УДК 336.132:339.544

О. Булана

Молодший науковий співробітник

Інститут економіки та прогнозування НАН України»

Державна підтримка підприємств реального сектору економіки в

Україні в умовах інтеграції до СОТ та ЄС

State aid for enterprises of the real sector of economy in Ukraine in the

context of integration in WTO and EU

В статті розглянуто основні тенденції застосування

державної підтримки підприємств реального сектору економіки в

Україні в 2004-2009 роках. За результатами дослідження зроблено

висновок про існування значних відмінностей у структурі такої

державної підтримки в Україні та країнах-членах ЄС. Запропоновано

заходи з вдосконалення державної підтримки реального сектору в

Україні.

The article presents an outline of main tendencies in the field of state

aid for enterprises of the real sector of economy in Ukraine for the period

of 2004-2009. According to the results of the research, the author has

concluded about existence of big differences between structure of such

state aid in Ukraine and in EU state members. The measures for

improvement of state aid of real sector in Ukraine were proposed.

Державна підтримка підприємств вважається обґрунтованою у

випадку, коли вона сприяє усуненню провалів ринку, тобто ситуацій,

коли ринкові механізми не забезпечують ефективного за Парето

розподілу ресурсів. В інших випадках її застосування приводить до

спотворення конкуренції на ринку, оскільки одні виробники

опиняються в більш вигідних умовах, аніж інші. СОТ та ЄС

запровадили обмеження для застосування державної підтримки

підприємств з метою недопущення порушення конкурентного

1

ринкового середовища на міжнародному рівні. Відтак для України

постало питання здійснення такої державної підтримки, яка б, з

одного боку, узгоджувалася з міжнародним зобов’язанням України у

зв’язку зі вступом до СОТ та у рамках інтеграції до ЄС, а з іншого

сприяла проведенню структурних реформ.

Метою даної статті є аналіз відповідності застосування

державної підтримки підприємств реального сектору економіки в

Україні тим підходам, що застосовуються в країнах-членах СОТ та

ЄС.

Дослідженню проблем формування політики державної

підтримки підприємств присвячено багато робіт зарубіжних авторів,

зокрема, Брандера Дж., та Спенсера Б., Болдвіна Р., Кругмана П.,

Полтеровіча В. М.1, Родріка Д.2, Стігліца Дж.3 та інші. Серед

українських авторів дослідження в даному напрямку проводили

Запатріна В. І.4 Луніна І. О.5, Сіденко В. Р.6, Ясько Н.7 тощо.

У цій статті під поняттям «державна підтримка підприємств»

будемо розуміти будь-які державні заходи фінансового сприяння в

інтересах суб’єктів господарювання, що створюють для останніх

прямі або приховані переваги та мають грошову оцінку. Надання

державної підтримки здійснюється за рахунок коштів з державного та

місцевих бюджетів або ж зменшення їхньої дохідної частини (у

випадку податкових пільг), а також за рахунок коштів державних

підприємств та організацій.

1 Полтерович В., Попов В. Эволюционная теория экономической политики. Часть 1. Опыт быстрого развития. // Вопросы экономики. – 2006. - №7. – С. 4-23.2 Rodrik D. Industrial Policy for the Twenty-First Century. 2004. //http://www.ksg.harvard.edu/rodrik та Rodrik D. Normalizing Industrial Policy, September 2007 // http://www.ksg.harvard.edu/rodrik.3 Стиглиц Дж. Ю. Справедливая торговля для всех. Как торговля может содействовать развитию. / Дж. Ю. Стиглиц, Є Чарлтон; пер. с англ. – М.: Издательство “Весь Мир”, 2007. -280 с.4 Запатріна І.В. Бюджетний механізм економічного зростання. – К.: Ін-т соц.-екон. стратегій, 2007. – 528 с.5 Луніна І. О. Державні фінанси та реформування між бюджетних відносин. – К.: Державне науково-виробниче підприємство «Видавництво «Наукова думка» НАН України», 2006 – С. 239.6 Сиденко В. Р. Том 1. Глобализация и экономическое развитие. – К.: Феникс, 2008. – 376 с.7 Державна допомога виробникам в Україні: реформування відповідно до норм СОТ та ЄС. / За ред. Касьянова С. – К.: Нора-Друк, 2004. –С. 73.

2

До основних форм державної підтримки суб’єктів економічної

діяльності (субсидій) відносяться: пряме бюджетне фінансування

підприємств з боку держави, податкові пільги, часткове покриття

державою відсотків за кредитом, державні гарантії за кредитами,

державне страхування комерційних ризиків, списання заборгованості

по податкам та податковим зборам, пільгові тарифи на товари чи

послуги, що надаються державою або державним підприємством

(наприклад пільгові тарифи на електроенергію, перевезення

залізничним транспортом тощо).

Ключовою характеристикою державної підтримки є міра її

селективності. Селективна підтримка надається конкретним галузям

та підприємствам. На противагу їй, горизонтальна державна

підтримка спрямована на створення найбільш сприятливих

економічних умов розвитку для максимально широкого кола

учасників ринку8.

В умовах відкритої економіки державна підтримка виробників в

одній країні може завдати шкоди для аналогічних підприємств в

інших країнах. А тому застосування інструментів державної

підтримки підприємств країною, інтегрованою до СОТ та ЄС, має

узгоджуватися з правилами цих організацій.

Згідно правил СОТ, існує категорична заборона державної

підтримки експорту та імпортозаміщення9. Можливість застосування

інших інструментів залежить від величини «шкоди», що вони

завдають виробникам інших держав. Так, державна підтримка

поточної діяльності підприємства завдає конкурентному середовищу

більше шкоди, ніж допомога на реалізацію інвестиційних проектів. У

першому випадку підприємство отримує можливість зменшити

собівартість продукції, а отже - продавати, завдяки субсидії,

8 Більш детально див.: Булана О. Тенденції зміни підходів до державної підтримки економіки у країнах Європи та уроки для України. // Світ Фінансів – 2009 - №2(19) – с. 149-154.9 Угода про субсидії та компенсаційні заходи / Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. – К.: Вимір, 1998. – С.245-291.

3

продукцію за ринковою ціною, або за ціною меншою, ніж ринкова.

Окрім того, підтримка поточної діяльності, на відміну від

інвестиційної, не дозволяє відновити життєздатність та

конкурентоспроможність підприємства на довгострокову

перспективу.

Виходячи з основних вимог до державної підтримки

підприємств, що висуваються СОТ та ЄС, можна виокремити наступні

дозволені її види:

Допомога окремим суб’єктам господарювання у невеликих

обсягах - що менший обсяг підтримки, то слабший вплив вона має на

ринкове середовище, відповідно, менше шкодить іншим

підприємствам.

Допомога підприємствам, яка не завдає серйозної шкоди

конкурентному середовищу. Найчастіше дозволеною вважається

державна підтримка малих та середніх підприємств, оскільки через

невеликий вплив цих підприємств на ринок така підтримка не

шкодить конкуренції, у той час як підтримка великих підприємств

можлива лише у виключних випадках.

Фінансування заходів, позитивні наслідки яких переважають

шкоду, завдану конкурентному середовищу. В правилах СОТ до таких

заходів віднесено: державну підтримку підприємств у проблемних

регіонах, на науково-технологічні розробки, на модернізацію

виробництва у відповідності до екологічних стандартів. В ЄС ці

заходи доповнено допомогою на забезпечення зайнятості, навчання

персоналу, збереження культурного надбання тощо.

Проведемо аналіз державної підтримки в Україні в контексті її

відповідності нормам СОТ і ЄС та з урахуванням викладених вище

допустимих видів державної допомоги.

У 2004-2009рр. як в Україні, так і в країнах-членах ЄС

спостерігалося скорочення обсягів надання державної підтримки як

4

частки ВВП (рис. 1). В ЄС основне скорочення відбувалося за рахунок

нових членів (ЄС-12), в старих країнах-членах ЄС (ЄС-15) обсяги

державної підтримки підприємств залишилися майже незмінними.

Необхідно звернути увагу, що ЄС-12 в 2002-2004рр. надавалося

значно більше державної допомоги, яка була спрямована на

проведення структурних реформ з метою адаптації економіки до

ринкових умов. Пізніше обсяги допомоги значно скоротилися.

0,0

0,5

1,0

1,5

2,0

2,5

3,0

2004 2005 2006 2007 2008*

% В

ВП

EU15 EU12 Україна

Рис. 1. Державна підтримка підприємств в Україні та країнах ЄС, у %

до ВВП

*без врахування антикризових заходівДжерело: Eurostat: http://nui.epp.eurostat.ec.europa.eu/nui/setupDownloads.do та розрахунки автора.

В Україні, незважаючи на аналогічну тенденцію до скорочення,

обсяги державної допомоги у процентному відношенні до ВВП

залишалися значно більшими, ніж у більшості країн-членів ЄС. В

абсолютних величинах обсяги державної допомоги в Україні є

співставними з аналогічними показниками таких країн як Бельгія,

Данія, Австрія та Угорщина (табл. 1). Але не можна стверджувати, що

такі показники по Україні є невиправдано високими, оскільки,

наприклад, в Польщі та Чехії під час проведення структурних реформ

вони були ще вищими.

Існують значні відмінності у структурі державної підтримки

підприємств в Україні та країнах ЄС. При чому розбіжності

5

спостерігаються при порівнянні України як з ЄС-15, так і з ЄС-12.

Ключовою тенденцією останніх років у країнах ЄС було значне

зростання частки горизонтальної державної підтримки за рахунок

скорочення селективної. Так, у 2002р. частка горизонтальних заходів

в середньому по ЄС становила 62%, в 2008 – вже 87,6% (без

урахування антикризових заходів)10.

Таблиця 1. Державна підтримка реального сектору економіки (без

сільського господарства, рибальства та транспорту) в країнах ЄС та

Україні у 2002-2008рр., у млрд. євро

  2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

ЄС-27 60,29 55,39 50,75 49,67 51,74 49,21 52,90ЄС-15 52,45 43,28 44,93 45,95 47,69 45,41 45,80

Бельгія 1,07 0,71 0,75 0,76 0,96 0,88 1,20Данія 1,46 1,02 1,20 1,11 1,03 1,17 1,70

Австрія 0,58 0,97 0,88 1,02 1,73 0,82 1,10

ЄС-12 7,84 12,11 5,82 3,72 4,05 3,81 7,10Чеська

Республіка3,45 2,51 0,33 0,47 0,60 0,77

1,20Естонія 0,01 0,01 0,01 0,02 0,01 0,01 0,01Латвія 0,02 0,02 0,02 0,03 0,03 0,04 0,00Литва 0,08 0,07 0,03 0,04 0,06 0,05 0,20

Угорщина 0,92 1,00 0,71 1,04 0,87 0,88 1,90Польща 1,05 6,39 2,26 0,95 1,27 1,26 2,90Румунія 1,40 1,26 1,75 0,50 0,66 0,30 0,30

Україна н/д н/д 1,31 0,99 0,89 1,05 1,23*без антикризових заходів

Джерело: Eurostat: http://nui.epp.eurostat.ec.europa.eu/nui/setupDownloads.do та розрахунки автора.

Серед видів горизонтальної державної підтримки в країнах ЄС

спостерігаються значні відмінності. Для ЄС-15 більш характерним є

допомога на захист навколишнього середовища (26,8% у структурі

державної підтримки у 2008 р.), регіональний розвиток (22,9%) та

наукові дослідження (18%), отже, для ЄС-15 основними завданнями

державної допомоги є стимулювання тих напрямків, що мають для

економіки значні позитивні екстерналії та дозволять отримати

додаткові конкурентні переваги у майбутньому. ЄС-12 в першу чергу

вирішує проблеми регіонів (44,4% у структурі державної підтримки у 10 Report from the Commission: State Aid Scoreboard . Repor t on State aid granted by the EU Member States. Autumn 2009. COM(2009)661 final. – P.7. // http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2009:0661:FIN:EN:PDF

6

2008 р.) та виділяє кошти на допомогу по забезпеченню зайнятості

(19,3%), отже, для ЄС-12 основною задачею на даний момент є

подолання економічних та соціальних негараздів та вирівнювання

регіонів за рівнем розвитку.

В Україні горизонтальна допомога представлена в дуже малих

об’ємах – в різні роки її частка у структурі держаної підтримки

становила від 0,2% до 10%. Причому, навіть та підтримка, яку можна

назвати горизонтальною за метою надання, не є такою за своєю суттю.

В Україні державна підтримка є переважно селективною та

великою мірою спрямована на вирішення поточних проблем

підприємств. Вже кілька років понад половину всієї допомоги

отримує вугільна галузь (табл. 2). Така велика частка саме цієї галузі

на даний момент не притаманна жодній країні-членові ЄС, окрім

Румунії (36,5% у структурі державної підтримки у 2008 р.). В ЄС-15

реструктуризація даної галузі триває вже кілька десятиріч, саме тому

останніми роками обсяги підтримки для неї вже значно скоротилися.

В ЄС-12 ще кілька років тому також виділялися значні кошти на

проведення реформ у вугільній промисловості. Так, у 2003р. Польща

виділила з бюджету на цю мету 4 млрд. євро, значна частина цієї

суми, як і в Україні, була спрямована на покриття собівартості

продукції. Але в Польщі за результатами надання цієї допомоги було

здійснено закриття найбільш проблемних шахт.

В той же час, в усіх країнах ЄС, що зіштовхнулися з

проблемами реформування вугільної галузі, спостерігається невпинне

скорочення обсягів державної підтримки. В 2008 році обсяги

підтримки вугільної галузі у країнах ЄС скоротилися на 15% - з 3,4

млрд. євро у 2007р. до 2,7 у 2008р11. Окрім того, всі ці країни

11 Report from the Commission. State aid Scoreboard. autumn 2009. Facts and figures on State aid in the EU Member States. COM(2009) 661. – P. 28. // http://ec.europa.eu/competition/state_aid/studies_reports/archive/annex_2009_autumn_en.pdf

7

оголосили про намір її припинення, починаючи з певного року, -

Угорщина планує це здійснити у 2014, Німеччина – в 2018 тощо.

На відміну від європейських країн, в Україні обсяги державної

підтримки вугільної галузі щороку збільшуються. За період з 2004 по

2008 рік вони збільшилися майже в 2 рази, - з 3,7 млрд. грн. в 2004р.

до 7,1 млрд. в 2008р. Для України, як для члена СОТ, дана тенденція є

негативною, оскільки державна підтримки на покриття собівартості

продукції в таких великих обсягах може бути розцінена іншими

членами СОТ як заходи, що завдають їм істотної шкоди. А тому існує

значний ризик проведення проти вугільної галузі України

антисубсидиційних розслідувань.

Таблиця 2. Структура державної підтримки підприємств в Україні за

видами, у %

  2004 2005 2006 2007 2008 2009Горизонтальна допомога, у т.ч. 10,48 2,54 1,67 5,45 2,04 0,21

На захист навколишнього середовища та

енергозбереження 0,39 0,36 0,51 0,42 0,19 0,03Регіональний розвиток 7,95 0,97 0,00 0,00 0,00 0,00

Наукові дослідження та розвиток 1,97 0,84 1,07 3,25 1,41 0,18

Малі та середні підприємства* 0,13 0,35 0,04 0,35 0,33 0,00

Навчання персоналу 0,04 0,02 0,06 0,05 0,09 0,00

Допомога на забезпечення зайнятості 0,00 0,00 0,00 1,38 0,02 0,00

Селективна допомога, у т.ч. 89,52 97,46 98,33 94,55 97,96 99,79Вугільна промисловість 43,15 48,39 70,25 74,56 75,05 9,10

Фінансові послуги 2,31 11,03 1,45 5,57 4,32 28,86Виробничій сектор, в т.ч. 42,14 35,27 23,01 11,18 14,96 61,54

Гірнича та металургійна промисловості 0,23 0,35 0,44 0,48 0,54 0,08

Хімічна промисловість 0,12 0,00 0,05 0,00 0,00 0,00Енергетика 16,12 20,16 18,10 4,41 6,42 61,05

Машинобудування 25,68 14,76 4,42 6,29 8,00 0,41інші 1,91 2,77 3,62 3,23 3,64 0,29

Всього 100 100 100 100 100 100

Всього, у млрд. грн. 8,65 6,35 5,66 7,25 9,48 67,93 * без врахування вигод від спрощеної системи оподаткування підприємствДжерело: складено автором на підставі звітів про виконання державного бюджету України за 2002-2008 роки, даних ДПА.

8

В Україні, окрім вугільної промисловості, великі обсяги

державної підтримки надаються енергетичній галузі. В 2004-2005 рр.

державна підтримка була представлена переважно пільгами з податку

на додану вартість при імпорті природного газу та нафти. В 2009 році

– на вирішення проблем НАК «Нафтогаз» України.

Для країн-членів ЄС підтримка енергетичного сектору також є

надзвичайно актуальною, але реалізовується вона в інший спосіб, ніж

в Україні. В ЄС основна частина такої допомоги надається у формі

підтримки заходів щодо захисту навколишнього середовища та

енергозбереження. У 2008 р. на такі заходи було спрямовано

найбільше коштів – 24,1% загальної суми державної підтримки

економіки. З метою збільшення енергетичної незалежності ЄС та

покращення екологічного стану в Європі активно підтримується

відновлювана енергетика, енергоефективність та наукові розробки в

даній сфері.

В Україні до 2009р. державна підтримка відновлюваної

енергетики майже не здійснювалася за виключенням заходів по

реалізації Комплексної програми будівництва вітрових

електростанцій. Однак, заплановані заходи не завжди реалізовувалися

в повному обсязі, а їх результати є досить спірними12. В умовах

фінансової кризи вдалося запровадити деякі заходи стимулювання

розвитку «зеленої» енергетики. З 1 січня 2009р. в Україні почав діяти

«зелений» тариф для відновлюваної енергетики, а пізніше – податкові

пільги для виробників та споживачів альтернативних видів палива та

енергетики. В той же час, за даними ДПА, у 2009 р. такі пільги не

перевищували 30 млн. грн., що не дозволяє говорити про широкий

розвиток такої енергетики в Україні.

12 Не вжито достатніх заходів щодо створення сприятливих умов розвитку вітроенергетики в

Україні // http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/printable_article/34781;jsessionid=DAD04A183A294B3BDB5CFE031CB5A5D7

9

Залишається відкритим питання щодо запровадження в Україні

заходів з державної підтримки енергоефективності та модернізації

підприємств з метою впровадження енергоощадних технологій.

Отже, у 2004-2009рр. державна підтримка підприємств

енергетичного сектору була спрямована на вирішення поточних

проблем, а тому може бути оцінена негативно з точки зору впливу на

конкурентне середовище. Таким чином, зважаючи на обсяги наданої

підтримки, реструктуризація вугільної галузі та реформи в сфері

енергетики мають стати першочерговими напрямами вдосконалення

державної підтримки підприємств в Україні.

Державна допомога машинобудуванню у період 2004-2008 років

становила 4-25% загальних обсягів підтримки. При чому більшу

частину цих обсягів становили податкові пільги для

автомобілебудування, скасовані в 2005 році. В невеликому обсязі

також здійснювалася підтримка суднобудування, авіабудування та

космічної галузі.

Таким чином, селективна державна підтримки підприємств в

Україні залишалася домінуючою протягом 2004-2009рр. При цьому

обсяг субсидій залежала в першу чергу від проблемності галузі, а не її

перспективності.

В умовах глобальної фінансової кризи державна підтримка

стала одним з інструментів стимулювання відновлення економіки.

Багато з великих підприємств, а в деяких країнах навіть цілі галузі,

опинилися в скрутному фінансовому становищі. Щоб не допустити

значного зростання безробіття та загострення рецесії, як розвинені,

так і такі, що розвиваються, країни, були змушені вдатися до їх

порятунку. Основним напрямами державної підтримки реального

сектору стали порятунок важливих підприємств, банкрутство яких

могло спричинити серйозні соціально-економічні наслідки для країни,

10

та відновлення доступу до фінансово-кредитних ресурсів для

суб’єктів економічної діяльності.

В країнах ЄС для подолання кризових явищ у реальному секторі

17 грудня 2008 року було прийнято «Тимчасове положення

Співтовариства щодо заходів державної допомоги з метою підтримки

доступу до фінансів в умовах теперішньої фінансової та економічної

кризи»13. Запропонований даним документом перелік інструментів

державної підтримки підприємств, що опинилися у скрутному

становищі внаслідок кризи, включав в себе:

Одноразову допомогу окремим підприємствам у сумі не

більше 500 тис. євро;

Надання державних гарантій по банківським кредитам (зі

зниженою платою за надання такої гарантії);

Допомога у вигляді субсидованої відсоткової ставки за всіма

видами кредитів;

Субсидовані відсоткові ставки за кредитами для виробництва

зелених продуктів, включаючи ранню адаптацію товарів до майбутніх

стандартів ЄС.

Окрім того, даний документ передбачав такі специфічні форми

підтримки підприємств як тимчасове збільшення ліміту державного

фінансування ризикового (венчурного) капіталу з 1,5 млн. євро до 2,5

млн. євро та зменшення вимоги щодо обов’язкової участі приватних

інвесторів у венчурних проектах з 50% до 30%.

З метою стимулювання експорту було розширено можливості

страхування експортних кредитів від неринкових ризиків при

здійсненні торгових операцій. В докризових умовах дозволялося

здійснювати страхування торгових операцій з контрагентами з країн з

неринковою економікою. В умовах кризи було дозволено також

13 Temporary Community framework for State aid measures to support access to finance in the current financial and economic crisis. // OJ - C 83/1, 7.4.2009, p. 1-15.

11

страхування короткострокових торгових операцій з контрагентами з

країн, які, за визначенням ЄС, мають ринкову економіку.

В табл. 3 наведена інформація щодо запровадження зазначених

заходів у різних країнах-членах ЄС.

Таблиця 3. Заходи державної підтримки реального сектору в країнах-

членах ЄС в умовах глобальної фінансової кризи14

Країна

Одноразова допомога окремим

підприємствам у сумі не більше 500 тис. євро

Державні гарантії по банківським кредитам

Субсидовані відсоткові ставки за

кредитами

Субсидовані відсоткові ставки за

кредитами для

виробництва зелених продуктів

Державна підтримка ризикового капіталу

Спрощення

процедури

страхування

експортних

кредитівАвстрія Х Х ХБельгія Х ХЧеська Республіка х ХФінляндія х Х ХФранція Х Х х х Х ХНімеччина х Х Х x X XГреція x X xУгорщина x X XІталія x X x XЛатвія X X Литва x XЛюксембург X X XМальта XНідерланди x XПольща XПортугалія XРумунія x X Словаччина XСловенія x XІспанія x XВеликобританія x X x xДжерело:авт. на підставі State aid: Overview of national measures adopted as a response to the financial/economic crisis // http://europa.eu/rapid/pressReleasesAction.do?reference=MEMO/10/52&format=HTML&aged=0&language=EN&guiLanguage=en

Галузева державна підтримка в різних країнах здійснювалася

залежно від того, які з секторів економіки або ж окремих великих

підприємств зазнали найбільше труднощів в умовах кризи. Так, з

метою модернізації виробничих потужностей стратегічно важливого

14 станом на 26 лютого 2010 р.

12

підприємства Латвія надала державні гарантії за кредитом у сумі 89

млн. євро металургійному концерну JSC Liepajas Metalurgs15.

В умовах кризи зі значними проблемами зіштовхнулися

виробники автомобільної галузі багатьох країн. Ці підприємства

зазвичай є великими роботодавцями, а тому з метою недопущення

зростання безробіття уряди багатьох країн вдалися до їх порятунку.

Окрім того підтримку також було надано на розробку та створення

лояльного до навколишнього середовища автомобілю. У ЄС вона

надається для адаптації виробництва автомобілів до майбутніх

екологічних стандартів (маються на увазі стандарти, що вже прийняті,

але ще не вступили в дію). Таким чином ЄС готує своїх виробників

автомобілів до нових стандартів, які для менш підготовлених

конкурентів фактично можуть стати обмеженням для імпорту

автомобілів у європейські країни.

Для сприянню сталому розвитку державна підтримка надавалася

також для енергозбереження, раціонального використання природних

ресурсів, а також розвитку відновлюваної енергетики. Тринадцять

країн G-20 запланували для розвитку «зелених» галузей виділити 183

млрд. дол. США або до 6% коштів, призначених для здійснення

стимулюючих заходів на подолання кризи16. Найбільше коштів

призначено для заходів з енергоефективності – до 33% запланованої

суми. У Франції та Німеччині значні державні інвестиції були

здійснені у відповідні наукові дослідження17.

В умовах кризи, державна підтримка «зелених» продуктів та

технологій сприяє створенню нових робочих місць, збільшенню

ділової активності та зменшенню імпорту енергоресурсів. Разом з тим,

15 State aid: Commission approves Latvian state guarantee to JSC Liepājas Metalurgs. // http://europa.eu/rapid/pressReleasesAction.do?reference=IP/09/1923&format=HTML&aged=0&language=EN&guiLanguage=en16 Global Trends in Sustainable Energy Investment 2009: Analysis of Trends and Issues in the Financing of Renewable Energy and Energy Efficiency. // UNEP – 2009 – P. 23.17 Global Trends in Sustainable Energy Investment 2009: Analysis of Trends and Issues in the Financing of Renewable Energy and Energy Efficiency. // UNEP – 2009 – P. 24.

13

враховуючи, що «зелені» технології та відновлювана енергетика

можуть стати ключовими галузями майбутнього технологічного

укладу18, державна підтримка таких підприємств сприятиме

отриманню країною додаткових конкурентних переваг.

Таким чином, можна виділити кілька ключових напрямків

здійснення державної підтримки реального сектору в умовах

фінансової кризи:

забезпечення доступу до фінансових ресурсів для малих та

середніх підприємств;

порятунок та модернізація стратегічно важливих для

національної економіки підприємств;

розробки та впровадження «зелених» продуктів, у тому числі

шляхом сприяння відповідним науковим розробкам;

сприяння експорту шляхом спрощення процедури

страхування експортних ризиків.

Завдяки таким заходам у період фінансової кризи значно зросли

обсяги державної підтримки підприємств. В країнах ЄС-15 вони

збйльшилисяз 0,4 % ВВП у 2007 році до 2,2 % ВВП у 2008р., а в ЄС-

12 з 0,4 % ВВП у 2007 до 0,8 % ВВП у 2008р., Такі відмінності

пов’язані зі значно більшим скороченням бюджетних доходів

останніх.

Виходячи зі своїх бюджетних можливостей, країни з меншими

фінансовими ресурсами зосередилися на порятунку фінансової

системи, допомозі стратегічно важливим для економіки

підприємствам та наданні невеликих обсягів допомоги малим та

середнім підприємствам. Фінансово більш могутні країни, окрім

зазначених заходів, змогли також надати підтримку різноманітним

перспективним проектам, в тому числі в автомобільній галузі.

18 Див., наприклад, Глазьєв С. Ю. Перспективы развития российской экономики в условиях глобальной конкуренции. // Российский Экономический Журнал, 2007, №1-2, С. 3-26.

14

В Україні у кризовий період також спостерігалося значне

зростання обсягів державної підтримки: у 2008 р. вона становила 1%

ВВП, а в 2009 р. – за нашими оцінками вже 5,3%19 ВВП. Основна

частина антикризової державної підтримки була спрямована на

рекапіталізацію НАК «Нафтогаз України» (24,4 млрд. грн.)20 та

надання державних гарантій на реструктуризацію боргів останнього

(16 млрд. грн.)21. Інші форми державної підтримки, такі як податкові

пільги та бюджетне фінансування економіки становили лише 12 млрд.

грн., тобто були навіть меншими, аніж у 2008 році.

Інші антикризові заходи в Україні були представлені непрямою

державної підтримкою основних експортно-орієнтованих галузей –

хімічної та металургійної, зокрема шляхом:

встановлення «мораторію» на підвищення тарифів на

електроенергію;

скасуванням раніше підвищених тарифів «Укрзалізниці» на

вантажні перевезення;

скасуванням (повністю або частково) надбавки до діючих

тарифів на природний газ.

Таким чином, були використані інструменти, що не

передбачають безпосереднього виділення коштів з бюджету. В той же

час, допомога у вигляді пільгових тарифів фактично означає

перехресне субсидування одних підприємств за рахунок інших та

робить непрозорою таку державну підтримку. Але по суті така

підтримка спрямована на зменшення собівартості продукції, за

рахунок скорочення витрат на енергоносії та транспортування.

В результаті у період кризи державна підтримка дозволила дещо

пом’якшити негативний вплив на фінансове становище деяких

19 Без врахування коштів, виділених у розмірі 19,6 млрд. грн. на ре капіталізацію банків.20 Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік". // http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=3758521 Постанова КМУ від 16.09.2009 №986 «Про заходи із реструктуризації заборгованості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за зовнішніми запозиченнями»

15

підприємств, в той же час, зазначені заходи не були спрямовані

модернізації чи реструктуризації виробництва, а тому не сприяли

підвищенню довгострокової конкурентоспроможності цих суб’єктів

господарювання.

Аналіз державної підтримки підприємств реального сектору

економіки протягом останніх років виявив значні відмінності між її

здійсненням в Україні та країнах-членах ЄС. В Україні переважають

заходи селективної підтримки над горизонтальними, що є свідченням

серйозних проблем окремих галузей, зокрема вугільної промисловості

та енергетики. Дана тенденція є негативною з точки зору правил СОТ,

оскільки значні державні галузеві субсидії можуть стати причиною

застосування до України компенсаційних заходів. При цьому в

Україні державна підтримка є швидше інструментом «утримання на

плаву» проблемних підприємств та галузей, аніж подолання провалів

ринку та проведення структурних реформ.

Незначні обсяги заходів горизонтальної підтримки свідчать про

те, що Україна практично не використовує потенціал дозволених в

рамках СОТ заходів стимулювання національного товаровиробника,

зокрема підтримки науково-технологічного розвитку, захисту

навколишнього середовища та енергозбереження, підтримки малого

та середнього підприємництва, які можуть надати поштовх до

інноваційного розвитку економіки країни.

Відтак, на нашу думку, доцільним є поступове скорочення

заходів селективної державної підтримки та переорієнтацію на

горизонтальні заходи.

При цьому перехід від державної підтримки поточної діяльності

суб’єктів господарювання з метою зменшення собівартості їхньої

продукції до інвестиційних форм підтримки, спрямованих на

модернізацію виробництва та підвищення його екологічної безпеки,

16

дозволить надати державній допомозі стимулюючого характеру та

узгодити її з вимогами СОТ і ЄС.

17