Виконали:

Чорненька Юлія, Муляр Леся,

ФЕтаУ, 2 курс, ЕМО-201,

Ganyanya@yandex.ru

(науковий керівник:

Гребешкова О.М.,

к.е.н., доцент)

Проблема монополізму і його впливу на розвиток економічної системи людства — одна з головних тем економічної науки кінця ХІХ і протягом усього ХХ століття. Карл Маркс, а за ним В. І. Ленін стверджували, що поява монополій — ознака смертельної хвороби ринкової економіки, заснованої на приватній власності. Їхній прогноз розвитку цієї хвороби звучав так: монополії будуть руйнувати економіку, гальмуючи процес і підриваючи приватне підприємство.

В.І. Ленін Карл Маркс

Метою дослідження є визначення користі та шкоди від монополії через визначення її економічної та соціальної оцінки.

За “Оксфордським англійським словником для ділового світу”, монополія – “володіння торгівлею товарами чи послугами, або контроль над нею, який здійснює продавець чи продуцент”.

Користь Шкода

1. Вносять вагомий вклад у ВВП країни;

2. Забезпечують конкурентоспроможність національної економіки;

3. Створюють можливості для прискорення технічногопрогресу.

1. Практика встановленнямонопольних цін;2. Має місце алокативнанеефективність; 3. Зазнає невиробничих витрат на пошук і примноження ренти;4. Спричиняє виникненнясоціальних втрат;5. Придушення конкуренції;6. руйнівно впливає на ринковий механізм, а через нього і на економіку в цілому. 7. Приводить до зниження стійкості механізмів відтворення.

З суспільної точки зору монополія вважається економічно неефективною.

Оскільки споживачі змушену сплачувати більш високу ціну за меншу кількість товарів; не виробляється стільки продукції скільки потрібно суспільству; суспільні ресурси використовуються неефективно (що як правило визначається в більш високому рівні витрат.

Пояснити економічну неефективність монополій можна за допомогою понять:

— надлишок споживача — це різниця між максимальною сумою грошей, яку споживач згоден був би заплатити за придбану кількість блага і сумою грошей, дійсно сплаченою за придбанні блага;

— надлишок виробника — це різниця між сумою грошей, яку виробник дійсно отримує за реалізований ним товар та сумою грошей, яку б він погодився отримати за цю кількість товару.

Гальмуючи стимули використання досягнень НТП, монополія робить економіку надзвичайно марнотратною, стримує її інтенсифікацію.

Там, де панують монополії, ціни втрачають ринкову гнучкість, недостатньо реагують на коливання попиту і пропозиції, характеризуються невисокою еластичністю. Монополія глушить імпульси, які йдуть від попиту до виробництва, що дезорієнтує інвестиційні потоки, а потреби споживачів залишаються незадоволеними.

Доведено, що монополія зумовлює застій та загнивання господарського механізму, паралізує конкуренцію, загрожує нормальному ринку.

Недаремно лауреат Нобелівської премії, видатний американський економіст Поль Самуельсон, зважуючи позитивні та негативні риси і наслідки монополії, робить однозначний висновок: “це економічне та соціальне зло”.