Тема: Тема: ««Мотиви, образи Мотиви, образи й проблематика й проблематика

поетичних збірок поетичних збірок Бориса ГрінченкаБориса Грінченка»»

«Я ніколи не належав до тих поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні. На поезію завсігда я мав тільки короткі хвилини, вільні від праці, часом любої, дорогої, здебільшого — нудної, наймитської. Моя пісня — то мій робітницький одпочинок і моя робітни­цька молитва­надія» - Борис Грінченко.

Збірки поетичних творів відомі такі:

•«Пісні Василя Чайченка» (1884)•«Під сільською стріхою» (1886)•«Нові пісні і думи Василя Чайченка» (1887) «Під хмарним небом» (1893)• «Пісні та думи» (1895) «Хвилини» (у книзі «Пи­сання»)

Образи трударів, бідноти, жебраків, проходять у ліриці ГрінчЕнка у таких творах: «Смутні картини»(1883), «До народу» (1884), «Дру­зям» (1889), хвилюючий образ дитини-сиротини, яка жебрачить, постає в поезії «Шматок хліба».

Завдання поезій— боротися проти рабства, напов-нювати душу немеркнучими надіями.

ПОЛІТИЧНАПОЛІТИЧНА

САТИРИНАСАТИРИНА

ПЕЙЗАЖНАПЕЙЗАЖНА

ГРОМАДЯНСЬКАГРОМАДЯНСЬКА

ЛІРИКАЛІРИКА

Розвиваючи традиції Глібова, Грінченко звертається і до жанру байкижанру байки.

Визначальною ознакою байок Грінченка є їх ліризм, виразність етнографічно­побутових ліризм, виразність етнографічно­побутових деталей, мальовничість картин української деталей, мальовничість картин української природи. природи.

Байки:«Циган та Хлібороб», «Брехун», :«Циган та Хлібороб», «Брехун», «Швидка робота», «Химчині співи».«Швидка робота», «Химчині співи».

ВИСНОВОКВИСНОВОКТаким чином, поетичні збірки Бориса Грінченка є

яскравим громадянсько­політичним явищем у культурному житті України. Вони розкрили широчезне поле проблем, а мотиви, під крилом талановитого поета­лірика викристалізовують образи українців різного соціального стану, поглядів, і вони зливаються в широку панораму українського життя, яке Грінченко вважав соціально­несправедливим.

Ми вважаємо, що аналізовані поетичні збірки актуальні і сьогодні, цікаві тим, що доносять до читача, засобами вишуканого українського слова, життя народу більш ста років тому.

У нашій доповіді використовувалися праці таких дослідників, як: Петра Волинського, Євгена Хропка, Анатолія Погрібного, Богдана Пастуха, Олексія Неживого.