Кучеренко Катерина Юріївна,студентка 3 курсу групи ДО-10 спеціальності «Дошкільна освіта»психолого-педагогічного факультетуРВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет»Науковий керівник:Заредінова Ельвіра Рифатівнакандидат педагогічних наук, доцент

Особистісно орієнтоване навчання – це така модель навчання, де на чільне місце ставиться особистість дитини, її самобутність, самоцінність, життєвий досвід кожної дитини спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти.

Визнання учня головною

діючою фігурою всього освітнього процесу складає сутність особистісно орієнтованої педагогіки. Ця технологія передбачає всебічний і гармонійний розвиток дитини.

Відмінною особливістюособистісно орієнтованоїтехнології є те, що тутпедагоги намагаютьсязнайти методи та засобинавчання і виховання,відповідні індивідуальнимособливостям кожноїдитини: беруть на озброєнняпсиходіагностичні

методики,змінюють ставлення та організацію діяльності дітей, застосовують різноманітні засоби навчання, перебудовують суть навчання та виховання.

О.М. Кушнір розглядавдитину як істоту соціальну,яка має бути підготовленоюдо безболісного входженняв доросле життя. У неїповинні бути розвинені тіякості, які необхідні їй длявиживання у нестабільному соціумі в ситуаціїекономічної кризи. Особливо важливим стаєпідтримка і розвиток її здоров'я та індивідуальних особливостей, надання допомоги в становленні її суб'єктності, соціалізації, культурної ідентифікації, творчої самореалізації особистості.

А.В. Петровський робив акцент на тому, що при реалізації особистісно орієнтованого підходу в освіті важливо враховувати стадії становлення особистості: - адаптація,- індивідуалізація, - інтеграція.

Незабезпечення комфорту

проходження кожної з цих фаз може викликати утворення негативного стереотипу поведінки дитини.

І.С. Якиманська вважає, що реалізація особистісно орієнтованої моделі навчання вимагає зміни векторів в педагогіці: від навчання як нормально побудованого процесу (і в цьому жорстко регламентованого) до вчення як індивідуальної діяльності школяра, її корекції та педагогічної підтримки. Навчання не стільки задає вектор розвитку, скільки створює для цього всі необхідні умови. "Вектор" розвитку будується не від навчання до вчення, а навпаки, від учня до визначення педагогічних впливів, що сприяють його розвитку.

Особистісно орієнтованатехнологія навчаннябазується на інтересахдитини, співпраці дитини і педагога, досягненні навчальних цілей шляхом зацікавленості дитини. Подібна технологія дає можливість дітям самореалізувати себе в навчанні, досягати великих результатів, докладаючи при цьому меншу кількість зусиль, бо якщо дитині цікаве навчання, то процес навчання протікає набагато легше і не змушує довго чекати результатів.