Об’єкт Світової

спадщини ЮНЕСКО

Найвидатніші місця України

Києво-Печерська Лавра

Роботу виконала:

учениця 9-А класу Спеціалізованої загальноосвітньої школи №12

міста Хмельницького

Кухарчук Катерина

Одне з див України

Від часу свого заснування як печерного

монастиря у 1051 р. Києво-Печерська обитель

була постійним центром православ'я на Русі.

Разом із Софіївським Собором внесена до

переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

На території Верхньої лаври діє Національний

Києво-Печерський історико-культурний

заповідник, якому було надано статус

національного у 1996 р. Монастирське життя

зосереджене в Нижній лаврі. Обидві частини

лаври відкриті для відвідувачів.

Обитель засновано 1051 р., за князя Ярослава Володимировича, ченцем Антонієм, як печерний монастир.

Один із перших монастирів Русі, що поклав початок руському чернецтву. Співзасновником монастиря

вважається один із перших учнів Антонія — Феодосій. У 1058 р., попросивши благословіння преподоб­ного

Антонія, преподобний Варлаам побудував над печерою дерев'яну цер­кву на честь Успіння Пресвятої

Богородиці.

Упродовж 1592-1688 рр. монастир був ставропігією Константинопольського патріарха, із 1688 р —

Московського патріарха, із 1786 р. — київського митрополита.

Трагічні події після 1917 р. послужили

поштовхом до тотального винищування

православного духівництва і всього, що було

зв'язано з церквою. 25 січня 1918 р. у стінах

лаври закатовано митрополита київського й

галицького Володимира, а в 1920 р. лавру

закрили. 4 серпня 1929 р. комуністична влада

завершила роботи з перетворення колишнього

монастиря на Всеукраїнське музейне

містечко, головне призначення якого – бути

центром антирелігійної пропаганди в

республіці. Перед Наркоматом внутрішніх

справ УСРР порушено клопотання про

негайне виселення з території містечка осіб

духовного звання, котрі до цього часу в ньому

проживали.

Під час Другої світової війни у 1941 р. радянські війська підірвали Свято-Успенський собор. За іншою

версією, підрив було здійснено німецькою окупаційною владою під керівництвом райхскомісара України

Еріха Коха. Про це у своїх мемуарах розповідають Альберт Шпеєр та інші діячі Третього Райху. У рамках

нацистської ідеології підкорені народи не повинні були мати символічних культових споруд, які б зміцнювали

їх ідентичність і прагнення до автономії. Існує професійна німецька фотохроніка вибуху. Під час окупації

Києва монастир на деякий час було відкрито, але в 1961 р. знову закрито.

Після вибуху храм був залишений у руїнах як свідчення злочинів нацистів. Не були здійснені плани

відтворити його в початкових середньовічних формах до святкування 1000-річчя хрещення Русі. Чернецьке

життя і богослужіння в Києво-Печерській лаврі відновлено з 1988 р. У 2000 р. відбудовано Свято-Успенський

собор. Тільки 9 грудня 1995 р. Президент України Л. Кучма видав указ про відновлення Успенського собору.

Храм відтворено поспіхом, практично за два роки, без серйозної наукової підготовки, із використанням

сучасних матеріалів. Перед будівельниками стояла задача встигнути до 950-річчя лаври. Освячений 24 серпня

2000 р.

Сучасний лаврський ансамбль розташований на площі 22 га і поділяється на такі частини:

верхня лавра, ближні печери, дальні печери, гостинний двір.

Більшість монастирських будівель і споруд мають архітектурні форми українського бароко середини XVIII ст.

Верхня Лавра

Ближні печери

Дальні печери

Печери

Дивно не тільки те, що вони

збереглися, незважаючи на вік. За

переказами, до ченців у них жили розбійники.

Награбоване вони ховали, і по сей день ходять

легенди про незчисленні скарби. Але набагато

більше історій пов`язано з протяжністю

печер, мовляв, вони доходять до інших

печерних монастирів в

Чернігові, Пскові, Почаєві. Але згідно вимірам

геодезистів, протяжність печер всього близько

300 м. Знаходяться вони на глибині 10-15 м.

Основні пам'ятки і

споруди

Успенський собор

Побудований у 1073—1078 роках заходами

Феодосія Печерського за ігумена Стефана,

коштом князя Святослава II Ярославича.

Наприкінці XI століття до собору здійснено ряд

прибудов — зокрема, з північного боку

хрещальню у формі малої церковці св. Івана. У

XVII столітті надбудовано додаткові бані, а

також здійснено декорування в стилі

українського бароко.

Велика лаврська

дзвіницяГоловна дзвіниця лаври побудована у 1731—

1744 рр. Має висоту 96,52 м й органічно

вписується до ансамблю монастиря та всього

Печерська. Її видно здалеку, за 25-30 км від

міста. Аби піднятися на її верхівку необхідно

подолати 374 сходинки.

Троїцька

Надбрамна церква

їцька мна рква — церква над

Святою брамою Києво-Печерської лаври у

Києві, побудована у 1106—1108 роках. Єдина

серед наземних споруд Лаври, яка збереглася

неушкодженою з часів Київської Русі, одна з

визначних пам'яток архітектури, культури та

історії українського народу.

Трапезна церква Антонія і Феодосія Печерських

Трапезна церква Св. Антонія і Феодосія Печерських з палатою — пам'ятка архітектури кінця XIX

ст., наймолодший храм Києво-Печерського монастиря.

Перша Трапезна палата монастиря, побудована у XII столітті, не зберігалась і про її архітектуру нічого не

відомо. Друга Трапезна палата із церквою Св. Петра і Павла була відбудована в стилі українського бароко, але

у 1893 році її також зруйнували. Сучасна Трапезна палата з церквою побудована у 1895 році, з 1990 року в

церкві регулярно проводяться богослужіння.

Фортечні мури Києво-Печерської лаври

Фортечні мури Києво-Печерської лаври — система оборонних стін, веж та інших конструкцій, побудованих

для захисту Києво-Печерського монастиря, пам'ятка архітектури XVIII ст. Входить до оборонної системи

Київської фортеці.

Кінець