблями.

— Назвіть предмети меблів та їх призначення. — З яких матеріалів виготовляють предмети меблів? — Назвіть інші предмети в кімнаті. Для чого вони потрібні? — Розкажіть, як ви доглядаєте за меблями у своїй кімнаті.

4 З чого виготовлено посуд? — Наше тіло нагадує велику машину, яка постійно працює. На-

віть уві сні серце б'ється, легені дихають, кров циркулює. їжа — це паливо, завдяки якому відбуваються ці процеси. Ми зберігаємо їжу в посуді та їмо з неї.

— Як і з яких матеріалів людина виготовляла посуд у давні часи?

— З яких матеріалів людина виготовляє посуд зараз? 5 З чого виготовлено одяг?

— З чого виготовляють одяг? (З тканини)


— З чого виготовляють тканину? (З ниток) — З чого виготовляють нитки? (З волокон) — Для чого використовують тканину? — Які предмети, зроблені з тканини, ви знаєте? — Які інструменти і матеріали потрібні для того, щоб пошити

брюки? (Олівець, лінійка, сантиметрова стрічка, ножиці, голка і нитки, швацька машина)

— Для чого потрібна швацька машина? (Вона зшиває тканину швидше, і шов, виконаний на швацькій машинці, є рівнішим.)

6 З чого виготовлено іграшки? — Основне призначення іграшки — бути забавою і розвагою для

дітей, але у неї є й інші функції. У давнину іграшки готували дітей до дорослого життя. З-поміж перших іграшок, поза сумнівом, були ляльки. їх виготовляли з ганчірок, воску і паперу.

— Назвіть свої улюблені іграшки. З чого їх виготовлено? •• Фізкультхвилинка

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Перевіряємо себе»

— З якого матеріалу виготовлено стіл, парту? (З деревини) — З якого матеріалу виготовлено одяг? (З тканини, шкіри,

хутра) — З якого матеріалу виготовлено лінійку? (З пластмаси) — З якого матеріалу виготовлено склянку? (Зі скла) — З чого виготовлено папір? — З чого виготовлені предмети, що зображені на малюнках?

(Книга, хліб, манна каша, автомобіль, олівець, тарілка, сорочка, ліжко)

— Які інструменти використовують у роботі з тканиною? (Но-жиці, голку)

— Чим обробляють деревину? (Сокирою, пилою, рубанком) 2 Розподіл предметів на п'ять груп (з дерева, паперу, скла, металу, пластика)


V . п і д с у м о к у р о к у — Праця людини перетворює природу. Людина створює пред-

мети вжитку, продукти, необхідні для її життєдіяльності. Слід по-важати працю всіх людей, які працюють задля того, щоб наше життя було більш зручним, а побут — удосконаленим.

Уроки № 12-13 Тема. Запитання до природи. З чого виготовляють папір? Чому малює твій олівець? Мета: дати учням уявлення про виготовлення паперу; ознайомити з історією ви-готовлення олівця; розширювати уявлення про виробництво кераміки, чавуну, сталі; виховувати дбайливе ставлення до природних багатств, повагу до людей праці.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у На дошці — малюнки посуду і зошита.


— Як назвати ці предмети одним словом? (Посуд) — Що зайве? (Зошит) — Сьогодні на уроці ми повторимо, з чого людина виробляє по-

суд, і дізнаємося, як виготовляють папір, скільки років виповни-лося звичайному олівцю.

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

— Хто виготовляє ці предмети? (Ці предмети зроблені руками людини.)

— З чого людина робить все те, що нас оточує? (З природних ма-теріалів)

— Для того щоб дізнатися, що, з чого і як людина це робить, ви-рушимо до Країни майстрів.

2 Перше місто — Місто гончарів 1) Бесіда.

— Хто такі гончарі? — Оберіть на столі предмети, виготовлені з глини. — На столі — шматочки глини. Яка вона? — Що з неї добре робити? (Відповіді учнів.) — Тому люди здавна виготовляють із неї посуд.

2) Розповідь учителя (за малюнками). — Глину видобувають у кар'єрі екскаваторами. У сирому ви-

гляді вона пластична. її змішують із водою до стану густої пасти, потім з неї ліплять посуд або іграшки. Висихаючи, глина твердне і стає дуже міцною. Потім вироби обпалюють у печі при високій температурі 450 °С. Після випалення глина стає міцною. Такі речі називають керамікою, а майстрів, які їх виготовляють — гонча-рями. 3) Цікаво знати!

— У давнину, коли не існувало холодильників, глиняні глеки використовували для зберігання холодної води. Вода залишалася холодною, оскільки просочувалася через тонкі пори глека і випаро-вувалася, що і допомагало зберігати воду холодною.

Чудовими гончарями були китайці. Зі спеціальної білої глини вони виготовляли порцелянові вироби. Під час випалювання така глина набувала білого кольору.

З глини також виготовляють цеглу, іграшки, черепицю. — Чи можемо ми виготовити такий посуд? — Чому? (Потрібні знання і праця багатьох людей) — Як називають людей, які виготовляють глиняний посуд?


3 Друге місто — Місто металургів 1) Розповідь учителя.

— А з чого виготовлено ось цей посуд? (Із металу) — Звідки беруть залізо? — Воно створене самою природою. На столі лежать шматочки

залізняку — це корисна копалина, людина добуває її або екскавато-ром із поверхні землі, або глибоко під землею в шахті.

Знімають шар землі. Гірники бурять свердловини, закладають у них вибухівку, підривають її за допомогою електрики. Верхній шар ґрунту після вибуху відкриває сховану під ним залізну руду. Потім величезні екскаватори вантажать руду у вагони. Руда потрап-ляє на завод, і перетворити її на залізо допомагає вогонь. У величез-них печах — домнах — удень і вночі бушує полум'я. У домни над-ходить залізняк. його плавлять, і він стає рідким. Так отримують чавун. Чавун відправляють до сталеварів і в мартенівських печах варять сталь. Потім сталь виливають у форми — склянки і, коли метал остигає, витягують зливок. У прокатному цеху цей зливок розкочують у тонкі й товсті листи сталі, а з них виготовляють різні предмети. 2) Складання «ланцюжка».

— Складемо «ланцюжок»: як до нас у дім потрапляє металевий посуд?

Руда — • чавун — • сталь — • посуд 4 Третє місто — Місто книговидавців 1) Розповідь учителя.

— Папір винайшли в Китаї. Китайці виготовляли його з розмо-чених рослинних волокон. До Європи папір потрапив у 1000-1100 рр. н. е. Виявилось, що його можна виготовляти з дерева, ган-чірок і навіть... зі старого паперу — макулатури. Отже, папір можна використовувати двічі!

Як саме виготовляють папір у наші дні? Складно повірити, що білий аркуш паперу зроблений з ялини,

осики і берези. Електричними пилами пиляють дерева. Трактори-лісовози везуть колоди (деревину) на лісопильний завод.

Папір виготовляють на паперових фабриках. На фабриці машини здирають із колод кору, рубають на тріски

рубильними машинами, тріски варять у котлах заввишки з трипо-верховий будинок, додають кислоту. Утворюється дерев'яна каша, що називають целюлозою. Целюлозу отримують із лісових порід: здебільшого з ялини, сосни і берези, але використовують також ев-каліпт, тополю, каштан та інші дерева.


Потім цю кашу виливають у спеціальну машину на дротяну сіт-ку. Сітка рухається, вода стікає, а волокна деревини залишаються.

їх віджимають, розгладжують спеціальними валиками — і утво-рюється широкий цупкий аркуш паперу, який скручують у рулони або ріжуть на аркуші й везуть до друкарні.

У друкарні друкують книги. За допомогою розумних машин (лі-нотип) набирають текст, на інших машинах друкують малюнки. У машини закладають папір, заливають фарбу і друкують аркуші книги. Потім виготовляють обкладинку і палітурку — ось книга й готова. Так само виготовляють зошити.

Так, від машини до машини, дерево перетворюється на білий і чистий папір. 2) А чи знаєте ви?..

Для виготовлення 1 тонни паперу потрібно 5,6 м3 деревини. Якщо врахувати, що середній об'єм однієї колоди (дерева) — 0,33 м3, то для виробництва 1 тонни паперу потрібно 17 дерев. З 1 тонни паперу можна виготовити приблизно 30 тисяч звичайних учнівських зошитів. 3) Складання «ланцюжка».

— Складіть «ланцюжок: як із дерева утворити зошит? Дерево — • деревина — • папір — • книга — Існують різні види паперу. Де його використовують?

4) Демонстрування колекції різних видів паперу. — Для чого використовують папір? — Чи легко отримати папір? Як потрібно ставитися до наших

зошитів, підручників, адже все це — зрубані дерева? Щоб вирос-тити доросле дерево, потрібно не менше ніж 60 років.

— З дерева також виготовляють меблі, посуд, іграшки. (Демон-стрування виробів із деревини.)


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Робота в парах

— Складіть ланцюжки з картинок. Визначте, чого бракує. Завдання: розподілити всі предмети на групи так, щоб у кожній

усі речі були зроблені з одного матеріалу. Діти відбирають предмети:

• з глини (ваза, горщик, цеглина, глиняна іграшка-свистулька); • з шерсті (светр, рукавички, шкарпетки, шарф); • з металу (ложка, миска, кухоль, ножиці, металевий конструк-

тор); • з деревини (лінійка, дерев'яна ложка, матрьошка, зошит).


— Усі ці предмети добре знайомі вам. Перевірмо, чи не припус-тилися ви помилок!

— Що спільного в усіх цих предметів однієї групи? З чого вони виготовлені?

2 Бесіда «Що з чого»? — Поговоримо про кожну групу предметів окремо.

1) Шерсть (розглядання групи предметів із шерсті). — Ми визначили, що ці речі виготовлені з шерсті. Звідки отри-

мують шерсть? Учитель демонструє малюнки. — Розгляньте малюнки. Як саме виготовляють шерстяні речі?

• Стрижка овець; • виготовлення вовняної пряжі, змотування на бобіни; • виготовлення вовняного полотна; • нанесення малюнка на тканину; • виготовлення за викрійками деталей одягу.

— Що нового ви дізналися про виготовлення шерстяних виро-бів?

— Як виготовили цей шарфик? Як отримали різні кольори? 2) Дерево (розглядання групи предметів із дерева).

— Зрозуміло, що лінійка, підставка зроблені з дерева. А як зо-шит опинився у цій групі?

— Звідки виникли наші підручники? 3) Глина (розглядання групи предметів із глини).

— Здавна з глини виготовляли посуд і ось такі чудові іграшки. (Демонстрація іграшок.) 4) Метал (розглядання групи предметів з металу).

— В останній групі у нас опинилися предмети, виготовлені з ме-талу.

— Звідки береться залізо? 3 Розповідь учителя про виробництво заліза

— Залізо ніхто не виготовляє, воно створене самою природою, як вода, глина, пісок... А люди його лише добувають і перетворю-ють на чавун або сталь.

Заліза на світі багато. Воно міститься в піску — від цього його колір жовтуватий, і в червонувато-бурій глині, і в коричневому ка-мені — кремнії. Залізо навіть у воді розчинене.

Здавалося б, якщо залізо скрізь, отже, де хочеш, там його і бери, тільки не лінуйся! Проте в піску, і в глині, і у воді заліза міститься так мало, що добувати з них його невигідно. Найбільше заліза в за-лізняку. З нього й добувають цей найголовніший метал.


Іноді залізняк добувають із поверхні землі, як глину, за допомо-гою екскаваторів. Здебільшого рудні пласти знаходяться глибоко в товщі землі, і тоді доводиться будувати шахти.

Як саме добувають руду? У пригоді стає величезний, могутній сталевий екскаватор, ма-

ленький паперовий «пакет» із зарядом вибухової речовини і довгі дроти. Гірники пробурюють в землі свердловини, закладають у них вибухівку, по дротах пускають струм. Як гуркне вибух, то тонни землі, каменів злетять у повітря, розлетяться навкруги — і тільки тоді відкриється захована під ними руда.

Нарешті стихли вибухи. До роботи береться крокуючий екска-ватор. Зачерпне екскаватор ковшем руду, обернеться — і наванта-жений цілий вагон або гігант-самоскид.

Так руда потрапляє на завод. Як саме її перетворити на залізо? Людям у пригоді стане вогонь. У величезних, немов висотні бу-динки, печах — домнах, удень і вночі бушує полум'я. У ці домни надходить залізняк. Бушує полум'я, плавиться, осідає руда, краплі металу збираються в цівки, струмочки. Чавун стікає на дно.

Нарешті майстер подає сигнал: «Чавун готовий! Можна випус-кати плавку». Потім рідкий метал хлине у величезний ківш. Шлях цього ковша — в сусідній цех. Тут чавун виллють у форми. У них рідкий метал захолоне і набуде тієї самої форми, в яку був залитий. З чавуном ми маємо справу щодня: це звичайні сковорідки, ча-вунки, батареї опалювання.

З чавуну варять сталь. її варять у спеціальних печах — марте-нах. Сталь варять сталевари. У мартенівській печі полум'я жар-кіше, ніж у домні. Далі сталь надходить у прокатний стан, а потім із залізного листа коваль виготовить і ножі, і ложки, і леза.

Щоб змайструвати будь-який предмет — великий або малень-кий, простий або складний, — потрібно, щоб добре потрудилися, до-клали майстри різних професій: шахтарі, металурги, сталевари, ковалі.

— Отже, ми ознайомилися з деякими матеріалами, з яких лю-дина може виготовити необхідні їй предмети.

4 Робота над загадкою Він не водиться з вогнем. Ріст втрачає день за днем. Багато працює. А ми Щоразу знімаємо стружку З неповинної голови. (Олівець)

— Що таке олівець? З'ясуємо за допомогою тлумачного слов-ника.


Простий олівець — це письмове приладдя, зроблене з дерев'яної палички зі стрижнем з суміші глинистої маси й графіта.

5 Розповідь учителя «Чому малює твій олівець?» 1) З чого зроблений олівець.

— Дерев'яна «сорочка» і графітовий стрижень — що може бути простіше? Але це тільки на перший погляд. Потрібно докласти зу-силь, щоб стрижень не ламався, залишав чіткий, чистий слід, легко заточувався. Якість стрижня найбільше залежить від розмірів час-ток графіту: чим вони менші, тим слід на папері чіткіший. Тому графіт розламують на спеціальних млинах десятки разів, поки він не стане тонший ніж косметична пудра. Графітове борошно змішу-ють із глиною і водою. Чим більше глини, тим твердішим є олівець, більше графіту — м'якший грифель. Потім масу дроблять молотом, нагрівають до 1000 °С, пропускають через формувальний прес, отри-муючи тонкі липкі вірьовки. їх розпрямляють, розрізають, сушать і кладуть у піч для випалення.

Для «сорочки» олівця найкраще придатний кедр або сосна. Дерев'яні заготівки розрізають навпіл завдовжки і вирізують ка-навку для грифеля. Обидві половинки з грифелем потім склеюють. Дощечки розрізають на олівці, їх зовнішню сторону полірують. 2) Цікаво знати!

— Сучасним олівцям не більше ніж 200 років. Приблизно 500 років тому в шахтах міста Камберленд в Англії був виявлений гра-фіт. Уважають, що саме тоді почали виготовляти графітові олівці, виготовлені з суміші графіту і деяких сортів глини та обпалені в печі. Цю технологію застосовують і сьогодні.

Сьогодні виготовляють понад 300 видів олівців для різних видів діяльності. Можна придбати прості олівці різної твердості або за-мовити олівці 72 кольорів!

Існують олівці для нанесення написів на склі, тканині, цело-фані, пластмасі й кіноплівці. Існують олівці, що використовують у будівництві, — вони залишають слід на поверхні, що зберігається на відкритому повітрі впродовж декількох років!

•• Фізкультхвилинка 6 Розв'язування логічних завдань «Що зайве? Чому?»


• Кленовий лист, дубовий лист, березовий лист, аркуш паперу. • Шафа, стіл, виделка, книга. • Автомобіль, ножиці, ніж, олівець. • Олівець, книга, блокнот, зошит. 7 Гра «Чарівний магніт»

— Знайдіть предмети, що притягує магніт.


V . п і д с у м о к у р о к у — Які предмети в нашому класі виготовлені з металу, дере-

вини? — Для виготовлення різних речей людина використовує, зде-

більшого, наявні в природі матеріали. Але їх запас небезмежний. Тому людина повинна дбайливо ставитися до природних багатств.

Урок 14 Тема. Живі організми, їх ознаки та умови, необхідні для життя, різноманітність Мета: дати учням уявлення про ознаки живих організмів та умови, необхідні для життя; розповісти про різноманітність живих організмів; розширювати світогляд; роз-вивати увагу, пам'ять; виховувати дбайливе ставлення до рідної природи.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Сьогодні на уроці ми згадаємо, якою буває природа, навчи-

мося відрізняти живі організми від неживих тіл природи, розгля-немо умови, необхідні для життя всього живого і різноманітність живих організмів. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Робота за малюнками — У вас на столах лежать картки з малюнками, розподіліть їх

на групи. Поясніть, за якою ознакою проводили розподіл. — Чому стіл, вертоліт, шуруп, велосипед — речі? (Ці предмети

зроблені людьми.) — Чому собака, бабка, гриб, волошка — живі природні багат-

ства? (Це рослини і тварини.) — Чому камінь, гора, бурулька, хмара — нежива природа? — Як відрізнити живе від неживого? (Діти висловлюють при-

пущення)


2 Ознайомлення з ознаками живих організмів — Для прикладу розглянемо кімнатні рослини, що стоять на вік-

нах: за рік вони виросли, мають більше листя, вони стали вищими. А ріст — це одна з ознак усього живого. Живі істоти дихають, жив-ляться, ростуть, розмножуються і помирають.

На дошці — схема.

3 Ознайомлення з умовами, необхідними для життя живих організмів — А як взаємопов'язані жива і нежива природа?


— Розгляньте схему на дошці . — Що необхідно рослинам і тваринам для ж и т т я ? (Повітря,

вода, їжа, тепло, світло) Діти розглядають схему і доходять висновку: без тепла і світла, без по-

вітря та води живі істоти не могли б жити.

нежива природа

Жива природа

4 Ознайомлення з різноманітністю живих організмів. Робота над загадками

Квітка ця на сонце схожа, на олію вона гожа, Жовті пелюсточки має, їх до сонця повертає.

(Соняшник)

І червона, й соковита, Та гірка вона все літо. Припече мороз — вона Стала добра й смачна. (Калина)

Мов маленький м'ячик, Висить, а не скаче, Рум'яне, гладеньке, На смак солоденьке. (Яблуко)

Спритний майстер у стрибках: На деревах, по гілках. Вся руда, пухнастий хвіст, Рідний дім для неї — ліс. (Білка)

У лісі буває і капелюх має, На одній нозі стоїть й чекає, Поки не візьмуть на обід. (Гриб)

У нашої бабусі Сидить дід в кожусі, Проти печі гріється, Без води умиється. (Кіт)

Прийшла кума із довгим віником На бесіду із нашим півником, Схопила півня на обід Та й замела мітлою слід. (Лисиця)

Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло, Згодом стало біле-біле І за вітром полетіло. (Кульбаба)

Хто крилатий, гарний, гожий, На красиву квітку схожий, Має довгий хоботок, П'є нектар ним із квіток? (Метелик) По траві повзла змія. Налякався добре я. Від гадюки біг чимдуж, А то виявився, (вуж).

— Рослини і тварини, як і ж и в у т ь на Земній кулі, надзвичайно різноманітні щодо зовнішніх ознак і способу життя .


I V . у з а г а л ь н е н н я с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь т а в м і н ь у ч н і в •• Тестування 1) Що належить до живо ї природи?

а) Людина, рослини, тварини, гриби і мікроби; б) Сонце, повітря, вода, Земля, людина і те, що створено її ру-

ками; в) Сонце, небо, хмари, вода, гори, дощ, сніг.


2) До неживої природи належать: а) людина, рослини, тварини, гриби і мікроби; б) Сонце, небо, хмари, Земля, гори, камені, вода, дощ, сніг; в) Сонце, Земля, повітря, вода, хмари, людина і те, що створено

її руками. 3) Чим жива природа відрізняється від неживої?

а) Усе живе дихає, живиться, росте, розвивається, розмножу-ється, помирає;

б) усе живе пересувається, росте, радіє, приносить потомство, помирає;

в) усе живе розмовляє, пересувається, росте, розмножується, помирає.

V . п і д с у м о к у р о к у — Якою буває природа? — Як відрізнити живі організми від неживих тіл природи? — Які умови необхідні для життя всього живого? — Наведіть приклади живих організмів.

Урок 15 Тема. Значення природи для життя людини Мета: розкрити значення природи в житті людини; розширювати світогляд; збага-чувати словниковий запас учнів; формувати дбайливе ставлення до навколишнього світу, уміння бачити красу природи, порівнювати, робити висновки; виховувати спо-стережливість.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Діти, ви любите подорожувати? — Сьогодні ми вирушимо у подорож просторами нашої Батьків-

щини, щоб дізнатися про багатства природи та їх значення для життя людини. Нам сьогодні стануть у пригоді вміння спостерігати і знання про природу, які ми отримали на попередніх уроках.


I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у 1 Вступна бесіда

— Нас оточує багато різних предметів і речей. Згадайте, як де-які предмети прийшли до нас.

— Булочка чим була на початку свого шляху? (Зерном) — Хто допоміг зернятку стати булочкою? (Людина) — Могло б зернятко вирости без допомоги природи? — Альбом чим був і звідки прийшов до нас? (Був деревом, прий-

шов із лісу.) — Хто допоміг йому стати альбомом? Що допомогло дереву ви-

рости? — Завдяки кому і чому ми маємо всі ці та багато інших предме-

тів? (Людині й природі) На дошці з'являється слово «багатства». — Про які саме багатства говоритимемо сьогодні на уроці? (Про

багатства природи)

На дошці з'являється слово «природи».

БАГАТСТВА ПРИРОДИ

2 Дослідження «Що таке багатства природи?» — Діти, ви любите досліджувати? — Я пропоную вам зараз перетворитися на дослідників і з'ясу-

вати, що саме належить до багатств природи, яку роль відіграють природні багатства в нашому житті, як людина використовує ці багатства. Під час нашого дослідження ми робитимемо позначки на дошці.

— Природа створює всі умови, щоб людина могла жити. Відга-дайте загадки і з'ясуйте, що потрібно для життя людині.

Ти весь світ обігріваєш і втоми не знаєш, Посміхаєшся у віконце і звуть тебе усі... (сонце).

— Що сонце дає людині? (Світло і тепло) На плакат прикріплюють таблички «світло» і «тепло». — Про яку силу природи йдеться?

Летить коник, басує. Полем-долем пустує. Ніхто його не впіймає І ніхто не загнуздає. (Про вітер)

На плакаті прикріплюють табличку «вітер». — Де людина використовує силу вітру? (Вітрильний спорт,

млини)


• Що тече, не зупиняється? (Вода) • Що шумить без вітру? (Вода) • У чому дірки не вивертиш? (У воді)

На плакаті прикріплюють таблички «вода», «течія річки». — Де людина використовує воду? (Готує їжу; пере; умивається;

поливає рослини; річками пересувається водний транспорт.) — Назвіть професії людей, яким для роботи потрібна вода. — Хочете дізнатися ще одне значення води, вітру і сонячного

світла? (Перегляд слайдів про отримання електрики.) — На великих річках будують ГЕС, на яких отримують елек-

трику. Використання води дає можливість під великим натиском обертати лопаті гідротурбіни, що приводять у дію генератори, а вони, у свою чергу, виробляють електроенергію.

— На річці Дніпро побудована ДніпроГЕС, ми отримуємо елек-трику з цієї станції. (Головний енерговузол регіону)

— У містах побудовані ТЕС. У котельних теплових електростан-цій отримують водяну пару високого тиску, спалюючи в топках кам'яне вугілля, природний газ або торф. Пара обертає турбіни, сполучені з генераторами. Відпрацьовану пару і гарячу воду вико-ристовують для обігрівання будинків.

— Що потрібно використовувати на ТЕС, щоб у нас було світло? (Корисні копалини — торф, кам'яне вугілля, природний газ)

— Місця, де добувають корисні копалини, ми називатимемо під-земними коморами.

На плакаті — підземні комори. — Але ТЕС значно забруднюють довкілля, тому людина почала

шукати інші джерела енергії — вітер і сонце, побудувала вітряні мли-ни (вітряки) і сонячні батареї, що найменше забруднюють природу.

Вітряки (використання вітру у виробництві електроенергії) — один із найбільш екологічно чистих способів. Вітряки зазвичай установлюють на височинах і пагорбах, на відкритих просторах, де навколишні об'єкти — такі, як будівлі або дерева, — не є перешко-дою вітру.

Сонячні батареї розташовують на даху, вони поглинають со-нячну енергію і завдяки цьому виробляють електроенергію.

— Отже, для отримання чого людина використовує сили при-роди? (Для отримання електрики)


Навесні веселить, Влітку холодить, Грибами, ягодами обдаровує,


Восени засинає, Навесні знову оживає. (Ліс)

— Чому ми дружимо з лісом? — Для чого він людям потрібний? Відповіді: — Ліс — наше багатство. — Ліс — це зелене вбрання нашої Землі. — Там, де ліс, завжди чисте повітря. — Ліс — це будинок для звірів і птахів. — Ліс — це наш друг: затримуючи вологу, він допомагає людині

вирощувати хороший урожай. — Ліс — це комора, що щедро віддає свої дари: горіхи, гриби,

ягоди. — Чи можна тварин і рослини назвати природними багат-

ствами? До плаката прикріплюють таблички «тварини» і «рослини». — Яких свійських тварин ви знаєте? — Відгадайте загадки.

• З в і р ята р ога т і , . Величезний на зріст, Та ще й бородат і , Пишним віялом хвіст. Ходять пастись в лози. До колін борода. Х т о ? В г а д а й т е ! (Кози) Щ 0 з а ГОрда х о д а !

• Хоч годинника не має, По усьому двору Вранці він нас піднімає. Розганяє дітвору. Кожен прокидається — Порозгонив і зник. З сонечком вітається. (Півень) Був це, д і т и , , (індик).


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в — Отже, на плакаті є всі природні багатства. — Що таке природні багатства? — Що станеться, якщо природні багатства зникнуть? — Що потрібно робити, щоб цьому зарадити? — Я вам показуватиму предмет, а ви спробуйте визначити багат-

ство природи, яке «брало участь» у виготовленні цього предмета. Предмети: вовняні нитки, макарони, йогурт, ножиці, крейда,

масло, дошка для різання хліба, олівець. V . п і д с у м о к у р о к у

— Уявити людину поза природою неможливо — без повітря, води, співу птахів, аромату лугів, шелесту листя. Усе це щедро да-рує нам природа, а натомість просить тільки дбайливого, доброго ставлення.


Урок 16 Тема. Бережливе ставлення до природи Мета: розповісти учням про необхідність бережливого ставлення до природи; під-вести дітей до усвідомлення необхідності зберігати, примножувати природні багатства; розвивати пізнавальний інтерес, логічне мислення; закріплювати правила поведінки в природному середовищі.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — «Ми — хазяї нашої природи, і вона для нас — комора сонця

з великими скарбами життя. Рибі — вода, птахові — повітря, зві-рові — ліс і гори. А людині потрібна Батьківщина. Охороняти при-роду означає охороняти Батьківщину», — писав Михайло При-швін.

Сьогодні на уроці ми вивчатимемо, як потрібно охороняти при-роду. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

рослини тварини

— Що станеться, якщо зникне певний чинник неживої природи? — Колись на планеті Земля існували мамонти, зараз їх немає.

Але ми живемо!

— Що таке природа? — Якою буває природа? — Як пов'язані жива і нежива природа? На дошці — схема.

повітря

Людина

вода земля сонце


— Але, якщо зникнуть: • вода, то... • земля, то... • повітря, то... • сонце, то...

Висновок. Якщо зникне певний чинник неживої природи, не іс-нуватиме життя на Землі.

— Складно уявити, що все це раптом зникло б, як це сталося з багатьма тваринами і рослинами.

— А що станеться, якщо зникнуть усі: • рослини; • тварини; • люди?

2 Розповідь про вплив людини на природу

— Ведучи своє господарство, людина іноді не замислюється, якої шкоди вона може завдати природі. Послухайте розповідь, і скажіть, про що ми завжди повинні пам'ятати.

Люди розорали степи і перетворили їх на поля. На безкрайніх просторах, де жили степові мешканці, їм уже не залишилося місця. Ніде стало жити травоїдним тваринам. Дикі коні вимерли, гепардів тепер можна побачити тільки в зоопарку.

Усе переплуталося в природі. Голодні вовки накинулися на стада свійських тварин. Залишилося мало овець. Не з'їдена ними трава лягла на землю щільним усохлим шаром і почала заважати молодим паросткам пробиватися до світла. Тоді почали боротися з вовками і знищили їх у багатьох степових районах. Овець стало більше, і вони з'їли усю траву.

Тут налетів вітер, і запорошена буря здула дорогоцінний ґрунт. Довелося навколо полів саджати дерева, щоб захищали від вітру.

Посіяли пшеницю, та ось біда: збирати виявилося нічого. Хов-рахи так розплодилися, що поперед людей зібрали все зерно. А де ж орли? їх мисливці перестріляли, щоб полювати не заважали. Але тут трапилася нова біда: у садах і городах комахи весь урожай з'їли. Оголосили їх шкідниками і посипали отруйним порошком. Та за-були, що можна і самим людям отруїтися.

Довго б ще людям довелося боротися з природою, якби вони, на-решті, не зрозуміли: не потрібно знищувати диких тварин і рослини, потрібно жити у мирі з природою, знаючи її закони. Тепер дово-диться рятувати все, що залишилося після поганого господарю-вання. Виправляти свої помилки завжди складно.


— Отже, який висновок ми зробимо з прослуханої розповіді? Висновок. Людині потрібно жити у світі з природою, знаючи її

закони. — Поміркуйте: людина ставить себе вище, ніж усе інше, ство-

рене Природою. Вона (людина) рве, вбиває, збирає, ламає. — Чи можуть тварини і рослини обійтися без людини? — Чи може людина обійтися без рослин і тварин? Висновок. Людина — маленька частинка Природи, яка теж по-

винна підкорятися її законам. 3 Робота над загадками

— Так, на жаль, людина припустилася безлічі помилок. Чи на-магається вона їх виправити?

Тварин і рослин, яким загрожує вимирання, заносять до Черво-ної книги. їх зберігають у ботанічних садах, заповідниках, зоо-парках.

До Червоної книги України занесені рідкісні види тварин і рос-лин України, які перебувають на межі зникнення.

— Відгадайте загадки про такі рослини і тварини.

• Я найперша зацвітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, Бо мене не стане влітку. (Пролісок)

• Із зеленої сорочки, Що зіткав весною гай, Білі дивляться дзвіночки, А як зовуть їх, відгадай! (Конвалія)

• На стеблинці волохатій Шість пелюсток лілуватих. Гарна квітка — навіть в сні Усміхається мені. (Сон-трава)

• Стоять красуні на воді, Вінки в них білі й золоті. (Лілії водяні)

• У червоних чоботях, в білому халаті, Він весною прилетів і сидить на хаті. (Лелека)

• Дивний ключ у небо лине, Не залізний, а пташиний. Цим ключем в осінній млі Відлітають... (журавлі).


• На скелі він будує дім І не боїться жити в нім. І могутніх два крила Є у птаха — у... (орла).


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Можна — не можна»

— Діти, уявіть, що ви опинилися в лісі. Пригадаймо, як слід там поводитися і чого не можна робити. Я називаю дію, а ви плескайте в долоні, якщо це можна робити, і мовчіть, якщо — ні.

Можна: • саджати квіти, рослини; • охороняти рідкісні рослини; • обгороджувати мурашники; • милуватися красою природи; • підгодовувати птахів; • прибирати місце відпочинку.

Не можна: • ламати гілки дерев; • рвати багато квітів; • збивати гриби ногами; • ловити метеликів; • ловити жаб; • руйнувати павутиння. 2 Гра «Доповни словечко»

— Учні також можуть залучитися до справи охорони рослин і тварин. Виносимо на обговорення такі закони.

• Бережи тварин, пташок та їх (...) • Пам'ятай! Ти в природі (...) • Посади (...). Полий (...) • Узимку нагодуй (...) • Не засмічуй (...) • Люби рідний (...)

Слова для довідок: дитинчат, гість, дерево, квітку, пташок, при-роду, край.

3 Гра «Учимося любити природу» Учитель промовляє фразу, а учні мають сказати, любить або не

любить людина природу, аргументуючи свою думку. • Дівчинка вийшла з лісу з букетом конвалій. • Жінка саджає біля будинку дерева.


• Чоловік кинув недопалок на землю. • Директор заводу поставив очисні фільтри на труби. • Водій миє машину на березі ріки. • Дівчинка кинула обгортку від морозива у сміттєвий кошик. • Діти вішають на дерева шпаківні. • Після відпочинку у лісі туристи зібрали і закопали сміття. • Хлопчик б'є пляшки.

V . п і д с у м о к у р о к у — Неможливо уявити людину поза природою — без повітря,

води, співу птахів, аромату лугів, шелесту листя. Усе це щедро да-рує нам природа, а натомість просить тільки дбайливого, доброго ставлення. На жаль, ані рослини, ані тварини не можуть говорити. А якщо б могли? Що б вони могли нам сказати? «Живімо так, щоб наша Земля була щедрою і прекрасною, щоб на ній дзвінко дзюр-чали чисті струмки, дзвеніли голоси птахів, цвіли дивовижні квіти!»

— Що ви дізналися цікавого на уроці? Чого навчилися?

с в і т Н Е Ж И В О Ї П Р И Р О Д И

Урок 17 Тема. Сонце та його значення для життя на Землі Мета: формувати в учнів уявлення про Сонце, про значення сонячного світла і тепла для рослин, тварин, людини; показати значення Сонця в житті тварин і рослин; розкрити значення сонячного світла і тепла в житті людини; учити спостерігати за висотою Сон-ця і встановлювати найпростіші зв'язки між висотою Сонця і кількістю тепла, яке Сонце посилає на землю; сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу.


•• Вправа «Погода» — Який сьогодні день? — Яке число і місяць? — Який стан неба? — Чи був вітер, коли ви йшли до школи? — А опади?

I I . П о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у •• Робота над загадками

• Вдень у небі гуляє, А ввечері на землю сідає. (Сонце)

• Постійного місця не має, День і ніч бродить, Весь світ обходить. (Сонце)

• Гарне, добре, на всіх дивиться, А людям на себе дивитися не дозволяє. (Сонце)

— Сьогодні я розповім вам про Сонце та його значення для життя на Землі. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Гра «Дари Сонця» На дошці — велике сонечко. Діти повинні назвати, що сонечко

дарує землі, (наприклад: тепло, світло, енергію, життя, красу, мож-ливість зростання). Усе назване дітьми записують на промінцях сонця.


— Сонце — джерело життя на нашій планеті. Життя на Землі неможливе без енергії сонячних променів.

2 Розповідь учителя 1) Сонце і тварини.

— М. Пришвин писав: «Усе прекрасне на Землі — від Сонця...». Для жителів планети Земля велике значення мають сонячне

світло і тепло. Сонце зігріває й освітлює Землю. Завдяки цьому тва-рини бачать навколишній світ.

— Чи всім тваринам потрібне сонячне освітлення? — А тим тваринам, у яких немає очей? — Чи всім тваринам потрібне сонячне тепло? — Сонячні промені допомагають виробляти в тілі тваринних ор-

ганізмів дуже корисні речовини — вітаміни. М. Зверев розповідає про прийняття борсучатами сонячних

ванн: «Нора борсучат — біля невеликої полянки. Щойно прогрі-ється земля, витягує борсучиха усіх своїх дитинчат на сонечко. Борсучата на галявинці деякий час вовтузяться і засинають, при-гріті сонцем. Тільки потягне свіжий вітерець, починають незадово-лено повискувати. Мати-борсучиха затягує всіх в нору. Вітер стихне, знову у борсучихи робота: борсучат по одному за комір витягувати на галявинку.

Люблять сонячне тепло і комахи, і змії, і ящірки. Від нього вони стають рухливими, швидкими».

Г. Скрябицький розповідає: «Ви йдете по лісовому узліссю або вздовж канави. Уважно оглядайте кожен великий камінь. Камені так нагрілися на яскравому сонці, що руці гаряче. Дивитеся: на ка-мені лежить ящірка. Тіло розпластала, лапки широко розставила, очі замружила. Вона нещодавно опритомніла від зимівлі в земля-ній норці. Опритомніла і вибралася погрітися на сонечко. Зігріється ящірка, зробиться швидкою і рухливою, і візьметься за полювання. Бережіться, мухи, слизняки й інша дрібна живність!» 2) Сонце і рослини.

— Сонячне світло і тепло потрібні не лише тваринам, але й рос-линам.

Вони ростуть, цвітуть, дають плоди і насіння в теплу погоду. Узимку рослини сплять.

Спекотного літнього дня, коли Сонце нещадно палить, тварини можуть сховатися в тіні. А рослинам нікуди втекти і сховатися. Ось і покривають вони свої листочки товстим шаром воску або білими волосками. Віск і волоски захищають листя від опіків.

Світ неживої природи 73

Якщо тварини можуть жити без сонячного світла в печерах і під землею, то рослини жити без сонячного світла не можуть.

Сонце допомагає рослині живитися. як саме? Послухайте про це казку. Живуть у листі рослин маленькі чарівники — хлорофілові зер-

нятка. Вони такі малі, що розглянути їх можна тільки під мікро-скопом. Колір їх яскраво-зелений. І листя рослин зелене через те, що хлорофілових зерняток у них багато. Рано-вранці, щойно Сонце протягне свої промені, прокидаються чарівники — хлорофілові зер-нятка. Відразу беруться до роботи.

Корінцям наказують: «Корінці, корінці, беріть воду із землі». Стеблинці віддають команду: «Стеблинко, стеблинко, подавай воду від корінців до листочків». Листочку наказують: «Листочок, листо-чок, відкривай стоми, подавай нам повітря». (Стоми — це такі ві-конця в шкірці листа, в які входить і виходить повітря та пари води.) Потім зелені чарівники беруть сонячні проміннячка. Промінняч-ками змішують воду і вуглекислий газ, який узяли з повітря. І ось диво! З води і вуглекислого газу утворюється цукор та кисень.

Цукром годуються і корінець, і стеблинка, і листочки, і плоди, і насіння. Вони їдять цукор і ростуть. Кисень, який усім потрібний для дихання, хлорофілові зернятка віддають у повітря. З повітрям їм теж розрахуватися потрібно.

Увесь день зелені чарівники перемішують сонячними промін-нячками воду і вуглекислий газ, годуючи рослини і вдосконалюючи повітря. Сонечко спати лягає, і хлорофіловим зерняткам настає час відпочити. Ми повинні їм подякувати за те, що вони повітря вдоско-налюють і рослини годують.

А ви подумайте, перш ніж зірвати або пошкодити лист рослини, скільки чарівних зерняток можете згубити!

— Діти, вам сподобалася казка? — Навіщо рослинам сонячні промені? Висновок. У природі все починається з Сонця, що послало на во-

логу землю свої золоті теплі промені й пробудило до життя всі тра-вички, билинки, кущики і дерева. Під цими ласкавим теплом і світ-лом на чистому повітрі вони виросли і дали їжу всім рослиноїдним тваринам. Ті, у свою чергу, дали їжу для дрібних хижаків, якими живляться великі за розмірами хижі звірі й птахи. 3) Сонце і людина.

— Сьогодні ми багато говорили про те, що і рослинам, і твари-нам потрібні сонячні світло і тепло.

— Чи потрібні сонячні світло і тепло людині?


— Навіщо? (Розповіді дітей.) — Згадайте казку К. Чуковського «Викрадене Сонце». — Що сталося на Землі без Сонця? — Чи можливе життя на Землі без їжі? — Що, окрім сонячного світла, тепла і ґрунту, потрібно росли-

нам для росту і розвитку? •• Фізкультхвилинка

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в

1 Бесіда за малюнками

На дошці — малюнки, на яких зображено Сонце у різні пори доби. — Що трапилося б, якби раптом зникло Сонце? — А що трапилося б із живою природою? — У яку пору доби Сонце гріє найтепліше? — Чому вранці та ввечері воно дає мало тепла? — Чи видно Сонце, коли небо затягнуте хмарами? — Чому хмарного дня прохолодніше? — Яка пора доби зображена на кожному з малюнків? Чому ви

так уважаєте? — Як високо перебуває сонце над землею протягом дня? — Чому влітку вранці та ввечері прохолодніше, а в полудень —

спекотно? 2 Гра «Хрестики-нулики»

О Уранці та ввечері Сонце стоїть низько над землею і дає мало тепла.

О Сонце завжди гріє однаково. О Хмари затримують тепло сонячних променів. О Без тепла проростає насіння, квітують рослини, достигають

плоди. О У полудень сонце піднімається високо і дає більше тепла. О Сонце потрібно всьому живому. 3 Вікторина • Коли доба коротша — взимку чи улітку? • Якщо небо закрито хмарами, чи є за ними сонце? • Якщо небо закрито хмарами, чи світить воно? • Що дає Землі світло і тепло? • Коли сонце дужче гріє: опівдні, вранці чи ввечері? 4 Пояснення вислову: «Сонце світить, сонце сяє—вся природа воскресає»



• В небі я труджуся, Знає мене кожен. Я на всіх дивлюся, На мене ж — не можна.

• Всі його люблять, Всі на нього чекають, А хто подивиться — Кожен скривиться.

• Гріє, гріє, припікає, Всіх у воду заганяє. (Сонце)

Висновок. Життя на Землі без Сонця неможливе: якщо пере-стане світити Сонце, то зелені рослини загинуть, адже вони не мо-жуть жити без тепла і світла; тваринам і людям нічим буде харчува-тися. Усе живе замерзне від нестерпної холоднечі.

— Проте, цього не станеться, тому що Сонце — зірка, яка випро-мінює у простір силу-силенну тепла і світла. На небі Сонце здається маленьким сліпуче-яскравим кружечком лише тому, що нас від Сонця відділяють 150 млн км. Температура сонячної поверхні — 6000 градусів, а біля центру — 15 млн градусів. Учені підрахували, що Сонце світитиме ще мільярди років. V . п і д с у м о к у р о к у

— Що таке Сонце? — Далеко чи близько воно від нас? — Що Сонце дає людині? — Кому, крім людей, ще потрібне Сонце? — Чи потрібне Сонце рослинам? — Що Сонце дає тваринам? — Чи однаково світить і гріє Сонце у різні частини доби? у різні

пори року? — Які загадки про Сонце ви запам'ятали?

Урок 18 Тема. Вода та її властивості. Демонстрація властивостей води (безбарвна, прозора, набуває форми посудини, тече) Мета: дати учням уявлення про основні властивості води: прозора, рідка, без кольору, без запаху, розчиняє деякі речовини; розвивати активне пізнавальне ставлення до природи, дослідницький підхід до пізнання властивостей води; сприяти створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.



•• Вправа «Погода» — Сьогодні грудня, день тижня Надворі

погода Опади Вітер — Як змінилася погода за цей тиждень?

I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у •• Робота над загадкою

Буває хмаркою вона, Пушинкою буває, Бува, як скло, Крихка й тверда — Звичайна, підкажіть... (вода).

— Сьогодні ми дослідимо властивості води.

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у •• Демонстрація властивостей води

— Проведемо дослід. Візьміть склянку з водою. Насипте сіль і розмішайте її. Що відбувається з кристалами солі? (Вони зменшу-ються і незабаром зовсім зникнуть.)

— Але чи зникла сіль? (Ні, вона розчинилася.) — Проведемо аналогічний дослід із цукром. Що сталося? (Цукор

теж розчинився у воді.) — Наступний дослід проведемо з річковим піском. Візьмемо

склянку з водою і додамо річковий пісок. Що сталося? (Піщинки па-дають на дно склянки і лежать там, не змінюючись.)

— Запишіть результати ваших спостережень у зошит. Висновок. Цукровий пісок розчиняється у воді. Сіль розчиня-

ється у воді. Річковий пісок не розчиняється у воді. — Скуштуйте воду. (Вона не має смаку.) Увага! Якщо ви сумні-

ваєтеся у чистоті джерела, пити з нього воду заборонено! — Як очистити воду від нерозчинних речовин? (За допомогою

фільтру) — Що таке фільтрування? (Очищення води від нерозчинних до-

мішок.) — Чому джерельна вода чиста? (Вона проходить крізь товстий

шар піску, очищується.) — Чим вода відрізняється від шматка дерева або каменя? їх

можна взяти до рук, кинути на підлогу? (Вода рідка, її не можна взяти до рук.)


— Що станеться, якщо ви візьмете воду до рук? (Вона витіка-тиме.)

— Чи має вода певну форму? (Не має) — Чи можна її покласти на стіл? Що станеться? — Наллємо воду в склянку. Якої форми вона набула? (Форми

склянки) — Наллємо воду в глек. Якої форми вона набула? (Форми глека) — Що таке вода? (Рідина) Висновок. Вода — рідина, не має своєї форми, а набуває форми

посудини, у якій міститься. Рідина легко змінює свою форму, роз-тікається.

— Які рідини вам відомі? (Вода, молоко, сік, бензин) — Чим рідина відрізняється від твердих тіл? (Не має форми,роз-

тікається.) — Погляньте на акваріум із рибками. Що можна сказати про

воду? Що ви там бачите? — Як довести, що вода прозора? Проведемо дослід. На столі —

дві склянки. В одну наливаємо воду, в іншу — молоко. В обидві опускаємо ложки. Що ви бачите? Що можна сказати про воду і про молоко? (Молоко — біле, а вода — прозора.)

— Ви були на річці або озері? Спостерігали за мешканцями во-дойм? Чи завжди видно дно водойми? (У багатьох річках або озерах вода така чиста і прозора, що ясного літнього дня ми можемо спо-стерігати риб, які плавають на глибині. У каламутній воді під час весняної повені риб не видно. Каламутна вода не прозора.)

— Отже, якого кольору вода? (Прозора) — Погляньте на наші склянки з водою і молоком. Якого кольору

рідина в склянках? (Молоко — біле, а вода — безбарвна) — Як визначити запах рідини? (Понюхати) — Як правильно визначити запах? (На відстані 20-30 см від об-

личчя тримати посудину з рідиною. Потім рухами руки спряму-вати потік повітря у свій бік.)

— Чому необхідно робити саме так, а заборонено наближати ніс до ємностей, щоб понюхати? (Можна різким запахом обпалити но-сову порожнину.)

— Дізнаймося, чи має вода запах. (Вода без запаху.) — Який смак у води? (Не має смаку.) — Чому говорять, що вода «солодка»? (Коли дуже хочеться пи-

ти.)



IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Відповіді на запитання

— Які властивості води ви знаєте? • Є розчинником солі й цукру; • не розчиняє річковий пісок; • не має смаку; • тече; • набуває форми посудини; • не має запаху; • прозора; • безбарвна; • випаровується.

— Чому джерельна вода чиста? (Вона проходить крізь товстий шар піску й очищується.)

— Чи замерзає джерело взимку? (Ні, оскільки вода постійно ру-хається.)

2 Робота в парах — Спробуйте скласти вірш про воду за поданими римами:

• в'ється — сміється; • чиста — промениста.

V . п і д с у м о к у р о к у — Про які дивні властивості води ви дізналися? (Вода — рідина:

без кольору, без смаку, без запаху, тече, прозора, не має форми, ви-паровується. Вода розчиняє сіль і цукор, але не розчиняє річковий пісок.)

Урок 19 Тема. Вода в природі та в житті людини. Дослідницький практикум. Куди зникає вода з калюжі? Мета: з'ясувати властивості води, значення води в природі; розповісти про зміни станів води (твердий, рідкий, газоподібний); дослідити, куди зникає вода з калюжі; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку I . О р г а н і з а ц і й н и й м о м е н т II. п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у

1 Вправа «Погода» Сьогодні грудня, день тижня Надворі по-

года. Небо Опади Вітер — Як змінилася погода за цей тиждень?



Я і хмара, і туман, І струмок,і океан, І літаю, і біжу, І скляною бути можу! (Вода)

— Сьогодні ми дізнаємося, як вода перетворюється на туман, або може стати шматочком льоду, яке значення має вода в природі. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1) Читання казки учителем. Зібралися якось Орел, Щука і фігуристи-спортсмени та розгово-

рилися про те, яка речовина на світі їм більше подобається. Ф і г у р и с т и . Наша речовина тверда як камінь, абсолютно про-

зора, на сонці блищить і іскриться — душу радує. Щ у к а. А я люблю рідку речовину. Вона така пружна! Орел. Мені подобається біла речовина, як я сам. Вона така

легка! Я часто бачу її біля свого гнізда високо в горах. 2) Дослід (проводить учитель).

— Показали фігуристи свою улюблену речовину (шматочки льоду на блюдці). Показала щука своє — воду в тарілці. А Орел гово-рить: «У мене тут її немає, але зараз буде».

На штативі один під одним розташовують: спиртівку — тарілку з во-дою — блюдце з льодом. Проводять спостереження за випаровуванням і конденсацією пари.

— Звідки на дні блюдця взялися краплі води? Чому у блюдці з'явилася вода? (Пара від киплячої води піднімалася вгору, а на хо-лодному блюдці знову перетворювалася на воду; лід у блюдці почав від тепла танути — перетворювався на воду.)

— Засміялися радісно Орел, Щука і фігуристи. Виявляється, любили вони одну і ту саму речовину — воду, але спостерігали кож-ний по-різному. Вони почали всім загадувати загадку: «Донизу ле-тить крапельками, а вгору — невидимками». (Вода) Ми можемо спо-стерігати воду в трьох станах: рідкому, твердому і газоподібному. 3) Бесіда (на основі побаченого).

— Яка вода у склянці? — Яка вода падає з хмар на землю влітку? взимку? — Яка вода випаровується з носика чайника, що стоїть на

вогні? — Якою буває вода?


Учні складають речення, розповідають про стани води і міркують: чому взимку йде сніг; як довести, що сніг і лід — це замерзла вода; що від-бувається з бурульками теплої сонячної днини; чому заборонено смоктати бурульки і сніг.

4) Дослідницький практикум. Куди зникає вода з калюжі? — Після дощу вулиці та дахи будинків мокрі, скрізь калюжі.

Але з'явиться сонце — і усе висихає. Куди зникає вода? (Вона випа-ровується, перетворюється на невидиму пару, що розчиняється в повітрі.)

— Що відбувається з водою в річках, озерах, морях? (Вона теж випаровується.)

— Поставимо тарілку з водою і склянку з водою. Де швидше ви-парується вода? (З тарілки вода швидше випаровується, ніж зі склянки. Чим більше поверхня води, тим швидше відбувається ви-паровування.)

— Що відбувається з водою в холодну погоду? (Вона теж випа-ровується, але не так швидко, як у теплу.)

— Улітку на вулицю вивішують мокру випрану білизну. Що від-бувається з білизною? (Вона через деякий час стає сухою.)

— Куди зникає вода? (Вона перетворилася на водяну пару, ви-парувалася.)

2 Води на Землі багато

1) Робота над загадкою. Що таке: пливе і ллється, Часом на камінь дереться, Як немає — все всихає, Звірі й птахи помирають? (Вода)

2) Робота за ілюстрацією. — Якщо поглянути на нашу планету з Космосу (ілюстрація), то

побачимо, що вона блакитна, адже поверхня Землі на 3/4 вкрита во-дою. 3) Де саме на Землі ми можемо знайти воду?

— Відгадайте загадки. • Узимку спить, а влітку шумить (взимку по ній ходять, улітку

їздять). (Річка) • Посеред поля лежить дзеркало, скло блакитне, рама зелена.

(Озеро) • Ключем вода б'є. (Джерело, струмок)

— Де ще ми бачимо воду? (Море, океан, льодовик) • Ніг немає, а йде, очей немає, а плаче. (Хмара)


— Води на Землі багато. Вона в морях і річках, вона застигла в льодовиках і на гілках дерев, вона парує в повітрі. (Іній)

— Але це ще не усе! Учитель здавлює пальцями листок рослини — між пальцями

з'являється вода. — Де ще можна знайти воду на землі? (У рослинах) — Дійсно, у листях, стеблах, плодах рослин теж міститься вода

(наприклад, помідор на 95 % складається з води, огірок — з 98 % води).

У тілі тварин і людини теж є вода — 65 %. Вода є в кожній жи-вій істоті.

Візьміть будь-який камінь із дороги — і в ньому, в його найдріб-ніших щілинах, міститься вода. Там, де є вода, завжди є життя. У тих місцях, де немає або замало води, люди риють колодязі, ка-нали, створюють штучні моря і водосховища.

— Діти, ми втрачаємо цю воду щодня. Як саме? (Ходимо до туа-лету, пітніємо, видихаємо з повітрям)

— На добу людина таким чином утрачає до 4 літрів води. Як за-радити собі? (Потрібно пити воду.)

3 Значення води для тварин і рослин

— Що сталося б, якби в природі зникла вода? (Де немає води, там немає життя.)

— Рослинам потрібна вода? Вони п'ють? (Звісно, так.) — Що станеться, якщо не поливати кімнатні рослини? (Вони за-

сохнуть.) — Чи можуть рослини, тварини і людина жити без води? (Ні.

Людина може прожити без води 3 доби.) — Чи потрібна вода тваринам? — Для чого тварини використовують воду? На дошці — ілюстрації: кит, риби, бобер, боброва хата. — Багато тварин мешкають у воді. Бобер споруджує собі буди-

нок посеред водойми з підводним входом — це захист від хижаків. Кит на повітрі був би роздавлений власною масою. Тільки у воді

може він знайти потрібну кількість їжі. Жаби народжуються у воді та мешкають біля неї та в ній. Висновок. Вода необхідна всім живим істотам. Рослини, тва-

рини і люди п'ють воду для того, щоб постійно оновлювати її запаси в організмі. Без води живий організм гине. Для деяких тварин (на-приклад, риб), вода, крім усього, є єдиним місцем життя. Без води не можуть жити рослини.


4 Використання води людиною — З давніх часів люди використовують річкові та морські шляхи

для плавання і перевезення вантажів. Силу води люди вже давно змусили служити собі. Спочатку це були водяні млини і машини. Тепер побудовані потужні гідроелектростанції.

На дошці — ілюстрація «Хвиля». — Скільки сили у хвилі! На висоту багатоповерхового будинку

здіймаються хвилі й з ревом падають униз. Чи використовує лю-дина цю величезну силу води? (Людина будує ГЕС і виробляє елек-троенергію.)

— Потрібна вода в промисловості (наприклад, в паперовій). На виробництво одного підручника витрачають 16 л (півтора відра) води. А скільки цих підручників у нашому класі, школі?

Людина повинна поливати поля, інакше загинуть овочі та злаки. Учені придумали, як зменшити кількість шкідливих газових вики-дів, що утворюються у двигуні автомобіля. Це можна зробити, якщо використовувати водневий двигун.

Кількість чистої води на Землі зменшується. Люди все більше використовують воду для потреб промисловості, сільського госпо-дарства і забруднюють її відходами виробництва. Учені придумали різні способи очищення води.

— Сьогодні вранці ви всі використовували воду? — Яку властивість води ви використовуєте, коли миєте руки, по-

суд? (Вода потрібна не лише для пиття і приготування їжі, але й для підтримання чистоти нашого тіла, посуду, одягу, житла.)

— Пам'ятайте: воду потрібно берегти! На земній кулі вже є тери-торії, де воду продають, оскільки її бракує.

Висновок. Вода дуже потрібна і людині, і рослинам, і тваринам. Отже, потрібно охороняти, берегти її, не забруднювати, використо-вувати дбайливо.



— У якому стані може перебувати вода? (Рідкому, газоподібному, твердому)

— Що станеться з водою у блюдці, якщо ми поставимо її біля гарячої батареї? (Вона випарується.)

— Що станеться з водою у блюдці в морозильній камері? (Вона замерзне.)

— Що станеться з водою, якщо ми витягнемо блюдце з моро-зильної камери? (Вона знову стане рідкою.)


2 Визначення речовини за її властивостями • Непрозорий, білий, рихлий, позбавлений смаку, швидко тане

в теплі. (Сніг) • Непрозорий, білий, твердий, солодкий, швидко тане у воді. (Цу-

кор) • Прозорий, безбарвний, твердий, слизький, крихкий, в теплі

тане повільно. (Лід) • Прозоре, безбарвне, тверде, слизьке, крихке, не тане. (Скло) 3 Робота над загадками • Яку воду можна носити у решеті? (Сніг) • Сидить дід за подушками і стріляє галушками. (Град)

• «Що це? Що це? — всі кричать, — Білі мухи он летять!» (Сніг)

• Скатертина біла весь світ накрила. (Сніг) • Узимку горою, а літом водою. (Сніг) • Текло, текло, та і лягло під скло. (Вода і лід) • І в огні не горить, і в воді не тоне. (Лід) • Під яким кущем ховається заєць, коли йде дощ? (Під мокрим) • Без чого не буває криниці? (Без дна) • У який горщик не можна налити воду? (У повний)

• Синя, соковита, на дереві росте, А «с» на «з» змінити — Великий дощ впаде. (Слива — злива)

• Якщо із «з» візьмеш це слово, Великий дощ впаде раптово. Як тільки «з» на «с» заміниш, Між фруктами мене зустрінеш. (Злива — слива)

4 Гра «Встав потрібні слова» • Вода буває у... станах. • Коли холодно, вода... • Коли кипить чайник, з його носика виходить... • Вода... сіль і цукор. • Вода... пісок, камінчик, цвях. • Вода потрібна...

V . п і д с у м о к у р о к у — Де зустрічається вода в природі? — Чи можуть жити без води рослини, тварини? — У яких трьох станах може перебувати вода? — Які властивості води ви знаєте? — Які загадки запам'ятав?


Урок 20 Тема. Запитання до природи. Як економно використовувати воду вдома? Мета: розповісти учням про економне використання води; дати уявлення про те, який шлях долає вода, перш ніж потрапляє в наші будинки; закріплювати знання про воду і про те, як людина її використовує; формувати пізнавальний інтерес до природи; виховувати екологічну свідомість.




Буває хмаркою вона, Пушинкою буває, Бува, як скло, Крихка й тверда — Звичайна, підкажіть,... (вода).

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, як економно використову-вати воду вдома. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у


• У неї ллється, з неї ллється, Сама по землі плентається. (Річка)

• Не кінь, а біжить, Не ліс, а шумить. (Річка)

2 Робота в групах

Діти обговорюють, звідки потрапляє вода у квартири. — Який шлях долає вода, перш ніж потрапити в наші бу-

динки? 3 Бесіда

— Чи можна уявити собі життя без води? Чому?


— Як людина використовує воду? — Яку воду ви використовуєте для купання, прання, миття по-

суду? (Гарячу) — Як ви вважаєте, чи багато енергії потрібно для очищення і на-

грівання води? — Дійсно, щоб очистити і нагріти воду, витрачають величезну

кількість енергії. 4 Розповідь учителя

— Виявляється, ми витрачаємо води найбільше у світі. Щодня вдома на 1 людину використовуємо:

• на миття рук (не закриваючи кран) — 6 -8 л; • чищення зубів — 6 -8 л; • обполіскування унітазів — 15 літрів (за одне змивання); • душ — 15-20 л на хвилину; • прання — 130-150 л (за 1 прання); • прийняття ванни — 150 л.

Води витрачаємо багато. Тому люди намагаються придумати, як заощадити воду.

Вода тече з крану швидше, ніж ви встигаєте її використовувати повністю. За хвилину з відкритого крану витікає 12-20 л безцінної прісної води! Адже економія води — це всього лише справа звички: закривайте кран, поки ви чистите зуби або користуйтеся склянкою для полоскання рота. Мийте посуд не під поточним струменем води, а в раковині, закривши отвір пробкою. А головне — не забувайте закривати воду!

Три простих правила — і за рік ви можете заощадити ціле озеро діаметром 200 м і завглибшки 2 м. Окрім цього, ви також економите хімікати, що використовують для очищення води, та енергію, що використовують для її нагрівання і перекачування.

5 Вивчення правил економії води • Під час полоскання рота — закривати кран, поки чистиш зуби,

і користуватися склянкою. • Замінити прийом ванни душем. • Приймаючи душ, намагатися, щоб вона не витрачалася марно. • Мити посуд не під поточним струменем, а в раковині, закривши

зливний отвір пробкою. • Прати білизну при повному завантаженні машини. • За допомогою батьків полагодити всі крани, що підтікають. • На дачі поставити бочку для водостічної води. •• Фізкультхвилинка


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Коли я вмиваюся» (за принципом «Світлофор»)

— Коли я вмиваюся і чищу зуби: • я розмірковую лише про свої проблеми; • я захоплююся водою — це дивна речовина; • я витрачатиму стільки води, скільки побажаю; • економити воду безглуздо, адже батьки за неї платять; • я закриваю кран на якийсь час, поки чищу зуби; • проблема води — це проблема дорослих, нехай вони її роз-

в'язують; • я погано закручую крани, а коли з них усе ж продовжує крапати

вода, кличу дорослих і прошу полагодити кран; • води на Землі багато, можна не турбуватися, чистої води завжди

на всіх вистачить. 2 Гра «Слова про воду»

Призначають «Фею Води». У неї в руках — чашка з водою. «Фея Води» обходить дітей і бризкає на них зі своєї чашки. Той, на кого потрапили краплі води, повинен промовити певне слово, що у нього асоціюється з водою (наприклад: водопровідник, умивання, душ, на-пій тощо).

— Чи доводилося вашій сім'ї звертатися за допомогою до водо-провідника? Чим він вам зарадив?

— Як ви вважаєте, що трапилося б у місті, якби на тиждень у ньому відключили гарячу і холодну воду?

— Які робочі інструменти допомагають водопровідникові пра-цювати?

— Як ви гадаєте, якою людиною повинен бути кваліфікований водопровідник? Що він повинен уміти робити?

3 Аналіз ситуації — А тепер послухайте один запис. — Привіт, Федю! Привіт, Дмитрику! Ви що такі веселі? — Так, ми зараз чудово грали. Набрали повну ванну води і пус-

кали кораблики, а потім пішли на вулицю. — Кран закрили? — Навіщо? Води і так багато. Нехай тече, потім закриємо. — Діти, як би ви оцінили поведінку хлопців? Добре вони вчи-

нили? (Ні! Воду потрібно берегти. Вони могли б затопити сусідів, які живуть поверхом нижче.)

V . п і д с у м о к у р о к у — Яке значення має вода в нашому житті?


— Як слід ставитися до води? — Що на уроці було цікавим? — Запам'ятайте: економлячи воду, ми зберігаємо енергію, гроші,

своє здоров'я і здоров'я нашої планети.

Урок 21 Тема. Повітря та його властивості. Демонстрація властивостей повітря (існує навколо нас, без запаху, прозоре, намагається зайняти весь доступний простір) Мета: з'ясувати властивості повітря і значення повітря в природі; учити досліджувати властивості повітря, проводити досліди, фіксувати й аналізувати результати, дотри-муватися інструкцій і правил техніки безпеки під час проведення демонстраційних дослідів; виховувати пізнавальний інтерес.




Куди ступиш — всюди маєш, Хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря)

— Наша планета Земля з усіх боків оточена повітрям, яким ми дихаємо. Проте ми його не бачимо, тому що воно... Сьогодні ми за допомогою дослідів визначимо властивості повітря. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

•• Демонстрація властивостей повітря (існує навколо нас, без запаху, прозоре, намагається зайняти весь доступний простір) — Для чого нам потрібне повітря? (Воно потрібне для дихання

людини, тварин, і для рослин.) — Що станеться, якщо повітря раптом зникне? (Ми не прожи-

вемо і декількох хвилин.) — Де знаходиться повітря? (Повітря заповнює всі проміжки, усі

і щілини в предметах. Воно розчинене у воді морів, озер, річок, струм-ків.)

— Повітря оточує нас з усіх боків. Ви можете торкнутися пові-тря? Проведемо дослід, і ви відчуєте його.


— Візьміть поліетиленовий пакет й «упіймайте» ним повітря. Закрутіть пакет. Пакет наповнений повітрям. Зробіть невеликий отвір, натисніть на пакет і спрямуйте струмінь повітря на обличчя. Ви відчуєте дотик повітря до шкіри.

Учні беруть до рук зошит і махають ним біля обличчя. — Що відчула шкіра на вашому обличчі? (Легенький вітерець)

Чому він утворився? (Тому, що вітер — це рух повітря. Повітря по-стійно рухається. Вітер, який ми відчуваємо, — це і є повітря.)

— Що ви бачите навколо себе? (Столи, дошку, квіти, за вікном дерева, хмари.)

— Повітря заважає нам бачити предмети? (Ні, воно прозоре.) — Чи можемо ми побачити повітря? (Ні, ми не бачимо повітря,

що оточує нас.) — За допомогою зору його можна виявити лише в деяких випад-

ках. Проведемо дослід. Опускаємо у банку з водою склянку догори дном. Повільно нахиляємо її. Що ви бачите? (Зі склянки виходять бульбашки повітря, а в склянку потрапляє вода.)

— Якщо кинути в склянку з водою камінець, утворяться буль-башки. Чому?

— Якого кольору повітря? (Повітря безбарвне.) — Але товстий шар повітря має колір. Блакитне небо — це тов-

стий шар повітря, освітлений сонцем. — Ми чуємо, як ллється вода, як ходять люди. Чи можемо ми

почути повітря? Проведемо дослід. Візьмемо велосипедний насос. Починаємо накачувати повітря. Ви не бачите повітря, але чуєте, як воно виходить.

— Ви були в лісі? Вдихали лісове повітря? Чим воно пахне? (Лі-сом) Гуляли берегом річки або моря ввечері? Що ви відчували? (За-пах річки, моря) Що ви відчуваєте, коли мама пече пиріг? (Запах пирога) Повітря не має запаху.

— Але іноді невидиме повітря стає видимим, коли в ньому за-надто багато диму, воно набуває неприємного запаху, ним стає важко дихати.

— Що слід робити, якщо в квартирі запахло димом? — Для чого у вікнах установлюють подвійні рами? (Повітря

між склом рам утримує тепло і не випускає його на вулицю.) — Чому взимку ми надіваємо хутряну шапку і шубу? (Повітря,

що знаходиться між волосками тканини, хутра, не пропускає тепло нашого тіла.)

— Чому дуже важливо, щоб на полях лежав сніг? (Сніг захищає посіви від вимерзання. Він холодний, але між сніжинками знахо-диться повітря. Це повітря оберігає рослини від холоду.)


— Чому влітку вам радять надягти на голову панамку? (Улітку Сонце прогріває поверхню Землі, оскільки повітря пропускає со-нячні промені.)

— Повітря вночі зберігає тепло, що отримує Земля від Сонця, а вдень розсіює його пекучі промені. Місяць не має повітря, тому температура на його поверхні різко змінюється вдень і вночі. На Землі цього немає.

— Проведемо дослід, щоб переконатися, що повітря погано про-водить тепло. Візьмемо дві склянки і наповнимо їх гарячою водою. Накриємо обидві склянки склом. Одну склянку поставимо на стіл, а іншу — на порожню сірникову коробку і накриємо скляною бан-кою. У якій склянці вода довше не охолоне?

— Що краще передає звук — повітря або дерево? •• Фізкультхвилинка


1 Відповіді на запитання

— Які властивості повітря вам відомі? • Прозоре; • безбарвне; • не має запаху; • погано проводить тепло; • добре пропускає сонячне проміння; • гірше передає звук, ніж дерево. 2 Гра «Я почну, а ти завершуй»

— Закінчить речення. • Повітря є... • Без повітря не можуть жити... • Вітер виконує таку корисну роботу... • Вітер — це рух... 3 Робота над загадками • Рукавами махнув — дерева нагнув. (Вітер) • Не звір, а виє. (Вітер)

• Крил немає, скрізь літає, Та ще й куряву здіймає. (Вітер)

• Літає часто він довкола, Дерев чимало поламав, Але ніхто, ніде й ніколи його не бачив, не тримав. (Вітер)


• Я берізку гойдну, Я тебе штовхну, Налечу, засвищу, Можу й куряву підняти. Хто я? Можете вгадати? (Вітер)

IV. п і д с у м о к у р о к у — З дослідів ми побачили, що нас оточує повітря, але ми його не

помічаємо, адже воно невидиме. Повітря — газоподібне тіло, що за-повнює всі проміжки, тріщинки і щілини в предметах. Повітря міс-титься не лише в твердих тілах, але й у воді.

— Які властивості повітря вам відомі? (Повітря прозоре, без-барвне, не має запаху, погано проводить тепло, добре пропускає со-нячне проміння, гірше передає звук, ніж дерево.)

Урок 22 Тема. Значення повітря для живої природи Мета: дати дітям первинні уявлення про значення повітря в житті живих організмів; формувати досвід творчої діяльності учнів, сприяти розвитку загальнонавчальних умінь; спрямовувати практичну діяльність учнів; учити їх дбати про чистоту повітря.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Відгадайте загадку. Що в кімнаті невидиме? (Повітря) — Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про значення повітря для жи-

вої природи. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Повідомлення вчителя «Повітря на Землі» 1) Що таке повітря?

— Усім рослинам і тваринам для життя потрібні не лише тепло і світло, але й повітря. Усі вони живуть у повітрі. Повітря, як ков-


дра, огортає нашу планету. Воно рятує живі організми від шкідли-вих космічних випромінювань і зберігає теплоту Землі.

З чого складається повітря? Повітря — це суміш різних газів. Ви вже знаєте, що в повітрі є гази: кисень і вуглекислий газ. Кисень ви-користовують для дихання майже всі живі організми. Вуглекислий газ потрібний зеленим рослинам для того, щоб хлорофілові зер-нятка отримували з нього цукор. 2) Повітря і тварини.

— Повітря — місце існування багатьох живих організмів. Птахи і комахи мають чудові пристосування для польотів — крила. У по-вітрі вони не лише пересуваються, але й шукають собі їжу, ряту-ються від ворогів.

Повітря допомагає літати. У павуків літальний апарат — павутиння. Цікаво простежити,

як павук готується до польоту. Підіймається на злітний майдан-чик, що добре обдувається вітерцем. Міцно схоплюється за те місце, де сидить, своїми вісьмома ніжками і починає випускати паву-тиння. Потім піднімає кінець черевця якомога вище. Вітер підхо-плює павутиння і витягає його з павутинових бородавок на 2-3 ме-три. Павук відчіплюється від злітного майданчика, схоплюється за павутиння і летить! Вітер несе його в нове місце, чимдалі від роди-чів, де буде досить корму.

Не дивуйтеся, якщо ясного сонячного дня до вас раптом при-липне павутиння. Це павук-мандрівник наштовхнувся на вас. 3) Повітря і рослини.

— Не лише тварини, але й багато рослин переміщуються пові-трям.

У багатьох дерев і трав немає яскравих квіток. Вони цвітуть не-показними дрібними квіточками. їм не потрібно притягати комах. Свій пилок вони довіряють вітру.

— Чому береза цвіте до розпускання листя? — Хмарки пилку літають над полями, де ростуть жито, пше-

ниця, ячмінь, овес та інші злакові рослини. Не лише пилок, але й плоди, насіння деякі рослини довіряють

вітру. Ось як це починалося.

КАЗКА ПРО ТЕ, ЯК РОСЛИНИ З ВІТРОМ ПОДРУЖИЛИСЯ Давно це було. Напевно, ще і давні люди не населяли тоді Землю.

жили в лісі дерева, трави, кущі. Щороку народжували вони своїх діточок — насіння, плоди. Падали діточки поряд із батьками, там і проростали. Через декілька років тісно стало в лісі. Рослини-мами, рослини-дітки, рослини-онуки... Бракує всім місця в землі, тепла


і світла, а поряд із лісом — луг, світлий, просторий. Почали рослини думати, як їм своїх діток відправити на луг. Але немає у плодиків і насіння ніжок, не перебіжать вони на луг. Сумують дерева, а вітер їх гілками гойдає і слухає. Слухав-слухав, і запропонував: «Ви свої насінинки і плодики легшими народжуйте і приробіть до них крильця, тоді я зможу вам допомогти!» Не один рік минув, поки ві-тер залишився задоволений роботою рослин. На лугу з'явився гар-ний ліс. Багато рослин відтоді кидають на вітер своїх діточок, а ві-тер відносить їх на нові луги.

Узимку жене по снігу, як човники з вітрилом, насіння ялини. На декілька кілометрів спливають вони від мами-дерева. Дрібні легкі плодики берези з двома крильцями летять за вітром на 2 км від матінки-берези. Плодики клена дещо важчі, їх вітер може понести тільки на 90 м, а в'яза — ще менше — на 20 м.

Трави теж вирішили довірити вітру своїх діточок. Задоволений вітер, що рослинам зміг допомогти. Радіють рос-

лини, що розв'язали проблему з розселенням свого потомства. Демонстрація ілюстрацій насіння дерев і трав. — Розглянемо плодики, що розселяє вітер. — Знайдіть літальний апарат і насіннячко.

2 Фізкультхвилинка


1 Вивчення народних прикмет • Сильний вітер під час дощу — на гарну погоду. • Якщо вітер дме вночі, то з'явиться вода вдень. • Якщо зірки мерехтять, то посилиться вітер і погода погіршає. • Якщо дим стелеться по землі, то потрібно чекати на погану по-

году. 2 Бесіда про забруднення повітря

— Яке найголовніше значення має повітря для всього живого на землі? (Ми ним дихаємо.)

— Як ви вважаєте, чи багато повітря на планеті? Чи вистачить його всім людям? Звідки береться чисте повітря? (Кисень виділяють усі рослини, а найбільше — морські синьо-зелені водорості)

— Як забруднюється повітря? (Заводи, машини, пил, пожежі та вогнища...)

— З чого крім кисню і вуглекислого газу складається повітря? — Так, до складу повітря входять інші гази, водяні пари і пил.

Незважаючи на це, чисте повітря прозоре і не має запаху.


У горах і сільській місцевості повітря чисте. Над океаном пові-тря ще чистіше. А ось у містах, де багато машин, фабрик, заводів, повітря забруднене димом, що виходить із труб котлових, вихлоп-них труб автомобілів. Тому повітря в містах іноді має дуже непри-ємний запах.

•• Обговорення проблеми — Фермери вирощують корів, щоб було багато молока. Корови

їдять траву на луках. Люди чекали на дощ. Пройшов дощ. Але рап-том трава пожовкла і навіть почорніла, усі квіти зів'янули.

— Чому так сталося? Виявилося, що це був кислотний дощ. Хмара пропливала над

заводом. З труби йшов дим. Хмара забруднилася сажею, кіптявою, хімічними відходами, які йшли з труби. Забруднений дощ пройшов над луками. Трави немає, отже, немає корму для корів. Діти зали-шилися без молока.

— Як розв'язати цю проблему? Якщо ми закриємо завод, то знову виросте трава, буде корм для

корів і знову буде багато молока. Але його нікуди наливати, адже ми закрили завод, на якому виробляли посуд для молока.

— Як знайти вихід із цієї ситуації? — Як захистити повітря на планеті? (Обговорення проектів: са-

джати нові дерева, будувати очисні споруди, установлювати філь-три на машини...)

— Дорослі теж стурбовані цією проблемою. Цим займається на-ука екологія. У багатьох країнах видані закони, що забороняють за-бруднювати природу. На всі труби, що димлять, установлюють спе-ціальні фільтри. Але цього замало, тому робота триває і понині.

— Повітря в приміщенні чистіше вуличного або брудніше? (Брудніше в 10 разів.)

— Що таке пил? (Частинки шкірних покривів людини і тварин, ворсинки різних тканин і килимів, а в них міститься багато бак-терій і мікробів, які вражають дихальні шляхи і викликають різні форми алергії.)

— Як захистити повітря в приміщенні: удома, в класі? 3 Виконання малюнка «Кому потрібне повітря?»

4 Робота з «розсипанками» літер

— Що потрібно для нашого життя, щоб усі на планеті були здо-ровими і щасливими?

Діти з літер збирають слова «Чисте повітря».


5 Колективне виконання тестових завдань 1) Що таке повітря?

а) Рідина; б) тверда речовина; в) суміш газів.

2) Скільки часу людина може обходитися без повітря? а) 5 тижнів; б) 5 днів; в) 5 хвилин.

3) Чисте повітря: а) біле; б) прозоре; в) синє; г) здатне переміщуватися; д) залишається на місці; е) без запаху; ж) пахне; з) легке; и) важке; к) має температуру; л) має форму кулі.

4) Рух повітря — це: а) листопад; б) вітер; в) сніг.

5) Куди піднімається гаряче повітря? а) Угору; б) униз; в) у сторони.

6 Вивчення правил здоров'я • Намагайся перебувати якомога рідше поблизу дороги, намагай-

теся не дихати глибоко, дихайте лише носом. • Краще гуляйте в парках чимдалі від доріг. • Повітря в квартирах дуже забруднене через скупчення пилу,

тому кімнату потрібно постійно провітрювати за допомогою хо-роших протягів, люди мають перебувати в цей час в іншій кім-наті.

• Мешканцям перших поверхів не слід відчиняти кватирки, коли під вікнами багато машин, особливо вранці, коли водії прогрі-вають мотори.


V . п і д с у м о к у р о к у — Для чого потрібне повітря? (Щоб дихати. Без їжі людина живе

5 тижнів, без води — 5 днів, а без повітря 5-ти хвилин прожити не зможе.)

— Де повітря чистіше? У якій місцевості? — Чим ще забруднюється повітря? — Як можна очищувати повітря вдома, на вулиці від шкідли-

вих домішок? — Що нам потрібно для очищування повітря в класі?

Урок 23 Тема. Запитання до природи. Чому підстрибує м'яч? Мета: розповісти дітям, як люди використовують властивості повітря; дослідити, чому підстрибує м'яч; викликати інтерес до пізнання природи, дослідницької діяльності, бажання зрозуміти сутність явищ.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у Без ніг біжить, Без крил летить. (Вітер)

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, як люди використовують властивості повітря. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Розповідь учителя — Дуже давно люди помітили, що вітер здатний рухати пред-

мети, а легкі навіть піднімати і переносити на деяку відстань. «А чи можна приручити вітер?» — думали вони. Але минуло ще багато ві-ків, перш ніж люди навчилися використовувати силу вітру.

— Щоб вам було зрозуміліше і цікавіше, я показуватиму до-сліди, а ви поясните, яка властивість повітря тут використана, і як люди використовують цю властивість повітря.


2 Проведення дослідів 1) Відгадайте, що у мене в руках. (Апельсин, розрізаний і захова-

ний від очей) — Чому ви відчули запах апельсина? Яка властивість повітря

допомогла вам це зробити? (Повітря перебуває в постійному русі) — Де використовують цю властивість? (Прилади для відляку-

вання комарів, освіжувачі повітря) 2) Погляньте, як підстрибує м'яч.

— Натисніть на стіл, що ви відчуваєте? (Твердий стіл) Спробу-ємо відчути повітря. Візьміть гумовий м'яч і натисніть на нього. Що ви відчуваєте? (Що м'яч не порожній, у ньому щось є.)

— Отже, повітря можна відчути завдяки напруженню м'язів руки.

— Що станеться, якщо м'яч удариться об підлогу? (Повітря в ньому стиснеться.)

— Чому м'яч підстрибує? (Пружність повітря. Стиснуте пові-тря пружне, воно розширюється, і м'яч із силою відскакує від під-логи.)

— Де ще міститься стиснуте повітря? Де ще люди стали застосо-вувати цю властивість? (У шинах велосипеда й автомобіля.)

— Чому не можна їхати на велосипеді, коли у ньому пробите ко-лесо? 3) Надуємо дві різні за формою кулі.

— Чому вони збільшилися? Чому мають різні форми? (Повітря займає місце і набуває форми того предмета, у якому воно міс-титься.)

— Чому водолаз певний час може перебувати на морському дні? Люди придумали закачувати повітря у балони, що використовують аквалангісти під водою і пожежники під час пожежі. 4) Покладемо кульку на воду.

— Чому вона не тоне? (Повітря легше за воду, тому спливає.) — Де використовують цю властивість? (Надувний матрац, пон-

тонний міст) 5) На долоні лежать дрібні папірці. Я подула на них. Що сталося?

— Яка властивість повітря використана? (Рух і сила повітря) — Де ще застосували люди цю властивість? (Вітрила, вітряні

млини) — Коли ви відчуваєте силу вітру? (Буран)

6) Я тримаю руку високо над свічкою. — Чому мені гаряче? (Повітря під час нагрівання піднімається

вгору.)


— Ця властивість повітря значно змінила життя людей. Коли люди помітили, що гаряче повітря з труби піднімається

вгору, вони вирішили використовувати цю властивість. У росій-ському місті Рязань жив чоловік на прізвище Крякутний. Він узяв мішок для зберігання одягу, наповнив його гарячим повітрям із піч-ної труби, а до нього приробив сидіння на вірьовках.

— Що винайшов Крякутний? (Повітряну кулю) — Невідомо, чим завершилися ці спроби. Але значно пізніше

у Франції брати Жозеф і Етьєн Монгольф'є спорудили повітряну кулю зі щільної тканини з отвором унизу.

Через цей отвір наповнили кулю гарячим повітрям. До кулі вони прив'язали кошик, у який посадили качку, півня і барана. Куля піднялася у повітря і благополучно приземлилася. Після цього вже через 5 місяців на повітряних кулях почали літати і люди. Так по-чалася ера повітроплавання.

— Як ви вважаєте, для чого можна використовувати повітряну кулю? (Для подорожей, для складання плану місцевості, для спо-стережень за військовими діями та ін.)

— Чи можна керувати повітряною кулею? Чому не можна? — Учені мріяли створити літальний апарат, яким можна керу-

вати. Незабаром винайшли дирижабль. Він оснащений гребним кермом, що дає змогу змінювати напрямок польоту. Але дирижаблі були величезними, незграбними і тихохідними. Тому пізніше їх за-мінили літаки і вертольоти.

— Яка властивість повітря використана для створення повітря-ної кулі?


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в — Чому в люті морози птахи сидять настовбурчившись? (Вони

роблять так, щоб між пір'ям містилося якомога більше повітря, щоб воно утримувало тепло тіла.)

— Чому кватирку роблять у верхній частині вікна, а батареї встановлюють під вікном, унизу? (Тепле повітря легше ніж холодне і піднімається вгору, для цього відчиняють кватирки, щоб його охо-лодити. Батареї нагрівають холодне повітря, що міститься внизу приміщення.)

V . п і д с у м о к у р о к у — Про що нове ви дізналися сьогодні на уроці? — Що вам сподобалося найбільше?


Урок 24 Тема. Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини Мета: дати учням уявлення про ґрунт, склад ґрунту; застосовуючи методи дослідниць-кої діяльності, продемонструвати властивості ґрунту; розповісти про значення ґрунту для життя рослин, тварин, людини; ознайомити з перетворювальною діяльністю людей (як люди дбають про землю); розвивати загальнонавчальні уміння учнів; виховувати пошану до землі.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Є на світі дивовижна комора. Покладеш в неї навесні мішок

зерна, а восени замість одного мішка в коморі вже двадцять. Відро картоплі в дивовижній коморі перетворюється на двадцять відер, жменька насіння — на велику купу огірків, редиски, помідорів. Казка це або ні? Не казка. Дивовижна комора існує насправді. Ви вже, мабуть, здогадалися, як вона називається? (Ґрунт)

— Як ви розумієте, що таке ґрунт? — Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про склад ґрунту. Ми прове-

демо досліди, що продемонструють властивості ґрунту, а я вам роз-повім про значення ґрунту для життя рослин, тварин, людини. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у


Зимою біле, весною чорне, Літом зелене, а восени стрижене. (Поле)

— Споконвіку поклонялася людина землі, а точніше — ґрунту. Землю називають матінкою-годувальницею, їй народ присвятив ба-гато легенд і билин, її оспівував у поемах і піснях. Ґрунт є основним багатством людини. Земля годує людину, одягає, дає притулок.

Ґрунт можна назвати шкірою Землі. Це щонайтонша жива плівка. На ґрунті розташовуються сотні мільйонів гектарів лісів, величезні масиви трав, степів і сільськогосподарських культур. Це — те, без чого неможливе життя тварини і людини.


(Учитель пропонує дітям висловитися про те, як саме ґрунт годує, одягає, дає дім і притулок.)

На дошці креслять схему: ґрунт —• рослини —• тварини людина. Висновок. Ґрунт — багатство людини, її життя.

2 Демонстрація дослідів. Аналіз складу ґрунту — Що потрібно, щоб виріс хороший урожай? Що таке ґрунт?

Що у ґрунті міститься для життя рослин? — У ґрунті є поживні речовини, вода, повітря, тобто все, що по-

трібно для росту рослин. •• Дослід

— Киньте грудочку ґрунту у воду. З неї виходять бульбашки. Висновок. У ґрунті є повітря. — Ґрунт виник у результаті взаємодії живої та неживої природи,

тому в ньому є все: зруйновані гірські породи, повітря, вода, корені рослин і, звісно, тварини. Ґрунт — це верхній пухкий шар землі, що має родючість. Саме родючість обумовлює ріст і розвиток рослин і вирізняє ґрунт від гірських порід.

— Як ви гадаєте, рослини краще ростуть у твердому чи у пух-кому ґрунті? Чому?

— Що потрібно робити, щоб ґрунт був пухким? •• Практична робота

— Висійте насіння в ґрунт, полийте його. Спостерігайте, коли воно проросте і пустить корінчик.

Висновок. Ґрунт так само важливий для росту рослин, як і вода. Він містить воду, необхідну для рослин, і постачає поживні речо-вини. Корені дихають повітрям, що міститься у ґрунті.

3 Розповідь учителя про різноманітність ґрунтів — Майже вся земна поверхня вкрита шаром ґрунту. Ґрунт не-

рівномірно розподілений по суші. У деяких місцях його немає. Тов-щина ґрунту — від декількох сантиметрів до 1,5-2 м.

Верхній шар землі, на якому зростають рослини, темніший тому, що опале листя, відмерлі рослини і тварини перегнивають під дією води, повітря, сонячних променів і життєдіяльності живих ор-ганізмів. Утворюється перегній (гумус). Він надає верхньому шару темного кольору. Колір ґрунту залежить від кількості у ньому пере-гною, піску і глини. (Демонстрування ілюстрації ґрунтів.)

— Найтемніший ґрунт — це чорнозем. Чорний колір надають ґрунту мертві залишки організмів — рослин і тварин, що назива-ють гумусом, або перегноєм.

Висновок. Чим ґрунт родючіший, тим він темніший.


— Гумус забезпечує поживними речовинами багатьох мешкан-ців ґрунту: бактерій, грибів, дощових черв'яків.

Більш родючий ґрунт утворюється під трав'янистою рослин-ністю, а менш родючий — під хвойними і листяними деревами.

Родючість — головна ознака ґрунту. Ви часто чуєте від бабусі чи дідуся: «Ця земля родюча». Ґрунт — це родюча земля.

4 Ґрунт — житло

— Ґрунт населений величезною кількістю мікроорганізмів (бак-терії, водорості, гриби тощо). Окрім них, у ґрунті мешкають черв'яки, кліщі, жуки, мурашки, кроти, ховрахи, хом'яки, бабаки та ін. Дрібні тварини — жуки, хробаки, кроти, миші — розпушу-ють ґрунт, у результаті чого він звільняється від вуглекислого газу і збагачується киснем.

Значна частина всіх тварин припадає на частку дощових черв'яків. На рихлій городній або садовій землі часто можна поба-чити отвори, нібито хтось ткнув олівцем або прутиком. Земля на-вколо отворів здиблена невеликим валиком, отже, їх «хтось» зробив зсередини. Це нірки дощового черв'яка, який мешкає в ґрунті. Особ-ливо багато таких отворів з'являється після щедрого дощу. Вода ви-тісняє повітря з ґрунту, кисню на глибині бракує, тому черв'яки ви-повзають на поверхню. Дихає черв'як усією поверхнею тіла, але для цього шкіра його має бути весь час вологою. Тіло черв'яка загострене спереду і ззаду, це полегшує його пересування в ґрунті як уперед, так і назад, але передній кінець потовщений. Прокладаючи хід у землі, черв'як працює ним як клином, розсовуючи частки ґрунту в сторони. Тіло звичайного дощового черв'яка завдовжки від 3 до 15 см, але є і велетні завдовжки до 40 см. Дощовий черв'як не лише прориває, але і проїдає собі дорогу: заковтує крихітні частки ґрунту, пропускає їх через кишковик і викидає зі свого тіла назад. Таким чином, він удобрює ґрунт речовинами, що легко засвоюються рос-линами. Підземні трудівники ґрунтовно розпушують і перемішу-ють шари ґрунту, сприяють її кращій вентиляції, збільшенню тов-щини родючого шару. Ось чому зараз дощових черв'яків почали вирощувати у спеціальних розплідниках і вносити в ґрунт для під-вищення врожайності.

Особливо слід відзначити роль грибів у житті лісового ґрунту. Те, що лежить у нас у кошику, — лише їх плодові тіла, що з'явилися на поверхні, щоб розсіяти свої спори для розмноження. Головне життя грибів відбувається в землі — там тонкі нитки грибниці вико-нують величезну роботу. Вони переробляють лісову підстилку, що складається з листя, гілок, шишок та інших рослинних залишків.


Отже, для утворення родючого шару ґрунту потрібні листопад, мікроскопічні організми, тваринні ґрунти. Разом вони утворюють особливу органічну речовину — перегній.

Процес створення ґрунтів дуже повільний і складний. Так, щоб створити шар ґрунту завтовшки 2-3 см, необхідно від 200 до 1000 років. Тобто ґрунт створюється впродовж тисячоліть, а зруй-нуватися може дуже швидко.

Висновок. Ґрунт є домівкою для деяких тварин. У ґрунті мешка-ють дощові хробаки, личинки комах, миші, кроти, хом'яки, хов-рахи.

5 Ознайомлення з перетворювальною діяльністю людей — Як ви вважаєте, що станеться з людиною, якщо ґрунт

зникне? — Чи завжди позитивно людина впливає на ґрунт? Необдумані дії людей призводять до того, що у багатьох місцях

земної кулі ґрунт руйнується. Цей процес називається ерозією. Руй-нування ґрунту відбувається з багатьох причин, але основні — це вітрова і водна ерозії.

Поле за 1 добу може позбутися ґрунту завтовшки 5 см. Це спри-чинить вітер. Для відновлення шару ґрунту в 1 см потрібно 250-300 років. Порівняйте ці цифри.

Що впливає на ґрунт позитивно й негативно? (+) ( - )

видобування корисних копалин звалища яри рослини - . ^ „ , „ „ „ вирубування лісу кислотні дощі

мікроорганізми тварини -<•

дощові черв'яки


1 Робота над прислів'ями • Хто про землю дбає, вона тому повертає. • Поле працю любить. • Землю гріх ображати, бо вона наша мати. • На чорній землі білий хліб родить.

— Що слід робити, щоб був хороший урожай? 2 Тестування 1) Дерево може рости:

О на асфальті; О в саду;


О на городі; О у річці; О у лісі; О у полі.

2) У ґрунті мешкають: О птахи; О кроти; О миші; О черв'яки; О ховрахи; О метелики.

V . п і д с у м о к у р о к у — Що таке ґрунт? — Як ви вважаєте, яке значення має ґрунт у житті природи? — Для яких тварин ґрунт є домівкою? — Яке значення ґрунту в житті людини? — Що потрібно від людини для збереження ґрунту? — Які загадки і прислів'я запам'ятали?

Урок 25 Тема. Гірські породи, їх значення для людини. Практична робота. Ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю Мета: учити учнів розпізнавати 2-3 види гірських порід своєї місцевості, розповідати про використання людиною гірських порід; розвивати спостережливість, мовлення; виховувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу через уміння ставити пі-знавальні запитання.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Сьогодні на уроці ми зазирнемо в комори Землі, дізнаємося,

що таке гірські породи і ознайомимося з колекцією гірських порід нашого краю. Які це породи? Звідки з'явилися? Навіщо вони по-


трібні? Ці питання й складатимуть зміст вашої дослідницької ро-боти на уроці. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Розповідь учителя — Гірські породи — це тіла і речовини, з яких складається не-

жива природа. Гірські породи залягають під ґрунтом на різних глибинах, за-

криті від нашого погляду, їх потрібно витягнути («покопати», як го-ворили в старовину) з-під землі. Нафта міститься глибоко під зем-лею, а пісок і глина — близько до поверхні Землі.

На дні морів та океанів відкладається вапняковий мул, з якого утворюється крейда.

Учитель демонструє зразок і звертає увагу дітей на відбитки на камені раковин морських тварин.

— Багато гірських порід становлять велику цінність. їх застосо-вують як паливо, як будівельний матеріал. Залізо, алюміній, мідь, олово, цинк та інші метали, що мають велике народногосподарське значення, також добувають із різних гірських порід.

2 Практична робота. Ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю — У мене на столі — «чорний ящик», нібито у грі «Що? Де?

Коли?». У ньому сховані деякі предмети, які легко вгадати. • Білий, як цукор. Поки руки ним не забрудниш, нічого не на-

вчишся. (Крейда) • Чорний як ворон, а гріє як Сонце. (Вугілля) • Що спершу у воді народиться, а потім води боїться? (Сіль)

• Він жовтенький і сипкий, У дворі лежить у кучі. Якщо хочеш — можеш брати І фортецю будувати. Тільки воду мусиш мати. (Пісок)

• Якщо зустрінеш на дорозі, То зав'язнуть сильно ноги. А зробити миску або вазу — Вона знадобиться відразу. (Глина)

•• Розглядання зразків (роздавальний матеріал), визначення «відгадок» — Як можна назвати ці об'єкти? (Гірські породи) — У нашому краї є такі гірські породи, як глина, крейда, сіль,

глина, пісок. — Глина — це матеріал, що широко використовують у будівни-

цтві.


— Для чого використовують глину? — З неї можна ліпити, будувати. Наші пращури, щоб зміцнити

глину, обпалювали її. Таким чином з'явився попередник сучасної цеглини.

Цеглина — будівельний матеріал. Цемент виробляють із гір-ської породи вапняк (з домішкою інших порід).

— Для чого використовують пісок? — З суміші цементу, піску і гравію отримують бетон. — Де використовують ці матеріали? (У будівництві) — З особливих сортів глини створюють фаянсовий і порцеляно-

вий посуд. Граніт — дуже міцний камінь, тому його використовують у бу-

дівництві. З нього споруджують фундаменти будинків, набережні, постаменти пам'ятників. Граніт добре шліфується і полірується, тому його використовують для облицювання стін будівель, станцій метро.


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в •• Гра «Знайди гірську породу»

— На дошці записані слова — назви різних речовин і тіл. Обе-ріть із них ті, що означають гірські породи.

• Кам'яна сіль • Глина • Скло • Бетон • Кам'яне вугілля • Пластмаса • Вапняк • Цеглина • Пісок • Граніт

(Гірські породи: граніт, пісок, кам'яна сіль, глина, кам'яне ву-гілля, вапняк.)

V . п і д с у м о к у р о к у — Що таке гірські породи? — Як ви вважаєте: якщо на території немає гір, то це означає,

що немає й гірських порід? — Назвіть 2-3 види гірських порід своєї місцевості. — Які з-поміж гірських порід використовують у будівництві?

с в і т ж и в о ї П Р И Р О Д И У р о к 2 6

Тема. Рослини, їх будова. Практична робота. Вивчення будови рослин Мета: ознайомити дітей із будовою рослин; з'ясувати значущість кожної частини рос-лини; виховувати дбайливе ставлення до природи.


•• Вправа «Погода» — Я к а зараз пора року? — Я к и й місяць? — Яке число? — Тепло чи холодно надворі? — Я к и й стан неба? — Я к а температура повітря? — Чи були сьогодні протягом дня опади?

I I . П о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у •• Робота над загадками

На дошці — малюнки-відгадки.

• У сукні зеленій стою цілий рік: Сонечко світить, чи падає сніг. Голок багато в ґадзівстві тримаю, Тільки не шию і не вишиваю. (Ялинка)

• Батько тисячу синів має, Кожному шапочку справляє. (Дуб)

— За я к и м и ознаками ви дізналися, що це дуб? — Які у нього плоди? — Х т о ж и в и т ь с я його плодами?

• І красива, і пахуча Квітка ця, на жаль, колюча. (Троянда)

• Намистиночки малі Стебло тягнуть до землі. (Конвалія)

• Я тримаю у долоні Намистиночки червоні. Ягідка ця кислувата, На кущі їх так багато! (Порічка)


• Лист різний із оксамита, Соком ягідка налита. А для хворої дитини Кращі ліки — чай з... (малини).

• На кущах росте низенько Оця ягідка кисленька. Рвеш, так не подряпай ручки, Бо на тих кущах колючки. (Аґрус)

— Назвіть усі ці предмети одним словом. (Рослини) — Сьогодні на уроці ми говоритимемо про рослини, зокрема про

їх будову.

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у 1 Бесіда про рослини

— Рослини — це жива чи нежива природа? — Доведіть, що це жива природа. (Вони дихають, ростуть, роз-

множуються, живляться, помирають.) — Що потрібне рослині для життя? (Світло, тепло, вода, ґрунт,

вітер) — Що дає світло і тепло? (Сонце) — Сонце — це жива або нежива природа? — Навіщо рослині світло і тепло? — Звідки рослини беруть воду? (З ґрунту) — Отже, рослини пов'язані з ґрунтовою вологою. — Для чого рослинам потрібен вітер? — Вода і вітер — це жива або нежива природа? Висновок. Жива природа пов'язана з неживою.

2 Практична робота. Вивчення будови рослин 1) Робота з малюнками яблуні, чорної смородини, помідора.

— Розгляньте малюнок яблуні. — Які частини яблуні зображено? (Яблуко, листя, квіти, корінь,

стовбур) — Які кущі зображені? (Чорна смородина) — Назвіть частини цієї рослини. (Ягоди, листя, квіти, корені,

стебла) — Назвіть частини помідора. (Помідор, листя, квіти, стебло,

корінь) — Як назвати одним словом яблуко, ягоди смородини, помідор?

(Це плоди) — Де утворюються плоди? (Плоди утворюються на місці кві-

ток.)

Світ н е ж и в о ї природи 107

Учитель розрізає яблуко, помідор, ягоду смородини. — Що міститься всередині кожного плоду? (Усередині завжди

є насіння.) — Що є спільного в усіх рослин? (У усіх рослин є корінь, стебло,

листя, квітки, плоди і насіння.) Висновок. Усі рослини мають однакову будову:

• корінь; • стовбур; • лист; • квітка; • плід. 2) Робота в парах.

На кожну парту до уроків розкладають розрізану на частини рослину. Це можуть бути загальновідомі невисокі трав'янисті рослини.

— Розгляньте окремі частини рослини. Назвіть їх одне одному. — Покажіть корінь, стебло, листя, квітку. (Діти беруть до рук

кожну частину рослини і показують учителеві.) — Складіть їх у такій послідовності, щоб утворилася ціла рос-

лина. 3) Розповідь про значення кожної частини рослини.

— Навіщо рослині коріння? РОЗПОВІДЬ ДІДУСЯ КОРЕНЯ

Я сьогодні завітав до вас, щоб ви, діти, почули розповідь дідуся-кореня. У ґрунті міститься велика кількість коріння. Коріння дерев живуть довго — від 50 до 500 років, кущів — від 10 до 20 років, а трав — від 1 року до 20.

Коріння ростуть упродовж усього життя рослини. Вони руха-ються між частками ґрунту у пошуках води і мінеральних солей.

Своїм коренем я закріплюю рослину в ґрунті, міцно утримую її. Чим більше рослина, тим більше корінь.

Коренем я дістаю з різних куточків ґрунти воду для рослини з розчиненими в ній мінеральними солями, які відправляю по стволу до гілок і листя.

— Складемо ланцюжок, що демонструє взаємозв'язок усіх ча-стин рослини.

• Для чого потрібне стебло? (Тримає листя і квітку.) • Для чого потрібне листя? (Ловить сонячне проміння, листям

рослина дихає.) • Для чого потрібна квітка? (У ній утворюються насіння і плоди.)

— Як ви вважаєте, чи зможе рослина жити без якої-небудь ча-стини?


Висновок. Усі частини рослини важливі та взаємопов'язані. Це єдиний організм.


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Третій зайвий»

— Що «зайве»?

(Гілка ялини) 2 Робота за малюнками

— Які рослини тут намальовані? (Помідор, морква) — Намалюйте частини рослин, яких бракує. — Які частини рослин ви домальовували? — Назвіть намальовані частини помідора. Скільки їх? — Розкажіть, що ви знаєте про ці рослини.


• Цвіте синьо, лист зелений, Квітник прикрашає, Хоч мороз усе побив — його не займає. (Барвінок)

• Стоїть, колихається, Головою величається, А торкнеш — кусається. (Будяк)

• Зубів не має, а кусає. (Кропива) • Влітку в шубі, узимку — у шапці. (Дерево) • На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався, і я на землю

впав. (Каштан) • Ноги на полі, середина на дворі, голова на столі. (Корінь, стебло,

насіння) • Довгий зелений, добрий солоний,

Добрий і сирий, хто він такий? (Огірок)

• І печуть мене, і варять мене, І їдять, і хвалять, бо я добра. (Картопля)


• Сидить баба на грядках, Вся закутана в хустках. (Капуста)

• Дівка в коморі, а коса надворі. (Морква) • Сидить Марушка в семи кожушках,

Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

• Що то за голова, що лише зуби й борода? (Голова часнику) • Без рук, без ніг, а вилізе на пліт. (Гарбуз)

• Били мене, били, на шматочки порвали, У воді мочили, по траві валяли. Одну половину з кашею поїли, Другу половину — на плечі наділи. (Коноплі)

• Заглядає у віконечко Зрощене з зерняток сонечко. (Соняшник)

• Росту при дорозі, всім допомагаю. Лікую тих, хто опіки має. (Подорожник)

• Сам червоний, сахаристий, Жупан зелений, оксамитний.(Кавун)

• Червона, солодка, запашна, Росте низько, до землі близько. (Полуниця.)

• Мене любить кожна юшка, називаюся, (петрушка). • Є рослина в нас така, що від неї кінь скака. (Овес)

— Листя яких рослин людина використовує в їжу? V . п і д с у м о к у р о к у

— Що нового ви дізналися на уроці? — Що є спільного у будові рослин? — Де утворюються плоди? — Для чого рослині корінь, стебло, листя?

Урок 27 Тема. Дерева, кущі, трав'янисті рослини Мета: ознайомити учнів із різноманітним світом рослин; учити порівнювати дерева, кущі, трав'янисті рослини; розвивати мовленнєві вміння, мислення; виховувати до-питливість, інтерес до вивчення рідної природи.


•• Вправа «Погода» — Яка зараз пора року?


— Який місяць? — Яке число? — Тепло чи холодно надворі? — Який стан неба? — Яка температура повітря? — Чи були сьогодні протягом дня опади?

I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Відгадайте загадки.

• У золотому решеті чорних хатинок повно. (Соняшник) • Навесні веселить, улітку холодить,

Восени харчує, зимою зігріває. (Дерево)

• Не розбивши горщика, не з'їси каші. (Горіх) • Повна діжка жита, п'ятачком накрита. (Мак)

— Що об'єднує слова-відгадки? (Це все рослини) — Сьогодні ми вчитимемося розрізняти рослини за ознаками

груп: дерева, кущі та трави.

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у •• Робота за малюнками

— Розгляньте малюнки. Уявіть себе на борту вертольота. Які рослини ви бачите з вертольота? (Горобину, березу, яблуню, грушу)

— Як одним словом назвати ці рослини? (Дерева) — Дерева високі, тому ви побачили їх із вертольота. Для того

щоб побачити рослини, які нижче ростом, доведеться спуститися на землю. Що ви побачите в саду? (Використовуючи малюнки, учні розповідають, що в саду ростуть малина, смородина, аґрус, куль-баба, подорожник)

— Смородина, аґрус, малина — це кущі. — Порівняйте, чим відрізняються в природі дерева і кущі? (Зав-

вишки, за формою) — Чи може дерево бути нижче ніж кущі? (Так, може.) — Наведіть приклад. — Порівняйте стебла дерев і кущів. (У дерев один дерев'янистий

стовбур, гілки дерева починаються на деякій відстані від землі й утворюють крону. У кущів відсутній спільний ствол, але в них є декілька дерев'янистих стебел із гілками, що починаються від-разу від землі.)

— Назвіть трав'янисті рослини, що ростуть у саду. — Чи може трав'яниста рослина бути вища ніж дерево? Наве-

діть приклади.


— Порівняйте різні трав'янисті рослини. Які рослини належать до групи «трави»? (У трав'янистих рослин один або декілька недерев'янистих, тобто зелених стебел. Ми знаємо багато рослин із зеленими стеблами.)

На дошці — схема.

Рослини

Дерева Кущі Трави

— Прошу вас пам'ятати про те, що всі рослини — дерева, кущі, трави, квіти — це живі істоти.


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Ботанічне доміно»

Учні з карток мають побудувати правильний ланцюжок.


2 Виконання завдань 1) Розподіліть рослини за групами.

а) Мак, тюльпан, волошка, бузок, шипшина, смородина, осика, тополя, ялина.

б) Дуб

Ромашка Осика

Береза Сосна

Конюшина Горобина

Ліщина Барбарис

Дерева

Трав'янисті рослини

Кущі

— За якими ознаками рослини були розподілені за групами? 2) Який малюнок «зайвий»?

— Поясніть чому. (Зайве — дерево, оскільки решта зображених предметів належать до групи «тварини», а дерево — це рослина.)

3 Робота за таблицю «Будова рослин» — Покажіть корінь у дерева, куща, трав'янистої рослини. — Знайдіть і покажіть їх інші частини. — Чому кожна рослина має однакові частини?

4 Гра «Знайди кленове листя»

V . п і д с у м о к у р о к у — Що нового ви дізналися на уроці? — Які групи рослин ви знаєте?


— Назвіть рослини нашого краю. — чи потрібні дерева людям? — Які види дерев ви знаєте? — У чому полягає головна відмінність будови дерева від будови

інших рослин?

Урок 28 Тема. Листяні та хвойні рослини Мета: розширювати уявлення учнів про різноманіття рослин; учити порівнювати листяні та хвойні рослини, розрізняти рослини за виглядом, за листям; розвивати спостережливість, увагу, мислення, уміння працювати у групах, парах; виховувати дбайливе ставлення до природи.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у

•• Робота над загадками • Улітку одягається, а взимку одягу цурається. (Дерево з ли-

стям) • Узимку чорний, навесні і влітку зелений, а восени жовтий. (Ліс) • Хто на зиму роздягається, а на літо одягається? (Листяні де-

рева) • Узимку спить, а влітку шумить. (Дерево)

• Чималеньким виростає, Міць з роками набирає. Може жити сотні літ, Має величезний рід. (Дуб)

• В неї гарні, пишні віти, І колючок не злічити... Не байдужа до прикрас, На свята спішить до нас. (Ялина)

На дошці — слова: ліс, дерева, дуб, ялина.


— Як взаємопов'язані ці слова? — Сьогодні ми поговоримо про різноманіття рослин, дізнаємося,

як їх класифікують. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Ознайомлення з поняттям «хвойні та листяні дерева» — Погляньте уважно на таблицю «Рослини. Дерева». Усі дерева

можна розподілити на дві групи: хвойні та листяні. Листяні дерева на гілочках мають плоскі зелені листочки, великі, як долонька у людини (наприклад, дуб, береза, тополя, акація, яблуня та ін.). Листяні дерева скидають листочки восени, а навесні у них виростає нове молоде листя. Хвойні дерева замість листочків мають зелені голочки (наприклад, ялина, сосна, кипарис). На зиму ці дерева не скидають листочки. Про них говорять вічнозелені, тому що замість одних голок відразу виростають нові, а нам здається, що вони зав-жди зелені.

На дошці — слова листяні, хвойні.

— Порівняйте листяну пластинку і хвою.

— Чим вони різняться? Які хвойні дерева вам відомі? 2 Ознайомлення з хвойними деревами

Ялинку ми спочатку Від сосни не відрізняли: Раз стирчать голочки — Значить, це ялиночки.

А коли на гілочку ялини Ми трохи краще подивилися, Виявилося, що вона Не така, як сосна.

Світ н е ж и в о ї природи 1 1 5

— Ялинковий ліс називається ялинником. У дерева гостра вер-хівка, донизу крона розширюється. Любить вологу. Хвоїнки ко-лючі, одиночні. Крона густа, дає сильну тінь. Живе ялина 300-500 років. Із деревини ялини виготовляють папір, штучний шовк.


•• Загадка

Сніг її не налякає, І на спеку не зважає. Зеленіє навіть взимку, Має з голочок хустинку. (Сосна)

— Сосновий ліс називається бором. Сосна любить світло. Хво-їнки ростуть у парі. Сосна росте на будь-якому ґрунті. У сосновому лісі цілюще повітря. Деревина є хорошим будівельним матеріалом.

Є у родички ялинки Неколючі голочки. Але, на відміну від ялинки, Обпадають ті голки. (Модрина)

— Восени золоті хвоїнки модрини, як листя, падають на землю. Звідси і виникла російська назва дерева «лиственница». Хвоїнки зі-брані в пучки по 20-60 штук. Світлолюбна. Деревина не гниє.

Ялиця (пихта) і кедр — теж хвойні дерева. •• Фізкультхвилинка

Травичка низенько-низенько, Дерева високо-високо. Вітер дерева колише, гойдає, То праворуч, то ліворуч нахиляє, То вперед, то назад. Пташки летять, відлітають. А діти тихенько за парти сідають.

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Робота за малюнками

— Розгляньте малюнки. Спробуйте визначити пору року за різ-ними деревами.


— Як називають дерева, у яких є листя? Оберіть правильну від-повідь: хвойні, листяні.

— Що таке листопад? (Листопад — засіб пристосування рослин до суворих умов зими.)

— Навіщо деревам потрібний листопад? • Захист дерева від зимової посухи, адже листя випаровує багато

вологи. • Позбавлення дерева від отруйних речовин із землі та повітря. • Захист тонких і крихких гілок від важкості снігу. 2 Гра «Учимося розрізняти хвойні та листяні дерева»

Учитель повідомляє учням назви дерев. Діти розглядають ілю-страцію дерева, визначають його вид, аргументуючи свою думку.

Назви дерев: кипарис, дуб, верба, береза, тополя, сосна, калина, каштан, смерека.


3 Гра «Знайди плід і листочок від дерева» Учні розглядають малюнок, знаходять листя і плоди від дерев

(дуб, береза, ялина, каштан, сосна, горобина, клен), сполучають їх стрілками, класифікують дерева на листяні та хвойні. Наприкінці роботи учні з'ясовують значення дерев у житті людини, тварин, роб-лять висновок про необхідність дбайливого ставлення людини до дерев та інших рослин, саджання нових дерев.

4 Кросворд «З якого дерева листочок»?

2 1

3

Відповіді: 1. Дуб. 2. Береза. 3. Клен. 4. Ялина.


5 Гра «Що зайве?»

6 Бліцопитування 1) Як правильно назвати лист хвойного дерева?

а) Колючка; б) голка; в) хвоїнка.

2) Яке з хвойних дерев скидає хвою на зиму? а) Сосна; б) модрина; в) ялина.

7 Повідомлення про деякі дерева

Виходять діти у відповідних костюмах і презентують підготовлені за-здалегідь повідомлення.

Береза. Білосніжна береза. Скільки пісень, віршів складено про неї! Часто про неї згадують у казках, загадках, приказках. З берези виробляють фанеру, лижі, меблі, багато сувенірів. А бе-реста? Це ж готовий природний папір! У берези є корисний сік.

Дуб. Потужність і велична краса дуба приваблює всіх. Корені його глибоко йдуть у землю, і тому йому не страшні жодні бурі. За старих часів із дуба виробляли кораблі, а зараз — меблі, паркет, вантажні вагони. Кору застосовують у шкіряній справі, а якщо по-класти декілька листків у банку з солоними огірками — вони ста-нуть хрусткими, міцними, смачними.

Клен. Клен — бажаний гість усіх парків і вулиць міст. його різь-блене листя таке гарне під час осіннього листопаду! У клена міцна деревина, її широко застосовують у токарній і столярній справі, в машинобудуванні, а також виготовляють музичні інструменти. У містах клен енергійно засвоює з повітря різні шкідливі речовини. Листя у клена восени червоніє.

Ялина. Це дерево знайоме всім із дитинства. Разом із ним напе-редодні нового року до наших будинків приходить казка. У ялино-вому лісі можна сховатися спекотного дня, тому що в ньому завжди


похмуро і прохолодно. Живуть ялини дуже довго — до 200 років. З еластичної деревини виготовляють скрипки, меблі, папір. Мож-ливо, книга, що лежить у вас на столі, зроблена з ялини.

— Усі дерева — і хвойні, і листяні — потрібно берегти. Без них наша планета була б мертвою. не затишно б стало нам усім, не було б такої краси і, звісно, чистого повітря. V . п і д с у м о к у р о к у

— З якими двома групами рослин ми ознайомилися на уроці? — Які головні ознаки листяних і хвойних дерев ви запам'ятали? — Яке дерево застосовують для виготовлення лиж? — У якого дерева восени листя червоніє? — З якого дерева виробляють музичні інструменти? — У якого дерева є солодкий сік?

Урок 29 Тема. Екскурсія у сад (парк, сквер, ліс). Правила поведінки у природі Мета: показати красу природи, значення дерев у природі та житті людей; довести, що в природі не буває випадковостей; навчати розрізняти дерева, листя різних дерев; спонукати учнів до виконання правил поведінки в природі.

ХІД ЕКСКУРСІЇ I . О р г а н і з а ц і й н и й м о м е н т

— Як ви розумієте слова? • По лісу ходи — під ноги дивися. • Ліс — не школа, а усіх учить.

— Сьогодні ми проведемо екскурсію до лісу. Поспостерігаємо за красою природи, різноманіттям рослин, навчимося розрізняти де-рева, листя різних дерев. I I . п р о в е д е н н я е к с к у р с і ї

1 Робота над загадками Узимку чорне, навесні й улітку зелене, а восени жовте. (Ліс) — Правильно, це ліс. Чому ви так вважаєте? — Уявіть, що ви опинилися в пустелі, де немає кущів, дерев,

лише пісок. У жителів цієї місцевості немає лісів. Як би ви описали, що ж таке ліс? (Ліс — це місце, де багато дерев. Там живуть різні птахи і звірі. У лісі багато комах.)

В них багато є роботи, Хоч стоять вони весь час. Від дощу чи від спекоти Захистять, врятують нас.


Не лягають спать ніколи, На ногах вони одвік. Не бояться плину рік, Ні завій, ні вітру реву. Хто ж вони такі?.. (Дерева).

— Чи вмієте ви за листям, кронами дерев, їх плодами дізнава-тися, яке це дерево?

— Які види дерев, лісів ви знаєте? — Для чого потрібні дерева? — Що необхідно робити, щоб деревце прижилося?

2 Гра «Хто більше назве дерев» — Чи всі дерева скидають листя восени? — Як називаються дерева, у яких на гілках листочки? — А чи знаєте ви, діти, для чого дерева скидають листя до на-

стання зимових холодів? (Листя вкриває землю і захищає коріння дерев від морозів. Від килима з листя земля не промерзне, під тяж-кістю снігу не ущільниться, збереже повітря, а це необхідно для мешканців ґрунту, адже вони розпушують землю.)

Учні називають листяні та хвойні дерева.

3 Гра «Осінні листочки» — Зараз я перетворю всіх вас на листочки, і ми пограємо в гру

«Осінні листочки». Учитель читає вірш, а діти «озвучують» його за допомогою рухів.

Ми — листочки, ми — листочки, Ми — осінні листочки. Ми на гілочках сиділи, Вітер дме — полетіли. Ми летіли, ми летіли, Перестав дути вітерець Ми усі в кружечок сіли. Вітер знову раптом дув І листочки швидко здув. Усі листочки полетіли І на землю тихо сіли.

— Ви були перетворені на різні дерева, а у різних дерев і лис-точки різняться між собою. Чи зумієте ви відповісти на питання: «Чий листок?» (Слід визначити, з якого дерева впав листок.)

Листя берези, дуба, липи, клена, горобини.

— Якщо всі ці дерева ростимуть в одному лісі, то як називати-меться цей ліс? (Листяний)


4 Робота над загадками Водночас учитель демонструє листя з різних дерев, учні порів-

н ю ю т ь їх за формою, розміром.

• Стовбур рівний, як колона, А листочки, як корона. Влітку листячко зелене, А як осінь — то червлене. (Клен)

• Чорно-біла одежина, Зверху — листяна хустина. Як весна — дарує сік, — П'ємо радо цілий рік. (Береза)

• Рясно в липні зацвітає, Дуже гарний запах має, Цвітом від хвороб лікує, Щедро медом нас частує. (Липа)

• Що за дерево стоїть? Вітру немає, а лист тремтить. (Осика)

• Зріст у неї, як в ліщини, А плоди, немов в калини. Взимку пташечок годує, Ягідками їх частує. (Горобина)

• Товстий стовбур, пишні віти, Наче свічки, білі квіти. А плоди, як їжачки, Носять з голок піджачки. (Каштан)

— Але , діти, бувають не т ільки листяні дерева. У хвойних дерев є хвоїнки — це т е ж різновид листочків . Я к і хвойні дерева можете назвати?

— Чи зм інюють хвоїнки-листочки сосни і ялини? — Так, вони не опадають разом, а це відбувається поступово раз

на три роки. • І маленькі, і старенькі

Влітку, взимку, навесні Всюди вдягнені гарненько І зелені сукні всі. (Ялина)

• Хто в лісі влітку і зимою Чарує зеленню густою? (Сосна, ялина)

• Колюча — та не їжак, Зелена, запашна, Не ходить, не летить, На місці все життя стоїть. (Ялина, сосна)


• Всі пани скинули жупани, Один пан не скинув жупан.

(Листяні дерева та сосна)

• Листок колючий, Стовбур липучий. (Ялина, хвоя, смола на корі)

6 Гра «Повтори і додай»

Дуб. Дуб, клен. Дуб, клен, береза і т. ін.

7 Вивчення порад «Ти у лісі»

— Хто із вас любить гуляти лісом, збирати гриби і ягоди? Спілкування із природою дуже корисне для здоров'я людини.

Однак природа приховує в собі багато небезпек. Можна отруїтися отруйними ягодами або принести додому отруйний гриб, переплу-тавши його із їстівним. Щоб цього не сталося, запам'ятайте...

• Збирай тільки знайомі тобі гриби і ягоди. • Не куштуй незнайомих тобі ягід і грибів. • Завжди запитуй дорослих, чи їстівні гриби і ягоди, які ти зібрав

у лісі. • Намагайся запам'ятати, які гриби і ягоди їстівні, а які — ні. • Не знищуй неїстівні гриби. Вони отруйні для людини, а дикі

тварини ними лікуються. — Ліс — це будинок для рослин і тварин. Вони в ньому госпо-

дарі. Ми — лише гості. А гості поводяться ввічливо, тихо, щоб не образити господарів. Ліс — це одне з чудових багатств, яким наді-лена наша Батьківщина.

• Не ламай гілля дерев та кущів. • Не пошкоджуй кору дерев. • Не зривай в лісах та на луках квіти. • Не збивай гриби, навіть неїстівні. • Не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах. • Не руйнуй мурашники. • Не руйнуй пташині гнізда. • Не лови диких тваринок і не принось їх додому. 8 Гра «Життя дерев»

Діти об'єднуються в групи й отримують картки з різними висло-вами про життя дерев і рослин, наприклад:

• Дерево радіє сонцю. • Дерево гнеться під ураганним вітром. • З дерева обпадає листя.


• Дерево слухає пісні птахів. • На дереві розкриваються бруньки. • Дерево лікує дятел тощо.

Діти мають намалювати мімікою і жестами ситуацію, описану на їх картці. Решта дітей відгадує, що відбувається з деревами.

9 Вікторина «Ліс і його мешканці» • З якого дерева виготовляють сірники? Листочки цього дерева

тремтять навіть без вітру, оскільки з'єднується з гілочкою особ-ливо. Тому про це дерево говорять, що воно переодягається кілька разів на день. (Осика)

• Яке дерево найчастіше застосовують для виготовлення лиж, а людина в спеку під ним ховається? (Береза)

• У яких дерев восени листя червоніє? (Клен, горобина) • Яке дерево цвіте найпізніше? (Липа, влітку) • Яке дерево найчастіше висаджують у містах, а листочки

в сильну спеку у нього липкі? (Липа) • Яке дерево свідчить про близькість води? Воно цвіте найпер-

шим, провіщаючи весну? (Верба) • Яке полювання в лісі дозволене у будь-яку пору року? (Фотопо-

лювання) • Що станеться, якщо на певній ділянці вирубати ліс і тривалий

час його не висаджувати? (Зникнуть усі жителі, тому трива-лий час не ростимуть дерева.)

•• Інформація для вчителя Дуб. За старих часів дуб ставав у пригоді під час будівництва ко-

раблів. Зараз із деревини дуба виготовляють меблі, паркет, її вико-ристовують у вагоно- і суднобудуванні. Кору застосовують у шкіря-ній справі. Живе до 1000 років.

Ялина. З деревини виготовляють меблі, стовпи, музичні інстру-менти. З тирси отримують спирт. Хвоя ялини багата на вітаміни. У ялини нижні гілки не відмирають на відміну від сосни, оскільки вона тіньолюбива. У неї є «нянька» — береза, оскільки береза за-хищає молоді ялинки від заморозків і променів сонця.

Береза. Найкраще розпалити вогнище в сиру погоду берестою, з неї раніше виготовляли козуби, короби і багато чого іншого. На бересті, поки не виготовили папір, писали у Давній Русі. Настоянку з бруньок уживають як ліки.

Модрина. Деревина цього дерева не зношується. Чи знаєте ви, що її деревину застосовують для підводних споруд, у суднобуду-ванні, у виробництві літаків? Деревина не гниє, а з часом стає ще твердішою і немов кам'яніє.


Горобина. Застосовують у медицині як лікувальний засіб від цинги й інших авітамінозів. Широко використовують у харчовій і кондитерській промисловості.

Що виготовляють із деревини? 1 м3 деревини — це:

• 198 кг паперу; • 250 кг тарного картону; • 170 кг штучної шерсті; • 207 кг целюлози.

I I I . п і д б и т т я п і д с у м к і в е к с к у р с і ї — Якою є роль лісу в природі? — Яким є значення лісу в житті людини? — Як потрібно поводитися в лісі?

Урок 30 Тема. Дикорослі та культурні рослини Мета: ознайомити учнів із видами культурних рослин і зі значенням культурних рослин для людини; формувати інтерес до культурних рослин; учити групувати зо-браження дикорослих і культурних рослин, пояснюючи сутність групування; наводити приклади кожної групи; розвивати навички логічного мислення і мовлення учнів; виховувати дружелюбність, толерантність.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у •• Гра «Яка картинка зайва і чому?»

Картинки: папороть, машина, півень, сонце, сосна, яблуня. Відповіді дітей: — Машина — усе решта природа. — Сонце — усе решта жива природа. — Півень — усе решта рослини. — Папороть — усе решта дерева.


— Чим сосна відрізняється від яблуні? Відповіді дітей: — Сосна — хвойне дерево, а яблуня — листяне. — У сосни шишки, а у яблуні — яблука. — Сосна росте в лісі, а яблуня — в саду. — На уроці ви дізнаєтеся, чим ще можуть відрізнятися рос-

лини. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Виконання завдань 1) Згрупувати предмети: жива і нежива природа.

Предмети: камінь, сонце, річка, місяць, дерево, заєць, бузок, айстра, метелик, муха, гриб, людина.

Висновок. Рослини належать до живої природи. 2) Згрупувати рослини: дерева, кущі та трави.

Рослини: береза, ялина, бузок, калина, айстра, мати-й-мачуха. Висновок. Рослини розподіляються за групами: дерева, кущі

й трави. — Чим різняться між собою кущі, дерева і трави?

2 Пояснення вчителя — Чим схожі й чим відрізняються ялина та яблуня? (Спільне —

це дерева. Відмінності — ялина росте в лісі, яблуня — в саду, за нею доглядає людина. Обидва дерева дають користь людям.)

— Чим схожі й чим різняться аґрус і ялівець? (Спільне — це кущі. Відмінність — аґрус росте в саду, за ним доглядає людина. Ялівець росте в лісі.)

— Чим схожі мати-й-мачуха і помідор? (Спільне — це трав'янисті рослини. Відмінності — помідори ростуть у городі, за ними догля-дає людина, збирає урожай. Мати-й-мачуха росте всюди.)

— На які групи можна розподілити всі рослини? (Перша гру-па — це рослини, які вирощує людина. Їх називають культурними рослинами. Друга група — це рослини, які ніхто не саджає. Вони ростуть самі по собі, їх можна побачити скрізь: і в лісі, і на лузі, і біля водойми. Ці рослини називають дикорослими.)

На дошці — малюнки двох груп рослин: дикорослих і культурних. — На які дві групи розподілені всі рослини? (На культурні

й дикорослі) — Що таке культурні рослини? (Це рослини, які посадила, ви-

ростила людина. Вона доглядає за ними, збирає урожай.) — Що таке дикорослі рослини? (Це рослини, які ростуть у при-

роді самостійно, «дико»; люди їх не вирощують.)


— Чи куштували ви плоди яблуні-«дички»? Діти розглядають плоди дикої яблуні та плоди яблуні, посадженої лю-

диною (культурної рослини), роблять висновок, що плоди дикої яблуні ма-ленькі й кислі, а садові яблука — великі та солодкі.

Діти розглядають малюнки про вирощування культурних рос-лин.

Висновок. Люди виводять сорти культурних рослин. Це нелегка праця, що потребує певних знань і вмінь.

— Навіщо люди вирощують культурні рослини? — Які культурні рослини вам відомі?

3 Заповнення таблиці — На які групи розподіляються ці культурні рослини? (Дерева,

кущі, трав'янисті рослини) Культурні рослини

Дерева Кущі Трави

1. Яблуня 1. Аґрус 1. Помідор 2 2 2 3 3 3



Відгадавши загадку, учні зазначають, до якої групи належить рослина — до культурних або дикорослих рослин.

• Зубів не має, а кусає. (Кропива) • Має шкір сім, витискає сльози всім. (Цибуля)

• Дівка в коморі, А коса надворі. (Морква)

• На городі молода Пишні коси розпліта, У зеленії хустинки Золоті хова зернинки. (Кукурудза)

• Тут всі ростуть, як кажуть, душа в душу: Малина, абрикоси, виноград, Горіхи, сливи, яблуні та груші... А все це разом зветься просто... (сад).

• Яскраві пелюстки, І запах пречудовий.


І хочеться усім Побачити їх знову. (Троянди)

• Я дерево-красень, А звати мене... (ясен).

• В чистім полі він росте: На високих ніжках, В зелених панчішках, Квіточки блакитні, Мов оченьки привітні. (Льон)

• Червоненький я на вроду, В кухню прийшов із городу. Подивлюся, де тут горщик, Бо стрибнути хочу в борщик. (Буряк)

• І печуть мене, і варять, І їдять мене, і хвалять, бо я добра. (Картопля)

• Стиглий колос на ланах, Всі комбайни — на жнивах. Вони ходять з краю в край І збирають... (урожай).

2 Тест «Так чи ні?»

Чи культурні ці рослини: Помідор, гарбуз, малина, Морква, жито, огірки, Мак, кульбаба, буряки?

(Кульбаба — дикоросла рослина, а мак і малина бувають і куль-турними, і дикорослими.)

Чи культурні ці рослини: Кабачки, кавун і дині, Абрикос і полуниці, Подорожник і пшениця?

(Подорожник помилково потрапив до переліку культурних рос-лин.)


— На як і дві групи розподілені всі рослини? — Що таке культурні рослини? — Для чого людина їх вирощує? — Що таке дикорослі рослини?


Урок 31 Тема. Кімнатні рослини. Практична робота. Догляд за кімнатними рослинами Мета: ознайомити учнів із різноманітністю кімнатних рослин; виховувати прагнення доглядати за кімнатними рослинами.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у •• Читання вірша

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося із кімнатними рослинами і поговоримо про догляд за ними. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

— Що у нас на підвіконні росте, дихає і живиться? (Кімнатні рослини)

— Назвіть відомі вам кімнатні рослини. — Як ви вважаєте, чи не замалий горщик для нашої герані? — Можливо, якщо її більше поливати, то й не потрібно зміню-

вати горщик, нехай живе в маленькому? — Можна поставити герань на тумбочку в темний кут? — Отже, які умови потрібні для життя рослин? (Тепло, світло,

вода, земля) — Чому все це необхідно кімнатним рослинам? (Вони дихають,

живляться, ростуть)

КІМНАТНІ КВІТИ Кімнатні квіти я люблю То пещу їх, то поливаю, То з ними тихо говорю, То їм пісні на сон співаю. Вони всміхаються мені — Вони — живі, красиві.


— До якої природи належать кімнатні рослини? (До живої при-роди)

2 Ознайомлення з кімнатними рослинами: кактусом, бегонією, фіалкою, сансев'єрою

Учитель називає рослину, пропонує розглянути її зовнішній вигляд — будову стебла, форму й забарвлення листя, квітів, розповісти, як догля-дати, куди поставити, щоб рослина добре росла.

— Який колір листя? (Світло-темно-зелений) — Які листочки? (Гладенькі, пухнасті, блискучі) — Чи є гілочки? Які вони? (Короткі, довгі) Називаючи наукові назви рослин, доцільно розповісти дітям про

те, що одну й ту саму рослину називають по-різному, наприклад, алое — столітник, аспідістра — дружна сімейка, бальзамін — вог-ник тощо.

— Зазвичай, народні назви дуже влучні. Наприклад, аспідістру називають «дружною сімейкою» тому, що її листя з'являється і росте водночас, рослина швидко розвивається. Бальзамін назива-ють «вогником» за яскравий колір квітів.

Спеціально вчити з дітьми назви кімнатних рослин не потрібно. Але під час спостережень або догляду за рослиною слід завжди на-зивати її правильно. Так діти зможуть запам'ятати найскладніші назви.

На уроці можна виготовити таблички з написами назв кімнат-них квітів і повісити на гілочки розглянутих рослин.

3 Гра «Що на що схоже?» • На що схожий кактус? • На що схожі листочки бегонії, сансев'єри? 4 Практична робота. Догляд за кімнатними рослинами

1) Поливання квітів. 2) Розпушування ґрунту. 3) Видалення пилу з листя. 5 Чи знаєш ти? • Кімнатні рослини розподілені на дві групи: листяні рослини, за

якими легко доглядати, і квіткові рослини — вимогливі пес-тунки, що можуть загинути від невеличкого протягу.

• Усім кімнатним рослинам корисно іноді опинитися під теплим дощем, але не всі рослини можна мити під душем.

• Запилені рослини з ворсистим листям (наприклад, фіалку) краще чистити м'якою щіточкою.


• Якщо ви забули полити рослину і земля зовсім висохла, поставте горщик із квіткою у воду і тримайте до зникнення пухирців по-вітря: земля повинна стати вогкою.

• Поливаючи рослини, пам'ятайте, що краще добре полити квітку раз на тиждень, ніж потроху щодня.

• Навесні та влітку, під час цвітіння кімнатну рослину потрібно поливати дещо більше, ніж зазвичай: рослину слід підживлю-вати.

• Кімнатні рослини необхідно пересаджувати кожні два-три роки, і краще це робити навесні.

• Коріння рослини може дуже розростися, і, незважаючи на часте поливання, рослина може засохнути.

•• Інформація для вчителя Ознайомлюючи дітей із рослинами, розкажіть про життя цих

рослин у природних умовах, про їх використання у промисловості. Усе це розширює уявлення дітей про рослинний світ і підвищує ін-терес до спостережень.

Дітям цікаво буде дізнатися, що один із видів фікуса в себе на батьківщині, в Індії, досягає 30 м заввишки, з листям до 1 м зав-довжки. Зарослі фікуса утворюють цілі гаї. Із соку фікуса виготов-ляють каучук, з якого роблять гумові іграшки тощо.



1 Ліплення з пластиліну кактуса, на якому «зацвіла» квітка

2 Тестування — Яку користь приносять кімнатні рослини? Позначте пра-

вильну відповідь. а) Очищують повітря; б) заповнюють порожні місця на підвіконні; в) зволожують повітря; г) знищують шкідливих комах; д) збагачують повітря киснем; е) прикрашають кімнату; ж) лікують.

V . п і д с у м о к у р о к у — Які кімнатні рослини ви запам'ятали? — Як слід доглядати за кімнатними рослинами? — Яку користь приносять кімнатні рослини?


Урок 32 Тема. Тварини Мета: уточнити уявлення учнів про тварин (до тварин належать не лише звірі, риби і птахи, але і метелик, і бабка); ознайомити з ознаками живих організмів (на прикла-ді тварин); продемонструвати різноманітність тваринного світу; учити класифікувати зображення комах, риб, птахів, звірів, пояснюючи сутність класифікації; розвивати мовленнєві вміння, мислення, увагу; виховувати інтерес до природи.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Розгляньте силуети на дошці. Хто тут зображений?

1 2 3 4

— Що об'єднує вовка, ведмедя, рись і лисицю? Як назвати їх од-ним словом? (Тварини)

Усюди тварини нас оточують: Стрибають, плавають, в небі літають. У землі причаїлися, снують під ногами. Скільки усього їх живе поряд з нами?

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося з ознаками тварин. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Гра «Що ми знаємо про тварин» Мета: оцінити рівень знань учнів і визначити, наскільки вони

обізнані з темою взагалі. Імовірно, що діти не зможуть відповісти на всі запитання, та й відповіді можуть бути помилковими. Мета гри — акцентування уваги на змісті питань, що будуть розгляда-тися на уроці, а не на отриманні правильної відповіді.


• Я к и х диких тварин ви знаєте? • Я к и х св ійських тварин ви знаєте? • Назвіть відмінності м і ж дикими і св ійськими тваринами або

птахами. • Назвіть їх спільні ознаки. • Чим харчуються х и ж а к и ? • Чим харчуються свійські тварини? • Чим харчуються птахи?

За правильну відповідь к о ж н а дитина отримує 1 бал. Перемагає учень, який набрав найбільшу кількість балів.

2 Робота над загадками (за малюнками)

• Він із казки, Він із пісні, В нього зубки Як залізні. Капустину Він гризе, Зветься звір На букву «Зе». (Заєць)

• Без води не може жить. Має рот, та все мовчить. (Риба)

• Влітку медом ласував, Досхочу малини мав, А як впав глибокий сніг, Він поспати трохи ліг. (Ведмідь)

• Вік свій ходить з клунками, Та ще сідають на нього з мішками. (Верблюд) Колючий клубочок Прибіг у садочок. В нього стільки голочок, Як на небі зірочок, Але не мав, бідний, нитки, Не пошив шапки, свитки, Рукавичок, чобіток, Сів, та й плаче... (їжачок).

• Тисяча тисяч бондарів Роблять хати без дворів. (Мурахи)

• Летить — пищить, сяде — мовчить.

Хто його вб'є, той кров свою проллє. (Комар)

• Без сокири і без рук, а дім будує. (Птах)

• Уночі гуляє, а вдень спочиває. Має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)


• Вірно людям я служу, їм дерева стережу, Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників ним здобуваю. (Дятел)

— Як назвати одним словом відгадки? Висновок. Тварин дуже багато. Усі вони різні. — Розгляньте малюнки. — Яка мурашка? — Який лось? — На що схожий метелик? їжак? вуж? — Який вовк? — Яка лисиця? — Розкажіть, хто з них літає, плаває, ходить, стрибає, повзає.

лазять літають


— Назвіть істотні ознаки тваринного світу. (Тварини народжу-ються, дихають, живляться, залишають потомство.)



•• Гра «Хто зайвий?»

V . п і д с у м о к у р о к у — Що нового ви дізналися на уроці? — Доведіть, що тварини — частина живої природи. — Які групи тварин ви знаєте?


Урок 33 Тема. Дикі та свійські тварини Мета: ознайомлювати учнів з істотними ознаками диких і свійських тварин; учити ви-значати, яку користь приносять свійські тварини людині; розвивати спостережливість, увагу; виховувати дбайливе ставлення до тварин.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Яких тварин ми можемо зустріти на лісовій полянці? — Як називають тварин, які живуть у лісі? — Як називають тварин, які живуть поруч із людиною? — Сьогодні на уроці ми дізнаємося про життя диких і свійських

тварин, уточнимо і перевіримо наші знання про свійських і ди-ких тварин. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Робота за малюнками 1) Розподіліть тварин за групами.

Світ н е ж и в о ї природи 1 3 7


4) Хто піклується про потомство?

5) Порівняйте і зробіть висновок. Дикі Свійські

Домівка Будують самі Будує людина Харчування Добувають самі Дає людина Потомство Піклуються самі Допомагає людина Висновок Не залежать від людини Залежать від людини

6) Розгляньте малюнки. Назвіть дорослих тварин та їх дитинчат.


— Що спільного у ведмедя, білки, зайця? (Це дикі тварини, тому що вони самі добувають собі їжу, знаходять або будують собі житло, піклуються про своє потомство.)

— Чим відрізняються від диких тварин корова, курка, свиня? (Ці тварини живуть поряд із людиною. Вона піклується про їх їжу, житло, здоров'я.)

— Як назвати одним словом цих тварин? (Це свійські тварини.) — Яких ще свійських тварин ви знаєте?

7) Робота за малюнками. Учитель відкриває на дошці малюнки із зображенням тварин: миша,

собака, кішка, півень, качка. — Яка тварина тут «зайва»? Поясніть чому. (Миша — не свій-

ська тварина, оскільки вона не є корисною людині.) — Розкажіть, яку користь приносять свійські тварини. — Відгадайте загадки.

• Сама строката, їсть зелене, дає біле. (Корова) • Хто не пряде, не тче, а людей одягає? (Баран, вівця) • У кого роги довші за хвіст? (Коза) • Хвіст гачком, ніс п'ятачком. (Свиня)

— Як можна назвати всіх цих тварин? (Свійські тварини) — Дикі тварини живуть у природі самостійно: добувають собі

їжу, будують житло, доглядають за своїм потомством. Звідки з'явилися свійські тварини?

2 Розповідь учителя «Як з'явилися свійські тварини»

— Дуже давно, коли ще не було міст, машин і книг, люди меш-кали в печерах. Вони боялися величезних страшних хижаків. На-шим пращурам постійно хотілося їсти, дуже рідко вони знаходили собі їжу. Одного разу одна розумна людина почала підгодовувати вовків, які ходили біля її житла. Поступово вовки стали добрішими, а їх дитинчата звикли до людини, почали жити поряд із нею. Вони стали вже не дикими, а свійськими.

Так з'явилися собаки. Вони навчились охороняти людину від ворогів, допомагали їй шукати і добувати собі їжу. Минав час. Кіль-кість друзів людини поміж тварин зростала. Тепер людина вже не могла жити без своїх свійських друзів і помічників.

— Чим свійські тварини відрізняються від диких? (Люди году-ють їх, будують їм житла, піклуються про їх потомство.)

— Чим вони платять людям за їх любов, ласку, увагу? Діти відповідають, а учитель фіксує відповіді дітей та схемі.


Свійські тварини

М'ясо, жир, молоко, шкіра,

яйця, пух, пір'я, шерсть,

мед, віск, ліки,

охорона житла, транспортний

засіб, спілкування

Людина

— До свійських тварин належать не лише різноманітні звірі (ко-рова, вівця, коза, свиня, кінь).

Відгадайте, про кого йдеться в загадках. • Явився в жовтій шубці:

— Прощайте, дві шкаралупки! (Курча, каченя)

• З хвостом, а не звір. З пір'ям, а не птах.

(Риба)

• Домовита хазяйка Пролетіла над лужком. Поклопоче над квіткою — Вона поділиться медком.

(Бджола)

— Правильно, свійські тварини — це ще і птахи (кури, гуси, качки), і риби (короп), і комахи (бджоли, шовкопряд).


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Незавершене речення»

а) Тварини, які самі добувають собі їжу, захищаються від воро-гів, самі влаштовують собі житло, виводять потомство, на-зиваються...

б) Тварини, яких розводять люди, годують і захищають їх, бу-дують для них житла, піклуються про їх потомство, назива-ються...

— З-поміж названих тварин оберіть спочатку свійських, а потім диких:

папуга, білка, канарка, черепаха, корова, курка, ведмідь, ві-вця, заєць, жаба.


2 Гра «Відповідності» 1) З'єднайте назви свійських тварин і те, що від них отримує лю-

дина.

Корова яйця кури молоко, сир, масло вівці мед

бджоли шерсть

2) З'єднайте назву тварини і назву її житла.

а) Корова барліг ведмідь хлів

кури стайня лисиця курник

кінь нора

б) Чия домівка?

дупло нора гніздо хатка барліг

конюшня свинарник вівчарня корівник курник


3) Утворіть пари.

3 Гра «Чиє дитинча?» — Людина постійно піклується про свійських тварин: годує,

чистить, стежить за їх здоров'ям. Улітку для свійських тварин за-готовлює корми, до настання холодів утепляє житла. Узимку і на-весні у свійських тварин народжуються дитинчата. Чи знаєте ви, які у кого дитинчата? 1) Учитель називає дорослу тварину, а діти — дитинчат цієї тва-

рини. Наприклад: Свиня — (поросята) Корова — (телята) Качка — (качата) Гусак — (гусенята) Кінь — (лошата) Вівця — (ягнята) Кішка — (кошенята)

2) Назвіть дитинчат. Корова (теля) кішка (кошеня) свиня (порося) курка (курча) кобила (лоша) індичка (індичка) вівця (ягня) качка (каченя) коза (козеня) собака (цуценя)


V . п і д с у м о к у р о к у — Що нового ви дізналися на уроці? — Яких тварин називають свійськими? — Яких тварин називають дикими? — Назвіть диких тварин нашого краю. — Назвіть свійських тварин нашого краю. — Назвіть ознаки диких тварин. — Назвіть ознаки свійських тварин.

Урок 34 Тема. Запитання до природи. Чи розуміються тварини між собою? Мета: сприяти розвитку пізнавального інтересу учнів; розвивати бажання більше знати, прагнення з'ясовувати невідоме; сприяти вихованню любові до живого світу природи.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Мабуть, немає у світі такої людини, яка б не любила природу.

Одні милуються барвами осіннього лісу, інші — красою квітів. Лю-бити природу означає вивчати її, спостерігати й знати.

Як відомо, тварини не можуть розмовляти, як люди. Чи розумі-ються тварини між собою? I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Читання оповідання Юрія Дмитрієва «Як розмовляють тварини» Учені вважають, що люди на землі розмовляють більш ніж

двома тисячами мов. У тварин мов значно більше. Мов у тварин стільки ж, скільки видів тварин на землі — майже в кожного виду своя азбука, свій спосіб спілкування.

Ось, наприклад, ти знаєш, що в кожного птаха своя пісня (на-віть коли вона запозичена в іншого птаха). Але ж є птахи, які не


вміють співати. Мало того, вони взагалі не мають голосу. І все-таки вони розмовляють. Вони знаходять перші-ліпші засоби, щоб погово-рити.

Згадаймо лелеку. Усе гарне — й оперення, і зріст. А от голосу майже немає. Що ж робити? Треба ж вітати подругу як слід, коли вона прилітає на гніздо, або пристрахати нахабу, який підійде надто близько до гнізда. І ось лелека ляскає дзьобом: іноді голосно, іноді тихіше, іноді часто, іноді рідко.

Деякі птахи, завдяки спеціальним вирізам на крилах, під час польоту видають особливий свист. Це розпізнавальний знак: «Ми летимо!» І родичі його розуміють.

Бекас заявляє про себе за допомогою оперення. Коли бекас з ви-соти раптом різко кидається вниз із швидкістю 9-10 метрів на се-кунду, особливі пера його хвоста починають дрижати й видавати досить голосний «мекаючий» звук.

Деякі птахи, хоч і мають голос, іноді теж розмовляють за допо-могою різних пристосувань, інструментів. Наприклад, дятли. Вони нерідко, вибравши сухий сук, починають часто і сильно бити по ньому дзьобом. Але не для того, щоб видобувати комах, а для того, щоб повідомити родичів про себе. А щоб не «підслухували» ті, кому не треба, кожен вид барабанить по-своєму.

До речі, барабанний дріб — досить поширений звуковий сигнал у багатьох тварин.

Деякі жучки, що живуть у деревині, подають про себе звістку, часто вдаряючись головою об стінку свого ходу. Дуже вже хочеться сказати про себе!

Довгий час для людей лишалося загадкою, як терміти подають сигнал небезпеки один одному на досить великі відстані. І ось нещо-давно ця загадка була розгадана. Виявляється, терміти-сторожі, по-мітивши небезпеку, починають барабанити головою об стінки ходів гнізда. Стук цей чують усі інші й готуються до бою. Щоб перевірити здогадку, вчені виклали стінки ходів звуковбирним матеріалом. І коли терміти-сторожі почали бити на сполох, сигнал не був почу-тий тими, що були в гнізді. Вороги проникли в гніздо й застали тер-мітів зненацька.

Барабанним дробом — ударами ніг та хвоста по землі — розмов-ляють зовсім німі тварини — кенгуру.

Мова барабанів не така й погана, якщо нею користуються і зайці, і кролики, що володіють і іншими мовами.

Дуже цікавий спосіб розмови в самця павука з самкою. Тиха па-вучиха, до того ж ще й підсліпувата, може накинутись на будь-який рухомий предмет схожих розмірів, і навіть якщо потім виявить, що


напала на свого родича, та ще й того, що ніс їй подарунок, це її не зупинить, вона закінчить розпочате діло — зжере павука. Тому па-вук ще здалеку подає сигнали: це я, твій наречений.

Павукам, які плетуть павутиння, трохи легше. Самець протягає свою павутинку до павутини самки й легенько смикає її. Це певні сигнали. Спочатку він повідомляє: це я. Потім сигнал означає: «Чи можна до вас у гості?»

— Про кого йдеться у творі? — Про що ви дізналися з цього тексту? — Що передають голоси різних тварин? — Як птахи розуміються між собою? — Що означає барабанний дріб?

2 Читання оповідання Володимира Бондаренка «Як розмовляють тварини» У казках тварини розмовляють. А як насправді? Є в них мова чи

нема? Тварини спілкуються між собою за допомогою запахів, рухів

тіла, голосу. У них, таким чином, не одна, а ніби три мови. Тваринна мова дуже виразна. Це переважно такі вигуки:

«Увага!», «Стережись!», «Рятуйся!», «Забирайся геть!» Сила і ча-стота цих вигуків залежать від стану тварини. Якщо, наприклад, жаб'яче «бреке-ке-ке» звучить спокійно, отже, тваринка миро-любна, а коли сильно і коротко — назріває сварка за територію.

Подаючи звуковий сигнал, білка скрекоче, бобер ляпає хвостом по воді, олені б'ють копитами по землі, а зайці стукотять задніми лапами. У разі небезпеки кабан коротко рохкає, а лось форкає. Ко-зуленя, зголоднівши, тоненько свистить — підкликає матір. Коли лисиця приносить лисенятам їжу, то про своє наближення до нори повідомляє звуком «уф-уф».

Звірі змалечку вчаться розпізнавати звуки безпечні й небезпе-чні — які з них належать своїм і які — чужакам.

Усі незнайомі звуки викликають у них настороженість, бо мо-жуть означати загрозу.

Більшість тварин розуміє голос не тільки свого виду, а й інших видів. Наприклад, крики сойки або сороки знають усі жителі лісу. Вовки розуміють голос ворона, олені — гавкіт собаки. Шпак, со-рока, ворона, ворон, сойка, дрізд, снігур здатні наслідувати голоси інших тварин, можуть вимовляти окремі людські слова.

Знати голоси тварин треба для того, щоб передбачити їх пове-дінку під час зустрічі чи при спілкуванні.

— Як у реальному житті спілкуються між собою тварини?


— Які вигуки переважають у тваринній мові? — Як тварини повідомляють одна одній про небезпеку? — Коли звірі вчаться розпізнавати безпечні та небезпечні звуки? — Що викликають незнайомі звуки у тварин? — Які птахи вміють наслідувати голоси інших тварин?

3 Розповідь учителя — Як тварини розуміють одне одного? Ще в далекі часи люди

помітили, що тварини видають звуки не просто так. Наприклад, коли курка видає низькі звуки або пригинається, то всі її курчата розуміють, що це попередження про небезпеку. Коли кінь ірже або б'є копитом, то інші сприймають це як певний сигнал. Деякі тва-рини можуть розуміти ледь помітні знаки або звуки. Коли птах сі-дає на гілку, тільки щоб озирнутися, інші птахи не рухаються. Со-баки спілкуються за допомогою різних способів. Вони не лише гавкають, а й виють, скиглять, гарчать, піднімають лапу чи оска-люють зуби. Інші собаки чудово розуміють, що це означає в кож-ному випадку.

Тварини спілкуються між собою не лише звуками і жестами, але й запахами. Це, наприклад, допомагає стадним тваринам три-матися разом. А яке величезне значення це має для собак, ви, звісно, знаєте!

На відміну від людини, якій доводиться вчитися розмовляти, тварини знають свою «мову» з народження. Дитинчата тварин що-йно з'явилися на світ, але більшість «порад» їх батьки вже дають своїм нащадкам, розмовляючи з ними. Особливо ніжними є так звані пісні-заклики: коли птахи кличуть до себе пташенят. Особ-ливі «слова» вони «вимовляють» для скликання нащадків до обіду. Почувши ритмічні гарчання, ведмежата і лисенята швидко біжать до батьків, адже розуміють, що зараз отримають щось смачне. Ба-гато звукових сигналів видають і самі дитинчата. Звуки, що видає їжачок, нагадують слабке щебетання. Білченята тихенько сви-стять, а землерийка і піщанка пищать.


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Як розмовляють тварини?»

— Я почну, а ви продовжите (з використанням малюнків). Кінь розмовляє, (по-конячому). Баран розмовляє. (по-баранячому). Коза розмовляє. (по-козячому). Собака розмовляє. (по-собачому).


2 Гра «Хто так розмовляє?» Нявчить — ... (кіт). Виє — . (вовк). Гавкає — . (собака). Каркає — . (ворона). Дзижчить — . (бджола). Шипить — . (змія).

3 Тестування 1) Тварини спілкуються за допомогою:

а) друзів, голосу, вітру; б) запахів, рухів тіла, голосу; в) звуків.

2) Подаючи звуковий сигнал, білка: а) скрекоче; б) стрибає; в) пищить.

3) Більшість тварин розуміють мову: а) тільки голоси представників свого виду; б) інших видів; в) усіх тварин.

4) Вовки розуміють голос: а) сойки; б) кота; в) ворони.

V . п і д с у м о к у р о к у — На мою думку, тварини подають гарний приклад людям.

Вони нібито нагадують, що спілкування своєю мовою — це великий дар. його потрібно берегти і цінувати.

А ми з тобою, подумати тільки, Запасом в тисячі слів володіємо, Але часто один одного навіть ні трошки Не розуміємо, не розуміємо!

— Отже, вчімося у тварин розумітися між собою!

Урок 35 Тема. Комахи Мета: уточнити уявлення учнів про комах; учити називати істотні ознаки комах, бу-дову різних видів комах; продовжити формування навички класифікації тварин за групами; розвивати мовленнєві навички, мислення, увагу, спостережливість, уміння порівнювати; виховувати любов до природи.




I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Відгадайте загадки.

• На капусті я вродився І капустою живився, На капусті я умер, Та ізнов ожив тепер. Тільки вже й не той я став, Що в капусті плазував: Не повзаю, а літаю, Бо прегарні крильця маю. (Метелик)

• Восени в щілину забереться, А навесні прокинеться. (Муха)

• Чорний, та не ворон, Рогатий, та не бик, Шість ніг — без копит. Летить — виє Сяде — землю риє. (Жук)

• Навесні старий садок Вкрив барвистий килимок, І над вишнями в гіллі Загули, мов дзв ін . (джмелі).

— Що об'єднує слова-відгадки? (Комахи) — Сьогодні на уроці ми ознайомимося з різноманіттям і красою

комах. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Робота за малюнками — Розгляньте малюнки (бабка, комар, водомірка, сонечко, му-

рашки, муха, коник, бджола). — Як можна упізнати комах? (Учням складно відповісти,

оскільки більшості з них не відома загальна ознака комах — шість ніг.)


— Розгляньте зображення бджоли. Скільки ніг у бджоли? (6) — Скільки частин тіла? (3 — голова, груди, черевце) — Які ще комахи зображені на малюнку? (Бабка, комар, водо-

мірка, сонечко, мурашки, муха, коник) — Порахуйте у них кількість ніг і кількість частин тіла. Висновок. В усіх комах — 6 ніг. — Зверніть увагу, що комах ще називають членистоногими,

оскільки ніжки їх складаються з окремих члеників. Черевце ко-мах, як правило, теж складається з окремих сегментів, розділених насічками (своєрідний «скелет» комахи).

2 Розповідь учителя «Про різноманіття світу комах»

Під час розповіді демонструють малюнки. — Існує понад мільйон різних видів комах. Вони живуть скрізь,

за винятком морських глибин. Більшість із них має шість ніг, пару вусиків, одна-дві пари крил і тіло, що складається з трьох частин.

Найбільша комаха — метелик орнітоптера з островів Соломона. Розмах його крил досягає приблизно 30 см. Тіло жука голіафа зав-довжки понад 20 см, а найменша комаха — жук трихоптерикс. Він завдовжки всього лише третю частину міліметра. Але і у нього є мозок, серце, органи дихання, кишковик!

Найголовніший орган чуття комах — вуса. Вони різноманітні. У комара вони волохаті, у мухи — короткі та зі здуттям. У коника вусики як ниточка, завдовжки у 3 -4 рази більше ніж тіло. Він живе в темній печері. Довгі вуса допомагають йому навколо себе обмацу-вати предмети. Вуса у жука-лускунчика схожі на пилку, а у мете-лика — на гребінку.

Рот у комах теж різниться, що залежить від способу їх жив-лення. У метелика, який полюбляє нектар, — довгий хоботок. Ко-мар своїм хоботком проколює шкіру слона. Дуже гострі й зазублені щелепи у жука жужелиці.

Багато комах погано бачать, а у деяких і зовсім немає очей. Зате очі бабки займають майже всю голову, кожне око складається з без-лічі очок, і кожне з них може давати самостійне зображення. На всі боки дивиться бабка і, не повертаючи голови, хапає здобич своїми довгими лапками.

У великооких комах, крім того, ще є на лобі крихітні, три ока схожі на лінзи. Іноді два великих ока зливаються докупи або з'являються чотири, спрямовані в різні боки. Жук вертячка двома очима бачить усе, що знаходиться згори, над водою, а двома інши-ми — знизу, під водою.


У грудях комах зосереджені м'язи. Вони надають руху крилам і ногам. Крила у комах, які літають, дуже міцні. Тонкий і нудний писк комара, який летить, — це спів крил, що рухаються з величез-ною швидкістю.

Швидкість польоту більшості комах незначна. Бджола долає в середньому 10-20 км/год, джміль — 3-5 км/год, муха — 2 км/год. Зате ґедзі летять зі швидкістю до 40 км/год, а метелики бражни-ки — близько 60 км/год.


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Класифікація тварин за групами

— Згадайте казку про Муху Цокотуху. — Хто гостював у неї? — Чому Муха не запросила у гості зайця, лелеку або ведмедя?

(Вона запросила тільки комах.) — Розгляньте зображення павука. Як ви вважаєте, а павук — це

комаха? Скільки ніг у павука? (8) Скільки частин тіла? (Дітям складно відповісти.)

— У нього 2 частини тіла — головогруди і черевце, а не три, як у комах. Голова і груди у павука не розділяються, а зрослися.

Павуки — не комахи, вони належать до класу павукоподібних. На відміну від комах, у них вісім ніжок і відсутні крила. Тіло їх складається з двох частин, зате очей — аж вісім. На черевці у па-вука є декілька маленьких горбків — залозок. З них виділяється рідина, що застигає на повітрі у вигляді нитки — павутиння.

На дошці складають схему.


2 Гра «Фантастична тварина» — На світі існує багато різних комах (жуки, метелики, мурашки,

бджоли, мухи, бабки, комарі). Усі вони мають тіло, що складається з трьох частин, і три пари ніг.

Уважно розгляньте зображення фантастичної тварини. З частин яких комах воно складене?

3 Гра «Упізнай комаху за ознаками» • Літає, бігає, стрибає, плаває. • Дзижчить, скрекоче, пищить, мовчить. • Чорне, сіре, зелене, жовте, в смужку, в цятку, у візерунках. • Кусається, жалить, лоскоче, нешкідливе. • Жорстке, м'яке, гладке, мохнате. • Світиться в темряві, блищить на сонце, непомітне, з яскравим

забарвленням. • Живе в малій сім'ї. (Коник)

— Чим цікавий коник? — Упізнайте тварин за описом.

• Я плету красиву легку сітку, щоб спіймати собі на обід комах. Я не літаю, а тихенько чекаю, коли хто-небудь потрапить у мою пастку. Маю вісім ніг. (Павук)

• Я роблю землю родючою. Рию вузькі ходи, щоб коріння рослин могли дихати. Мене можна знайти під старими корінцями. Після дощу я вибираюся на поверхню землі подихати. (Дощовий черв'як)


• Я не вмію бігати і літати. Я тільки повзаю. Іноді я буваю пухна-стою. Живлюся я соковитим листям рослин. (Гусінь)

• Моє тіло вкрите пушком. Мій звук — дзижчання. Маю довгий хоботок. У мене шість ніг і є крильця. (Джміль)

• Я швидко літаю і вмію бігати по стелі. Дуже люблю, коли зали-шають крихти на обідньому столі. (Муха) — Назвіть тільки комах.

4 Це цікаво! • Якщо бджоли вилітають вранці-рано — на ясну погоду. • Якщо довкола квіток жовтої акації багато комах — на ясну по-

году. • Бджоли скупчилися на стінках вулика — на велику спеку. • Припинився рух мурашок коло мурашника — чекай на негоду.

Народна мудрість • Бджоли раді цвіту, а люди літу. • Тихий, як мурашка, а жалить, як оса. 5 Відгадай! • Хто мене вб'є, свою кров проллє. (Комар) • Не птиця, а з крилами. (Метелик) • Не звір, не птиця, а ніс — як спиця. (Комар)

• Взимку спить, Влітку бринить, Над садами літає, Солодку росу збирає. (Бджола)

• Є у лісі хата, В ній кімнат багато. Тут живе отара Добрих санітарів. Ти цю хату не чіпай — Санітарам спокій дай! (Мурашник і мурахи)

• Хто народжується на світ чотири рази? (Комаха) • Шість ніг без копит,

Ходить, а не стукотить, Літає, а не птиця, Може догори ногами вчепиться. (Комаха)

• У лісі біля пня біготня, метушня, Народ робочий весь день хлопоче. (Мурашки)

• Лазить над нами догори ногами. Завжди мандрує, все покуштує. (Муха)


6 Гра «Упіймай комаху» Учитель називає тварин. Кожну назву комахи учні супроводжу-

ють оплесками долонь. Матеріал для гри: соловей, сонечко, метелик, тарган, жаба,

джміль, зайчик, колорадський жук, бабка, муха, блоха, риба, змія, ведмідь, водомірка, оса, мураха, їжак.

7 Гра «Хто зайвий?» Учитель показує малюнки із зображеннями комах: бджола, му-

рашка, метелик, жук і павук. — Яка з цих тварин зайва? Чому?

V . п і д с у м о к у р о к у — Яких тварин належать до комах? — Яких комах ви знаєте? — Які істотні ознаки комах? — Зі скількох частин складається тулуб комахи? — Назвіть ці частини. — Скільки ніг у комах? — Назвіть комах нашого краю.

Урок 36 Тема. Дослідницький практикум. Як живуть мурахи? Мета: ознайомити учнів із життям мурашок; повторити істотні ознаки комах; розви-вати вміння аналізувати й узагальнювати; виховувати любов до природи.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Відгадайте загадку.

Всюди проживають, По шість ніжок мають, Можуть мати й крила.


Але це не пташки. Дітки, відгадали? Звісно, це — ... (комашки).

— Назвіть комах, життя яких пов'язане з водою. (Водомірка, жук-плавунець)

— Назвіть комах, життя яких пов'язане із землею. (Мурашки) — Хто з комах літає? (Бабка, джміль, метелик, сонечко, муха,

бджола) — Відгадайте загадку. Прийшли робітники без сокир, побудували будинок без кутів.

(Мурахи і мурашник) — Сьогодні ми дослідимо, як живуть мурашки.

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у 1 Підготовча робота

— Запишіть істотні ознаки комах. Кількість ніг — _. Кількість частин тіла — _. — Зазначте на малюнку частини тіла мурашки.

1) Груди. 2) Черевце. 3) Голова.

— На голові у мурашок є вусики. Своїми вусиками-антенами вони не лише сприймають звуки і запахи, але і передають одне од-ному певні відомості.

2 Розповідь учителя про мурашник

За ялиною горбок — Півмільйона мурашок Працювали день і два. Листя, голки і трава Полягали у будівлю. Той загал зробив покрівлю.


Можна звати дім комашник, А інакше він — . (мурашник). Жив на світі цар Мурах, І цариця Мухариця, І царівна Мухарівна. Ох-ох! Ах-ах! Як багато в тому царстві У мурашнику мурах! Там такі мурашні нори, Що ведуть в льохи й комори, А в коморах є усе — Хто де звідки принесе. Ти не віриш? Ну й нехай: У мурашки поспитай!

Демонстрування ілюстрації «Мурашки і мурашник».


— Живуть мурашки сім'ями. У великому мурашнику мешкає до кількох мільйонів мурашок. Мати-засновниця («цариця») знахо-диться в глибині, в підземній пітьмі, де справно відкладає яйця. На-вколо неї клопочуть помічники: одні її годують, другі — чистять, треті — доглядають за яйцями, четверті — перетягують личинок, які обернулися на лялечку, в камеру вище, де за ними доглядатимуть п'яті; шості стоять на чатах у камері під самим дахом. Робочі му-рашки — безкрилі. Але іноді біля мурашника можна побачити мурашок, які літають — це сонячної днини здійснюють політ мо-лоді самиці та самці. Самці після польоту гинуть, самиці, опустив-шись на землю, відривають у себе крила, повертаються в гніздо і впродовж декількох років займаються відкладанням яєчок.

Висота мурашника досягає 1 метра. Купа хвоїнок — це ще не весь мурашник. Частина приміщень — в землі, а хвоїнки захища-ють їх від холоду. Мурашник — це багатоповерхова споруда, у якій багато ходів і камер, де зберігаються яйця, личинки і лялечки. Ве-ликі мурашки, з дуже великою головою або з дуже міцними щеле-пами, — це солдати. Вони стоять біля входів у мурашник, закрива-ючи їх своїми головами. Коли робоча мурашка, повертаючись додому, підходить до такого закритого ходу, стукає вусиками по го-лові солдата, який після такого знаку пропускає її до мурашника.

Мурашка, який щойно з'явився на світ, починає працювати з першого дня. Спочатку він годує самицю, потім йому доручать до-глядати за яйцями, личинками і лялечками. Через 40 днів відбува-ються вікові зміни, і мурашки виходять із гнізда — стають фура-жирами (добувають їжу) або будівельниками (будують і ремонту-ють мурашник), або солдатами (охороняють мурашник від чужа-ків), або няньками (доглядають за лялечками — гріють їх на со-нечку, просушують від вологи).

Зимують мурашки в підземній частині мурашника. Там вони, скупчившись, чекають на весну.

Мурашники руйнувати не можна! Є цікава прикмета: якщо мурашки клопочуться біля мураш-

ника — на теплу погоду, а якщо ховаються — дощитиме. 3 Розповідь «Мурашки — санітари лісу»

— Мурашок називають лісовими санітарами, тому що вони зни-щують 15-20 тисяч шкідливих комах на день, а корисних не чіпа-ють. Мурашки активно полюють на шкідливих комах. Вони встром-люються гострими щелепами в м'яке тіло. Якщо комаха велика, вони полюють спільно, вбиваючи жертву мурашиною кислотою, яку вони вистрілюють черевцем на тіло жертви. Потім жертву спільно перетягують у мурашник.


— Підраховано, що за день мурашина сім'я приносить у мураш-ник близько 1 кг комах — гусениць, метеликів, личинок жуків. Більшість цих комах — шкідники лісу і культурних рослин. Зни-щуючи шкідливих комах, мурашки дають користь. Вони корисні тим, що, роблячи ходи, розпушують ґрунт.

4 Розповідь «Мурашки і попелиця» — У мурашок є ще один обов'язок — скотарі або пастухи. Му-

рашки не лише полюють і збирають їжу, але й утримують «свій-ських тварин» — попелиць. Попелиця — дрібна комаха, яка жи-виться соками рослин, висмоктуючи їх хоботками. Вона живе на березах, модринах, ялинах. Мурашки протоптують стежки на де-рева, де є попелиця. Вусиками мурашка «лоскоче» попелицю, яка виділяє із заднього кінця черевця солодкий сироп — падь, що му-рашки дуже люблять. Мурашки охороняють попелицю, як «дійних корів», захищають від сонечка та інших жуків. Після дощу вони збирають попелиць із землі та перетягують їх на дерева, а на зиму ховають у мурашник.



• Над квіткою танцює, пурхає, Віялом красивим махає. (Метелик)

1 5 8 Усі уроки природознавства. 1 клас

' Ніс довгий, голос тонкий. Хто його уб'є, той свою Кров проллє. (Комар)

• Наче птиця, крила має, Все літає і співає: — Я медок вам ношу, Не чіпай же, бо вкушу. Так лякає нас мала, А зовуть її... (бджола).

• З гілки — на травинку, З неї — на кульбабку. Спинка, мов пружинка — То срібляста. (бабка).

• Хто за піччю живе, Спати мені вночі не дає? (Цвіркун)

2 Тестування 1) Як живуть мурашки?

а) Сім'ями; б) поодинці; в) парами. 2) Висота мурашника.

а) 5 м; б) 1 м; в) 124 м. 3) Мурашок називають:

а) шкідники лісу; б) друзі лісу; в) санітари лісу. 4) Мурашки спілкуються за допомогою:

а) лапок; б) очей; в) вусиків. 3 Виконання завдань 1) Хто із зображених на малюнку тварин не є комахою? Чому?


2) Як називають цих жуків? Чому їх так назвали? Чи бачили ви їх у природі? (Відповіді: 1. Жук-олень. 2. Хрущ. 3. Жук-носоріг. 4. Жук-гнойовик.)

1 — 2 — 3 — 4 — — З-поміж цих жуків є небезпечний шкідник. Він обгризає

листя дерев, особливо беріз. Ще небезпечнішою є його личинка. Що це за жук? Зафарбуйте кружечок біля нього червоним кольором. (Хрущ)

— Чому багато великих красивих жуків усе рідше зустріча-ються в природі?

— Якого з цих жуків можна назвати санітаром? Чому? (Гнойо-вика. Його личинки знищують загиблих тварин.)

4 Робота над прислів'ями — Про які риси мурашок ідеться в цих прислів'ях?

• Мурашка слабка, але камінь рушить. • Мала мурашка тілом, та велика справою. • Мурашка мурашці рада. • У мурашки голова з просяне зернятко, а розуму — комірка. • Піди до мурашки, ледачий, повчися у неї розсудливості. • Мурашки спільно і лева долають. 5 Читання оповідання

ЯК ТОЛЯ ДОПОМАГАВ МУРАШКАМ У вихідний день Толя з батьком пішли до лісу. Невдовзі вони зу-

пинилися біля мурашника, зруйнованого якоюсь недоброю люди-ною. Мурашки ремонтували своє місто, метушливо таскаючи буді-вельний матеріал. Толя довго спостерігав за роботою лісових трудівників, а потім почав збирати хвоїнки, сухе листя та травинки. Батько зацікавлено спитав:

— Що це ти робиш, Толю?


Толя відповів: — Ти подивися, як важко мурашкам матеріал до мурашника

носити. У них же немає ані машин, ані залізниці, все самі тягнуть. їм слід допомогти, — взявши зібрані травинки, коріння, листя, він підійшов до мурашника та обережно поклав коло нього в деяких місцях. Мурашки зразу почали перетягувати в мурашник все, що приніс Толя.

— Чи доводилося вам допомагати тваринам чи рослинам? Роз-кажіть. V . п і д с у м о к у р о к у

— Що нового ви сьогодні дізналися? — Чим живляться мурашки? — Які обов'язки виконують мурашки у своєму мурашнику? — Чому ліс здоровий і чистий там, де є мурашники? (Мурашки

рятують ліс, знищуючи гусінь і шкідливих комах.) — Як потрібно берегти мурашок? (Не можна руйнувати мураш-

ники.)

Урок 37 Тема. Риби Мета: повторити істотні ознаки риб; ознайомити з особливостями будови риб; розви-вати вміння аналізувати та узагальнювати; сприяти розвитку допитливості; виховувати пізнавальний інтерес.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Чого на Землі більше: води або суші? (Води на Землі більше,

ніж суші.) — Хто живе у воді? (Багато живих організмів — рослини і тва-

рини. З-поміж рослин у воді мешкають водорості, ряска, рогіз. У во-доймах живуть комахи — жук-плавунець, водомірка; жаби, риби.)


— Відгадайте загадку. Плаваю під містком І виляю хвостиком. По землі не ходжу Рот є — не говорю. Очі є — не блимаю. Крила є — не літаю. (Риба)

— Які особливості тварини названі в загадці? Про які «крила» йдеться?

— Тема нашого уроку — «Риби».

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у 1 Робота за малюнками

— Розгляньте малюнки (лебідь, бобер, морський коник, летка рибка, крокодил).

— Хто на них зображений? — Що об'єднує цих тварин? (Життя цих тварин пов'язане з во-

дою.) — Назвіть тільки риб. За якими ознаками ви визначили прина-

лежність цих тварин до риб? (Тіло риб укрите лускою.) — Що сприяє швидкому пересуванню риб у воді? (Покров із

луски і слизу. Форма тіла риби відрізняється від форми тіла ле-бедя, бобра і крокодила.)

— У більшості риб тіло подовжене, стисле з боків. Голова плавно переходить у тулуб, а тулуб — у хвіст. Шиї у риби немає. З довгою і гнучкою шиєю, що відділяє голову від тулуба, тіло тварини пере-стало б бути цілісним і міцним клином, що легко пробиває собі до-рогу в товщі води.

— Поміркуйте, чому так названі морські риби, зображені на ма-люнках.

Риба-молот Морський коник Риба-метелик Риба-голка


2 Розповідь учителя про «рекордсменів» із-поміж риб

— Найбільша риба на Землі — китова акула: — завдовжки до 20 м.

Найбільша річкова риба — сом, завдовжки 5 м, а вагою понад 300 кг.

Найменша рибка наших вод — бичок Берга, який є в Чорному й Азовському морях. Бички завдовжки 3 см поміж своїх родичів здаються велетнями.

«Рекордсмен» зі стрибків поміж риб — сьомга, яка долає в пові-трі 3 -4 м.

У річках Бразилії живе риба-лист. Тіло її плоске, як лист, ніс витягнутий, як черешок листа, а на боках візерунки, схожі на лис-тові прожилки. Вона пливе, як лист, за течією. Усі її плутають із листом і не чіпають.

У тропіках живе риба-чотириочка: кожне око її поділено навпіл. Рибка плаває по поверхні та верхніми половинками очей спостері-гає за повітрям, а нижніми половинками — за дном. Бачить, що вгорі та що внизу, — нічого не прогледить!

Піранья — португальською означає «пірат». У цих нешкідливих на вигляд рибок потужні як у бульдога щелепи з міцними, гострими зубами. Піранья миттєво перекусить палицю, завтовшки в палець, та і сам палець. Якщо піраньї зустрінуть кабана, який пливе, або бика, то залишать від нього купу обгризених кісток. їх бояться на-віть крокодили. Утім, вони їстівні, тільки ловити їх слід обережно.

3 Де мешкають риби — Риби мешкають в океанах, морях, річках і ставках. Риби —

тварини, тіло яких укрите слизькою лускою. Вони дихають киснем, розчиненим у воді. Риби морів і океанів живуть у солоній воді, а риби річок і ставків — у прісній.

Риби можуть пересуватися тільки у воді за допомогою хвоста і плавців.


— На які групи за місцем мешкання поділяються всі риби? (Морські, річкові, акваріумні)

— Розгляньте малюнки. Чим відрізняються різні риби? Підпи-шіть, де вони мешкають.

В озері

Карась

В акваріумі

Оселедець

У річці

Линь

Лящ

Акула

Окунь

Судак

Камбала

Щука

Сом



IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Спостереження за акваріумними рибками

— Відгадайте загадку. Подивіться, теремок Від води зовсім промок. У цьому теремі плавці — Дуже спритні мешканці. (Акваріум)

— Чи спостерігали ви за акваріумними рибками? Чим вони за-звичай зайняті?

— Чи мешкають в акваріумах інші тварини? Назвіть їх. — Що потрібне мешканцям акваріума? — Для чого в акваріум поміщають рослини? — Яке приладдя потрібне для догляду за акваріумом? — Розгляньте будову тіла риб. Як розташовується на тілі риби

луска? (Луска розташовується на тілі риби рядами, краї лусочок налягають один на одний, подібно до черепиці на даху будинку. Таке розташування луски полегшує плавання. За лускою можна визна-чити вік риби.)

— Чи усіх риб можна тримати в одному акваріумі? Чому? (Не можна рослиноїдних риб тримати з рибами-хижаками.)

— Постежте за диханням риб. Можна побачити їх дихальні рухи: рибки весь час працюють ротом, захоплюючи воду; у них рів-номірно піднімаються й опускаються зяброві кришки з боків го-лови.

— Що рибам допомагає дихати у воді? (Зябра) — Як ви гадаєте, чому риби на суші гинуть? — Розкажіть про дихання риб. Учні розповідають:

1) риби дихають киснем, розчиненим у воді; 2) допомагають рибам дихати зябра, що приховані під зябровими

кришками, розташованими ззаду голови; 3) риба дихає тільки тоді, коли зябра омиваються водою.

— Ось чому риба гине на березі ріки, хоча в повітрі теж є ки-сень.

2 Гра «Риболовля» Обирають «рибок»: троє дівчаток — маленькі «рибки», двоє-

троє хлопчиків — великі «рибки». Решта дітей, узявшись за руки, стають навколо них. Це «рибалки» із сіткою. Коли маленькі «рибки» «підпливають», «рибалки» піднімають руки вгору, щоб випустити їх за межі кола, і швидко опускають, щоб не упустити велику «рибу» — хлопчиків.


3 Робота над прислів'ями, приказками, прикметами • Риба шукає , де глибше, а людина — де краще. • Без труда не витягнеш і рибку із ставка. • Як риба у воді. • Слизький як вугор. • Де щ у к и немає, там й о р ж — господар. • Риби вистрибують з води — перед дощем. • Не учи рибу плавати. • Не загрожуй щ у ц і морем. 4 Гра «Відгадай загадку — покажи відгадку»

На дошці — картинки із зображенням різних риб. Учитель загадує загадку, учні в ідгадують її , показують на дошці

потрібну картинку. • Хоч малий, та силу має —

З рук миттєво висковзає! Схожий зовні на змію, Має чималу сім'ю. (В'юн)

• Взимку ловиться і влітку Вудкою або у сітку. А коли злякається — В мулі заховається. (Карась)

• Ляже й спить на глибині З шаром мулу на спині, Тільки вуса повертає, Що навколо — все він знає! (Сом)

• Живе вона у морі синім, Та не тюлень це і не морж Я підкажу вам, — це рибина, Ну а звуть цю р и б у , (йорж.)

• Щоб рибину цю піймати, Слід її нагодувати. Наварити бараболі І гороху, що у полі. Кого ж спіймав Сергійко наш? Це, напевно, р и б а . (лящ).

• Окунь вдень пішов на гірку І зустрів . (червонопірку).

• Не дрімають карасі, Знають добре геть усі: Стерегтись потрібно злюки, Хижої, страшної... (щуки).


• Хочеш рибку цю піймати — Треба черв'ячка їй дати. Хоч і хижий, та не щука, I на вигляд геть не злюка. (Окунь)

5 Гра «Криптограми» Знаас (сазан) Укащ (щука) Раська (карась) Порок (короп) Куала (акула)

6 Гра «Будова риби» — Зазначте стрілками і підпишіть частини тіла риб.

Т Б

Г А

Х Т

П I

V . п і д с у м о к у р о к у — Яких тварин називають рибами? Наведіть приклади. — Якою є істотна ознака риб? — Назвіть групи риб за місцем мешкання. Наведіть приклади.

Урок 38 Тема. Птахи Мета: розповісти учням про істотні ознаки птахів, про важливість пір'яного покриву в житті птахів; розширювати знання про живлення птахів; виховувати бажання піклу-ватися про птахів.


•• Вправа «Погода» — Яка зараз пора року? — Який місяць?


— Яке число? — Тепло чи холодно надворі? — Я к и й стан неба? — Я к а температура повітря? — Чи були сьогодні протягом дня опади?

I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Розгадайте кросворд і прочитайте ключове слово. (Птахи)

•• Кросворд ПТАХИ

П

А

Х

и

Т

3

4

5

1) Які ноги, такий ніс. По болоту ходить скрізь. Хату на хаті має, Жабам рахунок знає. (Чапля)

2) Вірно людям я служу, їм дерева стережу, Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників ним здобуваю. (Дятел)

3) Що воно за дивна птиця Світла денного бо їться . Дзьоб крючком, великі очі, І не спиться їй щоночі. «Ху-ху-ху!» — кричить вона. Відгадали, хто? (Сова).

4) Пошив рудий кожух На з и м у . (омелюх).

5) Жовтогруді щебетушки Купили чорні капелюшки, А ще мають білі щічки, Називають їх... (синички).

— Тема нашого уроку — «Птахи». Розкажіть , я к и х птахів ви спостерігали в лісі, в парку, біля річки, в зоопарку, у дворі.



— Розгляньте малюнки (метелик, кажан, гусак, пінгвін, страус, дятел, синичка, чапля).

— Як ви відрізняєте птахів від інших тварин? (Основна відмін-ність птахів від інших тварин — наявність пір'яного покриву тіла.) Тому їх ще називають пернатими.

— Якою є особливість зовнішньої будови птахів? (Наявність двох ніг і пари крил.)

— Чи можна назвати всіх тварин, які літають, птахами? (Не мож-на. Можуть літати комахи (метелики) і звірі (руда вечорниця).)

— Чи плавають птахи? (Так. Наприклад, гусак і пінгвін.) — Чи бувають птахи, які не літають? (Так, наприклад: страус,

пінгвін, ківі.) — Чи вдавалося вам спостерігати за хвилястою папужкою? — Чи все пір'я у нього однакове? — Навіщо птахам пір'я? — Пір'я, розташоване на тулубі, крилах і хвості птаха, — різне.

Одне пір'я захищає птахів від холоду, інше допомагає літати. Пір'я, що вкриває все тіло птаха, як луска — тіло риби, називають покрив-ним. Покривне пір'я утворює обтічну поверхню, полегшуючи політ птаха. Під покривним пір'ям розташовується м'яке і пухнасте пу-хове пір'я. Між ними міститься багато повітря, що погано проводить тепло. Пухове пір'я захищає птахів від охолодження і перегрівання.

За допомогою дзьоба птахи добувають їжу, чистять своє пір'я, в'ють гнізда, доглядають за пташенятами, подають сигнали.

— Чим живляться птахи? — Що допомагає їм добувати їжу? (Дзьоб, кігті) — Птахи відрізняються від інших тварин зовнішнім виглядом.

Міцний дзьоб допомагає захоплювати і подрібнювати їжу. Птахи живуть у лісах, на полях, водоймах. Найважче доводиться птахам узимку. Зникають комахи, зелені рослини — усе вкривається сні-гом. Тому перелітні птахи відлітають у теплі краї, де є корм. Ча-стина птахів знаходить їжу і взимку, тому залишаються зимувати в рідних краях. Птахи — дуже корисні тварини. Вони живляться комахами і гризунами, тому знищують багато шкідників сільського господарства. А також розносять насіння на великі відстані, де з нього виростять нові рослини. Пташине м'ясо, яйця — цінні про-дукти харчування. Без пташиного співу і щебету природа була б сумною і непривітною.




— Які з цих птахів вам відомі? Де ви їх зустрічали? Яких з них можна зустріти і влітку, і восени, і взимку?

2 Робота в парах — Оберіть певного птаха і розкажіть про нього за планом.

1) Як називається птах? 2) Свійський він або дикий? 3) Водоплавний чи ні? 4) Перелітний або зимуючий? 5) Де мешкає птах? 6) Чим він живиться? 7) Чим примітний? 8) Чим корисний людині?


3 Гра «Де живуть птахи» — Розгляньте малюнки птахів, зазначте стрілками, де вони

мешкають.

Курка Чайка Зозуля

Синиця Пелікан Гусак

— Як ви здогадалися, що птахи живуть у воді? (За перетинками на ногах)

— Поміркуйте, чому страус і пінгвін не вміють літати. — Назвіть свійських птахів. (Курка, гусак) — Назвіть диких птахів, які мешкають у нашому краю. (Чайка,

дятел, зозуля, синиця) 4 Вікторина 1) Які птахи навесні прилітають до нас першими? (Граки) 2) У назві якого птаха читаємо число сорок? (Сорока) 3) Який птах вигодовує пташенят навіть узимку? (Шишкар)


4) У якого птаха такий міцний хвіст, що він ним підтримує тіло на дереві? (Дятел)

5) Пташенята якого птаха не знають своєї матері? (Зозулі) 6) Якого лісового птаха називають лісовим лікарем і чому? (Дятла,

адже він знищує шкідників дерев.) 7) Які птахи прилітають до нас із настанням зими? (Снігурі, оме-

люхи) 8) Який птах будує собі гніздо за допомогою слини? (Синиця-

ремез) 9) Яких птахів людина використовує на полюванні? (Орлів-

беркутів) 5 Цікавинки про птахів

— Чому в народі говорять «як з гусака вода»? — Чому йдеться про гусака, а не про курку? (Гуси, як і інші водо-

плавні птахи, під час чищення змащують своє пір'я жиром. Від цього пір'я стає водонепроникним, не намокає під час плавання. У курки такого мастила немає, тому її пір'я у воді намокає.)

— Як виглядає курка, яка потрапила під дощ? — Не даремно в народі говорять «мокра курка». — Чи доводилося вам слухати солов'їні трелі? Яких співочих

птахів, окрім солов'я, ви знаєте? (Жайворонок польовий, жайворо-нок лісовий, садова славка, співочий дрізд, іволга)

— Чому зозуленя викидає з гнізда пташенят? (Зозуленя впро-довж перших чотирьох днів викидає пташенят-господарів несві-домо. На спині у зозуленяти розташовані чутливі сосочки. Зозу-леня скидає з себе будь-який предмет, що його торкнувся. Через чотири дні ця чутливість зникає. Якщо за цей час зозуленя не встигає позбавитися «зайвих ротів» у гнізді, то вже цього не зро-бить.)

6 Народ скаже — як зав'яже — Хто пам'ятає прислів'я, приказки, прикмети про птахів?

• Горобець маленький, а серце має. • Восени і горобець багатий. • Ластівка день починає, а соловей закінчує. • Регулярне кування зозулі віщує теплу погоду. • Перед сніговицею галки та ворони голосно кричать. • Якщо синиці, сороки, сойки влітку рано вмощуються на но-

чівлю, слід чекати холодну осінь. • Гуска ховає дзьоб під крило — на мороз. • Снігур цвірінькає під вікном — на відлигу. • Кури у землі купаються — на негоду.


7 Творча вправа «Розмови птахів» (робота в парах)

Одна дитина в парі — «птах, який залишається зимувати» в місті або в лісі (горобець, голуб, снігур, омелюх); інша — «переліт-ний птах» (грак, шпак, журавель, жайворонок, ластівка).

Діти мають інсценувати діалог між цими двома птахами. Попередьте дітей, що в цьому діалозі кожний птах повинен роз-

повісти про переваги свого життя. Після того, як діти покажуть одне одному свої сценки, обгово-

ріть, яким птахам доводиться легше: перелітнім або зимуючим. Розкажіть учням, що пізньої осені та взимку, коли вже немає

насіння і комах, птахи змушені летіти у вирій. З-поміж 700 видів птахів близько 600 летять на зимівлю у вирій. На багатьох із них чекають дуже далекі перельоти — до 12 тисяч кілометрів. Птахи, які харчуються комахами, летять першими (перелітні птахи: солов'ї, стрижі, зозулі, ластівки, дикі качки). Навесні вони знову повернуться у рідні місця. Птахи, які на зиму не відлітають, а при-стосувалися знаходити їжу під снігом, у корі дерев і чагарників, на-зиваються зимуючими.

— Яких ви знаєте птахів рідного краю? — Яких ви знаєте зимуючих птахів? — Які птахи прилітають до годівниці біля школи? — Чим вони живляться? — Розкажіть, як можна допомогти птахам пережити зиму. — Поясніть, чому синиць можна побачити влітку в лісі, а взим-

ку — в місті. — Постежте, як птахи намагаються зігрітися в сильні холоди.

8 Практична робота «Підгодовування птахів узимку»

Порадьте дітям разом із татом чи дідусем змайструвати годів-ничку для пернатих і піклуватися про них узимку.


• Прилетіли гості, Сіли на помості. Без сокири,без лопати Поробили собі хати. (Птахи)

' Двічі родиться, а раз умирає. (Птах)

• Швидко скрізь цей птах літає, Безліч мошок поїдає, За вікном гніздо будує, Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)


• Невеличка, скромна пташка, З нею стрітись дуже важко. Та чарує всіх людей Гарним співом... (соловей).

• Маленький, сіренький На соняшник сів, Надзьобався добре й далі полетів. (Горобець)

• Перший я приніс весну, Розбудив усе від сну. Заспіваю під вікном, Люди звуть мене... (шпаком).

• Уночі гуляє, А вдень спочиває. Має круглі очі, Бачить серед ночі. (Сич)

• Які ноги, який ніс! По болоту ходить скрізь. Хату на хаті має, Жабам рахунок знає. (Лелека)

• Біла латка, чорна латка — По дереву скаче. (Сорока)

• У блакитнім піджачку, В червоній сорочці. В нас зимою по садку Гуляють, як гості. (Снігурі)

• Відгадайте, діти, хто Має носик-долото? Ним комах з кори виймає, Про здоров'я лісу дбає. (Дятел)

• Дивний ключ у небі лине, Не залізний, а пташиний. Цим ключем в осінній млі Відлітають... (журавлі).

• У болоті плаче, а з болота не вилазить. (Кулик)

• Чорномазий, білодзьобий, Він за плугом важко ходить, Черв'ячків, жучків знаходить — Сторож вірний, друг полів, Перший вісник теплих днів. (Грак)


• Не дзвінок і не сопілка, й колотушка не така; В полі чуєш її тільки, Як подружок виклика. (Перепілка)

• Хто з води сухий виходить? (Гуска, качка)

• Птах великий і красивий, Чорний або сніжно-білий, Гострий дзьоб, тоненькі ноги, Вернувся із далекої дороги. (Лелека)

V . п і д с у м о к у р о к у — Назвіть ознаки птахів. — Чи всі птахи відлітають на зиму у теплі краї? — Які птахи залишилися зимувати у нас? — Чи легко їм узимку знаходити собі їжу? — Як люди допомагають узимку птахам?

Урок 39 Тема. Звірі Мета: ознайомити учнів з основними істотними ознаками звірів; збагатити знання новими відомостями про живлення звірів; виховувати любов до рідного краю.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Розгадайте кросворд — і ви дізнаєтеся тему уроку!

•• Кросворд ЗВІРІ

1) Любить солодощі примат — Це людини молодший брат. Від бананів до безе Обожнює... (шимпанзе).

2) По полю гасає, овечок хапає. (Вовк)


3) Ласую малиною I медком бджолиним. (Ведмідь)

4) У кішки китиці на вухах, Щоб звуки всі уважно слухать. Ти не скажеш кішці: «Брись!» Обережно, бо це — ... (рись).

5) Червонясту шубку має. По гілках вона стрибає. Хоч мала сама на зріст, Та великий має хвіст. Як намисто, оченята. Хто це? Спробуй відгадати! (Білка)

5

З

В

Р

I

— Тема нашого уроку — «Звірі». — Які ще тварини належать до цієї групи? — Яких звірів вам доводилося бачити в природі, зоопарку,

в цирку? I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Робота за малюнками — Розгляньте малюнки (гепард, морж, кит, кажан, дельфін,

олень, кролик, кінь, корова, коза, носоріг, жираф, їжак, лисиця, вовк, тхір, тигр, лев, рись, білка, ведмідь, кабан).

— Кого ви бачите на малюнках? — Хто зайвий: гепард, морж, акула, кит? — Назвіть із-поміж них звірів. (Гепард, морж, кит) — Назвіть ознаки звірів. (Тіло вкрите шерстю, 4 ноги.) — Чи є звірі, які літають? (Кажан) — Чи є звірі, які плавають? (Синій кит, дельфін) — Як звірів відрізнити від інших тварин? — Усі звірі вигодовують своє потомство молоком. Але не всі на-

роджують дитинчат. Наприклад, качкодзьоб відкладає яйця. Кен-гуру доношує дитинчат в особливій складці на животі — сумці. Не в усіх звірів тіло вкрите густо довгою шерстю. Наприклад, у китів і дельфінів її немає.

1

2

3 I

4


Тільки звірі вигодовують своїх дитинчат молоком. Тому їх ще називають ссавцями.

— Як саме живляться дорослі звірі? Під час бесіди учні роблять висновки:

1) усі новонароджені малюки звірів живляться молоком матері, проте, подорослішавши, починають харчуватися по-різному;

2) з-поміж дорослих звірів є рослиноїдні, комахоїдні, хижі та все-їдні тварини. — Назвіть рослиноїдних звірів. (Олень, кролик, кінь, корова,

коза, носоріг, жирафа) — Назвіть комахоїдних звірів. (Їжак) — Назвіть хижих звірів. (Ліса, вовк, тхір, гепард, тигр, лев,

рись) — Назвіть всеїдних звірів. (Білка, ведмідь, кабан)



1 Робота в парах — Опишіть сусідові по парті звіра рідного краю так, щоб він здо-

гадався, про кого йдеться. 2 Розповідь учителя про життя деяких звірів 1) Лисиця.

Улітку і взимку лисиця виходить в поле «мишкувати», тобто ми-шей ловити. Голову то на один бік схилить, то на інший — прислу-хається, чи не пискне де миша під снігом або землею, чи не зашару-дить. Потім стрибне вгору і приземляється на всі чотири лапи, докупи складені. Швидко-швидко копає — лише пил летить!

Миші й полівки — головна їжа у лисиці. Але трапляється, що і зайця зуміє вона впіймати. Або навіть гусака, або глухаря. Курей краде — це усі знають.

Найближчі родичі лисиць — вовки, шакали і собаки. Але від них лисиці відрізняються тим, що вони зграями не живуть і не по-люють. 2) Лось.

Лось — дуже велика тварина. Самця легко впізнати за величе-зними гіллястими рогами, що відсутні у самиць. Лосі люблять по-ласувати молодими гілками верб, соковитих осик і беріз. Вони їдять траву, папороть та інші рослини, а також їдять гриби. Лосі багато часу перебувають біля водойм. Вони відмінні плавці. Мало не у тижневому віці мати привчає лосеня плавати.


3) Ведмідь. Ведмідь живиться медом і малиною. Ця тварина їсть також

бульби рослин, мурашок, черв'яків, личинок, мишей, риб. 4) Упізнайте морську тварину за описом.

Ця морська тварина з роду китів. Як і кит, вона дихає легенями, а не зябрами. На голові у неї є отвір, через який вона вдихає повітря. Живиться ця тварина рибою та іншими дрібними морськими меш-канцями. Народжує дитинчат і вигодовує їх молоком. Живе в зграї. Спілкується з іншими особами, постукуючи зубами і посвистуючи. Легко звикає до людини і може їй завжди допомогти. (Дельфін)

3 Цікаво знати! — Чому сучасна наука вважає кита не рибою, а звіром? — Чому кажани не належать до птахів? (Кити і кажани вигодо-

вують своїх дитинчат молоком.) — Чому говорять: «Заєць влітку сірий, а взимку білий»? (А на-

справді заєць влітку зовсім не сірий, а бурий. А сірим він буває лише один тиждень навесні.)

4 Гра «Дорослі й діти» — Як називають дитинчат цих звірів: рись, собака, свиня, олень?

(Рисята, цуценята, поросята, оленята.) Чому ці тварини належать до звірів?

— На які групи можна розподілити цих звірів? (Свійські й дикі) — Назвіть свійських звірів. (Свиня, кінь, собака, кіт, вівця, коза,

верблюд) — Назвіть диких звірів. (Рись, олень, тигр, ведмідь)

5 Гра «Який звір?» — Про яких звірів ідеться? Клишоногий. (ведмідь); косий. (заєць); сірий. (вовк); сохатий. (олень).

V . п і д с у м о к у р о к у — Назвіть:

• ознаки звірів; • свійських звірів нашого краю; • диких звірів нашого краю; • рослиноїдних звірів нашого краю; • комахоїдних звірів нашого краю; • хижих звірів нашого краю; • всеїдних звірів нашого краю.


Урок 40 Тема. Запитання до природи. Чим снідає їжачок? Мета: уточнювати і розширювати уявлення учнів про їжака як представника диких тварин; розповісти про живлення диких тварин; викликати інтерес до пізнання при-роди; виховувати любов до світу тварин.




У густому лісі під ялинками, Обсипаний листям, Лежить клубок з голками, Колючий і живий.

— Хто це? (Їжак) — За якими ознаками ви дізналися, що це їжак? — Хто бачив їжака? Де? — Чим живиться їжак? (Розглядання малюнка їжака.) — Сьогодні ми дізнаємося, чим снідає їжачок.


— їжак — це невелике колюче звірятко з гострою мордочкою. його тіло вкрите голками завдовжки 2-3 см, які є шерстю, що пере-родилася. Голки вкривають усе тіло, окрім мордочки, голови і жи-вота. Як і шерсть інших тварин, вони можуть вставати дибки і в цьому випадку є надійним захистом від нападу. їжак може згор-нутися клубком, захищаючи таким чином частини тіла, на яких немає голок.

їжак — комахоїдна тварина, але іноді живиться і рослинною їжею, зокрема листям салату, плодами, ягодами, жолудями, а та-кож грибами.


З настанням темряви їжак вилазить із нори та обходить свої мисливські угіддя у пошуках равликів, комах, стоніг та інших дрібних тварин. їсть він також бджіл, джмелів і скорпіонів, не боя-чись їх укусів. їжу їжак шукає ретельно, заглядає під кожен лис-ток, перевертає будь-яку гілку. Самиця водить із собою малюків, щоб навчити їх шукати їжу.

Самиця будує з листя просторе гніздо на землі в затишному місці. Зазвичай у їжачихи народжуються п'ятеро дитинчат. Після народження їжачат вона перебуває з ними лише один день, а на дру-гий виходить на пошуки їжі, щоб дитинчатам вистачало молока.

їжаки, як правило, малочутливі до отрут. З цієї причини вони часто нападають на гадюк і вбивають їх. До того ж гадюки прак-тично не можуть прокусити шкіру їжака через колючки.

— Що є голками їжака? — Чи все тіло їжака вкрите голками? — Як він оберігає ці частини тіла? — Чим живиться їжак? — Коли настає час полювання їжака? — Як їжачиха ростить їжачат? — Чому гадюки небезпечні для їжаків?

2 Складання розповідей про життя їжака і білки (за малюнками) — Для тваринних організмів потрібна їжа. За типом живлення

тварин розподіляють на різні групи.

Живиться комахами Живиться горіхами


3 Робота над загадками Учні в ідгадують загадки і називають, до яко ї групи належить

тварина (птахи або звірі), чим вона живиться . • Улітку сіренький, а взимку біленький.

Довгі вуха має, швидко в лісі стрибає. (Заєць — звір, травоїдний)

• З гілки на гілку швидкий як м'яч Стрибає по лісу рудий циркач. Ось на льоту він шишку зірвав, Стрибнув на стовбур і в дуплі пропав. (Білка — звір, травоїдна)

• Сам вечірньої години Заховався в кущ калини. Та на дудочці одну Грає пісню чарівну. (Соловей — птах, хижак)

• Прийшла кума із довгим віником На бесіду із нашим півником, Схопила півня на обід Та й замела мітлою слід. (Лисиця — звір, хижак)

• Колючий клубочок Прибіг у садочок. (Їжак — звір, всеїдний)

• По лужку поважно бродить, Із води сухим виходить, Носить червоні черевики, Ходить гуляти до річки. (Гусак — птах, всеїдний)

• Маленьке хлопченя У сірій свитці По дворах стрибає, Крихітки збирає, По полях кочує —

В наших краях зимує. (Горобець — птах, всеїдний)

• Удень спить, уночі літає. (Сова — птах, хижак) — На як і групи за способом живлення поділяться всі тварини?

•• Фізкультхвилинка I V . у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь т а в м і н ь у ч н і в

1 Гра «Уважний слухач» — Уважно слухайте і підводьте руки , коли я вимовлю фразу про

їжака . Він мешкає у будинку у людини. Голки виповзають із-під лавки.

Полюбляє він мед, варення. Він любить молоко, гриби, жолуді .


У нього є два крила. Якщо він згорнеться в клубок, то не видно ані голови, ані ніг.

2 Робота в групах. Робота з деформованим текстом (на картках) 1-ша група — працюють без додаткових слів; 2-га група — є слова для довідки.

3 Гра «Хто зайвий? Чому?» • Собака, білка, корова, кріль, кіт. • Вовк, олень, кінь, лисиця, лось. • Щука, карась, ведмідь, лящ. • Сонечко, синиця, метелик, муха.

V . п і д с у м о к у р о к у — З якою твариною ми познайомилися сьогодні на уроці? — їжак — це свійська або дика тварина? — Що цікавого ви дізналися про їжака? — Чим снідає їжачок? (Удень їжаки сплять у норі або в ямці під

коренями дерева, а вночі виходять на полювання: знищують шкід-ливих комах, воюють зі щурами, мишами, отруйними зміями. По-люють на жаб, ящірок, полюбляють соковиті плоди рослин.)

Урок 41 Тема. Тварини «живого куточка», хатні улюбленці Мета: сформувати первинні уявлення дітей про тварин «живого куточка», про правила догляду за тваринами; розвивати вміння спостерігати за тваринами, описувати зо-внішній вигляд тварин найближчого оточення, доглядати за ними; виховувати любов до тварин, відповідальність за них і дбайливе ставлення до них.





— Сьогодні на уроці ми продовжимо розмову про тварин і дізна-ємося ще більше про тварин найближчого оточення.



• У лусці мої боки — Вони холодні та слизькі. Плавать можу досхочу, Та усе життя мовчу. (Риба)

• Народилось їх багато, Є в них мама, є в них тато. Менші, ніж заморські свинки, Ці пухкі, малі тваринки. (Хом'яки)

• Свинка, але не з хліва, Мишка, та не польова. їсти просить і вночі — Булку, хлібчик, калачі. (Морська свинка)

• Наче іграшка м'яка, Щічки — мов у хом'яка. Хвостик — ніби в білочки У мало ї , (шиншилочки).

• Гониться по хаті зайчик, Стрибунець і побігайчик. Просить хлібчик і морквину, Сіно, крупи, капустину. (Кріль)

• Попід ліжко у куточок Покотивсь м'який клубочок. Та з'явились очки, ротик. Не клубочок це, а. (котик).

• Як веселка кольоровий, Має здібності до мови. Слово птаху лиш скажіть — Він його повторить вмить. (Папуга)

— Де можна побачити цих тварин? — Я к и х ще тварин ми називаємо хатніми улюбленцями? — Я к і з цих тварин були у « ж и в о м у куточку» вашого дитса-

дочка? — Які з цих тварин ж и в у т ь у « ж и в о м у куточку» вашого класу?


2 Спостереження за тваринами у «живому куточку» класу 1) Спостереження за рибками в акваріумі.

У класному акваріумі бажано тримати таких рибок, як гуппі, мечоносці, макропод, скалярія тощо. Це надасть можливість учите-леві не тільки розширювати уявлення дітей про життя риб, підви-щувати цікавість до них, але й підвести дітей до узагальнення на-копичених уявлень.

Учитель пояснює, як рибки плавають — рухаючи хвостом та плавцями, запитує, чи є у них очі, рот, годує рибок.

— Назвіть характерні особливості риб. (Тіло, стиснуте з боків, подовжене, на ньому — луска. Риби живуть у воді, пересуваються за допомогою плавців, корм хапають ротом, очі й вуса допомагають відшукати його) 2) Спостереження за птахами.

Учитель навчає дітей розрізняти птахів за розміром, забарвлен-ням та звичками. Можна порівняти щигля чи чижа, адже вони різ-няться між собою забарвленням. Діти впізнають цих птахів на ма-люнку.

Діти можуть надавати вчителеві допомогу в догляді за птахами: помити поїлку, налити води, насипати корм тощо. Під час роботи діти спостерігають, як птахи дзьобають корм, як п'ють, купаються, розбризкуючи воду. 3) Спостереження за кроликом.

Учитель звертає увагу дітей на його великі вуха (він їх то підні-має, то притискає, прислухається), на його задні ноги й запитує, передні чи задні ноги у кролика довші. Пояснює, що задніми но-гами кролик відштовхується й стрибає, а ходити, як інші тварини, він не вміє. Діти спостерігають за його рухами.


1 Робота за малюнками Учні розглядають малюнки із зображенням папуги, собачки,

черепахи, розповідають, де вони мешкають, яку приносять користь, коли живуть поруч із людиною. Діти дають поради, як доглядати за певними тваринами.

2 Робота у парах Діти по черзі описують тварину, яка живе у них удома, не нази-

ваючи її. Другий учень з пари відгадує, хто це. 3 Робота над малюнком

Діти малюють свого хатнього улюбленця і складають про нього речення.


4 Гра «Уяви себе твариною» Учитель просить дітей уявити себе різними хатніми тваринами

і написати про себе невелику розповідь за планом. — Яка у вас найулюбленіша їжа? — Де ви любите спати? — Що полюбляєте робити? — Чи любите ви грати з людьми, гуляти? — Чи подобається вам, коли вас миють? — Чи вмієте ви плавати? Потім зберіть і зачитайте описи дітей. Учні мають відгадати, про

яку хатню тварину йдеться в певному випадку. 5 Складання колективної розповіді про «живий куточок»

На канікулах ми з класом ходили до Палацу для дітей подиви-тися на «живий куточок». Він здався нам справжнім раєм. Перше, що ми побачили, — це акваріуми з незвичайно красивими рибками. їх різноколірна луска переливалася всіма барвами веселки.

Рибки підпливали до скла і дивилися на нас, беззвучно відкри-ваючи роти, потім раптом різко спливали в глиб акваріума, витон-чено вихляючи хвостами і плавцями. Краса рибок, їх плавні рухи створювали спокійний, задумливий настрій.

Але тут я побачив крокодила. його очі здалися мені сумними. Ми з подругою пішли далі. В іншій кімнаті перебували різні тварини і птахи. Великий і різнокольоровий папуга щось обурено кричав, коли до нього наближалися люди. Тут же була мавпа, яку теж турбу-вало наближення людей, тому вона голосно кричала. Решта мешкан-ців куточка спокійно реагувала на нас. Товстенькі морські свинки, крихітні хом'яки давалися до рук, їм подобалося, коли їх гладили.

Спілкування з тваринами дає велике задоволення. V . п і д с у м о к у р о к у

— Яких тварин можна тримати в живому куточку? — Як їх доглядати? — Яких тварин можна тримати вдома? — Як їх доглядати? — Як ви гадаєте, де краще жити тварині: у квартирі чи на волі? — Які загадки про тварин ви запам'ятали?

Урок 42 Тема. Запитання до природи. За що нам удячні хатні улюбленці (рослини, тварини)? Мета: сприяти засвоєнню учнями правил догляду за хатніми улюбленцями; виховувати відповідальність за виховання тварин, які живуть удома.




I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — У кого з вас є хатні тварини? — Як за ними доглядати?

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у 1 Вступне слово вчителя

— Тварини, які живуть поруч із людиною, дають їй радість. Вони звикли до людей. Чи достатньо уваги ми їм приділяємо? Чи комфортно їм поряд із нами? Чи здогадуємося ми про їх бажання?

«Ми відповідаємо за тих, кого приручили», — сказав французь-кий письменник Антуан де Сент-Екзюпері у своїй повісті «Малень-кий принц» про тих слабких і незахищених, які були поряд із ним.

— Які ще чотириногі тварини живуть поряд із людиною? — Що ви знаєте про собак і кішок? — А що хочете дізнатися ще? — Як дізнатися про настрій собак і кішок? — Як правильно за ними доглядати? — Чи можуть хатні тварини прожити без людини? А людина без

них? — Ви хотіли дізнатися, як правильно доглядати за тваринами.

А чи важливо це для тварини? — Чому? — Поміркуйте, які особисті речі потрібні вашим вихованцям? — А без них вони можуть обійтися?

2 Аналіз ситуацій — Хатні тварини створюють у будинках затишок. Людина годує

своїх улюбленців, піклується про них. Важливо правильно обрати хатнього улюбленця. Багатьом хатнім тваринам потрібно зовсім мало місця, а іншим потрібна велика територія.

Ганна хоче мати хвилясту папужку, а Ваня — хом'яка. — Про що вони повинні подумати?


— Що потрібне для цих хатніх тваринок? — Як за ними слід доглядати? — Розкажіть про тварин, які зазвичай мешкають у міських

квартирах, як вони виглядають. Як слід за ними доглядати? 3 Робота в групах. Складання правил догляду за хатніми улюбленцями

Учні класу об'єднуються у 3 групи. Кожна група отримує аркуш із за-питаннями. Користуючись ілюстраціями на дошці та власним досвідом, діти відповідають на них.

Запитання для 1-ї групи — Чи потрібний вихованець у будинку? — Як його годувати? Запитання для 2-ї групи — Як стежити за здоров'ям, як лікувати? — Як вигулювати вихованця? Запитання для 3-ї групи — Як обладнати місце в кімнаті? — Як навчати вихованця? — Нагадайте, як ми повинні вислуховувати одне одного? (Уважно,

не перебиваючи, вислухати точку зору однокласника. Шанувати думку одне одного, не сваритися. Доповнювати відповіді тільки після виступу однокласників.)

Групи захищають свої проекти (використовують різні форми захисту проектів: можна обрати представника від групи або надати можливість усій групі озвучити колективно складені правила, головне — створити максимально комфортні умови для вираження думок учнів).

Висловлювання учня коригують, згодом вивішують узагальнені, уточ-нені правила.

— Чи потрібний вихованець у будинку? (Про це слід запитати дозволу в батьків.)

— Як годувати вихованця? (Кормом або їжею, спеціально приго-товленою для тварини.)

— Як стежити за здоров'ям? Як лікувати? (Доглядати за вихо-ванцем. Якщо захворів — іти до ветеринара.)

— Як вигулювати вихованця? (Собаку — з намордником і на по-водку.)

— Де обладнати місце в кімнаті? (У сухому, без протягів місці.) — Як учити собаку? (Дресирувати)

•• Фізкультхвилинка — Уявіть, що кожний із вас кішка або собака. Покажіть тварину

так, щоб можна було її впізнати за характерними звичками. — Пострибайте, як стрибає собачка. Зігніть спинку так, як це

робить кішка.


— Пройдіть два кроки так, як ходить кішка. — Як гавкає дорослий собака? цуценя? — А як нявкає кішка? кошеня?

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Цікаве — про мову тварин

— Ви побували в ролі хатніх тварин. Як ви вважаєте, у собак і кішок є своя мова? Напевно, що так.

— Якщо кішка треться носом, її потрібно погладити. — Якщо кішка лежить на дивані з напівзаплющеними очи-

ма — їй приємно у вашій присутності. — Кішка любить, щоб її гладили за напрямом росту шерсті по

спинці між вушками. — Якщо кішка хоче гратися, вона заглядає у вічі й відстрибує

вбік. — Кішкам подобаються двоскладові клички. — Кішка треться тоді, коли демонструє, що людина належить

їй. — Кішкам потрібно лазити по деревах, щоб гострити кігті

й мітити свою територію. — Якщо кішка їсть траву, нехай їсть скільки схоче: таким чи-

ном вона лікується. — Коли кішка муркоче, їй дуже гарно. Коли сердиться, вона

звужує зіниці й настовбурчує вуха вперед. — Хвіст кішки вміє «розмовляти», він виказує почуття своєї

господині. — Коли кішка ворушить кінчиком хвоста, їй цікаво. — Якщо кішка стоїть у позі «хвіст трубою», вона радіє і дуже за-

доволена. — Якщо кішка опустила хвоста, вона втомлена і хоче відпо-

чити. — Якби собаки вміли говорити, вони б, неодмінно, висловили

свою любов до людини, і сказали: Я хочу, щоб ти зі мною був завжди, Мене годував, Мене поїв, Дав куточок затишний мені, Де б відпочивав я в солодкому сні, І рази тричі на день На повітря виводив мене. За усе я щедро відплачу: Тебе бути добрим навчу.


2 Чи знаєте ви? — Багато тисячоліть тому люди почали приручати потрібних їм

тварин — коней, корів, кіз, собак тощо. Приручення тварин полег-шило життя людини.

У Давньому Єгипті хатні вихованці з'явилися 4000 років тому. Це були кішки, гієни і навіть леви.

3 Гра «Так буває чи ні»? У грі беруть участь усі діти класу. їх завдання: уважно слухати

вірш, а якщо в ньому прозвучить якось неточність (або те, чого на-справді не буває), вони повинні подати знак — плеснути в долоні.

Собака сідає грати на гармошці. Пірнають в акваріум руді кішки. Шкарпетки починають в'язати канарки. Квіти малюки поливають з лійки. Дідусь на віконці лежить, загорає, А внучка й бабуся в ляльки грають. А риби читають веселі книжки, Віднявши тихенько їх у хлопчаків.

4 Створення книги «Клички тварин» Учитель пояснює, що для створення іменної книжки тварин по-

трібно зробити фотографії або намалювати своїх улюбленців (корів, телят, лошат, котів, собак, хом'яків, папуг, черепах, рибок). Розмі-стити фотографії чи малюнки в альбомі. Підписати їх, зазначити клички.

5 Читання вірша

На шибках малює квіти Нам мороз свої зимові, А в кімнаті є у діток Квіти справжні і чудові. Любо глянути на них — Зеленавих та живих. За віконцем — хуртовина, Заметіль гуде-кружляє, А в теплі у нас рослини І ростуть, ще й розцвітають. До маляток тягнуть віти, Мов нагадують малятам, Щоб не забували діти Своїх друзів поливати.

— Як потрібно доглядати за рослинами?


— Коли їх слід поливати? Чи у всі пори року не роблять одна-ково? (Улітку — щодня ввечері, узимку — зранку і меншою кіль-кістю води)

— Коли їх краще пересаджувати? (Навесні або після цвітіння) — Чому рослини не слід поливати, коли на них падає сонячне

проміння? (Коли світить сонце, краплини води, які залишилися після поливу на стеблах і листях рослин, збирають його промені, як маленькі збільшувальні скельця, і рослина може дістати опіки.)

Учитель розповідає, як доглядати за кімнатними рослинами. — Кімнатні рослини потрібно ставити на добре освітлені місця,

поливати. Воду для поливання слід брати не холодну, а таку, що сто-яла 3-4 години в приміщенні. Від холодної води рослина може за-гинути. Не слід наливати багато води. Час від часу потрібно проти-рати листочки. V . п і д с у м о к у р о к у

— Що ви запам'ятали? — Яка думка була головною на уроці? Узагальнюючи відповіді дітей, учитель говорить: «На відміну

від диких тварин, хатні улюбленці потребують нашої турботи й лю-бові. Пам'ятайте про це, коли берете тварину у дім».

— За що нам удячні хатні улюбленці (рослини, тварини)?

Урок 43 Тема. Екскурсія до краєзнавчого музею, шкільного «живого куточка», зоопарку (на вибір) Мета: продовжувати розвивати у дітей пізнавальні здібності, творчу уяву; формувати передумови пошукової діяльності, інтелектуальної ініціативи; розвивати вміння визна-чати можливі методи розв'язання проблеми за допомогою дорослого; активізувати мовлення дітей; виховувати дбайливе ставлення до живої природи.

Хід уроку I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и е к с к у р с і ї

— Діти, сьогодні ми вирушимо на екскурсію, але спочатку я за-гадаю загадку.

Я ходив туди із татом. Звірів бачив там багато. Мавпу, лева, і слона, Ще й веджмедя крокодила... Всіх запам'ятать — несила. (Зоопарк)

— Зараз ми підемо на екскурсію до зоопарку. Згодні?


— Але перш, ніж піти туди, нам потрібно купити квитки. Кви-ток я дам тому, хто правильно відповість на питання.

— Які тварини живуть у зоопарку? • Дуже товсті ноги маю,

Ледве їх переставляю, Сам високий я на зріст, Замість носа маю хвіст. (Слон)

• Живу я там, де вічний лід, Люблю я рибу на обід. В кожусі білому завжди Виходжу часто із води, Умію плавати й пірнати... А як мене, малята, звати? (Білий ведмідь)

• Вік свій ходить з клунками, Та ще сідають на нього з мішками. (Верблюд)

• Хто в зоопарку вище всіх? Впізнать її нам легко, Впізнать її на раз: Висока вона зростом Та бачить супер клас! (Жирафа)

• Величезний цей хижак На людей наводить жах. Проживає в річці Ніл Небезпечний, (крокодил).

• Як на гойдалках, на вітках Вони плигають у клітках. Граються, кривляються, Разом забавляються. А веселі ці малята — Пустотливі. (мавпенята).

• Він незграбний і товстий, Завжди він чомусь сумний. А на лобі в нього ріг, Ця тварина — . (носоріг).

• У саванні проживає, Чорно-білі смужки має. І весела, і пригожа, На конячку нашу схожа. (Зебра)

• Він такий смугастий, Він такий ікластий. Найстраніший у тайзі, Перед ним тремтять усі.


Як роззявить пащу: — Ггрр! Називають зв іра . (тигр).

— Усі ці тварини живуть далеко, в інших країнах і, якщо б не зоопарк, то цих тварин ми могли б побачити лише на картинках або в кіно.

— Чи знаєте ви правила поведінки в зоопарку? 2 Обговорення з дітьми правил поведінки в зоопарку

— Діти, в зоопарку над клітками висять таблички, на яких на-писано «Тварин годувати заборонено». Як ви вважаєте, чому? (Від-повіді дітей.)

— Уявіть, що вам цілий день даватимуть цукерки, печиво, сві-жий хліб, банани і багато чого іншого. Що трапиться? (Відповіді ді-тей.) Правильно, заболять животи і зуби. І тварини на волі теж не їдять цілий день. Крім того, багато людей не знають, що можна їсти певній тварині, тому кидають у клітки будь-що. Тварини від цього дуже хворіють і навіть можуть померти.

— Що ще не варто робити в зоопарку? (Відповіді дітей.) Пра-вильно, наближатися до кліток і тим більше просовувати туди руки. Адже клітка — це будинок тварини, і вона цей будинок охороня-тиме. І, звісно ж, не можна галасувати в зоопарку! У зоопарку зав-жди багато народу, а тварини звикли в лісі до тиші.

Демонстрування символів — правил поведінки в зоопарку: «Не годуй тварин», «Не гладь тварин», «Не дратуй тварин», «Не галасуй», «Не просо-вуй руки в клітки з тваринами».


I I I . п і д с у м о к е к с к у р с і ї — Діти, вам сподобалося в зоопарку? — Зараз ми пограємо. Я називатиму по черзі тварин, які живуть

у зоопарку, а ви маєте всі разом показати, як ця тварина пересува-ється. (Ведмідь, лисиця, заєць, мавпа)

— А тепер пограємо в гру «Хто зайвий?». Ви маєте визначити на слух, хто зайвий, і довести, чому саме?

Вовк, лисиця, кішка, заєць. Собака, корова, жираф, кінь. — Пограймо у гру «Зоопарк». — Я кручу стрілку дзиґи. На яку картинку із твариною вона

вкаже, ту тварину дитина повинна описати і сказати, що вона по-любляє їсти.

— Кого ми бачили в зоопарку? — Назвіть їх.

р і д н и й КРАЙ Урок 44

Тема. Природа в місті (селі) та його околицях Мета: розкрити роль природи у місті та на його околицях; учити дітей помічати і цінувати її; ознайомити з рослинами, які найчастіше використовують для міського озеленення; учити розрізняти листяні й хвойні дерева; продовжити учити розпізнава-ти рослин; розвивати творчі здібності учнів; прищеплювати любов до рідного міста, прагнення прикрасити його.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у Перед уроком корисно погуляти з дітьми скверами і парками

міста, оглянути алеї, найбільш старі дерева, що можна вважати пам'ятниками природи, допомогти дітям зробити або дібрати фото-графії на тему «Природа в місті».

— Сьогодні на уроці ми поміркуємо, чи потрібна природа у місті.

(Візитівкою цього уроку може стати мелодія пісні Ю. Анто-нова «Пройду по Абрикосовой...».)


Учні порівнюють види похмурого, задимленого міста і зелених міст та роблять висновок, що значно краще жити в місті, де багато зелені, де є не лише вулиці, будинки, машини, але і природа.

Учитель демонструє фотографії рідного міста (у сільській місце-вості — районного центру), за допомогою яких діти розповідають про природу в їх місті, особливо визначаючи ті місця, де вони


бували, де люблять гуляти, грати, де люблять відпочивати їх батьки, бабусі та дідусі.

2 Колективна робота «Природа в місті» На дошці — малюнок міста, де є пам'ятник природи, ботанічний сад,

сквер, парк з алеями, квітниками, озерцем, бульвар. Завдання дітей: визначити, чим може бути представлена при-

рода в місті. За потреби вчитель дає необхідні пояснення (напри-клад, що таке пам'ятник природи, ботанічний сад).

Тлумачний словник: сквер — невеликий міський сад; парк — ве-ликий міський сад з алеями, квітниками, ставками; бульвар — ши-рока алея посеред міської вулиці.

Усе те, що є в їх місті (селі), діти позначають, зафарбовуючи кру-жечки з відповідними номерами.

3 Робота за фотографіями — Природа в місті може бути представлена чудовими квітни-

ками. Про яке місто можна сказати «Місто-сад»? Діти милуються фотографіями, обговорюють їх, називають ті, що їм

особливо сподобалися, говорять, чи є в їх місті подібні зелені прикраси, розповідають про них.

— Кожен може допомогти перетворити своє місто на сад. Що ми можемо для цього зробити? (Висадити квіти біля свого під'їзду, на клумбі у дворі або біля школи.)

4 Ознайомлення з різноманітністю рослин міста 1) Робота з гербарієм.

Учитель пропонує розглянути окремо кожну рослину, демон-струє гербарій, повідомляє найнеобхідніші відомості про рослини.

Після цього діти наводять свої приклади листяних і хвойних дерев. 2) Практична робота щодо розпізнавання рослин свого міста.

Завдання дітей: визначити за гербарними зразками 2-3 дерева або куща. Учитель за допомогою демонстраційних карток може ознайомити дітей з іншими характерними рослинами свого ре-гіону. 3) Гра «Чарівний клубочок».

Під час гри діти закріплюють знання про різноманітність рос-лин у зеленому вбранні міста. Передаючи одне одному «чарівний» клубочок, діти називають по одній рослині. Гра триває, поки всі ві-домі дітям рослини не будуть названі.

•• Фізкультхвилинка Фізкультхвилинку проводять під музику пісні Ю. Антонова (пе-

ред цим учитель попереджає, щоб діти уважно слухали слова пісні).

Рідний край 195

Потім учитель ставить запитання, чому так названі вулиці (Абрико-сова, Виноградна). Повідомляє, що в Ялті, наприклад, є ще вулиця Троянд, Полунична, і запитує, чи бачив хто-небудь ці рослини. До-цільно показати демонстраційні картки із зображенням південних рослин. IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в

1 Виконання малюнка — Намалюйте дерева і кущі, які ви, допомагаючи дорослим, са-

джали на своїх дачних ділянках. 2 Бесіда про квітники

— Чим культурні рослини відрізняються від дикорослих? — Як ви вважаєте, дикорослими або культурними є квіти, що

висаджують на клумбах? — Порівняйте зображення тюльпанів (хризантем, айстр, жор-

жин та ін.) різних форм і забарвлення. Діти доходять висновку, що рослини квітників є культурними, оскільки

людина вивела безліч культурних сортів. Учні розглядають фотографії квітників. — Уявіть, що ви стоїте поряд із цими дивовижними квітниками.

Що ви бачите, відчуваєте? — Для чого людина створює квітники? (Квітники прикраша-

ють місто, радують жителів.) — Що росте на квітнику біля школи?

3 Практична робота Розпізнавання за гербарними зразками (за їх відсутності — за

демонстраційними картками) 2-3 рослин квітника. 4 Гра «Перетворися на квітку»

Учитель видає декільком учням костюми квітів. Завдання ди-тини: швидко ввійти в образ і, зважаючи на ті відомості про квітку, які учень отримав на уроці, розповісти про себе. Слід заохочувати фантазію дітей, а також артистичність виступу. Можна запропону-вати дітям розіграти сценки знайомства квітів між собою.


• Я гордо голову тримаю І перед вітром не схиляю. Я жовтий, білий, полум'яний, І наче яблуко, рум'яний. В саду я квітну навесні. Скажи, яке ім'я мені? (Тюльпан)


• Осіння квітка сукню вділа Рожеву, синю, ніжно-білу. Стоїть, неначе їжачок, У неї сотні пелюсток. (Айстра)

• Чудова квіточка така, Чорними брівками морга. (Чорнобривці)

• Тонка ніжка, наче спис, Жовта квітка, це — ... (нарцис).

• І красива, і пахуча Квітка ця, на жаль, колюча. (Троянда)

6 Виконання малюнка — Які квіти можна посадити навесні на садовій ділянці? — Намалюйте свою улюблену квітку.

V . п і д с у м о к у р о к у — Для чого потрібна природа в місті? (Природа в місті — це дже-

рело краси, здоров'я, гарного настрою.)

Урок 45 Тема. Міні-проект. Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі)

I варіант Міні-проект «Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті

(селі)» спрямований на виявлення гарних місць відпочинку у пев-ній місцевості, виховання екологічного ставлення до природи. Під час проекту учні вчаться знаходити необхідну інформацію з додат-кових джерел про природу свого краю та обговорюють отриману ін-формацію, учаться презентувати міні-проект.

Проблемні питання проекту — Навіщо нам потрібні улюблені місця відпочинку на природі? — Що дають улюблені місця відпочинку на природі людині? — Як повинна ставитися людина до улюблених місць відпо-

чинку на природі? — Що ми можемо зробити, щоб зберегти красу природи? Зразки дитячих проектів

1. Парк імені Шевченка — це мій улюблений куточок природи. У парку багато квітів, є зоопарк, пам'ятник Т. Г. Шевченку і чу-дові фонтани.

2. В Україні багато красивих місць. Природа нашої країни дуже різноманітна. Мені довелося відвідати заповідник Асканія Нова, озеро Сиваш. Але найбільше мені сподобалося у Балаклавській


бухті. У цій бухті дуже чиста і прозора вода, високі корабельні щогли і величезні валуни.

3. Я відвідував різні місця, але найулюбленіше місце — це водо-спад Гуркало. Водоспад заввишки 5 м. Це красиве місце відпо-чинку, тут можна купатися і загорати. його оточує зелений ліс. Улітку приємно слухати шум води, що падає. Узимку, коли вода замерзає, великі крижані бурульки утворюють стіну з лабірин-тами. На сонці бурульки грають усіма барвами веселки. Раджу всім туди поїхати.

4. Природа буває різною. Вона складається із каменів, трави, землі, дерев. Я відвідувала дуже багато цікавих місць: ліс, річку, водоспад. Найбільше мені сподобалося відпочивати на Азов-ському морі у Степку. Я люблю це місце за те, що море завжди там тепле, білий пісок. На пляжі є багато дитячих майданчиків, де можна гойдатися на гойдалках, лазити на павутинні, з'їжджати з гірок. Ще там є тренажери для дорослих і місце для пікніка.

5. Мій улюблений куточок природи — це Біле озеро у Гомільшан-ських лісах. Там ми часто збираємо суницю. Мені сподобалося це місце тому, що там білий пісок, тепла вода, тепле повітря і гарні ялинки. Я хочу поїхати туди знову.

6. В усіх є свій улюблений куточок природи. Мій улюблений куто-чок — це галявина, що знаходиться у Березівських Мінераль-них Водах. Мені подобається там тому, що там багато квітів, м'яка зелена травичка, а на кущах ростуть ягоди. Я намагаюся приїжджати туди якомога частіше.

7. У мене улюблене місце відпочинку — це місто Евпаторія. У Ев-паторії теплий світлий пісок на пляжі, дивна природа, чисте по-вітря, тепла вода в морі, а у місті є безліч дитячих майданчиків. В Євпаторії можна зміцнити своє здоров'я в санаторіях. — В Україні багато прекрасних місць. Якщо ви відкрили щось

нове, то поділіться цим із нами, і ми теж там побуваємо! Гарного всім відпочинку!

II варіант Мета: ознайомити учнів із тваринами парків і скверів міста; розкрити їх значення для людини; прищеплювати любов до тварин; допомогти учням засвоїти, як слід по-водитися, щоб не порушувати їх життя.

ХІД уроку I . О р г а н і з а ц і й н и й м о м е н т

•• Вправа «Погода» — Яка зараз пора року?


— Який місяць? — Яке число? — Тепло чи холодно надворі? — Який стан неба? — Яка температура повітря? — Чи були сьогодні протягом дня опади?

I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Сьогодні ми здійснимо екскурсію до улюбленого місця відпо-

чинку жителів нашого міста — до парку. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

•• Робота за фотографіями міського парку — Яких тварин можна зустріти в цьому парку? (Відповіді ді-

тей.) — У парках є місця, де діти катаються на атракціонах, грають

у м'яч, бігають. Але є і такі місця, де люди неквапливо гуляють, спокійно сидять на лавках. Як ви вважаєте, у яких місцях ми швидше зустрінемо тварин? Чому?

— Уявіть, що ви прийшли до парку. Присядьмо тихенько на лавку. Навряд чи ми одразу побачимо тварин. Але якщо посидимо подовше і не порушуватимемо тиші, то навкруги з'являться. (Учні називають тварин, зображених на фотографіях, знаходять поміж них комах, птахів, звірів. Учитель звертає увагу на те, що в ставку можна помітити рибу, жабу. Проте з'ясовується, що не всіх тва-рин діти можуть назвати. Наприклад, навряд чи вони правильно назвуть усіх птахів. Тоді учитель демонструє малюнки зяблика, дрозда, повзика. Потім діти прослуховують запис голосів птахів (зяблика, дрозда, великої синиці).)


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Вивчення правил поведінки в парку 1) У тихій зоні парку не можна бігати і не галасувати, щоб не роз-

полохати тварин. Намагатися поводитися так, щоб тварини ви-являли довіру.

2) Не ламати гілки дерев і кущів, не рвати квіти, не ловити комах. 3) Намагатися визначити назви тварин, яких зустріли, спостері-

гати за ними, фотографувати, слухати їх голоси. 2 Гра «Щоб Земля стала чистішою»

Учитель пропонує дітям уявити себе мешканцями лісу, поля, луків, моря, річки, озера тощо. Просить їх записати все, що необ-


хідно для нормального і зручного життя в місці їх поселення. На-приклад, якщо вони — мешканці лісу, їм необхідні: чисте повітря, чисті струмки, відсутність звалищ і смітників, догляд за хворими деревами, заборона полювання на звірів і птахів тощо.

Потім складають загальні переліки всіх необхідних умов для нормального і зручного життя в певному місці. Дітям пропонують подумати, що необхідно зробити для того, щоб життя навколо них стало кращим.

3 Тестування — Прочитайте правила поведінки в лісі. Поставте потрібні но-

мери біля кожного малюнка, щоб утворилися пари. 1) Не ламай гілля дерев. 2) Не зривай квіти, лікарські трави. 3) Не вбивай павуків та не рви павутиння. 4) Не руйнуй гнізда птахів. 5) Не руйнуй мурашники. 6) Не збивай гриби ногами, навіть отруйні. 7) Не псуй кору дерев. 8) Не пали вогнище у лісі.

V . п і д с у м о к у р о к у — Погуляйте у вихідні алеями парку (для сільських жителів —

у найближчому лісі). Послухайте голоси птахів, визначите зустрі-нутих тварин, сфотографуйте їх!


Урок 46 Тема. Водойми рідного краю Мета: дати учням поняття про водойми рідного краю; учити називати їх; з'ясувати значення водойм рідного краю; формувати пізнавальний інтерес, уміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; виховувати любов до природи та бережливе ставлення до її багатств.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Знайдіть зайве слово. Річка, гора, океан, озеро, струмок, море, ставок. — Якою назвою можна об'єднати решту слів? — Тема нашого уроку — «Водойми рідного краю». — Що належить до водойм? — Яких з цих водойм немає в нашому краї? — Яка із цих водойм найменша, а яка — найбільша?

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у 1 Розповідь про водойми рідного краю

— Які водойми є в нашому краї, ви дізнаєтеся, якщо відгадаєте загадки.

• Дзюркочу серед лісу я, Холодне, гомінке. Ще здалеку по пісеньці Впізнаєте мене. (Джерело)

• Серед села Стоїть бочка немала. (Криниця)

• Навкруги вода, А з питвом біда. (Море)

• Стоїть корито, Повне налито. (Ставок)


• Без ніг, а біжить, Без рук, а рукави має. (Річка)

— Річок на світі багато, і всі вони різні. Але майже кожна річка починається з джерела. Маленькі струмочки зливаються в річки. З малих річечок утворюються великі річки. Вони вбирають у себе підземні води й опади.

— Чим живляться річки? — Чому вони не переповнюються і не заливають сушу? — Які річки нашого краю ви знаєте? — Які озера нашого краю вам відомі?


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Розповідь учителя про значення водойм рідного краю

— Яке значення в природі та в житті людини мають водойми? Водойма — це місце відпочинку людей. Водойма — це будинок для рослин і тварин. Люди беруть із водойм воду для питва і приготування їжі. З водойм беруть воду для господарських потреб. По воді перевозять вантажі. Воду для роботи беруть заводи і фабрики.

2 Гра «Розшифруй!» — Назви рослин і тварин водойм сховалися. Знайдіть їх та об-

ведіть.

Ю Р А К П Д Б й К Л А Т А Т Т Я

О Ч Е Р Е Т Е В О Д О М І Р К А

Б А Р Р О Г І З Г Г Р Е А Б А

Р и Б А Р Я С К А Ц Е Ш З ї У

3 Гра «Відгадай» — Відгадайте, про яку водойму написала дівчинка. Далеко внизу, оточене віковими ялинами, виблискує воно, круг-

ле, немов чаша. Воно незвичайне не лише формою, але понад усе ко-льором води. Зеленувато-блакитна вона дійсно нагадує собою колір морської хвилі. Повітря, просочене ароматом, настільки чисте, що, здається, їм неможливо надихатися. (Озеро)


4 Читання пам'ятки Пам'ятайте! Водойма — це не просто вода. Це дім, у якому меш-

кають різні незвичайні істоти. їм необхідний дім, і вони йому по-трібні.

Слід оберігати водойми від забруднення, будувати очисні спо-руди, саджати на берегах водойм дерева, що зміцнюватимуть бе-реги; розчищати джерела; виготовляти та розміщувати на берегах водойм заборонні знаки, роз'яснювальні написи.

5 Виконання малюнка — Намалюйте заборонні знаки щодо поведінки біля водойм.

6 Гра «Так чи ні» — Чи правильне твердження, що наш край — це край озер і рі-

чок? — У нашому краї є річки, що не замерзають? — Водойми потребують охорони? — Чиста вода необхідна тільки людині? — Водойма приховує небезпеку? — Люди заподіюють багато шкоди водоймам та їх мешканцям?

V . п і д с у м о к у р о к у — Що належить до водойм? — Які водойми є в нашому краї?

— Яке значення в природі та в житті людини мають водойми?

Урок 47 Тема. Охорона водойм Мета: вивчити правила поведінки біля водойм; розвивати мислення, увагу; виховувати любов до рідного краю, прагнення охороняти природу.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Назвіть зайве слово: океан, море, річка, сад, ставок, джерело.


— Якою назвою можна об'єднати решту слів? — Сьогодні на уроці ми з'ясуємо, чому потрібно охороняти водо-

йми.


1 Розповідь учителя про криницю — Відгадайте загадки.

• У проваллі глибоко виблискує око. (Криниця) • Качка в морі, а хвіст надворі. (Відро в криниці)

— Усі води, що знаходяться під поверхнею землі, називають під-земними. Під землею вода очищується і фільтрується, уже чистою потрапляє на поверхню.

Місце, де виходить вода, називається джерелом. Джерела можна побачити вздовж ярів, на схилах височинах та

горбів. Там, де вони є, водойми завжди поповнюються чистою во-дою. Інколи на поверхню землі виходить вода, у якій розчинені солі й гази. Таку воду називають мінеральною, і вона має лікувальні властивості. Таких джерел дуже багато в Карпатах.

— А чи доводилося вам пити джерельну воду? — Як ви вважаєте, чи чиста вода в джерелах? (Найчистіша

і найсмачніша вода — джерельна. Подивіться, як схиляються над джерелами трави і квіти, кущі і дерева. Вони оберігають його від посухи, захищають від пилових бур.)

Джерельце, криничка, Чистая водичка, Ми тебе нап'ємось, Сили наберемось!

— Криниця, джерело — то святе місце, з нього починається життя. Це місце завжди оберігають, розчищають, щоб воно не за-мулилося, не змарніло, а дітям приказують: «Не плюй у криницю, бо доведеться водиці напиться!».

Криниця — це народний символ України. Про неї складено ба-гато легенд, прислів'їв, загадок, пісень, повір'їв. • До доброї криниці стежка утоптана. • З глибокої криниці холодна вода. • Криниця — і та всихає. • Не брудни криниці, бо схочеш водиці. • Не плюй у криницю, бо з неї ще будеш пити водицю. • Не знаємо ціни водиці, доки не висохла криниця. • Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.


— Ось одна з легенд про криницю. «Напали на нашу землю во-роги, спалили село, отруїли криниці. Залишилася лише одна ста-ренька хата. У ній мешкали мама і двоє дітей. Не знали вони, що вода отруєна. Вийшла з хати дівчинка Катруся. Вона була гарна, мала довгі коси, а на шиї носила червоне намисто. Напилася води-ці — і перетворилася на кущ калини з червоними кетягами. Ви-йшов з хати хлопчик Іванко у сірому полотняному одязі, випив во-ди — і перетворився на журавлика. Вийшла з хати мати. Побачила, яке лихо сталося з дітьми, — завмерла з горя, посивіла й перетво-рилася на сріблясту вербу. З того часу біля криниці стоїть срібляста верба — мати біля своєї доньки-калини і синочка-журавлика».

2 Розповідь учителя про річку

Синя стрічка блищить, Щось тихенько гомонить І біжить собі, біжить, Не зупиниться й на мить. (Річка)

— Багато води після дощу і танення снігу вбирається в землю. Крапельки води опускаються все глибше і глибше, поки не зустрі-нуться під землею зі щільною глиною. Через шар глини вода не може вийти на поверхню. Вода збиратиметься все більше і більше. Вона рухатиметься по шару глини. Де-небудь, в обриві крутого яру, вода вийде на поверхню землі і потече невеликим струмочком. До нього вливатимуться інші струмочки. Він ставатиме все більшим і в результаті утвориться річка.

Якщо люди дбайливо не ставитимуться до річок і озер, то ціл-ком можливо, що трапитися ось така ситуація.

На березі обмілілої річки сидять троє рибалок. Засмикався по-плавець у одного рибалки, смикнув він вудку і виловив старий чере-вик. Ось так!

Засмикався поплавець у другого рибалки. Виловив він коробку з-під соку. Ось це так!

Третій рибалка виловив маленьку рибку, вирішив її відпустити. Але рибка сказала людським голосом: «Не відпускай мене в річку! Краще кинь в акваріум з чистою водою! Силоньки більше немає жити в річці!»

— Чому рибка не захотіла залишатися у воді? Адже вода — її рідний дім.

— Які засоби охорони водойм ви можете запропонувати? — Тільки від нас, від наших дій залежить те, якими побачать ці

прекрасні річки й озера майбутні покоління. •• Фізкультхвилинка


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Складання правил поведінки біля водойм

— Скільки річок у нашому краї? — На яких річках бували ви? — Сподобалися вам фотографії наших річок? — Що ви відчували, коли переглядали ці фотографії? Чому? — Яка екологічна проблема виникає з нашими водоймами?

(Вони заростають і забруднюються.) — Як ми можемо врятувати і зберегти водойми? — Пропоную разом скласти пам'ятку «Як правильно поводи-

тися біля водойм?» Правила поведінки біля водойм

1) Не кидай сміття у воду. 2) Не залишай сміття на березі. 3) Не мий велосипед та інші транспортні засоби у водоймах.

— Пам'ятайте, що взимку ставки покриваються льодом. Не грайте на незміцнілому льоду. Будьте обережними!

— Пам'ятайте, що значення водойм велике. Без води не можуть існувати ані людина, ані рослини, ані тварини.

2 Вправа «Мікрофон» — Якщо ми всі дбайливо ставитимемося до водойм, т о .

V . п і д с у м о к у р о к у — Коли ви бачите засмічене джерело (річку), які у вас виника-

ють почуття? — Як забруднюють води? — Яких правил потрібно дотримувати, перебуваючи біля во-

дойм? — Михайло Пришвін сказав: «Охороняти природу означає охо-

роняти свою Батьківщину». І ми повинні любити свій край, свою Батьківщину, берегти й охороняти її.

Урок 48 Тема. Екскурсія до водойми (у ліс). Правила поведінки поблизу водойми (у лісі) Мета: систематизувати знання дітей про ліс (у лісі ростуть різні дерева і кущі, трави, гриби; у лісі тихо, повітря свіже; ліс починається узліссям, в лісі є галявини, гущавина); уточнити уявлення про тварин та інших мешканців лісу (у лісі живуть звірі — біл-ка, їжак, лисиця та ін.; птахи — дятел, зозуля, синиця; комахи — мурашки, жуки, метелики та ін.; можна побачити ящірок; у вологих місцях — жаб; на галявинах і в гущавині ростуть різні трави; люди піклуються про ліс — охороняють його від пожежі, розчищують, саджають нові молоді дерева); викликати радість і задоволення від перебування в лісі.


Хід Екскурсії Коли вчитель з дітьми наближаються до лісу, він пропонує роз-

глянути узлісся, а також згадати, як називається «край лісу», його «початок». Пропонує порівняти узлісся з луками (високі дерева і кущі стоять щільно, вони значно вищі, ніж рослини луків). Пере-тнувши узлісся, слід знову оглядітися і порівняти ліс і луг. («Де більше, де менше світла? Чому? Де прохолодніше? Тихіше? Чому?»)

Подальший маршрут має бути обраний таким чином, щоб діти могли потрапити в гущавину лісу, на галявину.

Під час екскурсії діти розглядають, називають відомі їм дерева, кущі, трави, гриби, порівнюють і з'ясовують, що в гущавині та на галявині ростуть різні трави. Поміж трав, що ростуть на галявині, є ті, що ростуть на луках.

Учитель уточнює, чи бачили діти їх у гущавині лісу, чому ці трави ростуть у лісі, на луках.

Підійшовши до «кузні» дятла або «їдальні» білки, пропонує роз-глянути шишки, що лежать під деревом, визначити, хто з них ді-став насіння: білка або дятел. Діти згадують, які птахи живуть у лісі, де їх ще зустрічали. Під час екскурсії, якщо чутно пташині голоси, слід навчити дітей розрізняти голоси 2-3 птахів.

Після огляду мурашника (якщо він повторний) з'ясовують, чи збільшилося «місто», чи з'явилися нові дороги, куди вони ведуть. Учитель обов'язково нагадує дітям про те, яку користь приносять мурашки.

Перетинаючи просіку або проходячи її, розчищеними місцями лісу, звертає увагу на те, як люди піклуються про ліс. На ділянці молодих посадок дерева помітно підросли. Нагадує дітям про необ-хідність берегти ліс.

Під час екскурсії доречно використати загадки про тварин і рос-лини лісу.

• Навесні веселить, влітку холодить, Восени годує, а взимку гріє. (Ліс)

• Господар лісовий Навесні прокидається, А взимку засинає В хатинці сніговій. (Ведмідь)

• Ходжу в пухнастий шубі, Горішки все гризу. Живу в густому лісі В дуплі на старому дубі. (Білка)


• Лежать між ялинками Подушка із голками. Тихенько лежала, Аж раптом втекла! (Їжак)

• Хижий звір із темним хутром у білу смужку, впадає на зиму в сплячку. (Єнот)

• Прийшла кума за хвостом-віником На бесіду із нашим півником. (Лисиця)

• Тварина рогата, а рогів багато. (Олень) • У лісі біля пня — біготня і метушня,

Народ робочий весь день клопоче. (Мурашки)

• Я — квітка гарненька, На сонечко схожа, Пелюсточки білі, Серединка жовтенька. (Ромашка)

• Із зеленої сорочки, Що зіткав весною май, Білі дивляться дзвіночки, Як зовуть мене, вгадай? (Конвалія)

• Заблукала в верболозі, Дні і ночі ронить сльози. (Верба)

• Стоять білі стовпи, на них зелені капелюхи. (Береза) • Живе один батько, тисячі синів має,

Усім шапки справляє, а свою восени скидає. (Дуб)

Можна провести гру «Ми прийшли до лісу». Учитель пропонує учням витягнути картки, на яких написані

різні лісові ситуації, а потім у парах (групах) придумати, як вони вчинять у певному випадку.

Орієнтовні ситуації 1) На лісовій галявині ви зустріли ведмежа. 2) У траві ви побачили зайченя, у якого поранена лапка. 3) На узбіччі лісової стежини ви побачили пташенят, але гнізда,

з якого вони випали, поблизу немає. 4) Ви почули у кущах незвичайний шум. 5) У лісі спалахнула пожежа.

Під час екскурсії доцільно згадати правила поведінки у лісі. 1) У лісі не галасуй, тому що це дім, у якому живуть лісові меш-

канці. 2) Не ламай гілки дерев, кущів, не оббивай із них листя, цвіт.


3) Не рви квіти на лузі, в полі, в лісі. 4) Не обривай павутиння на деревах, не вбивай павуків. 5) Не лови метеликів, бабок, інших комах. 6) Не чіпай мурашники. 7) Не бий жаб, не вбивай змій. 8) Не намагайся ловити диких тварин та їх дитинчат. 9) Не розводь багаття. 10) Не кидай сміття.

Урок 49 Тема. Дикорослі рослини рідного краю Мета: ознайомити учнів із дикорослими рослинами рідного краю; учити називати їх; розвивати вміння визначати головне в навчальному матеріалі; показати багатство і красу рослинного світу; виховувати бережливе ставлення до природи.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Сьогодні ми ознайомимося з дикорослими рослинами нашого

краю, зі значущістю рослин в житті людини. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Значення рослин у житті людини — Які рослини годують людину? (Яблуня, пшениця, ка-

пуста ) — Які рослини одягають людей? (Льон, бавовна...) — Які рослини лікують людей? (Мати-й-мачуха, звіробій, бе-

реза... ) — Які рослини дають багато корисних речей — меблі, паливо,

будівельні матеріали? (Дуб, сосна...) — Людина взаємопов'язана з рослинним світом. Одні рослини

людина саджає сама, доглядає за ними, збирає урожай, використо-вує в їжу. А є рослини, які ростуть самі по собі, незалежно від лю-


дини. Це дикорослі рослини. До них належать і дерева, і кущі, і трав'янисті рослини.

— Наведіть приклади дикорослих рослин. (Відповіді дітей.) — Багатий рослинний світ нашого краю. А як ви вважаєте, чи

може людина існувати без дикорослих рослин? Яким є їх значення? (Відповіді дітей.)

2 Робота над загадками — Відгадайте, про яку рослину йдеться?

• На просторах поля золотого Сині зірочки тремтять. Мов шматочки неба голубого, Виграють, виблискують, горять. (Волошки)

— З чим порівнюють квіти волошок? — Волошки називають бур'янами. Вони не приносять користі

людині й заважають рости хлібу. Але все-таки вони улюблені в на-роді. Ці квіти чарівні, сині як небо, багато хто збирає, з них плетуть вінки.

• Живе один батько і тисячі синів має. Всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб і жолуді)

• Має гарні жовті вічка й фіолетову спідничку. Запах ніжний і духмяний Наповняє ліс весняний. (Фіалка)

• На дереві гойдається, Жупан колючий має, На літо одягається, А восени скидає. (Каштан)

• У зеленім кожушку, костяній сорочці Я росту собі в ліску — всім зірвати хочеться.

(Горіх)

• Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло, Потім стало біле-біле І за вітром полетіло. (Кульбаба)

• Квітка пишна, квітка гожа, На троянду трішки схожа. На кущах вона зростає. Хто із вас цю квітку знає? (Шипшина)

• З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Латаття)


— Де ростуть дуб і ліщина? — Де ростуть конюшина і кульбаба? — Де ростуть ряска і латаття біле? — Де росте каштан?



• Котики-воркотики в мене на вікні. Котики-воркотики — гості весняні.

(Вербові котики)

• У вінку зеленолистім, У червоному намисті Видивляється у воду На свою хорошу вроду. (Калина)

— Ці рослини здавна шанують в Україні. Назвіть із-поміж них дерево, кущ.

— Де росте верба? — Чим вам подобається верба? — Де росте калина? — Для чого використовують плоди калини?

2 Розповідь учителя 1) Про калину.

— Народне прислів'я говорить: «Без верби і калини нема Укра-їни». Росте калина у лісах, гаях, дібровах, на узліссях — по всій Україні. її садять коло хати. Калина — неодмінний атрибут оселі українця.

ЛЕГЕНДА ПРО КАЛИНУ Було це дуже давно. Налетіли на нашу землю турки і греків чи-

мало. Головного їх воєводу-грека було поранено отруйною стрілою. Тому, хто його вилікує, пообіцяли нагороду, яку сам собі забажає. Але ніхто не міг. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже красива. Звали її Пелагея. Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусить поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталося. Воєвода забрав її у Грецію, і була вона там ца-рівною трав. У Пелагеї була сестра Калина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: «Твоїм іменем, сестро, назву цю рослину, яку най-більше люблю, бо росте вона у наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в гаях. Коли вона цвіте, то соловейко прослав-ляє її красу, а восени на ній — дивні кетяги ягід, ніби налиті кров'ю


нашої землі». Ті ягоди звуться калиною. До того ж, насіння калини схоже на серце. 2) Про вербу.

— Пухнасті вербові котики — символ краси. Котики-воркотики в мене на вікні. Котики-воркотики — гості весняні. Не глядить на котиків лиш вусатий кіт. Мабуть, зна, що котики — це вербовий цвіт.

— Верба — одне з найулюбленіших у народі дерев. Здавна вона супроводжує людські поселення й оселі.

Люди давно помітили: де ростуть верби, там чисті джерела, бо верба — природний фільтр усіляких домішок. У лісі воду для життя брали також під вербою. Де копали колодязі, на дно клали вербову дощечку.

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕРБУ Одна жінка вдень жила із своєю сім'єю, а на ніч перетворюва-

лася на вербу. Аж ось про це дізнався її чоловік та й зрубав вербу — тоді й жінка померла. І тільки материнська любов продов-жувала жити в цьому дереві. Зроблена з цього дерева колиска за-колисувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку зі старої верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати.

3 Ознайомлення з їстівними дикорослими рослинами — У нашому краї росте значна кількість дикорослих рослин.

Поміж них є їстівні. Яких правил необхідно дотримуватися, збира-ючи рослини?

• Точно знати зовнішній вигляд їстівних рослин; • збирати далеко від доріг і тільки за містом; • краще вживати органи їстівних рослин у травні-червні, поки

відчутний їх смак. • Що за дерево, чий цвіт

Пахне медом на весь світ? (Липа)

— Молоде листя липи містить багато білку. Має ніжний смак і бактерицидну дію.

• На узліссі я росла-виростала, Ягідки мої червоні під сонцем палали. Як дівчинонька гарненька стою у намисті, Вітерець легесенький розмовляв з листям.

(Горобина)


— Молоде листя горобини має тонкий аромат. • Хоч колюча та чорнюча,

Хоч і кисла, та смачнюча. Зачеплюсь за одежину, Ти зірви мене... (ожину).

— Ожина росте вздовж берегів річок. • Смачна і соковита,

Рясна і плодовита, На колір мов калина, Впізнали? Це... (малина).

— Малина звичайна. Кущі — до 2 метрів заввишки. Плоди ма-ють високі смакові якості.

• Одягаюсь білим цвітом, Наливаюсь теплим літом: Осінь холодом повіє — Я шаріюсь — червонію.

(Горобина, калина, шипшина)

— Плоди і молоде листя шипшини використовують у салатах, гарнірах, заварюють чай.

• Смачні намиста на поляні Вогненно сяють і траві, Як мед, солодкі і духмяні, Ягідки стиглі лісові. (Суниця лісова)

— Листя суниці містить до 380 мг вітаміну С, каротин. — Це не повний перелік рослин, що використовують як хар-

чові. Як різноманітять наше харчування дари природи! Зібрані вла-

сноруч свіжі ягоди, соковиті овочеві та пряні трави особливо смачні. Аромат лісової суниці не замінить жодного культурного сорту. Який апетитний запах видають дикорослі рослини, здатні замінити ово-чеву зелень. На території нашого краю росте приблизно 30 видів ди-корослих рослин, що вживають у їжу.


• Я — дерево-красень, А звуть мене... (ясен).

• На дереві гойдається, Жупан колючий має, На літо одягається, А восени скидає. (Каштан)


• Стрімко вибігли на гору Дві подружки білокорі. Дощик їм полоще кіски. Звуть цих подружок... (берізки).

• Стоїть дід над водою, З білою бородою. Тільки сонечко пригріє, Борода почервоніє. (Калина)

• Серед літа — метелиця: Пух летить і стелиться. (Тополя)

• Навесні росте, влітку цвіте, Восени осипається, Взимку відсипається; Лікує від грипу, Кашлю і хрипу. (Липа)

• Влітку і взимку вбрання одне, Та кличуть дітки завжди мене. Щоб я на свято до них прийшла, Цяцьок багато їм принесла. (Ялинка)

• І літом, і зимою Одне вбрання у нас, А можна нас побачить, Як рік почавсь у вас. (Ялина і сосна)

• Ніхто її не лякає, а вона завжди тремтить. (Осика) • Зимою — як літом, літом — як зимою. (Ялина і сосна) 5 Читання віршів-загадок про різні квіти

МАК Як без вишні — не садок, Так без мене — не вінок. І мене, ось як на те, Скільки в полі тут росте! І червоний, і стрункий, І свіженький все який! Цілу купу нарвемо — Всім віночки сплетемо.

ВОЛОШКИ Наші невеличкі квіти Голубіють на полях: При дорозі, в просі, в житі, І в пшениці, в ячменях.


Нас не люблять хлібороби — Бур'янами нас зовуть, А діткам ми до вподоби — З нас вінки вони плетуть.

КОРОЛИЦЯ Золотенька серединка І біленькі пелюстки, Всі малята нас впізнають, Бо плетуть із нас вінки. І як хочете нарвати — Швидше в поле, на лужок, Бо ми рідко завітаєм Так, непрохані, в садок.

V . п і д с у м о к у р о к у — Наведіть приклади дикорослих рослин нашого краю. — Які з-поміж них можна вживати в їжу? — Чи могла б людина існувати без дикорослих рослин? Яким

є їх значення?

Урок 50 Тема. Лікарські рослини Мета: ознайомити учнів із лікарськими рослинами своєї місцевості та їх значенням для людини; формувати інтерес до лікарських рослин; розвивати спостережливість, увагу; виховувати бажання вивчати лікарські рослини своєї місцевості.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Сьогодні ми поговоримо про чудодійні властивості рослин. Ви

дуже часто бачите їх у лісі, у лузі, на полі, але навіть і не замислю-єтеся, що у вас під ногами — справжній скарб. І цей скарб — лікар-ські рослини.


До чудо-ліків в гості вирушаймо, Дивинку щонайменшу помічаймо. Де материнка, подорожник, молочай, Повинен знати кожен травознай. Із вдячністю цілющі трави пийте, Ростіть на славу й здоровійте!


— Чи знаєте ви, що людина ще із самого початку свого існування шукала захисту у природи, намагалася зміцнити своє здоров'я, щоб вижити у складних, несприятливих умовах? Вона змушена була на-давати собі лікарську допомогу при різних травмах та захворюван-нях, і, цілком природно, засоби для цього шукала у навколишній природі та насамперед — у світі рослин. Так людина пізнавала ці-лющі властивості рослин та їх вплив на організм.

З покоління в покоління накопичувалися відомості про ліку-вальне застосування дикорослих рослин. Народний досвід накопи-чувався недарма — від бабусь до дітей та онуків передавалися знан-ня. А в народі цих людей називали знахарями і чаклунами, але саме завдяки ним створювалася народна медицина.

Наша земля надзвичайно багата на рослинний світ. Майже кожна рослина має чудодійні властивості.

2 Ознайомлення із лікарськими рослинами. Робота над загадками

• Що то за рослина, Що вбиває звіра? (Звіробій)

— Використовують при хворобах шлунку, печінки, нирок. У на-роді звіробій називають травою від 99 хвороб.

• Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло. Потім стало біле-біле І за вітром полетіло. (Кульбаба)

— У давнину її вважали «еліксиром життя». У листках її багато вітамінів. З неї готують салати. Настій кульбаби — чудовий засіб від опіків.

• Викупана в сонечку, Стоїть донечка. Бджоли сонячний медок Дістають з її квіток. (Липа)

— її цвіт — найпопулярніший потогінний і жарознижувальний засіб. Цвіт сушать, заварюють і п'ють як чай.


• На просторах поля золотого Сині зірочки тремтять, Мов шматочки неба голубого Виграють, виблискують, горять. (Волошки)

— Використовують при хворобах нирок і сечового міхура, при підвищеній температурі, для примочок на очі.

• Виросли на лузі Сестрички маленькі. Очки — золоті, А вічки — біленькі. (Ромашки)

— Використовують при хворобах шлунку, кишковика. Відва-ром із ромашки користуються для промивання гнійних ран. Ро-машка — це квітка ніжності, чистоти. Є декоративні, польові, а є лікарські ромашки. Вдихніть її аромат — за запахом можна впі-знати лікарську ромашку. Коли болить горло при застуді, дуже до-бре полоскати його відваром квітів. Маленьких дітей вона лікує, їм можна давати пити напій із ромашки, коли в них болять животики, а хворі очі корисно промивати нею. Ось яку силу має ця тендітна квітка.

• Хоч трава дуже гірка, З неї користь неабияка. (Полин)

— У народі його здавна вживали як жарознижувальну, крово-спинну, жовчогінну рослину. Відвар полину поліпшує апетит.

• Бородавки зчистить з тіл, Звідси й назва — .... (чистотіл).

— Як ви вважаєте, чому ця рослина отримала саме таку назву? — Де росте чистотіл?

• Ліг пластом біля дороги, Бо розкидав руки-ноги. (Подорожник)

— Чому цю рослину саме так назвали? — Чому подорожник у народі ще називають «ранником» чи «по-

різником»? — Чи користувалися ви лікувальними властивостями цієї чудо-

трави? Де і коли? •• Фізкультхвилинка

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Корисні поради»

• Як листки її пом'яти — Добре чути запах... (м'яти).


• Гризла білочка горішки, Заболіли зуби трішки. Що порадимо від зубного болю?

(М'яту, материнку) • Цілу нічку лисеня

Не змикало оченят. — З чого зварити відвар, щоб лікувати очі? (Ромашка)

• Козенята похворіли, Бо холодну воду пили. (Ромашка, материнка)

2 Гра «Упіймай назву лікарської рослини»

Рве Мар'янка у торбинку Подорожник, материнку. Петрик, Оля і Дем'янко Накопали валер'янки.

3 Читання й обговорення оповідання Бориса Вовка «Квіткова аптека» Мишко з дідусем мало не щодня бувають у лісі. Дідусь тут як

вдома. Усе знає: де треба шукати ягоди, де ховаються гриби, добре знається на травах і квітах. Якось сказав дідусь, що ліс — то зелена аптека. І цим дуже здивував Мишка. Зелена аптека? Чому це ліс — аптека? А дідусь усміхнувся та й мовив:

— Почекай, онучку, побачиш, чому. Ідуть вони лісом навесні — квітнуть конвалії. Дід і каже: — Придивись-но, Михайлику, до цієї квітки. Гарненька, дух-

мяна та ще й цілюща. З неї ліки готують. Для тих, у кого серце хворе.

Ідуть лісовою стежкою дідусь з онуком улітку. — Придивляйся до квіток, до трав, онучку, придивляйся! Ба-

чиш, деревій цвіте, а отам, де метелик, лісові калачики. Великої ці-лющої сили й ці квіти.

Ось на краєчку стежки помітили листя подорожника. Дід зупи-няє онука:

— Обережніше ступай, Мишко, та запам'ятай: ця рослина до стежок і доріг тулиться. Тому й зветься подорожником. Непоказний він, а людині справжній друг. Знадобиться зупинити кров, загоїти рану — стане подорожник у пригоді. Бачиш, як багато цілющих трав, квітів у лісі? Тепер розумієш, чому називають ліс зеленою ап-текою?

— Чому дідусь назвав ліс зеленою аптекою? — Яку лікарську квітку дідусь показав онукові весною? Яка

вона?


— Для кого готують із неї ліки? — Які квіти побачили дідусь і онук улітку? — Яка з них тулиться до стежок і доріг? Кому може стати у при-

годі подорожник? — Про які саме лікарські рослини ви дізналися з оповідання?

4 Хвилинка-веселинка

КУЛЬДІД Вітер біг повз очерет І з кульбаби здув берет. Здивувалася Лариса: — Голова в кульбаби лиса? У дідів лише бува Отака-но голова. Тож її назвати слід Не кульбаба, а кульдід!

5 Відгадай!

• Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло, Потім стало біле-біле І за вітром полетіло. (Кульбаба)

• Який корінь, який цвіт Любить кожний в світі кіт? (Корінь валеріани)

6 Кросворд «Ліки»

3

4

1) Дерево, що цвіте в липні. (Липа) 2) Рослина, про яку говорять, що вона лікує від 99 хвороб. (Звіро-

бій) 3) Квітка білого кольору, з жовтим очком у середині. (Ромашка) 4) Рослина, з якою варять перший весняний зелений борщ. (Кро-

пива)

V . п і д с у м о к у р о к у — Природа дбає про нас, допомагає нам, лікує від різноманітних

хвороб. Тільки потрібно розуміти її, спостерігати за нею, вивчати її. І тоді природа подарує нам здоров'я — найцінніше багатство.

Л

К

и

1

2 І


— Які лікарські рослини нашого краю ви запам'ятали? — Для чого людина збирає лікарські рослини?

Урок 51 Тема. Охорона рослин Мета: збагачувати знання дітей про охорону і збереженням природи рідного краю, охорону рослин; спрямувати практичну діяльність учнів, пов'язану з охороною та збе-реженням природних багатств; виховувати бережливе ставлення до рослин.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Ви вже багато знаєте про рослини. — Як ви вважаєте, чи потрібно охороняти рослини? Навіщо?

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у 1 Розповідь учителя з елементами бесіди

— Послухайте вірш П. Сиченка. З яким проханням звертається до нас поет?

ВМІЙТЕ ПРИРОДУ ЛЮБИТИ Вам у походи ходити І мандрувать, любі діти! Вмійте ж природу любити, Кожній стеблинці радіти. В полі, у лісі, над яром — Квіти, дерева і трави. Цвіту не рви задаром, Гілки не втни для забави! Оберігайте ж повсюди Шлях і стежиночку в гаї, Все те окрасою буде Нашого рідного краю.

— Які поради дає автор?


— Чому потрібно оберігати квіти, дерева і трави? — Як ви розумієте слова: «Вмійте природу любити»? — Як добре, що є рослини! Без рослин не було б життя на нашій

планеті Земля. — Яке значення мають рослини для тварин? (Рослини дають ки-

сень, є притулком, їжею, ліками.) — А яке значення мають рослини для людини? (Людина отри-

мує від рослин кисень, їжу, ліки, тканини — льон, бавовну, дере-вину.)

— На жаль, господарська діяльність людей змінює умови життя рослин. Наприклад, на місці лісу люди будують завод або риють кар'єр, на місці лугу влаштовують ферму. Багато дикорослих рос-лин гине. Так поступово людина нібито наступає на природу. Тому рослини потребують охорони.

— Отже, як або чим завдає шкоди рослинам людина? Запис на дошці: Людина завдає шкоди рослинам:

• господарською діяльністю; • збиранням букетів; • витоптуванням.

— Дуже багато рослин стають рідкісними через те, що люди рвуть їх заради гарних квіток. Такі рослини не дадуть плодів і на-сіння. Зірвані рослини швидко в'януть, а в природі вони ще довго могли б радувати нас!

Буває, що люди, навіть не зриваючи рослини, гублять їх. Причи-на цього — витоптування. Іде людина лісом і не помічає, як у неї під ногами ламаються, утоптуються в землю крихкі трави. До того ж, під ногами людей ущільнюється ґрунт. У такому ґрунті залиша-ється мало повітря, води, і рослини на ньому жити не можуть, вони гинуть.

— Що може зробити людина для охорони рослин? (Саджати більше дерев і кущів.)

— Недарма народна мудрість свідчить: «Людина недаремно про-жила життя, якщо вона виростила хоча б одне дерево». Пам'ятайте, з одного дерева можна виготовити мільйон сірників, а одним сірни-ком — спалити мільйон дерев. Будьте обережні з вогнем!

Не можна розпалювати вогнищ у лісі в пожежонебезпечний час, необхідно ретельно перевірити перед поверненням із місця, де го-ріло вогнище, чи добре воно загашено.

Перебуваючи у природі, не можна зривати рослини для букетів. Букети можна складати тільки з тих рослин, які вирощені люди-ною.


Чудове багатство природи — лікарські рослини. Деякі види лі-карських рослин через надмірне збиранняя стали рідкісними. Ці рослини зовсім не потрібно збирати.

Збирати лікарські рослини можна тільки в тих місцях, де їх ба-гато. Частину рослин слід обов'язково залишати в природі.

Не можна ламати гілки дерев і кущів. Нехай рослини, дерева залишаються в природі.

У природі, особливо в лісі, потрібно намагатися ходити по сте-жинах, щоб рослини не загинули від витоптування.



— Що загрожує зеленому другу? Розкажіть.

— Що робить лисенятко? — Що робить мишенятко? — Що роблять поросята? — Що робить людина? — Як ви розумієте вислів: «Будь рослинам другом»? — Що загрожує зеленому другу?


2 Вікторина «Яка квітка?»

• Дзвіночки-перлинки на ніжці тоненькій Такі запашні і тендітні такі. В широкому листі, немов у гіллі Ховають від сонця голівки свої. (Конвалії)

• У зеленім зіллі Виросло дівчатко — В неї вії білі Й золоті очатка. (Ромашка)

• Він маленький, він біленький, Має ніженьку тоненьку. З ним легенько вітер грає, Все гойдає, колихає, Сповіщає рідний край: — Гей! Весна прийшла! Стрічай! (Підсніжник)

— Які квіти можна зустріти на лісових галявинах? — А чи знаєте ви, яких квітів не можна зривати, як скласти бу-

кет, щоб він був гарним? — З яких квітів не можна плести віночки?

3 Вправа «Мікрофон» — З яких рослин не можна складати букети, плести віночки? Висновок. Конвалії, сон-трави, дзвіночків, підсніжників, про-

лісків у наших лісах мало, вони занесені до Червоної книги. 4 Рольова гра в групах «Лісова лікарня»

— Ми зараз перебуваємо в лісовій лікарні. Незабаром почнеться прийом пацієнтів. Кожному з них ви — лікарі — призначите ліку-вання, щоб лісові мешканці одужали. Тільки працювати потрібно уважно й акуратно, адже лікування — це дуже серйозне заняття.

Запрошуємо першу пацієнтку — берізку. Виходить «береза», їй вручають картку з текстом. Береза «скар-

житься»: — Допоможіть мені, будь ласка, шановні лікарі! Щовесни при-

ходять до лісу люди і ріжуть гострими ножами мою кору. Я так і страждаю від болю. З ранок витікають мої соки. Я слаб-

шаю, насилу стою під вітром. А в ранки так і намагаються потра-пити бактерії різних деревних хвороб.

— Звісно, ми тобі, берізко, допоможемо! Наступною на прийом запрошують «ялину». — Я — найнещасніше дерево в лісі! Людям подобаються мої во-

лохаті запашні гілочки. Вони так і намагаються їх обламати. А гі-лочки мої гнучкі, відразу не ламаються. Усе одно люди намагаються


їх викрутити, відірвати з корою, відламати відразу декілька. Якби вони знали, як це боляче!

Але ще гірше мені взимку, напередодні новорічного свята. Що-року чекаю на свою погибель від гострої пили або сокири. Людям заманулося прикрасити своє свято пухнастою ялиночкою. Тільки не думають вони, що гинемо ми цього святкового дня.

З'являється «конвалія». — Будь ласка, конваліє, проходьте! — Я — красива квітка і дуже запашна. Від цього страждаю.

Рвуть нас люди без ліку. Продають букетики і ставлять їх у вазони. Чи надовго вистачить нашої краси і запаху, якщо ми без основи на-шої, без кореневища, без живлення стоїмо в затхлій воді? Я повсяк-час намагаюся сховатися чимдалі від людей у заростях кущів, воло-гих і похмурих місцях. Але боюся, що і там знайдуть. Адже скільки користі від нас, конвалій, як від лікарських рослин! Не хоче людина над цим замислитися.

У лікарів на столі — картки. • Не можна рвати квіти! • Не ламайте гілки дерев! • На новорічне свято краще наряджати штучну ялиночку. • Не робіть надрізів на корі дерева, не зривайте її. • Прийшовши до лісу, бачите багато красивих квітів. Слід зібрати

величезний букет і подарувати мамі! • З лікарських рослин можна збирати тільки ті, яких багато в на-

шій місцевості! • Коли зриваєте квітку, то обов'язково потрібно вирвати її з коре-

нем, щоб не псувати галявини! • Не збирайте березовий сік, адже це шкодить дереву! • Не ламайте гілки дерев і кущів! Не ушкоджуйте кору дерев! Че-

рез пошкоджену кору у деревину потрапляють мікроби і парази-тичні гриби. Учням-«лікарям» слід обирати лише ті картки, що відповідають за

змістом.

V . п і д с у м о к у р о к у — Ще раз прочитайте «рецепт», що ми склали у нашій лісовій

лікарні. — Кому він стане у більший пригоді — людям або мешканцям

лісу? Чому? — Чи можна вилікувати природу, якщо дотримуватися цього

рецепта?


Урок 52 Тема. Червона книга. Червонокнижні рослини рідного краю Мета: розповісти учням про Червону книгу, про червонокнижні рослини рідного краю; учити дотримуватися правил культурного поводження у природі.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Сьогодні на уроці ми продовжимо розмову про охорону рос-

линного світу. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Розповідь учителя з елементами бесіди На дошці — ілюстрації, фотографії із зображенням заповідних місць,

рослин, занесених до Червоної книги. — Подивіться, які прекрасні творіння природи, ними б лише за-

хоплюватися, вражаючись, наскільки щедра на вигадки природа! Коли б не одна обставина: усі вони занесені до Червоної книги й усім їм загрожує зникнення з лиця землі. Справа охорони природи, як і справа миру, стосується кожного, хто живе на Землі.

— Поміркуймо разом: чи буде природі гірше, якщо, збираючи горіхи, ми зламаємо декілька гілочок? Чи заради забавки зірвемо дві-три красиві квітки? Чи впіймаємо незвичайного метелика? (Від-повіді дітей.)

— Так. Природі буде гірше. Кожна зламана дарма гілка, кожна зірвана квітка, кожен спійманий метелик — це маленька рана, за-вдана природі. І якщо одну рану завдаси ти, іншу — твій товариш, третю, четверту, п'яту — хтось ще, то що станеться з природою?

— А тепер поговоримо про великі рани, що завдають природі. З давніх пір люди займаються господарством. Будують міста і села, шосейні та залізні дороги. Усе це для життя необхідно людині. Але часто, щоб побудувати місто, прокласти дорогу або створити нове поле, люди знищують ліси. Багато дерев гине заради отримання де-ревини. її потрібно дуже багато. Щороку на нашій планеті залиша-


ється все менше лісів. Зате все більше забруднюють повітря, водо-йми. Усі знають, що вода і повітря потрібні для життя рослин, тварин і людини.

Через те, що кількість лісів зменшується, а повітря і вода за-бруднюються, страждають багато рослин і тварини, хворіють люди. Але рослинам і тваринам доводиться важко і з іншої причини: люди часто рвуть красиві рослини, а тварин винищують заради хутра або м'яса, а іноді — просто так, заради розваги.

Багато рослин і тварини, які раніше зустрічалися часто, зараз стали рідкісними. Вони занесені до Червоної книги. Ця книга на-зивається так тому, що червоний колір — сигнал небезпеки.

Червону книгу заснував Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів 1966 року. Зберігають її у швейцарському місті Морж. До неї заносять дані про всі рослини і тварин, які термі-ново потребують опіки і захисту людини. У кожної країни є Чер-вона книга. В Україні вона є теж.

— Розгляньте виставку фотографій квітів. Величезну кількість букетів завозять до міста у вихідні дні та на свята. Дикорослих рос-лин із красивими квітками стає менше. Дуже мало залишилося в лісах купальниць. Усі знають цю чарівну квітку, схожу на золо-тисту троянду. Ця невибаглива рослина може жити на будь-якому вологому ґрунті.

Рідко зустрічається біле латаття: майже кожен, хто купається або плаває на човні, обов'язково зірве квітку. Але вийнята з води квітка відразу в'яне.

Зникає плавун, а це — нащадок гігантських рослин, що жили в той далекий час, коли відкладалося кам'яне вугілля. Плавун тривалий час не в'яне, залишається зеленим, тому його рвали, при-крашали ним рамки портретів. А вік такого батога — близько 15 років.

На жаль, багато ранньоквітнучих рослин стали дуже рідкіс-ними у наших краях. Багато з них гине, зірвані любителями весня-них букетів. Усі ранні весняні рослини квітнуть усього декілька днів. Чи можна рвати ці квіти, якщо стоять вони у вазі всього один день, або навіть менше?

Багато рослин розмножуються насінням, а отже, якщо зірвеш усього одну квітку, то вже через декілька років у лісі не виросте де-сяток квітів. Адже рослини з'являються з насіння не наступного року, а через декілька років.

— Продовжуючи використовувати природу, потрібно прагнути того, щоб не заподіяти природі шкоди. А що можемо зробити ми, знаходячись у лісі або в полі, щоб не порушити природних зв'язків?


— Дотримуйтеся правил поведінки в природі : не м о ж н а забу-вати про те, що в природі все взаємопов'язано. Охороняючи рослини і тварин, пам'ятаєте про боротьбу із забрудненням повітря і води!


I V . у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь т а в м і н ь у ч н і в

1 Вікторина «Яка квітка?»

• Я перший розцвітаю серед гаю І білий, наче сніг, я колір маю. Хто я? Відгадайте! Ви мене не ображайте, Не зривайте, не топчіть. Хочу довго-довго жить. То хто ж я? (Підсніжник).

• На стеблинці волохатій Шість пелюсток лілуватих. Гарна квітка — навіть в сні Усміхається мені. (Сон-трава)

• Я найперша розквітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, Бо мене не стане влітку. (Пролісок)

• Стоять красуні на воді, Вінки в них білі й золоті. (Лілії водяні)

• Лікувальну силу маю, • Цвіте травневою порою, Жовтим цвітом розцвітаю. її знайдеш в затінку лісовому, Називають ключ весни! На стебельці, як намистинки вряд, Як я звуся? Ти скажи! Квіти духмяні висять.

(Первоцвіт) (Конвалія)

— Запам'ятайте! Ці рослини потребують охорони!

Волошка Підсніжник Латаття Рябчик великий


Висновок. Таких рослин, як конвалія, сон-трава, дзвіночки, під-сніжники, проліски, у наших лісах мало, її охороняють.

2 Коментоване складання «Правил друзів природи» — Скільки квітучих рослин загинуло б, якби кожен учень на-

шого класу зірвав по 5 квіток? 10 квіток? — Який висновок із цього можна зробити?

3 Робота над загадками «Рослини Червоної книги»

• Похилилась, зажурилась, Ніби плаче, ніби вмилась. Чи то чорна, чи то біла! Як зовуть її? Ну, сміло! (Береза)

• Стоять красуні на воді, Вінки на них білі й золоті. (Водяні лілії)

• З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Латаття) V . п і д с у м о к у р о к у

— Прекрасний світ живої природи, а людина — його складова. Нам потрібно спільно берегти, множити, пізнавати цей великий світ! Без нього не було б ані поезії, ані мистецтва, а отже, — і лю-дини у найвищому значенні цього слова.

Знайдіть помилки в правилах і виправте їх, обґрунтуйте свою думку.

1-й ряд 1) Гуляй у лісі тільки по стежинах. 2) Губи дерева (ламай гілки, роби на стволах написи, збирай сік). 3) Підгодовуй звірів і птахів узимку. 4) Рідкісні рослини не охороняй, вони все одно вимруть. 5) Не сміти там, де відпочиваєш.

2-й ряд 1) Ніколи не завдавай шкоди природі. 2) Можна розорювати гнізда і вбивати отруйних і негарних тва-

рин. 3) Не вбивай звірів і птахів — це творіння природи. 4) Розпалюй вогнища в лісі, роби нові вогнища, не бережи ґрунт,

його дуже багато. 5) Не чіпай домівок тварин і дитинчат.

3-й ряд 1) Не засмічуй джерел і річок. 2) Не галасуй у лісі, на луках, біля водойми. 3) Розорюй мурашники, їх і так дуже багато. 4) Квіти збирай у великі оберемки і принось додому. 5) У міру бери дари природи.


У р о к 5 3

Тема. Культурні рослини рідного краю Мета: ознайомлювати з культурними рослинами рідного краю, зі значенням куль-турних рослин для людини; формувати інтерес до культурних рослин; учити називати їх; розвивати вміння визначати головне в навчальному матеріалі; показати багатство і красу рослинного світу; виховувати бережливе ставлення до природи.


•• Вправа «Погода» — Я к а зараз п о р а р о к у ? — Я к и й м і с я ц ь ? — Я к е ч и с л о ? — Тепло чи х о л о д н о надвор і ? — Я к и й стан неба? — Я к а т е м п е р а т у р а п о в і т р я ? — Чи були с ь о г о д н і п р о т я г о м д н я о п а д и ?


— С ь о г о д н і ми о з н а й о м и м о с я з к у л ь т у р н и м и р о с л и н а м и н а ш о г о к р а ю , з і з н а ч е н н я м к у л ь т у р н и х р о с л и н д л я л ю д и н и .



• Довгий зелений, добрий солоний, Добрий і сирий. Хто він такий? (Огірок)

• І печуть мене, і варять мене, І їдять, і хвалять, бо я добра. (Картопля)

• Сидить баба на грядках, Вся закутана в хустках. (Капуста)

• Сам червоний, сахаристий, ж у п а н зелений, оксамитний. (Кавун)

• У з о л о т о м у р е ш е т і ч о р н и х х а т и н о к повно . (Соняшник)

• Мене любить кожна юшка, Н а з и в а ю с я , (петрушка).

• Є рослина в нас така, Що від неї кінь скака. (Овес)

• Чи то жовта, Чи то синя Соковита господиня.


Чи то сонце, Чи то злива — Пригостить нас влітку... (слива).

• Зелені сережки На гіллі висіли, На сонечці підсмажились І почервоніли! (Вишня, черешня)

• За лісом-лісом синенький вогонь горить. (Льон) — Чим схожі всі ці рослини? — Що таке культурні рослини? (Це рослини, які посадила, ви-

ростила людина. Вона доглядає за ними, збирає врожай.) — Культурні рослини можна розподілити на групи. Наприклад, овес, пшениця, жито — це зернові рослини. — Де вони ростуть, і що з них виготовляють? (Ростуть на по-

лях. З них виготовляють борошно і крупу. З борошна печуть хліб.) — У нашому краї вирощують багатий урожай пшениці, жита,

ячменю. Слива, вишня, черешня — це фрукти. Вони ростуть у саду. Ці

рослини називають плодовими. До них належать не лише фруктові дерева, а й кущі та трави, що дають нам плоди. Це смородина, ма-лина, полуниця.

У нашому краї збирають багатий урожай плодових рослин. Цибуля, картопля, капуста, огірок — це овочі. Вони ростуть на

полях і городах. Ці рослини називають овочевими. У нашому краї збирають багатий урожай овочевих рослин. Льон, бавовна — це рослини, з яких виготовляють або прядуть

тканину, і тому їх називають прядильними. Це дуже цінні рослини, що дають прекрасне волокно, з якого виробляють нитки, а потім — і тканини: ситець, сатин, бязь. Постільна білизна і вафельні руш-ники — це льон і бавовна.

У нашому краї вирощують льон і бавовну. — Відгадайте загадки.

• Я гордо голову тримаю І перед вітром не схиляю. Я жовтий, білий, полум'яний, І наче яблуко, рум'яний. В саду я квітну навесні. Скажи, яке ім'я мені? (Тюльпан)

• Я квітка ніжна, як весна, Я різні сукні маю. Все літо пишна й запашна, Я й осінь зустрічаю.


Буваю кольору зорі, Лимона колір маю, І снігу зимної пори, І вишнею палаю. (Троянда)

— Тюльпан, троянда — це квіти. Ці рослини вирощують для краси, їх називають декоративними рослинами.

2 Робота в парах. Гра «Знайди пару» — До кожного слова першого стовпчика знайдіть пару з другого

стовпчика і з'єднайте лінією, обґрунтовуючи свій вибір. цибуля льон груша жито пшениця картопля бавовна слива піон нарцис

— Двоє учнів мають навести лад у цьому кошику і розділити за групами предмети, які в ній лежать (овочі, фрукти і колосок пше-ниці).

•• Перевірка виконаної роботи — Перевіримо роботу тих, хто працював із предметами. — Чи все у вас гаразд? Чому? (Овочі поклали в одну тарілку,

фрукти — в іншу, а колосок залишився.) — Де люди можуть вирощувати всі ці культурні рослини?

(У саду, в городі, в полі) Яку першу пару ви знайшли? (Цибуля — картопля)

— Що це? Де їх вирощують? Як називаються ці рослини? Наве-діть приклади овочевих рослин.

— Отже, усі ці рослини називаються овочевими культурами. Наступна пара: груша — слива. — А це що? Де вони ростуть? — Усі ці рослини називаються плодовими. До них належать не

лише фрукти, але і ягоди. Наведіть свої приклади. Наступна пара: пшениця — жито. — Де вирощують ці рослини? — Щодня ви їсте хліб. його печуть із борошна, а борошно отри-

мують із зерен пшениці, іржі, ячменю, вівса. Як вони назива-ються?

— Це зернові рослини. Чому у дітей залишився колосок? — Хто знає, що це за рослини (бавовна — льон)? — А як можна назвати рослини наступної пари (піон — нар-

цис)? — З якою метою їх вирощують?




1 Гра «Культурні рослини» Учитель роздає картки із зображенням рослин. На звороті — за-

гадка. Учні в ідгадують ї ї та поміщають малюнок туди, де рослину в и р о щ у ю т ь люди (в сад, город чи поле).

• Дівка в коморі , а коса надворі. (Морква) • Що то за голова, що лише зуби й борода? (Часник) • Без рук , без ніг, а вилізе на пліт. (Гарбуз)

• Сидить Марушка в семи кожушках, Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

• Червона, солодка, запашна, Росте низько, до землі близько. (Полуниця)

• Заглядає у віконечко Зрощене з зерняток сонечко. (Соняшник)

• Що за ґрона висять і на сонечку блищать, Прикрашають кожен сад? Це — солодкий... (виноград).

• Подивіться, що за пан! Він смуглястий, як кабан, Любить всяк його ласун. Це солодкий, що.. ? (Кавун).

• Він поважний і огрядний, він червоний і смачний, Виглядає як сеньйор. Хто це, діти?.. (Помідор).

• Мене смажать, мене варять, Хоч отрутою і кроплять, Всі мене їдять і хвалять, Бо зовуся я... (картопля).

• Ми цукрові, ми кормові, є брати у нас столові. В полі ми зросли рядками. Люди звуть нас...

(буряками).

• Я на грядці сонцем сяю, родичів багато маю, Гарбузову господиню усі знають. Хто я?.. (Диня).

• Плаття шовкове наділа, заплела косу, Ну-мо, друзі, подивіться на мою красу! Цю культуру добре знають та і поважають, Бо із неї молоко, сало, м'ясо мають. У колгоспі, на городі добре доглядали, І тому такий високий урожай зібрали! (Кукурудза)


• Що на нашому городі стає першим у пригоді? Виростають щодоби, як у лісі ті гриби. (Огірки)

• Кругла, а не місяць, біла, а не борошно, З хвостиком, а не миша. (Редька)

• Я кругленька, червоненька, з хвостиком тоненьким, На городі мене рвуть і до столу подають. (Редиска)

Учитель каже: «Я хочу посадити овочі на городі. Картопля по-трібна?». Діти відповідають: «Потрібна». Учитель називає овочеві рослини, називає також фруктові. Коли закінчили «висаджувати» овочі на городі, гра триває — «саджають» фрукти (ягоди) в саду. Учитель називає фрукти впереміш з овочами. Перемагає той учень, який жодного разу не припустився помилки.

3 Гра «Збираємо врожай» Дітей об'єднують у команди. Одна з них «збирає» овочі, інша —

фрукти. Збирати можна реальні предмети або малюнки з їх зобра-женням. Перемагає команда, яка швидше виконала завдання.

4 Гра «Що спочатку, а що — потім?» Для гри необхідні малюнки фруктів, ягід чи овочів різної зрі-

лості (наприклад, ягода зелена, бура, червона). Можна використову-вати плоди, які вже вивчали (наприклад, слива, суниця, помідор, персик, абрикос, вишня). Учитель роздає дітям малюнки. За сигна-лом учителя діти, які мають однакову рослину різної зрілості, об'єднуються у групи. У кожній групі вони мають розташуватися з малюнками у порядку від незрілого плода до зрілого. Перемагає група, яка в правильній послідовності та швидше вишикується в ряд.

5 Гра «Знайди зайвий предмет». Робота в парах

2 Гра «Потрібно — не потрібно»


V . п і д с у м о к у р о к у — Що таке культурні рослини? Наведіть приклади. — Для чого людина їх вирощує?

— Які групи культурних рослин ви знаєте? Наведіть приклади.

Урок 54 Тема. Запитання до природи. Звідки береться олія? Мета: ознайомити дітей з історією створення соняшникової олії, зі способами її ви-готовлення; виховувати інтерес до пізнання природи.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Ми не можемо собі уявити обідній стіл без білого і чорного

хліба, у нашому денному раціоні є крупи, макарони, картопля, овочі й фрукти. Усі ці різноманітні продукти ми отримуємо від куль-турних рослин. В історії людства був час, коли не існувало ані культурних рослин, ані свійських тварин. Нашим пращурам дово-дилося задовольнятися лише тим, що вони знаходили в навколиш-ній природі: збирали плоди, ягоди, бульби, цибулини, насіння.

Сьогодні я вам розповім про незвичайну квітку, що називається «квітка сонця». Чому її так назвали і чим вона знаменита? I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Робота над загадками • Золоте решето хатинок повне. • Стоїть пан на току в зеленому ковпаку, а під тим ковпаком —

сімсот козаків. • Сімсот соколят на одній подушці сплять. • Стоїть дім, а в ньому — повно зерна. • Скільки чорних хаток, стільки білих пані-маток. • Стоїть палиця, на палиці хатинка, а в тій хатинці — повно лю-

дей.


• Стоїть дубок — на верху картузок, а в картузку — багато діток. • На сонечко я схожий і сонце я люблю.

До нього повертаю голівоньку свою. • Із мішка — на забаву, а з пляшки — на приправу. 2 Читання вірша Руслани Василькевич «Соняшник»

На городі соняшник Соняшно зацвів — Розпрямив голівоньку, Рученьки розвів. Милувався сонечком, Дощик зустрічав І смачним насіннячком Діток пригощав. Посміхайся ж, друже наш, Нам через віконечко, Мила наша квіточка — Друге наше сонечко.

3 Розповідь учителя — Подивіться на малюнок.

— Що на ньому зображено? — Соняшник — «квітка сонця». Він росте і дивиться на сонечко

все літо, тому назвали його сонячною квіткою, а до осені дозріває цілий кошик насіння. Опишімо соняшник! Розкажіть, який він. (Велика квітка жовтого кольору, стебло довге, зеленого кольору, листя велике, зелене, а всередині соняшнику чорне насіння.)


— Великі, яскраві квіти притягають безліч комах. Мурашки збирають із них солодкий пилок. Чому «пилок»? (Схожий на пил) Який пилок на смак? (Солодкий)

— Бджоли прилітають за нектаром і роблять мед. Соняшник — хороший медонос. Як можна назвати мед, зібраний із соняшнику? (Соняшниковий) Коли дрібні квіточки в кошику відцвітають, почи-нає дозрівати чорне насіння — улюблені ласощі дорослих і дітей. Спочатку соняшник вирощували як декоративну рослину, потім навчилися видобувати з нього олію, яка так і називається, — со-няшникова. Ще з насіння соняшника готують халву і козинаки. (Бажано дати дітям розглянути, понюхати і скуштувати вироби з соняшника)

— Соняшник так називається, тому що він протягом дня повер-тає свою голівку вслід за сонцем. Соняшник означає «під сонцем». Уранці він дивиться на схід, де сонце встає, а ввечері — на захід, де сонце сідає. Сама квітка соняшника схожа на сонечко.

Хто саме вигадав з насіння соняшника виробляти олію, я вам зараз розповім.

Жив колись Данило Бокарев. Ішов він якось вулицею і побачив гарну квітку. Ця квітка йому дуже сподобалася. Квітка була незви-чайною, великою, а всередині — з насінням і називалася соняшни-ком. Данило її зірвав і почав їсти насіння. Смак у насіння був при-ємним. Гриз він насіння і вигадав те, як можна отримати з насіння олію. Насадив він у себе в городі багато соняшників, а наприкінці літа акуратно зрізав капелюшки, зніс у двір і вибив із капелюшків насіння. Заздалегідь Данило змайстрував пристосування для отри-мання олії.


— Він узяв пень, збоку в ньому видовбав квадратну нішу. Унизу цієї ніші зробив гніздо, куди закладав порції висушеного насіння. У гніздо вставив дерев'яний кілочок. За допомогою двох клинів, що забиваються молотком, циліндр у гнізді тиснув на насіння. По жо-лобку стікала густа світло-коричнева рідина з незвичайним і приємним запахом. Таким чином Данило Бокарев винайшов спо-сіб отримання олії з насіння соняшнику. Олія, на якій ваші мами готують їжу, теж вибита із соняшникового насіння.

•• Фізкультхвилинка Психогімнастика Звучить аудіозапис приємної музики. — Діти, а зараз ми перетворимося на сонячні квіточки. — Ми сидимо в землі, як насіння. (Діти сіли.) — Піднімаємося вгору, як паростки. (Діти підводяться і тяг-

нуться на носочках угору.) — Розпускаємося, як квіточки. (Діти розводять руки в сто-

рони.) — Погляньте на сонечко — як воно встає, як сідає. (Діти обер-

таються ліворуч, потім — праворуч.) — Подув вітерець, заворушилися листочки. (Діти хитають ру-

ками ліворуч, праворуч)

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Практична робота

— Діти, а зараз ми приготуємо смачний салат. Що у мене стоїть на столі? (Пляшка із соняшниковою олією, огірки, помідори, цибуля, ніж, дошка)

— Що потрібно зробити, щоб приготувати салат? (Усе порі-зати.)

— Добре, ріжемо овочі. Усе готово, кладемо в миску. А що необ-хідно додати, щоб наш салат був смачним? (Олію)

— Подивіться, ось стоїть пляшка чудової соняшникової олії. Що можна сказати про неї? (Олія прозора, в'язка, тягуча.)

— Понюхайте її. Який незвичайний запах! Додаємо олію до на-шого салату, перемішуємо. Смачного!

2 Робота над загадками • Що виростає в полі і в печі? (Хліб)

• Широке, а не море, • В теплу землю піду, Золото, а не гроші, Вгору колосом зійду, Сьогодні на землі, У ньому тоді таких, як я, А завтра на столі. (Поле пшениці) Буде цілая сім'я. (Зерно)


Б'ють мене палицями, Мнуть мене каменями, Палять мене вогнем, Ріжуть мене ножем. А за те мене гублять, Що всі мене люблять. (Хліб) Народився із землі. Зарум'янивсь на вогні. І з'явився на столі До борщу тобі й мені. (Хліб)

Є рослина в нас така, Що від неї кінь скака. (Овес)

В чистім полі він росте: На високих ніжках, В зелених панчішках. Квіточки блакитні, Оченьки привітні. (Льон)

Неприваблива, шишкувата, А як прийде на стіл вона, Скажуть весело хлоп'ята: — Ну й розсипчаста, смачна!

(Картопля) Зимою біле, весною чорне, Літом зелене, восени стрижене. (Поле)

• Звуть мене всі довгунець за високий корінець. Та оції пагінці вас вдягають у штанці. (Льон)

• Стою стрункий, високий, в зелених шатах я, І золотом убрана голівонька моя. На кожному городі ви бачите мене, І всі із мене їли насіннячко смачне. (Соняшник)

• На вигляд біленький, на дотик гладенький, на смак солодень-кий. (Цукровий буряк)

• Сіяли, вибирали, топили, сушили , колотили, рвали, кру-тили, чесали, ткали, на стіл клали. (Льон)

V . п і д с у м о к у р о к у — Чому соняшник називають «кв іткою сонця»? — Що з нього готують?

У р о к 5 5

Тема. Тварини рідного краю Мета: розширювати уявлення учнів про тварин рідного краю; ознайомити зі способом живлення різних тварин; розвивати мовлення, мислення, увагу; прищеплювати повагу до тварин.


•• Вправа «Погода» — Я к а зараз пора року? — Я к и й місяць? — Яке число? — Тепло чи холодно надворі? — Я к и й стан неба?


— Яка температура повітря? — Чи були сьогодні протягом дня опади?

I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Сьогодні ми ознайомимося із тваринним світом рідного

краю. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Робота над загадками На дошці — відгадки: акліБ, кажЇ, акороС, яцисиЛ, ялпаЧ,

ьцєаЗ, авоС, ьнелО, квоВ. • Хто на собі ліс носить? (ьнелО) • Хто спить, а очей не заплющує? (ьцєаЗ) • Повзун повзе, на базар голки везе. (кажЇ) • По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає. (квоВ)

• Пролетіло на хвості, • Прийшла кума із довгим віником Та й сховалось в хворості. (акліБ) На бесіду із нашим півником,

Схопила півня на обід • Стрекотуха білобока, m „ . , ^ ..... ' Та й замела мітлою слід. (яцисиЛ) Звуть усі ї ї . (акороС).

Уночі гуляє, А вдень спочиває, Має круглі очі, Бачить серед ночі. (авоС)

Ноги довгі, мов жердини, Чванькувата ця пташина, Нові чоботи убрала, По болоту почвалала. (ялпаЧ)

— Опишіть зовнішній вигляд лисиці, вовка, білки, оленя, їжака і зайця. Назвіть спільні ознаки цих тварин. (Голова, тулуб, хвіст, чотири ноги, шерсть або щетина)

— Ці тварини належать до групи звірів. Головна ознака зві-рів — це годування дитинчат молоком.

— Назвіть тільки тих тварин, яких називають птахами. (Сова, чапля, сорока)

— Опишіть зовнішній вигляд цих птахів. Назвіть загальні ознаки птахів. (Дзьоб, крила, дві ноги, пір'яний покрив)

— Усі ці тварини мешкають у нашому краї.

2 Гра «Упізнай тварину за описом»

Це невеличка тваринка. Замість волосся спина в неї вкрита ко-лючими голками. У випадку небезпеки вона швидко згортається у колючий клубок із 6-8 тисяч голок. Розгорнути цю тваринку не під силу навіть дорослій людині — настільки розвинені в неї спинні м'язи. Лише вода примушує її розпрямитися. Цю влас-тивість використовує хитра лисиця. (Їжак)


• Це — санітари лісу, адже вони знищують величезну кількість комах-шкідників. Дзьоб є знаряддям для добування корму. Язик із зазубринами далеко висовується із рота, тому вони мо-жуть діставати їжу із щілин. Цих птахів у наших лісах неба-гато, тому вони потребують охорони. (Дятел)

• Без нього не обходиться жодна казка про тварин. його завжди змальовують як боягуза. Проте завдяки своїй лякливості та обе-режності він рятується від своїх численних ворогів. (Заєць)

• Він — постійний персонаж мультфільмів. У природі — це ро-зумний, спритний, витривалий і сильний хижак. живиться пе-реважно м'ясом диких тварин. За нічне полювання він може до-лати до 100 кілометрів. У природі ці тварини є санітарами лісу. Полюючи, вони ловлять хворих і ослаблених тварин, оздоров-люючи все стадо. (Вовк)

• Недарма я в казках — найперша хитрунка. Хитра я насправді. Обдурюю птахів. Коли голодна і нічого не вполювала, лягаю на бік, очі заплющую і лежу наче мертва не ворухнусь. Підлетить цікава ворона чи сорока — і потрапить до мене в лапи. Так і со-бак ми дуримо, коли не можемо від них втекти. Лапи у мене не мерзнуть ніколи, адже у шерсті, наче у черевиках, хвіст під час пересування править за руль. Гавкаю як молодий пес. Щоб бути ситою, за день я повинна з'їсти 20 мишей. (Лисиця)


1 Гра «Лісові характери» Учитель просить дітей написати на аркушах про те, хто в лісі:

• найголовніший; • найхитріший; • найсильніший; • найсміливіший; • найдобріший тощо.

Потім просить дітей пояснити свої думки. Висновок. У лісі мешкають дикі тварини.

2 Вікторина «Чи знаєш ти птахів нашого краю» • Які птахи прилітають до нас першими? (Граки) • У назві якого птаха читаємо число сорок? (Сорока) • У якого птаха такий міцний хвіст, що він ним підтримує тіло на

дереві? (Дятел) • Пташенята якого птаха не знають своєї матері? (Зозулі) • Якого лісового птаха називають лісовим лікарем і чому? (Дятла,

адже він знищує шкідників дерев)


3 Гра «Чия це пісня?» • «Чик-чирик!» — горобець; • «Кар-кар!» — ворона; • «Ф'ю, ф'ю!» — синиця; • «Ку-ку!» — зозуля; • «Тьох-тьох!» — соловей; • «Угу-угу!» — сова. 4 Гра «Хто де живе»

Діти утворюють коло, і вчитель запитує всіх по черзі: які тва-рини або птахи живуть у лісі (в полі, на луках, в річці, в лісі)? Діти одне за одним називають цих тварин. Той, хто не зміг назвати тва-рину, залишає гру. Перемагає той, хто останнім залишився в колі. V . п і д с у м о к у р о к у

— Що нового ви дізналися на уроці? — Які групи тварин ви знаєте? — Назвіть відомих вам тварин нашого краю.

Урок 56

Тема. Охорона тварин Мета: збагатити знання дітей про охорону і збереженням природи рідного краю, охорону тварин; спрямувати практичну діяльність учнів, пов'язану з охороною та збереженням природних багатств; розвивати спостережливість, кмітливість, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки; виховувати любов до природи, турбо-тливе ставлення до тварин.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Ви вже багато знаєте про тварин. — Як ви вважаєте, чи потрібно охороняти тварин? Навіщо?


I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у 1 Робота над загадками • Із одним вікном хатина, • Що воно за дивина —

Роботяща в ній родина, Світла денного боїться, По квітках усе літають, Дзьоб гачком, великі очі, Мед пахучий добувають. І не спиться їй щоночі (Бджоли, вулик) «Ху-гу-гу!» — кричить вона.

• Дзьоб міцний і гострий маю, В і д г а д а л и ? — Ц е . . . (сова). Шкідників ним здобуваю. • Тисяча тисяч бондарів (Дятел) Роблять хати без дворів. (Мурашки)

— Які тварини запилюють рослини? (Бджоли) — Які тварини знищують шкідників рослин? (Дятел — лікар

лісу. Він видовбує хворі дерева дзьобом і довгим язиком виймає з-під кори жучків-короїдів, личинки. Сова — корисний птах, тому що знищує мишей.)

— Які тварини є санітарами? (Вовк знищує трупи тварин. Му-рашки виконують роль санітарів лісу.)

— Тварини долають велику користь людині: як джерело харчу-вання (м'ясо, молоко, яйця); як джерело естетичної насолоди (мете-лики, птахи, рибки); джерело для наукових досліджень; джерело для народної медицини.

Щороку тварин стає все менше, тому їх обов'язково потрібно охо-роняти.


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Хто у лісі живе»

— З-поміж названих тварин визначте тих, які живуть у лісі: білка, горобець, рись, їжак, ластівка, бурий ведмідь, гуска, лелека, лось, шишкар, дятел, мурашка, зозуля.

— Як потрібно поводитися у природі, щоб не заподіяти шкоди тваринам?

— Чому багато видів тварин стають рідкісними? — Кого називають санітарами лісу? — Чим корисні птахи лісу? (Знищують безліч комах, які пошко-

джують дерева.) 2 Гра «Хто де живе?»

— Правильно оселіть тварин у їх «будиночки». ведмідь лігво лисиця дупло білка барліг бджола нора вовк вулик


— Чому потрібно дбати про тварин? — У природі все взаємопов'язане. Якщо знищити певну тварину,

яка, на перший погляд, не дає людям жодної користі, то можна за-вдати значної шкоди природі. Пригадайте мультфільм про те, як дід прогнав сову, яка не давала йому спати вночі. не стало сови, роз-велося багато мишей. Миші руйнували гнізда джмелів. їх стало мало, і не було кому запилювати конюшину. Конюшина не вродила, і дідова корова почала давати мало молока.

3 Гра «Скарги рослин і тварин» на що скаржаться ці рослини (тварини)? Зазначте стрілками.

як людина може їм зарадити?


4 Запам'ятай! — Запам'ятай! Ці тварини потребують охорони.

V . П і д с у м о к у р о к у Світ прекрасний навколо тебе — Сонце ясне і синє небо, Птахи і звірі, гори і ріки — нехай він буде таким навіки! нехай людина добро приносить — Бо світ навколо любові просить.

А. Потапова — які правила охорони тварин були вам відомі до сьогодніш-

нього уроку? — Про які ви дізналися сьогодні? — Що ви скажете тим, хто розорює пташині гнізда, завдає

шкоди птахам, малятам звірів? — чому на Землі зникають деякі тварини? — чому тварин слід оберігати? — як люди взимку повинні допомагати диким тваринам? — чим конкретно допомагає тваринам кожен із вас?


Урок 57 Тема. Свійські тварини рідного краю Мета: ознайомити учнів зі свійськими тваринами рідного краю; розкрити цінність тварин для людини; розповісти, що люди отримують від тварин; сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу; розширювати їх пізнавальний досвід; виховувати бережливе ставлення до тварин.


•• Вправа «Погода» — яка зараз пора року? — який місяць? — яке число? — Тепло чи холодно надворі? — який стан неба? — яка температура повітря? — чи були сьогодні протягом дня опади?

I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у •• Робота над загадками

• У воді купалась, • Сіре, біле, пухнасте, А сухою зосталась. (Качка) Схоже на зайчика. (Кролик)

Голодна — мукає, сита — жує, Всім дітям молоко дає. (Корова) Хвіст гачком,

ніс п'ятачком. (Свиня) Двічі родився, у школі не вчився, А години знає. (Півень) • З рогами, а не бик,

Доять, а не корова. (Коза) • Кругом бочки

Бігають клубочки. (Курчата і квочка)

— як назвати відгадки загальною назвою? — Сьогодні ми говоритимемо про тварин, які живуть поряд із

нами: кішок, собак і про інших також. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Бесіда про свійських тварин — Про кого йдеться?

• І мала, і кучерява І тихенька, і ласкава. Має брата баранця. називається... (вівця).

— А якщо тварина чоловічої статі, то як її назвати? (Баран)


• Я красивий, я ігривий Як біжу, то в'ється грива. Хвіст у мене довгий-довгий Хвіст у мене, мов шовковий. (Кінь)

У ч и т е л ь . якщо тварина чоловічої статі, то це кінь, жеребець, а якщо жіночої — кобила.

— Розгляньте малюнки. яка вовна у вівці, а яка шерсть у коня? (У коня коротка шерсть, у вівці довга вовна.)

— як ви вважаєте, де мешкають ці тварини? (У людей, у сараї, у селі)

— Правильно сказати — вівці мешкають у вівчарні, а коні — на конюшні.

Тварин доглядають люди. як називається людина, яка доглядає овець?

— Людину, яка доглядає за вівцями, називають пастухом, або вівчаром, а людину, яка доглядає коней, називають конюхом.

Кожна тварина вміє «розмовляти». Що робить кінь? (Ірже) — А як «розмовляє» вівця? (Мекає) — Вівці — дуже корисні тварини, вони дають нам вовну, з якої

потім виготовляють різні речі. як назвати дію, коли людина знімає вовну у вівці? За допомогою чого вона це робить?

Учитель показує малюнок. (Люди стрижуть овець ножицями.)

2 Розповідь про роль тварин у житті людини •• Робота за малюнками

— Розкажіть за малюнками про роль тварин у житті людини.


— які тварини дають нам: • їжу; • одяг; • взуття; • предмети побуту?

— які тварини працюють разом із людиною? Висновок. Тварини необхідні людині для існування. Вони дають

необхідні їй продукти харчування (м'ясо, молоко, яйця, мед); вовну та шовк для виробництва тканин; хутро для пошиття одягу; шкіру для взуття; ліки, якими лікують різні хвороби людини (зміїна і бджолина отрута, мед, борсучий жир).

Тварини — це помічники людини у важкій роботі (коні, віслюки, верблюди); це чудовий настрій, коли ви чуєте спів солов'я чи спосте-рігаєте в лісі за білкою, яка спритно стрибає з гілки на гілку і з ці-кавістю дивиться на вас.

3 Робота за малюнками свійських тварин Діти розглядають малюнки, називають свійських тварин. Розповіда-

ють, що людина отримує від тварин. — Що дає корова? — Що дає вівця? — Що дає свиня? — Що дає гуска? — Що дає курка? — Що дають курчата і півень? — З чого зроблені кросівки? — З чого зроблений светр? — З чого зроблена тканина? — З чого зроблені рукавички і шкарпетки? — З чого зроблені портфель, гаманець і сумка? — З чого зроблений сир? — З чого зроблена ковбаса? — З чого зроблені консерви? Користь від вівці: м'ясо вівці смачне та поживне, з молока виго-

товляють сир, бринзу, масло; з вовни виготовляють тканину і ши-ють одяг; шкіру обробляють і використовують для виготовлення одягу і взуття.

Користь від коня: люди вживають у їжу м'ясо (конину), молоко, але не в натуральному виді, а готують із нього молочнокислий про-дукт — кумис із приємним смаком та лікувальними властивостями, вітамінами A, B, C.

Користь від поросяти: м'ясо, сало, кров — використовують у їжу; оброблену шкіру в промисловості — для одягу, взуття.


Користь від корови: молоко, молочні продукти багаті на каль-цій, без якого не можливо уявити наш організм, ріст і міцність на-ших кісток; м'ясо використовують в їжі, а шкіру — для пошиття взуття.

Свійські кури: смачні та поживні, корисні для здоров'я продук-ти — м'ясо і яйця (вітамін D сприяє правильному формуванню ске-лету, профілактиці рахіту).


IV. У з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Нагодуй тварину» (робота за малюнками)

— Придумайте і напишіть клички цим тваринам. чим ви їх на-годуєте? Покажіть стрілками.


2 Робота в групах — Опишіть будь-яку свійську тварину. яку користь вона дає лю-

дині? 3 Робота над загадками • Хто із води виходить сухим? (акчак, аксуГ) • йде в поле — як дощечка, а з поля — як бочечка. (авороК) • Хто боком спить, а лежачи їсть? (янивС) • Хто родиться з бородою? (пац, азоК) 4 Гра «Тварини — наші друзі»

Учитель просить дітей назвати, які тварини можуть бути вір-ними друзями людини. Записує все перелічене дітьми на дошці.

Він об'єднує дітей у пари. Одна людина в парі — людина, ін-ша — його вірний друг (наприклад: кінь, собака, кішка, птах і т. ін.). Діти повинні придумати сценки про те, як певна тварина послужила людині у важку хвилину. V . п і д с у м о к у р о к у

— яких свійських тварин нашого краю ви запам'ятали? — які тварини є у вас дома? — які у них клички? — які свійські тварини є у вашої бабусі у селі? — Що вони їдять? — яку користь приносять тварини людям (корова, порося, вівця,

куриця, коза)? — Що люди одержують від тварин? — назвіть продукти харчування тваринного походження. — назвіть предмети одягу, взуття, побуту, сировину для яких

дають тварини. — які загадки про свійських тварин ви запам'ятали?

Урок 58

Тема. Праця людей у місті (селі) Мета: розширювати знання учнів про професії людей села і міста, про значення праці людей своєї місцевості; виховувати почуття гордості, любові до свого міста, району, краю.


•• Вправа «Погода» — яка зараз пора року?


— який місяць? — яке число? — Тепло чи холодно надворі? — який стан неба? — яка температура повітря? — чи були сьогодні протягом дня опади?

I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у •• Робота над прислів'ями • Праця людину годує, а лінь марнує. • Без охоти нема роботи. • Без труда нема плода. • Будеш трудиться — будеш кормиться. • Губами говори, а руками роби! • Де руки й охота, там скора робота. • Діло майстра величає! • Землю красить сонце, а людину — праця.

— яка головна думка висловлена в цих прислів'ях? — Сьогодні на уроці говоритимемо про працю, про професії лю-

дей нашого краю.

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у — Сядьте зручніше на своїх місцях, ми вирушаємо подорожу-

вати нашим краєм. Уявіть, що ми подорожуємо потягом. Визирніть у вікно. (Учи-

тель демонструє фотографію пшениці.) Що ви бачите? (Поле з пше-ницею.)

— як інакше можна сказати? (Золота нива) — Що комбайни роблять на полі? (Учитель демонструє фото-

графію комбайнів.) (Комбайни прибирають пшеницю.) — як називають людей, які вирощують і прибирають пшеницю?

(Хлібороби, механізатори, комбайнери, агрономи, трактористи) — нелегка праця землероба. не у затишному приміщенні під

дахом вирощують хліб. Усім вітрам і зливам, усім примхам при-роди відкрите пшеничне поле. Той, хто вирощує хліб, цінує кожний шматок хліба. Учіться і ви змолоду цінувати працю інших.

Пропоную помандрувати разом із пшеницею. З поля на машині (фотографія) пшениця потрапляє на елеватор.

Це приміщення, де зберігають зерно (фотографія). як називається людина, яка водить машину? (Водій, шофер)

— З елеватора пшениця потрапляє на млин, де перетворюється на борошно.


Продовжимо нашу подорож і дізнаємося, що ще вирощують у селі. (Фотографія поля соняшнику)

• Иа сонечко я схожий і сонце я люблю. До нього повертаю голівоньку свою. (Соняшник)

• Стоїть палиця, на палиці хатинка, а в тій хатинці — повно лю-дей. (Соняшник) — Подорожуємо далі. (Фотографія прибирання яблук, поля цу-

крового буряка) — Куди потім потрапляє урожай? (Фотографія цукрового за-

воду, готової продукції — томатів і т. ін.) — наша подорож триває, і ми потрапляємо на ферму. — як ви розумієте значення слів ферма, фермер? (Ферма — тва-

ринницький підрозділ сільської місцевості, спеціалізоване звірів-ницьке господарство. Фермер — власник ділянки землі або декіль-кох свійських тварин, який забезпечує собі кошти для існування нелегкою працею; власник або орендар ферми.)

— Є на фермі і теслярі, і слюсарі. (Фотографія ферми, птицеза-воду тощо)

— Продукція із ферми, заводу потрапляє до магазинів міста. Люди якої професії працюють у магазині? (У магазині працюють продавці.)

— Чиї батьки — продавці? — А які професії вам ще відомі? (Лікар лікує. Учитель учить.

Перукар підстригає. Продавець продає. Водій перевозить. Будівель-ник будує. Доярка доїть. Пастух пасе. Музикант грає.)

— Чи є з-поміж ваших рідних представники цих професій? — Де працюють люди у місті? (У місті працюють лікарі, інже-

нери, будівельники.) — У місті дуже багато робочих місць. Можна працювати на за-

воді, фабриці, споруджувати будинки, дороги, займатися науковою діяльністю.

Діти, є люди, яких називають інтелігенцією. Це люди, зайняті розумовою працею. До них належать лікарі, учителі, бухгалтери, музиканти і багатьох інших.

Отже, підіб'ємо підсумок і зробимо висновок: чи залежать про-фесії від того, де ми живемо — в місті чи в селі? (Так, залежать. Багато людей у селі працюють на полях, на фермах, а також на підприємствах міста. Останні переробляють сільськогосподарську продукцію. Є продавці, які реалізують готову продукцію заводів, комбінатів.)




— на дошці — картинки із зображенням людей різних професій. необхідно розділити їх на дві категорії. я називатиму певну про-фесію, а ви плескатимете у долоні 1 раз, якщо це тільки міська професія, двічі, якщо лише сільська професія, не плескатимете, якщо ці професії є і в місті, і в селі.

Менеджер, учитель, тваринник, доярка, продавець, агроном, во-дій, ветеринар, викладач інституту, пастух, артист театру.

2 Тестування 1) яку професію не може мати міський житель? • Лікар; • доярка; • учитель. 2) яку професію не може мати у сільський житель? • Артист; • водій; • хлібороб. 3 Гра «Продукти»

Учитель називає продукти харчування або предмети промисло-вого виробництва.

Завдання учнів: плеснути в долоні, коли почують назви продук-тів сільського господарства.

Цибуля, капуста, блуза, самокат, масло, гречка, рис, будильник, зошит, настільна лампа, м'ясо.

4 Бесіда про бережливе ставлення до речей — як народжується книга? як виготовляють хутряні речі?

Звідки беруться виделки, ложки і ножі? Усе це зроблено руками людини з природних матеріалів — дере-

вини, металів, шерсті. Добуваючи різні матеріали, люди змінюють природу, досить

часто завдають їй шкоди. Природні багатства потрібно берегти — адже вони не безмежні. До речей і навчального приладдя слід ста-витися дбайливо, адже кожен зошит і підручник — це вирубані для їх виробництва ліси. А ліс — це дім для тварин, їжа, ліки.

Учні розглядають малюнки різних речей, називають їх. Обирають, що виготовлено з тканини, з дерева, з металу.

— які з цих предметів виготовляють у нашому місті (селі)? — назвіть професії людей, які виготовляють меблі, шиють одяг,

споруджують будинки.


— Хто з ваших батьків, родичів або сусідів працює на швацькій фабриці, меблевому комбінаті, на будівництві?

5 Гра «Хто що робить?» — З'єднайте стрілками.

Хто пише книги? лікар Хто лікує людей? учитель Хто учить дітей? письменник Хто лікує тварин? пекар Хто пече хліб? ветеринар

— Люди яких професій повинні докласти зусиль, щоб ви мали на столі хліб? напишіть.

6 Робота за малюнками — Для чого люди розводять цих тварин? Закресліть зайве.


— Що з чого зроблено? Дайте відповідь за допомогою стрілок.

Із льону та бавовни

Із вовни і хутра

V . п і д с у м о к у р о к у •• Творче завдання

намалюйте відповідь на одне з питань, записаних на дошці. • Що люди роблять в селі? • Чим займаються в місті? • Що місто дає селу? • Що дає село місту?

Висновок. Місто не зможе вижити без села, а село — без міста. — які міські професії ви знаєте? — які професії сільські вам знайомі? — назвіть загальні професії для міста і села.


Урок 59 Тема. Дослідницький практикум. Чим славиться моє місто (село) Мета: розширювати знання про населений пункт, де проживають діти; ознайомити з пам'ятками рідного краю; формувати пізнавальний інтерес; виховувати любов до рідного краю.


•• Вправа «Погода» — яка зараз пора року? — який місяць? — яке число? — Тепло чи холодно надворі? — який стан неба? — яка температура повітря? — Чи були сьогодні протягом дня опади?


МОЄ МІСТО Для мене моє місто (село) — справжній рай, Хоча інколи його так і не назвеш. (Назва міста, села) — чарівний край, Гарнішого, напевно, не знайдеш.

Для кожного найкраще місто на Землі, Те місто, де пройшли його дитячі роки. Міста великі, і міста малі, Дарують нам цікаві перші кроки.

— як назвати одним словом місто і село? (Населені пункти) — Де ми живемо? — як називається наше місто? — Що ви знаєте про свій населений пункт? — Коли він виник? — Чому має таке ім'я? — Чи немає в місті (селі, селищі) народних промислів, назва

яких пов'язана з ім'ям населеного пункту? — Тема нашого уроку — «Чим славиться моє місто (село)».

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у 1 Гра «Малюнки з виставки»

— Щоб підготувати учнів до сприйняття нового матеріалу, про-ведемо гру «Малюнки з виставки».


Зараз роздам фотографії, листівки з краєвидами, архітектур-ними спорудами, пам'ятниками міста (села), де живуть діти, а ви маєте відповісти на запитання.

— як називається наше місто (село)? — Чи подобається вам наше місто (село)? Чим саме? — Чим воно особливе? Що в ньому такого, чого немає ніде? — Що ви зробили б для того, щоб наше місто (село) стало ще

кращим?

2 Розповідь учителя — У кожного населеного пункту є своя назва. Історія появи цих

назв часто пов'язана з іменами їх засновників. Місто Санкт-Петер-бург зобов'язане своїм ім'ям його засновникові — Петру I. Саме він вирішив закласти в гирлі неви нове місто.

Іменами великих князів названі міста України. За легендою, за-сновником Києва був князь Кий, який прийшов сюди разом із бра-тами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю.

Львів заснував князь Данило Галицький і назвав його на честь свого сина Лева.

Харків названий іменем козака Харка. Чернігів, за легендою, отримав назву від князя Чорного і княжни Чорної, які героїчно за-гинули в битві з хозарами, але не далися до рук ворогів. Володимир-Волинський названий іменем князя Володимира Святославича, який збудував його як фортецю на кордоні Київської Русі.

якщо місто стояло на великій річці, то воно часто отримувало однойменну назву: Донецьк (річка Донець), Ужгород (річка Вже), Дніпропетровськ (річка Дніпро), Полтава — пов'язана з назвою річки Олтави (так раніше називалася Ворскла).

Багато назв пов'язано з географічним положенням населеного пункту або з природою краю: село Заріччя, село Високе, селище низьке, селище Сосновий Бір, місто Березняки.

У кожної назви населеного пункту є своя історія, і в цьому його цінність. Вона може про багато що розповісти: про творців, коли і як заселялася територія, чим займалися наші пращури, якою була природа.

3 Бесіда з елементами розповіді — Коли і ким було засновано місто? — Чому воно дістало таку назву? — які місця є найулюбленішими для жителів міста? Чому? — які навчальні заклади, пам'ятки, пам'ятники є в місті? Коли,

ким і на честь якої події ці пам'ятники споруджені?


— Пам'ятники встановлюють видатним громадянам, героям, ученим, мандрівникам, державним діячам, письменникам, худож-никам, композиторам. Пам'ятники — це славне минуле рідного краю і його прикраса.

— як необхідно охороняти пам'ятники? — які люди жили на території міста у давнину? Чим вони за-

ймалися? Чим прославилися? — які добрі традиції та звичаї мали жителі? — Чим славиться населений пункт нині? Бесіда супроводжується розгляданням фотографій.

4 Творча вправа «Розкажи про своє місто (село)» Учні мають розповісти про своє місто або село за запитаннями: — як називається річка, біля якої ти живеш? — які є рослини у твоєму місті чи селі? — які птахи в'ють гнізда біля твого дому? які рослини і тва-

рини твого краю потребують охорони? •• Фізкультхвилинка

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Де ти живеш» (робота за малюнками)

— Де ти живеш? Розфарбуй відповідний малюнок.

Орієнтовне календарне планування уроків навчання грамоти 2 5 7

— Допиши свою адресу.

— Розфарбуй визначні місця, які є там, де ти живеш. Розкажи про них.

Учні «мандрують» містом (селом), називають визначні місця, які є там, де вони живуть, розповідають про них.

Учитель має наголосити на негативному ставленні до людей, які руйнують або пошкоджують об'єкти природи, історичні пам'ятки свого краю.


2 Творча вправа «Чому так називається?» — назви селищ, міст, парків, вулиць, будинків можуть розпові-

сти багато цікавого про життя наших пращурів, батьків, бабусь і дідусів.

Учні називають вулиці, на яких живуть, учитель пояснює, що означа-ють ці назви.

3 Гра «Нові назви» Запитайте у дітей, чому їх місто (село) так називається. Запро-

понуйте дати місту (селу) власні назви. 4 Гра «Хвости»

— Закінчіть речення. • Моє місто називається... • Центральна вулиця міста... • я живу на вулиці... • У місті є такі парки... • У місті виготовляють... 5 Метод «Мікрофон»

Що потрібно робити кожному жителеві міста (села), щоб воно стало ще кращим?

6 Робота над прислів'ями • Та земля мила, де мати народила. • Кожному мила своя сторона. • Рідна домівка, рідна сім'я — тут виростає доля моя. • Де рідний край, там і рай. • Де не є добро, а вдома краще.

V . п і д с у м о к у р о к у — Що нового дізналися про своє селище? — які навчальні заклади, пам'ятки, пам'ятники є в місті? — як називається вулиця, на якій стоїть школа? — Чим вулиця відрізняється від проспекту? провулка? площі? — які проспекти є в нашому місті? — як називається центральна площа нашого міста? — як називається ваше місто (село)? — на якій вулиці розташована ваша оселя? — Що вам відомо про походження назви рідного міста (села)? — Що цікавого (особливого) є у вашому місті (селі)? — Чим займаються люди у вашому місті (селі)?

М О Я К Р А Ї Н А — У К Р А Ї Н А

Урок 60 Тема. Україна — моя Батьківщина. Дослідницький практикум. Мандрівка Україною, про яку ти мрієш Мета: дати учням первинне уявлення про Україну як державу, про усвідомлення своєї приналежності до України; розповісти про столицю України, про гори, моря і річку Дніпро; сприяти розвитку спостережливості, мислення, уяви, пам'яті, активності; виховувати громадянські почуття, любов до Батьківщини.


•• Вправа «Погода» — Сьогодні квітня, день тижня надворі по-

года. небо Опади Вітер — як змінилася погода за цей тиждень?

I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у •• Робота над загадкою І. Січовика

Красивий, щедрий рідний край, І мова наша солов'їна. Люби, шануй, оберігай Усе, що зветься. (Украіна).

— Діти, як називається країна, у якій ми живемо? — Україна — наша земля. Ми називаємо Україну нашою Бать-

ківщиною, тому що тут народжувалися, жили та вмирали наші да-лекі пращури. Це велика, багата і прекрасна країна.

Тема нашого уроку — «Україна — моя Батьківщина». Ми здій-снимо мандрівку Україною, про яку ви мрієте. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Робота над фотографіями

Учні розглядають фотографії різних куточків України, складають ре-чення.

— Чим багата Україна? — якого кольору пшениця, зерно? — Щоб родила пшениця, що потрібно? — якого кольору мирне тихе небо?


— Ми живемо в Україні. Це наша держава, це наша Батьків-щина. Батьківщина — це земля не лише ваших батьків, але й дідів й прадідів. Батьківщина — це край, де здавна звучать наша рідна мова і материнська пісня. наша Батьківщина зветься Україною. Україна — це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це широкий Дніпро-Славутич, що несе свої води в Чорне море. Україна — це і той край, де ви живете і зростаєте. Україна славиться хлібом, пшеницею. В Україні Чорне й Азовське моря, багато річок, на яких ви відпочи-ваєте. Україна — мирна країна, її народи хочуть жити в мирі й зла-годі.

— як називається наша держава? — Чим багата Україна? — які гори є в Україні? — які моря є в Україні? — яка річка протікає через усю Україну? — як народ прославляє Дніпро? — Чому говорять, що Дніпро — гордість України? — яке місто є столицею України? Де воно розташоване? Учні розглядають фотографії, складають речення про пам'ятні місця

Києва.


Україна, (Діти розводять руки в сторони.)

Рідний край, (Піднімають руки догори.)

Поле, річка, (Повороти тулуба з розведеними в сто-рони руками.)

Синій гай. (Присідання.)

Любо стежкою іти (Ходьба.)

Тут живемо я і ти! (Беруть одне одного за руки.)

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Робота в групах

Учитель пропонує учням об'єднатися у групи по 5-6 осіб за принципом «Квіти» (дзвіночки, конвалії, барвінки, ромашки, ай-стри).

Кожна група отримує набір карток зі словами: краінастбоук, мтеквітчизна, убатьківщина, оземлякронті.

Завдання: знайти слова, близькі за значенням до слова «Укра-їна».

Моя країна — Україна 261

2 Робота над прислів'ям • Людина без Батьківщини, що пташка без домівки. • нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини. • Та земля мила, де мати народила. 3 Творча вправа «Скажи своє слово про Україну»

— Розкажіть, якою ви хочете бачити нашу державу. Що для неї можете зробити сьогодні?

Учитель пропонує учням працювати у «Колі», що дає можливість усім присутнім на уроці дітям дати свій варіант відповіді, хоча під час цієї форми роботи відповіді обов'язково повторюватимуться.

Удома учні малюють ілюстрації на тему «Ми любимо свою Україну». — Щоб Україна стала прекрасною державою, ви маєте дбати про

її зміцнення й процвітання. Ваша любов до України виявляється у старанному навчанні, повазі до людей праці, до українських тра-дицій, любові до природи.

4 Робота за малюнками — Чим славиться Україна? Розкажіть, розфарбуйте картинки.


Учні розглядають малюнки, називають їх, складають речення про те, чим славиться Україна.

— Батьківщина багато означає для кожного з нас. Це, переду-сім, місто або село, де ви народилися. Рідним краєм ми називаємо місце, де минуло наше дитинство. Батьківщиною українці назива-ють Україну — країну, у якій разом живуть.

Усі жителі Землі складають світову спільноту землян. Отже, ко-жен із нас є водночас членом суспільства свого міста або села, грома-дянином України і землянином.

— назвіть рідні вам місця. • Моє рідне місто (село) • Моя Батьківщина • Моя планета

V . п і д с у м о к у р о к у — як називається наша Батьківщина? — Чим вона багата і славна?

Урок 61

Тема. Карта України. Умовні позначення на карті (рівнини, гори, водойми) Мета: дати учням уявлення про карту України та умовні позначення на ній рівнин, гір, річок, морів; учити знаходити на карті України рівнини, гори, водойми; розвивати мислення, мовлення, увагу, спостережливість; розширювати світогляд дітей; вихову-вати любов до рідної країни.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Велика і прекрасна наша країна Україна. Розкажіть, що ви

знаєте про нашу країну. — В Україні різноманітна природа. Сьогодні ми вирушимо у по-

дорож Україною, не виходячи з класу.



— наша країна займає велику територію. Але ми можемо подо-рожувати у будь-який куточок, не виходячи з класу. У цьому нам допоможе... як ви вважаєте, що саме? Відгадайте загадку.

Моря є — плавати не можна. Дороги є — їхати не можна. Земля є — орати не можна. Що це? (Карта)

— Правильно, це карта. (На дошці учитель вивішує фізичну карту України.)

— Розгляньте карту України. — які кольори ви бачите на ній? — Географічні карти зазвичай кольорові. Поверхню Землі, воду

зображують різними умовними кольорами. Воду на Землі (океани, моря, річки, озера) зображують на карті синім кольором; гори — ко-ричневим; рівнини — зеленим кольором.

2 Фізкультхвилинка Учні стають біля парт, учитель у кольорі показує поверхню

Землі (гори — руки вгору; вода — руки в сторони). IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в

1 Гра «Не помились» — Що означають на карті різні кольори?

• Блакитний — вода • Зелений — рівнини • Коричневий — гори

— я показуватиму малюнки, а ви — колір, яким цей предмет позначений на карті. (Діти показують кольорові олівці.)

2 Робота за картою України — Де існують країни без людей, міста — без будинків, ліс — без

дерев, море — без води? (На карті) — Для того щоб подорожувати картою, потрібно навчитися чи-

тати карту. Читати — це не означає читати тільки написи на ній. Потрібно розуміти й особливу мову карти — умовні знаки. До них належать різні кольори й інші позначки. 1) Знайдіть на карті блакитний колір. Що він означає? назвіть де-

кілька морів. 2) Знайдіть на карті зелений колір. Що він означає? назвіть об'єкт

зеленого кольору. (Рівнина)


3) Знайдіть об'єкт коричневого кольору. назвіть його. (Гори) 3 Тестування «Так чи ні?» 1) Зеленим кольором на карті позначені рівнини. (Так) 2) Об'єкти на карті показуй тільки пальцем. (Ні) 3) Блакитним кольором на карті позначена вода. (Так) 4) на карті України є океан. (Ні) 5) Коричневим кольором на карті позначені гори. (Так) 4 Практична колективна робота

Ліплення з кольорового пластиліну карти України. V . п і д с у м о к у р о к у

— яким кольором зображують поверхню Землі? — яким кольором на карті позначені гори? (Коричневим) — яким кольором на карті позначені рівнини? (Зеленим) — яким кольором на карті позначені моря й океани? (Блакит-

ним) •• Робота за малюнком

— Розгляньте карту України. Розкажіть за допомогою карти про Україну. Розфарбуйте територію області, у якій ви живете.

r v i o p ^


Урок 62 Тема. Водойми України Мета: ознайомити учнів із видами водойм на території України; учити знаходити на карті України водойми, пояснювати господарське значення водойм; розвивати спо-стережливість, уяву, пізнавальний інтерес; виховувати прагнення охороняти і при-множувати природу рідного краю.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Відгадайте загадку-добавлянку.

Відома з віку рідина, Усяк її вживає, Буває хмаркою вона, Сніжинкою буває, Бува, як скло, Крихка, тверда Звичайна, (підкажіть)... (вода).

— Сьогодні ми поговоримо про воду — одне з найбільших ба-гатств на землі, про водойми, що існують в Україні. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Розповідь учителя про значення води — Вода необхідна всім живим істотам. Рослини, тварини, люди

п'ють воду для того, щоб постійно відновлювати запаси в організмі. Без води живий організм гине.

Вода потрібна людям не лише для того, щоб пити. Водою люди-на вмивається, пере одяг, готує на ній їжу. Водою люди поливають рослини, які вони вирощують для своїх потреб. Вода надає руху турбінам на електростанціях і завдяки цьому в наших будинках є світло.

Погляньте на карту України. Синій колір означає воду, інші ко-льори — сушу. (Розглядання карти.)



• Синя стрічечка блищить, Щось тихеньке гомонить І біжить собі, біжить, не зупиниться й на мить. (Річка)

• З-під землі біжить, водичка, Але це не озерце, не струмочок і не річка, А ц ілюще , (джерельце).

• не море, не земля, Човни не плавають, І ходити не можна. (Болото)

• Стоїть корито, повно води налито. (Ставок) • Посеред поля лежить дзеркало:

Рама зелена, поле блакитне. (Озеро)

3 Розповідь про водойми України — Джерела, річки, озера, болота, ставки, водосховища — все це

водойми. Розгляньте ілюстрації на дошці. — які водойми вам знайомі? Де ви їх бачили? — Чи є якісь водойми поблизу вашого будинку? — Водойми поділяються на природні та штучні. Ті водойми, що

утворилися самостійно, без втручання людини, є природними: річки, джерела, моря. А ті водойми, які створила сама людина, на-зиваються штучними: водосховища, канали, ставки.

— яка найбільша річка України? (Дніпро) — найбільшою правою притокою Дніпра є річка Прип'ять. най-

більшою лівою притокою Дніпра є річка Десна. Учитель показує на карті України найбільші річки. — на земній поверхні є западини, різні завглибшки і зав-

ширшки. Вони заповнюються водою, і таким чином виникають озера. найбільше в Україні озеро — Світязь.

4 Розповідь про охорону водоймищ 1) Робота над віршем.

— Послухайте вірш. я БЕРУ СВОЄ ВІДЕРЦЕ

я беру своє відерце Цілу ніч вони не спали — І біжу мерщій по воду, Раннє сонце виглядали, Бо чекають на городі Хочуть їсти, хочуть пити, Помідори й огірки. Та не вміють говорити.


ні очей, ні вух не мають, Помідори червоніють, Та мене вони впізнають. Бо подякувати не вміють. їх щоранку напуваю, А зелені огірочки їм я пісеньку співаю. Тулять листя до руки.

Г. Чубач

— Чому дівчинка поспішає на город? — навіщо вода рослинам? — Без води життя на Землі неможливе: в'яне квітка, страждає

звір, замовкає пташка. Усе живе потребує води. Кожна її краплина є дорогоцінним скарбом природи. Вода напуває Землю, яка годує людину. Усьому живому потрібна чиста вода. А вона в багатьох мі-сцях забруднюється від того, що в неї потрапляють шкідливі від-ходи із заводів і фабрик. Щоб цього не відбувалося, на підприєм-ствах необхідно будувати очисні споруди.

Охорона чистоти води так само важлива, як охорона чистоти по-вітря. Крім того, воду слід бережливо використовувати, не витра-чати її дарма, не забувати закривати крани.

2) Робота над оповіданням «Бережіть воду». Вода лилася з крана невпинною цівкою. — Хто це тут порядкував? — суворо запитала ніна. — Та я руки мив, — почервонів Микола. — А кран чого не закрутив? — А хіба що? Вода ж ледь-ледь цідиться. — Ледь-ледь, — а кухлик за хвилину повний. До вечора ціле

озеро натекло б. Де не взявся Гаврик. Він облизнувся, бо дуже хотів пити. Ми-

кола вилив воду з кухлика в мисочку. Гаврик, помахуючи хвостом, заходився пити.

Тим часом кухлик наповнився знову. Микола полив на підві-конні квіти. Листочки примули розправилися і посвіжішали.

— Усім-усім потрібна вода, — сказала повчально ніна. — І лю-дям, і птахам, і тваринам, і рослинам. А візьмемо машини. Авто-мобіль без неї не обійдеться. Трактор — також. І заводи й фабрики без води не працюватимуть.

— я все зрозумів, — сказав Микола і міцно зачинив кран, щоб води даремно не витекло ані краплини.

Б. Вовк

— А як ви бережете воду? — як потрібно оберігати воду річок, озер від забруднення?




1 Розгадування кросворда •• Кросворд УКРАЇНА

1 У 2 К

3 Р А I

5 Н 6 А

1) Не дід, а сивий. Не спить, а стелиться. Вкриває землю й океан, А звуть й о г о , (туман).

2) Між берегів текла, текла, Мороз зміцнів — під скло лягла. (Річка)

3) Не скляний він, не з металу, А прислухайтесь — дзвенить, Риє землю він розталу І до річечки біжить. (Струмок)

4) Росте вона до долу головою, Росте вона холодною зимою. А тільки сонечко засяє — Вона заплаче і вмирає. (Бурулька)

5) Гарна зірка сніжно-біла На рукав мій залетіла, — Поки ніс її сюди, Стала краплею води. (Сніжинка)

6) Пушинкою буває, Буває хмаркою вона, Бува, як скло, Крихка й тверда — Звичайна, підкажіть . (вода).

2 Гра «Що зайве?» Азовське , Тихий , Чорне. Дніпро, Свитязь, Дністер.

3 Складання речень-висновків «Значення водойм» Водойми — це сховища води. Будинок для рослин і тварин. Місце відпочинку людей. Служать для перевезення вантажів. Люди використовують в побуті та на виробництві .

4 Ознайомлення з правилами дбайливого ставлення до водойм 1) Правильно зберігати і використовувати добрива й отрутохімі -

кати. 2) Повідомляти до суспільства охорони природи про залишені без

нагляду отруйні речовини. 3) Оберігати тварин і рослини.

2 "

3 ,;

4

4


4) Заборонено мити у водоймах машини й інші транспортні засоби, оскільки у воду потрапить бензин або машинне масло.

5) Не викидати сміття у водойми і не залишати його на березі. 6) Стежити за чистотою води, розчищати джерела і струмки. 5 Гра «Склади речення зі складів»

ДА ВО ПО ВСІМ ТРІБ НА (Вода потрібна всім.)

V . п і д с у м о к у р о к у — Які водойми на території України ви знаєте? — Покажіть їх на карті України. — Яке господарське значення водойм? — Водойми потребують охорони. Яке значення екологічно чи-

стої води для життя всього живого?

Урок 63 Тема. Міні-проект. Як облаштувати джерело? Мета: створити умови для збагачення індивідуального досвіду дітей про джерело; роз-вивати пізнавальну активність, допитливість; пробуджувати інтерес до навколишнього світу; виховувати бережливе ставлення до джерел.




Із-під гірки, з-під крутої Прокладається норою Та й до моря утіка Через лози по ярах. (Джерело)

— Для чого нам потрібні джерела? — Яким є їх значення для життя на Землі? — Сьогодні ми дізнаємося, як облаштувати джерело.



1 Читання вірша Т. Коломієць «Джерельце: Джерельце під вербою Виблискує водою. Прийду до нього й до ладу Порозчищаю, обкладу.

» Все дно камінням обмощу, В пісок ні краплі не пущу. Задзвенить і заспіва Вода джерельна, мов жива.

— Що таке джерело? Джерело — потік підземної води, іншої рідини, що витікає на

поверхню землі; початок чого-небудь, звідки виходить щось. — Отже, місце, де на поверхню землі виходить підземна вода,

називається джерелом. Джерельна вода завжди чиста, холодна, її приємно пити. Така

вода додає сили, здоров'я. Джерела потрібно оберігати, розчищувати, адже там, де є дже-

рела, водойми завжди поповнюються водою. 2 Фізкультхвилинка

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Робота в групах 1) Гра «Шифрувальники».

Учні об'єднуються у 5 груп. Учитель дає окремі слова, які слід об'єднати в прислів'я і пояснити їх

зміст. • Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися. • Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити. • Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися. • З малого джерела велика річка буває. • В живому джерелі вода студена. 2) Гра «Не помились».

Учні об'єднуються у 2 групи — хлопчики і дівчатка. 1-ша група. Що робить джерельце? — Напуває, дзюрчить, виті-

кає... (Засихає, веселить, сміється, умиває, освіжає, холодить, спі-ває, плаче...)

2-га група. Яким буває джерельце? — Цілющим, ласкавим, хо-лодним... (Смачним, радісним, сумним, мінеральним, лісовим, чи-стим, світлим, живим, зажуреним...)

2 Складання казки за поданим початком На лісовій галявині було джерельце. До нього приходили напи-

тися смачної водиці лісові мешканці. Але одного разу вони поба-чили, що джерельце висихає...


Зразки дитячих казок

ДЖЕРЕЛЬЦЕ В БІДІ На лісовій галявині було джерельце. До нього приходили напи-

тися смачної водиці лісові мешканці. Але одного разу вони поба-чили, що джерельце висихає.

Звірята вирішили допомогти джерельцю. Поскликали всіх зві-рят лісу і почали думати, як зарадити біді. Рішення знайшов муд-рий їжачок. Але виконати його доручили Зайчикові, — не завжди ж йому ховатись у кущах!

Вибіг Зайчик на галявину і причаївся. Він чекав на людей. І ось Зайчик побачив гурт дітей. Як показати їм дорогу до джерельця? Набравшись сміливості, Зайчик підбіг до дітей. Зупинився і пома-нив лапкою. Діти зраділи запрошенню. Та, побачивши джерельце, одразу зрозуміли, що звірятам загрожує небезпека. Без води вони загинуть!

Діти швидко побігли додому. Принесли лопати, відра, грабельки. Почали розчищувати. Джерельце врятоване! Звірята дякували ді-тям і частували смачними дарами лісу.

ЛІСОВЕ ДжЕРЕЛЬЦЕ

На лісовій галявині було джерельце. До нього приходили напи-тися смачної водиці лісові мешканці. Але одного разу вони поба-чили, що джерельце висихає.

Довго радились звірі. Чому так сталося? І тут вони побачили, що джерельце забруднене. Білочка запропонувала послати в ефір сиг-нал біди. Допомогти звірятам на космічному кораблі прилетіли сло-ник Кузя і бегемотик Пуф. За допомогою насоса вони викачали за-бруднену воду. Через деякий час вода у джерельці стала кришталево чистою. Усі звірі щиро дякували слоникові Кузі та бегемотикові Пуфу за допомогу.

V . п і д с у м о к у р о к у — Що нового дізналися на уроці? — Чому джерела потребують охорони? — В Україні здавна шанували джерела. Чистота та бездоганні

смакові якості джерельної води сприяли тому, що народ надавав їм символічного значення — воду вважали живою, тобто особливо ці-лющою. За народними повір'ями, жива вода давала силу, зцілювала рани і повертала до життя.


Урок 64 Тема. Найбільші річки та озера України, їх значення для людини Мета: ознайомити учнів із найбільшими річками та озерами України, їх значенням для людини; розвивати світогляд, мовлення і мислення учнів; виховувати любов до природи.




• Довгов'яза Лепетиха — Буркітлива, а то тиха. То повзе десь на околі, То біжить на лузі, в полі. Коли сонце довго гріє — Зразу чахне та хворіє:

В спеку літньою порою Слабне, робиться сумною. Тільки ж добрий дощ пройшов — Як вона здорова знов; Знову жвава, говірка. Що це таке? Ц е . (ріка).

А. Разцветиков

— Так, правильно, — це річка. Говоритимемо сьогодні про най-більші річки та озера України, їх значення. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Розповідь учителя — Відгадайте загадки.

• Крутиться, вертиться, берега держиться. (Річка) • Тече, тече — не витече, біжить, біжить — не вибіжить. (Річка)

— Які річки протікають у нашому місті? — Багато річок є на Землі. У кожної — своя назва, своя «вдача».

Течуть вони біля сіл і міст, гордо несуть свої води в далечінь. Поча-ток річці дають джерела, які виходять на земну поверхню. Багато річок беруть початок з озер, боліт, зі схилів гір. Кожна починається невеликим струмком, кілька струмків утворюють річку. Річки не-суть свої води в море.


2 Читання вірша М. Вінграновського «Наша річка» Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня, Ця річечка — Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені іще. Тече вона в городі в нас під кленом, І наша хата пахне їй борщем. Цвіте над нею небо здоровенне, Солодкими хмаринами з дощем. Ця річечка тече для клена і для мене, її й тоді я бачу, коли сплю. Я річечку оцю, в городі в нас під кленом, Як тата й маму, і як мед люблю.

— Що ж таке річка? Зачитаємо визначення з тлумачного слов-ника.

Ріка — постійний водяний потік із природною течією по руслу, від витоку вниз до гирла.

3 Легенди про найбільші ріки України — В Україні найбільшими є такі ріки: Дніпро, Дністер, Десна,

Південний Буг, Сіверський Донець, Ворскла та ін. (Учитель пока-зує на карті України найбільші річки.)

— Послухайте, будь ласка, легенди про найбільші ріки України.

ДНІСТЕР Колись у давнину тут, де тече Дністер, плюскотів маленький

струмочок, а вздовж нього подекуди жили люди. Були поміж них мисливці й хлібороби. Вели вони свій незвичайний календар. Ко-жен день позначали на піску, що був на березі струмка, мітками. Що не день, то нова мітка. За ними люди знали, скільки днів зали-шилося, наприклад, до весни.

Але одного разу струмок розлився. Коли вранці вода спала, ви-йшли люди на берег, а позначок немає.

— Хто дні стер? — бідкалися люди. — Та хто? Струмок дні стер. — З того часу почали називати струмок, який дні стер, — Дністер. Тепер це вже не струмок, а велика річка. А початок бере вона аж

у Карпатах із-під могутнього дуба, де вода б'є догори водограєм.

ЛЕГЕНДА ПРО ДНІПРО ТА ДЕСНУ Жив у стародавні часи могутній богатир Лиман, і було в нього

двоє дітей — дочка Десна та син Дніпро. Десна була старшою,


а Дніпро молодшим. От виросли діти, настав час Лиману переда-вати їм свої володіння. Каже батько:

— Діти мої любі, приходьте завтра до мене за благословенням. Хто першим прийде, тому й спадок мій залишу.

Полягали Десна та Дніпро спати. Та не спиться Дніпрові, сон не йде до нього. Хоче син першим батькове благословення взяти. І ран-ком, як тільки зоря зійшла, Дніпро прийшов до Лимана.

— Благословіть, тату! — Добре, сину,— каже Лиман. — Та чому ж не прийшла Десна,

адже вона старша за тебе і більше прав має на мій спадок? — Вона ще спить, батьку,— відповів Дніпро. Благословив Лиман сина, і той пішов батьківську землю міряти,

господарювати на ній. Проспала Десна вранішню зорю. Прокинулась — а молодшого

брата вже немає. Прибігла до батька: — Благословіть, тату! Лиман благословив дочку, а потім каже: — Дніпро першим від мене благословення взяв, але якщо випе-

редиш його і першою землю мою зміряєш — пануватимеш на ній по праву.

Побігла Десна за братом, а попереду себе сокола пустила, щоб він дорогу їй показував. Але як не намагалась, усе одно випередити Дніпра не змогла. Раптом побачила Десна братів слід: «Якщо не ви-переджу його, то разом із ним отримаю батьківську спадщину».

Ступила Десна у слід Дніпра — і вмить обидва стали ріками, по-текли разом. Це батько вирішив примирити дітей своїх.

Проте Дніпро з тих пір усе одно вважається головною річкою Вкраїни. Як розрізнити, де вода сестри, а де — брата? У Десні вода світліша, а в Дніпрі темнувата.

4 Розповідь про найбільші озера України — Відгадайте загадку.

• Стоїть корито, повне води налито. (Озеро) — Озера називають блакитними перлинами, синіми очима

Землі. Великі озера України: Світязь, Кундук, Ялкуг, Кагул і Синевир.

Найбільшим озером є Ялпуг в Одеській області. Найглибшим озе-ром є Світязь на Волині.

За формою озера бувають круглими, довгими, серпиком, груш-кою. Вони ще бувають із солоною і прісною водою. Озеро Світязь чи-мось схоже на море. У вітряну погоду хвилі тут досягають півтора-метрової висоти.


ЛЕГЕНДА ПРО СИНЕВИР Назва Синевир походить від імені графської дочки Синь та імені

вівчаря Вир. Батько заборонив доньці зустрічатися з Виром. Він на-казав слугам убити вівчаря. Синь очам своїм не повірила, коли по-бачила під великим валуном розтерзане Вирове тіло. Сльозам Сині не було краю, аж поки вони не заповнили галявину і саму Синь Так із сліз утворилося озеро, яке люди назвали Синевир. Сьогодні існує у народі повір'я, що той, хто закохався на озері Синевир, ніколи не розлучиться з коханою.

•• Фізкультхвилинка Вітер очерет гойдає Раптом тихо жук підліз, І додолу нагинає, Потягнувся на весь зріст, Вліво, вправо нахилив Свій почистив язичок й знову, знову закрутивсь. й закрутився у вальсок.

IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Розповідь про значення річок

— Річки є народним багатством. Віддавна люди селилися по-близу річок. Брали з них воду, ловили рибу, сплавляли ліс. Тепер на великих річках побудовано електростанції. Річками перевозять па-сажирів, різні вантажі. У них водяться звірі, риби, водоплавні птахи. Біля річок завжди свіже повітря. Тому тут добре відпочи-вати. І велика, і маленька річка неначе промовляють до нас: «Люби нас такими, які ми є, і не твори нам зла». Якщо в людини серце від-крите для добра і краси, то воно відгукнеться на будь-який вияв не-повторності в природі.

2 Розповідь учителя про охорону озер — Озера потребують захисту. Адже, якщо про них не дбати, то

вони швидко можуть перетворитися на болото. А болото вже ніколи не перетвориться на озеро. І рослинний, і тваринний світ озера слід оберігати, адже в природі все пов'язано. Озера є домівкою для бага-тьох тварин, які живляться рослинністю озера. Якщо один вид зни-кає, це призводить до знищення іншого виду. Також біля озера і лю-дині перебувати корисно, адже там можна дихати свіжим повітрям, відпочити на лоні природи, спостерігати за водою, отримувати со-нячні й повітряні ванни.

3 Робота над загадками • Бігла — шуміла, заснула — заблищала. (Річка) • Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить. (Струмок) • Сани біжать, а голоблі стоять. (Річка і береги) • По якій дорозі півроку їздять на коні, а півроку — без коня? (По

річці)


• Між берегів текла, текла. Мороз зміцнів — під скло лягла. (Річка)

4 Робота над прислів'ями та приказками • Всі ріки до моря йдуть. • Глибока річка, як думка, йде спокійно. • Де ріки текли, там і будуть. • Добре річці з притоками. • І великі ріки впадають в море. • Хоч річка невеличка, а береги ламає. • Не пхай ріки — вона сама пливе. • Одна ріка — проста вода, багато рік — море. • Коло річок колодязів не копають. 5 Робота над загадками «Мешканці річок і озер» • Голова є, а шиї нема; очі є, брів нема; рот є, а не говорить; без ніг,

а далеко ходить. (Риба) • Які ноги, такий ніс!

По болоту ходить скрізь. Хату на хаті має, Жабам рахунок знає. (Лелека)

• У зеленому жакеті галасує. Хоч і плавати мастак, А не риба і не рак. (Жаба)

• Упіймав Івасик рибу, Але витягати — мука! Бо сердита і велика На гачок зловилась... (щука).

• Живе — то чорне, погане, А умре — то красне, рум'яне. (Рак)

6 Практична робота — Розгляньте фізичну карту України. — Якими умовними знаками на карті позначають озера? — Знайдіть та покажіть на території України озера. — У якій частині України найбільше озер? — Які озера ви нашої місцевості ви знаєте?


— Що нового дізналися на уроці? — Які річки та озера України ви запам'ятали?


Урок 65 Тема. Чорне та Азовське моря. Значення морів Мета: розповісти учням про Чорне та Азовське моря; пояснити господарське зна-чення морів; сприяти формуванню екологічного мислення учнів; виховувати дбайливе ставлення до природи рідного краю.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у — Сьогодні у нас незвичайний урок, я запрошую вас до подо-

рожі. Куди ми помандруємо, ви скажете після прослуховування аудіозапи су.

Звучить аудіозапис «Шум моря». — Ми помандруємо морем на кораблику.


— Діти, хто із вас був на морі? — Хто приніс фотографії? (Вивішують на дошку.) — Погляньте на фото. Які емоції ви переживаєте зараз? — А тепер я назву декілька слів, а ви скажете, з яким словом

воно пов'язане. (Слова фіксують на дошці.)

Україна, курорти, пляж, Ялта, дельфіни.

— Що об'єднує всі ці слова? (Чорне море) — Розглянемо карту України. Яким кольором позначені моря?

Які моря омивають територію України? За своїми розмірами Чорне море глибше і більше, ніж Азовське.

Його найбільша глибина — 2245 м. Через велику кількість водорос-тей Чорне море темніше за інші моря. Можливо, тому його назвали Чорним.


2 Бесіда за картиною — Погляньте на картину І. К. Айвазовського «Буря». Яке море

на ній зображене? — Чому воно сумне? — Чому ж наше синє море назвали Чорним? Причину цього доб-

ре знають моряки. Пливуть вони синім морем — воно тихе, спо-кійне, невисокі хвилі котяться одна за одною, дельфіни грають у воді, і ніщо не віщує біди. І раптом синє море починає хмуритися, наливатися чорною злобою, і величезні хвилі кидаються на безза-хисні кораблі. Хвилі стрімко добігають до берега, розбивають кам'яні перепони, заливають будівлі, відносять у море човни. Такі хвилі називаються чорноморськими цунамі.

Друге море, що омиває береги України, — Азовське. За своїми розмірами воно в 11 разів менше ніж Чорне море, та майже в 150 ра-зів мілкіше, його максимальна глибина — 14 м. Хоча Азовське море часто називають затокою Чорного моря, його природа є своєрідною та неповторною.

3 Чому море солоне? — Відгадайте загадку.

Кругом вода, а з питвом біда. Хто знає, де це буває? (На океані, на морі)

— А чому з питвом біда? (Вода солона) — Море не просто солоне, воно гірке, солоне нестерпно, огидне

на смак. Адже недарма люди, що зазнають лиха у відкритому морі без запасу прісної води, можуть загинути від спраги, адже пити морську воду неможливо.

Річки нестримно прагнуть до моря. Усі річки земної кулі біжать до нього довгими звивистими шляхами, вливаються в озера з од-ного боку і тікають з іншого, щоб продовжити свій біг до моря. До моря! До моря! Чому?

Тому що рівень морів і океанів завжди нижчий, ніж рівень суші. І шлях води завжди йде під ухил. Тому всі ріки течуть до моря.

Вони течуть до моря і приносять йому дари, накопичені ними за свій довгий шлях і на землі, і під землею.

Підземні струмки і ріки, пробиваючи собі дорогу поміж гірських порід, розчиняють деякі породи й забирають із собою частинки різ-них солей. Але ось підземний струмок вирвався на волю, побіг по землі, потрапив у річку і змішав із нею свої води, а у водах цих річок теж є солі, бо річка вимиває їх з ґрунту.

І ось річки примчали до моря, віддали йому свої води. Крапельки води залишають морю той маленький обсяг солей, що вони принес-


ли із собою. Крапельок так багато, що не можна порахувати; про-робляють вони свій шлях у природі протягом багато часу, трива-лість якого складно з'ясувати, і маленький важок солей однієї краплі врешті-решт стає величезним.

Ось чому море солоне! 4 Читання казки

ЧОМУ В МОРІ ВОДА СОЛОНА? (Українська казка)

Багато років тому жили двоє братів. Молодший — бідний, а старший — багатий. Померли їх батько й мати. Тоді менший брат став жити ще гірше. Старший брат забрав собі всю батьківську спад-щину. Меншому братові не лишилося нічого. Жив він із дружиною у великих злиднях. Якось у молодшого брата не стало чого їсти, і вирішив він піти до старшого, щоб той допоміг йому. Старший брат відмовився допомогти. Тоді менший брат пішов ловити рибу, щоб зварити юшку. Того дня риба не ловилася. Повертається він додому з порожніми руками, похнюпивши голову. І раптом бачить — на до-розі лежать жорна. Підняв він ці жорна і поніс додому. А вдома жінка питає:

— Чи добрий був улов? Чи багато риби приніс? — Ні, жінко, нема риби. От приніс тобі жорна. Поклав він жорна долі та з досади і штовхнув їх ногою. А жорна

раптом закрутилися і почали молоти. Дивляться, а з-під жорен сіль сиплеться. Мололи вони все швидше і швидше, солі ставало більше і більше. Зраділи чоловік із жінкою. Потім менший брат почав ду-мати, куди подіти сіль і як йому зупинити жорна. Нарешті доду-мався: перевернув жорна, і лише тоді вони зупинилися. Після цього жили вони добре. Мололи сіль і продавали, що давало їм змогу жити в достатку.

Старший брат дізнався про це, прийшов до меншого та й каже: — Дай, брате, мені в позику жорна! Дуже не хотілося молодшому братові давати жорна старшому

братові, але віддав. Старший брат приніс додому жорна і штовхнув їх ногою. Жорна почали молоти. Менший брат не встиг розповісти старшому, як вони зупиняються. Жорна мололи-мололи сіль і на-мололи таку купу, яка дійшла до стелі. Стіни затріщали. Злякався старший брат, що розвалиться хата, узяв він жорна і виштовхнув із хати. Вони покотилися з гори в море та й потонули. Відтоді на дні моря крутяться жорна та все мелють і мелють сіль.

— Чому морська вода солона? •• Фізкультхвилинка


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Чи знаєш ти мешканців моря?» 1) Читання уривка вірша М. Пригари «Мати й син».

Ви про дельфіна Чули чи ні? Плавав дельфін У морській глибині. Знав черепаху, Знав восьминога, Знав, де в підводні печери Дорога. Мав не одного Під хвилями друга. Цокав, мов краб, І сопів, як білуга. Міг засвистіти, Немов пароплав, Тільки людської мови Не знав. Пестила сина Дельфіниха-мати, Вчила його Кораблі обганяти. Вчила в негоду Знаходити путь Там, де шаленії бурі Ревуть. Каже їй син: — Отепер я при силі! Скрізь, куди схочу, Поплину по хвилі. Краба й медузу В дорозі спиню,

2) Робота над загадками. • Вона в морі промишляє,

І людей, і риб лякає. Гострі зуби в два ряди, Ось плавець стирчить з води. Краще б в морі потонула Ця страшна, бридка... (акула).

Із черепахою Погомоню. Тільки ж усяке Бува на віку: Хочу я знати Мову людську! В морі зустріну Людей ненароком. «Хто ви? — гукну їм, Не кліпнувши оком.— Де ви живете? В якій стороні?» Все порозказують Люди мені! — Мати зітхала: — Ой, що то за діти! Хто таке бачив — З людьми гомоніти! Може, й на спині їх будеш носить? Хочеш, напевне, Потрапити в сіть! — Марне перечила Матінка сину. «Що, — каже, — здумав, Того не покину! Буду науки Шукати в рідні: Дядечко кит Допоможе мені».

В морі плаваю на дні, Там спокійніше мені, Як желе мої боки: І прозорі, і м'які. Якщо зловиш мене ти — Можу руку обпекти! (Медуза)

2 Робота над прислів'ями та приказками • В морі тому води багато, що ніхто її не п'є. • Нащо в море воду лити, коли й так море повне.


• Сиди у моря та жди погоди. • І море починалося з краплі. • З малих крапель робиться море. • Ложкою моря не вичерпати. • Не море топить кораблі, а вітер. • По морю плавав, а води не бачив. • Хоч море велике, та вода не годиться. 3 Бесіда про господарське значення морів

Демонстрування малюнків, фотографій, презентації. • Моря є найдавнішими і зручними шляхами сполучення. • Море дає людині рибу, крабів, мідій, їстівні водорості. • У морі полюють на морських звірів: китів, моржів, тюленів, до-

бувають перли, корали. • На дні морів залягає велика кількість корисних копалин. • Цілюще морське повітря і вода відновлюють здоров'я людей, до-

помагають лікувати хвороби. Тому на берегах морів є багато са-наторіїв, будинків відпочинку.

3 Практична робота — Розгляньте фізичну карту України. — Знайдіть моря, що омивають береги України — Назвіть їх і покажіть.

V . п і д с у м о к у р о к у — Які моря омивають територію України? Покажіть їх на карті. — Чим Чорне море відрізняється від Азовського? — Що нового ви дізналися про моря? — Поясніть значення морів для людини. — Чому морська вода солона? — Чому люди їдуть відпочивати до моря?

Урок 66 Тема. Гори України Мета: дати учням поняття про гори України; учити знаходити гори на карті; розвивати уміння користуватися картою; виховувати любов до природи, інтерес до вивчення природи України.


•• Вправа «Погода» — Яка зараз пора року? — Який місяць? — Яке число? — Тепло чи холодно надворі?


— Який стан неба? — Яка температура повітря? — Чи були сьогодні протягом дня опади?


Носить бабка снігову шапку. Кам'яні боки закутані в хмарки. (Гора)

Відгадавши загадку, учні розуміють, що урок буде присвячено горам. I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у

1 Робота за малюнками, фотографіями — Що собою являють гори? (Піднесеність на рівнині, купа ка-

менів та ін.) — Які гори можуть бути? (Великі й маленькі) — Для того щоб ознайомиться з горами ближче, розглянемо ма-

люнки. Чи були ви в горах? (Відповіді дітей.) — Які гори ви бачили? (Відповіді дітей.)

Наче друзі на мене чекають, Щоб повідати тайни свої, Дивосвіти мені відкривають Гори — друзі найкращі мої...

2 Робота за картою України — А тепер погляньте на карту України і визначте, які гори є на

території нашої країни. — Яким кольором позначаються гори на карті? (Коричневим) — На території України є гори — Кримські й Карпатські. Крим-

ські гори розташовані на півдні — на Кримському півострові, най-вища їх точка — Роман-Кош, заввишки 1545 м. Карпатські гори розташовані на заході — найвища точка — Говерла, заввишки 2061 м.

Знайдіть Карпатські й Кримські гори на карті. — Які гори розташовані найближче до нас? — Знайдіть на карті найвищу точку Карпат. (Говерла) — У якій частині України розташовані Карпатські гори? (У За-

хідній) — Де розташовані Кримські гори? (На півдні України) — Які заввишки ці гори: високі, низькі, середні? (Низькі) — Чим відрізняються Кримські й Карпатські гори? (Кримські

гори — скелясті, а Карпати — вкриті лісами) •• Фізкультхвилинка


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в •• Бесіда про значення гір

— Людина використовує гори? (Використовує.) — Як саме вона їх використовує? (Добуває корисні копалини, за-

ймається скелелазінням.) — Правильно, а так само людина може жити в горах, вирощу-

вати рослини, пасти свійських тварин. У горах можуть бути про-кладені дороги, але вони вузькі, тому їздити потрібно дуже обе-режно.

— Ще гори — чудове місце для відпочинку. У горах безліч сана-торіїв, будинків відпочинку, туристичних баз. А ви відпочивали в горах?

— Гори — це пам'ятники природи, заповідники, у горах добува-ють корисні копалини. V . п і д с у м о к у р о к у

— Які гори є в Україні? — Де вони розташовані?

Урок 67 Тема. Природа Українських Карпат Мета: розповісти учням про природу Українських Карпат; розвивати просторові уяв-лення, пізнавальний інтерес; розкривати екологічну, практичну, естетичну та гігієнічну цінність природи; виховувати бережливе ставлення до природи.



I I . п о в і д о м л е н н я т е м и і м е т и у р о к у Знову покликали гори Карпати — Все про чарівність їх будем знати! Сині вершини, бистрії ріки, Квітів пахучих цілющії ліки.

— На сьогоднішньому уроці ми подорожуватимемо до Україн-ських Карпат.



Де синії гори, де гори Карпати, Туман в полонинах пливе... Карпати, Карпати, зелені Карпати Навік полонили мене.

— Гори Карпати розташовані на заході України. — Погляньте уважно на карту. Тут розташовані Карпати. — Назвіть найвищу точку гір. Так, це гора Говерла. — Назва Карпатських гір походить від слов'янського «харбат»,

тобто «хребет». Українські Карпати — гори, що є середніми зав-вишки.

Карпатські гори — це місце в Україні, де випадає найбільше опадів: дощів — навесні та влітку, снігу — взимку. Навесні сніг три-валий час лежить на вершинах гір, але з часом тане під променями сонця. Після дощів і танення снігу вода потоками збігає з гір у до-лини й часто спричиняє повені. З гір тече безліч струмків і річок. Карпати — місцевість, у якій найбільше річок. Поміж них — Дні-стер, Тиса, Прут, Черемош.

У Карпатах найбільше лісів. Тому їх називають «лісистими» і «зеленими». Рідкісними рослинами вкрита площа гір: едельвейс альпійський, аконіт Далена, дріада восьмипелюсткова, айстра аль-пійська та ін.

З-поміж рослин велике значення мають ліси, у яких переважа-ють ялина, сосна, модрина, смерека, ялиця. Хвойні ліси зміню-ються на чагарники, а за ними простягаються гірські луки — по-лонини. Вони вкриті різними трав'янистими рослинами.

Під час розповіді учитель демонструє зразки гербарію. — З-поміж тварин в Українських Карпатах найпоширеніші

олень благородний, білка, бабак, їжак, дикий кабан, лисиця, кріт, куниця, ведмідь; плазуни — тритон, саламандра, ящірка прудка, вуж звичайний і водяний, гадюка звичайна та ін.; риби — окунь, лящ, щука, короп та ін. З-поміж птахів — беркут, орел, лелека чор-ний, шишкар ялиновий, дрізд, дятел, тетерук та ін. Карпати багаті на корисні копалини.

Ми мандруєм, ми мандруєм, Заглядаємо в озерця — Україною крокуєм. Не торкнутися нам дна! Ось побачили Карпати: Так ми довго, довго йшли, Як вершину нам дістати? Поки на Говерлу не прийшли. — У будь-яку пору року Карпатські гори приваблюють туристів.

У місцях виходу цілющих мінеральних вод створені санаторії, де


щорічно оздоровлюється багато людей. Чим так приваблюють ту-ристів Карпати? (Гірське чисте повітря, цілющі води, краса навко-лишнього світу)


Раз-два — піднімається гора. Три-чотири — це крутії гірські схили. П'ять-шість — це орли дивний танець завели. Сім-вісім — це смерічки похилилися до річки. Дев'ять-десять — це вода з водоспаду витіка.


— Відгадайте загадки, і ви дізнаєтеся, які тварини є найпоши-ренішими в Карпатах.

• Де живе він? • Тоненьке, вузеньке, по землі В густих хащах. в'ється, Там гуляє, там і спить, Як батіг, довге, але зовсім не Своїх діток там ростить. б'ється. Любить груші, мед, малину, Людини боїться, молоко Ловить часом і рибину. вживає: Та найбільше любить спати, В лісі їх багато, — мабуть, Ляже в осінь, а встає кожен знає. (Вуж) Лиш тоді, як весна настає. (Ведмідь) Хто цей звір рогатий, Що рогами багатий? (Лось)

• Хтось із саду до городу Проклада з горбів дорогу. У землі метро будує, Там і днює, і ночує. (Кріт)

2 Робота в парах. Складання діалогу «Канікули у Карпатах» Зразок діалогу — Оленко, де ти була на канікулах? — Ми всією сім'єю відпочивали в Карпатах. — Що тобі найбільше сподобалося? — Там дуже гарна природа, чисте повітря, цілюща вода. — Ти сфотографувалася біля гір? — Ні. У мене не було фотоапарата, але я знімала нашу мандрівку

на відеокамеру. — Даси мені касету переглянути? — Так. Тобі сподобається, бо Карпати — найгарніше місце Укра-

їни. Особливо мені сподобалося озеро Синевір і красива легенда про його виникнення.

— Ти розповіси нам її в класі? — Так, обов'язково. — Я теж хотіла б відвідати Карпати.


— Ми можемо поїхати туди всім класом. — Попросимо про це нашу вчительку.

3 Практична робота — Розгляньте карту України. Знайдіть Карпатські гори. Визнач-

те, у якій частині України вони розташовані. Покажіть їх на карті. V . п і д с у м о к у р о к у

— Про що дізналися на уроці? — Які річки течуть у Карпатах? (Дністер, Тиса, Прут) — Як називають рівнину в Карпатах? (Полонини) — Чому Карпати називають «лісистими» і «зеленими»? (Тому

що в цих горах багато лісів.) — Які рослини ростуть у Карпатах? (Бук, ялиця, едельвейс, сме-

река) — Які тварини зустрічаються в Карпатах? (Білка, олень благо-

родний, дятли, вовк, лисиця) — Чому тут побудовано багато санаторіїв, будинків відпочинку?

(Гірське повітря, лікувальний клімат, корисний для здоров'я)

Урок 68 Тема. Природа Кримських гір Мета: ознайомити учнів із Кримськими горами; розвивати спостережливість, уяву, пам'ять, мовлення, мислення; виховувати любов до Батьківщини, бережливе став-лення до природи.




Гори дикі і суворі, Вічно гордо-мовчазні Зверху дивляться в простори, Де синіє синє море І зникає в далині.

О. Олесь


— Про які гори цей вірш? Чому ви так вважаєте? — Сьогодні ми помандруємо у Кримські гори. — Знайдіть їх на карті та розкажіть, де вони розташовані.

I I I . в и в ч е н н я н о в о г о м а т е р і а л у 1 Розповідь учителя про Кримські гори

Розповідь супроводжується демонструванням фотографій. — Кримські гори вузькою смугою тягнуться вздовж узбережжя

Чорного моря. Найвища точка гір — це Роман-Кош. Приблизно 200 млн років тому на місці гірського Криму був океан. Про це свід-чить те, що частина гір складається з вапняку. Кримські гори на-лежать до низьких гір. Гори продовжують утворюватися. Про це нагадують землетруси. Кримські гори — молоді гори. У горах бе-руть початок ріки. Вони мають швидку течію, особливо під час та-нення снігу в горах. Улітку опадів мало, тому деякі ріки пересиха-ють. Літо тут спекотне, сухе, тривале. Зима коротка і м'яка. Окремі гори мають примарні форми, тому вони і називаються Ведмідь-гора, Чортові пальці. Тут можна побачити різноманітні фантастичні гір-ські фігури: стовпи, піраміди, у прибережних горах — гроти.

2 Робота за таблицею «Кримські гори» — Рослинність Кримських гір різноманітна. У передгір'ї рос-

туть вічнозелені рослини — плющ, лист кримський, мускус, сунич-ник дрібноплідний, жасмин, а також магнолія, гліцинія, кедр гіма-лайський, мамонтове дерево, пальма, кипарис, лавр, мигдаль, інжир, хурма та інші. Гори укриті дубовими, сосновими і буковими лісами. Подекуди зберігся тис. Трапляються кущі малини, шип-шини, вовчих ягід. У вологих місцях на скелях стеляться ліани. На плоских вершинах Кримських гір розташовані гірські луки. Ці плоскі вершинні ділянки називають яйлами. Яйла — пасовища. Вони вкриті трав'янистою рослинністю. З ранньої весни на луках цвітуть проліски, шафран, півонії, сині волошки, едельвейс крим-ський. До Червоної книги занесено такі рослини: шафран вузько-листий, півонія кримська, тюльпан двоквітковий та ін.

Учні працюють з ілюстраціями. — Тваринний світ Кримських гір різноманітний і багатий. У го-

рах Криму водяться благородний та плямистий олені, дикі свині, білка, дикий голуб, орел-білохвіст, чорний гриф тощо. У гірських річках є струмкова і райдужна форель. До Червоної книги занесено кам'яну куницю, кримську скельну ящірку, чорного грифа.

У Кримських горах є багато карстових печер, глибоких колодя-зів, мінеральних джерел, цілющих озер.


Цілюще морське повітря, мінеральні джерела, казкова краса гір — все це створює чудові умови для відпочинку людей. Тут побу-довано санаторії та будинки відпочинку. Люди тут займаються ви-рощуванням різних сортів винограду, а також троянд, які викори-стовують для виготовлення парфумів і ліків.


IV. у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і я з н а н ь та в м і н ь у ч н і в 1 Гра «Детектор»

— Підкресліть помилки, яких припустився у своєму творі Вов-чик Помилкин.

Улітку я подорожував Південним берегом Криму, його пусте-лями, горами. У цій місцевості дуже мало звірів, птахів. Комах не-має. Є гарні морські птахи: зозулі, чайки, горобці. Літо не дуже хо-лодне, малосніжне, а зима спекотна і волога.

2 Гра «Екскурсія до Кримських гір» — Знайдіть на карті місце, з якого почнемо подорож. Учитель називає певне місто. Залізницею їдемо до Сімферополя. Від Сімферополя починаємо

мандрувати в гори. Екскурсію проводитимуть екскурсоводи. Завдання:

• Розповісти, де знаходяться гори. • Назвати 2-3 рослини цього краю. Показати їх на малюнках чи

гербарних зразках. • Назвати 2-3 тварини цього краю. Розповідь ілюструвати ма-

люнками. • Розповісти про значення Кримських гір, заняття людей, які там

живуть. V . п і д с у м о к у р о к у

— Якими горами ми подорожували? — Що з'ясували і запам'ятали про ці гори? — Чим займаються люди цієї місцевості? — Як називаються місця відпочинку, яких багато в Криму? (Ку-

рорти) — Що найбільше сподобалося на уроці?

м.в.володарська усі уроки природознавства 1 клас

Science

Transcript of м.в.володарська усі уроки природознавства 1 клас