Актуальність

Функціонування системи освіти в Україні визначається змістом, технологіями,

нормативами та методами керування. Її розвиток залежить від науково-методичної значущості

й обсягу освітніх інновацій, а також від ступеня їхнього поширення, що визначають

прогресивні зміни в даній системі. Україні потрібні педагогічні працівники з новим типом

мислення, з гарним знанням іноземної мови та прагненням до саморозвитку та

самовдосконалення. Учитель у сучасній системі освіти все частіше опиняється в ролі

дослідника нових можливостей, які відкриваються перед ним. Ця роль потребує розвитку

навичок рефлексії та здатності перебудови своєї діяльності на її основі. Цьому сприяє реформа

системи освіти в Україні, що спонукає викладачів до пошуку нових підходів та методів у своїй

роботі для відповідності вимогам сучасності.

Тому все більш значущою стає схильність до посилення комунікативної спрямованості

процесу навчання, співставлення та наближення до справжнього спілкування у житті. І я

вважаю, що головною складовою сучасного уроку англійської мови має бути

комунікативність.

На мою думку, для досягнення комунікативної компетенції треба використовувати

новітні методи навчання, що поєднують комунікативні та пізнавальні цілі. Інноваційні методи

навчання іноземних мов спрямовані на розвиток і самовдосконалення особистості, на

розкриття її резервних можливостей і творчого потенціалу, створюють передумови для

ефективного поліпшення навчального процесу. Саме тому тема «Використання рольовихігор

як засіб розвитку комунікативної компетенції учнів на уроках англійської мови»є актуальною

для формування мовленнєвих умінь і навичок та дає змогу широко використовувати

різноманітні види діяльності.

Мета і завдання

Сучасна комунікативна методика пропонує широке впровадження в навчальний процес

активних нестандартних методів і форм роботи для кращого свідомого засвоєння матеріалу.

Воно можливе в колективних формах та методах навчання, якими зокрема є і рольові ігри.

Тому мета моєї роботи – розвиток творчої особистості, здатної креативно підходити до

вирішення навчальних проблем через використання на уроках рольових ігор, формування

мовленнєвих умінь та навичок учнів, постійний пошук різних методів підвищення якості та

ефективності навчання іноземної мови. Вважаю, що моя головна задача – підвищувати

інтерес до вивчення іноземної мови, забезпечувати позитивну мотивацію здобуття знань,

формувати комунікативні компетенції, сприяти розвитку творчого потенціалу школярів.

Теоретична база досвіду

Велику допомогу у вирішенні даних питань надають рольові ігри. Про навчальні

можливості ігор відомо давно. Багато видатних педагогів справедливо звертали увагу на

ефективність використання ігор у процесі навчання. В наш час проблема застосування мовної

гри у навчанні іноземної мови широко висвітлюється у вітчизняній та зарубіжній методичній

літературі.

Гра як феномен культури навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає

відпочинок, вносячи в зміст дозвілля нескінченні сюжети і теми. Російський письменник Ю.

Нагибін так оцінює значення гри в дитинстві: «У грі виявляється характер дитини, його

погляди на життя, його ідеали. Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються

до рішення складних життєвих проблем».

К.Д. Ушинський (1824 – 1871), автор теорії духовного розвитку дитини в грі, уперше висунув

ідею про використання гри в загальній системі виховання, у справі підготовки дитини через

гру до трудової діяльності. К.Д. Ушинський стверджував, що в грі з'єднуються

одночаснепрагнення, відчуття і уявлення.

По визначенню Г. К. Селевко, “гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на

відтворення і засвоєння суспільного досвіду, у якому складається й удосконалюється

самоврядування поводженням”.

У людській практиці рольова гра виконує такі функції (додаток № 1), відповідає певним

вимогам (додаток№2), віковим особливостям дітей.

За думкою Д. Б. Ельконіна, рольові ігри мають певні головні риси (додаток № 3).

Існують різні класифікації рольових ігор: Строніна М.Ф. за мовними навичками (додаток

№ 4), Мільруда Р.П. за змістом (додаток № 5), Аріяна М.А. за групами ролей (додаток №6).

Цікавою є така класифікація ролей:

статусні ролі, що не мають особистісних характеристик і діють в стандартних ситуаціях

повсякденного життя, наприклад, професійна роль;

позиційні ролі: звичайно кодовані правилами, що визначають деяку позицію в

суспільстві, зокрема, сімейний стан, стать, вік, особисті якості;

ситуативні ролі, представлені у виді фіксованих стандартів поводження і діяльності, для

програвання яких досить бути короткочасним учасником ситуації спілкування: роль гостя,

туриста, пішохода та інші.

Рольова гра може зображувати елементарний комунікативний акт (покупка,

поздоровлення, знайомство) і складний комунікативний акт, що складається із серії

елементарних актів (вибір маршруту подорожі у бюро подорожей, у залізничній касі).

Найбільш розповсюджені форми рольових ігор: презентація, інтерв'ю, заочна подорож,

прес-конференція, круглий стіл, телеміст, екскурсія, казка, репортаж, клуб по інтересах.

Рольові ігри можуть ефективно використовуватись на різних етапах навчання відповідно

віку дітей (додаток № 7).

Рольова гра - це діяльність, яка надає учневі можливість практичного застосування

мовних засобів, аспектів рольової поведінки. Отже знання мовних засобів та уміння і навички

оперування ними мають бути вже засвоєні до моменту проведення рольової гри. Іншими

словами, рольова гра буде неефективною, якщо учні не будуть попередньо підготовлені.

Підготовка учнів, яку заздалегідь повинен провести вчитель, має декілька етапів (додаток №

8).

Великий мірою рольова гра впливає на розвиток уяви, уваги й образного мислення дітей,

здатності взаємодіяти з іншими людьми. Відтворюючи в грі взаємини дорослих, дитина

освоює правила і способи спілкування, здобуває досвід взаєморозуміння, вчиться пояснювати

свої дії і наміри, координувати їх з іншими дітьми.

Основні технологічні етапи

У своїй практиці я проводжу уроки з такими рольовими іграми: рольові ігри з лялькою

(лялька – третій персонаж, лялька партнер), «Друг заблукав», «На вулиці», рольові ігри з

предметами, рольова гра-дискусія, «Концерт улюбленої групи», «У магазині», рольова гра-

презентація, рольова гра-інтерв'ю, заочна подорож, прес-конференція, круглий стіл, телеміст,

рольова гра-екскурсія, казка, репортаж, клуб по інтересах тощо. Перш ніж запропонувати

дитині взяти участь у грі, створюю життєво-важливу ситуацію, розподіляю ролі і формулюю

пошукові завдання, що випливають із ситуації. При виборі завдань для рольової гри враховую

рівень знань учнів та потреби, інтереси та досвід учнів.

Так, на уроці повторення на початку року у 4 класі проводжу рольову гру «Лялька – знак

ситуації.»

Перед класом з'являється - незнайома лялька. Це створює стимул до діалогу – розпиту:

What is your name?

How old are you?

Do you go to school?

What marks do you get at school?” і т.д.

За діалогом випливає узагальнення усього, що учні довідалися про ляльку.

На уроках англійської мови, коли учні вивчають дієслово can, пропоную дітям таку гру

«Лялька – третій персонаж, об’єкт розмови.»

Учитель може дати дітям таке завдання.

Teacher: “Your doll is now big. It can run, it can jump, it can sing, it can dance. It can do many

things. Tell your friend what your doll can do and ask him what his doll can do. Whose doll can do

more things?”

З лялькою можна піти в магазин, щоб купити їй одяг, її можна повести до лікаря і т.д. Як

і звичайна рольова гра, гра з лялькою дозволяє будувати сюжетні ланцюжки завдань.

Отже, лялька – це особливий, “діючий”, активний вид наочності на уроці. Рольова гра з

лялькою різноманітить заняття, організує увагу, внутрішньо мотивує мову учнів і сприяє,

таким чином, комунікативної спрямованості уроку.

Коли діти учаться описувати зовнішність людей у 6-7 класах, можна використовувати

рольову гру «Друг заблукав» (додаток №9).

У початковій школі, коли діти володіють мінімальним запасом лексики, використовую

рольові ігри з предметами.

Учням пропонується наступний сюжет.

Teacher: “You have a brother (a sister, a younger friend). Your brother is 5 years old. He does not

go to school because he is too small. But he wants to go to school very much. He likes your

schoolbag. There are so many interesting things in it. Please show him your schoolbag and tell him

what things you have in it.”

У цій грі один учень відіграє роль школяра (Pupil 2), а його сусід по парті – маленького

брата, що ще не ходить у школу (Pupil 1). У ході гри учні відкривають портфель і називають

речі, що там є, обговорюючи їхнє призначення.

Можливі такі діалоги:

Pupil 1: Sasha, please show me your schoolbag. What have you got in it?

Pupil 2: I have many things. I have two copybooks in mybag.

Pupil 1: What is this?

Pupil 2: This is my textbook. It is an English textbook. I study English at school.

Pupil 1: What is that?

Pupil 2: It is a pencil.

Pupil 1: What can you do with your pencil?

Pupil 2: I can draw.

Так можна повторити лексичні одиниці по темі «Школа», опрацювати граматичну

конструкцію «there is/there are”, навчити учнів правильно задавати спеціальні питання і т.д.

У 8 класі діти мають великий запас лексичних одиниць і тому пр. вивчені тем «Україна»

та «Велика Британія» проводжу рольову гру «Дискусія між українськими й англійськими

однолітками» (Додаток №10).

При вивчені порядкових числівників в старших класах доречно проводити рольові ігри

«Концерт улюбленої музичної групи» (Додаток №11) або «У магазині» (Додаток №12).

Результативність досвіду

За результатами моніторингу успішності навчання при використанні в практиці уроку гри

спостерігається зріст знань учнів (Додаток №13) та інтерес до позаурочних та позакласних

заходів з англійської мови. Маю двох призерів районного туру олімпіади з англійської мови

серед учнів 4-х класів - Іванько Аліна, 2007р.; Кондратенко Олена, 2008 р.

Варіативність використання методу

Ігровий метод та прийоми, пов’язані з ним, може бути використаним в процесі викладання

предметів суспільно – гуманітарного, природничо-математичного циклу на уроках та в

позашкільній роботі, тому що активізує зону найближчого розвитку дитини, виявляє рівень

здатності учня самостійно розв’язувати складну ситуацію.

Додаток №1

Вимоги до рольових ігор на уроці

Рольова гра повинна відповідати таким вимогам:

гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в школярів інтерес і бажання гарне

виконати завдання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальної ситуації

спілкування.

рольову гру потрібно добре підготувати і чітко організувати з погляду як змісту, так і форми.

рольова гра повинна бути прийнята всією групою.

вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття

задоволення, радості.

гра організується таким чином, щоб учні могли в активно спілкуватися, з максимальною

ефективністю використовуючи мовний матеріал, що відпрацьовується.

учитель неодмінно сам вірить у рольову гру, у її ефективність. Роль вчителя в процесі

підготовки і проведення гри постійно змінюється. На початковій стадії роботи вчитель активно

контролює діяльність учнів, але поступово він стає лише спостерігачем.

Ігри, що відпрацьовуються, заучуються і програються для інших учнів, не є рольовими іграми. Це -

драматичні представлення. Рольова гра стосується процесу гри, а не готового продукту. Це повинно бути

з'ясоване із самого початку, оскільки багато учнів дуже соромливі і вони бояться, коли їх змушують брати

участь у спектаклі. І крім того, вони часто переконані в тім, що вони не мають талант гри. У рольовій грі вони

не беруть участь у спектаклі, там немає публіки. Навіть учитель повинний відійти на задній план, оскільки

його присутність може перешкоджати - своєю готовністю “накинутися” на учня щораз, коли допускаються

помилки. Навчання найбільш ефективне в атмосфері, вільної від напруги. Рольова гра може бути показана

іншим учням чи записана на плівку, але це не обов'язково.

У структурі рольової гри виділяються такі компоненти: ролі, ситуація, рольові дії.

Перший компонент - ролі. Ролі, що виконують учні на уроці, можуть бути соціальними і

міжособистісними. Перші обумовлені місцем індивіда в системі об'єктивних соціальних відносин

(професійні, соціально-демографічні), другі визначаються місцем індивіда в системі

міжособистісних відносин (лідер, друг, суперник і ін.) Підбір ролей у грі повинний здійснюватися

таким чином, щоб формувати в школярів активну життєву позицію, кращі людські якості

особистості.

Другий компонент рольової гри - вихідна ситуація - виступає як спосіб її організації. При

створенні ситуації необхідно враховувати й обставини реальної дійсності, і взаємини комунікантів.

Виділяються наступні компоненти ситуації: 1) суб'єкт, 2) об'єкт (предмет розмови), 3) відношення

суб'єкта до предмета розмови, умови мовленнєвого акта.

Третій компонент рольової гри - рольові дії, що виконують учні, граючи визначену роль.

Рольові дії як різновид ігрових дій органічно зв'язані з характером ролі і включають вербальні і

невербальні дії, використання бутафорії.

Як показують результати навчання, застосування рольової гри на уроках іноземної мови

сприяє позитивним змінам у мовленні учнів як у якісному відношенні (розмаїтість діалогічних

єдностей, ініціативність мовних партнерів, емоційність висловлення), так і в кількісному

(правильність мови, обсяг висловлення, темп мови).

Додаток№3

Головні риси

рольових ігор

за Д. Б. Ельконіним

вільна розвиваюча діяльність, що починається

лише за бажанням дитини, заради задоволення від

самого процесу діяльності

творчий, значною мірою

імпровізаційний, дуже активний характер цієї

діяльності («поле творчості»)

емоційна

піднесеність

діяльності,

емоційна

напруга

наявність прямих

чи непрямих правил,

що відбивають

зміст гри, логічну

послідовність її

розвитку

ГРАМАТИЧНІ

ЛЕКСИЧНІ

ФОНЕТИЧНІ

ОРФОГРАФІЧНІ

АУДИТИВНІ

МОВНІ

КЛАСИФІКАЦІЯ РОЛЬОВИХ ІГОР

(Мільруда Р.П.)

Ігри побутового змісту

Ігри казкового змісту

Імітаційні рольові ігри

Пізнавальні рольові ігри

Рольові ігри ділового

змісту

Рольові ігри

світоглядного змісту

ГРУПИ РОЛЕЙ

(за Аріяном)

СОЦІАЛЬНІ

МІЖОСОБИСТІСНІ

ПСИХОЛОГІЧНІ

(лікар, робітник), які мають

виховний вплив.

(друзі, однокласники,

супротивники), які

сприяють особистісній

орієнтації спілкування.

(позитивна особистість,

нейтральна або

негативна).

ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ

РІЗНИХ ТИПІВ РОЛЬОВИХ ІГОР

Учні молодшого

шкільного віку

Учні середнього

шкільного віку

Учні старшого

шкільного віку

Рольові ігри

казкового змісту

Рольові ігри

побутового

змісту

Імітаційні рольові ігри

пізнавального

змісту

Імітаційні рольові ігри

світоглядного змісту

Рольові ігри побутово-соціального змісту

(про етикет, культуру поведінки, тощо)

ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ДО РОЛЬОВОЇ ГРИ

Підготовка учнів, яку заздалегідь повинен провести вчитель, має декілька

етапів:

I етап - традиційна мовна практика - вправи, направлені на засвоєння

граматичних структур та лексики. На цьому етапі доцільно використовувати такі види

вправ, як:

виправлення граматично та лексично неправильних речень,

заповнення пропусків,

вибір правильних відповідей.

II етап - складання діалогів, застосовуючи такі види вправ, як:

побудова діалогів, заповнюючи пропуски, коли ситуація чітко окреслена,

складання діалогу усім класом - за зразком.

III етап - робота з діалогами, які складають у парах або у групах на основі

засвоєного мовного матеріалу.

IV етап - вправляння у техніці розмов, зокрема, використання службових фраз,

таких як: "I see..."," You know...", впізнавання та практикування діалогів від носіїв

мови.

V етап - використовується техніка заміни невідомих слів синонімами, для чого

доцільно застосовувати вправи на пояснення слів іноземною мовою, наприклад:

"few"- 'not many', "cause" - 'reason'.

VI етап підготовки до проведення рольової гри - робота в групах, типи якої

потрібно варіювати, а завдання доцільніше пояснювати на початку, щоб подальша

робота проходила з мінімальним втручанням вчителя.