Моя профсія - вчитель!

2
Моя професія – вчитель! Вчитель – це не тільки професія, це й поклик серця. Коли переді мною постало питання вибору майбутньої професії, я твердо вирішила стати на шлях освітянина. Бажання обрати цю професію полонило мене ще з дитинства. Моя бабуся була вчителем української мови і літератури. Я завжди бачила, як вона працює, кожного дня готується до уроків до пізньої ночі. Та це мене не лякало. А особливо захоплював її взаємозв’язок з учнями, як на уроках, так і в житті. Вона піклувалася про них, як про рідних дітей. І ось коли бабусі виповнилося вже 80 років, про неї й досі пам’ятають її діти. Приходять, вітають, телефонують…Дякують за те тепло і любов, яку вона їм дарувала. Я запам’ятала слова бабусі, які вона сказала у день мого народження: «…Бажаю успіхів у праці на педагогічній ниві. Щоденно працюй над вдосконаленням своєї педагогічної майстерності». Я також хочу дарувати учням знання, бажання здобувати ці знання, виховувати з них гідних громадян своєї країни, виховувати любов до всього прекрасного. Коли я вперше переступила поріг Олександрійського навчально-виховного комплексу, мене із щирою турботою зустріли директор школи Тонка О.Л., заступники директора, мій перший наставник Ворона Т. І., та колеги-вчителі Даценко О. М., Райко О. С., а також голова профспілкового комітету Саражіна Т. В. І ніби спеціально для мене був відкритий давно очікуваний школою кабінет інформатики. Нові сучасні комп’ютери, посібники – все надавало мені снаги, заохочувало працювати з повною віддачею. Ворона Т. І. допомогла мені ознайомитися з особливостями роботи в кабінеті інформатики, допомогла оформити його згідно з вимогами. Вчителі Райко О.С. та Даценко О. М. допомогли у плануванні роботи, допомогли у підходах до вибору методів і прийомів навчання. Адміністрація та

Transcript of Моя профсія - вчитель!

Page 1: Моя профсія - вчитель!

Моя професія – вчитель!

Вчитель – це не тільки професія, це й поклик серця. Коли переді мною постало питання вибору майбутньої професії, я твердо вирішила стати на шлях освітянина. Бажання обрати цю професію полонило мене ще з дитинства. Моя бабуся була вчителем української мови і літератури. Я завжди бачила, як вона працює, кожного дня готується до уроків до пізньої ночі. Та це мене не лякало. А особливо захоплював її взаємозв’язок з учнями, як на уроках, так і в житті. Вона піклувалася про них, як про рідних дітей. І ось коли бабусі виповнилося вже 80 років, про неї й досі пам’ятають її діти. Приходять, вітають, телефонують…Дякують за те тепло і любов, яку вона їм дарувала.

Я запам’ятала слова бабусі, які вона сказала у день мого народження: «…Бажаю успіхів у праці на педагогічній ниві. Щоденно працюй над вдосконаленням своєї педагогічної майстерності».

Я також хочу дарувати учням знання, бажання здобувати ці знання, виховувати з них гідних громадян своєї країни, виховувати любов до всього прекрасного.

Коли я вперше переступила поріг Олександрійського навчально-виховного комплексу, мене із щирою турботою зустріли директор школи Тонка О.Л., заступники директора, мій перший наставник Ворона Т. І., та колеги-вчителі Даценко О. М., Райко О. С., а також голова профспілкового комітету Саражіна Т. В. І ніби спеціально для мене був відкритий давно очікуваний школою кабінет інформатики. Нові сучасні комп’ютери, посібники – все надавало мені снаги, заохочувало працювати з повною віддачею. Ворона Т. І. допомогла мені ознайомитися з особливостями роботи в кабінеті інформатики, допомогла оформити його згідно з вимогами. Вчителі Райко О.С. та Даценко О. М. допомогли у плануванні роботи, допомогли у підходах до вибору методів і прийомів навчання. Адміністрація та профспілковий комітет забезпечили всі умови для нормальної повноцінної творчої праці.

Сьогодні, я – вчитель! І я пишаюся цим. Мені приємно приходити кожного дня до школи, бачити привітні, ласкаві усмішки дітей, спілкуватися зі своїм педагогічним колективом, який мені в усьому допомагає, як молодому спеціалісту.

Я буду намагатися сумлінно працювати, йти стежиною освіти й вести за собою учнів, дарувати їм свої знання, свою любов. І я з гордістю буду носити звання вчителя!

Куколова Анна СергіівнаВчитель інформатики Олександрійського навчально-виховного

комплексу (ЗНЗ І-ІІ ст. №17 - ліцей)