18 ИКА ІЯШІ № 5 (81) березень �007 р.

ПозаклаСна робота

Український в н е с о к У розвиток к о с м о н а в т и к и позакласний захід Звучить музика з кінофільму «Укрощение огня».

Уч и т е л ь. Шановні друзі!

12 квітня 2007 року виповнюється 46 років з дня, коли стартував перший у світі космічний корабель «Восток», пілотований першою людиною-космонавтом Ю. О. Га-гаріним. Ця подія схвилювала весь світ. Усі з нетерпін-ням чекали повернення Гагаріна з космосу. І лише піс-ля завершення 108-хвилинного тріумфального польоту та успішного приземлення люди всієї планети урочис-то аплодували першому польоту людини в космос. Цій події ми й присвячуємо наш усний журнал.

В е д у ч и й Дорога в космос! 0 жага століть; Ще з того дня, Як напівдикий пращур У небо кинув каменем із пращі, Вона живе, і манить, і болить. Дістати неба! О крамольна мисль, Ти жевріла, хоч як Господь не стежив! Тебе несли стріла і пружний спис, 1 житня скирта, й вавілонська вежа. І — сталося!

Уч и т е л ь. Космос… який же він? Хто з вас, друзі, не ду­мав про це, розглядаючи небо, його яскраві зорі, його безмежний Чумацький Шлях?

Ще з сивої давнини люди подумки линули у цю незві-дану далечінь. У своїх мріях, легендах і міфах вони за-войовували небо. Так, саме люди, а не боги. І протягом тисячоліть вони жили в серці кожного, хто прагнув за-глянути в майбутнє.

Проте в історії людства не завжди підтримувався злет сміливої думки. Завойовники вбили Архімеда. Релігійні догматики переслідували Коперніка. Середньовічні ін-квізитори спалили Джордано Бруно. У казематі Петро-павлівської фортеці перед своєю стратою мріяв про політ до зірок народоволець Микола Кибальчич. 1 -й у ч е н ь

н . и . кибальчич Я верю в осуществление моей идеи.

Н. И. Кибальчич За стенами тюрьмы белым-бело, Как лист бумаги, и на сердце праздник — То вдохновенье в камеру вошло В минуты ожиданья смертной казни. Царю надменному лютейший враг К свободе путь хотел найти в терроре.

В последний миг он к солнцу сделал шаг, Мечтая о космическом просторе. Не потолок тюремный — небеса Он видел и в цепях свою планету, И слушал звёзд далёких голоса, Рисуя на сырой стене ракету. Рассвет забрезжил. Барабанщик бьёт — Склоняются к ногам скупые травы. Взошёл Кибальчич не на ешафот — На пьедестал бессмертия и славы.

(Иван Мирошников)

кибальчич микола іванович (народився 31 жовтня 1853 р. ) — революціонер-народник, винахідник. Народився в місті Коропі Кролівецького повіту Чернігівської губернії (те-пер районний центр Чернігівської області) в сім’ї свяще-ника. Дитинство та юність Кибальчича пройшли на Ук-раїні. Ще юнаком Кибальчич познайомився з творами О. Герцена, М. Чернишевського, Т. Шевченка. У 1871– 1875 роках Кибальчич навчався в інституті шляхів і ме-дико-хірургічній академії в Петербурзі. Вів пропаганду серед селян і розповсюджував нелегальну літературу. Був заарештований і близько трьох років перебував у тюр-мі. Під керівництвом Кибальчича виготовлялися ме-талеві снаряди, одним з яких був убитий Олександр II. Кибальчича було заарештовано 17 березня 1881 року. У в’язниці він склав першу схему реактивного літаль-ного апарата. Був страчений разом з іншими учасника-ми замаху на царя.

2 - й у ч е н ь

к . Э . циолковский Строил на бумаге физик гениальный Первые ракеты, первый космодром. В старенькой Калуге мир провинциальный Окрестил учёного старым чудаком. Под окошком шли вьюжные метели, А мудрец фантазии разжигал костёр. Человек не будет вечно в колыбели, Выйдет он на солнечный голубой простор. Быстро пролетели голубые вёсны, Шел провидец к цели

№ 5 (81) березень �007 р. .гаи КАЦІ 9. школах >.краіви ЦЦЩЦщ

и не знал о том, Что Колумб Вселенной по тропинке росной Выбежал навстречу Солнцу босиком.

Глухий юнак костянтин ціолковський писав у Калузі смі-ливі статті про ракетоконструювання та завоювання кос­мосу, але його думки не цікавили царських чиновників, з нього глузували. Ціолковський Костянтин Едуардович — відкривач за-конів з аеронавтики і космонавтики, засновник нової науки — ракетодинаміки.

Великий вчений на багато десятиліть передбачив шляхи розвитку космічних апаратів і, зокрема, штучного супут-ника Землі; він мріяв про космічні поселення, які б лі-тали з величезною швидкістю навколо нашої планети; науково обґрунтував можливість виходу людини у кос­мос, заселення міжпланетних просторів, використання енергії Сонця.

Видатний учений виклав у своїй праці «Вивчення сві-тових просторів реактивними приладами» основи тео-рії ракетного польоту, описав принципи будови раке-ти і ракетного двигуна на рідинному паливі. Його ідеї й досі використовуються під час вирішення багатьох теоретичних і практичних питань польоту в космосі лі-тальних апаратів.

3 - й у ч е н ь

Ю . в . кондратюк Его манили дальние планеты, Был в небо по-мальчишески влюблён, И формулы движения ракеты В гимназии, в Полтаве, вывел он. Мечтатель, страстный, одержимый, скромный, Как ювелир, те формулы гранил. Узнали после мы, как без диплома Вселенной лоцман век опередил. А жизнь идёт, и вертится планета, И катит волны времени река — Над ней горит своїм особым светом Счастливая звезда Кондратюка.

кондратюк Юрій васильович — український радянський учений-винахідник, один з перших творців і дослідників ракетної техніки. Народився 7 вересня 1900 року в м. Лу-цьку в сім’ї вчителя. У 1918 році закінчив Колегію Пав­ла Галагана в Києві. Кондратюк розробив ряд схем ра­кет для міжпланетних подорожей, багато працював над проблемою польотів у космосі, запропонував створити станцію-супутник Місяця. Роботи Кондратюка Юрія Ва-сильовича дістали схвалення одного з основоположни-ків теорії міжпланетних сполучень К. Е. Ціолковського. У 1929 році вийшло друком перше видання книги Конд­ратюка «Завоювання міжпланетних просторів». Проводив велику роботу в Українському народному інституті про-мислової енергетики. Перед Великою Вітчизняною вій-

ПозаклаСна робота

ною працював над створенням найбільшої у світі Крим-ської вітроелектростанції.

4 - й у ч е н ь НАЧАЛО

Начинали в сыром подвале, На Садово-Спасском в Москве. Только в мыслях на море летали, Только сотни идей в голове. За работой не уставая, Инженеры встречали рассвет И на старт увозили в тревоге Чудо-первенца наших ракет. Восемнадцать секунд полёта В души врезались, как гранит. И, казалось, за поворотом К Мирозданию ключ лежит. И восторг был подобен буре, Светел в обликах небосклон. Байконуром в миниатюре Стал Нахабинский полигон.

(С. П. Королёву посвящается)

сергійко корольов ще з дитячих років мріяв літати; він почав займатися ракетоконструюванням у ті часи, коли багато вчених називали ракети дивацтвом. Сергій Пав­лович Корольов. Хто не знає про цього видатного вчено-го, головного конструктора космічних кораблів, з ім’ям якого пов’язане завоювання космосу? Молодий інженер Корольов створив і очолив групу ви-вчення реактивного руху, сперечався і доводив свою пра­воту маловірам, які не без іронії називали його дослід-ницький колектив «групою даремно працюючих інженерів». Та саме вони розпочали штурм космосу і визначили на-прям усього життя майбутнього адмірала Всесвіту. Він вперше відірвав людство від земного тяжіння і вивів його у космічний вир. Під керівництвом Сергія Корольо-ва вперше у світі були проведені запуски штучних супут-ників Землі та Сонця, польоти перших радянських космо-навтів на кораблях «Восток» і «Восход», польоти перших автоматичних апаратів на Місяць, Венеру і Марс, а та-кож здійснена м’яка посадка на Місяці.

Під його керівництвом було створено штучні супутники Землі серії «Електрон» та «Молния-1», перші три між-планетні розвідники серії «Зонд».

1 - й у ч е н ь. Перед польотом Ю. О. Гагарін сказав: «Все, що прожито і зроблено раніше, було прожито і зроблено заради цієї хвилини. Першим здійснити те, про що мрія-ли покоління людей, першим прокласти дорогу людству до космосу. Назвіть складнішу задачу, ніж та, що випа-ла мені… Це відповідальність перед всім людством, пе­ред його теперішнім і майбутнім. Я погоджуюсь на цей політ тільки тому, що маю за спиною зразки безмежно-го героїзму моїх співвітчизників. Я знаю, що зберу всю свою волю для найкращого виконання завдання».

2 - й у ч е н ь. На питання, чому здійснити перший політ у космос довірили саме Юрію Гагаріну, один з керівни-ків польоту першого загону космонавтів відповів так: «Були взяті до уваги такі незаперечні гагарінські пере­ваги, як патріотизм, безмежна віра в успіх польоту, від-

1

0 ИКА Ш І І № 5 (81) березень �007 р.

мінне здоров’я, невичерпний ентузіазм, гнучкість розуму і допитливість, сміливість і рішучість, акуратність, праце-любність, витримка, простота, скромність, велика люд-ська теплота й увага до оточуючих його людей».

Звучить пісня О. Пахмутової «Знаете, каким он парнем был».

3 - й у ч е н ь. Відлік космічної ери починається 4 жовтня 1957 р., коли стартував перший у світі штучний супутник Землі. Сьогодні наша мова про тих, хто зробив неоцінен-ний внесок у розвиток сучасної космонавтики — українсь-ких вчених, конструкторів, винахідників, космонавтів.

4 - й у ч е н ь Небо усыпано звёздами, Россыпью синего жара, Небо для крыльев создано, Для вечной тоски Икара. Серебряной плазмы свечение, Магнитных бурь круговерть… В радостном, дерзком влечении Мне бы туда улететь! Тайны великой коснуться, Дрожь ощутив в крыле. Вечность постичь — и вернуться, Чтоб умереть на Земле.

Звучить пісня «Я верю, друзья, караваны ракет…».

В е д у ч и й. Освоєння космосу стало можливим завдяки ракетам. А коли ж з’явилися перші ракети? 1 - й уч е н ь . Можна сказати, що перші ракети з’явилися одночасно з цивілізацією. Є припущення, що спалення княгинею Ольгою в 946 р. Коростеня відбулося не за-вдяки голубам і горобцям, а за допомогою ракет з Візан-тії. В Європі ракети набули поширення в кінці XVIII ст., після того, як були застосовані проти англійців у війні з Індією. В Російській імперії ракети використовувались в російсько-турецькій війні 1828–1829 рр.

2 - й у ч е н ь. валентин глушко (1908–1989) — друга після Корольова постать у космонавтиці — народився

ПозаклаСна робота

в Одесі. Зі шкільних років почав цікавитися космонав­тикою і присвятив їй все життя. Конструктор першого у світі електротермічного двигуна. Під його керівництвом були створені реактивні двигуни, які працюють на різних ракетах-носіях, починаючи із першого супутника Землі і закінчуючи сьогоднішніми потужними ракетами.

Звучить пісня «Притяжение Земли».

3 - й у ч е н ь. Наша розповідь була б неповною, якби ми не згадали про космонавтів-українців. Зібрати відо-мості про українських космонавтів — справа нелегка. Досі мало відомі або зовсім невідомі імена деяких кос-монавтів, котрі загинули, виконуючи службові обов’язки на землі і в космосі. Так, один з них — валентин бонда-ренко — згорів у ракеті на землі 23 березня 1962 р. , коли йому було всього 24 роки.

4 - й у ч е н ь. павло попович — перший український кос­монавт — двічі побував у космосі загальною тривалістю 18 діб 16 годин 27 хвилин 28 секунд і входить до десят­ки перших космонавтів (космонавт № 4 в Радянському Союзі і восьмий у світі). Народився 1930 року в селищі міського типу Узин поблизу Білої Церкви. Депутат Вер-ховної Ради Української РСР з 6-го по 11-е скликання. Живе в Москві. Павло Попович, як і більшість україн-ців, закоханий у пісню. Він гарно співав, а ще й писав вірші. Ось його рядки:

Чув не раз я про любов до моря І до неба в серці ніс любов. Під високим голубим простором Безліч кілометрів сам пройшов. Я іду, Галактико! Завія На шляху не спинить мій приліт. Зрозумійте, зорі, син Землі я, Це від неї вам несу привіт! А якщо ж десь в зоряному небі Під сліпим дощем я упаду,— Земле, буду линути до тебе — І в тобі продовження знайду. Чи золою в степ, металом в гори,

№ 5 (81) березень �007 р. .гаи КАЦІ 9. школах >.краіви ЦЦЩЦщ

Чи дощем над дорогим Дніпром,— Поверни життя мені в просторах, Щоб зійшов я золотим зерном.

Звучить музика із кінофільму «Москва — Кассіопея».

1 - й у ч е н ь . Перший космонавт незалежної України Леонід каденюк народився 28 січня 1951 р. у Чернігівсь-кій області. Чернігівське училище льотчиків, аеродро-ми Чернігова і Сум — ось початок його шляху як пілота. А 1971 р. після складного конкурсного відбору потрапив до загону радянських космонавтів. У червні 1995 р. взяв участь у відбірковому конкурсі на спільний українсько-аме-риканський політ і, як бачимо, переміг, пройшов усі труд-нощі підготовки космонавтів у Х’юстонському Центрі.

Леонід Каденюк — людина суворої дисципліни, з вій-ськовою виправкою. Герой України, льотчик-космо-навт Каденюк — один із символів теперішньої України в усьому світі. Побувши один раз у космосі, він мріє по-бачити його ще раз.

2 - й у ч е н ь. георгій береговий. Народився 15 квітня 1915 року в селі Федорівка Карлівського району Пол-тавської області. 26–30 жовтня 1968 року здійснив кос-мічний політ на космічному кораблі «Союз–3».

3 - й у ч е н ь. олександр волков. Народився 27 трав-ня 1948 року в місті Горлівка Донецької області. Три польоти в космос, провів на орбіті 391 день 9 годин 51 хвилину.

4 - й у ч е н ь . Леонід кизим. Народився 5 серпня 1941 року в місті Червоний Лиман Донецької області. Три польоти в космос загальною довжиною 374 дні 17 годин 57 хви-лин 38 секунд.

1 - й у ч е н ь. володимир Ляхов. Народився 20 липня 1941 року в місті Антрацит Ворошиловградської (за­раз — Луганської) області. За три рейси в космос налі-тав 333 дні 7 годин 17 хвилин 37 секунд.

2 - й у ч е н ь . георгій гречко. Народився 25 травня 1931 року в Ленінграді, батьки — вихідці з України. Здійснив три польоти в космос з 1975 по 1985 роки.

3 - й уч е н ь . Леонід попов. Народився 31 серпня 1945 року в місті Олександрія Кіровоградської області. За три рей-си в космос налітав 200 днів 14 годин 45 хвилин 51 се­кунду.

4 - й у ч е н ь . георгій Шонін. Народився 3 серпня 1935 року в місті Ровеньки Луганської області. Політ у космос здій-снив з 11 по 16 жовтня 1969 року як командир космічно-го корабля «Союз–6».

1 - й у ч е н ь. георгій добровольський. Народився 1 чер-вня 1928 року в Одесі. 6–29 червня 1971 року здійснив космічний політ як командир космічного корабля «Са-лют–1». При поверненні на Землю через порушення гер-метичності літального апарата екіпаж космічного кораб­ля «Союз–11» загинув.

2 - й у ч е н ь. віталій Жолобов. Народився 18 червня 1937 року в селі Збур’ївка Голопристанського району Херсонської області. З 6 липня по 24 серпня 1976 року здійснив політ у космос як бортінженер космічного ко-

ПозаклаСна робота

рабля «Союз–21». У 1981 році покинув загін космонавтів і вийшов у запас. Після розпаду СРСР працював деякий час главою адміністрації Херсонської області.

3 - й у ч е н ь. володимир васютін. Народився 8 березня 1952 року в Харкові. Свій політ в космос почав 17 вере-сня 1985 року. Під час польоту захворів, і політ був до-строково припинений. Повернувся на Землю 12 листо­пада 1985 року. 4 - й у ч е н ь. анатолій Левченко. Народився 21 травня 1941 року в місті Краснокутську Харківської області. 2 1 – 29 грудня 1987 року здійснив космічний політ як космо-навт-дослідник космічного корабля «Союз ТМ–4». Три-валість польоту становила 7 діб 21 годину 58 хвилин.

1 - й у ч е н ь. анатолій арцебарський. Народився 9 вересня 1956 року в селищі Просяна Покровського району Дніпро-петровської області. 18 травня 1991 року стартував у кос­мос як командир космічного корабля «Союз ТМ–12».

2 - й у ч е н ь. василь циблієв. Народився 20 лютого 1954 року в селі Орехівка Кіровського району Крим-ської області. Два польоти в космос здійснив за період 3 1993 по 1996 роки.

3 - й у ч е н ь. Юрій гидзенко. Народився 26 березня 1962 року в селі Єланець Єланецького району Мико-лаївської області. Космічний політ здійснив з 3 вересня 1995 року по 29 лютого 1996 року у складі двадцятої ос-новної експедиції на орбітальному комплексі «МИР».

4 - й у ч е н ь. Юрій онуфрієнко. Народився 6 лютого 1961 року в селі Рясне Золочевського району Харківсь-кої області. У 2002 році провів 196 днів у космосі як ко­мандир Міжнародної космічної станції. 1 - й у ч е н ь. Юрій маленченко. Народився 22 грудня 1961 року в місті Світлогорськ Кіровоградської облас-ті. Свій перший політ здійснив у 2003 році як командир Міжнародної космічної станції.

2 - й у ч е н ь. Побували в космічних польотах ще такі українські космонавти, як А. В. Філіпченко, Ю. В. Ро-маненко, В. В. Горбатко, В. П. Савіних та О. Ю. Атьков, залишившись справжніми героями Космосу.

У ч и т е л ь Безкраїй космос… За безліччю складних явищ, що від-буваються в ньому, він невичерпний. Здавна він вабив до себе людину, яка намагалася розгадати його таєм-ниці. Багатьма таємницями космос поступився перед людством. Телерепортажі з Місяця ведуть автоматичні станції, зелений вимпел вже доставлено на планету зага­док — Венеру, радіохвилі зондують далекий Юпітер, ав-томатичні міжпланетні станції досліджують комету Гал-лея, радіотелескопи вловлюють радіовипромінювання давністю в мільярди років. Україна — космічна держа­ва. У всьому світі відомі її найпотужніші повітряні лай-нери «АН». Багато ракет СНД озброєно двигуном «Мо-торсіч». На сьогодні вже доставлені дані із Марса, які обробляються вченими.

У 2004 році астрономи виявили ще одну, десяту планету Сонячної системи. Вона отримала назву Седна (на честь однієї з богинь американських індіанців). Седна знахо-

1

ИКА ІЯШІ № 5 (81) березень 2007 p.

диться від Сонця на відстані приблизно 135 мільярдів кілометрів, тобто розташована за дев’ятою планетою Сонячної системи Плутоном. Якщо нашій планеті для здійснення навколо Сонця одного повного оберту пот-рібно 365 днів 5 годин 48 хвилин 46 секунд (цей інтервал часу ми називаємо одним роком), то Седні, щоб «оббіг-ти» навколо Сонця, треба близько 10 тисяч років.

У січні 2005 року запущений Європейським космічним агентством космічний апарат «Гюйгенс» дістався поверхні вкритого рожевою атмосферою із метану одного із най-більших супутників Сатурна — Титана (відкритого Хрис-тияном Гюйгенсом у 1655 році). Звідти надходять мальов-ничі фотознімки та інша наукова інформація.

Україна стала однією із космічних держав ще й тому, що бере участь більш ніж у 100 міжнародних космічних проектах. Починаючи від 1990 року, Україна є членом комітету ООН з мирного освоєння космічного просто­ру. В державі створені Національне космічне агентство (1991 р.), основними завданнями якого є координація, фінансування, формування концепції розвитку і міжна-родного співробітництва у ракетно-космічній галузі.

Основні здобутки українських учених — автоматичні системи керування польотами виробництва харківсько-го науково-промислового об’єднання «Хартрон» і влас-ні ракети-носії («Космос», «Циклон», «Зеніт» та інші). Особливий інтерес викликає ракета-носій важкого кла-су «Зеніт», створена у науково-промисловому об’єднанні «Південне» (місто Дніпропетровськ). Стартова маса ра-кети 459 тонн, корисний вантаж 13,8 тонн при запуску на колову 200-кілометрову орбіту з Байконуру.

Довжина двоступеневого варіанта ракети 57,0 метрів, триступеневого — 61,64 метрів, діаметр — 3 метри. Особ-ливістю «Зеніта» є повністю автоматичний стартовий ком­плекс — на стартовій позиції з’являється тільки машиніст тепловозу, що доставляє носій з монтажно-випробуваль-ного корпусу. Ці переваги виявилися головною причиною того, що саме «Зеніту» була надана перевага при створенні

ПозаклаСна робота

РН для міжнародної програми «Морський старт», яка за-початкована Росією, Норвегією та Україною, і наприкінці жовтня минулого року успішно здійснений запуск кількох штучних супутників Землі за цією програмою.

Окреслені основні напрями робіт у космосі: вони пов’язані із потребами військових (насамперед, США і Росії), ство-ренням сучасних систем засобів зв’язку, відпрацюванням технологій роботи у космосі на орбітальних космічних станціях і дослідженнями планет Сонячної системи.

Проте космос ще приховує від нас безліч невідомого. Та немає такої таємниці, яку б не подолали людський розум, людська праця. Настане час — і земляни освою-ватимуть нові планети. А поки що сміливі і наукові по-шуки, випробування тривають… На завершення я хочу всім подякувати за увагу, а також виразити щиру подяку учням 9–го класу (називаю фа-мілії та ім’я) за підготовку цього матеріалу.

До побачення. Всього вам кращого.

Література 1. Бугайов А. І., Мартинюк М. Т., Смолянець В. В. Фізика. Астро-

номія, 7 клас: Пробний підручник.— К., Освіта, 1995.— 320 с. 2. Пришляк М. П. Астрономія: Підручник для 11 кл.— Х. : Вес­

та, Ранок. 2003.— 144 с. 3. Кириленко В. П. Розвиток і досягнення космонавтики. Ук-

раїна — космічна держава / / Фізика в школах України.— 2005.— № 7 (35), квітень.

4. Красуцька О. Л. Україна і космонавтика / / Фізика в школах України.— 2006.— № 4 (56), лютий.

5. Смирнов В. А. Український внесок у вивчення реактивно­го руху і розвиток космонавтики / / Фізика в школах Украї-ни.— 2006.— № 6 (58), березень.

6. Український космос / / Народная.— 2006.— № 6 (32), 18 лю-

Арестенко Г. П., учитель фізики Червоноармійської ЗОШ,

с. Червоноармійське, Запорізька обл.

того.