Лекція 2.

Соціальні та історичні

передумови буття держави

ПЛАН

1. Основні теорії походження держави.

2. Публічна влада в первісному суспільстві.

3. Закономірності походження держави.

4. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи.

1.Основні теорії походження держави

Патріархальна теорія

Представники:Аристотель Платон

М.К.Михайловський

Патріархальна теорія

Держава є результатом історичного розвитку: об'єднання сімей, родів, племен. Державна влада є продовженням і розширенням батьківської влади, яку здійснює в державі монарх.

Сім я Держава

Батько – глава держави

Правитель – глава держави

Батько піклується про свою сім‘ю

Правитель турбується за своїх підданих

Теологічна теорія

Фома Аквінський (1225 - 1274) - один з найвизначніших та найвпливовіших філософів і теологів в історії, засновник теологічної і філософської школи томізму, святий католицької церкви.

• Держава є результатом божественного

створіння.

• Люди мають лише або підкоритись їй як

результату впливу вищих сил (і поважати

владу, бо вона від Бога), або принаймні, не

втручатись, не перешкоджати державі, бо

вона здійснює волю Творця.

• Зазіхання на державну владу - тяжкий гріх.

Договірна(природно-правова) теорія

Гуго Гроцій (Grotius), 1583-1645 - видатний нідерландський юрист і політичний мислитель, один із основоположників вчення про державу і право Нового часу, раціоналістичної доктрини природного права, а також міжнародного права.

То/мас Гоббс (1588 -1679) - англійський філософ. Належав до школи Соціального договору в традиції реалізму. Основними інтересами Гоббса були політична філософія, історія, етика та геометрія.

Джон Локк (1632 -1704) - англійський філософ, один із основних представників англійського емпіризму та Просвітництва,

Ж.-Ж.Руссо,Я.Козельский, М.Радищев та ін.

Договірна(природно-правова) теорія

• Держава виникла і ґрунтується на суспільному договорі, який розглядається як передумова, без якої неможливо пояснити відмінність держави від додержавного стану.

• Держава народилася внаслідок розумної волі народу. Мається на увазі не формальне підписання письмового договору, а стан суспільства, коли люди свідомо і добровільно об’єдналися в державу шляхом мовчазного визнання єдиного об’єднуючого всіх центру.

Теорія насильства

Є. Дюринг Л. Гумплович

К. Каутський

• Головна причина виникнення держави — завоювання, насильство, поневолення одних племен іншими.

• Для закріплення влади переможця над завойованими народами й утворюється держава.

Органічна теорія

Г.Спенсер ототожнює процес виникнення і функціонування

держави з біологічним організмом;

держава - це суспільний організм, який складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин;

у державі всі її частини виконують певні функції:

уряд – функції мозку;

нижчі класи реалізують внутрішні функції, займаються землеробством, скотарством, забезпечують

життєдіяльність суспільства;

панівні класи відповідають за зовнішні функції (забезпечення оборони).

Марксистська (класова) теоріяБазується на вченні про суспільно-економічну формацію, засновану на конкретному способі виробництва і відповідних формах власності. Саме економічні чинники (суспільний поділ праці, приватна власність, розкол суспільства на класи) сприяли розкладу первіснообщинного ладу і виникненню держави. Держава виникла із необхідності стримувати пригнічений клас; вона зробилася знаряддям економічно панівного класу, який за допомогою держави став ще й політично домінуючим у суспільстві.

Психологічна теорія

Лев Петражицький Зігмунд Фрейд Джеймс Фрезер

Держава утворилася в результаті поділу суспільства за психологічними ознаками: одні здатні тільки підкорятися і наслідувати, інші можуть управляти.

Суть теорії: у людини існує психологічна потреба жити в рамках організованого співтовариства, а також почуття колективної взаємодії.

Інші (непоширені) теорії виникнення держави

Расова (Ж. Гобіно, Ф. Ніцше) - поділ суспільства за расовою ознакою вважався основною виникнення держави. У світі існують «вищі» раси, які покликані володарювати, та «нижчі», яким природою призначено бути в підкоренні у «вищих» Виникнення держави необхідне для забезпечення панування одних рас над іншими.

Гідравлічна (Віттфогель) - пояснює виникнення держави в регіонах з жарким кліматом і не пояснює особливостей процесу державотворення в інших регіонах.

Теорія інцесту (К. Леві-Строс) - головним чинником виокремлення людини із світу природистала заборона (табу) на кровозмішення. Збереження людського роду і подальший його розвиток вимагали створення спеціальних органів усередині родової общини. Ці контролюючі органи з часом стали виконувати й інші громадські функції, виступаючи прообразом майбутньої державної організації.

2.Публічна влада в первісному суспільстві

Первісне суспільство у своєму розвитку три етапи:

1) ранній етап - праобщина (стадія становлення);

2) середній етап – родова община (стадія зрілості);

3) пізній етап - протоселянська община (стадія розкладання).

Соціальна влада при первіснообщинному ладі існувала у формі потестарної влади (лат. potestus — влада, могутність) і не знала майнових, кастових, станових, класових відмінностей та державно-політичних форм.

Її джерелом і носієм була вся община, а способом реалізації - первісне самоврядування..

Структура суспільної влади

• Загальні збори членів роду • Збори старійшин племені • Старійшина (вождь)• Військовий вождь

Потестарна влада не мала спеціальних примусових установ, але була здатна до ефективного примушування за порушення існуючого порядку і правил поведінки. Рід забезпечував захист своїх членів від зовнішніх ворогів за допомогою воєнної сили і звичаю кровної помсти.

Потестарна влада виконувала функцію перерозподілу суспільного продукту, організуючу функцію (поступове введення ієрархічної системи управління), контрольну (контроль за ресурсами, обміном, торгівлею) тощо.

Закономірності походження держави

• Економічні: три великих розподіли праці, поява надлишкового продукту, майнова нерівність.

• Політичні: формування і ускладнення політичного життя суспільства, розшарування його на протилежні соціальні верстви з нерівним майновим становищем.

• Соціальні: виникнення патріархальної сімї, упорядкування відносин між людьми, необхідність вирішення спорів, що виникають у результаті індивідуалізації суспільства.

• Культурні: управління суспільством більш цивілізованим методами.

4.Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи

Тип держави характеризується:

• елітою, що перебуває при владі;

• системою виробничих відносин і форм власності;

• системою методів і засобів, які застосовує ця влада для захисту виробничих відносин;

• реальним (а не декларованим) загальносоціальним змістом політики держави, її справжньою роллю у суспільстві;

• рівнем культурно-духовного розвитку населення держави в цілому і особи зокрема.

Формаційний підхід

• заснований на марксистському вченні про зміну суспільно-економічних формацій, кожній із яких відповідає свій історичний тип держав.

• Формація - це історичний тип суспільства, що ґрунтується на певному способі виробництва.

Типи держав

• РабовласницькийФеодальний

• Буржуазний

Цивілізаційний підхід

Згідно з ним усі держави поділяються на такі, що належать до численних груп (їх понад 20) цивілізацій (наприклад, західної, православної, мусульманскої, китайської, японської, азійської тощо), головними ознаками яких є не соціально-економічні чинники, а передусім особливості релігії та культури.