№5(15) Травень

2014

Людині, яка не може сама зробити вибір, невідворотно до-ведеться бути задоволеною вибором, який за неї зробили

обставини. Хантер Томпсон

Стр.

ELSA Uzhhorod

Мир. Праця. ELSA. І знову привіт Вам, наші читачі, на сторінках “Ордеру”.

Наступив, напевне, найбільш насичений святами і подіями місяць року - травень. Ми святкуємо і Дунь трудящих, і День перемоги, і День матері, і День Радіо, і День медсестер, і ще багато різних Днів чогось там.

Для України травень став важливим місяцем і через позачергові Президентські вибори, які пройдуть 25 травня.

Загалом ELSA Ужгород вітає Вас з усіма травневими святами, які ви святкуєте і бажає Вам завжди залишати-ся читачами “Ордеру”.

Головний редактор: ВІКТОР Грігаш

Будьте законослухняні AND BE ALWAYS IN “Order”!

У цьому номері ви прочитаєте про:

День міжнародної солідарності усіх трудящих (ст.3);

Закони Гітлера і закони “Чорного” четверга (ст. 4-5);

Інформаційний блок про позачергові вибори Президен-та України та деяких кандидатів (ст.6-9);

Видатного юриста - Олексія Резніка(ст.12);

Цікаві факти про перемогу у Другій світовій війні(ст.13);

Правове виховання в Україні (ст.14-15)

Стр. 3

№5(15)

Початок травня відзначається цілою низкою свят: 1 травня, 2 травня, 9 травня. Кожне з них має власну історію, яка формува-лася в окремій країні на протязі певного проміжку часу. Сьогодні ж мова піде про День міжнарод-ної солідарності трудящих, який був започаткований у США. По-в’язано це було з вимогою змен-шити робочий день. Основною причиною перших страйків у країні була мізерна заробітна плата, однак турбувало працівни-ків і питання коротшого робочо-го дня та право на створення ро-бітничих організацій. Страйки відбувалися у 1877 році, в них брали участь десятки тисяч пра-цівників залізниці та сталеварної промисловості. Вони були при-душені спільними діями держав-них та столичних військових сил. Але згодом, на початку 80-х років страйки, які носили мир-ний характер, почали відновлю-ватися. У 1886 році кількість пра-цівників, що безпосередньо приймали участь у боротьбі за 8-годинний робочий день досягла 500 000 чол. У страйках брали участь жителі Нью-Йорку, Бал-тимора, Вашингтона, Мілуокі, Цинцинатті, Пітсбурга, Детрой-та, а центр розташовувався в Чи-каго.

Руху демонстрації перешко-дили працедавці та представники тогочасної влади, що бажали жо-рстоко знищити лідерів руху, і цим вгамувати невгамовних робі-тників. І таким чином цей день увійшов в історію, як апогей бо-ротьби за 8-годинний робочий день.

Площа Хеймаркет стала свід-ком демонстрації, яка мала про-тестуючий характер проти полі-

цейської розправи 3 травня. На тогочасній розправі було пора-нено багато робітників, а шесте-ро були вбиті. Страйк, який по-чався мирно, закінчився сутич-кою між поліцейськими та де-монстрантами. І знову не обійш-лося без смертей: 4 робітники та 7 поліцейських було вбито. У 1888 рух за робітничі права було відновлено, але своєї мети робіт-ники досягли пізніше.

14 липня 1889 року запам'я-талось Паризьким Конгресом на якому після доповіді американсь-ких делегатів про робітничий рух в США було прийняте рі-шення щодо організації інтерна-ціональної демонстрації, коли у всіх країнах та містах в один ви-значений день маси працівників вийдуть на вулиці з вимогою офіційного скорочення робочо-го дня до 8 годин. Днем для про-ведення демонстрації було обра-но 1 травня.

Свято відзначається у 142 кра-їнах світу, а в Україні 1 і 2 травня щороку оголошуються днями Весни та Праці. Вперше день

міжнародної солідарності трудя-щих був відзначений в 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Ні-меччини, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції та деяких інших країнах. 1 та 4 травня у Китайській народній республіці офіційні державні ви-хідні — День праці та День мо-лоді. Звичайно, китайці тради-ційно відзначать ці свята за всіма канонами Комуністичної партії. Крім того, в Казахстані це — свя-то єдності народу Казахстану, в Литві — день матері, у Кореї — день народження Будди, у Фран-ції — День конвалії.

День міжнародної солідарності трудящих

Автор: НАТАЛІЯ Поляк

Стр. 4

ELSA Uzhhorod

Закони Гітлера і Закони Партії Регіонів

Представники колишньої бі-льшості в парламенті поширю-вали багато думок про те, що введення кримінальної відповіда-льності за розповсюдження "екстремістських матеріалів" і за наклеп на підставі Закону Украї-ни № 721 -VII від 16.01.2014 ста-новлять ні що інше як впрова-дження в національне законодав-ство аналогів подібних законів передових країн Європи. На жаль - відносно існуючих на да-ний момент держав Євросоюзу такі твердження, м'яко кажучи, не відповідають дійсності. Навіть у тих окремих країнах, де схожі норми ще формально існують, вони не застосовуються зважаю-чи на практику Європейського суду з прав людини.

Втім, у європейській історії була така держава, яка також ду-же боялася "неправдивих вига-док" відносно себе і своїх пред-ставників - це гітлерівська Німеч-чина. Досить просто прочитати і порівняти ці закони:

Закон проти віроломного

нападу на державу і партію, і захист партійної уніформи

Уряд рейху прийняв наступ-ний закон, який одночасно з цим публікується.

Стаття 1 , § 1: Пункт (1) Той , хто навмисно

висловлює або поширює поми-лкове або грубо спотворене тве-рдження про факти, чим може завдати великої шкоди благопо-луччю рейху і престижу уряду р е й х у а б о Н а ц і о н а л -

соціалістичної німецької робіт-ничої партії або її підрозділам, карається, якщо з інших припи-сами йому не загрожує більш важке покаран-ня, тюремним ув'язненням до двох років, а якщо він висло-влював або по-ширював твер-дження публіч-но - тюремним ув'язненням про-тягом не менше трьох місяців.

Пункт (2) Той , хто здійснює з необережності грубе порушення, карається тюремним ув'язненням до трьох місяців або штрафом.

Пункт (3) Якщо порушення направлено виключно на прес-тиж NSDAP або її підрозділів, то воно переслідується тільки за згодою заступника фюрера або визначеної ним інстанції.

Стаття 1 , §2: Пункт (1) Той , хто дозволяє

собі ворожі і підбурливі вислов-лювання або висловлювання , які свідчать про низинному образі думок, з приводу керівних осіб держави або NSDAP , з приводу їх розпоряджень або створених ними організацій, які можуть пі-дірвати довіру народу до полі-тичного керівництва, карається тюремним ув'язненням.

Берлін , 20 грудня 1934 Фюрер і рейхсканцлер

А д о л ь ф Г і т л е р ----------------------------------------------------------------------------------------

Закон України про внесен-ня змін до ЗУ « Про судо-устрій і статус суддів» та про-цесуальних заходів щодо дода-ткових заходів для забезпе-чення безпеки громадян

Стаття 110-1. Екстремістська

діяльність 1. Виготовлення, зберігання з

метою збуту чи розповсюджен-ня, а також збут чи розповсю-дження екстремістських матеріа-лів, у тому числі через засоби масової інформації, мережу Інте-рнет, соціальні інтернет-мережі, використання чи демонструван-ня екстремістських матеріалів перед масовим зібранням людей, у тому числі на зборах, мітингах, під час вуличних походів, демон-страцій, публічні висловлювання чи заклики екстремістського ха-рактеру, а також фінансування зазначених дій або інше сприян-ня їх організації чи здійсненню, у тому числі шляхом надання інформаційних послуг, грошо-вих коштів, нерухомості, навча-

Закони Гітлера і Закони “Чорного” четверга Порівняння двох нормативно правових актів прийнятих з одного й того ж пи-тання в двох різних країнах і з різницею у багато років.

Стр. 5

№5(15)

льної, поліграфічної чи матеріа-льно-технічної бази, телефонно-го, факсимільного чи інших ви-дів зв’язку, за відсутності ознак більш тяжкого злочину, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів до-ходів громадян з конфіскацією екстремістських матеріалів.

2. Ті самі дії, вчинені повтор-но, -

караються штрафом від однієї до трьох тисяч неоподатковува-них мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфі-скацією екстремістських матеріа-лів.

"Стаття 151-1. Наклеп 1. Наклеп, тобто умисне поши-

рення завідомо недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи, -

карається штрафом до п’ятде-сяти неоподатковуваних мініму-мів доходів громадян або громад-ськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного ро-ку.

2. Наклеп у творі, що публічно демонструється, в засобах масо-вої інформації або в мережі Інте-рнет, а так само вчинений осо-бою, раніше судимою за наклеп, -

карається штрафом від п’ятде-сяти до трьохсот неоподаткову-ваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двох-сот сорока годин, або виправни-ми роботами на строк до одного року.

3. Наклеп, поєднаний з обви-нуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, -

карається виправними робота-ми на строк від одного до двох років або обмеженням волі на строк до двох років";

Президент України В. Януко-вич м.Київ 16 січня 2014 р.--------------------------------------------------------------------------------------------

Просте порівняння текстів призводить до запаморочливого висновку: гітлерівський закон значно м'якший закону, проголо-сованого колишньою більшістю. Бо він карає лише за неправдиві висловлювання "з приводу керів-

них осіб держави або НСДАП, з приводу їх розпоряджень або створених ними організацій" або "що завдають великої шкоди благополуччю рейху і престижу уряду рейху або Націонал-соціалістичної німецької робіт-ничої партії або її підрозділам" . Якщо ж у нацистській Німеччині обізвали нехорошим словом яко-гось третьорозрядного високо п а р т і й н о г о ф у н к ц і о н е -ра НСДАП, не засуджуючи при цьому рейх і керівників НСДАП, то такі дії в нацистській Німеччи-ні ніяк не підпадали під криміна-льну відповідальність.

Український закон № 721 -VII від 16.01.2014 явно жорсткіший - він карає за будь-які помилкові висловлювання стосовно будь-кого чи то Президент України, або голова райдержадміністрації, або якийсь наближений до керу-ючої партії діяч. Спокушатися на тему того, що цей закон нібито захищає від наклепів та образ звичайних громадян України, не будемо - ми всі чудово знаємо, в чиїх руках на той момент знахо-дилися правоохоронні органи і суди.

Автор: БОГДАН Рішко

Стр. 6

ELSA Uzhhorod

Останні декілька місяців були дуже важкими для України. На-ступні місяці не обіцяють бути легшими. Але, можливо, з новим лідером, якого український народ обере уже 25 травня 2014 року ми отримаємо нову надію?

Нагадаємо, що вибори на пост Президента України були запла-новані на 2015 рік, але через ряд подій, які відбулись у державі, чергові вибори перетворились на позачергові і бу-дуть проведені на рік раніше.

Відповідно до Закону України «Про вибори Президента Укра-їни», позачергові вибори прово-дяться у зв’язку з прийняттям від-повідної постано-ви Верховною Радою України. Така постанова була прийнята Парламентом України 22 лютого 2014 року. Причиною призначення позаче-ргових виборів стало те, що тоді-шній Президент України у не-конституційний спосіб самоусу-нувся від здійснення своїх повно-важень, та є таким, що не вико-нує своїх обов’язків. Коротше кажучи – Віктор Янукович поїхав з Києва у невідомому напрямку.

Офіційно розпочалась вибор-ча кампанія 25 лютого 2014 року.

Реєстрація кандидатів тривала до 4 квітня. До того часу Центра-льна виборча комісія допустила до виборів двадцять трьох канди-датів. Але цю цифру не можна

вважати точною, адже уже двоє кандидатів самі зняли свої канди-датури.

На щастя (а може і на жаль), до участі у виборах не був допуще-ний Дарт Вейдер. Прихильники цього кандидата влаштувала мі-тинг під вікнами ЦВК, але рі-шення було остаточним. Дарта Олексійовича Вейдера не допус-тили до виборів через не відпові-

дність деяких документів і не зро-зумілі пункти у передвиборчій програмі.

Серед кандидатів, які беруть участь у виборчих перегонах опинились Богомолець Ольга, Бойко Юрій, Гриненко Андрій, Гриценко Анатолій, Добкін Ми-хайло, Клименко Олександр, Ко-новалюк Валерій, Кузьмін Ренат, Куйбіда Василь, Ляшко Олег, Маломуж Микола, Порошенко Петро, Рабинович Вадим, Сара-нов Володимир, Симоненко Пет-ро, Тимошенко Юлія, Тігіпко Сергій, Тягнибок Олег, Цушко Василь, Шкіряк Зорян, Ярош Дмитро.

За даними опитувань лідирує серед цих кандидатів Петро По-рошенко. На другому місці в опитаних стоїть Юлія Тимошен-ко. Цікаві результати соціологіч-них досліджень презентувала громадська організація «Комітет виборців України».

Якщо вірити їхнім досліджен-ням, тільки 55 % українців готові брати участь у виборах. Дослі-

дження зачепили не тільки питання виборів, а й. на-приклад, форму державного уст-рою України – 70 % українців вва-жає, що нам краще залишитись уніта-рною державою. Також населення нашої держави дуже хвилюють відносини з Росі-єю. Більшість опитаних (60 %) хочуть, щоб Укра-

їна і Росія були незалежними, але дружніми державами.

Про ці вибори можна говорити ще багато чого. Але найцікаві-шими завжди залишаються кан-дидати.

Тому кореспонденти “Ордеру” приготували для вас невеличкі статті про най цікавіших канди-датів у Президенти України.

Автор: ВІКТОР Грігаш

Позачергові вибори Президента України 2014 року. Причини і результати деяких соціологічних досліджень.

Стр. 7

№5(15)

Петро Порошенко - “шоколадний король”, бізнесмен і кандидат на пост Президента України.

«Я амбітна людина і я вважаю себе ще досить молодою люди-ною, і я переконаний, що у мене ще є час реалізувати амбіції», - говорить Петро Порошенко («Українська правда», 29 січня 2009 р.). Петро Олексійович народився

26 вересня 1965 року в Болграді Одеської області. У 1989 році закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету ім. Т.Шевченка за спеціальністю «економіст-міжнародник», далі навчався в аспірантурі. У 2002-му захистив кандидатську дисерта-цію «Правове регулювання управління державними корпо-ративними правами в Україні». Свої перші гроші заробив на

перевезенні какао-бобів. Кар'єру почав будувати під час розпаду СРСР. Був заступником генера-льного директора Об'єднання малих підприємств і підприємців “Республіка”. Керував АТ “Біржовий дім “Україна””. У 1997 році став лауреатом між-

народної премії імені Пилипа Орлика. Був нагороджений зван-ням “Заслужений економіст

України”. Створив свою лівоцентриську

фракцію “Солідарність”, яка зго-дом перетворилась у партію і увійшла до виборчого блоку “Нашої України”. Очолював різноманітні коміте-

ти Верховної ради. Наприклад, комітет з питань бюджету; комі-тет з питань фінансів і банківсь-кої діяльності. У 2003 році став засновником

першого в Україні новинного телеканалу - “5 канал”. Петро Порошенко був актив-

ним діячем і “спонсором” пома-ранчевої революції. Після закін-чення революції обіймає посаду секретаря Ради національної без-пеки і оборони України. Але був звільнений через політичну кри-зу, а саме через звинувачення у причетності до корупційних дій. Знову став народним депутатом.

Цього разу від фракції “Наша Україна”. У 2007 році обраний Головою Ради Національного банку України. 9 жовтня 2009 року Верховна

рада затвердила Петра Пороше-нка на посаді міністра закордон-них справ України. Але йому знову не пощастило довго про-триматись на цій урядовій поса-ді. Петро Порошенко змушений був залишити крісло після приз-начення нового уряду Миколи Азарова. Неодноразово потрапляв у

“Топ-100” найвпливовіших лю-дей України за версією журналу “Кореспондент”. Як бачимо Петро Порошенко

пройшов через вогонь, воду і мідні труби української політики. І уся ця складна дорога привела

його до сьогоднішніх президент-ських виборів. Передвиборча програма Петра

Порошенка називається “Жити по новому”. У ній кандидат пе-редбачає декілька напрямів, по яким буде рухатись: “Жити віль-но!” “Жити безбідно!”, “Жити чесно!” та “Жити безпечно”. Петро Порошенко виступає за: об'єднання українців навколо

національної ідеї; - радикальне зниження подат-

ків на заробітну плату ; - пільгове оподаткування малого

та середнього бізнесу ; максимальне скорочення імпор-

ту, якщо аналогічну продукцію можна випускати в Україні; - прийняття закону про бороть-

бу з тіньовою економікою та ор-ганізованою злочинністю; - створення Суспільного телеба-

чення; - посилення контролю над ви-

тратами на оборону; - доопрацювання конституцій-

ної реформи;

Автор: БОГДАН Славич

Стр. 8

ELSA Uzhhorod

Юлія Тимошенко - перша жінка прем'єр-міністр в Україні і кандидат на пост першої жінки Президента України

“Обрання нової легітимної української влади в Україні є мо-жливістю продемонструвати єд-ність України, а також показати світу історію успіху України” - заявила кандидат в президенти, лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко на мітингу в м. Кілія на Одещині.

Юлія Володимирівна Тимо-шенко народилась 27 листопада 1960 року у Дніпропетровську. У 1979 році почала навчатись у Дніпропетровському державному університеті на економічному факультеті.

У 1984 році Юлія Тимошенко закінчила університет з дипло-мом з відзнакою, після чого по-чала працювати інженером-економістом на Дніпропетровсь-кому машинобудівному заводі ім. Леніна.

У 1995 році Юлія Тимошенко стає президентом компанії "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ), а після обран-ня народним депутатом України по мажоритарному Бобринець-кому виборчому округу N229 Кі-ровоградської області, виборці якого віддають за її кандидатуру 92,3% голосів, наприкінці 1996

року відповідно до вимог зако-нодавства йде з цієї посади. З 1998 року Юлія Тимошенко

- голова Комітету Верховної Ра-ди з питань бюджету. Під час роботи на цій посаді вона роз-робляє проекти Бюджетного і Податкового кодексів, нову сис-тему пенсійного і медичного забезпечення, механізм пога-

шення заборгованостей по пенсі-ях і заробітних платах.

З 1999 року стає головою “Всеукраїнського об'єднання “Батьківщина”.

30 грудня 1999 Юлія Тимошен-ко обіймає посаду Віце-прем'єр- міністра України з питань палив-но-енергетичного комплексу. У цей період Юлія Володимирівна розробляє " Енергетичну конце-пцію України " та антикорупцій-ну програму " Чиста енергія " , метою яких є ліквідація корупції та засилля кримінальних мул в паливно-енергетичному компле-ксі України .

19 січня 2001 Віце -прем'єр Юлія Тимошенко йде у відстав-ку.

У 2004 році Блок Юлії Тимо-шенко та блок Віктора Ющенка " Наша Україна " оголошують про створення коаліції " Сила народу" для підтримки кандида-тури Ющенка на виборах Прези-дента.

4 лютого 2005 Верховна Рада 373 голосами призначає Юлію Володимирівну головою уряду.

У липні 2005 року авторитет-ний американський журнал " Forbes" , складаючи рейтинг 100

найвпливовіших жінок світу , називає українського Прем'єра Юлію Тимошенко третьою за впливовістю жінкою світу .

Була вдруге призначена прем'є-ром з 2007 до 2010 року.

Після обрання президентом Віктора Януковича щодо Юлії Тимошенко розпочались кримі-нальні провадження. Її звинува-тили у незаконному використан-ню коштів держави. За це її й було поміщено до місць позбав-лення волі, де Тимошенко серйо-зно захворіла. 22 лютого Юлія Тимошенко була звільнена у зв'я-зку з декриміналізацією статті Кримінального кодексу, за якою вона була засуджена.

Основними пунктами передви-борчої програми Юлії Тимоше-нко є:

- створення справедливих, не-залежних судів;

- сприяння незалежній роботі журналістів;

- боротьба з корупцією; - розвиток української науки; - пільги для малого та серед-

нього бізнесу; - впровадження енергозберіга-

ючих технологій, енергетична незалежність України;

- збільшення мінімальної заро-бітної плати.

Автор: РОДЕРІК Ем

Стр. 9

№5(15)

Олег Ляшко — один із най-більш активних політиків украї-нської політики. Без його облич-чя не проходить жодний із випу-сків новин. На позачергових президентських виборах він має досить хороші шанси пройти в другий тур. Тож давайте приди-вимось до нього уважніше.

Народився майбутній кандидат в президенти 3 грудня 1972 року в м.Чернігів. Є випускником Бе-резнянської школи-інтернату. Після школи поступив у ПТУ. На початку 90-их років переїхав до Києва. Працює в таких газе-тах як “Молода гвардія” та “Комерційні вісті”. В 1994 році заарештований та засуджений до 6 років позбавлення волі із кон-фіскацією. Через рік звільнений по амністії. В 1998 році остаточ-но знято судимість з Ляшка.

В 1998 році закінчив юридич-ний факультет педагогічного університету ім. Сковороди. Паралельно з цим працює го-ловним редактором газети “Політика”, яку в 1999 році за рішенням суду закривають. На парламентських виборах 1998 року балотувався по ви-борчому окрузі № 209, але зняв свою кандидатуру. В 2002 році балотувався по 217 вибо-рчому окрузі, зайняв 3 місце. В 2006 році обраний до ВРУ за списками партії БЮТ(26 но-мер списку). В 2007 році на дострокових парламентських виборах також обирався від БЮТ, 29 номер у списку пар-тії. Ляшко неодноразово мав

справу з українськими судами. Про перший серйозному досвіді такого роду різні джерела пові-домляють без прив'язки до жур-налістської діяльності . У 1994-му його заарештували і в тому ж році судили за кількома статтями КК України - в тому числі , за розкрадання державного та коле-ктивного майна в особливо ве-ликих розмірах , самовільне при-своєння влади і т.д. Вирок - шість років з конфіскацією май-на. Через рік був звільнений за амністією , а в 1998 -му судимість була достроково погашена.

З грудня 2012 року народний депутат VII скликання. Пройшов як висуванець від “Радикальної партії Олега Ляшка”.

Також Ляшко відомий як акти-вний “боєць” у ВРУ. В 2011 році побився із заступником Голови

ВРУ Адамом Мартинюком. Основні пункти передвиборної

програми: - заборона компартії та партії

регіонів; - заборона трансляції російсь-

ких каналів; - значне збільшення фінансу-

вання армії; - збільшення вартості транзиту

через Україну російського газу в Європу;

- встановлення безвізового ре-жиму з ЄС;

- радикальна зміна особового складу правоохоронних органів;

- державні послуги мають бути максимально простими;

- розвиток малого та середньо-го бізнесу;

- зменшення кількості податків для українського бізнесу;

- адміністративна реформа із передачею повноважень регіо-нам;

- реформа державної служби; - створення прозорого земель-

ного кадастру.

Автор: ВАДИМ Пішта

Олег Ляшко - журналіст, політичний діяч та “народний президент” з цікавим минулим

Стр. 10

ELSA Uzhhorod

Law Schools

Each year ELSA organizes many law schools all over Europe. You can find them here.

Many Local Groups in ELSA organize these law schools with different topics, in differ-

ent cities. They include a great academic program as well as an excellent social program.

Besides our European Law Schools, we also provide the opportunity to visit law schools

in China and in Dubai: the CBL Law Schools. For more information, click below!

Поспішай подати заявку на участь у літніх правових школах у Європі! Дедлайни закінчуються у квітні-травні. Детальна інформація за посиланням: http://elsa.org/page/law-schools/

Стр. 11

№5(15)

Партенери Тел: 0505498205

І Міжнародна науково-практична конференція

“Травневий з'їзд молодих правознавців”.

Запрошуємо Вас взяти участь в І Міжна-

родній науково-практичній конференції

"Травневий з'їзд молодих правознавців",

яка відбудеться 16-18 травня на базі юриди-

чного факультету ДВНЗ "Ужгородський

Національний Університет" в м.Ужгород.

Тематика конференції " Гарантії прав лю-

дини: проблеми правового забезпечення та

шляхи їх вирішення ".

Конференція буде проходити за євро-

пейським форматом: буде сформовано 2

секції; виступати будуть по 5 доповідачів в

кожній (доповіді будуть відібрані шляхом

конкурсу серед надісланих робіт); доповідь

повинна зайняти 15-20 хв. і стосуватись

конкретного напряму в запропонованій

темі. Всі інші, хто бажає взяти участь, але

надішле лише тези, зможе взяти участь в

обговоренні та виступити з цікавим повідо-

мленням щодо своєї статті.

За підсумками конференції буде видано

збірник, вручення якого буде проводитись

в останній день конференції. Також мож-

лива заочна участь в конференції. В такому

випадку збірники надсилатимуться по-

штою.

Другий день конференції пройде у вигляді лекцій від відомих юристів і науковців у галузі права

України, Словаччини, Угорщини.

Стр. 12

ELSA Uzhhorod

Видатний юрист: Олексій Резніков або найвідоміший адвокат сучасності

Цього разу мені хочеться роз-повісти вам про українського високооплачуваного професіо-нала в галузі права, яким є адво-кат Олексій Резніков. Нам, як студентам юридичного вузу, бу-де цікаво дізнатися, що свою кар'єру Олексій почав буду-вати ще зі студентсь-ких років. Навчаю-чись у Львівському Національному Уні-верситеті ім. І. Фран-ка на юридичному факультеті він, спі-льно з партнерами, організував брокер-ську компанію «Галицькі цінні па-пери » ( Galicia Securities ). З ча-сом компанія злилася з іншою досить великою юридичною компанією, а в даний час Резні-ков є партнером київського офі-су АБ "Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери". Адвокат-ське бюро має офіси в Лондоні, Москві, Санкт-Петербурзі, Києві, Мінську, Вашингтоні. О. Резні-ков володіє величезним досвідом ведення справ у сфері виборчого права, у сфері приватизації та цінних паперів, захисту честі, гідності та ділової репутації. Якщо чесно, то послухати лек-

ції цього адвоката я зовсім не проти, а навіть двома руками «за»! От у деяких студентів є така можливість, у тому числі учнів Школи адвокатської майстернос-ті О.Резнікова, яка працює в рам-ках Школи Європейського Пра-ва і Арбітражу. Також він веде майстер-класи для молодих

юристів. Темами таких майстер-класів є «Застосування утилітар-ної психології в адвокатській практиці» у Києво-Могилянській Академії, Соломоновому Універ-ситеті, Львівському державному

університеті, Національному уні-верситеті ім. Т.Шевченка. Олек-сій Резніков проводить різнома-нітні тренінги і може особисто розповісти про справу 2004 року про захист інтересів кандидата на пост Президента України В.Ющенко у Верховному Суді України у справах про визнання виборів Президента України не-дійсними, і надалі проведення третього туру президентських виборів. У числі клієнтів 43 річного ад-

воката багато відомих осіб, на-приклад Савік Шустер, Володи-мир Гусинський і компанії зі сві-товим ім'ям. Цікаво те, що «ПриватБанк», засновником яко-го є Сергій Тігіпко, теж був ство-рений за рекомендованою Резні-ковим схемою, і при всьому цьо-му Олексій залишається відкри-тою для спілкування людиною, дуже часто з'являється в теле- та

радіоефірах, дає інтерв'ю в пресі. Сам О.Резніков говорить про

себе так: «Я вмію прощати, але не терплю жадібності, заздрості і зради. Купити мене - неможли-во, але ще більш неможливо -

залякати» ... а , якщо поставити питання про те, куди найкра-ще вкладати гроші, неодмінно почуєте пораду: «гроші потрі-бно інвестувати в ді-тей і враження». На-певно, саме тому кос-тюм адвоката з легкі-стю міняється на кос-тюм пілота квадро-цикла або на водола-зний скафандр так

часто, як це собі може дозволити один з найбільш зайнятих адво-катів сьогоднішнього дня. На рахунку Олексія Резнікова біль-ше 200 підводних занурень, 163 стрибка з парашутом і десятки тисяч кілометрів, пройдених на квадроциклі по пересіченій міс-цевості. І до того ж кілька сотень вигра-

них справ. Що ж сказати: тала-новиті люди – талановиті у всьо-му.

АВТОР: ЮЛІЯ Плиска

Стр. 13

№5(15)

День перемоги або факти, про які вам не розповість жоден підручник історії

9 травня вся країна святкує День перемоги і власне цьому ми при-святимо нашу статтю. Давайте розглянемо деякі маловідомі фа-кти даного героїчного періоду. В Росії існували свої загони

СС, які формувались із росі-ян. Чи багато ми чули про послуж-

ний список Російського охорон-ного корпусу, створеного німця-ми 12 вересня 1941 року у Бєлг-раді (Югославія)? А корпус, як відомо, складався з двох або й більше дивізій. У березні 1942 сформовано із росіян полк СС “Варяг” і Перший Східний доб-ровольчий полк. У складі німе-цької групи армій “Центр” зна-ходився легіон “Русская Освобо-дительная Народная Армия”, абревіатура РОНА. Новостворе-ні з’єднання проходили підгото-вку в навчальних таборах “Москва”, “Урал”, до яких пізні-ше додався ще й табір “Волга”. Основою російських військ СС стали 29-та і 30-та дивізії за все-вермахтовською нумерацією. Куди вже тій “Галичині” до та-кого масиву! Таємний зв'язок комунізму

та нацизму. Між нацизмом та більшовиз-

мом є глибока спорідненість. Гітлерівська верхівка, та й сталін-ська також, розуміли це. Бо чим же пояснити витяг із секретного меморандуму німецького мініс-терства Сходу: “Комунізм не є небезпечним для Німеччини; значно більшу небезпеку для Рейху становить український на-ціоналізм. Отже владу в Україні можна спокійно передавати ко-муністам, які через ненависть до українства видаватимуть прояви

його німецькій владі. Згідно з ци-ми міркуваннями в урядових устано-вах в Україні бажа-ними є також росі-яни, тобто мос-ковські націоналі-сти.” Герой, про яко-

го всі забули. Досить цікава

історія встанов-лення прапора Перемоги над рейхстагом. 30 квітня 1945 року уже було піднято понад три-дцять прапорів. Однак сталінсь-ка пропаганда захотіла оголоси-ти героями двох розвідників: ро-сіянина Михайла Єгорова і гру-зина Мелітона Кантарію, які ви-конали наказ аж ... 1 травня. Од-нополчани “героїв” згадували, що вони розпочали війну лише в Польщі, десь на початку 1945 року. Гинути наприкінці війни молодики не поспішали, тому їх довго вмовляли підняти над рей-хстагом прапор 756-го стрілець-кого полку. Повів їх українець Олекса Берест, замполіт із Сум-щини. Отож, росіянин і грузин, укріплюючи прапор, стояли на спині українця. Знакова картин-ка, чи не так? Береста чомусь “забули”, а коли той почав вима-гати визнання, то був засудже-ний на 5 років за хуліганство, хоч, як знаємо, переможців не судять. Свист Якщо згадати фільми про вій-

ну, то всі команди підрозділам фашистів подаються голосом. В дійсності команди особовому складу подавалися за допомогою свистків.

Про привітання В німецьких збройних силах

нацистське вітання "Хайль Гіт-лер" було введено після 20 лип-ня 1944 року - до цього було звичне для військових військово-го вітання. Внесок України Що стосується України, то вона

зробила неоціненний внесок у досягнення перемоги над на-цистською Німеччиною; втрати-ла понад п’яту частину свого на-селення. Щонайменше 5,3 млн. осіб, або один із кожних шести мешканців України, загинули у Другій світовій війні. 2,3 млн. українців було вивезено на примусову працю до Німеччини. Втрати України становлять 40-44% загальних втрат СРСР. Депортовані з Української РСР складають 78,6% усіх депортованих з СРСР. Матеріальні збитки в Україні оцінювались у 286 млрд. крб.. (загальні збитки СРСР — 679 млрд., з яких 225 млрд. припадає на Росію, 75 — на Білорусію, 20 — на Латвію, 17 — на Литву, 16 — на Естонію).

Автор: ВАДИМ Пішта

Стр. 14

ELSA Uzhhorod

Прибічником якого б методу ви не були, чи то батога і пряни-ка, чи то реверсивної психології, мабуть, ви погодитесь з тим, що проблеми у виховані сучасних дітей все-таки існують. Важко сказати, що саме спричинило такий загальний колапс (чи то надмірна занятість батьків мате-ріальним за-безпеченням родини, або ж просто втома та небажання займатися вла-сними нащад-ками, чи бана-льне невміння поводитись з дітьми), але факт залиша-ється фактом. Проте мова зараз ідеться не про вихо-вання загалом, а про той його аспект, на який увага звертається менше всього, тобто на правовий.

Якщо бути відвертими, вели-кий відсоток батьків навіть не підозрює про існування право-вого виховання, а якщо і так, то не ставиться до нього серйозно. А дарма. Згідно з дослідами уче-них, правильне правове вихован-ня суттєво знижує ризик перет-ворення юного бешкетника на людину із записами про право-порушення у власному досьє. Як мінімум, дітей могли б інформу-вати про юридичні наслідки їх-ніх дій. Кому, як не нам знати, що не знання закону не звільняє від відповідальності.

Що собою, власне, являє пра-

вове виховання? Якщо вже гово-рити про визначення, це цілесп-рямований вплив на людину з метою формування в неї певно-го типу поведінки та культури. Іншими словами, це все, що дає людині юридичні знання та вчить її поважати закони та під-корятись їм. Звучить нескладно,

чи не так? Але як виявляється все просто тільки теоретично.

Відсутність ефективного пра-вового виховання – це не тільки проблема батьків, але і шкіл, обов’язком яких є надати дитині всі необхідні знання. Давайте подивимось, як це виконується на практиці? З початкових класів у більшості школах викладається предмет під незатійливою на-звою «Я і Україна». Вже у цьому віці учні отримують свої перші знання, а саме: як виглядає пра-пор України, що таке тризубець, що таке гімн і які його слова. Все це складає собою основу, на які в подальшому має формуватись правова свідомість особистості.

Але далі стає гірше. На уроках основ здоров’я чи основ безпеки життєдіяльності (називайте як хочете) юні школярі починають отримувати більш різнопланові знання. Та давайте будемо відве-ртими і не будуватимемо ілюзій. Наскільки ефективними є данні заняття? Якщо вчителеві все-таки

вдасться вто-кмачити цю інформацію в світлі дитя-чі голови, гарантій, що ці знання застосовува-тимуться на практиці ніхто дати не може. Зві-сно, система освіти, як, загалом, і батьки не можуть від-повідати за особистий

вибір дитини. І якщо юнак або дівчина потрапили в халепу, бо знехтували правилами дорож-нього руху, чи вирішили трохи по хуліганити, то винні тільки вони самі? Безперечно, частина правди в цьому є. З іншого боку, це виглядає швидше, як виправ-дання з боку сторін, які зробили недостатньо з свого боку, аби не допустити подобної ситуації.

Давайте звернемось, до педа-гогічного аспекту правового ви-ховання. Як ви розумієте, слово «виховання» включає в себе біль-ше ніж просто виклад фактів із сфери юриспруденції. Метою правого виховання є формуван-ня НАВИЧОК, що являє собою

Виховання, яке отримують одиниці

Стр. 15

№5(15)

доволі складний процес. Як фор-мується навичка? Давайте розбе-ремо на прикладі.

Нехай, учень на уроці почув, що переходити дорогу на черво-не світло світлофору не можна. Це і є першим кроком – отри-мання інформації. Зазвичай, у реальному житті на цьому все і закінчується, але до формування навички, яка потім буде сприй-матись особистістю, як аксіома ще доволі далеко. Наступний етап – це сприйняття дитиною цієї інформації. На цьому зазви-чай і починаються труднощі. Чо-му? Тому що діти бачать велику різницю між тим, що вони чу-ють, як робити правильно, і тим, що вони бачать. Як часто ви ба-чили батьків, що тягнуть своїх дітей перебігти на місці, де нема ні світлофора, а ні зебри? Про яке виховання в цьому випадку може іти мова? Почуте на фіксу-ється в голові дитини, як щось обов’язкове, оскільки дорослі, які слугують їм прикладом, не до-тримуються тих самих правил, які самі ж і диктують.

Третій етап – це формування не ситуативної поведінки. Що мається на увазі? В першу чергу потрібно виховати в дитині такі риси характеру, які б не дозволя-ли ситуації керувати їх переко-наннями. Візьмемо для прикладу нанесення тілесних ушкоджень. В школі дитині пояснили, що не можна займатися такими речами, бо «це погано». Нехай навіть учень і сприйняв цю інформа-цію, як прийнятну. Але раптом в його житті стається щось непри-ємне. Уявімо, що сусідський хло-пчак образив учня, що не так да-вно прослухав лекцію з правого виховання. Не дивно, що шквал образ може викликати гнів та агресію в того, на кого вони були

спрямовані. Стриматись, в даній ситуації, і не піддатись гніву, який входить до переліку прос-тих почуттів, може тільки вже вихованні так звані вищі емоції та засади (наприклад, відчуття обов’язку, розвиток якого теж є метою правого виховання). Бути слухняною у відношенні до зако-ну особистість може тільки в то-му випадку, якщо її принципи не залежать від настрою чи оточен-ня.

І останній, четвертий, етап – це формування навички. Цю сходинку можна вважати успіш-но переуступленою, коли об’єкт правого виховання не відчуває внутрішньої боротьби чи вагань, перед тим як зробити вибір. Зви-чка доведена до автоматизму і вважається фінішем у формуван-ні право свідомої особистості.

То що можуть зробити з свого боку навчальні заклади та бать-ки? В першу чергу, інформувати дітей про наслідки їх дій, тобі навчити своїх вихованців бачити далі свого носа і, так би мовити, прокручувати ситуацію до кінця у голові. З іншого боку, інфор-мація – це ще не все. Власний приклад відграє не менш значи-му роль. І останнє, знайти спосіб виховати своїх дітей відповідаль-ними особистостями.

Але це тільки початок правого виховання, яке дають нам загаль-но освітні навчальні заклади. З класу восьмого-дев’ятого, в шкі-льній програмі з’являється пред-мет правознавства. І здавалось би, ось тут є широке поле для діяльності. Але знову ж таки, ли-ше теоретично. Під час розгляд програми акцент робиться на кримінальному аспекті та сімей-ному праві, тобі, в якому віці осо-ба має юридичне право створю-вати родину, і що буде дитині,

якій ще не має чотирнадцяти, яка вб’є іншу особу. З іншого боку, увага цивільному праві майже не приділяється. По суті, учні не мають ясного поняття про свої права та обов’язки по відношен-ню до закону у повсякденному житті. А батьки, якщо вони звіс-но не юридично підковані люди, в свою чергу теж не можуть за-безпечити своїх дітей необхід-ною базою знань.

Ну і звісно, виховна система

включає в себе і так званий

«батіг». До нього входять все мо-

жливі занесення до особистих

справ та ради в присутності

представника правоохоронних

органів. Ці дії мають на меті ме-

тодом покарання та виховних

бесід скерувати поведінку право-

порушника у більш прийнятне

для суспільства русло. Проте, як

показує практика, коефіцієнт ко-

рисної дії від подібних дій сягає

менше 10 відсотків. Справжніх

правопорушників ніколи не спи-

няло подібне. Тож, думаю, керів-

никам системи освіти та, власне,

викладачам є над чим подумати,

аби зробити правове виховання

не тільки теоретичним терміном

відомим в основному педагогам,

а і ефективним інструментом у

встановленні дитини, як право

свідомої особистості, що не тіль-

ки знає, але і поважає закон влас-

ної країни.

Автор: ВАЛЕНТИНА Янковська

ELSA Uzhgorod

ELSA (The European Law Students' Association) — це міжнародна, незалежна, неполітична та не-прибуткова організація, що об'єднує студенів-правників та молодих юристів, що зацікавлені в науко-

вому та особистому вдосконаленні. Організація надає ідеальну базу для розвитку їхніх навиків, здобут-тя нових знань і спілкування з студентами права та юристами з усієї Європи. Сьогодні вона є однією з найбільших незалежних студентських організацій і представлена у більш ніж 200 правничих факуль-

тетах в 42 країнах Європи, членами якої є 30 000 студентів та молодих юристів.

Через своєю діяльність та співпрацю з міжнародною спільнотою ELSA отримала спеціаль-ний статус в кількох міжнародних організаціях:

Спеціальний консультативний статус у Економічній і Соціальній Раді (ООН ЕКОСОР); Консультативний статус категорії «С» в ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО);

Консультативний статус Комісії ООН з міжнародного торгового права (ЮНСІТРАЛ);

Статус учасника у Раді Європі; Статус спостерігача у Всесвітній організації інтелектуальної власності;

Договір про співпрацю з Комісаром ООН з прав біженців; Бенефіціарій грантів Європейської Комісії.