Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після...

13
Політичне становище в Європі після Віденського конгресу. Революційні і національно- визвольні рухи 20-х рр. ХІХ ст. Требухівська ЗОШ І-ІІІ ст. www.r-sch.at.ua

Transcript of Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після...

Page 1: Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після віденського конгресу

Політичне становище в Європі після Віденського конгресу. Революційні і національно-

визвольні рухи 20-х рр. ХІХ ст.Требухівська ЗОШ І-ІІІ ст.

www.r-sch.at.ua

Page 2: Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після віденського конгресу

Пригадаймо

1. Перелічіть наслідки Віденського конгресу.2. Згадайте, що таке «революція», «Священний союз»,

«інтервенція»?3. Які були причини Великої Французької революції?

Page 3: Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після віденського конгресу

План уроку

1. «Доба реакції» в Європі.2. Революційний і національно-визвольний рух в Європі 20-х

років XIX ст.3. Утворення незалежних держав у Латинській Америці.

Page 4: Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після віденського конгресу
Page 5: Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після віденського конгресу

1. «Доба реакції» в Європі.

• Розгром наполеонівської імперії монархічні уряди Європи використали для зміцнення абсолютизму і станових привілеїв дворянства. (особливо в Австрії, Італії та Іспанії)• Духівництво і дворянство повернули собі колишні привілеї, а

церква здобула величезний вплив на суспільне життя. • посилився тиск на прогресивну пресу. В школах та університетах

звільняли ліберальних викладачів. • Сучасники називали 20-30-ті роки XIX ст. «добою реакції».

Page 6: Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після віденського конгресу

• Проте всі спроби зберегти й увічнити давно віджилі порядки були приречені на невдачу. • Розвиток ринкової економіки дедалі більше підривав позиції

дворян-землевласників, а в Європі не припинявся рух за демократизацію суспільного ладу і скликання парламентських установ. • Уже в 20-х роках XIX ст. у Європі спостерігається нове піднесення

революційного руху.

Page 7: Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після віденського конгресу

2. Революційний і національно-визвольний рух в Європі 20-х років XIX ст.

• 1820 р. спалахнула революція в Іспанії У країні було введено свободу преси та прийнято конституцію. Але у 1823 р. революція зазнала поразки. Цьому сприяла французька інтервенція, здійснена за рішенням Священного союзу.• 1820—1821 рр. у Неаполі і П'ємонті повстали військові частини на чолі з

офіцерами -карбонаріями (вугільниками). Головним завданням карбонарії вважали звільнення країни від австрійського гніту, повалення монархічних режимів і прийняття конституції. Збройна інтервенція Австрії придушила повстання карбонаріїв.• У Німеччині передова інтелігенція організувала рух за об'єднання країни. У

місті Єна було організовано Всенімецьку студентську спілку, що об'єднала борців за єдину державу і обрала своїм символом триколірний чорно-червоно-золотий прапор.

Page 8: Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після віденського конгресу

• Священний союз тимчасово подолав революційний рух, але виступи 20-х років не минули безслідно. • Вони сприяли подальшому розхитуванню підвалин феодально-

абсолютистського ладу і готували ґрунт для подальшого поширення революційно-демократичних, національно-визвольних і об'єднавчих рухів у Європі. Європейські революції сприяли також розгортанню визвольного руху в Греції та перемозі національно-визвольної війни народів Південної Америки проти колоніального гніту Іспанії і Португалії.• У 1821 р. почалося масове повстання проти турецького панування

у Греції. Через рік грецькі Національні збори проголосили незалежність країни. Султанський уряд придушував повстання надзвичайно жорстокими методами. Англійський поет Байронозброїв на власні кошти цілий загін добровольців. Проте остаточну незалежність Греціяотримала лише після поразки Туреччини у війні з Росією у 1829 р.

Page 9: Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після віденського конгресу
Page 10: Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після віденського конгресу

3. Утворення незалежних держав у Латинській Америці.• Після завершення наполеонівських війн Іспанії на короткий час

вдалося відновити свою владу в колоніях Південної Америки.• 1816 р. на континенті розпочалося нове піднесення визвольного

руху: було проголошено незалежність однієї з найбільших іспанських колоній Ла-Плата. • У 1818 р. Чилі було проголошено незалежною республікою. • 1821 р. Перу було теж проголошено незалежною країною.

Page 11: Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після віденського конгресу

Сімон Болівар

• Одним з основних центрів боротьби стала Венесуела. Патріотичні сили у ній очолив виходець з багатої місцевої сім'ї Сімон Болівар (1783-1830). Він був людиною невичерпної енергії, безмежно відданою батьківщині. Болівар увійшов в історію Латинської Америки як «Визволитель». Після здобуття низки славних перемог над іспанськими військами було проголошено утворення незалежної республіки Велика Колумбія, а згодом і нової держави - Болівії, названої на честь полководця.• Чит док на стор 58. «З виступу С. Болівара в Асамблеї

Венесуельської республіки в Каракасі. 2 січня 1814 р.»

Page 12: Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після віденського конгресу

• У 1824 р. незалежною державою було проголошено Мексику, а через два роки у Південній Америці склали зброю останні іспанські гарнізони. • Одночасно з іспанськими колоніями від португальського гніту

звільнилась Бразилія. У 1822 р. тут було проголошено конституційну монархію.• У результаті національно-визвольного руху в Латинській Америці

утворилася низка незалежних держав. Поряд з Великою Колумбією виникла і незалежна Федеративна республіка Центральної Америки. Але це політичне утворення виявилося нестійким і згодом розпалося на декільке інших незалежних держав.

Page 13: Всесвітня історія. Політичне становище в Європі після віденського конгресу

д/з

• Читати параграф 7• На сторінці 58 дати письмову відповідь на питання № 2, 3.

Теми для усних повідомлень (за матеріалами 8-го параграфу, або мережі Інтернет)

1. «Хлібні закони»;2. «Гнилі містечка»;3. Чартизм.