Конспект першого уроку на тему

«Україна – єдина країна»

Мета:

формування у школярів національної свідомості, любові до рідної землі та

свого народу шляхом вивчення історії держави, її національних і культурних

традицій, поваги до Законів України, забезпечення духовної єдності

поколінь, бажання працювати задля держави, готовності захищати її.

Завдання:

ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення

державності України;

формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем,

почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;

розвивати готовність служити Батьківщині своєю працею та стати

на захист державних інтересів країни;

виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення

до традицій українців та представників інших національностей, що

населяють країну.

Оформлення приміщення: державна символіка України – Прапор, Герб, Гімн;

карти України, Європи, Полтавської області; ілюстрації краєвидів України та

рідного краю.

Медіаматеріали: презентація та відеоролик «Україна – єдина країна»

Хід уроку

Слайд 1.

Земля моя рідна – це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на

чудовій, багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського,

що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій.

Тут ми робили свої перші кроки, відкривали навколишній світ. Тут нам

уперше забриніли звуки рідної мови, завдяки якій ми усвідомили самих себе.

Тут ми навчилися відповідати усмішкою на усмішку, співчуттям на чужий

біль.

Україна… В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха і навіть для

вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю…

Слайд 2

Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і

найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради,

довгої, вікової героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське

кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна,

невідомо коли і ким складена пісня. Тяжкий сон, подвійна неволя і темна ніч,

як ворон. Тільки Дніпро з очеретами, тільки вітер зі степовими могилами

шепочуть ночами.

Слайд 3

Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз

переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо

переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а

мільйони її дочок і синів… І потім, як та казкова пташка Фенікс,

відроджувалася, виростала з пожарищ і руїн, виховувала нові покоління

закоханих у рідну землю лицарів правди і волі. Ми можемо втішатися і

гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише

захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

----------

Слайд 4

Ніколи не забудемо 1918 рік, коли утворився перший уряд Української

Держави. І звучали слова:

“Український народе! голосимо тобі святу вість про твоє визволення з вікової

неволі. Від нині ти господар своєї землі, вільний громадянин Української

Держави”.

Згадаймо, що було перед та після цих подій:

Прокотилися невмирущою славою важкі бої за гору Маківку (2 квітня – 3

травня 1915 р.), криваві бої на горі Лисоні (4–30 вересня 1916 р.). Перемогли

повстанці у Львові під проводом Д. Вітовського у ніч на 1 листопада 1918 р. і

було створено ЗУНР, важкі бої з більшовиками за Проскурів (27 липня 1919

р.)

Слайд 5

Крути. 29 січня 1918 року. Їх триста з Куреня студентів Січових Стрільців,

14–16-річних українських спартанців: учнів Другої ім. Кирила і Мефодія

гімназії, гідротехнічної та лікарської шкіл, студенти Володимирського

університету – стали на смертний бій з чотирьохтисячною, озброєною до

зубів, добре навченою, безпощадною червоногвардійською армією під

Крутами, щоб не допустити інтервентів до Києва після проголошення 22

січня 1918 р. Четвертим універсалом незалежності і самостійності України.

Погано озброєні, майже роздягнуті й голодні патріоти-добровольці 28 січня

1918 року вийшли з Києва і 29 січня о 4 годині ранку, стомлені, прийшли до

залізничної станції Крути. Замість відпочинку прийняли важкий і нерівний

бій...

Уже пізнього вечора на чернігівських полях запанувала страшна кривава

тиша. Тут склали свої голови юні борці за вільну Україну.

----------

Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали

вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі

захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші

книжники, сліпі кобзарі. "Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували

вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…” І

тоді піднялися найдревніші із кобзарів:

- Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути

розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі

кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати

лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і

життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з

руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..

Слайд 6-7

І справдилися пророчі слова нашого Кобзаря.

«Горнусь до тебе, Україно»

Горнусь до тебе, Україно.

Як син до матері горнусь

За тебе, рідна і єдина

Щодня я Богові молюсь.

Молюсь за тебе, Україно,

І свої сили віддаю,

Щоб відродити із руїни

Наш дух і славу бойову.

Очистимо усі джерела,

Дніпро-Славутич оживе,

І заспіваєм: „Ще не вмерла

Україна наша і не вмре”.

Багато загинуло, але ті що вижили, гартувалися, допомагали один одному,

засновували українські поселення в далекій тайзі, вірили, що прийде час,

коли Україна буде незалежною державою.

--------------

Слайд 8

Настав 1991 рік - час світлих надій та історичних звершень українського

народу.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла „Акт проголошення

незалежності України”, яким проголосила незалежність України та створення

самостійної Української держави – України.

Ми повинні зрозуміти, що Українська Держава – це кожен з нас, це всі

громадяни, яким сьогодні потрібно активно включитися у життя нашої

країни, працювати для утвердження державності й порядку на своїй землі.

Лише від нас залежить майбутнє нашої держави. Ми – єдина Україна!

-----------=--=

Ми не обираємо Батьківщину, але можемо обрати, як прожити своє життя.

За даними інституту статистики нас лишилось меньше 46 мільйонів.

Україна… Ми вбираємо її з першим своїм подихом, дотиком, молоком

матері.

Ми, діти, майбутнє нашої країни, її надія і радість.

Непохитна наша історія.

Де була створена перша демократична конституція? В Україні!

Де було відкрито першу Академію у Східній Європі? Так. В Україні!

Наша співуча українська мова… Вона м’яка, вона модна, вона унікальна!

Чого тобі не вистачає, щоб бути українцем? У тебе є розум, серце. Україна –

це твоя земля, це твоя Батьківщина, не дай себе вирвати з її життя.

Потрібно бути українцем не в документі, а тілом і душею!

Ти з легкістю обереш відповіді на запитання: Який твій символ? Який твій

будинок? Який твій герб? Який твій прапор? Українська нація унікальна і

неповторна!

Чи залежить рівень Вашого добробуту від мови, якою Ви говорите? Радійте,

що Ви – українці! Моя хата з найкращого краю в світі!

Які у Вас виникають емоції щодо синього і жовтого кольорів?

Осінь така золота – тільки в Україні! Небо таке блакитне – тільки в Україні!

Успішна кар’єра кожного українця – шлях до процвітання усієї країни. Чи

козацького ти роду? Звільни себе – відкрий серце Україні.

Слайд 9

Як часто ти згадуєш, що ти – українець?

Україна без українців – неможлива!

Ми живемо серед золотої блакиті. Більшість людей нашої держави

відчувають себе українцями. Саме тут ми люди.

Я – українка. А ти?

Чи є у тебе інша Батьківщина?

Я – українець, і у мене є мета!

Слайд 10

Ми були. Є. І будемо!

Ми проти війни!

Ми – за мир та єдність нашої держави!

Україна. Становлення нації / Ukraine - The Birth of a Nation

Єжи Гофман, 2007 р.

У фільмі відтворено історію України від Хрещення і до сьогодення. За

задумом режисера, завдання стрічки — провокація для молоді, імпульс до

вивчення історії України та пошуків істини.

В основу фільму покладені відео- та аудіоматеріали, безліч ілюстрацій та

архівних документів, які Єжи Гофман збирав особисто.

Фільм супроводжують коментарі самого автора. Цікавим є відео опитування

серед українців різних регіонів на початку 1-ї частини фільму «Від Русі до

України».

На створення фільму Єжи Гофмана надихнула книга екс-Президента України

Леоніда Кучми «Україна — не Росія».

«Мене здивувала фраза, яку Леонід Кучма виніс у заголовок. Навіть я, який

виріс у Росії, у Сибіру, в імперії, де Україну як самостійну одиницю ніхто й

ніколи не розглядав, завжди мав природне усвідомлення того, що ваша країна

— таки не Росія», — казав Єжи Гофман.

Фільм складається в чотирьох частин :

Фільм 1. Від Русі до України

Фільм 2. Україна чи Малоросія?

Фільм 3. Навіки разом

Фільм 4. Незалежність

http://www.ex.ua/3375