Інформаційний вісник

Київ 2013

4 (48) 2013

«Бібліосвітові» – 15

ББК 78.34(4Укр)Б 59

Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич

Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко

© ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», 2013

В інформаційному віснику «Бібліосвіт» висвітлюються інноваційні методи та досвід роботи закордонних і вітчизняних спеціалістів бібліотечної справи; публікуються статті про соціоло-гічні та психологічні аспекти обслуговування молоді; вміщуються офіційні документи а також хроніка подій у бібліотеках України для юнацтва (молоді).

Електронна версія інформаційного вісника «Бібліосвіт» розміщена на сайті ДЗ «ДБУ для юнацтва» http://www.4uth.gov.ua/library_science/bibliosvit/index.htm.

Бібліосвіт : інформ. вісн. – Вип. 4 (48) 2013 / [редкол. : Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко] ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К. : [б. в.], 2013. – 87 с.

3

ЗмістДорогі колеги, друзі! 5

ЮвілеїВітаємо директора Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва Тамару Миколаївну Таньчук! 6

В.Тарчевська Директору Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва Тамарі Миколаївні Таньчук – 55! 7 Вітаємо директора Донецької обласної бібліотеки для юнацтва Валентину Дмитрівну Нікуліну! 10

Н.Коваленко Директору Донецької обласної бібліотеки для юнацтва Валентині Дмитрівні Нікуліній – 65! 10

Офіційні документиУказ Президента України № 532/2013. Про Стратегію розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 р. 13

Зарубіжний досвідВ. Зверевич Слово про бібліотечний простір 20Лі Райні та ін. Читацькі та бібліотечні звички молодих американців 28

Інформаційні ресурси бібліотекА. Новицька Електронні ресурси Національної

історичної бібліотеки України 38

4

Досвід роботиН. Боговін Бібліотека і молодь: творча співпраця в

інформаційному просторі 44Н. Березок Шевченкіана Михайла Андрійчука

в інтер’єрі Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва: до 200-річчя від дня народження Т. Шевченка 56

С. Коренівська Проблемні аспекти працевлаштування молоді на прикладі поєднання державних та громадських ініціатив 60

Патріотичне вихованняГ. Лобода «Пам’ять тих далеких літ, коли земля

горіла в пеклі…» 64

Поради професіоналів Статут Молодіжного центру здоров’я і краси 69

Конкурси. Вікторини. Сценарії Про книги кіномовою 71

Вісті з регіонівВ. Піскова Бібліотека запалює зірки: фестиваль

читацьких талантів «Крок до успіху» 74Л. Драпалюк, В. Цизман Психологічне здоров’я підростаючого покоління. Результати та відгуки 77 Т. Сопова Х ювілейна Школа керівників юнацьких

бібліотек 82

5

ДОРОГІ КОЛЕГИ, ДРУЗІ!

Найщиріші вітання та найкращі побажання до світлих та радісних Новорічних та Різдвяних свят!

Новий рік – це оновлення і початок нового шляху. Ідеї, думки, почуття набувають нових сенсів. Новий рік – це

імпульс творчості та енергії, це пошук наснаги, кохання, радості.Тож хай Новий рік оновить ваше життя здоров’ям, оптимізмом, комфортом; збудить творчість і енергію вашого духу та розуму;

запалить ваше серце Вірою, Надією, Любов’ю;надихне на довічний пошук істини, добра і щастя!

ВЕСЕЛИХ ВАМ НОВОРІЧНИХ ТА РІЗДВЯНИХ СВЯТ

З повагою, редколегія інформаційного вісника

«Бібліосвіт»

6

З повагою, директор Г. А. Саприкінта колектив ДЗ «ДБУ для юнацтва»

Ювілеї

Вітаємо директора Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва

Тамару Миколаївну Таньчук!

Колектив Державної бібліотеки України для юнацтва радо вітає Вас із 55-річним ювілеєм.

Ми цінуємо роль Бібліотеки, яку Ви очолюєте, адже вона є справжнім культурно-просвітницьким осередком, центром збереження та популяризації знань. Саме завдяки Вашому закладу знаходить своє втілення духовність сучасної учнівської та студентської молоді.

Ми вдячні Вам за інноваційний, по-справжньому сучасний підхід до бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва.

Ваші успіхи на складному шляху творчості та праці безсумнівні. Всі, хто присвятив своє життя та працю служінню Людині та Книзі, зрозуміють Вас та підтримають.

Здоров’я, щастя, благополуччя, нових творчих задумів Вам та Вашим близьким. Бажаємо реалізовувати всі успішні проекти. А ми радітимемо Вашим творчим успіхам, розвитку та активності закладу. Вдячних Вам читачів та творчих співпрацівників! Натхнення та нескінченних сил!

7

12 жовтня відзначила свій ювілей директор Хмельницької об-ласної бібліотеки для юнацтва Тамара Миколаївна Таньчук – гарна жінка, прекрасний керівник однієї з кращих юнацьких бібліотек України.

Тамара Миколаївна народилася в с. Новичі Шепетівського району на Хмельниччині в родині, світлої пам’яті, Миколи Тимофійовича Шудрака – голови місцевого колгоспу та його дру-жини Ніни Денисівни – вчительки сільської школи.

Після закінчення в 1979 р. Київського державного інститу-ту культури працювала в Хмельницькій обласній бібліотеці для юнацтва на посадах старшого бібліографа, завідувача науково-методичного відділу, заступника директора з наукової роботи, а, починаючи з 1998 р., – директора.

Як директор бібліотеки Тамара Миколаївна Таньчук зуміла згуртувати колектив та залучити зацікавлені державні та громад-ські організації до розбудови сучасної молодіжної книгозбірні – центру інформування, дозвілля та спілкування молоді. Завдяки її активній роботі з рекламування бібліотеки, розширення репертуару платних послуг, пошуку додаткових джерел фінансування бібліо-тека сьогодні є визнаним в регіоні та в усій Україні молодіжним інформаційним центром, здатним задовольнити широкий спектр інформаційних запитів юнацтва.

Колектив під керівництвом Тамари Миколаївни оперативно створив локальну ком’ютерну мережу, запровадив бібліотечний програмний комплекс УФД «Бібліотека», першим серед публічних

Директору Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва

Тамарі Миколаївні Таньчук – 55!

Віра Тарчевська, заступник директораХмельницкої ОБЮ

8

бібліотек області автоматизував усі процеси – від обробки видань до документовидачі. Бібліотека ще 2001 р. першою в області, за підтримки програми IREX, відкрила Інтернет-центр, у якому нині забезпечується постійний доступ до мережі Інтернет, за-проваджуються корпоративні проекти, створюються власні бази даних. Досягненням останнього року стала перемога бібліотеки в програмі «Бібліоміст», внаслідок чого книгозбірня отримає 10 комп’ютерів та комплект периферійного обладнання для створення електронної читальної зали.

За успіхи в інформаційно-бібліотечному обслуговуванні молоді колектив бібліотеки нагороджено обласною премією ім. Мелетія Смотрицького у галузі бібліотечної роботи. Підтвер-дженням визнання успішної роботи бібліотеки на чолі з Тамарою Миколаївною стало проведення в 2007 р. на її базі Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних бібліотек для юнацтва «Бібліотеки для юнацтва в демократичному суспільстві».

Тамара Миколаївна є ініціатором обласних молодіжних творчих акцій: молодіжного екологічного форуму, обласного конкурсу-вікторини «Натхненні генієм твоїм, Кобзарю», обласної історико-краєзнавчої молодіжної експедиції «Сім чудес Хмельнич-чини», обласного професійного конкурсу «Молоді для молодих» та багатьох інших змагань бібліотекарів та юних читачів краю. Вона активно сприяє проведенню в бібліотеках області регіональних етапів Всеукраїнських конкурсів, реалізації бібліотечних проектів «Обласна бібліотека для юнацтва – регіональний мультимедійний центр з підтримки творчої молоді» та «Поринемо у світ книги», покращенню бібліотечного обслуговування молоді з особливими потребами. За підтримки Тамари Миколаївни організовано неста-ціонарне бібліотечне обслуговування у військових частинах міста, оздоровчих дитячих таборах, налагоджено роботу в гуртожитках професійно-технічних навчальних закладів.

Прагнучи до вдосконалення інформаційно-бібліотечного обслуговування молоді, Т. М. Таньчук запровадила сучасні активні

9

форми підвищення кваліфікації працівників юнацьких структурних підрозділів та обласної бібліотеки для юнацтва. Тамара Миколаївна ініціювала видання бібліотекою серійного інформаційно-методич-ного бюлетеня «Методика. Пошук. Досвід», що виходить двічі на рік та розповсюджується в ЦБС області, сприяючи методичному забезпеченню роботи юнацьких структурних підрозділів. Вона є укладачем та відповідальною за випуск збірників матеріалів «Чверть століття у світі юності і книги», «Бібліотеки України для юнацтва в демократичному суспільстві», «Культура і еколо-гія юнацтва», серії біобібліографічних покажчиків про життя та творчість письменників Хмельниччини.

Т. М. Таньчук нагороджено Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України, Почесними грамотами Міністерства культури і туризму України, обласної ради, обласної адміністрації, обласного управління культури, туризму і курортів, Хмельницького міського голови. Вона є членом Всеукраїнської спілки краєзнавців.

Завзяття, знання і практичні дії Тамари Миколаївни впро-довж 15-річної роботи директором Хмельницької ОБЮ привели до корінних змін у роботі бібліотеки.

Її прекрасні людські якості проявляються в усьому – у профе-сійній діяльності, дружбі, повсякденному житті – та надзвичайно гармонійно поєднуються з почуттям обов’язку, а професіоналізм викликає велику повагу колег, партнерів бібліотеки та читачів.

Життя Тамари Миколаївни – яскравий приклад того, як необхідно цінувати працю і час. Вона завжди чітко бачить мету, до якої йде, і веде за собою колектив, завжди готовий втілювати в життя її творчі ідеї і плани.

10

Колектив Державної бібліотеки України для юнацтва щиро-сердно поздоровляє Вас із ювілеєм!

Ми високо цінуємо Ваш внесок у бібліотечно-інформаційне обслуговування юнацтва, творчі успіхи і розвиток, помітну актив-ність Вашого закладу. Вашим наполегливим старанням проклада-ється місток між сьогоденням і майбутнім, а творча молодь має можливість знайти себе у швидкоплинній сучасності. Впевнені, що будь-які Ваші починання будуть плідними.

Міцного здоров’я, довголіття та життєвих сил Вам та Вашим рідним, пані Валентино!

З повагою, директор Г. А. Саприкінта колектив ДЗ «ДБУ для юнацтва»

Вітаємо директора Донецької обласної бібліотеки для юнацтва

Валентину Дмитрівну Нікуліну!

Директору Донецької обласної бібліотеки для юнацтва

Валентині Дмитрівні Нікуліній – 65!

8 листопада святкуватиме 65-річний ювілей Валентина Дмитрівна Нікуліна, заслужений працівник культури України, директор Донецької обласної бібліотеки для юнацтва, керівник нової формації, висококваліфікований спеціаліст, талановитий організатор і дуже красива жінка. Надзвичайно відповідального керівника, чуйну і уважну людину, чудову колегу – Валентину

Наталія Коваленко, заступник директораДонецької ОБЮ

11

Дмитрівну знають, поважають і люблять в області, цінують у бібліотеці. З першого погляду вона чарує вродою, душевним благородством, вмінням зрозуміти і допомогти кожному, хто до неї звертається, завжди відкрита для інших, здатна контролювати свої почуття, поведінку у будь-яких ситуаціях. Її активності може позаздрити кожний.

З 1984 р. Валентина Дмитрівна очолює Донецьку обласну бібліотеку для юнацтва. Бібліотека під її керівництвом стала ін-формаційним, інтелектуальним та методичним центром роботи з юнацтвом та молоддю в Донецькій області. Її діяльність від-повідає сучасним потребам суспільства. Енергійна, наполеглива у вирішенні практичних завдань, вона згуртувала навколо себе дружний колектив однодумців, разом із якими шукає нові ідеї та реалізує численні творчі задуми.

У минулі роки свої зусилля, життєвий досвід, силу волі, завзятість, вміння доводити справу до кінця Валентина Дмитрівна зосередила на поліпшенні матеріально-технічного стану та модернізації бібліотеки: провела реконструкцію приміщення, внаслідок якої значно збільшилася загальна площа (з’явилися нова читальна зала, літературно-музична вітальня), поліпшилися умови обслуговування користувачів та праці співробітників. Усві-домлюючи важливу роль сучасної бібліотеки як інформаційного центру, В. Д. Нікуліна доклала багато зусиль до її автоматизації, у результаті чого в бібліотеці було створено відділ автоматиза-ції бібліотечно-бібліографічних процесів, локальну бібліотечну мережу, що об’єднала 32 комп’ютери, електронну читальну залу для користувачів, веб-сайт, постійно поповнюваний електронний каталог, власні бази даних для молоді. Маючи великий досвід, уміння бачити та визначати головне, Валентина Дмитрівна надає пропозиції до розробки комплексних програм реформування та розвитку бібліотечної справи регіону, консультативну та методич-ну допомогу ЦБС та бібліотекам навчальних закладів, організує та бере участь в підвищенні кваліфікації бібліотечних фахівців.

12

Вона – завжди бажаний гість усіх бібліотек Донеччини, учасник міжнародних конференцій «Бібліотеки та інформаційні ресурси у сучасному світі науки, культури, освіти та бізнесу» (АР Крим), «Через бібліотеки у майбутнє» (м. Краснодар, Росія). Її досвід та відданість справі неодноразово відзначалися Почесними грамотами виконкому Донецької міської ради, управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації, Донецької обласної ради, Донецької обласної державної адміністрації, Міністерства культури і туризму України, Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За багаторічну плідну працю в галузі культури».

65 – це вік для роздумів, прийняття нових рішень, втілення нових ідей. Прекрасний час, коли вечорами, після роботи, можна розповідати улюбленому онуку про далекий-далекий Казахстан, весняний степ і про те, як пахне полин. Йому важко зрозуміти, що його бабуся колись була маленькою дівчинкою, так, як він, бігала вулицями рідного Семипалатинська і зовсім юною, у 1967 р., сповнена рішучості, переступила поріг читальної зали Ілійської районної бібліотеки, ставши її завідувачем. Дальші поса-ди молодої Валентини Дмитрівни – бібліотекар міської бібліотеки № 17 м. Семипалатинська, завідувач відділу інформації з проблем культури та мистецтва Донецької обласної наукової бібліотеки ім. Н. К. Крупської.

Донецьк – місто троянд, териконів, сильних духом людей – вона полюбила відразу і назавжди. Саме тут народився її син, а в очах загорівся вогонь материнського щастя. Є така місія: берегиня роду. Але місія Валентини Дмитрівни дещо більша: вона берегиня того, чому присвятила все своє життя, – бегиня бібліотечної справи.

Колектив Донецької обласної бібліотеки для юнацтва, бібліо-течна спільнота Донеччини вітають Вас із ювілеєм. Нехай таланить Вам на всіх життєвих перехрестях, здійснюється омріяне, поруч будуть надійні друзі і дорога родина, а доля огортає лагідними до-лонями людського материнського і жіночого щастя. Нехай життя Ваше буде багатим на любов, щирість і увагу! З днем народження!

13

Офіційні документи

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 532/2013Про Стратегію розвитку державної

молодіжної політики на період до 2020 р.

З метою створення належних умов для залучення молоді до соціально-економічних, політичних, духовних та інших суспільних процесів постановляю:

1. Схвалити Стратегію розвитку державної молодіжної по-літики на період до 2020 р. (додається).

2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

27 вересня 2013 р.

ЗАТВЕРДЖЕНОУказом Президента України

від 27 вересня 2013 року №532/2013

СТРАТЕГІЯрозвитку державної молодіжної політики

на період до 2020 року1. Загальні положення

Одним із пріоритетних завдань органів державної влади щодо забезпечення розвитку економіки, відкритого суспільства, інтеграції України до світової спільноти є вдосконалення роботи з основних напрямів реалізації державної молодіжної політики, забезпечення повноцінної роботи з молоддю.

Протягом останніх 20-ти років сформовано законодавчу базу з питань соціального становлення та розвитку молоді, утворено центральні і місцеві органи виконавчої влади, які забезпечують формування та реалізацію державної молодіжної політики, ство-

14

рено мережу установ і закладів для молоді, розроблено та забез-печено виконання державних і регіональних молодіжних програм, запроваджено механізм підтримки молодіжного руху та різних категорій молоді тощо.

Разом із тим актуальними залишаються такі проблеми молоді:■ забезпечення доступної освіти;■ забезпечення зайнятості;■ погіршення стану фізичного і психічного здоров’я;■ забезпечення житлом;■ недостатній рівень володіння іноземними мовами, що є

поширеними в державах-членах Європейського Союзу тощо.Проблемами у реалізації державної молодіжної політики є:■ недосконалість правового регулювання;■ низький рівень наукового обгрунтування процесу реалізації

державної молодіжної політики;■ низький рівень взаємодії центральних і місцевих органів

виконавчої влади та громадських об’єднань, які представляють інтереси молоді;

■ нечіткість визначення прав і обов’язків молоді та суб’єктів, які беруть участь у реалізації державної молодіжної політики.

Стратегія розвитку державної молодіжної політики на пе-ріод до 2020 р. (далі – Стратегія) визначає принципи, мету та за-вдання, спрямовані на дальше забезпечення створення належних організаційних, соціально-економічних, політико-правових умов соціального становлення та розвитку молоді.

2. Основні принципи, мета та завдання СтратегіїСтратегія базується на таких принципах:■ пріоритетність реалізації молодіжних програм та ініціатив,

спрямованих на розв’язання актуальних проблем молоді;■ залучення громадських об’єднань, що представляють ін-

тереси молоді, до процесу прийняття центральними і місцевими органами виконавчої влади рішень щодо розв’язання проблем молоді;

■ інформаційна відкритість.

15

Метою Стратегії є забезпечення провадження комплексної, послідовної та взаємоузгодженої діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань, що представляють інтереси молоді, у справі формування та реалізації державної молодіжної політики, створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов для стимулювання освіти, зайнятості, ініціатив, творчості та інноваційної діяльності молоді.

Завданнями Стратегії є:■ консолідація зусиль щодо створення умов для інтелек-

туального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її освітнього і творчого потенціалу;

■ забезпечення участі молоді у формуванні та реалізації державної молодіжної політики;

■ підвищення ефективності реалізації державної молодіжної політики на державному, регіональному та місцевому рівнях;

■ підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці.3. Пріоритети реалізації державної молодіжної політики

Пріоритетами реалізації державної молодіжної політики є:1) забезпечення доступної освіти шляхом:■ забезпечення її безперервності;■ задоволення потреб особистості та суспільства;■ формування державного замовлення відповідно до потреб

ринку праці;■ налагодження співпраці роботодавців і навчальних закладів

для стажування студентської та учнівської молоді, укладення до-говорів про працевлаштування випускників на перше робоче місце;

■ налагодження співпраці роботодавців і навчальних закла-дів для формування навчальних програм, програм стажування та проходження навчальної практики, залучення роботодавців до планування навчального процесу;

2) формування здорового способу життя молоді шляхом:■ мотивації до здорового способу життя;

16

■ забезпечення розвитку фізичної культури та спорту;■ проведення всеукраїнських, міжрегіональних і регіональних

спортивних змагань, турнірів;■ виконання програм, спрямованих на залучення молоді до

занять фізичною культурою та спортом;3) забезпечення зайнятості молоді на ринку праці шляхом:■ стимулювання роботодавців у наданні першого робочого

місця,■ підвищення рівня конкурентоспроможності молоді;■ запровадження у навчальних закладах факультативних занять

з організації власної справи та набуття підприємницьких навичок;■ здійснення заходів щодо сприяння зайнятості молоді, на-

самперед тієї, яка потребує соціального захисту;■ сприяння підприємницькій діяльності молоді, визначення

механізмів її підтримки;■ запровадження системи підтвердження результатів нефор-

мального навчання молоді;■ сприяння професійній орієнтації учнів 8-11 класів загаль-

ноосвітніх навчальних закладів;4) забезпечення молоді житлом шляхом:■ надання пільгових довгострокових кредитів для будівництва

(реконструкції) чи придбання житла за рахунок бюджетних коштів;■ іпотечного пільгового кредитування за рахунок власних

і залучених коштів Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву строком до 30 років та звільнення моло-дих сімей з дітьми від сплати відсотків за користування кредитом;

■ часткової компенсації відсоткової ставки кредиту, наданого для будівництва (реконструкції) чи придбання житла;

■ надання за рахунок державного бюджету державної під-тримки для будівництва чи придбання житла в межах 30 відсотків його вартості;

5) активізація участі молоді у суспільно-політичному житті шляхом:

17

■ залучення молоді до формування та реалізації державної молодіжної політики;

■ залучення молоді до роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;

■ забезпечення участі молоді у розвитку громадянського суспільства;

6) сприяння інтеграції української молоді в європейське молодіжне співтовариство шляхом:

■ залучення центральними і місцевими органами виконавчої влади молоді, громадських об'єднань, що представляють її інте-реси, до виконання міжнародних програм;

■ популяризації вивчення іноземних мов, що є поширеними у державах-членах Європейського Союзу;

■ розроблення молодіжних проектів та укладення міжна-родних договорів;

■ сприяння навчанню талановитої молоді за кордоном;■ розширення міжнародного молодіжного співробітництва;■ сприяння інтеграції громадських об’єднань, що представ-

ляють інтереси молоді, до відповідних міжнародних організацій, співпраці таких об'єднань з українською діаспорою.

4. Етапи реалізації СтратегіїРеалізація Стратегії здійснюється трьома етапами.На першому етапі (2013-2015 роки) передбачається:■ удосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечен-

ня реалізації державної молодіжної політики, зокрема підготовка пропозицій щодо внесення змін до Законів України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про со-ціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про молодіжні та дитячі громадські організації» та інших нормативно-правових актів;

■ розроблення та затвердження плану заходів з підтримки молоді на 2016-2020 роки;

■ підготовка пропозицій щодо внесення змін до законів сто-совно зменшення вікових меж молоді до 28 років;

18

■ розроблення та затвердження регіональних програм реа-лізації державної молодіжної політики.

На другому етапі (2016-2018 роки) передбачається забезпе-чення активної участі у суспільному житті молоді, громадських об'єднань, що представляють її інтереси, а також збільшення обсягу фінансування молодіжних програм за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

На третьому етапі (2019-2020 роки) передбачається:■ створення умов для надання молоді необхідних соціальних

послуг з навчання, професійної підготовки, працевлаштування, житлового забезпечення тощо;

■ передача функцій з реалізації державної молодіжної політики органам місцевого самоврядування та громадським об'єднанням, що представляють інтереси молоді.

5. Шляхи реалізації СтратегіїРеалізація Стратегії здійснюється шляхом розроблення та

затвердження в установленому порядку відповідних нормативно-правових актів щодо соціального становлення та розвитку молоді.

Координацію діяльності центральних і місцевих органів ви-конавчої влади з реалізації Стратегії здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію дер-жавної політики у молодіжній сфері та сфері фізичної культури і спорту.

Стратегія реалізується за участю громадських об’єднань, що представляють інтереси молоді.

6. Результати реалізації Стратегії та оцінка її ефективностіРеалізація Стратегії сприятиме створенню необхідних умов

для соціального становлення та розвитку молоді, поліпшення становища молоді та її активної участі у суспільному житті.

Очікуваними результатами реалізації Стратегії є:■ створення умов для отримання молоддю якісної освіти,

вдосконалення системи безперервної освіти, підтримки обдаро-ваної та талановитої молоді;

19

«Бібліосвіт» – це світ мрійників, інноваторів, ентузіастів. Це світ, сенс якого книга, що народжується, еволюціонує, але ніколи не вмирає. Бо кожна книга має неповторну душу. А «Бі-бліосвіт» – маяк у безмежному бібліотечному просторі, який зорить, акумулюючи найцікавіший досвід, найкреативніші ідеї.

Шановні колеги! Вітаємо Вас із 15-річчям! Нехай життєствер-джуюче світло Вашого маяка допомагає віднайти шлях кожній бібліотеці! Бажаємо Вам успішної і плідної роботи, цікавих ідей, доброго здоров’я, оптимізму та творчого натхнення.

З повагою, колектив Миколаївської

обласної бібліотеки для юнацтва

■ популяризація здорового способу життя;■ створення умов для зайнятості молоді, підвищення моти-

вації до праці, професійної підготовки та перепідготовки;■ поліпшення житлових умов молоді та молодих сімей;■ активізація участі молоді у формуванні та реалізації дер-

жавної молодіжної політики;■ збільшення кількості громадських об’єднань, що пред-

ставляють інтереси молоді, та обсягів фінансування молодіжних програм;

■ інтеграція української молоді в європейське молодіжне співтовариство;

■ підвищення рівня активності молоді у суспільному житті.

Глава Адміністрації Президента України С. ЛЬОВОЧКІН

20

Зарубіжний досвід

Слово про бібліотечний простір

Віктор Зверевич, керівник відділу Московського міського

бібліотечного центру, Москва, Росія

Протягом довгого часу поняття «бібліотечний простір» асо-ціювалося, головним чином, із архітектурою бібліотечних будівель, плануванням прилеглої території та/або дизайном інтер’єру біблі-отеки, а ціллю його організації вважалася необхідність надання читачам (користувачам) бібліотечних послуг у комфортному сере-довищі. Етимологію терміну «бібліотечний простір» із загально-наукової точки зору наочно представила в одній із своїх останніх робіт С. Г. Матліна [1].

У Росії сплеск зацікавлення питаннями бібліотечного про-стору спостерігається з початку 2000-х рр. У 2000 р. у Санкт-Петербурзі було проведено міжнародний семінар і майстер-клас «Бібліотека-2000: технологія і дизайн». Цей семінар було присвя-чено проблемам соціального простору бібліотеки. За підсумками семінару та майстер-класу наша спільнота усвідомила, що до розробки концепції сучасної бібліотеки і відповідних проектів необхідно долучати спеціалістів різних напрямків (архітекторів, дизайнерів, виробників меблів тощо) і навчати їх спільно розро-бляти й реалізовувати бібліотечні проекти за умови рівноправної участі в них бібліотечних працівників. У результаті, Петербурзьке бібліотечне товариство (ПБТ) розробило довготерміновий проект «Соціальний простір бібліотечної будівлі», інформацію про який було розміщено на сайті ЦМПБ ім. В. В. Маяковського1.

У 2001 р. у рамках конференції «Крим-2001» відбувся спеціальний семінар «Бібліотека-2001: архітектура, дизайн і технології». Про цей семінар розповіла у своїй доповіді 1 http://www.pl.spb.ru/projects/soc/. Дата перегляду: 13.10.13.

21

«У пошуках простору і світла» Т. І. Новікова (Санкт-Петербург, Росія). На її думку, результатом цього заходу було те, що «… вдалося привернути увагу архітекторів і дизайнерів до проблем проектування бібліотек, встановити контакти між архітектурними школами Санкт-Петербурга і бібліотеками міста та області»2. На цьому семінарі з доповідями виступили також В. І. Гнєздилов (РДБ, Москва, Росія) і Г. О. Войцеховська (Київ, Україна).

Після цього у вивченні питань бібліотечного простору впродовж кількох років спостерігалося певне затишшя. Однак в останні роки в Росії помітно посилилося зацікавлення питаннями бібліотечного простору, його організації та розвитку. У березні 2008 р. у Державній бібліотеці Югри (м. Ханти-Мансійськ) від-бувся міжрегіональний науково-практичний семінар «Організація бібліотечного простору в бібліотеках малих міст». У жовтні 2009 р. цим проблемам було присвячено щорічні збори керівників федеральних і центральних регіональних бібліотек Росії (тема зборів звучала так: «Бібліотечне будівництво на поточному етапі»). У грудні 2009 р. у рамках II Всеросійського форуму публічних бібліотек у Санкт-Петербурзі відбувся круглий стіл «Бібліотечний простір: пошук змісту та форми». У грудні 2010 р. у місті пройщов науково-практичний семінар «Нове в організації простору біблі-отек». У березні 2011 р., також у Санкт-Петербурзі, проводився міжнародний науково-практичний семінар «Сучасна бібліотека: простір, дизайн, ресурси». Нарешті, у березні 2012 р. там само, у ЦМПБ ім. В. В. Маяковського, відбувся міжрегіональний семінар «Бібліотечний простір: пошук змісту і форми». У 2008 р. у складі Секції публічних бібліотек Російської бібліотечної асоціації (РБА) створюється спеціальний круглий стіл «Бібліотечні будівлі: архі-тектура, дизайн, організація простору»3.

Останніми роками бібліотеки різних країн у плані організації свого простору дедалі частіше замислюються про те, як поєднати традиційні зони простору бібліотеки (чинальні зали, абонемент, книгосховище) з появою нових структурних підрозділів (медіатек, 2 http://www.gpntb.ru/win/inter-events/crimea2001/tom/sem2/Doc60.HTML. Дата перегляду: 13.10.13.3 http://www.rba.ru/content/activities/section/14-a/index.php?papka=14-a&id_sec=44. Дата пере-гляду: 13.10.13

22

комп’ютерних класів, спеціалізованих консультаційних центрів, читацьких зон, зон для відпочинку і спілкування, «мобільних бібліотек» тощо). Досить часто нові структури створюються у віртуальному режимі і, відповідно, розташовуються у «віртуаль-ній» частині простору бібліотеки. Це характерна риса бібліотечної справи початку ХХ ст. Щоб схарактеризувати ці реалії сучасної бібліотечної справи, автор запропонував таке визначення бібліо-течного простору: «Сукупність площ (об’ємів), які перебувають у її [бібліотеки] розпорядженні і в яких зберігаються документи на твердих носіях і здійсюється операційно-технологічна та ко-мунікаційна діяльність бібліотеки, а також невідчутні фізичні місця, у яких відбувається обіг електронних ресурсів, що містять у собі пам’ять бібліотечного комп’ютера та телекомунікаційні канали зв’язку (як проводові, так і безпроводові). Друга складова знаходиться як усередині площ (об’ємів) бібліотеки (внутрішня складова), так і за їх межами (зовнішня складова) [2, с. 10]».

Ці визначення, на думку С. Г. Матліної, мають «операціональ-ний» характер і «не претендують на термінологічну завершеність» [1, с. 6]. З наведеного визначення видно, що простір бібліотеки поділяється на дві частини: фізично наявну перед очима («реаль-ну») і ту, що її не видно людському оку, що є фізично невідчутною («віртуальну»). До «реальної» складової простору бібліотеки входять площі для зберігання фонду на фізичних носіях (друкованій осно-ві, дисках, аудіо- та відеокасетах тощо), серверні для зберігання власних електронних ресурсів бібліотеки, зони обслуговування, громадські зони, службові (офісні) зони, внутрішні інтер’єри, при-леглі території. Друга складова простору бібліотеки має справу з електронними ресурсами, доступ до яких здійснюється у режимі онлайн, а також із інформаційною комунікацією та кооперацією. У професійній спільноті ця частина бібліотечного простору отри-мала стійку назву «віртуальний бібліотечний простір». Я виступаю проти «використання прикметника “віртуальний” як синоніма прикметника “електронний” щодо будь-якого аспекту бібліотечної

23

і/або інформаційної діяльності» [2, с. 11]. Віртуальний значить «такий, що не існує в реальності», а стосовно бібліотечної і/або інформаційної діяльності це зовсім не так. Тому замість прикмет-ника «віртуальний» пропонується використовувати прикметник «електронний», а вказану вище частину називати «електронним бібліотечним простором» (ЕБП). Вона знаходиться як усередині наявних площ (об’ємів) бібліотеки (зовнішня складова ЕБП), так і за їх межами (внутрішня складова ЕБП). Внутрішня складова ЕБП складається з розташованих у «реальному» просторі АРМів, точок доступу для портативних комп’ютерів, зон wi-fi всередині реального простору бібліотеки, пам’яті бібліотечних комп’ютерів, з дисплеїв яких зчитується інформація при віддаленому доступі, і серверів, на яких зберігаються електронні каталоги, бази даних та інших ресурсів, виготовлених бібліотекою, а також веб-сайту бібліотеки. Зовнішня складова ЕБП складається з сервера провай-дера, електронних ресурсів, телекомунікаційних каналів зв’язку, бібліотечних блогів, професійних груп у соціальних мережах, а також із «мобільних бібліотек», «хмарних технологій» і іншого щоденного інтерактиву Інтернету.

Веб-сайт – дуже важливий елемент простору бібліотеки. Він слугує мостом між зовнішньою та внутрішньою складовими ЕБП, хоча фізично знаходиться тільки у внутрішній складовій. За образним висловом С. Г. Матліної, веб-сайт бібліотеки «формує просторово-часовий континуум культури, чітко визначаючи місце в ньому бібліотеки, адекватно створюючи її образ» [3, с. 7]. Важко не згодитися з цим висловом Слави Григорівни. Відзначимо також, що воно є дуже важливим у контексті функціонування бібліотеки як культурного центру місцевої громади.

Зараз бібліотеки посилюють свою експансію у зовнішній простір завдяки розвитку їх сайтів, а також шляхом збільшення кількості професійних груп та форумів у соціальних мережах (особливо – у мережі «Фейсбук»). У «Фейсбуку» існує цілком ре-презентативна кількість професійних бібліотечних груп, а власну

24

сторінку у «Фейсбуку» має ледве не кожна помітна бібліотека у будь-якій країні світу. Те ж саме можна сказати і про інші соціальні мережі («Одноклассники», «В контакте» тощо). А в мережі YouTube можна побачити відеозвіти про відеоконференції, семінари та інші професійні заходи, що вже відбулися).

Важливим трендом з точки зору формування парадигми роз-витку бібліотекознавства та бібліотечної справи в найближчому та більш віддаленому майбутньому слід вважати також розвиток у світі впродовж кількох останніх років «мобільних бібліотек». Це поняття вперше впровадив у науковий обіг Я. Л. Шрайберг у 2011 р. Як він відзначив у своїй щорічній доповіді конференції «Крим-2011», мобільну бібліотеку в сучасному світі розуміють як «бібліотеку у мобільному гаджеті, завдяки якому можна отри-мати доступ до бібліотечно-інформаційних ресурсів Інтернет» [4]. За допомогою мобільних пристроїв (смартфонів, планшетних комп’ютерів тощо) можна користуватися бібліотечними ресурсами як у внутрішньому просторі бібліотеки, так і в її веб-просторі. Так працює «мобільна бібліотека», завдяки якій стає можливим корис-тування електронними ресурсами як у її внутрішньому просторі, так і в зовнішньому (веб-просторі).

У 2012 р. видавництво «Професія» (Санкт-Петербург) ви-пустило збірку перекладів фахівців європейських країн під назвою «Мобільна бібліотека» [5]. Сучасні бібліотеки, відзначається у збір-нику, «… шукають нових способів, за допомогою яких бібліотечний простір міг би підтримати гнучкі та соціально-орієнтовані спосо-би роботи мобільних засобів комунікації, надаючи конфігуровані простори, які можна було б використовувати і для навчання, і для зустрічей» [5, с. 39]. Як приклад «нових способів» варто згадати досвід Бібліотеки Університету штату Іллінойс в Урбана-Шампейн, де новим студентам під час орієнтації у бібліотеці пропонують скористатися аудіогідом, як у музеї. Аудіогід розповідає новим студентам про те, чим займається структура бібліотеки, до якої вони прийшли, які сервіси тут доступні тощо. У даній збірці можна

25

знайти багато інших цікавих прикладів.Очікується, що використання мобільних телефонів поширить

традиційний бібліотечний простір і спектр традиційних бібліотечних послуг, а перед бібліотекарями постає завдання створення ресурсів для їх надання на мобільні пристрої користувачів. Мірою розпо-всюдження мобільних зібрань бібліотекам неминуче доведеться змінити своє ставлення до того, що читачі приносять з собою до бібліотеки мобільні телефони та інші мобільні пристрої і працю-ють із ними. Адже мобільні бібліотеки існують і розвиваються в сучасному інформаційному середовищі, де провідні позиції за-ймають інтерактивні технології Інтернету.

Сучасна бібліотека повинна прагнути бути привабливою для читачів, раціонально організовуючи свій простір і створюючи різним категоріям читачів комфортні умови для роботи, спілку-вання тощо. Провідний київський архітектор-бібліотекознавець Л. З. Амлинський, який проживає зараз у Берліні, виходячи з цих передумов, виводить «формулу успіху» (за влучним висловом Альберта Ейнштейна) бібліотеки інформаційного суспільства: «правильна організація бібліотечного простору, дружня атмосфера, надання читачам необхідних і достатніх умов для продуктивного користування бібліотекою» [6, с. 34]. Відповідно, під час проекту-вання бібліотеки інформаційного суспільства головну увагу слід приділяти наступним зонам: передконтрольна зона та прилегла територія, читацька зона, зона інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), робочі місця бібліотекарів і бібліографів, біблі-отечні фондосховища. А «початковою точкою при проектуванні бібліотеки має бути зручність надання й отримання бібліотечної послуги: у це поняття входить також дружня (курсив Л. А.) щодо читача організація бібліотечного простору» [7, с. 101], стверджує Л. З. Амлинський у іншій своїй роботі.

Бібліотека дедалі більше виходить за межі свого внутрішнього «реального» простору у зовнішній (як «реальний», так і електронний), стаючи справжнім центром життя своєї спільноти. Бібліотека та її

26

простір (обидві складові) стають соціальним ресурсом, «чинником інституціоналізації бібліотеки у суспільстві у цілому і в місцевій спільноті зокрема, чинником просторової експансії бібліотеки» [8, с. 21]. Це необхідно враховувати під час проектування бібліотеч-них будівель і організації бібліотечного простору, у т. ч. ЕБП. А розвиток концепції простору сучасної бібліотеки означає перехід від традиційного розуміння бібліотеки як фізичного простору для книг до її розуміння як простору для людей (читача, бібліотекаря, випадкових відвідувачів, які зайшли до бібліотеки поспілкувати-ся, тощо), що набуває різних форм і не обов’язково обмежується «реальними» рамками бібліотечної будівлі.

Вектор розвитку простору бібліотек ХХІ ст. включає поси-лення експансії бібліотек у зовнішній простір, розвиток представ-ництва бібліотечної спільноти у соціальних мережах, формування у бібліотеках гнучкого високотехнологічного середовища без жор-стко регламентованого простору, розвиток «мобільних бібліотек» і «хмарних» технологій у бібліотечній справі. Сучасні бібліотеки повинні до цього прагнути.

ЛІТЕРАТУРА1. Матлина С. Г. Библиотечное пространство: в поисках

определения. (Социокультурные аспекты) // Науч. и техн. б-ки. – 2013. – № 7.

2. Зверевич В. В. Пространство современной библиотеки: «ре-альное» и «виртуальное» // Науч. и техн. б-ки. – 2012. – № 11. –С. 7-17.

3. Матлина С. Г. Завоевывать и преодолевать или обживать и осваивать? Социально-культурные аспекты формирования библио-течного пространства // Библиотеч. дело. –2009. –№ 4 (94). –С. 2-9.

4. Шрайберг Я. Л. Электронная информация, библиотеки и об-щество: что нам ждать от нового десятилетия информационного века. Ежегодный Доклад Конференции «Крым», год 2011. – Судак – М. : Б. и., 2011. – 79 с.

27

5. Мобильные библиотеки. Мобильные библиотечные онлайновые услуги : сб. публ. / под ред. : Дж. Нидхем, М. Элли ; науч. ред. д-р техн. наук, проф. Я. Л. Шрайберг ; пер. : Е. В. Малявская, В. В. Зверевич, Т. О. Зверевич. – СПб. : Профессия, 2012. – 368 с.

6. Амлинский Л. З. Организация внутреннего пространства научных библиотек информационного общества // Науч. и техн. б-ки. – 2011. – № 8. –С. 25-35.

7. Амлинский Л. З. Научная библиотека: пространство для читателя и библиотекаря // Науч. и техн. б-ки. – 2013. – № 1. – С. 100-107.

8. Лаврова К. Б. И храм, и мастерская. Библиотека как «третье здание» // Библиотеч. дело. – 2009. – № 4 (94). – С. 21-23.

Щиро вітаємо редколегію та дописувачів інформаційного вісника «Бібліосвіт»!

Це видання – взірець сучасного погляду на бібліотечні процеси.

Дякуємо всім, хто ділиться своїм досвідом, пише методичні поради і консультації. Ми активно розповсюджуємо матеріали з вісника серед бібліотекарів області. Бажаємо усім більше радості – радості пізнання, радості взаєморозуміння, радості спілкування. Нехай Ваше серце зігріває тепло вдячності від бібліотекарів Хмельниччини.

З повагою,

колектив Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва

28

Зарубіжний досвід

Читацькі та бібліотечні звички молодих американців 4

Лі Райні, директор, Крістен Парсел, заступник директора,

Катрін Цикур, дослідник-аналітик, Джоана Бренер, редактор сайту,

Мері Мадден, науковий співробітник відділення дослідження Інтернету неурядової організації з

вивчення громадської думки «П’ю»

Як молоді люди дізнаються про книги та придбають їх. Частину нашого опитування було присвячено тому, яким чином американські читачі дізнаються про книги та придбають їх. В основному, читачі усіх вікових категорій у питанні вибору книг покладаються на поради родичів, друзів і колег. Близько 68 % американців у віці до 30 років дізнаються про книги саме таким чином, а для старших цей показник складає 64 %. Незважаючи на це, ми виявили наступні відмінності серед вікових груп.

Більшість керується відгуками про книги друзів, родичів і колег.

Відсоток американців у віці після 16 років, які отримали рекомендації про книги з наступних джерел

4 Закінчення. Початок у №№ 2(46) та 3(47).

29

Старшокласники (16-17 років) є віковою групою, у якій про книги дізнаються, частіше за все, у бібліотеці і від бібліотекарів (у т. ч. з бібліотечного сайту). Близько 36 % старшокласників отримують інформацію саме таким чином, що значно більше, ніж в інших вікових групах.

У цілому, старшокласники та студенти менше, ніж усі інші, покладаються на рекомендації книжкових магазинів та сайтів. При цьому вони так само, як і старші дорослі, часто прислухаються до відгуків родичів, друзів, колег або рекомендацій консультантів книжкових магазинів.

Учасниця Інтернет-опитування з вікової групи 25-29 років розповіла, до яких джерел вона звертається, обираючи е-книги: «Мені подобається ділитися своїм книжковим рейтингом з друзями за допомогою додатку до мого Kindle. Також я люблю заванта-жувати фрагменти книг, котрі допомагають мені визначитися, чи варто купити чи взяти ту або іншу книгу у бібліотеці. Я активно користуюся сайтом Goodreads.com; тут я фіксую те, що читаю, що вже прочитала, що тільки збираюся прочитати, а також ділюся своїми висновками з друзями».

Чому в цілому надають перевагу читачі: купувати чи брати книги? Під час опитування читачів запитували про те, як вони зазвичай набувають книги, і з’ясували, що більшість читачів друкованих книг (54 %) і е-книг (61 %) надають перевагу придбанню власного примірника, а не тимчасовому його запозиченню. Біль-шість слухачів аудіокниг, навпаки, надають перевагу тимчасовому запозиченню: лише кожен третій із них (32 %) скоріше придбає аудіокниги, що йому сподобалися, тим часом як 61 % знову тим-часово візьме її.

Незважаючи на те, що серед читачів друкованих книг най-більш розповсюдженою відповіддю було придбання, наймолодші респонденти давали таку відповідь менш часто, ніж інші. Люди у віці до 30 років скоріше, ніж інші (у яких немає особливих переваг

30

у цьому питанні), візьмуть книги в тимчасове користування. Точно так само не існує особливої різниці між віковими групами серед слухачів аудіокниг і читачів е-книг.

«Це головним чином залежить від наявності книги у бібліо-теці або від того, наскільки сильно мені хочеться прочитати її “тут і зараз”. Якщо черга на е-книгу в бібліотеці є занадто великою, я краще її куплю. Якщо це довідник, котрий я використовую лише вряди-годи, то краще я братиму його в тимчасове користування, але якщо видання буде потрібне мені в майбутньому, то я скоріше його куплю» – відповів один із учасників онлайн-інтерв’ю.

Коли Ви хочете зробити наступне, Ви, скоріше за все, купите книгу або візьмете її у бібліотеці чи деінде?

Американці віком від 16 років, які читали друковані книги, е-книги або слухали аудіокниги, надавали перевагу, відповідно, наступному

Учасники Інтернет-опитування, які читають е-книги, пере-важно беруть їх у тимчасове користування. У цілому ж, думки на-ших респондентів значно відрізнялися у залежності від характеру книги, яку вони набували. Друковані книги найчастіше являли собою своєрідні інвестиції, котрі можна перечитувати, ділитися ними з друзями, передавати у спадок дітям. Учасниця опитування з вікової категорії 25-29 років написала наступне: «Якщо я читаю

31

книгу, яку позичила тимчасово, і вона подобається мені такою мірою, що я хотіла б перечитувати її знов і знов, то я куплю її».

«Я купую тільки нові книги із серій, котрі збираю, або книги, які є особливо значущими для мене», – написав нам студент, який живе в мегаполісі. – «Я часто купую книги в букіністичному мага-зині, тому що можу прочитати їх і знов продати. Я купую тільки ті е-книги, які мені хотілося б додати до своєї колекції». Він також підкреслив, що у випадку певних серій, таких як «Гаррі Поттер» або «Гра престолів», він придбав би і друковану, і електронну версії.

Де Ви взяли останню книгу, яку прочитали? Ми також запитали читачів, яким чином вони придбали останню книгу (будь-якого формату), яку прочитали. Серед американців віком 16-29 років, які прочитали принаймні одну книгу впродовж минулого року, 45 % сказали, що купили її, 24 % – взяли у друзів і родичів, 17 % – взяли в бібліотеці, а 13 % – придбали іншим шляхом.

Останню книгу будь-якого формату, яку прочитали, Ви …:Відсоток тих, хто взяв останню книгу, яку прочитав, із

того або іншого джерела, серед американців від 16 років, які прочитали принаймні одну книгу впродовж останнього року

32

Опитування проводилися англійською та іспанською мовами телефонами стаціонарного та мобільного зв’язку. Кількість тих, хто прочитав упродовж останніх 12 місяців принаймні одну книгу будь-якого формату, склало 2474 чол.

Старшокласники (16-17 років) частіше брали останню про-читану книгу в бібліотеці, ніж купували її. Протилежна ситуація склалася серед більш дорослих респондентів: 6 із 10 читачів віком від 30 років купили останню прочитану книгу. Хоча більшість читачів-студентів (18-24 роки) купили останню з прочитаних кни-жок, вони частіше, ніж представники інших вікових груп, брали книги у друзів.

Ось що відповів один студент на питання про останню прочи-тану ним книгу: «Це була друга частина серії, яка опівночі надійшла у продаж в електронному вигляді, тому я купив її (за допомогою iBooks) і не став чекати появи її друкованої версії у бібліотеці».

Більш детальне дослідження е-книг. За бажання прочитати конкретну е-книгу і читачі до 30 років, і читачі старшого віку ді-ють однаково. Близько 78 % читачів е-книг віком від 16 до 29 років спочатку дізнаються про їх наявність у книжкових магазинах і на сайтах, а 16 % надають перевагу своїй бібліотеці.

Коли Ви хочете прочитати певну е-книгу, куди Ви спо-чатку звернетесь?

Американці від 16 років, які читали е-книги впродовж останніх 12 місяців

33

Користування бібліотекою та її значення. Нам було ціка-во довідатися, наскільки і яким чином поява е-книг вплинула на бібліотечні звички людей. Для того, щоб дізнатися про це, ми спочатку спитали наших респондентів, чи є у них читацький квиток. За даними нашого загальнонаціонального дослідження, 58 % американців віком від 16 років мають читацький квиток. І виявилося, що наявність читацького квитка не надто залежить від вікової групи опитуваних.

Хто має читацький квиток?Відсоток усіх американців віком від 16 років у кожній

віковій групі, які мають читацький квиток

Ми також запитали респонденів, яким чином вони корис-тувалися місцевою бібліотекою минулого року (брали книги до-дому, отримували допомогу в роботі, читали газети та журнали, користувалися доступом до баз даних):

• 37 % американців віком до 30 років (і 35 відсотків усіх американців) користувалися в минулому році своєю бібліотекою, щоб узяти додому друковані книги;

• 28 % американців віком до 30 років (і 20 % усіх американців) отримували в минулому році допомогу бібліотекаря у пошуках потрібної літератури;

34

• 27 % американців віком до 30 років (і 25 % усіх американ-ців) користувалися в минулому році своєю бібліотекою для того, щоб ознайомитися з історичними документами, архівами або генеалогічними записами;

• 24 % американців віком до 30 років (і 22 % усіх американ-ців) користувалися в минулому році своєю бібліотекою для того, щоб отримати доступ до спеціалізованої бази даних, наприклад, юридичної або бази документів публічного характеру;

• 16 % американців віком до 30 років (і 14 % усіх американців) користувалися в минулому році своєю бібліотекою для того, щоб читати або брати додому журнали;

• 12 % американців віком до 30 років (і 14 % усіх американців) користувалися в минулому році своєю бібліотекою для того, щоб брати додому газети або новинні статті;

• 3 % американців віком до 30 років (і 4 % всіх американців) користувалися в минулому році своєю бібліотекою для того, щоб брати додому аудіокниги;

• 2 % американців віком до 30 років (і 2 % всіх американців) користувалися в минулому році своєю бібліотекою для того, щоб брати додому е-книги.

У підсумку, 60 % американців віком до 30 років (і 56 % усіх американців віком від 16 років) відповіли, що вони користувалися публічною бібліотекою, принаймні, один раз протягом минулого року для одної з вищезазначених цілей. Старшокласники (віком 16-17 років) були групою, представники якої найчастіше відпо-відали, що вони користувалися бібліотекою, принаймні, один раз протягом минулого року для одної з вищезазначених цілей.

Коли ми вивчали дані за віковими групами, визначилися певні тенденції. Група людей від 65 років продемонструвала найнижчий результат відвідування бібліотеки впродовж останніх 12 місяців, тоді як старшокласники з великим відривом лідирують у даному питанні, особливо у відвідуванні бібліотек з метою проведення дослідної роботи.

35

Важливо відзначити, що ми не ставили питання з приводу використання технологій у бібліотеках, оскільки це виходило за рамки даної частини цього дослідження. Дослідження, що їх проводили компанія П’ю Інтернет (Pew Internet) та інші компанії, зафіксували, що користувачі бібліотек часто є активними користу-вачами комп’ютерів і Інтернету в місцевих бібліотеках. Скоріше за все існує ще одна «додаткова» група американців, які відвідують бібліотеку для того, щоб користуватися комп’ютерами та Інтернетом, отже, загальна кількість «користувачів бібліотек» перевищує 56 %.

Коли ми запитували про доступ до спеціалізованих баз даних або історичних архівів чи про взяття додому газет або новинних статей, то виявили невелику різницю інтенсивності використан-ня даних ресурсів у залежності від віку (якщо вона взагалі була). Однак респонденти віком до 30 років протягом останнього року все ж частіше, ніж представники інших вікових категорій, корис-тувалися в публічній бібліотеці доступом до даних ресурсів або брали додому журнали.

65 % старшокласників, які читають друковані видання в публічній бібліотеці, впродовж останнього року брали друковану продукцію додому (у порівнянні з 48 % усіх опитаних), причому біля половини таких читачів брали книгу від одного до п’яти разів. Одночасно серед читачів аудіокниг наймолодші учасники опитування, як правило, рідкіше, ніж старші, брали аудіокниги в бібліотеці. Серед читачів е-книг різниці між віковими групами в тому, що стосується взяття е-книг додому, не виявилося.

Як змінюються бібліотечні звички відвідувачів бібліотек. Багато учасників Інтернет-опитування сказали, що вони користу-ються сайтом бібліотеки значно частіше відтоді, як стали брати додому е-книги, але відповіді на питання про те, яким чином змінилася частота їх візитів саме до бібліотеки, розподілилися.

Наприклад, ось що написала про це одна старшокласниця, яка живе у сільській місцевості: «Я приходжу саме до бібліотеки

36

не так часто, оскільки, якщо в мене є можливість взяти книгу до-дому в цифровому форматі, то я зможу швидше почати її читати». Інший учасник Інтернет-опитування, хоча він і надає перевагу взяттю е-книг додому, на наше питання відповів наступне: «Я ходжу до бібліотеки, аби взяти книги, котрі не можу придбати за допомогою Інтернету, а також часто ходжу туди, щоб почитати і передивитися книжкові новинки, які з’явилися в бібліотеці».

Не всі бачать зміни у власних читацьких звичках. «Нічого осо-бливо не змінилося. Навіть якщо я можу брати додому е-книги, я все одно люблю ходити до бібліотеки, – сказала жінка 25 років. – У біблі-отеці стільки можливостей і заходів, і я хочу брати в них участь».

Інша учасниця опитування, студентка, написала, що вона використовує свій ридер для того, щоб брати е-книги у бібліотеці і ні для чого більше: «Я не використовую свій ридер Kindle Fire для пошуку інформації або для доступу до баз даних в Інтернеті. Я користуюся сайтом своєї бібліотеки для того, щоб входити до таких баз даних, як LearningExpress або «Робота і кар’єра». Я зазвичай виходжу на сайт своєї бібліотеки, щоб зайти до свого каталогу і подивитися назви».

Одна з учасниць опитування, студентка з великого міста, описала свої відносно змінні читацькі звички так: «Я ходжу до бібліотеки так само часто, як ходила і раніше, і читаю стільки друкованих видань, як раніше. Мій е-ридер я задіюю в останню чергу, як помічника. Мені потрібні електронні книги в літаку, тому що я люблю читати, а від читання друкованих книг під час польоту мене нудить».

Значення бібліотеки. Також респондентам ставили загальне

питання про те, наскільки важливою є бібліотека для них і їх сімей. У цілому, майже сім із кожних десяти (69 %) американців сказали, що публічна бібліотека є важливою для них і їх сімей: 38 % амери-канців віком від 16 років відповіли, що публічна бібліотека є для них «дуже важливою», а 31 % – «досить важливою». Близько 17 %

37

відповіли, що вона для них «не надто важлива», а 13 % сказали, що «зовсім не важлива».

Старшокласники, навіть із урахуванням того, що вони активні-ше за представників усіх інших вікових груп відвідують бібліотеку, були найменш схильні відповідати, що бібліотека є важливою для них і їх сімей. Якщо більшість учасників опитування з усіх вікових груп сказали, що бібліотека, принаймні, є досить важливою для них і їх сімей, то 45 % старшокласників відповіли, що бібліотека для них не важлива або «не занадто важлива».

Наскільки потрібна бібліотека Вам і Вашій сім’ї?

Опитування 2986 респондентів віком від 16 років про читацькі звички проводилося дослідницьким центром Pew Research Center.

http://libraries.pewinternet.org/2012/10/23/younger-americans-reading-and-library-habits/

38

Інформаційні ресурси бібліотек

Електронні ресурси Національної історичної

бібліотеки України

Алла Новицька, завідувач сектора інформаційної роботи

Національної історичної бібліотеки України

В епоху бурхливого розвитку інформаційних систем та тех-нологій книга і надалі залишається одним із основних надбань людства. Національна історична бібліотека України (далі – НІБУ) комплектує, опрацьовує, зберігає історичну літературу, надає мож-ливість науковцям та широкому загалу користувачів працювати і з стародавніми фоліантами, і з сучасними виданнями. Загалом фонд книгозбірні складається майже з 800 тис. документів 47 мовами світу.

Бібліотека розташована на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника і відкрита для читачів різних вікових категорій: школярів, студентів, викладачів, науковців, а також опікується користувачами з фізичними вадами і надає їм широкий спектр інформаційних можливостей. З метою підвищення якості навчально-виховного процесу та рівня органі-зації дослідницької праці позашкільних навчальних закладів НІБУ здійснює бібліографічний супровід наукових робіт історичної тематики школярів – членів Малої академії наук.

Створено зручні умови для забезпечення доступу користувачів до інформаційних ресурсів Бібліотеки. Працюють шість читальних зал: зала історії України; історії зарубіжних країн; стародруко-ваних, рідкісних і цінних книг; періодичних надходжень; нових надходжень; зала доступу до електронних ресурсів.

39

Сьогодні Бібліотека займає гідне місце в електронному ін-формаційному просторі: відкрито сайт у мережі Інтернет (http://www.nibu.kiev.ua), що функціонує на платформі J-IRBIS. Головна сторінка сайту знайомить відвідувачів з інформацією про книго-збірню, її наукову діяльність, спільні проекти з іншими установами та організаціями, широко висвітлює цікаві події, що відбуваються в Бібліотеці. Наявність у НІБУ- великого масиву електронних ресурсів надає можливість віддаленим користувачам отримати доступ до інформації, що в ній зберігається. Значна кількість запитів користувачів з усіх регіонів України та з інших країн світу, численні віртуальні відвідування підтверджують значимість унікальних книжкових фондів НІБУ та її електронних ресурсів.

Користувачам НІБУ пропонуються наступні електронні ресурси: каталог книжкових і спеціальних видань, каталог книг іноземними мовами, чотири імідж-каталоги, а також електронні колекції, книжкові виставки, тематичні бази даних, масив аното-ваних бібліографічних списків нових надходжень та ін. – усе це в повному обсязі представлено на веб-сайті Бібліотеки.

Електронні ресурси докорінно змінили принцип інформацій-ного обслуговування користувачів Бібліотеки. Після впровадження в ній автоматизованої бібліотечної інформаційної системи IRBIS здійснено переведення карткового каталогу Бібліотеки в елек-тронний. Завдяки електронному каталогу віддалені користувачі можуть отримати відповідь про наявність документа в НІБУу вигляді бібліографічного запису видання, каталожного шифру та гіперпосилання на повнотекстову електронну копію докумен-та (при наявності). Пошук матеріалів в електронному каталозі здійснюється простим, розширеним або глобальним способом, у відповідності до потреб дослідників різного наукового рівня.

Електронний каталог книжкових та спеціальних видань ведеться з 1996 р. (у ABIS IRBIS – з 2004 р.) і включає понад 75 тис. записів.

Імідж-каталоги відображають карткові каталоги Бібліоте-

40

ки. Користувачі можуть переглянути в електронному вигляді 4 імідж-каталоги, загальним обсягом 800 тис. карток: генеральний алфавітний каталог (книги українською та російською мовами), каталог стародрукованих книг іноземними мовами, алфавітний каталог періодичних та продовжуваних видань, картотеку матері-алів з історії міст і сіл України (близько 300 тис. бібліографічних записів-файлів).

Час вимагає створення власних електронних колекцій до-кументів історичної тематики, адже дуже актуальними є запити з історії України різних хронологічних періодів, історії освіти, культури, церкви, з краєзнавства.

Метою створення електронної бібліотеки сканованих доку-ментів з фонду НІБУ є популяризація та збереження загальнонаці-онального та світового культурного надбання. Оригінали багатьох унікальних стародрукованих видань перебувають у критичному стані і вимагають реставрації. Видача таких фоліантів читачам є обмеженою.

У рамках довгострокових проектів «Історична спадщина України» та «Електронні книги Національної історичної бібліо-теки України» передбачено створення резервних копій рідкісних, цінних та стародрукованих книг. Спільно з компанією «Електронні архіви України» здійснено оцифрування рідкісних видань, що ко-ристуються підвищеним попитом. Оцифровано 3355 видань фонду НІБУ, із яких сформовано 11тематичних електронних колекцій:

■ історія України до 1917 р.;■ історія України 1917 – 1939 рр.;■ історія Києва; ■ генеалогія;■ історія освіти в Україні;■ історія церкви в Україні;■ пам’ятні, адресні, довідкові книги губерній, які були роз-

ташовані на нинішній території України; ■ переписи населення України;

41

■ видання церковнослов’янською мовою;■ видання іноземними мовами;■ бібліографічні покажчики.Репертуар електронних колекцій збільшується, процес оциф-

рування продовжується, за допомогою програмного забезпечення організовується відображення повнотекстових електронних копій. Доступ до електронних колекцій надається в електронній читальній залі Бібліотеки та в мережі Інтернет за умови авторизації користу-вача. Пропонуються електронні копії документів у форматах djvu, pdf. Документи, що вміщують багатий ілюстрований матеріал, представлені в режимі флеш-перегляду.

Електронний ресурс «Книжкові виставки» містить велику кількість довідково-бібліографічних та ілюстративних матеріалів, присвячених знаменним історичним подіям та видатним діячам науки і культури. Матеріал ресурсу призначено для істориків-до-слідників та широкого загалу користувачів. Ресурс користується великим попитом, про що свідчить рейтинг переглядів.

«Наші видання» – електронний ресурс, у якому представлено видання Бібліотеки, що вийшли друком у 2000-2013 рр. Щорічно протягом чотирьох десятиліть науково-бібліографічний відділ ви-пускає науково-бібліографічний покажчик «Історія України», що інформує читачів про історичний розвиток української нації, пре-зентує широкий спектр подій суспільно-політичного, економічного життя, висвітлює проблеми духовності як у далекому минулому, так і зараз. 44-й випуск покажчика, підготовлений у програмі IRBIS-64, представлено на сайті Бібліотеки увазі широкого зага-лу. Варто зазначити, що доступ до друкованого бібліографічного покажчика обмежений, оскільки видання розсилається тільки до обласних універсальних наукових бібліотек України, головних на-укових центрів, провідних ВНЗ України. Саме тому електронні версії покажчиків, представлені на сайті НІБУ, користуються популярністю серед дослідників.

Багаторічний моніторинг стану історико-краєзнавчої діяль-

42

ності обласних наукових універсальних бібліотек України (ОУНБ) дозволив співробітникам відділу історичного краєзнавства сфор-мувати проблемно-орієнтовану бібліографічну електронну базу даних з теорії, методики і практики бібліотечного краєзнавства, яка дає можливість оперативно отримати інформацію про ресур-си з усього спектра питань бібліотечного краєзнавства у регіонах України. Результати вивчення стану краєзнавчої роботи бібліотек щорічно узагальнюється в інформаційному бюлетені «Краєзнавча робота в бібліотеках України» (видається з 1990 р), у методичному посібнику «Краєзнавча діяльність бібліотек» (К., 2002), а також у бібліографічних покажчиках: «Краєзнавчі бібліографічні посібники бібліотек України. 2006-2010» (К., 2012), «Бібліографічні посібни-ки з історії України та архівні довідники 1991–2010» (К., 2011) та інших виданнях, електронні версії яких розміщено в електронному ресурсі «Наші видання».

Відділ довідково-бібліографічної та інформаційної роботи формує електронний ресурс «Анотовані бібліографічні списки документів історичної тематики та суміжних дисциплін» для поточного інформування за визначеними темами індивідуальних та групових абонентів в електронній комунікаційній мережі. На сайті Бібліотеки зазначений масив інформації представлено у файлах формату doc (середній розмір файлу – 60 Кб). Більшість науковців, які стали абонентами цього інформування, схвалю-ють такий напрям роботи Бібліотеки, вважають його вагомою підтримкою їх наукової та методико-викладацької діяльності.

Віддалені користувачі особливо зацікавлені в отриманні інформації за допомогою віртуальної історичної довідки. Відділ довідково-бібліографічної та інформаційної роботи та сектор міжбібліотечного обслуговування здійснюють пошук відпо-відної інформації, її збирання та розсилку в електронному або письмовому вигляді абонентам. За перше півріччя 2013 р. було надано та надіслано в електронному режимі до наукових уста-нов України та зарубіжжя 45 змістовних тематичних довідок.

43

На сайті Бібліотеки визначено переваги зареєстрованих ко-ристувачів, яким надаються додаткові послуги:

■ попереднє замовлення документів з електронного каталогу кількістю до 10 примірників на термін бронювання до 20 днів;

■ підбір джерел за вказаними темами з фонду НІБ; ■ індексування наукових статей та монографій за УДК. Участь фахівців НІБУ в Міжнародному семінарі «П’ята шко-

ла сканування: створення, зберігання і використання електронних інформаційних ресурсів у бібліотеках. Інноваційні підходи до ор-ганізації обслуговування користувачів електронними ресурсами», що відбувся 28-30 травня 2013 р. у м. Рига, надала можливість озна-йомитися з національними стратегіями держав-учасників: Латвії, Росії, Білорусії, Литви, Естонії щодо формування електронних ресурсів бібліотечно-архівними організаціями. Учасники семінару відзначили суттєві досягнення НІБУ у формуванні унікальних електронних ресурсів та висловили бажання співпрацювати з нею у майбутніх спільних проектах.

Бібліотека представлена в соцмережах і є відкритою для активного спілкування

http://www.youtube.com/watch?v=WkWp3-72l0g

44

Досвід роботи

Бібліотека і молодь: творча співпраця в інформаційному просторі

Наталія Боговін, головний методист науково-методичного відділу

ДЗ «ДБУ для юнацтва»

Мудрі люди вважають: пізнання світу починається з книжкової полиці бібліотеки.

Бібліотеки були і залишаються основою духовного і мораль-ного розвитку суспільства, носіями ідеї культурної інтеграції. Вони процвітатимуть і розвиватимуться тільки у тому випадку, якщо відстань для них не є перешкодою, а їх співробітництво ефективне.

Бібліотека сьогодні – це реальний інтегратор змін, що поєднує інформаційно-бібліотечні ресурси і освітній процес. Бібліотека здійснює свою діяльність у декількох напрямках і виконує інфор-маційну, освітню, культурно-виховну та найголовнішу сьогодні комунікаційну функцію. У цьому контексті бібліотека повинна вибудовувати нові типи відносин між бібліотекарем і користувачем, відпрацьовувати нові навички спілкування з книгою, людиною і культурою в цілому, тим самим сприяючи формуванню полікуль-турної особистості, яка сприймає світ у всьому його різноманітті й активно виявляє себе в ньому.

Сучасна бібліотека сприяє розвитку особистості, допо-магає інтенсивному вихованню свідомих громадян, патріотів, набуттю молоддю соціального досвіду, високої культури між-національних взаємовідносин, формуванню у підростаючого покоління потреби та вміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури.

45

Книгозбірня дбає про розширення партнерських відносин і в сфері освіти. Ресурсний потенціал бібліотеки доступний усім корис-тувачам. Партнерами бібліотек завжди були і залишаються освітні заклади. Інформаційна підтримка навчального процесу – головне завдання бібліотек. Інформування викладачів шкіл, вихователів про нову методичну літературу, залучення школярів та студен-тів до бібліотечних установ – основні напрями співробітництва. Традиційно бібліотечні заходи проводяться разом із шкільними бібліотекарями. У багатьох бібліотеках запроваджено таку опе-ративну та доступну нову форму співробітництва, як надсилання інформації на електронну пошту абонента. Так, у Закарпатській ОБДЮ проводиться індивідуальне та групове інформування або-нентів. Індивідуальну інформацію отримує 41 абонент, в осно-вному це педагоги навчальних закладів. Абонентами групового інформування є 7 колективів навчальних закладів та Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти.

Важливим у розвитку бібліотек є міжнародне співробітни-цтво, що дозволяє вирішувати багато проблем реалізації спільних бібліотечно-інформаційних проектів і програм, які спрямовані на формування єдиного інформаційного простору, забезпечення доступу користувачів до світових інформаційних ресурсів, підви-щення рівня кваліфікації бібліотечних фахівців тощо. Наприклад, у Львівській юнацькій бібліотеці діє інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку», з яким співпрацюють викладачі із США, учасники Програми ім. Фулбрайта, представники Американських Рад з міжнародної освіти, бібліотечні працівники інших систем і відомств. Плідним стало також співробітництво Кіровоградської ОБЮ ім. О. Бойченка з російським героїко-патріотичним «Альянс-клубом» з м. Вологди.

Юнацькі бібліотеки завжди прагнуть бути на рівні вимог часу і визначають свої перспективи з урахуванням тенденцій розвитку інформаційно-освітніх процесів. Впродовж останніх років значно збагатилися і творчі аспекти діяльності бібліотек, виділилися нові

46

напрямки в обслуговуванні користувачів та популяризації літера-тури. Діяльність юнацьких бібліотек спрямована на досягнення взаєморозуміння, відкритості, душевності.

Бібліотекарі-фахівці здатні повною мірою задовольняти потреби особистості у пізнанні і саморозвитку, у генеруванні, актуалізації, засвоєнні знань. Вони володіють багатим досвідом проведення різноманітних бібліотечних заходів, що створюють сприятливий комунікаційний клімат. Останніми роками більшість бібліотечних працівників виступають у статусі бібліотекарів-пе-дагогів. Вони мають високий рівень професіоналізму, досконало володіють різними формами і методами виховання у молоді інфор-маційної культури, любові до книги, формування культури читання, розвитку пізнавальних інтересів і здібностей, активними формами популяризації книги, організації змістовного дозвілля тощо.

Соціальне партнерство як необхідний інститут стало однією з основних функцій бібліотеки, прогресивною формою її взаємодії з окремими користувачами та організаціями. У бібліотеках ви-никла потреба в пошуку нових підходів до співробітництва, роз-витку сучасного мислення, оперативного реагування на основні події. Дуже важливо сформувати в суспільній свідомості образ значущої, «інтелігентної» бібліотеки як важливого культурного та інформаційного центру. Адже саме бібліотека стає основним каналом, завдяки якому дедалі більша кількість представників різних верств населення приєднується до процесу співпраці, у ній громадськість консолідується навколо вирішення соціальних про-блем, що дуже важливо для розвитку партнерства і становлення громадянського суспільства.

Чим більше таких партнерів і чим кращі стосунки складають-ся з ними, тим більш дієздатною стає та ефективніше функціонує бібліотека.

Будучи відкритими системами, орієнтованими на задоволення запитів різних верств населення, юнацькі бібліотеки перетворили-ся на центр отримання інформації всіх напрямків. Вони зайняли

47

особливе місце у системі соціального партнерства. Маючи досвід роботи з населенням та інформацією, юнацькі бібліотеки грають ключову роль у налагодженні взаємин між суб’єктами соціаль-ного партнерства. Методами зв’язків з громадськістю бібліотека повідомляє громадянам про себе, про ті можливості, які вона має, про свій фонд та спектр бібліотечно-інформаційних послуг, формує позитивний інформаційний образ, що змінює традиційне її сприйняття користувачем.

Для налагодження справді ефективного ділового співробіт-ництва і партнерства юнацькі бібліотеки використовують:

■ постійне оновлення інформації про них на відповідних Web-сайтах;

■ складання прес- та інформрелізів про заходи, що ними проводяться;

■ публікації у періодичних виданнях;■ виступи на радіо і телебаченні;■ проведення Днів бібліотек та їх структурних підрозділів;■ семінари, прес-конференції, методичні брифінги;■ традиційні і стендові презентації;■ бібліотечні ювілеї;■ конкурси в рамках соціальних цільових комплексних про-

грам;■ екскурсії бібліотеками;■ участь у міських виставках;■ проведення опитувань суспільної думки.Все це збільшує популярність бібліотек, залучаючи до них

прихильників, друзів, меценатів, спонсорів, інвесторів.Бібліотека як рівноправний партнер пропонує органам влади

свої інформаційні ресурси та інтелектуальний потенціал, використо-вуючи для цього зустрічі з відомими людьми. Так, у Дніпропетров-ській ОБМ ім. М. Свєтлова було проведено ряд загальнообласних заходів: обласний літературний конкурс «Здоров’я – стиль життя молоді», обласний тур Всеукраїнського конкурсу, присвяченого

48

пам’яті О. Теліги, «Щоб далі йти дорогою одною», обласну акцію «Весняний тиждень здоров’я “Сім днів позитиву”» та ін.

Налагоджуються постійні контакти з комерційними структу-рами, але бібліотекарі йдуть до них не як прохачі, а як партнери, з продуманими пропозиціями, заснованими на нестандартних підходах до вирішення актуальних проблем.

Важливою складовою роботи з формування суспільної думки є встановлення належних стосунків із засобами масової інформації, які відіграють позитивну роль у формуванні іміджу бібліотечної професії і бібліотек загалом. Працюючи зі ЗМІ, бі-бліотекарі сприяють створенню привабливого образу бібліотеки, зростанню її авторитету та соціальній затребуваності. Прес-релізи дозволяють оперативно інформувати журналістів про бібліо-течні новини. Важливим є співробітництво з телебаченням та радіо. Так, плідною виявилася зустріч фахівців Київської ОБЮ з представниками Державного комітету з телебачення і радіо-мовлення, внаслідок якої було замовлено безкоштовно 900 прим. літературних новинок українських видавництв за Державною програмою «Українська книга – 2012» для поповнення фондів бібліотек Київської області.

Чималий ефект дає спілкування працівників і користува-чів бібліотек із представниками видавництв, письменниками, поетами. Зокрема, великий резонанс серед молоді викликали зустрічі з поетесою Л. Огурцовою, письменником В. Тереховим, молодим поетом А. Кротком, які відбулися в стінах Кримської республіканської установи «Юнацька бібліотека».

Спільні семінари, конференції, зустрічі з діловими та інфор-маційними партнерами, власне періодичне видання «Бібліосвіт», творчі вечори і професійні ювілеї – ось неповний перелік того, чим займається ДЗ «ДБУ для юнацтва». Поширення досвіду об-ласних бібліотек відбувається шляхом популяризації їх доробку на сторінках «Бібліосвіту», майже у кожному випускові якого можна зустріти публікації про досвід роботи цих бібліотек.

49

Повнота інформування досягається за рахунок оформлення в усіх бібліотеках книжкових виставок, тематичних полиць. Так, у Чернігівскій обласній бібліотеці для юнацтва було організовано бібліотечно-ілюстровану виставку «Трагедія і звитяга Крутів». Тій самій події присвячувалися виставка-реквієм «На Аскольдовій могилі поховали їх» та година пам’яті «Пам’ятай про Крути» для учнів ЗОШ № 4 та гімназії № 31. Популярністю користуються спеціальні намети з виставками книг на різні теми. Вдосконалю-ються традиційні форми популяризації бібліотек – проводяться цикли тематичних вечорів і лекторіїв, організовуються клубні об’єднання молоді за інтересами. Наприклад, при Харківській обласній бібліотеці для юнацтва створено такі клубні об’єднання дітей і молоді за інтересами, як «Театральна година» та «Літера-турна вітальня». Цікавою є робота читацьких клубів та об’єднань у Херсонській ОБЮ ім. Б. Лавреньова: правоосвітнього клубу «Дай руку, підлітку», молодіжної літературної кав’ярні «ЛітTERA», культурологічної медіастудії «Мистецтво у просторі і часі», Центру соціально-психологічної та правової підтримки молоді.

Не можна не відзначити ще одну групу друзів бібліотеки, кількість яких із кожним роком зростає. Це приватні особи-дару-вальники книг. Вони часті гості на бібліотечних заходах. Саме у такий спосіб ряд цікавих видань, що поповнили фонд, отримала Рівненська ОБМ. Зокрема, йдеться про такі книги, як «Бот» М. Кідрука, «Лови кажанів» П. Василенка, «Художник земних і космічних світил» Г. Сербіна, присвячену Валерію Войтовичу.

Активне співробітництво з Ґете-Інститутом дає бібліотекарям можливість брати участь у багатьох заходах, що ним організуються. Ця співпраця сприяє інтеграції бібліотек у світовий інформаційний простір, вільному доступу до джерел інформації, взаємозбагаченню та підвищенню престижу бібліотечних працівників. Вже тради-ційним стало співробітництво з Ґете-Інститутом Тернопільської ОБМ та участь керівника проектів інституту у щорічному засіданні методоб’єднання вчителів німецької мови загальноосвітніх шкіл міста.

50

Відкритість, дружелюбність, професіоналізм дозволили про-довжити контакти з багатьма іншими організаціями. Питання соці-ального партнерства заторкуються і під час заходів із підвищення кваліфікації бібліотечних працівників: занять Школи керівника, майстер-класів, засідань круглих столів, відеомостів. Соціальне партнерство як необхідний інститут громадянського суспільства й умова роботи інформаційних установ підвищує престиж як самих цих установ, так і бібліотечних працівників.

Юнацькі бібліотеки організовують та проводять науково-практичні заходи: міжнародні, всеукраїнські та регіональні кон-ференції, семінари, зустрічі. Важливими залишаються питання нових комунікаційних моделей впливу на користувачів бібліотек в умовах доступності інформації і знань; сучасних тенденцій на-вчально-виховного процесу у навчальних закладах та пріоритетних завдань діяльності бібліотек у цьому напрямку; досвіду бібліотек щодо організації роботи творчих об’єднань, гуртків, клубів; впро-вадження комплексних заходів туристично-краєзнавчої роботи з молоддю в практику навчально-виховної діяльності. Одне із призна-чень юнацької бібліотеки – бути осередком духовного спілкування, творчої та інтелектуальної діяльності й дозвілля молоді.

Робота юнацьких бібліотек спрямована на виховання гармо-нійної, морально доскональної особистості, свідомої свого грома-дянського обов’язку та відкритої до інтелектуального і творчого розвитку; формування інформаційної культури користувачів, а також знайомство з сучасними інформаційними технологіями та ресурсами за допомогою Інтернету; підвищення ролі виховної та культурологічної функції читання; залучення молоді до активної творчості в дозвіллєвій сфері; створення умов для самовираження особистості; розкриття фондів бібліотек та популяризацію знань серед користувачів; відродження національних традицій.

Соціальне партнерство – перспективний шлях розвитку системи соціального обслуговування, який дозволяє оператив-но та якісно задовольняти інформаційні та культурні потреби

51

користувачів. У бібліотечній сфері соціально-партнерські від-носини розвиваються як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівні, допомагають вирішувати важливі для бібліотек питання. Так, наприклад, у Волинській ОБЮ проводяться зустрічі, вечори, круглі столи молоді з представниками відповідних організацій, спрямовані на реалізацію обласної цільової соціальної програми «Молодь Волині» на 2011-2015 рр.

Бібліотекам не завжди вистачає власних сил для вирішен-ня соціальних проблем, як, наприклад, удосконалення бібліо-течно-інформаційного обслуговування користувачів на основі комп’ютеризації, покращення комплектування та збереження фондів. Для цього необхідні спільні зусилля, тобто соціальне партнерство.

Важливими є соціально-партнерські відносини з правовими установами. Головним напрямком такої взаємодії є правове вихован-ня молоді, формування в неї правової культури, поваги до законів, вироблення потреби у їх дотриманні. Так, Одеською обласною бібліотекою для юнацтва було проведено ряд спільних заходів із Одеським міським управлінням юстиції («Уроки права – уроки життя» в ЗОШ № 78, юридичний діалог з головним спеціалістом юстиції І. Тумановою «Права людини – твої права» для учнів ЗОШ № 80). А у Вінницькій ОБЮ щорічно проводяться зустрічі, круглі столи з представниками правовоохоронних органів на виконання Єдиної комплексної правоохоронної програми Вінницької області на період 2010-2014 рр., які дають можливість юнацтву отримати відповіді на питання щодо правових питань.

Правове поле партнерських відносин бібліотек із іншими уста-новами регулюється нормами загального і галузевого законодавства. Правовою основою соціального партнерства є Цивільний кодекс України. Він є універсальним актом, норми якого поширюються як на окремих громадян (в умовах бібліотеки – користувачів), так і на юридичні особи, що здійснюють партнерство в різних напрямках діяльності. Відповідні акти складають правовий фундамент ста-новлення якісно нових партнерських відносин між бібліотеками

52

і органами державної влади, місцевого самоврядування, різними організаціями, профспілками та роботодавцями. Крім цього, до-говірні відносини обумовлюють розробку локальних нормативних актів, наприклад, статуту бібліотеки, правил користування, по-садових інструкції.

Найбільш активно за останнє десятиріччя розвивається партнерство бібліотек із різними закладами культури, зокрема, регіональними відділеннями Союзів художників, письменників, композиторів, літературними та краєзнавчими музеями. Тенден-цією останніх років стало формування партнерських відносин із творчими об’єднаннями народних майстрів – проведення виставок виробів майстрів декоративно-прикладного мистецтва, уроків майстерності. Так, Запорізька обласна бібліотека для юнацтва зміцнює партнерські стосунки з обласним художнім та краєзнав-чим музеями, музичним училищем ім. П. Майбороди, Запорізькою єпархією, Клінікою дружньої молоді, відділенням соціально-по-бутової адаптації інвалідів Орджонікідзевського району м. Запо-ріжжя. З’явилися у бібліотеки і нові партнери – муніципальний театр «VIE», «Новий театр», центр сімейної творчості «Клівер», книжковий супермаркет «Буклет».

Реальними партнерами бібліотек є відділи та служби місцевих виконкомів – внутрішньої політики, у справах неповнолітніх, сім’ї та молоді, соціального захисту населення, охорони здоров’я, центри зайнятості тощо. Надаючи регулярну інформаційну допомогу цим структурам, бібліотеки залучають їхніх представників до прове-дення різноманітних заходів, спрямованих на правове виховання населення, профілактику правопорушень, популяризацію здорового способу життя, профорієнтацію молоді. Корисними стали засідання за круглим столом за участі представників органів влади, міліції, медичних закладів, духовенства. Яскравим прикладом співпраці Івано-Франківської ОБЮ та обласної організації товариства Чер-воного Хреста України є спільний проект – молодіжне об’єднання «Творимо милосердя разом», яке проводить багато заходів.

53

Юнацькі бібліотеки не відмовляють різним верствам населен-ня: пенсіонерам, ветеранам війни та праці, людям з обмеженими фізичними можливостями. Досить часто у бібліотеці організо-вуються експозиції виробів майстрів з обмеженими фізичними можливостями. Так, наприклад, за комплексною цільовою про-грамою «Турбота має адресу» ОБЮ Житомирської обласної ради тісно співпрацює з Житомирським вищим професійно-технічним училищем-інтернатом. Працівники бібліотеки у цьому випадку залучають людей з фізичними вадами до корисної діяльності, допомагають їм повірити у власні сили та обрати майбутню про-фесію. Миколаївською бібліотекою для юнацтва надається без-коштовна соціальна послуга молоді з обмеженими фізичними можливостями – позастаціонарне бібліотечне обслуговування у формі книгоношення.

Найперші помічники бібліотек у роботі з патріотичного виховання читачів – ветеранські організації, об’єднання воїнів-інтернаціоналістів та чорнобильців. Відповідно до прийнятої об-ласної програми «Патріот Луганщини» на 2011-2014 рр., велику роботу в напрямку патріотичного виховання молоді, формування громадянської свідомості, підвищення уваги до літератури героїко-патріотичного змісту проводить Луганська ОБЮ. Бібліотекарями організовано низку заходів: презентації, проекти, виставки-пано-рами, години слави, тематичні вечори, акції, фестивалі, турніри, зустрічі з відомими людьми. Донецькою ОБЮ та громадськими об’єднаннями (обласною організацією ветеранів «Юні учасники Великої вітчизняної війни», обласним пошуково-видавничим агентством «Книга пам’яті України») спільно проводилися акції з патріотичного виховання. У Полтавській ОБЮ ім. О. Гончара організовано та постійно діє громадсько-патріотичний клуб «Я – громадянин».

У сучасних соціально-економічних умовах розвитку суспіль-ства зростає соціальний ефект бібліотечної діяльності. Сьогодні бібліотека є тією установою, яка може консолідувати громадськість

54

навколо вирішення соціально значущих проблем і сприяти станов-ленню громадянського суспільства в країні. Однією з прогресивних форм взаємодії бібліотек з різними структурами та категоріями користувачів є соціальне партнерство, яке дозволяє бібліотекам як просувати власні інтереси, так і враховувати інтереси інших партнерів. Соціальне партнерство історично грунтується на тра-диційній взаємодії бібліотек з іншими установами й закладами з метою проведення конкретних спільних заходів.

У юнацьких бібліотеках відкриті безоплатні Інтернет-центри. Це дає їм змогу повніше задовольняти інформаційні потреби користувачів, покращувати бібліотечно-інформаційне обслуговування, забезпечувати громадянам рівний доступ до інформаційних ресурсів. Користувачі мають змогу самостійно здійснювати пошук різноманітної інформації у мережі Інтер-нет, працювати з довідково-правовими системами на офіційних сайтах, отримувати безкоштовні консультації і допомогу біблі-отекаря. На базі Інтернет-центрів користувачам допомагають оволодівати комп’ютерною грамотністю та здійснювати пошук офіційної інформації.

Так, Луганська ОБЮ започаткувала проект створення сторі-нок улюблених книжок у соціальних мережах: запросивши на них друзів, можна познайомити їх із тією або іншою книгою через цитати, ілюстрації, особисті враження та іншу інформацію про цю книгу. Було створено блог «Флешбук», у якому розповідається про проект, надаються поради «флешбукерам» та розміщуються посилання на книжкові сторінки у соціальних мережах. Фахівці бібліотек організовують роботу різноманітних об’єднань за інтер-есами – клубів, театрів, гуртків, які допомагають розкривати творчі здібності користувачів. У ДЗ «ДБУ для юнацтва» організовано клуб «Пізнай себе», у якому відбуваються консультації психолога, постійно проводяться тренінги. Працює гурток англійської мови, основною метою якого є сприяння вдосконаленню розмовної англійської мови юнацтва.

55

Важливим напрямком діяльності бібліотек є співробітництво з місцевою владою. Сьогодні представники влади демонструють розуміння бібліотечних проблем, відзначають роль бібліотек як посередника між ними та населенням, вважають їх надійними партнерами в реалізації місцевих програм з питань культури, ви-користовують інформаційний потенціал бібліотек. Інформація з питань «влада-молодь» в Черкаській обласній бібліотеці для юнацтва ім. В. Симоненка відображається в бібліографічних базах даних «Молодь України» та «Молодь Черкащини і регіональна молодіжна політика», які мають розгалужену структуру і висвітлюють усі аспекти життя молоді України та, зокрема, молоді регіону.

Працівники бібліотек здійснюють аналітичне опрацювання накопичених матеріалів і видають власну друковану продукцію: інформаційні досьє, дайджести, інформаційні прес-релізи тощо. Так, щомісячно Хмельницькою ОБЮ в усі заклади освіти міста надаються інформаційні прес-релізи, щоб молодь мала змогу долучитись до участі в бібліотечних заходах. У своїх добірках і рекомендаціях працівники бібліотеки, за необхідності, викорис-товують посилання на Інтернет-ресурси державних органів влади.

Щорічно юнацькі бібліотеки звітують перед Міністерством культури про свою діяльність, розповідають про перспективи роз-витку, запрошують до обговорення існуючих проблем та шляхів їх вирішення.

Важливим є досвід роботи, нові напрямки, форми і методи організації взаємодії бібліотек і місцевих громад. Бібліотекарі юнацьких бібліотек завжди перебувають у творчих пошуках, вони налаштовані на зміни, які відбуваються у житті громади.

56

Наталія Березок, завідувач відділу мистецтв Хмельницької ОБЮ

Мистецька Шевченкіана – наш духовний скарб. Уже пів-тора століття Тарас Шевченко надихає живописців і графіків на відтворення його поетичного світу засобами мистецтва, будить їхню уяву, привертає до мистецького осмислення великих сюжетів національного життя.

Особистість Тараса Григоровича Шевченка, його нелегка доля й невмируща поезія стали джерелом натхнення і для Михайла Омеляновича Андрійчука, нашого земляка, заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України, лауреата обласних премій ім. Т. Шевченка, В. Розвадовського, Хмельницької міської премії ім. Б. Хмельницького, одного з авторів інтер’єрів нашої бібліотеки.

У його творчому доробку – низка циклів та окремих графічних робіт, серед яких особливе місце посідає серія «За мотивами творів Тараса Шевченка» (1963-1990). У цій Шевченкіані М. Андрійчук синтезував енергію всіх своїх мистецьких шукань і осягнень. Шев-ченкіана – це співтворчість, наслідок діяння Шевченкової поезії й самого образу Шевченка, долі Шевченка на душу естетично чуйної і національно відповідальної людини.

Серед робіт відомих ілюстраторів творів геніального укра-їнського поета інтерпретації нашого земляка ніколи не зможуть

Досвід роботи

Шевченкіана Михайла Андрійчука в інтер’єрі Хмельницької обласної

бібліотеки для юнацтва: до 200-річчя від дня народження Т. Шевченка

57

загубитися. Вони не лише доповнюють зримий світ поетичних образів Шевченкового слова, а й являють приклад свіжого, оригі-нального графічного прочитання улюблених творів.

Досконало обізнаний із поезією Т. Г. Шевченка, Михайло Омелянович упродовж багатьох років звертається до цього місткого джерела українських образів, створюючи одну за одною виразні романтичні композиції за мотивами «Кобзаря». Весь доробок Шевченка перейшов через його внутрішній світ і залишив у ньому глибокий слід.

Андрійчукове вміння бачити за рядками поезій цілий світ, вдумливе розкриття цього світу, цілеспрямованість і чутливість сприяли формуванню цілісної образної системи.

Виконавши ще в 1963 р. перші літографічні композиції за творами «Якби зострілися ми знову», «А ти – всевидящеє око...», він продовжив пошуки адекватного віддзеркалення поетичних образів на графічному аркуші в роботі олівцем «Нічого кращого немає, як тая мати молодая...» (1977), в автолітографіях «Довго-довго дивовались...», «Катерина», «Сон», «Моє диво! Моя ти доле чорнобрива!».

Кожна з робіт чітко відтворює сюжет, тему, ідею того чи іншого твору Т. Г. Шевченка. Тендітна і витончена нещасна уто-плена, звабливі і пустотливі русалки, що вражені долею дівчини й ніяк не можуть надивитись на її вроду. Ніжна і лагідна мати, на замріяному обличчі якої проступають думки про кращу долю її первістка, а маля – тугеньке, мов пуп’янок, і поки що щасливе своїм безтурботним малим життям. Цнотливість і жаль за втра-ченим, що проступають у рисах юної пари, яку розлучили «добрі люди» і невблаганний час… Людина доброї вдачі, відкритої душі, із щирим серцем, – Михайло Омелянович хвилюється, переживає разом із героями шевченківських поезій, співчуває їм, вкладає всі свої почуття у створювані образи.

Для підсилення дії художник виконує свої роботи за творами Шевченка на тонованому папері, котрий пом’якшує зображення,

58

утаємничує його, робить схожим на старовинні гравюри. Крім виражальних властивостей техніки, цей прийом також грає певну роль у створенні живописного враження, що дозволяє прекрасно передавати характер, стан душі героїв: і тугу Катерини та відчай її батьків; і ніжну любов та ласку в немовби іконописному зображенні юної матері; і подив русалок з приводу людських почуттів (смутку, журби за нерозділеним коханням); і глибокий сум закоханих під час розставання…

Шевченкіана Михайла Андрійчука – це не просто ілю-страції до творів великого поета. Завдяки лаконізму, витонченій майстерності автор зумів підняти їх до рівня узагальненості, адже дивлячись на будь - яку з них згадуєш не лише певний епізод, а й весь зміст творів, переймаєшся ідеєю. Щоправда, заломлені крізь призму розуміння художника, герої постають, можливо, не такими, як ми собі уявляли їх раніше. Але від того малюнки художника зовсім не програють, а навпаки, сприяють більш чіткому, більш яскравому, більш глибокому розумінню Шевченкових героїв.

Твори М. О. Андрійчука, присвячені шевченківській те-матиці, зберігаються у Києві в музеї Лесі Українки та музеях м. Хмельницького.

Образотворчу Шевченкіану Михайла Омеляновича Андрій-чука представлено в інтер’єрі нашої бібліотеки трьома роботами, виконаними в різних мистецьких техніках:

«І на оновленій землі врага не буде супостата…»1980. Сграфіто по левкасу.

«Роботящим умам, роботящим рукам…» 1989. Папір, вугілля.«Молодий поет на Поділлі». Полотно, олія.У роботах художник змальовує образ самого Тараса, епі-

зоди його життя. Один із таких епізодів відображено в картині «Молодий поет на Поділлі». Її присвячено перебуванню поета на Поділлі у 1846 р. У творі Андрійчука великий поет і художник зайнятий замальовуванням Кам’янець-Подільської фортеці.

59

Коли надії збуваються, їх називають Подіями!Тому бібліотекарі уважно слідкують за публікаціями журналів

і збірників.Серед таких видань хочеться назвати інформаційний вісник «Бібліосвіт». Він виходить 15 років, і приємно відзначити, що в кожному його випуску розглядаються важливі питання, кожна сторінка насичена корисним для читачів змістом. Найважливішою темою є робота з читачами юнацького віку.

Перегортаючи сторінки чергового номера журналу, ми завжди знаходимо в ньому те, про що хотіли б дізнатися. Ювілей – мине, видання – залишиться! Долі бібліотечних працівників та журналу п’ятнадцять років тому злилися воєдино і хочеться вірити – надовго.

З нагоди свята колектив Київської обласної бібліотеки для юнацтва зичить інформаційному віснику «Бібліосвіт» та його читачам міцного здоров’я, натхнення, творчих здобутків, сили та енергії в професійній діяльності, благополуччя та добробуту в родинах.

З повагою, колектив Київської обласної бібліотеки для юнацтва

Щедро представлено Шевченкіану М. О. Андрійчука і в музеях м. Хмельницького. Зокрема, в Обласному художньому музеї можна побачити його літографії 1990 р. «Довго, довго ди-вовались», «Катерина», «Сон (“На панщині пшеницю жала…”)», «Якби зострілися ми знову», в Обласному літературному музеї – літографії «Моє диво! Моя ти доле чорнобрива…» (за мотивами твору Т. Г. Шевченка «Якби зострілися ми зно-ву») і «Сон» (обидві – 1990) та ескіз олівцем «Т. Г. Шевченко у Кам’янці-Подільському» (1993), а в Обласному краєзнавчому музеї – літографію «А ти, всевидящеє око…» (1963) і виконаний олівцем портрет Шевченка (1973). Ці твори привертають увагу відвідувачів своєю поетичністю.

60

Досвід роботи

Світлана Коренівська, волонтер та читач Кіровоградської

ОБЮ ім. О. Бойченка

Де сьогодні студенту набратися практичного досвіду та отримати оперативну, достовірну інформацію, яка вкрай необхід-на для написання курсової, дипломної роботи і навіть наукової праці? Даним питанням на сьогодні цікавиться не один студент на Кіровоградщині.

Будучи студенткою 6-го курсу ПАТ ВНЗ «Міжрегіональна академія управління персоналом», я теж зіштовхнулася з цією проблемою, адже тема моєї праці дуже специфічна і стосується проблемних аспектів працевлаштування молоді на прикладі дер-жавних та громадських ініціатив.

Досліджуючи нормативну базу, державні програми, діяльність державних установ, що спеціалізуються у сфері працевлашту-вання молоді на Кіровоградщини, я випадково натрапила на сайт Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Бойченка (http://lib.kr.ua), на якому було розміщено інформацію про проект, що його бібліотека реалізовувала у 2011 р. спільно з громадською організацією «Кіровоградське телевізійне інформаційне молодіжне об’єднання “Відкриті двері”». Проект був націлений на допомогу в працевлаштуванні молоді.

Приємною несподіванкою був той факт, що бібліотека опікується такою важливою для молоді темою. Звернувшись до сектора соціокультурної діяльності, а при цьому секторі, у

Пролемні аспекти працевлашлаштування молоді на прикладі поєднання державних

та громадських ініціатив

61

рамках реалізації проекту, створений і функціонує Центр з питань працевлаштування молоді, я оперативно і якісно отримала всю необхідну мені інформацію.

Звісно, я поставила собі питання, чому за цю роботу взя-лася саме бібліотека і як вона сьогодні може допомогти молоді працевлаштуватися, адже це, насамперед, функція центрів за-йнятості. Відповідь на дане питання я отримала досить скоро. Бібліотека, як стало відомо, тісно співпрацює з Кіровоградським обласним центром зайнятості, департаментом освіти і науки об-ласної державної адміністрації, управлінням освіти та відділом у справах сім’ї і молоді Кіровоградської міської ради, Головним управлінням юстиції у Кіровоградській області, із потенційними роботодавцями, а тому вона завжди перебуває в курсі усіх подій та має можливість проводити професійні консультації.

Зокрема, під час реалізації проекту, у якому взяли участь по-над 350 молодих осіб, було проведено тренінги, ярмарок вакансій, прес-конференцію, семінари. Основна робота Центру, що діє при бібліотеці, націлена на допомогу молоді в оформленні необхідних документів при працевлаштуванні, пошуку вакансій, користуванні Інтернет-сайтами, психологічну підтримку. Функцію консультанта в центрі виконує саме бібліотекар. Багато корисної як для мене, так і для усіх відвідувачів Центру інформації можна отримати та-кож з інформаційних брошур, газет, які є виданнями державного центру зайнятості. Адже бібліотека здійснює постійний обмін інформацією з цією установою. Я, наприклад, багато інформації отримала з газети «Служба зайнятості».

Працевлаштування сьогодні є болючим питанням не лише для молоді Кіровоградщини. В умовах ринкової економіки відбува-ється поглиблення незбалансованості між попитом і пропозицією робочої сили. Частина населення відстороняється від трудової діяльності, тому що не має можливості знайти собі роботу. Так, через відсутність достатнього практичного досвіду, правових і професійних знань, а часто і через психологічну неготовність

62

до конкуренції на ринку праці реалізувати своє право на працю молодим громадянам сьогодні дуже складно. Молодь опинилася заручницею ситуації, яка складається на ринку праці в Україні – більшість роботодавців обирають собі кадри за такими критеріями: молоді, з вищою освітою, активні, з досвідом роботи в галузі не менше трьох років. Побачивши такі вимоги, молодий громадянин припиняє пошуки роботи, не звертається до державних органів, і поступово відбувається процес декваліфікації його як фахівця.

Кіровоградська область однією з перших розробила програму зайнятості в рамках нового закону «Про зайнятість населення». У Кіровоградському регіоні також розроблено та прийнято ряд молодіжних програм та програм, що стосуються майбутнього молоді: обласну цільову програму працевлаштування молоді Кіровоградської області на 2012-2015 рр.; обласну цільову соціальну програму «Молодь Кіровограда на 2011-2015 рр.»; обласну програму «Центральний регіон – 2015» та ряд інших. І як бачимо, до їх реалізації долучилася також бібліотека.

Бібліотекарі розповідають: «Молодь почуває себе комфортно в наших стінах, охоче йде на контакт, краще сприймає інформацію від уже знайомих для них фахівців. У бібліотеці молодим людям зручніше спілкуватися, вони більш активні під час тренінгів, адже спілкуються не тільки з фахівцями, а й з рівними собі, тобто – з такими самими студентами, молоддю». Яскравим прикладом цієї успішної роботи був ярмарок вакансій, на який бібліотекарі за-просили як роботодавців понад 27 представників різних установ та організацій.

Завдяки діяльності Центру у молоді є можливість відчути свою потрібність у суспільстві та впевненіше почуватися в по-шуках роботи, адже набуті навички спілкування з потенційними роботодавцями руйнують бар’єри між ним та молодим фахівцем, дозволяють зрозуміти вимоги, що висувають роботодавці до май-бутнього працівника.

Діяльність Центру продовжується і після завершення проекту,

63

підтримка молоді здійснюється кожного дня. Щоденно Центр надає молодим можливість обміну думками та пошуку шляхів вирішен-ня проблем за допомогою бібліотекарів. Додатковим поштовхом до самовдосконалення, як не парадоксально, виступають фонди бібліотеки, адже молодь, приходячи до Центру, привчається й до читання. Фонди бібліотеки містять літературу різного спрямування – від навчальної до літератури для душі, і я особисто використала багато джерел із фонду бібліотеки під час свого навчання.

Доброзичливе ставлення та вкладена у справу душа працівників Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Бойченка значно підвищили популярність книгозбірні серед молоді.

64

Патріотичне виховання

«Пам’ять тих далеких літ, коли земля горіла в пеклі…»

(до 70-річчя Корюківської трагедії)

Ганна Лобода, методист КЗ «Чернігівська обласна бібліотека

для юнацтва» Черніговської обласної ради

Велика Вітчизняна війна і період німецько-фашистської оку-пації стали для корюківчан суворим випробуванням. Із вересня 1941 р. до березня 1943 р. німецькі кати періодично розстрілювали мешканців містечка. Але апогеєм стали 1, 2 та 9 березня 1943 р., коли Корюківка мала зникнути з лиця землі разом із усім її на-селенням. В Акті Чернігівської обласної комісії із встановлення і розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників у Корюківці від 17 грудня 1943 р. вказано, що 1 і 2 березня 1943 р., за підрахунками, вбито 6700 чол. та спалено 1290 будинків.

Роками велася пошукова робота. Не стояли осторонь і праців-ники Корюківської ЦБ. Коли історичним музеєм, Музейно-мемо-ріальним комплексом пам’яті жителів населених пунктів України, знищених німецькими окупантами, молодіжною громадською організацією «Альтернатива» в Корюківському районі було роз-горнуто акцію з пошуку в історичних, архівних та інших вірогідних джерелах реальних фактів щодо причин знищення людей і містечка, працівники бібліотеки активно підключилися до збирання спогадів ще живих свідків про ті трагічні дні. Завдання не було легким, адже таких свідків уже майже не залишилося. Стараннями бібліотекарів зроблено записи спогадів очевидців, зібрано світлини, збережені родичами та друзями загиблих. Оригінали передано до музею, копії увійшли в альбом «Не згасне пам’яті свіча».

65

Гортаючи сторінки цього альбому, бачиш на світлинах одухотворені, сповнені мрій обличчя молодих хлопців та дівчат, маленьких діток із янгольською посмішкою, які з подивом спогля-дають світ, не знаючи, що скоро він стане для них пеклом, мудрі старечі обличчя, порізані зморшками часу. Хто всі ці люди? Від-повіді нема. Відомості про них уже неможливо встановити. «В страшному полум’ї заграви конали в крові й муках ви…» – цими поетичними рядками місцевого автора сказано все.

Щоб зберегти зібрані матеріали, донести їх до великої аудиторії бібліотечних працівників області, тих, хто прагне більше дізна-тися про березневу трагедію, радою при директорі Чернігівської ОБЮ було вирішено створити серію бібліографічних покажчиків «Минуле у спогадах». Вийшло вже чотири випуски: «Живемо і пам’ятаємо. Спогади про пережите», «Сльози пам’яті і печалі», два покажчики під назвою «Пам’ять – не спалити. Спогади оче-видців». Видано персоніфіковані буклети «Корюківка – незабута трагедія» зі спогадами очевидців. Збір матеріалів продовжується. Корисним для широкого загалу користувачів став бібліогра-фічний покажчик «Корюківська трагедія: наймасовіший злочин гітлерівців. Березень 1943 р.», виданий Українським інститутом національної пам’яті, Чернігівською ОУНБ ім. В. Г. Короленка, Корюківською ЦБС.

За останні роки фонд Корюківської ЦБС поповнився літера-турою, виданою за сприяння Корюківського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво». На сторінках книг відтворені пережиті жахи часів окупації, а наведені цифри свідчать про масштаби трагедії. Коли в місті проходила Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми партизансько-підпільного руху в Україні у роки Великої Вітчизняної війни», відкрилася виставка збірників документів та видань про трагедію «Корюківка. Злочин проти людяності», адже саме такі видання допомагають у зберіганні пам’яті про загиблих мирних жителів, формуванні національної свідомості.

66

Не залежуються на полицях бібліотеки твори, написані місцевими авторами, які є відвідувачами бібліотечних заходів. Цікаво пройшла пре-зентація книги «У кожного своя правда. Істина одна. Корюківка: дові-чний біль». Її автор, генерал-майор, краєзнавець Василь Євдокимович Устименко, поставив занадто болючу для мешканців міста проблему – де ж були партизани? Він розповів про пошуки реальних причин та осіб, причетних до знищення значної кількості мешканців містечка. Це викликало багато запитань не тільки до автора, а й до працівників історичного музею та вчителів історії, присутніх на заході. У залі ви-никла полеміка. Зійшлися на тому, що справа складна і багатовимірна. Матеріали на книжковій виставці-реквіємі «Є пам’ять, яку забуття не спіткає», містили інформацію про невиплакані сльози Корюківки і підкреслювали те, що трагедія і сьогодні, сімдесят років потому, є непрочитаною сторінкою історії України.

Не оминули увагою бібліотекарі і книги попередніх років, присвячені кривавій трагедії. Проводилися коментовані огляди літератури, бібліографічно-інформаційні хвилини, тематичні години спілкування, експрес-подорожі сторінками творів із вико-ристанням фотоматеріалів спаленої Корюківки та сучасного міста. Багато дізналася учнівська молодь з пожовклих від часу підшивок газет, які зберігаються в тематичних папках, під час літературно-краєзнавчого вечора «Корюківка – місто, народжене двічі».

У переддень трагічної дати в читальній залі провели День краєзнавства «Твій біль і мужність, краю мій рідний». Матеріали книжкової виставки-пам’яті «Спалена, але не скорена» інфор-мували відвідувачів бібліотеки про березневі події. У цей день демонструвалися кадри документальних фільмів про Корюків-ську трагедію, створені телеканалом «Інтер» («1377 – Спалені заживо»), Дніпропетровською ОДТРК («Корюківка: відроджені з попелу»), УТ-1 («Корюківка, 1943. Злочин проти людяності»), Чернігівською ОДТРК («Корюківська трагедія. 1943»), а також надані знімальною групою Творчого об`єднання документальних фільмів та програм Національної телекомпанії України.

67

Маючи багатий досвід патріотичного виховання юнацтва, бібліотекарі цього разу замислилися над тим, як розповісти молоді про подію так, щоб вона усвідомила її ціну. Вирішили, що найкра-ще звернутися до живих свідків, бо вони зможуть передати власні враження від жахливої події та лиховісних років війни, що випали на їхню долю. Тому заключним етапом став вечір-реквієм «Земля людською кров’ю запеклась», на який прийшли свідки трагедії, представники місцевої влади, історичного музею, громадськість міста, краєзнавці, журналісти. Почесна гостя режисер Сніжана Потапчук, презентувала свій документальний фільм «Вічний вогонь», який на сьомому міжнародному фестивалі телепрограм і телефільмів у номінації «Кращий телевізійний нарис» отримав диплом першого ступеня та символічну бронзову статуетку. Слухати спогади очевидців, яким того часу було від 4 до 9 років, без сліз було неможливо, а кадри фільму підсилювали емоції присутніх. Спогадами про криваву ніч поділилася Галина Михайлівна Попо-ва. У неї вціліли світлини родини, повоєнного містечка та власне свідоцтво про народження.

Велике бажання, щоб про Корюківську трагедію дізналися не тільки в Україні, а й за її межами, висловила Діна Степанівна Корнієвська, свідок подій, а натепер активна учасниця заходів, що проходять в установах та організаціях міста.

Після закінчення вечора учасники спілкувалися між собою, ділилися думками та міркуваннями про почуте. Юнаки висловлю-вали бажання опинитися у вирі тих подій і хоч чимось допомогти жертвам.

Ідуть роки, відходять в інший світ останні свідки тих подій, час приносить забуття. Бібліотекарі сподіваються, що пам’ять молодих людей збереже все почуте, і розповіді очевидців, зали-шаться в їх душах.

Працівникам бібліотечних закладів були адресовані методичні поради «Не маємо права забути» щодо вшанування пам’яті жертв Корюківської трагедії. Рекомендовані сценарії, вечори-спомини,

68

цикл патріотично-краєзнавчих годин та книжкових виставок стали в нагоді при проведенні жалобних заходів.

1 березня в містечку вперше на державному рівні відбулося вшанування невинних жертв трагедії. Почесну варту на мітингу-реквіємі несли не тільки дорослі й діти, почесну варту несла і природа. Повзли сірі хмари, що нагадували дим від згарищ, а сніжинки падали на труни останніх 230 жертв, які знайдені під час розкопок, ніби сльози.

69

Поради професіоналів

СтатутМолодіжного центру здоров’я і краси

(при Кіровоградській ОБЮ ім. О. Бойченка)

І. Загальні положення1. «Молодіжний центр здоров’я і краси» є об’єднанням

молоді, що організовує змістовне навчання і дозвілля, допомагає розвиткові інтересів та уподобань молоді.

2. Центр має власні емблему та девіз.3. Організатором і засновником є юнацька бібліотека

Олександрійської МЦБС.4. Центр створений і діє на засадах добровільного, рівно-

правного членства, самоврядування та гласності.5. Діяльність Центру спирається на широку ініціативу його

членів та здійснюється під керівництвом Ради Центру.6. Програма клубу поєднує теоретичні та практичні знання.7. Клуб використовує наступні форми роботи:

■ круглі столи;■ актуальні розмови; ■ ток-шоу;■ бліц-вікторини;■ зустрічі із спеціалістами;■ акції;■ психологічні тренінги;■ косметичні салони;■ інтелектуальні тусовки тощо.

70

ІІ. Основні завдання1. Підготовка молоді до активної участі у повноцінному

житті суспільства.2. Прищеплення умінь та навиків здорового способу життя.3. Профілактика шкідливих звичок.4. Організація волонтерських загонів.5. Підняття рейтингу юнацької бібліотеки.

ІІІ. Права та обов’язки членів Центру1. Членом Центру може бути кожен користувач, який вико-

нуватиме вимоги статуту і положення.2. Члени Центру мають право:■ брати участь у роботі Центру; ■ виконувати доручення Ради Центру; ■ удосконалювати форми і методи роботи;■ висловлювати власну думку.3.Члени клубу зобов’язані:■ регулярно відвідувати засідання;■ бути учасниками масових заходів; ■ виконувати рішення Ради Центру; ■ висвітлювати діяльність Центру в засобах масової інформації.

ІV. Керівництво Центру1. Керівництво Центром здійснює Рада клубу.2. Всю організаційну роботу очолює Президент Центру

Гнойова Зінаїда Миколаївна.3. Рада обирається загальними зборами членів Центру.

Статут обговорюється та затверджується на засіданні членів Центру

71

Конкурси. Вікторини. Сценарії

Про книги кіномовою(Результати Всеукраїнського конкурсу буктрейлерів

«Оживають герої на екрані у рекламі»)

Останнім часом неабиякої популярності набув такий засіб просування читання та реклами літературних творів, як створення буктрейлерів – коротких відеороликів за мотивами книжок. Фес-тивалі буктрейлерів проводяться в Америці, Європі та сусідніх державах.

28 листопада 2013 р. Державний заклад «Державна бібліотека України для юнацтва» за участі Української бібліотечної асоціації (УБА) провів Фестиваль буктрейлерів «Оживають герої на екрані у рекламі». Не буде перебільшенням сказати, що захід подібного рівня проходив в Україні вперше.

У Конкурсі брали участь представники 19 регіонів нашої держави, а саме: АР Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропе-тровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сум-ської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької та Черкаської областей.

Усього на Конкурс надійшло і було розміщено на YouTube 193 буктрейлери. Відповідно до умов Конкурсу, представлених на сайті Бібліотеки, з них для подальшої участі було відібрано 61 буктрейлер.

Із вступним словом до учасників Конкурсу звернувся дирек-тор ДЗ «ДБУ для юнацтва», кандидат педагогічних наук, доцент Георгій Саприкін. Представлені буктрейлери жваво обговорювали й оцінювали члени журі: відомий письменник, викладач, член На-ціональної спілки письменників України та Національної спілки кінематографістів України, голова журі Андрій Курков; начальник

72

комерційного відділу Національної кінематеки України «Київ-наукфільм», член Національної Спілки кінематографів України Єлізавета Плєсконос; представник фірми KVAD-PRODUСTION Олексій Островий; співробітник «ДБУ для юнацтва» Наталія Малік. Окрім того, в оцінці робіт взяли участь, начальник управління Державного агентства України з питань кіно Станіслав Притула, PR-менеджер УБА Оксана Бояринова, арт-директор Міжнародного благодійного фонду «Дар надії» Катерина Сапожкова.

На фестивалі були також присутні: президент УБА Ірина Шевченко; редактори журналу «Шкільний бібліотечно-інформа-ційний центр» Валентина Здановська та Світлана Бабич; директо-ри обласних бібліотек України для юнацтва (молоді), переможці Конкурсу.

За наслідками перегляду буктрейлерів Оргкомітет та журі відзначили 2 відеоролики першими преміями, 3 – другими, 4 – третіми. 5 буктрейлерів отримали заохочувальні призи, а один був нагороджений спеціальним призом «Клубу сімейного дозвілля» .

Перші місця посіли: Наталя Піщенко (Білицька МЦБС, Донецька область) за буктрейлер за романом «Три товариші» Ері-ха Марії Ремарка, та колектив Чугуївської міської бібліотеки для юнацтва (Харківська область) за відеоролик за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Друге місце отримали: Алла Глусь (Одеська ОБЮ ім. В. Маяковського) за буктрейлер на драму Івана Франка «Укра-дене щастя»; Наталія Волощенко (Черкаська ОБЮ ім. В . Симоненка) за ролик, присвячений книзі «Я так її, я так люблю» Тараса Шев-ченка, Наталія Карпенко (ЦМБ, м. Євпаторія) за буктрейлер на роман «Портрет Доріана Грея» Оскара Уайльда.

Трете місце виборили: Тетяна Кір’якулова (ЦБ ім. В. Коро-ленка, м. Маріполь) за відеокліп на повість-казку «Драконів перевертень» Євгенії Вітушко; колектив Полтавської ОБЮ ім. О. Гончара за образне відтворення його книги «Земля гуде» та Ольга Галенко (Кам’янець-Подільска міська бібліотека-філія № 6 для дітей) за представлення на

73

екрані казки «Малий і Карлсон, що живе на даху» Астрід Ліндгрен.Заохочувальні призи одержали: Марина Місюк, Волинська

ОБЮ (буктрейлер за книгою «Маска» Володимира Лиса); Наталія Кутакова, Дніпропетровська ОБМ ім. М. Свєтлова (відеоролик за твором «Син України» Валентина Злотопольця і Ігоря Федіва); Ма-рина Тарасюк, ЦБС м. Коростень, Житомирська область (відеокліп за оповіданням «Чорнобильські поневіряння Бучі» Віктора Васильчука); Ірина Позднякова, Алчевська ЦМБ, Луганська область (буктрейлер за твором «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» Ірен Роздобудько) та Ніна Ільченко і Юлія Цвігун, «Сумська ОУНБ ім. Н. Крупської» (відеокліп за книгою поезій «Річка Геракліта» Ліни Костенко).

Спеціальним призом Клубу сімейного дозвілля» було на-городжено колектив Шполянської ЦРБ (Черкаська область) за буктрейлер на книгу Світлани Талан «Коли ти поруч».

Роботи зацікавили організаторів Конкурсу та присутніх оригінальністю рішення, філософським змістом, ліричністю, а деякі – глибоким патріотизмом.

Переможці отримали цифрові фоторамки, фотоштативи, карти пам’яті, флешки, книги від видавництва «Фоліо» та інші подарунки.

Спонсорами Конкурсу були охоронна фірма «Ратибор-техно», Українська бібліотечна асоціація.

Приємним для переможців стало вітання від читачки ДБУ для юнацтва, вокалістки, студентки Національного університету культури і мистецтв Ілони Радченко.

На завершення досвідчені Андрій Курков і Єлізавета Плєско-нос та молоді Олексій Островий і Наталія Малік дали професійну характеристику творчих робіт учасників Конкурсу.

Керівники обласних бібліотек України для юнацтва (молоді) поділились інформацією про проведення Конкурсів на місцевому рівні, а переможці – своїми творчими задумами.

За результатами анкетування соціологічної служби ДЗ «ДБУ для юнацтва» Конкурс буктрейлерів «Оживають герої на екрані у реклами отримав високу оцінку учасників.

74

Вісті з регіонів

Бібліотека запалює зірки: фестиваль читацьких талантів «Крок до успіху»

Вікторія Піскова, провідний бібліотекар науково-методичного відділу

Полтавської ОБЮ ім. О. Гончара

Сьогодні Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. О.Гончара – молодіжний соціокультурний центр, який докладає максимум зусиль для підтримки, розвитку і становлення гармонійно розвиненої творчої особистості сучасного користувача.

На початку цього навчального року в нашому закладі відбулася яскрава подія – фестиваль читацьких талантів «Крок до успіху». Варто зазначити, що цей традиційний фестиваль став справжнім святом для всіх небайдужих до книги та читання. Адже бібліотека намагається відкривати нові можливості для своїх користувачів, багато з яких мають різноманітні захоплення. Саме для того, щоб розкрити і продемонструвати таланти юних користувачів, праців-ники бібліотеки започаткували такий проект.

Уперше фестиваль було проведено ще в 2011 р. до Дня за-хисту дітей. Він мав музичне спрямування і знайомив глядачів із історією створення музичних інструментів. Учасники виконували класичну, сучасну і народну музику на скрипці, флейті, акордеоні, роялі. ІІ фестиваль читацьких талантів відбувся 2012 р. в рамках мі-сячника «Вітаємо тебе, Полтавщино!» і був присвячений 75-й річниці створення Полтавської області. Основна концепція свята – «Класики і сучасність» – мала на меті відкрити глядачам цікаві факти з життя наших видатних земляків, а тому короткі історичні екскурси були проілюстровані яскравими виступами юних поетів, фольклористів, акторів, вокалістів.

75

Цьогорічний третій фестиваль проводиться в рамках відзна-чення 70-ї річниці визволення Полтавщини від німецько-фашист-ських загарбників та на виконання нових соціальних ініціатив Президента «Діти – майбутнє України». Приємно, що цього року фестиваль проходить вже в п’яти номінаціях: вокальне мистецтво, хореографія, музичне мистецтво, художнє читання та циркове мис-тецтво. Глядачі із великим задоволенням аплодували і класичним музичним творам, і народним пісням, і стрімким латиноамерикан-ським танцям, і акробатичним номерам, і поетичним творам, які виконували учасники фестивалю.

На святі був присутній почесний гість – свідок жахливих років Великої Вітчизняної війни, людина, яка була причетна до наближення Перемоги. Тож спеціальний номер програми, пісня «Если б не было войны», була присвячена саме йому, колишньому в’язню концтабору Флоссенберг. Зворушений до сліз ветеран щиро подякував за прекрасний настрій, подарований виконавцями, та поділився спогадами про складні воєнні дороги, які йому довело-ся пройти.

Яскравою прикрасою фестивалю стали роботи учасників дитячої художньої студії «Маленький принц», які віддзеркалюють сприйняття юним поколінням краси і неповторності оточуючого світу. Увагу всіх гостей та учасників заходу привернули тематична книжкова виставка «Полтавці, що пройшли шляхами слави» та виставка сучасної дитячої літератури «У подорож із героями книг».

У рамках фестивалю гостинно відчинила двері «Фабрика талантів», яка розпочала свою діяльність у бібліотеці ще під час літніх канікул, а тепер її відвідувачі вже мали змогу продемонстру-вати свої здобутки. Яскраві і неповторні малюнки, вироби з бісеру, а також виконані в техніці квілінг та батик, оригамі заохочували присутніх відвідувати майстер-класи. А представлена найновіша література допомагала оволодівати різними видами декоративно-прикладного мистецтва.

76

Отже, вересень у нашій бібліотеці виявився насиченим і плідним. Саме фестиваль читацьких талантів запалив чимало нових зірочок, не даремно ж він проходив під гаслом: «Хочеш відчути себе зіркою – починай із бібліотеки!» Усі учасники були нагороджені дипломами та отримали приємні подарунки, а голо-вне – зробили перший крок до власного успіху в житті.

77

Вісті з регіонів

Психологічне здоров’я підростаючого покоління

Результати та відгукиЛюбов Драпалюк,

завідувач відділу зв’язків з громадськістю,Віра Цизман,

психолог, ДЗ «ДБУ для юнацтва»

7 жовтня 2013 р. в при-міщенні Українського наці-онального інформаційного агентства (УКРІНФОРМ) від-бувся круглий стіл «Психоло-гічне здоров’я підростаючого покоління». Метою заходу були привернення уваги сус-

пільства до психологічних проблем підростаючого покоління, а також пошук шляхів їх вирішення за участі фахових психологів і бібліотечних працівників.

Організували захід ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» та Секція системної сімейної психотерапії Київського осередку Української спілки психотерапевтів (УСП).

У круглому столі брали участь: Сергій Максименко, директор Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, академік НАПН України, доктор психологічних наук; Людмила Гридковець, декан факультету Київського інституту бізнесу і технологій, кан-дидат психологічних наук, практичний психолог-консультант; Во-лодимир Миколенко, голова cекції системної сімейної психотерапії Київського осередку Української спілки психотерапевтів (УСП),

78

Тетяна Сопова, заступник директора з наукової роботи ДЗ «ДБУ для юнацтва», психологи та студенти; представники громадських організацій м. Києва.

Під час круглого столу обговорювалися актуальні питання психічного та психологічного здоров’я молодої нації, збереження культури, відродження духовності і сімейних цінностей, зокрема:як підготувати дитину або молоду людину до входження у глобальні спільноти, як бути готовими до зміни світогляду і зберегти від-носини у родині, як проводити профілактику негативних впливів на психологічне і психічне здоров’я підростаючого покоління за допомогою сучасних досягнень психологічної науки.

«Особистість – це форма існування психі-ки людини; вона є цілісністю, здатною до само-розвитку, самовизначення, свідомої предметної діяльності і саморегуляції, та має унікальний і неповторний внутрішній світ».

У цьому визначенні директор Інституту психології Сергій Максименко, всесвітньо ви-знаний спеціаліст із питань психічного розви-тку людини, підкреслює головне – особистісну природу людської психіки як вищого рівня розвитку буття, що відрізняється рефлексією і тому здатний відо-бражати навколишнє буття і самого себе.

Динамічне використання нових засобів телекомунікацій, зокрема Інтернету як потужного глобального інформаційного ресурсу, приваблює дітей та молодих людей різного віку, стану освіти та соціального статусу. Неконтрольоване використання Інтернет-мережі загрожує гармонійному розвитку особистості, її психічному здоров’ю. Негативну роль у цьому відіграє ціла низка несприятливих чинників, пов’язаних із кризою сімейного вихо-вання, погіршенням соціальних умов життя, недостатньою увагою до проблеми психічних та психологічних станів дітей і молоді.

79

Вчений констатував при цьому, що «Інтернет – це середови-ще, яке, з одного боку, сприяє навчанню, вихованню. Але якщо дитина надто багато часу проводить перед монітором комп’ютера, віртуальний світ починає домінувати над тими цінностями, які у неї є». Зокрема, він підкреслив, що «Інтернет-залежність дуже небезпечна, особливо в ранньому віці».

Сергій Максименко пообіцяв подарувати ДЗ «ДБУ для юнацтва» розроблені під його керівництвом науково-методичні матеріали на підтримку діяльності психологічної служби, що працює в бібліотеці.

Людмила Гридковець розповіла про робо-ту сучасного психолога-консультанта та про ті проблеми, з якими він стикається в юнацькому середовищі. «Українським підліткам бракує спілкування і вони втікають від реальності в Інтернет. Таких, згідно з нашим останнім до-слідженням, близько 30 %. Сучасні підлітки страждають від самотності та дефіциту спіл-кування із батьками. Вони не вміють адекватно сприймати себе, своє оточення та навколишній

світ, оскільки неправильно оцінюють їх і не володіють навичками комунікації між людьми. Якщо дитина у родині не взаємодіє з батьками, то вона легко потрапить у будь-яку залежність, у тому числі і від Інтернету. Тому треба, перш за все, допомагати вийти з кризи родинам», – підкреслила експерт.

За її словами, навіть у тих сім’ях, де ззовні стосунки здаються гарними, але насправді батьки перебувають у стані тихої війни, дитина завжди віддзеркалює реальний стан речей через агресію до батьків, і «не тому, що такі погані і її не виховували, просто вона виявляє справжню картину батьківських стосунків, і батькам дуже важливо розуміти, що в першу чергу дитина буде щаслива в тій родині, де щасливі батьки», – підсумувала Гридковець.

80

Вона передала до фондів бібліотеки авторську книжку «До-лаймо труднощі разом з дитиною (казкотерапія дитячих проблем)».

Психотерапевт Володимир Миколенко підкреслив: «Часто маленька дитина хворіє не тому, що в неї є соматичні (тілесні. – Ред.) проблеми, хоча вони також існують. Дуже великий вплив має психологічна складова. Тобто на здоров’ї дитини можуть позна-чатися і відносини батьків. Дехто з моїх колег навіть вважає, що дитину до п’яти років часто не потрібно лікувати – спочатку треба, щоб батьки навели лад у своїх стосунках», – сказав психотерапевт.

У цьому контексті він зауважив, що ефективним засобом лікування може бути звернення до психолога: «Психологія може допомогти поміняти позицію, навчитися чогось і вирішити про-блеми, у тому числі в медичній сфері».

Тетяна Сопова зазначила, що сучасна бібліотека відіграє важливу роль у підтримці і розвитку культури, а також є елементом інформаційно-психологічної безпеки підрос-таючого покоління, надаючи нового імпульсу в популяризації здорового способу життя та профілактиці асоціальних явищ серед молоді.

Психологи ДЗ «ДБУ для юнацтва» На-талія Миколенко і Віра Цизман інформували учасників круглого столу про діяльність психологічної служби. Протягом року в бібліотеці було прове-

дено 52 тренінги для учнівської, студентської молоді та психологів міста, було надано 74 індивідуальні консультації.

Гострі запитання представ-ників ЗМІ допомогли фахівцям різ-нобічніше поглянути на проблему,

81

підтвердили актуальність та цікавість теми круглого столу. Захід висвітлювали журналісти Голос UA, УТР, УНН, Гамма ТВ, Тоніс, Соmments.uа тощо. Інформацію про нього вміщено на сайтах:

http://www.ukrinform.ua/ukr/news/anons_kruglogo_stolu_psihologichne_zdorovya_1869862

http://www.ukr.net/news/ukra_nsk_p_dl_tki_strazhdajut_v_d_samotnost_ekspert-23929196-1.html

http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?ukrayinski_pidlitki_strazhdayut_vid_samotnosti__ekspert&objectId=373885

http://www.interesu.info/?action=news_inf&id=26808http://vinnitsaok.com.ua/ukrajinski-pidlitky-vtrachayut-navychky-

zhyvoho-spilkuvannya-dumka-eksperta-129954.htmlhttp://www.utr.tv/novini-kanalu-utr-1700/1868696-vipusk-novin-

utr-ukrayinskoyu-movoyu-o-1700-7-zhovtnya-2013.htmlhttp://youtu.be/8q4BfudIqsM?t=5m17s

82

Вісті з регіонів

Х ювілейна Школа керівників юнацьких бібліотек

Тетяна Сопова, заступник директора

ДЗ «ДБУ для юнацтва»

27-28 листопада 2013 р. у Державному закладі «Державна бібліотека України для юнацтва» за спільної ініціативи Бібліотеки та Української бібліотечної асоціації відбулася Х ювілейна Школа керівника «Бібліотеки для юнацтва в умовах реформування дер-жавної політики» для директорів обласних бібліотек для юнацтва (молоді). Школа проводилася з метою підвищення фахового рівня керівників, систематизації знань і досвіду, опанування інструментів менеджменту персоналом, обміну досвідом між регіонами.

Школи керівника систематично проводяться ДЗ «ДБУ для юнацтва» як методичним центром бібліотек України для юнацтва (молоді) з 2003 р. Тематика шкіл кожного року була актуальною: «Впровадження інформаційних технологій в бібліотеках України для юнацтва» (2003 р.), «Шляхи реалізації творчого потенціалу бібліотечного колективу» (2004 р.), «Професіоналізм керівника – запорука успішної діяльності колективу» (2005 р.), «Бібліотеки для юнацтва на шляху до суспільства знань» (2006 р.), «Механізми та форми ефективного керівництва» (2007 р.), «Вдосконалення сер-вісу управлінської діяльності в бібліотеці» (2009 р.), «Управління інноваційними процесами в бібліотеках для юнацтва» (2010 р.), «Управління розвитком бібліотек для юнацтва», (2011р.) «Мисте-цтво результативного управління бібліотекою» (2012 р.).

Доповідачами на заходах були працівники Міністер-ства культури України, професорсько-викладацький склад

83

Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Ки-ївського національного університету культури і мистецтв, керів-ництво Української бібліотечної асоціації, програми «Бібліоміст» в Україні, видавництв, національних громад, благодійних фондів, ЦК профспілок працівників культури, Всеукраїнської екологічної ліги, Державної служби України з питань захисту персональних даних, письменники, фахівці провідних бібліотек.

Результатами проведення шкіл стало отримання грантів, створення Інтернет-центрів, ініціювання Державною бібліотекою України для юнацтва Школи професійної майстерності «Молодий професіонал бібліотеки для юнацтва», заходи з популяризації книги та читання, Всеукраїнське соціологічне дослідження «Бібліотека та читач у віртуальному просторі. Місце зустрічі», Всеукраїнський конкурс «Оживають герої на екрані у рекламі».

На Х ювілейній Школі виступили заступник Міністра куль-тури України В. С. Балюрко, начальник управління регіональної та культурно-просвітницької роботи Міністерства культури України Л. С. Нікіфоренко, начальник відділу аналізу та прогнозування діяль-ності бібліотек Міністерства культури України М. Г. Височанська, президент Української бібліотечної асоціації І. О. Шевченко. Вони ознайомили учасників Школи керівника з основними напрямками державної політики в бібліотечній справі, завданнями, які стоять перед юнацькими бібліотеками, та проблемами, що виникають, і відповіли на питання, що зацікавили присутніх.

Провідні співробітники ДЗ «ДБУ для юнацтва» поділилися своїм досвідом інновацій у сучасних умовах, коли на перший план виходить комунікація читачів із бібліотеками в електронному про-сторі, а книгозбірні, таким чином, наближаються до версії 2.0. У свою чергу, власні досягнення на шляху трансформації формату роботи книгозбірень та розширення їх можливостей представили керівники обласних бібліотек України для юнацтва (молоді).

У рамках Школи керівника було підбито підсумки Все-українського конкурсу буктрейлерів «Оживають герої на екрані

84

Це невеличкий ювілей унікального у бібліотечній справі проекту, адже «Бібліосвіт» є гідною відповіддю на брак у медіа-просторі інформації про інноваційну діяльність мережі юнаць-ких, молодіжних бібліотек України. Завдяки наполегливій праці редакційного колективу, взаємодії з науковцями, бібліотекарями-практиками і громадськістю, вісник став цікавим та користується попитом у широкого кола читачів. Він справжній надійний помічник в організації бібліотечної роботи, який акумулює і популяризує кращий досвід вітчизняних та зарубіжних колег.

Ми розуміємо, що у сучасних умовах 15 років для інформа-ційного вісника такого рівня – це немало. Але у вашого видання є ще простір для росту й творчості – і це тішить. Тому переконані, що і в подальшому об’єктивність, новизна та оперативність будуть постійними супутниками «Бібліосвіту».

Бажаємо Вам творчих успіхів та сміливого втілення цікавих задумів, збільшення читацької аудиторії, отже, й нових друзів!

Колектив Тернопільської обласної бібліотеки для молоді

у рекламі». На завершальному загальнонаціональному етапі конкурсу 2 відеоролики було нагороджено першими преміями, 3 – другими, 4 третіми, 5 буктрейлерів отримали заохочувальні призи, а один – спеціальний приз «Клубу сімейного дозвілля». Відомий письменник А. Ю. Курков та співробітниця Національної кінематики України Є. Ю. Плєсконос, які входили до складу журі, підкреслили важливість подібних конкурсів та високо оцінили ряд буктрейлерів, представлених на Конкурсі.

За результатами анкетування соціологічної служби ДЗ «ДБУ для юнацтва», Х Школа керівника отримала високу оцінку учасників.

85

Вимоги щодо подання статей до інформаційного вісника

1. Вказати назву статті, ім’я, прізвище автора(ів) повністю, назву організації, посаду, наукове звання (за наявності).

2. Статті приймаються українською та російською (з наступ-ним перекладом українською) мовами.

3. Подати коротку анотацію до статті (не більше 700 символів).4. Обсяг статті разом з анотацією, малюнками, додатками,

фотографіями формату А4 не більше 6 сторінок. Розмір шрифту – 16, інтервал – одинарний.

5. Статті не повинні бути раніше опубліковані. Перевага надаватиметься проблемним статтям, що розкривають актуальні питання бібліотек для юнацтва та молоді, системи бібліотек або в цілому бібліотечної справи.

6. Текст рукопису набирається автором на комп’ютері (у текстовому редакторі MS Word або OpenOffice.org Writter, тобто з розширенням .doc) і надходить до редакції в електронному вигляді для подальшої обробки.

Під час набору слід додержуватися наступних правил:– абзаци відокремлюються одним маркером кінця абзацу

(використання цього символу з іншою метою не дозволяється);– усі слова всередині абзацу відокремлюються лише одним

пропуском– перед розділовим знаком пропуски не допускаються, після

розділового знаку – один пропуск;– виділення курсивом, напівжирними та великими літерами

забезбечуються засобами Word.7. Не дозволяються:– два та більше пропусків;– виділення в тексті підкресленням;– формування нового рядка за допомогою пропусків. 8. Ілюстрації в комп’ютерному варіанті слід виконувати у фор-

маті із *.ТIF (*.ТIFF) із розрішенням 300 dpi (1 ілюстрація – 1 файл).

86

Дозволяється використовувати формати WMF, ВМР, JPEG. Інші формати не використовуються.

9. Статті надсилати до редколегії вісника електронною по-штою на адресу: metoda2007@rambler.ru.

10. Рішення про публікацію статей приймається редакційною колегією.

87

З Новим Роком !

БІБЛІОСВІТ

Інформаційний вісник № 4 (48) 2013

Засновник – ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»Виходить чотири рази на рік

Підписано до друку 16. 12. 2013. Зам. № 189. 87 стор. Тираж 100 пр.Просп. Перемоги, 60, м. Київ, 03057

http://www.4uth.gov.uaE-mail:metoda2007@rambler.ru

Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. ЛінкевичКомп’ютерна верстка І. Болесевич

Заснований у 1999 році

Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова(відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко

Науково-виробниче видання