Романенко Ірина Олександрівна УДК 311.2:331.556.46(043.3) ·...

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

На правах рукопису

Романенко Ірина Олександрівна

УДК 311.2:331.556.46(043.3)

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

Спеціальність 08.00.10 - Статистика

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Науковий керівник:

Бараник Зоя Павлівна,

доктор економічних наук,

професор

Київ - 2015

2

ЗМІСТ

ВСТУП ..................................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. ТРУДОВА МІГРАЦІЇ ЯК ОБ’ЄКТ СТАТИСТИЧНОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ ................................................................................................... 13

1.1. Еволюція наукових поглядів на дослідження трудової

міграції .......................................................................................................... 13

1.2. Трудова міграція населення як об’єкт статистичного

дослідження ................................................................................................... 20

1.3. Причини та наслідки трудової міграції ............................................... 28

1.4. Інтелектуальна трудова міграція населення........................................ 44

1.5. Механізм регулювання трудової міграції ............................................ 55

1.6. Інформаційна та нормативно-правова база статистичного

дослідження ................................................................................................... 63

Висновки до розділу 1 .......................................................................................... 75

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ

ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ .......................................................................................... 79

2.1. Основні напрями статистичного дослідження трудової

міграції ........................................................................................................... 79

2.2. Методи статистичного дослідження трудової міграції за різними

соціально-економічними характеристиками .............................................. 90

2.3. Система статистичних показників аналізу трудової міграції ........... 97

Висновки до розділу 2 ....................................................................................... 118

РОЗДІЛ 3. СТАТИСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРУДОВОЇ

МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ ....................................................................................... 121

3.1. Динаміка та структура обсягів руху трудових мігрантів ................. 121

3.2. Інтенсивність руху трудової міграції ................................................. 137

3.3. Регіональний аспект статистичного аналізу трудової міграції ....... 142

3

3.4. Оцінка впливу приватних трансфертів трудових мігрантів ............ 153

на соціально-економічний розвиток України .......................................... 153

ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 163

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................... 167

Додатки ................................................................................................................. 189

4

ВСТУП

Актуальність теми. Протягом останнього десятиліття в Україні

відбулися кардинальні зміни в соціальній, політичній та економічній сферах

життя. Під тиском принципово нових тенденцій і явищ у соціально-

економічному та політичному середовищі збільшується чисельність трудових

мігрантів. Зростаючі обсяги трудової міграції, призводять до дисбалансу між

попитом і пропозицією на робочу силу на локальних, регіональних та

національному ринках праці, а також суттєво впливають на подальший

розвиток суспільства.

Останнім часом в Україні все більше загострюються політичні та

соціально-економічні проблеми. Участь країни у неоголошеній війні у

східних регіонах активізує чинники впливу на збільшення масштабів

трудової міграції. У зонах військових дій склалися вкрай несприятливі умови

для життя і майбутнього розвитку як регіону так і суспільства в цілому. Стан

неоголошеної війни, безробіття, зруйновані помешкання, відсутність

необхідних засобів для існування призвели до неймовірного збільшення

обсягів трудової міграції.

Здійснення економічних реформ та євроінтеграційний курс країни

вимагає ефективного використання всього потенціалу країни. Темпи

економічного та соціального розвитку залежать від раціонального

розміщення продуктивних сил та ефективного використання робочої сили у

територіальному розрізі.

На сьогоднішній день трудова міграція не тільки зменшує пропозицію

робочої сили на українському ринку праці, а й знижує її якість. Збільшення

чисельності трудових мігрантів призводить до економічних, соціальних та

демографічних втрат для суспільства і потребує активного втручання з боку

5

державних органів управління, особливо в напряму і розроблення

ефективних дієвих стимулів щодо створення нових робочих місць,

забезпечення гарантій зайнятого населення, поліпшення соціального захисту

та рівня життя населення.

Існуюча система інформаційно-аналітичного забезпечення аналізу та

оцінювання трудової міграції потребує вдосконалення. В останні роки

спостерігається гостра нестача достовірної статистичної інформації щодо

стану та розвитку трудової міграції. Перш за все, це пов’язано, зі

зростаючими її масштабами та розвитком нелегальних переміщень

населення, що унеможливлюють налагодження достовірної адміністративної

статистики.

Відсутність достовірних джерел інформації щодо аналізу та

оцінювання міграційних процесів дає підстави говорити про кризу в обліку

трудової міграції. Об’єктивна інформація щодо прогнозування її чисельності,

оцінювання впливу факторів на обсяги та інтенсивність руху трудових

мігрантів, вивчення регіональних особливостей трудової міграції вкрай

необхідна державним органам влади для розробки ефективної міграційної

політики.

Формування якісного інформаційного забезпечення щодо проведення

комплексного статистичного аналізу є одним з головних і найскладніших

завдань статистики міграційних досліджень. В сучасних умовах отримання

повної і достовірної інформації щодо стану трудових міграційних процесів є

дуже актуальним і вимагає детального розгляду. В зв’язку з цим вельми

необхідні додаткові статистичні дослідження трудової міграції за різними

соціально-економічними ознаками.

Проаналізувати причини та наслідки впливу трудової міграції на

соціально-економічний розвиток країни можна за допомогою використання

статистичних методів аналізу. Необхідність статистичного підходу до аналізу

трудової міграції обумовлена тим, що формування цього процесу

відбувається в умовах дії багатьох випадкових факторів, їх варіації та

6

взаємного впливу. Статистичний підхід дозволяє співставити окремі та

узагальнюючі показники формування трудової міграції в часі та просторі,

розглянути ступінь змін, зв’язків та взаємозв’язків.

Значний внесок у розробку методології та методики дослідження

міграції внесли такі вітчизняні науковці: З. Бараник, О. Гладун, І. Гончар,

Е. Лібанова, Р. Моторін, О. Осауленко, О. Палій, О. Позняк, С. Стеценко, Л.

Ткаченко, В. Швець.

Проблемам світових міграцій робочої сили приділяли увагу такі

зарубіжні дослідники: Х. Аранго, Т. Бауер, К. Босвелл, Ф. Мартін, Р. Мюнц,

М. Фонсека, Д. Хейскен, К. Шмідт та інші.

Механізм управління напрямів подолання демографічної кризи

розкриваються в наукових працях таких учених: І. Бистрякової,

З. Варналія, А. Колота, Р. Кулинича, О. Малиновської, І. Манцурова, В.

Мандибури, С. Пирожкова, І. Пономаренка, Л. Стельмаха.

Разом з тим багато питань статистичног о дослідження трудової

міграції, її причин та наслідків на соціально-економічний розвиток країни

залишаються дискусійними і такими, що потребують подальших досліджень.

Разом з тим багато питань статистичного дослідження трудової

міграції, її причин та наслідків на соціально-економічний розвиток країни

залишаються дискусійними і такими, що потребують подальших досліджень.

Актуальність проблем зростаючих масштабів трудової міграції

населення та регулювання напрямків руху мігрантів, недостатній рівень

дослідження теоретичних та методологічних засад статистичного аналізу

трудової міграції населення в сучасних економічних умовах зумовили вибір

теми дисертаційної роботи, її мету, завдання, логіку і виклад матеріалу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідних

робіт кафедри статистики факультету інформаційних систем і технологій

ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима

Гетьмана" як складова тем "Методологія статистичного дослідження

7

економічного розвитку та конкурентоспроможності країни в умовах

трансформаційної економіки" (номер державної реєстрації 0106U004339) та "

Методологічні засади статистичного дослідження економіки України в

умовах реалізації стратегії інноваційного розвитку" (номер державної

реєстрації 0111U007429).

Роль автора у виконанні цих тем полягала в обґрунтуванні

методологічних засад статистичного аналізу трудової міграції за різними

соціально-економічними ознаками: статтю, віком, освітою, кваліфікацією,

професією, регіонами, тощо; удосконаленні статистичної звітності та обліку

трудової міграції; оцінці впливу цього явища на економічний розвиток

регіонів та країни.

Стабілізація ситуації з трудової міграції потребує виважених

управлінських рішень, методів та засобів регулювання, розроблення яких,

значною мірою, забезпечується статистичним дослідженням на основі

вдосконалення методологічних засад та відповідного інструментарію.

Незважаючи на значну кількість емпіричних досліджень з цього напрямку,

методологічні підходи оцінювання впливу трудової міграції на соціально-

економічний розвиток регіонів та країни залишаються предметом дискусій та

наукового інтересу. Удосконалення методологічних підходів та

статистичного інструментарію оцінювання трудової міграції вимагає

використання статистичних методів у вирішенні завдань управління.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є

обґрунтування теоретико-методологічних засад та інструментарію

статистичного аналізу трудової міграції населення, оцінювання її обсягів,

інтенсивності, визначення особливостей диференціації на національному та

регіональних рівнях.

Досягнення мети вимагає послідовного розв’язання таких завдань:

– на основі теоретичного вивчення зарубіжного і вітчизняного

досвіду розкрити соціально-економічну сутність, особливості, причини та

наслідки трудової міграції як об’єкта статистичного дослідження;

8

– визначити місце статистичного оцінювання трудової міграції в

системі державного регулювання економіки;

– удосконалити класифікацію видів трудової міграції;

– узагальнити теоретико-методологічні підходи та відповідний

інструментарій статистичного аналізу трудової міграції з позиції

системності;

– удосконалити систему статистичних показників інтенсивності

трудової міграції;

– проаналізувати сучасний стан, структуру і тенденції розвитку

трудової міграції в Україні;

– здійснити багатовимірне групування регіонів та визначити їх

рейтинг за основними показниками трудової міграції;

– оцінити вплив приватних трансфертів трудових мігрантів на

соціально-економічний розвиток країни.

Об’єктом дослідження є трудова міграція в Україні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади

статистичного аналізу трудової міграції.

Методи дослідження базуються на загальнонаукових і

фундаментальних положеннях економічної теорії та статистичної науки.

Специфіка предмета дослідження та конкретні дослідницькі завдання

обумовили застосування як наукових, так і спеціальних методів пізнання. У

процесі дослідження застосовувалися методи узагальнення і систематизації,

групування, середніх величин, аналізу динаміки, структури, варіації,

індексного методу, кореляційно-регресійного, факторного аналізу,

кластерного аналізу, графічний та табличний методи, що дало можливість

оцінити обсяги та інтенсивність прояву трудової міграції як на регіональних,

так і національному рівнях.

Інформаційною базою дослідження є офіційні дані Державної служби

статистики України, Міністерства соціальної політики України, Міжнародної

організації з міграції, Інституту демографії і соціальних досліджень імені

9

М.В.Птухи НАН України, результати досліджень вітчизняних і зарубіжних

учених, інформаційні та аналітичні матеріали міжнародних асоціацій і

рейтингових агентств. Дисертаційна робота виконана з використанням

комп’ютерних технологій, реалізованих у програмних модулях інтегрованої

системи оброблення даних STATISTIKA.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні

теоретико-методологічних засад і відповідного інструментарію

статистичного аналізу трудової міграції, оцінювання її обсягів, структури,

інтенсивності за різними соціально-демографічними характеристиками,

розробленні рекомендацій щодо ефективного використання робочої сили в

умовах існуючого дисбалансу між попитом і пропозицією на ринку праці.

Найбільш вагомі теоретичні та практичні результати, які характеризують

наукову новизну дослідження, полягають у наступному:

удосконалено:

методологічні засади та відповідний інструментарій статистичного

аналізу трудової міграції з позиції системності, на основі яких запропонована

узагальнена схема поетапного дослідження, що дозволяє визначити

чисельність мігрантів, їх структуру, оцінити інтенсивність трудової міграції

на регіональному та національному рівнях. Це сприятиме розробці

ефективних заходів органами управління щодо забезпечення трудових

мігрантів гідними робочими місцями, стабілізації ситуації на ринку праці,

встановленню раціональної структури зайнятості в різних видах економічної

діяльності та регіонах країни;

класифікацію видів трудової міграції, в якій, на відміну від інших,

виділено і деталізовано причини руху економічно активного населення, його

особливості, соціально-економічні та демографічні ознаки, умови

формування трудової міграції та інтенсивність її прояву;

систему статистичних показників трудової міграції, шляхом

виокремлення окремих блоків, адаптованих до наявних джерел інформації,

10

що дозволяє розширити аналітичні можливості статистичного аналізу

інтенсивності трудової міграції в різних видах економічної діяльності,

регіонах країни;

методичні підходи до адаптації використання багатовимірного

групування регіонів за основними показниками трудової міграції населення

методами кластерного аналізу, що є основою розроблення ефективних

програм регулювання зайнятості населення щодо встановлення

раціонального співвідношення попиту і пропозиції робочої сили з

урахуванням сальдо трудової міграції в регіонах;

набули подальшого розвитку:

– визначення сутності та особливостей трудової міграції як об’єкта

статистичного дослідження, що дозволило обґрунтувати методичні засади

статистичного оцінювання обсягу та інтенсивності трудової міграції на

національному і регіональних рівнях;

– методичні підходи до рейтингового оцінювання регіонів країни за

показниками трудової міграції, що, на відміну від інших, ґрунтуються на

інтегральній оцінці основних показників трудової міграції, і дають змогу

диференціювати заходи міграційної політики в напрямі стабілізації розвитку

регіонів країни;

– аналітичні підходи до оцінювання впливу приватних трансфертів

трудових мігрантів на соціально-економічний розвиток України, принципова

відмінність яких полягає, зокрема, у використанні регресійних моделей на

основі макроекономічних показників;

– концептуальні підходи до державного регулювання трудової

міграції, в яких, на відміну від існуючих, визначено місце статистичного

оцінювання та моніторингу як одного з основних інструментів механізму

державного регулювання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці

пропозицій щодо статистичного забезпечення аналізу трудової міграції при

11

формуванні та реалізації програм спрямованих на регулювання трудової

міграції з метою прийняття зважених рішень щодо можливих негативних

соціально-економічних та демографічних її наслідків.

Впроваджена в практичну діяльність Міністерства соціальної політики

України (довідка №8047/0/14-15/021 від 02.06.2015р.) "Методика

статистичного аналізу трудової міграції населення", яка дозволяє

комплексно оцінити інтенсивність руху та обсяги трудових мігрантів на

регіональному рівні та за допомогою отриманої статистичної моделі

функціонування ринку праці у регіонах країни, спланувати перерозподіл

робочої сили з метою збалансування обсягів трудової міграції та розв’язання

проблем регіональної політики України.

Впроваджена в практичну діяльність Міжнародної організації з міграції

(довідка № 2015/561 від 22 травня 2015 року) науково обґрунтована система

показників статистичного аналізу трудової міграції України з урахуванням

соціально-економічного розвитку регіонів. За допомогою запропонованої

системи показників була отримана статистична оцінка стану та розвитку

трудової міграції у кожному регіоні України.

Запропонована методика статистичного аналізу оцінювання

однорідних регіональних зон за рівнем соціально-економічного розвитку,

дозволяє всебічно оцінити їх стан статистичними методами аналізу та

зважено підходити до рішення їх проблем, здійснювати перерозподіл робочої

сили з метою оптимізації трудової міграції та розв’язання проблем державної

регіональної політики.

Основні методологічні положення і результати наукового дослідження

впроваджені в навчальний процес ДВНЗ "Київський національний

економічний університет імені Вадима Гетьмана" при підготовці та

викладанні таких дисциплін як "Статистика праці", "Статистика ринку праці"

та "Статистика ринків" (довідка від 12.01.2015 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою

працею, всі викладені наукові результаті отримані автором особисто на

12

основі вивчення вітчизняної та міжнародної теорії і практики статистичного

оцінювання трудової міграції. З наукових праць, опублікованих у

співавторстві, дисертації використані лише ті ідеї, положення і розробки, що

є особистим внеском автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та її

результати апробовані на 9 наукових та науко-практичних конференціях: 19th

- Slovak-Polish-Ukrainian Scientific Seminar “Quantitative methods in socio-

economic analysis” (Bratislava, 2012), Першій Регіональній міжвузівській

науково-практичній конференції “Проблеми розвитку соціально-економічних

систем: підприємництво, глобалізація, економічне зростання (Київ-Дубно,

2010), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Методологічні засади

статистичного дослідження економіки України в умовах реалізації стратегії

інноваційного розвитку” (м. Київ 2012 р.), Всеукраїнській науково-практичній

конференції “Статистична оцінка соціально-економічного розвитку”

(м. Хмельницький 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції

“Модернізація стратегій економічного розвитку в умовах глобальної

нестабільності” (м. Київ 2012р.), Х Міжнародній науково-практичній

конференція “Система державної статистики в Україні: сучасний стан,

проблеми, перспективи” (м. Київ 2012р.); Міжнародній науково-практичній

конференція “Фінансування інноваційного розвитку України: стан, проблеми

та перспективи” (м. Київ 2013р.), Міжнародній науково-практичній

конференції “Перспективи розвитку ринкової економіки на засадах

конкурентоспроможності, інноваційності та сталості” (Київ, 2014),

Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання

фінансово-економічного розвитку держави та регіонів” (Київ, 2014).

Публікації. За результатами основних положень дисертації опубліковано

17 наукових праць загальним обсягом 6,6 д.а., з яких особисто автору належить

5,4 д.а., з них: 7 – у наукових фахових виданнях, 1 – у зарубіжному виданні, 9 –

в інших виданнях.

13

РОЗДІЛ 1

ТРУДОВА МІГРАЦІЇ ЯК ОБ’ЄКТ СТАТИСТИЧНОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Еволюція наукових поглядів на дослідження трудової

міграції

Міграція є надзвичайно актуальною проблемою для більшості країн як в

контексті неконтрольованості масштабів, так і неоднозначності її впливу на

соціально-економічні процеси, що віддзеркалюються офіційною статистикою.

Це обумовлює потребу перегляду існуючої системи регулювання міграції,

суб’єктами якої виступають як державні структури, так і громадські організації.

Наявність трудової міграції в умовах входження України в міжнародний

ринок праці є незаперечною. Про негативні аспекти для соціокультурного та

економічного розвитку нашої держави говорять науковці, державні діячі,

громадяни, які відчули на собі цю проблему [66, 67, 74]. Масштабність

трудових міграцій потребує нових підходів до її регулювання, адже сучасна

міграційна політика не здатна істотно вплинути на вирішення проблем

трудових міграцій.

Дослідження трудової міграції у сучасному науковому дискурсі

залежать від існуючих у світі концепцій її розвитку.

На сьогоднішній день найбільшою популярністю при розгляді

міграційних процесів як серед вітчизняних, так і серед зарубіжних вчених

користується неокласична економічна теорія. Всі теорії, які об’єднує в собі

неокласична політекономічна теорія, умовно можна поділити на три великі

групи. До першої належать концепції, які прагнуть пояснити міжнародну

міграцію на мікрорівні. Неокласична мікроекономічна теорія розглядає

міграційні переміщення між країнами як просту групу індивідуальних

14

переміщень, здійснюваних на основі підрахунків особистих переваг

трудового мігранта [195].

Друга група включає теорії, які фокусують увагу на макрорівні.

Неокласична економічна теорія макрорівня, характеризує трудову міграцію

як географічну різницю між попитом і пропозиціє на робочу силу,

аргументуючи, при цьому, що міграційні процеси є результатом розвитку

міжнародних економічних відносин, в центрі яких знаходиться окрема країна

чи група країн, котрі визначають природу міграційного руху. Згідно з цією

концепцією розмір заробітку є основним фактором, який стимулює

трудового мігранта до переміщень у країни (регіони) з високим рівнем

доходів. Відповідно до теоретичних положень неокласичної теорії

макрорівня, ліквідація різниці в оплаті праці має призвести до припинення

руху робочої сили між країнами (регіонами) [91, с.11].

В межах неокласичного підходу одне з провідних місць посідає теорія

людського капіталу, яка була сформульована на початку 1960-х років у

наукових працях окремих американських вчених. Біля витоків цієї

теоретичної концепції стояв Ларі С'яастада, який висловив припущення, що

особа чи домогосподарство мігрують з метою примноження свого

“людського капіталу”, тобто заради здатності отримувати більший дохід

протягом усього наступного життя завдки переїзду в іншу країну [54].

Своєрідне поєднання мікро- та макроекономічного аналізу

особливостей розвитку міжнародної трудової міграції присутнє в новій

економічній теорії міграції, розробкою якої займалися О. Старк, Е. Тейлор та

інші. Прибічники цієї теорії переконані, що на мікрорівні рішення про

еміграцію приймаються не окремими особами, а колективно на рівні

домогосподарства. Завдяки міграції домогосподарства прагнуть не лише

максимізувати свій дохід, пов’язаний з надходженням грошових переказів з-

за кордону, але й убезпечити себе від ризиків недосконалої структури ринку

праці в країні-донорі. Більше того, бажання мінімізувати потенційні ризики

для домогосподарства може виявитися сильнішим стимулом для виїзду

15

окремих його членів в іншу країну, ніж існуюча різниця в оплаті праці. Нова

економічна теорія міграції передбачає також, що трудові мігранти можуть

зважитися на переїзд за кордон не тільки задля безпосереднього покращення

свого матеріального становища, але й для підвищення соціального статусу в

суспільстві, коли завдяки трудовим мігрантам зростає дохід відносно інших

домогосподарств [192, с. 24].

Теорія суспільного капіталу відштовхується від того, що в країнах

імміграції присутня велика кількість трудових мігрантів, які вже створили

певні діючі схеми інтеграції в приймаюче суспільство, в першу чергу,

місцевий ринок праці. Окрім цього, “суспільним капіталом” мігрантів

можуть також бути різноманітні державні, громадські та приватні організації,

які виступають в ролі посередників між країнами, де присутній надлишок

робочої сили, і країнами, де в ній відчувається гостра потреба. Все це, на

переконання авторів теорії Д. Массея і Дж. Дюранда полегшує для

потенційних мігрантів прийняття рішення стосовно міграції за кордон, а

також безпосереднє облаштування на новому місці [53, с. 72].

Серед найбільш відомих у сучасній економічній науці теорій слід

визначити роботу М. Пайора, який запропонував теорію сегментованого

(подвійного) ринку праці. Теорію нині активно використовують зарубіжні і

вітчизняні науковці для аналізу трудових міграцій. У рамках даної концепції

ринок праці розглядається з позиції окремих секторів або сегментів.

Відповідно до цієї концепції високорозвинуті держави світу постійно

пред’являють попит на іноземну робочу силу, яких потребують їхні ринки

праці. Останні, зазвичай, представлені двома секторами: первинним і

вторинним. Перший пропонує престижну роботу для місцевого населення,

яке за свою працю отримує гідну платню. В цілому працевлаштування у

первинному секторі передбачає для громадян країни вдалий кар’єрний ріст і

вигідні умови праці, як правило, в сфері матеріального виробництва. Другий

сектор пропонує непривабливу для місцевої робочої сили роботу, виконання

16

якої не гарантує високої заробітної плати, належних умов праці й

прискореного кар’єрного зростання.

Вторинний сектор здебільшого пропонує робочі місця в сфері низько

технологічних послуг. З огляду на те, що робота в цьому секторі не викликає

зацікавленості з боку власної робочої сили, для її виконання державні

організації й приватні структури залучають іноземних працівників, які готові

працювати за меншу платню і в гірших умовах [194, с. 35-43]. Останнім

часом окремі вчені в означеній теорії виділяють також третій, анклавний

сектор. Він пов’язаний з використанням праці іноземних працівників, які

задіяні в межах етнічного анклаву, тобто, працюють на свого співвітчизника-

іммігранта, який виступає в ролі роботодавця.

Незважаючи на широке визнання теорії сегментованого ринку праці в

західній та вітчизняній науковій думці, концепція залишає ряд відкритих

питань, які потребують поглибленого дослідження щодо розуміння сутності

природи міждержавного переміщення трудових мігрантів.

Теорія світового (міжнародного) ринку праці розглядає міжнародну

трудову міграцію на макрорівні та пояснює природу міграційних процесів з

точки зору марксистських ідей. Відповідно до цієї теорії глобальний ринок

робочої сили, не маючи чітко визначених територіальних меж, формується і

функціонує в результаті задоволення попиту і пропозиції робочої сили в

рамках всього світового господарства. Як слушно зауважує Дж. Борджас:

“так само як національний ринок праці забезпечує працівників для фірм,

світовий ринок праці розподіляє робочу силу між різними країнами” [183].

Світовий ринок праці визначає попит і пропозицію на іноземну робочу силу в

тих чи інших країнах світу, впливаючи на світову динаміку соціально-

економічних, політичних та культурних процесів. Головними учасниками

світового ринку праці є країни еміграції та країни імміграції, а також

безпосередні учасники міграційних процесів – трудові мігранти. Кожен з

трьох учасників цього ринку переслідує власні інтереси, однак лише за умови

17

їх поєднання стає можливим конкретний перерозподіл робочої сили між

окремими державами.

Теорія світових систем (світового господарства) або глобального міста,

концептуальні положення якої були сформульовані С. Сассен, що побудовані

на роботах Уолерстайна (Wallerstein), є подібною до теорії міжнародного

ринку праці. Теорія пояснює виникнення і розвиток міжнародної міграції з

точки зору торговельних та інвестиційних зв’язків, що існують між

колишніми метрополіями та їх колоніями. Подібні зв’язки, а також історична,

культурна, лінгвістична та адміністративна “ідентичність” цих країн

активізують міграційні потоки населення між ними. Крім того, згідно з

теорією світових систем процес міграції пов’язується з розвитком світової

транспортно-комунікаційної системи, що значно полегшує переміщення

людей між країнами [184, с. 9]. Управління світовою економіко, відповідно

до теорії світових систем, здійснюється економічно та політично

розвинутими глобальними регіонами. Всі інші регіони світової системи

надають світовому господарству сировину, земельні та трудові ресурси і

розвиваються в залежності від урбанізованих центрів.

Згадана концепція не здатна повною мірою розкрити закономірності

розвитку сучасних міграційних процесів. Скоріше, вона дає змогу

дослідникам краще усвідомити, чому представники окремої держави

вирішують мігрувати саме в цю країну, а не в іншу.

Концепція кумулятивної (накопичувальної) обумовленості пояснює

міграційні процеси з точки зору їх відновлюваності та самопідтримування.

Поняття кумулятивної обумовленості у науковий обіг ввів Гунар Мірдал

(Gunnar Murdal), але основоположником вважається Д. Массей.

Д. Массей був переконаний, що кожний індивідуальний акт міграції

видозмінює соціальне середовище, в межах якого майбутні міжнародні

переміщення людей стають більш ймовірними. Тобто з плином часу

розповсюдження міграційних мереж стає самовідтворювальним,

породжуючи все нові й нові міграційні потоки, що відрізняються потужною

18

внутрішньою інерцією. Таким чином, соціально-економічні та культурні

зміни, що відбуваються внаслідок міграції, дають могутній внутрішній

поштовх для майбутнього міжнародного руху людей [176, с. 130]. При цьому

характер міждержавного переміщення людей стає настільки незалежним, що,

на переконання прихильників теорії, міграція населення практично перестає

бути об’єктом контролю з боку держави.

Аналіз усіх видів міграції, в першу чергу, остаточного переселення

здійснюється в межах теорії процвітання (технологічного розвитку). На

думку її автора Дж. Саймона, зростання чисельності населення є благом як на

рівні окремої держави, так і на загальносвітовому рівні. З огляду на це він

вважає, що міграція здатна позитивно впливати на економічний та

демографічний розвиток приймаючого суспільства. Головна теза його

наукової концепції полягає у тому, що мігранти, постійні чи тимчасові, своєю

працею в чужій країні, сплатою податків, а також споживанням здатні

перекрити усі витрати, яких зазнає держава-реципієнт, приймаючи іноземну

робочу силу. А це означає, що значні обсяги залучення з-за кордону робочої

сили стають запорукою процвітання країни імміграції в майбутньому [119, с.

75].

Погоджуючись з думкою про переважно позитивний вплив міграції на

соціально-економічний розвиток країни-реципієнта, слід все ж таки вказати

на однобокий характер його теорії. Детально аналізуючи переваги

міграційного руху для країни-реципієнта і світового господарства, дослідник

уникає висвітлення наслідків для країн-донорів, а вони, як відомо,

здебільшого негативні [198].

З-поміж останніх західних теорій, які на макрорівні намагаються

пояснити явище міжнародної міграції населення, необхідно також згадати

про теорію панкапіталізму. Згідно з нею прискорений розвиток світової

капіталістичної системи (панкапіталізму) зумовлює формування трьох

основних видів міждержавного переміщення населення: “ручної”,

інтелектуальної та політичної міграції людей. Перший вид пов’язаний з

19

постійною потребою панкапіталізму у дешевій некваліфікованій (ручній)

робочій силі.

Другий – обумовлюється залежністю глобальної капіталістичної

системи від людських знань, які відіграють сьогодні одну з провідних ролей

в процесі соціально-економічного розвитку як на мікро-, так і на макрорівні.

Таким чином, інтелектуальна міграція реалізується у формі міжнародного

руху висококваліфікованих кадрів. В той час як перші два види трудової

міграції носять переважно добровільний характер, політична міграція є

наслідком вимушеного переміщення людей в рамках світового господарства.

Вона здійснюється в результаті революцій, громадянських війн та етнічних

чисток, які, на думку прибічників теорії, виникають завдяки однополярному

капіталістичному розвитку світової економічної системи [195, 10-12].

Незважаючи на беззаперечність політичного впливу на розвиток

трудової міграції, важко погодитися з автором концепції в тому, що

політичне життя країни є визначальним для активізації міграційного руху. На

підтвердження наших сумнівів можна навести хоча б той факт, що, попри усі

спроби держав-реципієнтів обмежити за допомогою політичного

інструментарію прийом мігрантів, обсяги останніх на їх території постійно

зростають.

В рамках теоретичних підходів пізнання міграційних процесів

спостерігаються різні рівні аналізу щодо походження і розвитку трудової

міграції. Досить часто теоретичні концепції суперечать одна одній,

виділяючи в якості основних чинників трудової міграції фактори, які суттєво

відрізняються один від одного. Крім того, згадані теоретичні концепції іноді

виявляються нездатними пояснити окремі прояви міждержавного руху,

приміром, недобровільну міграцію робочої сили – торгівлю “живим”

товаром. На наш погляд, це зумовлено тим, що явище міграції є комплексним

по своїй суті, а це робить його дослідження можливим під різними кутами

зору. Хоча підсумки та гіпотези, що отримані з різних концепцій,

пропонують неоднакові заходи щодо міграційної політики.

20

Враховуючи зростання масштабів трудових міграцій у сучасному світі,

постає нагальна потреба в об’єднанні згаданих концепцій в рамках єдиної

фундаментальної парадигми, яка б дала змогу отримати вичерпні відповіді

щодо причин формування, особливостей перебігу та соціально-економічних

наслідків трудової міграції, особливо в світлі активної інтеграції України до

світового ринку робочої сили. Розроблення управлінських рішень щодо

регулювання міграційних процесів є одним з найважливіших завдань

суспільних наук.

1.2. Трудова міграція населення як об’єкт статистичного

дослідження

При проведенні повномасштабного статистичного дослідження трудової

міграції перш за все необхідно з’ясувати сутність понятійного апарату,

пов’язаного з трудовими міграціями, розглянути класифікацію трудових

мігрантів, визначити властивості об’єкту дослідження, що може бути

розглянутий за допомогою системи економічних,соціальних, демографічних

показників. Схематично взаємозв’язок об’єкта дослідження зображено на

рис. 1.1.

Статистична методологія дозволяє дослідити вплив сукупності

факторних ознак, тобто зобразити процес формування міграційних процесів

у вигляді статистичної моделі на основі якої можна виявити тенденції та

прогнозувати розвиток системи. Вона відкриває та аналізує причинні

залежності та закономірності.


факторних ознак, тобто зобразити процес формування міграційних процесів

у вигляді статистичної моделі на основі якої можна виявити тенденції та

прогнозувати розвиток системи. Вона відкриває та аналізує причинні

залежності та закономірності.

21

Рис. 1.1. Схема взаємозв’язку об’єкту дослідження

Джерело: складено автором за даними [3]

Розглядаючи методологію статистичного підходу до оцінювання

формування міграційних процесів необхідно виділити такі етапи:

1. Визначення властивостей об’єкту дослідження, що характеризують

його сутність, умови розвитку, чинники існування, процеси формування та

результати діяльності;

2. Вибір системи показників формування міграційних процесів;

3. Знаходження статистичних зв’язків між показниками.

Вихідним пунктом в оцінюванні трудової міграції в країні є вибір

статистичної методології та системи показників, що становлять у комплексі

інструментарій статистичного дослідження. Система показників

характеризує умови, процес та результати щодо формування міграційних

процесів. Одна з вимог, яка пред’являється до показників — достатня

компактність, охоплення всіх сторін економічної, соціальної та

демографічної діяльності, зв’язків та взаємозв’язків всіх

22

елементів та вузлів системи. Система показників повинна адекватно

відображати реальну структуру системи. Вона повинна також будуватися з

врахуванням можливостей отримання статистичних даних, їх обробки та

аналізу.

На першому етапі розкривається ступінь наукового обґрунтування

статистичного аналізу трудової міграції, на другому етапі розкривається

сутність понятійного апарату, обираються показники, які відображають основні

властивості об’єкту дослідження. На третьому етапі виявляються взаємозв’язки

між вибраними показниками.

Застосування методичних засад аналізу міграції населення сприяє

всебічному дослідженню цього явища з позиції системного підходу.

Зазначимо, що методологія статистичного оцінювання трудової

міграції ґрунтується на теорії статистичного дослідження і розробляється

виходячи з поставлених задач.

За оцінками ООН (Організації Об’єднаних Націй), серед 200 млн.

мігрантів, що зафіксовані за допомогою різних вибіркових обстежень на

планеті, майже половину з них становлять трудові мігранти. Разом з тим

єдиного визначення терміну « трудова міграція» та «трудовий мігрант» не існує

[41].

У Конвенції № 97 Міжнародної організації праці трудовими мігрантами

визначають особу, яка мігрує за власний рахунок з однієї країни до іншої з

наміром отримати роботу [187].

Приблизно такої самої термінології дотримується Міжнародна

організація з міграції. У глосарії МОМ зазначено, що трудова міграція –

пересування людей з однієї країни в іншу країну з метою працевлаштування

[188].

В Європейській конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів

(1977 р.) зроблено акцент на правовому аспекті становища іноземного

працівника. Відповідно до неї, під працівниками-мігрантами розуміють

громадян однієї з сторін, яким дозволено іншою стороною проживати на її

23

території для виконання оплачуваної роботи. Конвенція також містить

визначення сезонних трудящих-мігрантів. Ними є особи, які, будучи

громадянами однієї зі сторін, займаються на території іншої сторони

діяльністю, що залежить від пори року, на основі контракту на певний термін

або на виконання конкретної роботи. Отже, під це визначення не підпадають

мігранти, які не мають належних дозволів на перебування та

працевлаштування [40].

Конвенція підписана Україною у 2004 р., ратифікована Верховною

Радою України у 2007 р., внаслідок чого її норми стали частиною

національного законодавства.

Найширше визначення і перелік різних категорій працівників-мігрантів

містить Міжнародна конвенція про захист прав усіх працівників-мігрантів та

членів їхніх сімей, прийнята ООН у 1990 р. (набула чинності у 2003 р.). У ній

записано, що термін “працівник-мігрант” означає особу, яка буде займатися,

займається або займалася оплачуваною діяльністю у державі, громадянином

якої він чи вона не є [84].

Активізація вивчення міграційних процесів призвела до застосування

безлічі різних термінів. Вперше поняття «міграція» вводиться в науковий обіг в

кінці ХІХ століття англійським вченим Е. Равенштеном у праці «Закони

міграції» [1]. Він розглядав міграцію як «неперервний процес, зумовлений

взаємодією чотирьох основних груп факторів, які діють у першому місці

проживання, на стадії переміщення, а також у місці приїзду і факторів

особистісного характеру» [50].

Найпоширенішим є визначення Л. Рибаковського, що пропонує називати

міграцією «будь-яке територіальне переміщення, що відбувається між різними

населеними пунктами однієї або декількох адміністративно-територіальних

одиниць, незалежно від тривалості, регулярності та цільової спрямованості»

[142].

У зарубіжній науковій літературі для визначення явища трудової міграції

широко використовують поняття зовнішня зайнятість. Однак дослідник

24

міграцій Маноло І. Аббелла розрізняє такі поняття і вказує, що поняття трудова

міграція характеризується стихійними, нелегальними трудовими виїздами, тоді

як зовнішня зайнятість підкреслює роль держави в керуванні міграційними

потоками. Відомий учений радянського періоду Е. П. Плетньов також вказує на

стихійність як на визначальну характеристику трудових міграцій [91, с. 8].

Романюк М.Д. визначає трудову міграцію як “рух, переселення та

переміщення на постійній або тимчасовій основі носіїв робочої сили та

працересурсного потенціалу в регіональному, національному та

міждержавному міграційному просторі з метою забезпечення відповідного

економічного циклу відтворення та власних потреб трудових мігрантів”

[139, с. 30]. Таке визначення характерне для внутрішнього переміщення

мігрантів.

Український дослідник С. Б. Чехович визначає трудову міграцію як

один з видів міграції, що здійснює фізична особа з метою пошуку роботи

(позитивна міграційна установка на працю), тобто переміщення

працездатного населення для працевлаштування, що може мати постійний чи

тимчасовий характер [165].

У представлених вище визначеннях не беруться до уваги

короткотермінові міграції та не зазначається, на який саме період потрібно

змінити місце проживання, аби ця зміна вважалася міграцією.

Виходячи з зазначених ознак міграції та наведених вище точок зору, під

міграцією слід розуміти – переміщення людей між країнами, адміністративно-

територіальними утвореннями, пов’язане з тимчасовою або постійною зміною

проживання, роботи, укладу життя.

Міграційні процеси – це неоднорідне явище соціально-економічного

порядку.

У наукові літературі існують різні підходи щодо виділення видів міграції,

але більшість з них відображають лише певний аспект міграції (причини,

тривалість, правовий статус мігрантів, тощо) або застосовують різні критерії

25

для однієї класифікації. Тому вважаємо за доцільне запропонувати зведену

схему класифікації міграцій, здійснену за певними критеріями (рис.1.2), яка

відповідає полісемантичному характеру міграції як соціально-економічного

феномена і дозволяє здійснити перехід від теоретичного підґрунтя до реалізації

його положень у дослідженнях шляхом відповідної операціоналізації

запропонованих понять.

Зведена схема класифікація характеризує умови, процес та результати

формування трудової міграції, дозволяє не тільки систематизувати її, а й

дослідити внутрішню структуру за різними характеристиками.

Отже, до зазначених видів міграції – відносять: політичну міграцію –

це міждержавне переміщення громадян, яке пов’язане із зміною політичних

режимів в країні. Займаючись політичною діяльністю, мігрують внаслідок

можливих або вже розпочатих переслідувань з боку урядів, певних

суспільних сил чи фракцій, які загрожують фізичному існуванню конкретної

особи.

Туристична міграція – це короткострокові переміщення окремих верств

населення в межах однієї країни або міждержавне переміщення з метою

задоволення власних потреб, з можливим відпочинком.

Релігійна міграція – це міграція, що не має постійного характеру,

базується на віруванні певному релігійному культу, пов’язана з

паломництвом до святих місць.

Освітня міграція – переважно тимчасове переселення, з метою

отримання освіти та підвищення кваліфікації за межами адміністративно-

територіальної одиниці постійного проживання.

Трудова міграція – переміщення працездатних осіб між країнами, або

між адміністративно-територіальними утвореннями, з метою

працевлаштування, для забезпечення власних трудових потреб.

26

Рис. 1.2. Класифікація видів міграції населення


Відповідно до територіальної ознаки трудова міграція може бути

зовнішня – переміщення, що здійснює індивід за межами країни з метою

підвищення рівня життя або зміни постійного місця проживання.

Внутрішня – переміщення, що здійснює індивід в межах країни з

метою підвищення рівня життя або зміни постійного місця проживання.

За часовою ознакою розділяють трудову міграцію:

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ МІГРАЦІЙ

НАСЕЛЕННЯ

За видами

Політична Туристична Релігійна Освітня

Трудова

За територіаль

ною ознакою

Зовнішня

Внутрішня

Легальна

За часовою

ознакою

Постійна

(безперервна

)

Тимчасова

Сезонна

Кочова

Маятникова

За правовим

статусом

Нелегальна

За рівнем

кваліфікації

Низькокваліфі

кована

Кваліфікована

Висококвалі-

фікована

Інтелекту

альна

За сферами

діяльності

Сільськогоспо-

дарська

Будівельна

Промислова

Фінансово-

економічна

За видами

діяльності

(види робіт)

Соціальна

Технічна

Технологічна

Економічна

Професійна

Фінансова

Наукова

Освітня

Інноваційна

27

Постійну – переміщення осіб працездатного віку з метою

працевлаштування із зміною постійного місця проживання.

Тимчасову – переміщення осіб працездатного віку з метою

тимчасового працевлаштування без зміни постійного місця проживання.

Сезонну – переміщення осіб працездатного віку з метою

працевлаштування на сезонні роботи з подальшим поверненням на

батьківщину після закінчення сезонного найму.

Кочова – переміщення осіб працездатного віку між країнами на певний

період часу з метою короткотермінового працевлаштування з поверненням

на батьківщину.

Маятникова – епізодичне (щоденне, щотижневе, щомісячне)

переміщення населення від місць постійного проживання до місця роботи і

водночас систематично — у зворотний бік.

За правовим статусом розрізняють легальну трудову міграцію –

перетин державних кордонів і перебування в країні-реципієнті на законних

підставах, тобто за наявності в’їзної візи на певний термін або при

перебуванні в іншій країні, продовження терміну її дії. та нелегальну трудову

міграцію. Нелегальна трудова міграція – перетин державного кордону без

належного дозволу компетентних державних органів поза пропускним

пунктом, або з використанням фальшивих документів, з метою поліпшення

власного становища чи становища своєї родини, а також з метою захисту

своїх політичних або релігійних переконань.

Відповідно до системи категорій представлених на рис. 1.2 до мігрантів

низької кваліфікації відносять робітників, що мають загальну або початкову

середню освіту, низьку професійну підготовку, здатні виконувати тільки

підсобні роботи відповідно до встановленого інструктажу.

Кваліфіковані мігранти – це особи, які переважно із середньою

технічною або неповною вищою освітою, які не мають можливості (або

бажання) працевлаштуватися в країні проживання здатні виконувати

розумову та фізичну працю у соціальній та будівельній сферах.

28

Висококваліфіковані мігранти – це особи з вищою освітою, ступенем

магістра, або здобувають науковий ступінь, із значним досвідом роботи у

певній галузі, здатні виконувати висококваліфіковану роботу у

технологічній, економічній та фінансовій сферах.

Інтелектуальні мігранти – це переміщення осіб з вищою освітою або з

науковим ступенем, значним досвідом роботи у певній галузі, займаючих

провідні (керуючі) посади та здатних виконувати роботу в

високоінтелектуальних сферах: освіті, науці, технологіях.

Запропонована класифікація трудової міграції, дозволить розширити

напрями статистичного аналізу стану та розвитку процесів трудової міграції,

структурних зрушень основних показників міграційного процесу, надасть

можливість оцінити її розподіл та тенденції розвитку.

Зазначимо, що зменшення масштабів трудової міграції, багато в чому,

залежить від рівня інформаційного-аналітичного забезпечення та уміння

використовувати інформацію в процесі прийняття управлінських рішень. Що

стосується управління економікою, то воно потребує повної, достовірної

інформації щодо зростаючих обсягів трудової міграції, використання якої

користувачами породжує нову інформацію. В цьому сенсі соціально

орієнтована економіка нашої держаки ставить певні вимоги до статистичних

органів в отриманні об’єктивної інформації щодо трудової міграції та її

наслідків.

1.3. Причини та наслідки трудової міграції

Трудова міграція є одним з важливих соціально-економічних показників

розвитку країни. Вона має здебільшого добровільний характер, але

формується безпосередньо під впливом економічних, соціальних, політичних

та релігійних чинників, які і сприяють переміщенню населення із країн з

29

несприятливою соціально-економічною ситуацією до країн з кращими

умовами життя.

Трудова міграція має як негативний так і позитивний влив не тільки на

національну соціально-економічну систему, а й на світовий економічний

простір, забезпечує беззаперечні переваги як країнам-реціпієнтам, так і

країнам-донорам робочої сили. Тому причини, наслідки і способи

регулювання цієї глобальної проблеми досліджують науковці різних країн.

У науковій літературі існує різноманітна класифікація взаємозалежних

чинників, під впливом яких формуються напрями та масштаби трудових

міграційних процесів. Фактори, які впливають на переміщення трудоактивного

населення, діють одночасно, і певною мірою взаємозалежні, тож виявити окремі

компоненти міграційного процесу, сформовані під впливом одного чи двох

факторів, як правило, складно.

Найвагомішим чинником мотивів трудової міграції населення України є

відсутність стабільного доходу, який може гарантувати гідний рівень життя

трудового мігранта та його родини [78].

Проте у 2014-2015 роках найактуальнішим чинником, який призвів до

зростаючих масштабів внутрішнього переміщення осіб, стала нестабільна

військова, політична ситуація у Східних регіонах країни та Автономній

республіці Крим.

З моменту перебування України у стані неоголошеної війни на Сході

країни, з Луганської та Донецької областей до інших регіонів було

переселено більше мільйона осіб, у тому числі понад 200 тисяч дітей та

понад 2000 інвалідів та осіб похилого віку.

За даними Міжвідомчого координаційного штабу, загальна кількість

людей, що були переселені та забезпечені житлом для тимчасового

проживання з урахуванням людей, що були переміщені з Автономної

Республіки Крим та міста Севастополь, складає 801 тисячу осіб, у тому числі

141 тисяча дітей, а також 359 тисяч інвалідів та осіб похилого віку станом на

травень 2015 року..

30

У зв’язку із складною ситуацією на Сході України мешканці Донецької

та Луганської областей продовжують залишати небезпечну територію та

виїжджати з місць постійних обстрілів.

Сама процедура переміщення людини з однієї території на іншу не

завжди є домінантною у її свідомості. В першу чергу домінують саме

мотиваційні компоненти, чинники впливу на прийняття рішення. Реакція людей

на ту чи іншу соціально-економічну ситуацію може сформувати у населення

певні міграційні установки. Людина, виступаючи суб'єктом міграційного

процесу і приймаючи рішення відносно того чи іншого сценарію своєї

поведінки, дуже часто розглядає можливість зміни місця свого постійного

перебування. Мотиваційні установки формують певний тип міграційної

поведінки потенційного мігранта, впливаючи на рішення людини змінити місце

проживання – добровільно чи примусово.

В основі міграції зазвичай знаходиться певна соціально-економічна,

політична, релігійна або культурна невдоволеність індивіда та, як наслідок,

необхідність в задоволені цієї потреби. Існують наступні групи мотивів

міграції:

прагнення до «кращої долі»;

міграція із заздрості до жителів більш благонадійних місць – без

гуманітарних і політичних причин;

міграція внаслідок комплексу неповноцінності – деякі індивіди не

здатні знаходити себе в повсякденному житті і для них міграція –

вихід з такого становища, однак така міграція рідко буває успішною;

міграція як результат прагнення більш повно реалізувати свій творчий

або інтелектуальний потенціал – один з типів «витоку мозків»,

прагнення опинитися ближче до джерел знання;

міграція з міркувань безпеки;

міграція за політичними мотивами [33].

31

Водночас, для трудової міграції як соціально-психологічного явища

характерні такі домінуючі параметри:

зміна індивідом координат свого перебування, тобто переміщення

(фактор мобільності);

намір індивіда поліпшити своє матеріальне та (або) соціальне

становище (фактор потреб) [105].

Таким чином, можна виділити основні ознаки трудової міграції населення:

це переміщення, переселення, пересування людей, тобто – процес;

перетинання в процесі пересування як державних, так і

адміністративних меж територій;

тимчасова або постійна зміна місця проживання або роботи;

метою міграції є поліпшення соціально-економічного стану;

забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності.

Аналіз наукових публікацій вітчизняних вчених, присвячених проблемам

міграції населення дозволяє всі чинники впливу формування міграційного

процесу умовно розподілити на п’ять груп: економічні, соціальні, культурні,

політичні та екологічні (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Чинники впливу на трудову міграцію населення України

Чинники вибуття Чинники прибуття

Економічні:

Низька заробітна плата Висока заробітна плата

Низький життєвий рівень населення Висока якість життя

Високий рівень безробіття;

дисбаланс на ринку праці між попитом

та пропозицією на робочу силу

Наявність вільних робочих місць

Погані умови праці Гарні умови праці

Економічна нестабільність,

диспропорція економічного розвитку

регіонів

Стабільний розвиток економіки

Глобалізація світової економіки

32

Продовження табл. 1.1

Соціальні:

Неякісна система освіти Висока якість освіти

Недоступна (неякісна) система охорони

здоров’я

Доступна та високоякісна система

охорони здоров’я

Відсутність можливостей для

професійної самореалізації

Наявність можливостей для

професійної самореалізації

Політичні:

Відсутність ефективних державних

інструментів щодо міграційної політики

в державі

Лояльна міграційна політика урядів

країн призначення

Нерозвиненість демократії Розвинена демократія

Політична нестабільність Стабільність політичної системи

Корумпованість владних структур Відсутність корупції

Загроза безпеці життєдіяльності Відсутність небезпеки

Екологічні:

Забруднене навколишнє середовище Краща екологічна ситуація

Низька якість питної води та їжі Чиста питна вода та екологічно

безпечна їжа


Будь-який міграційний рух відбувається під дією комплексу мотивів.

Вони залежать від суб’єктивних та об’єктивних причин.

До основних причин трудової міграції належать наступні:

різниця між рівнем економічного розвитку країн;

національні відмінності у розмірах доходів від зайнятості;

діяльність ТНК і пов'язана з нею міжнародна мобільність капіталу;

масове безробіття;

бажання мати високий рівень та якість життя (якісну освіту, власне

житло, медичне, культурне обслуговування, максимально

самореалізуватися у житті, стати успішною людиною тощо);

політична та економічна кризи;

поглиблення регіональної та світової економічної інтеграції;

33

зростання попиту з боку лідерів світової економіки на інтелектуальну

робочу силу;

інформаційний фактор, а також чинники неекономічного характеру:

військові та релігійні конфлікти, національні, сімейні та етнічні

проблеми.

Прибічники неокласичної теорії особливу увагу зосереджують саме на

економічному чиннику міжнародної трудової міграції, пов'язаному з темпами,

масштабами, рівнем та структурою накопичення капіталу в різних країнах [34].

Різниця в темпах накопичення капіталу зумовлює відмінності сил

приваблювання або відштовхування робочої сили в різних регіонах світового

господарства, визначає напрямки переміщення трудових мігрантів між

країнами.

Темпи та розміри накопичення капіталу і рівень міграції певною мірою

взаємозалежні. Порівняно низька заробітна плата мігрантів і можливість

зекономити на оплаті праці вітчизняним працівникам дозволяє зменшити

витрати виробництва і тим самим збільшити нагромадження капіталу. Цієї ж

мети досягає організація виробництва в країнах з дешевою робочою силою.

Транснаціональні корпорації для прискорення накопичення капіталу

використовують не лише рух робочої сили до капіталу, а й переміщують свій

капітал до регіонів з надлишком робочої сили.

Масштаби накопичення капіталу безпосередньо впливають на рівень

зайнятості працездатного населення і, відповідно, на розміри відносного

перенаселення чи безробіття, які є основним джерелом трудової міграції [31].

Причиною переміщення робочої сили є також зміни в структурі потреб і

виробництва, спричинені науково-технічним прогресом. Скорочення обсягу

виробництва або ліквідація деяких застарілих галузей вивільняють робочу силу,

яка змушена мігрувати у пошуках зайнятості.

Трудовими мігрантами стають не лише безробітні, а й частина

працюючого населення, для яких рушійним мотивом міграції є пошук

34

вигідніших умов праці. На рис.1.3 представлена схема формування трудових

міграцій.

Трудові мігранти переміщуються з країн із низьким рівнем життя і

заробітків до країн, де ці показники набагато вищі. Національні відмінності в

оплаті праці є одним з об'єктивних чинників міграції праці. До трудової міграції

схильні ті, хто прагне більше заробити і покращити рівень життя. На схильність

до міграції впливає не стільки абсолютний рівень життя, скільки бажаний

рівень досягнень індивіда.

Рис 1.3. Схема формування трудових мігрантів


1,2 мільйона українців є трудовими мігрантами - про це свідчать дані

модульного вибіркового обстеження населення з питань трудової міграції

(далі - обстеження трудової міграції), яке проводилось у квітні –

червні 2012 р. Державною службою статистики України та Інститутом

демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України та в

Працездатне населення віком від

16 – 75 років

Економічно активне

населення Економічно неактивне

населення

Безробітні Зайняті

Ти

мчас

ово

без

роб

ітн

і

Пост

ійн

о

без

роб

ітн

і

Ти

мчас

ово з

айн

яті

Пост

ійн

о з

айн

яті

Особи, що зайняті корисною

працею

Сту

ден

ти о

стан

ніх

курсі

в н

авчан

ня

Пен

сіон

ери

вік

ом

до 7

5 р

оків

Інвал

іди

н

а

піл

ьго

ви

х у

мовах

Осо

би

зай

няті

у

дом

ашн

ьо

му

госп

од

арст

ві

35

рамках проекту Європейського Союзу "Ефективне управління трудовою

міграцією та її кваліфікаційними аспектами", який реалізується

Міжнародною організації праці (МОП) спільно з Міжнародною організацією

з міграції [48].

Серед трудових мігрантів переважають чоловіки, їх частка у трудових

міграціях складає 2/3 від загальної кількості трудових мігрантів. Частка

трудових мігрантів у загальний кількості чоловіків віком від 15 до 70 років

складає 4.8%, а частка жінок майже вдвічі менш – 2.2%. Інтенсивніше до

міграцій залучається сільське населення, його частка на 2.9% більша ніж

частка міського населення: 6,3% сільських жителів віком 15-70 років

залучалися до трудових міграцій, та тільки 2,2% міських жителів [48].

Працівники змінюють місце роботи не тільки тому, що існує надлишок

певних фахівців на визначеній території. Мігрують в пошуках роботи фахівці,

які за місцем проживання не можуть реалізувати свої потенційні можливості та

забезпечити бажаний рівень життя.

Таким чином, трудова міграція в умовах глобалізації економічного

розвитку є слабо регульованим складним і масштабним явищем, яке

викликає неоднозначні наслідки.

Статистичний підхід передбачає розгляд наслідків соціально-економічних

змін в країні, які відбуваються під впливом міграційних переміщень, зростання

обсягів викликає деформації, що можуть мати як негативний, так і позитивний

вплив на розвиток як країн-донорів, так і країн-реципієнтів.

На сьогоднішній день оцінка фахівцями процесів трудової міграції в

Україні має неоднозначний характер. З одного боку, трудова міграція є

об’єктивним наслідком процесів глобалізації (у т.ч. глобалізації ринків робочої

сили), знижує навантаження безробітних на одне вакантне робоче місце, сприяє

надходженню додаткових коштів (у т.ч. коштів інвестиційного призначення) до

України. Разом із тим трудова міграція має для країни-реципієнта безліч

негативних наслідків (соціального, економічного, психологічного характеру).

36

Міграція сприяє взаємозбагаченню національних культур, і водночас

створює проблему збереження національної самобутності як трудових

мігрантів, так і місцевого населення. Ліквідує надлишок робочої сили в

регіонах, тим самим створюючи конкуренцію на світовому ринку праці.

Узагальнені наслідки від трудової міграції представленні в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Наслідки трудової міграції

Негативні наслідки трудової міграції

Для країн-донорів Для країн-реципієнтів

- скорочення чисельності та деформація

структури населення;

- відтік "інтелекту" і кваліфікованих кадрів,

що призводить до зниження технологічного

потенціалу, культурного та наукового рівня;

- втрати країни пов’язані з відтоком

людського капіталу;

- поширення соціального сирітства;

- відток молодого покоління з регіонів

країни;

- постаріння населення та погіршення

трудоресурсного потенціалу країни;

- декваліфікації внаслідок виконання за

кордоном переважно низько кваліфікованих

робіт;

- неконтрольовані зростаючи масштаби

нелегальних мігрантів;

- підвищення тиску на внутрішній ринок

праці країни-реципієнта іноземної робочої

сили;

- висока імовірність виникнення тіньових

ринків праці та тіньових осередків

життєдіяльності іноземців;

- виникнення додаткових проблем,

пов’язаних з соціальним захистом

іммігрантів;

- відтік національної валюти у формі вивозу

чи переказу;

- втрата дешевих спеціалістів-імігрантів, при

їх поверненні на батьківщину;

- підвищення конкуренції на внутрішньому

ринку праці.

Позитивні наслідки

зниження напруги на ринку праці через

виїзд частини трудоактивного населення;

підвищення кваліфікації трудового

мігранта, що повернувся на батьківщину;

підвищення рівня життя родини трудового

мігранта;

можливість розвитку підприємництва та

поліпшення можливостей зайнятості

внаслідок створення нових робочих місць

колишніми трудовими мігрантами, які

заробили достатні для відкриття власної

справи суми грошей.

- поповнення ринку праці переважно

дешевою робочою силою;

- використання праці вже професійно

підготовлених працівників-мігрантів;

- заощадження коштів на професійній

підготовці високваліфікованих працівників;

- прискорення економічного зростання;

- підвищення конкуренції на внутрішньому

ринку праці, що дає можливість працедавцям

обрати найбільш ефективного працівника.

Джерело: складено автором за даними [68, 73,78,187]

Для України трудова міграція з однієї сторони, посилює депопуляцію

та зачіпає питання національної безпеки країни, сприяє вирішенню проблем

безробіття, повертається втратою якісно кращої робочої сили. негативно

37

впливає на демографічний розвиток. З іншої, грошові перекази, що

здійснюють трудові мігранти мають значний вплив на соціально-

економічний розвиток як регіонів так і країни в цілому.

Приватні трансферти трудових мігрантів сприяють макроекономічній

стабілізації країни, через підтримку платіжного балансу, збалансування

попиту на іноземну валюту, збільшення інвестицій, підвищення

кредитоспроможності, тобто їх цілком можна назвати засобом фінансування

економічної сфери, але не без вагомих побічних ефектів. На рис.1.4

представлено вплив приватних трансфертів на економіку країни.

Грошові перекази потенційно збільшують заощадження населення та

виступають джерелом інвестиційних ресурсів. У такому разі збільшується

попит на іноземну валюту, підвищується кредитоспроможність населення,

що в свою чергу впливає на збалансованість платіжного балансу.

Виступаючи засобом підвищення добробуту, приватні трансферти,

сприяють акумуляції людського капіталу завдяки інвестиціям в отримання

освіти, що в свою чергу підвищує професійні властивості робочої сили та є

чинником довгострокового економічного зростання.

Рис. 1.4. Концептуальна схема впливу приватних трансфертів

трудових мігрантів на економічний розвиток країни

Джерело: розроблено автором

Збільшення інвестицій

ТРУДОВА МІГРАЦІЯ

ПРИВАТНІ ТРАНСФЕРТИ

ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОГО ДОБРОБУТУ

зростання

рівня

зайнятості

заохочення до

самозайнятості

зменшення

банківської ставки

за кредитами

зростання

добробуту

домогосподарств

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

Стабілізація платіжного

балансу

Збалансування попиту на

іноземну валюту

Підвищення

кредитоспроможності

ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ

зменшення рівня

зареєстрованого

безробіття

збільшення

обсягів експорту

товарів і послуг

38

Як свідчать дані обстеження, проведеного в рамках проекту

Європейського Союзу “Ефективне управління трудовою міграцією та її

кваліфікаційними аспектами”, у 2013 році доходи у грошовій та натуральній

формі від трудових мігрантів отримали приблизно 700 тис. домогосподарств.

У грошовій формі такі доходи отримували 68,8% домогосподарств, середній

розмір якої складав 2000 доларів США.

На рис. 1.5 представлено число домогосподарств в Україні за розміром

грошової допомоги отриманої через перекази трудових мігрантів із-за

кордону.

Рис.1.5. Розподіл числа домогосподарств за розміром зовнішніх

приватних трансфертів в Україну у 2013 році

Джерело: розроблено автором за даними1

Середній розмір грошової допомоги на одне домогосподарство у

міській місцевості складав 1342 долари США, що в 1,7 разів менше ніж у

домогосподарств сільської місцевості. Середній розмір допомоги у сільській

місцевості на одне домогосподарство становив 2256 доларів США. Грошові

трансферти, що надходять із-за кордону є важливим джерелом сукупного

1 обстеження проведені в рамках проекту Європейського Союзу “Ефективне управління трудовою

міграцією та її кваліфікаційними аспектами”

39

доходу саме сільських домогосподарств, оскільки у міського населення

більше можливостей заробляти в Україні, і трудові міграції серед городян

менш поширені.

На рис. 1.6 представлено структуру використання грошових переказів.

Рис. 1.6. Структура використання домогосподарствами грошових

переказів в Україні за 2013 рік

Джерело: розроблено автором 2

Аналіз напрямів використання домогосподарствами грошових

переказів із-за кордону свідчить, що головною статтею витрат є задоволення

щоденних потреб, на які витрачаються 41% домогосподарств, на другому

місці – придбання товарів довготривалого використання – 30%.

Домогосподарства також інвестують грошові трансферти в освіту (10% ) та

житло(12%), лише 7% йдуть на заощадження отриманих коштів.

Грошові перекази трудових мігрантів складають значну частину

національного доходу багатьох країн світу. У 2014 році відношення

приватних грошових переказів до ВВП у Таджикистані становило 45%, у

Молдові – 38%, Лівані – 24%. В Україні, за оцінкою НБУ, відношення

обсягів приватних грошових переказів до ВВП у 2014 році склало близько

5%.

2 обстеження проведені в рамках проекту Європейського Союзу “Ефективне управління трудовою

міграцією та її кваліфікаційними аспектами”

40

Проте, НБУ фіксує лише офіційні перекази, а це менша частина від

переказів грошових трансфертів трудових мігрантів.

У табл. 1.3 представлена динаміка обсягів приватних грошових

переказів в Україну.

Таблиця 1.3

Динаміка обсягів приватних грошових переказів в Україну3

Джерело: складено автором за даними Національного Банку України

3 (за методологією платіжного балансу згідно з 6-м виданням Керівництва з платіжного балансу та

міжнародної інвестиційної позиції (КПБ 6))

Млн. дол. США

Показники 2010 р. 2011 р. 2012р. 2013р. 2014р.

9 міс.

Надходження - усього 5862 7019 7526 8537 5105 З них:

– через коррахунки банків 2 959 3 252 3 278 3 293 1 813

– через міжнародні

платіжні

системи

2 126 2 804 3 213 4 084 2 600

– неформальними

каналами 777 963 1 035 1 160 692

у тому числі:

1. Оплата праці

(без урахування податків та

витрат у країні

перебування)

3373 4022 4619 5652 3358

з неї:

– грошові кошти, що ввезені

неформальними каналами 455 569 654 780 464

2. Приватні трансферти 2489 2997 2907 2885 1747

у тому числі:

Грошові перекази

робітників, що працюють

за кордоном більше року

1 560 1 890 1 749 1 531 929

з них:

– грошові кошти, що ввезені

неформальними каналами 322 394 381 380 228

Інші приватні

трансферти 929 1 107 1 158 1 354 818

Довідково:

обсяги грошових переказів у

% до ВВП

4,3 4,3 4,3 4,7 5,0

41

У 2010 році більша частина грошових переказів в Україну надійшла

через коррахунки банків, що становить майже 3 млрд. дол. США. 2 млрд.

дол. США переказів було здійснено за допомогою міжнародних платіжних

систем. Також, за оцінками НБУ, 777 млн. дол. США було ввезено в Україну

неформальними шляхами.

Обсяги приватних трансфертів у 2011 році збільшилися у порівнянні з

2010 роком на 19,7% і становили 7,1 млрд. дол. США. Грошові перекази, що

надійшли через кореспондентські рахунки збільшилися на 9,9%, через

міжнародні платіжні системи на 31,8%; через неформальні канали на 23,9%

у порівнянні з попереднім роком.

У 2012 році загальні обсяги грошових переказів трудових мігрантів в

Україну було оцінено в 7,6 млрд. дол. США. Відношення обсягів грошових

переказів до ВВП майже не змінилося з попередніми роками і становило

4,3% до ВВП.

У 2013 році, за даними НБУ в Україну надійшло 8,6 млрд. дол. США,

що на 1,011 млрд. доларів більше у порівнянні з попереднім роком.

Сума приватних трансфертів за 9 місяців 2014 року складала 5,1 млрд.

дол. США приватних грошових переказів, з урахуванням оплати праці,

приватних переказів трудових мігрантів та інших приватних трансфертів4.

Поступово змінюється і структура грошових переказів за каналами

надходжень. Зростає привабливість міжнародних платіжних систем для

здійснення трансферу коштів із-за кордону у порівнянні з попередніми

роками. Популярність каналів здійснення грошових переказів залежить від

країни знаходження трудового мігранта. Зокрема в таких країнах як Росія,

Іспанія, Португалія, Ізраїль, Туреччина найбільше використовують

міжнародні платіжні системи для грошового трансферу. Трудові мігранти,

що знаходяться у таких країнах як Німеччина, США, Греція, Швейцарія,

4 www.bank.gov.ua, Національний Банк України, Генеральний економічний департамент,

Департамент платіжного балансу.

http://www.bank.gov.ua/

42

Нідерланди віддають перевагу переказам, що здійснюються через банківську

систему.

У Додатку А представлено географічний розподіл та обсяги потоків

приватних грошових переказів, що надійшли в Україну офіційними каналами

через банківську систему та з використанням міжнародних систем переказу

коштів.

У середньому дві третини обсягів грошових переказів надходить в

Україну з країн далекого зарубіжжя, третина – з країн СНД. При цьому Росія

залишається однією з головних країн залучення трудових мігрантів з

України, а також найбільшим донором грошових потоків в Україну. Так, у

2014 році за 9 місяців з Росії надійшло 1595 млн. дол. США, що на 29%

більше ніж за 2013 рік.

Серед країн дальнього зарубіжжя лідерами залишаються США та

Німеччина від загальних обсягів грошових переказів в Україну. Варто

відзначити збільшення грошових переказів в Україну з таких країн як Кіпр,

Греція та Італія.

Найбільші обсяги нелегальних грошових переказів надходять у західні

регіони України – понад 10 млрд дол. США на рік, що майже вдвічі більше,

ніж у центральних та східних областях і втричі більше, ніж на Півдні країни.

Найбільші нелегальні канали переказу коштів трудових мігрантів надходять з

Польщі, Іспанії та Чехії.

Обстеження домогосподарств свідчать, що приватні трансферти

відчутно впливають на розвиток прикордонних територій, насамперед у

Західних областей. Зокрема, мешканці цих регіонів краще забезпечені

товарами тривалого користування і новим житлом порівняно з територіями,

що безпосередньо не межують із західними кордонами. У західних регіонах

будується утричі більше приватного житла, ніж на сході чи у центрі країни.

Сім'ї, які отримують перекази, мають уп'ятеро більше заощаджень, ніж в

середньому в Україні. В активних міграційних регіонах також значно вищий

рівень підприємницької діяльності, зокрема, найбільша частка малих

43

підприємств в обсягах виробленої продукції - 8-12%. В середньому в Україні

цей показник становить 5%. Крім того, рівень доходу малих підприємств і

самозайнятого населення також вищий у тих регіонах, де вищий рівень

надходження грошових переказів.

Сьогодні грошові перекази – це ефективний механізм боротьби з

бідністю. Грошові трансферти забезпечуючи проживання сімей трудових

мігрантів. Ці кошти спрямовуються на різні споживчі потреби

домогосподарств.

У зв’язку з антитерористичною операцією, трудові мігранти стали

відігравати ключову роль іноземних інвесторів у розвитку регіональної

економіки. Відповідно до інформації міжнародних громадських об'єднань,

грошові надходження від трудових мігрантів можуть бути більшими за

доходи від ключових експортних галузей – металургії та аграрного сектора.

Сьогодні дедалі більше постає питання не тільки щодо обсягів

грошових переказів, а й щодо того як цей фінансовий ресурс використати на

розвиток регіональної та національної економік, щоб грошові трансферти

мігрантів стали справжнім джерелом інвестицій, генератором економічного

розвитку регіонів та країни загалом.

Мінімізація негативних наслідків від трудової міграції для країн-

донорів потребує адекватного реагування з боку держави, шляхом

інтенсивного впровадження механізмів регулювання трудових міграційних

потоків використовуючи при цьому ефективні методи, інструменти та важелі.

Впровадження такого механізму має відбуватися на чотирьох рівнях:

регіональному, національному, міжнаціональному та транснаціональному, де

контроль та методи управління будуть здійснюватися відповідними

органами.

Тобто, ефективна міграційна політика має враховувати інтереси

регіонів, національних держав, міжнародних організацій та міждержавних

інституцій. Взяті разом, вони утворюють глобальну систему регулювання

44

трудової міграції, яка є складовою системи міжнаціонального регулювання

[179, c. 258].

Пошук ефективної міграційної політики є важливим завданням для

національних урядів з метою отримання позитивного ефекту від зазначених

процесів як для країн-донорів так і для країн-реціпієнтів.

1.4. Інтелектуальна трудова міграція населення

З поширенням глобалізаційних процесів у світі істотно зросла трудова

мобільність. Основна форма прояву цієї мобільності полягає в міграції як

трудових, так і інтелектуальних ресурсів, як у межах однієї країни, так і між

різними країнами.

В контексті глобальної інтеграції Україна посідає одне з провідних місць

у рейтингу країн-донорів з постачання інтелектуальних,

висококваліфікованих та некваліфікованих трудових кадрів.

В умовах розвитку міжнародних економічних відносин поширюються

міграційні процеси, характерною складовою яких є інтелектуальна трудова

міграція. Інтелектуальна міграція є особливою загрозою соціально-

економічного розвитку країни, оскільки одним із важливих факторів

економічного і соціального прогресу є збереження науково-технічних кадрів

країни. На сьогоднішній день понад 30% українських вчених працюють на

розвиток економіки зарубіжних країн [187].

Проблема комплексного статистичного дослідження інтелектуальної

міграції в контексті європейської інтеграції ще не знайшла свого належного

висвітлення у науковій літературі.

45

Сьогодні вельми необхідно поглибити наукові дослідження

інтелектуальної міграції в контексті розвитку України, розглянути проблеми

міжнародного переміщення наукових кадрів в умовах ринкового середовища.

Інтелектуальна міграція притаманна майже всім країнам, і особливо тим,

в яких попит на фахівців з вищою освітою значно менший ніж їх пропозиція.

У такому випадку країни стають так званими інтелектуальними донорами,

оскільки значна частина їх високоосвічених громадян мігрує, як правило, до

економічно розвинених країн.

У сучасному науковому дискурсі дослідники розходяться в думках щодо

визначення «інтелектуальний мігрант» та «висококваліфікований мігрант».

Постає питання відносно того, яких фахівців слід включити в категорію

високої кваліфікації, а яких до інтелектуальної. Також існують розбіжності

щодо тривалості міграції, деякі науковці вважають мігрантами тільки тих, що

виїхали на постійне місце проживання, інші дослідники вважають за

необхідне враховувати також міграції, що пов’язані з виїздом на роботу за

контрактом та навчанням.

На рис.1.7 представлено класифікацію видів трудової міграції

відповідно до встановленої мети.

Відповідно до класифікації видів трудової міграції представлених на

рис. 1.7 до мігрантів низької кваліфікації відносять робітників, що мають

загальну або початкову середню освіту та низьку професійну підготовку,

здатні виконувати тільки підсобні роботи відповідно до встановленого

інструктажу.

Кваліфіковані мігранти – це особи, які переважно мають базову вищу

освіту, але без можливості (або бажання) працевлаштуватися в країні

проживання за фахом.

Висококваліфіковані мігранти – це особи, з повною вищою освітою із

значним досвідом роботи у відповідній галузі, здатні виконувати

висококваліфіковану роботу у технологічній, економічній та фінансовій

сферах.

46

Інтелектуальні мігранти – це особи, з науковим ступенем кандидата

або доктора наук, які виїжджають закордон, часто за запрошенням,

контрактом працюють переважно у високоінтелектуальних сферах.

Англійський учений Дж. Солт вважає, що висококваліфікований мігрант

– це фахівець, який має вищу освіту. Однак, за переконанням іншого

англійського дослідника А. Вільямса, будь-який мігрант може передавати

свої знання у країні прибуття, а відтак – вважатися висококваліфікованим.

Найближчим до істини може бути тлумачення, запропоноване

австралійським науковцем Р. Іредейлом: висококваліфіковані мігранти – це

іноземні працівники, які мають вищу освіту або володіють значним досвідом

у певній сфері професійної діяльності [142, с. 339-34].

Рис. 1.7. Класифікація видів трудової міграції за освітньо-

кваліфікаційними ознаками


Низькокваліфікований мігрант Сільське господарство

Трудові мігранти

За рівнем освіти

Повна загальна

середня

Базова або неповна

вища

Повна вища

За кваліфікацією

Кваліфікований мігрант

Висококваліфікований

мігрант

Наявність

наукового ступеня

Інтелектуальний

мігрант

За секторами

економіки

Будівельництво

Промисловість

Послуги

47

У своїх роботах О. Грудзінський розглядає міжнародну науково-

технологічну співпрацю, її причини, переваги та бар’єри, звертає увагу на

можливість міждержавної кооперації без «відпливу інтелекту». В. Федорінов

акцентував свою думку на необхідності формування і розвитку ефективного

ринку інтелектуальної власності в Україні. Л. Лєденьова описує відтік

молодих спеціалістів та студентів, що навчаються за кордоном, розглядає

сучасний етап «відпливу молодих умів» в контексті інтернаціоналізації

освіти та глобалізації інтелектуальної еліти.

Таким чином, поняття «висококваліфікований мігранта» та

«інтелектуальний мігрант», можна вважати синонімами, оскільки вони

відображають місце і функції особи в економічній системі, її здібності до

професійної праці, що значною мірою є подібні.

Сьогодні міграційна політика багатьох розвинутих країн світу

ґрунтується на принципах заохочення та приваблення інтелектуального

мігранта. Високорозвинені держави світу підійшли до формування

економічної системи, шляхом розвитку інтелектуального продукту, якій

потрібні працівники з розвинутими розумовими, аналітичними здібностями,

умінням своєчасно реагувати на новітні тенденції розвитку, з високим рівнем

самоорганізації, самоконтролю та моральності. Соціально-економічний

прогрес країни залежить від створення необхідних умов для формування

знань, ідей та інформації, від здатності національних інституцій продуктивно

їх використовувати. Саме тому високорозвинені країни світу не тільки

дбають про примноження і якісне зростання власного інтелектуального

капіталу, створюючи науково-технологічні парки, лабораторії, інвестуючи у

розвиток навчальних та наукових установ, але й активно формують попит на

іноземних інтелектуальних спеціалістів.

Україна ще володіє досить вагомим науково-технічним кадровим

потенціалом. Але, на жаль, внаслідок цілої низки політичних, економічних,

соціальних проблем вже втратила близько третини свого наукового

потенціалу і продовжує втрачати. Неналежна увага до збереження та

48

відновлення наукового потенціалу призвела до зменшення на 50%

чисельності науковців середнього віку та майже на 60% молодшого

наукового персоналу [96].

Останнім часом в Україні у системі підготовки кадрів та формування

кадрової політики щодо фахівців вищої кваліфікації накопичилось багато

проблем, що потребують негайного вирішення. Існує значний розрив між

підготовкою наукових кадрів та їх залученням до роботи у науковій сфері,

незважаючи на те, що чисельність докторів та кандидатів наук в країні

зростає. Частка залучених до наукової та науково-технічної діяльності,

неухильно скорочується. Протягом 2001 – 2014 рр. кількість докторів наук

збільшилася на 42%, однак їх кількість у сфері наукової та науково-технічної

діяльності зросла тільки на 8%. Чисельність кандидатів наук, за період, що

розглядається, зросла на 46%, однак кількість тих, хто займається науковою

роботою, зменшилась на 34,7%. Це свідчить про те, що фахівці з науковим

ступенем, особливо молодь, більш схильні до трудової міграції [96].

На рис. 1.8 представлена динаміка числа інтелектуальних мігрантів з

України протягом 2011 – 2014 рр.

Рис. 1.8. Динаміка числа інтелектуальних мігрантів з України

за 2011 – 2014 рр. (осіб)

Джерело:розроблено автором за даними [7, 13, 15].

49

Результати дослідження свідчать про збільшення чисельності

інтелектуальних мігрантів.

До причин, які спонукають зростання інтелектуальної міграції

відносять економічні, політичні, соціальні чинники, що діють в умовах

наявної глибокої кризи вітчизняної науки.

Інтелектуальні мігранти виїжджають за межі національних кордонів не

лише в пошуках вищої матеріальної винагороди за свою працю, а також у

пошуках технологічно оснащених лабораторій, сучасних робочих місць, які

мають комфортніші умови праці.

Причини, які спонукають частину інтелектуальної еліти емігрувати з

України представлені на рис. 1.9 [148, с. 58].

Рис. 1.9. Причини інтелектуальної міграції з України

за 2013-2014 рр.

Джерело: складено автором за даними результатів досліджень науковців

Інституту регіональних досліджень НАН України

50

Після отримання Україною незалежності реципієнтами інтелектуальної

міграції були найближчі країни-сусіди: Росія та Польща, але в теперішній час

її географічні напрями значно розширилися. Основними цільовими країнами

зовнішньої міграції висококваліфікованих кадрів стали США, Німеччина,

Ізраїль, Канада, Росія та Польща (рис. 1.10).

Потік співвітчизників, що їдуть працювати в Америку, стрімко зростає.

Оскільки політика США спрямована на залучення іноземного інтелекту, що

здійснюється на державному рівні.

Рис. 1.10. Структура інтелектуальних мігрантів України за країнами

призначення у 2013 – 2014 рр.

Джерело: складено автором за даними, [195].

Значна кількість університетів запрошують іноземних талановитих

студентів на навчання, надають освітні послуги, пропонують гранти,

стипендії з подальшим працевлаштуванням та гарантованою високою

заробітною платою і в майбутньому натуралізацію5 в США. Україна виступає

5 Натуралізація - юридичний процес набуття громадянства на основі добровільного

бажання здобувача.

51

інтелектуальним донором для США, оскільки 30% висококваліфікованих

українських мігрантів в цій країні нині задіяні у сфері науки і техніки [11].

Країни Європи також впроваджують державну політику щодо

залучення інтелектуальних мігрантів. Серед головних чинників, які

приваблюють висококваліфікованих мігрантів є наступні: створення

сприятливого середовища для акумуляції наукових знань, створення

міжнародних програм з інформаційного обміну для підвищення кваліфікації.

Також важливими чинниками є міжнародне співробітництво – можливість

здійснювати зарубіжні відрядження, що сприяють приєднанню до досягнень

світової науки і ділової культури. Тим самим відбувається трансформація у

розвитку дослідника чи викладача, відповідно до принципів розвитку і

функціонування суспільства.

За незмінних економічних, політичних, соціальних та інших умов за

2014 – 2016 рр. Україна у середньому може втратити 90 кандидатів наук та

16 докторів наук. Через відтік інтелектуальних мігрантів країна втрачає

наукові кадри, що в свою чергу, негативно впливає на розвиток національної

економіки.

На сьогоднішній день науковці не можуть дійти єдиного висновку

щодо наслідків інтелектуальних міграцій для країн-донорів. З одного боку,

відплив мігрантів негативно впливає на соціально-економічний розвиток

країни. З іншого – фахівці, що повертаються на батьківщину,

використовують у науково-технічній діяльності отримані передові знання,

уміння і досвід, поліпшують професійні навики за рахунок переваг

отриманих під час перебування за кордоном.

До позитивних наслідків можна віднести процес «циркуляції мізків».

Знання та досвід інтелектуального мігранта, отриманні під час роботи в

розвинених країнах світу, згодом можуть використовуватися для розвитку

своєї країни. Тимчасовий виїзд вчених для участі у дослідженнях та проектах

сприяє інтеграції України до світового науково-технічного й освітнього

співтовариства.

52

Результати проведених досліджень, що використовують дані країн-

реципієнтів, свідчать про позитивний економічний ефект від використання

залученої інтелектуальної праці. По-перше, мігрант отримує значно менші

виплати, порівнюючи з корінним населенням, з соціального страхування,

сплачуючи при цьому більше податків і внесків. По-друге, країна не витрачає

кошти на навчання майбутнього науковця, а одразу отримує прямий

економічний ефект від працевлаштування інтелектуального мігранта,

оскільки доходи, які він створює своєю працею, значно перевищують

витрати на підготовку науковців.

Залучення інтелектуальних мігрантів сприяє розвитку економіки,

зростання її інноваційної та інтелектуальної сфер, активізації господарських

проектів.

Мінімізація інтелектуальних втрат потенціалу країни потребує

адекватного реагування з боку держави, шляхом інтенсивного впровадження

механізмів регулювання.

Ефективна міграційна політика має включати в себе інтереси

національних держав, міжнародних організацій та міждержавних інституцій.

Взяті разом, вони утворюють глобальну систему регулювання міжнародною

міграцію, яка є складовою системи глобального управління [5, c. 258]. Для

реалізації ефективного функціонування міграційної політики як на

державному, так і на міжнародному рівні має бути сформований ефективний

механізм регулювання міграційних процесів, міграційний контроль з

урахуванням вимог національної безпеки і потреб національних економік в

іноземній робочій силі.

Кінцевою метою має стати не припинення міграцій, що в умовах

глобалізації неможливо, а впровадження ефективного механізму вільної

циркуляції мігрантів зокрема перетворення незворотної еміграції у

тимчасову.

53

Для регулювання інтелектуальної міграції, країна також має спрямувати

свою політику на розвиток та ефективне використання інтелектуального

потенціалу:

забезпечити виконання Закону України “Про наукову та науково-

організаційну діяльність” у частині фінансування наукової сфер на

рівні 1,7% ВВП;

забезпечити гідну заробітну плату науковому потенціалу країни;

забезпечити оновлення матеріально-технічної бази науково-дослідної

сфери;

створити сприятливі умови праці, з оснащеними необхідними

технічними засобами лабораторіями, що сприятиме реалізації творчого

та інтелектуального потенціалу;

стимулювати вітчизняний бізнес до ефективного використання

наукових розробок українських учених;

забезпечити участь у міжнародних програмах з інформаційного обміну

для підвищення кваліфікації і інтелектуального потенціалу вченого;

сприяти міжнародному співробітництву зокрема програмам обміну.

Політична ситуація, що склалася на тимчасово окупованих територіях

України, призвела до збільшення масштабів інтелектуальної трудової

міграції у зонах бойових дій. Станом на кінець листопада 2014 року з 39

вищих навчальних закладів Донецької та Луганської областей, які опинилися

в окупації, лише дев'ять переїхали в інші міста України. Інші вищі навчальні

заклади не залишили окуповану територію з різних причин: не впевненні у

забезпеченні матеріально-технічної бази на нових місцях, навчально-

методичною літературою, викладацькими кадрами для повноцінного

функціонування закладів.

Наразі Міністерство освіти і науки України не має можливості

забезпечити переїзд всіх вищих навчальних закладів. Для цього не вистачає

вільних приміщень, які б змогли прийняти університети та інститути

54

Донеччини та Луганщини. Не має й можливості надати гуртожитки для

студентів та працівників навчальних закладів. Окрім цього, переїзд в інший

регіон призупинить навчальний процес, і створить нові умови для

збільшення масштабів трудової інтелектуальної міграції.

Станом на 3 квітня 2015 року Міністерство освіти і науки України

оголосило, що дипломи вищих навчальних закладів, які залишаються на

окупованій частині території України, являються недійсними. Такі дипломи

не визнає жодна країна світу та Україна. За даними Міністерства освіти і

науки, на сьогодні з територій сходу України, підконтрольних угрупованням

"ДНР" і "ЛНР", виїхало щонайменше 60% студентів та викладачів. Проте,

географія їх пересування і досі невідома, оскільки не існує статистичних

даних щодо зарахування переміщених студентів до українських вузів та щодо

працевлаштування науково-педагогічних працівників у вищі навчальні

заклади інших регіонів України.

Тож нині ситуація із здобуттям вищою освіти та працевлаштуванням

науково-педагогічного складу залишається складною і виходу з конфліктної

ситуації, яка склалася, поки що немає. Політична нестабільність та участь

України у неоголошеній війні призвели до збільшення масштабів трудової

інтелектуальної міграції.

На сьогоднішній день офіційні статистичні джерела не в змозі оцінити

реальні масштаби інтелектуальної міграції, через відсутність єдиних

уніфікованих методичних підходів щодо вимірювання інтенсивності

міграційних процесів висококваліфікованих працівників. Це негативно

позначається на можливості оцінки кількісних та якісних параметрів

інтелектуального заробітчанства. Першим важливим кроком у державній

політиці щодо підвищення інформаційного рівня статистичної інформації

має бути впровадження найсучасніших технологій її обробки та

вдосконалення спостережень міграційних процесів.

55

1.5. Механізм регулювання трудової міграції

З часу здобуття незалежності та зростання відкритості українського

суспільства в Україні помітно активізувалися процеси зовнішньої трудової

міграції. Це, в свою чергу, потребує впровадження виваженого механізму

регулювання щоб трудова міграція не стала загрозою національній безпеці

України та гальмом економічного розвитку.

Нажаль, країна з часів проголошення своєї незалежності, приділяла

йому недостатньо уваги. Першим документом в цій сфері можна вважати

схвалені Указом Президента України від 18.10.1997 р. № 1166/97 Основні

напрями соціальної політики на 1997–2000 рр., де констатувалося, що

Україна є експортером робочої сили, однак окремо питання зовнішньої

трудової міграції не розглядалися. Лише в аналогічному Указі Президента

України від 24.05.2000 р. № 717/2000 пріоритетні напрями регулювання

міграційних процесів доповнювалися трьома положеннями щодо трудової

міграції громадян, а саме: захист соціально-економічних інтересів і прав

українських працівників-мігрантів; збереження трудового та

інтелектуального потенціалу країни; створення правових і соціально-

економічних засад регулювання зовнішньої трудової міграції громадян

України.

Зусилля країни спрямовувалися передусім на укладання угод з іншими

країнами про працевлаштування громадян, однак такі договори часто взагалі

не виконувалися або виконувалися неналежним чином унаслідок відсутності

чи неефективності механізмів їх реалізації. Ще одним напрямом регулювання

стало ліцензування діяльності посередників у працевлаштуванні за кордоном

та контроль за додержанням ліцензійних умов з метою сприяння офіційній

зайнятості трудових мігрантів. Однак послугами таких посередників

користувалася вкрай незначна частка працівників-мігрантів.

56

Ефективним методом регулювання трудовими міграційними процесами

на національному рівні мають стати інструменти державного та ринкового

механізмів.

На рис. 1.11 запропоновано механізми регулювання трудовими

міграційними процесами.

Зростання міграційних потоків і високі ризики негативних соціально-

економічних наслідків цього явища вимагають вдосконалення міграційної

політики відповідно до реалій.

Рис. 1.11. Механізми регулювання трудових міграційних процесів

Джерело: розроблено автором за даними [3,5]

Механізми

регулювання

трудових міграцій

Державні інструменти

механізму Ринкові інструменти

Нормативно-

правові

Організаційні

Адміністративн

і

Інформаційні

Закони

Постанови

Нормативно-правові акти

Міжнародні угоди

Міжнародні освітні

програми

Програми соціального

захисту населення

Програми легалізації

трудової міграції;

Програма обов’язкового

ліцензування та реєстрації

трудових мігрантів

Програми доступності

інформації

Збалансований ринок праці

Збалансований механізм

цінової ринкової політики

на ринках: засобів

виробництва, житла, товарів

та послуг

57

Міграційна політика вимагає інтенсивного впровадження ринкових

механізмів регулювання, пристосовуючись і враховуючи інтереси всіх

учасників глобального міграційного процесу. Процес регулювання міграції

процесами має здійснюватися на чотирьох рівнях: регіональному,

національному, міжнаціональному та транснаціональному, де контроль та

методи управління будуть здійснюватися відповідними органами. На

кожному з рівнів має визначатися ефективність міграційної політики (рис.

1.12).

Рис. 1.12. Система регулювання трудовою міграцією

Джерело: розроблено автором за даними [3,4,5.]

Рівні регулювання трудових міграцій

Національний Міжнародний Транснаціональ

ни

Здійснення

заходів в межах

країни

міністерствами та

відомствами

відповідно

Здійснення в

регіонах світового

співтовариства.

Через структуру

ООН: міжнародна

організація праці,

Міжнародна

організація

міграції

Заходи здійснюється

створеними

інтеграційними

угрупуваннями країн

на підставі

укладених

двосторонніх або

багатосторонніх

договорів та діючої

законотворчої

процедури

Політ

ичн

ий

Регіональний

Здійснення

заходів щодо

регулювання в

межах регіону

місцевими

органами влади

Напрями регулювання трудових міграцій

Норм

ати

вн

о-

прав

ови

й

Екон

ом

ічн

ий

Соц

іальн

ий

Тех

ніч

ни

й

(ко

ор

ди

нац

ійн

ий)

Інст

иту

цій

ни

й

Інф

орм

ацій

ни

й

58

Механізм регулювання трудової міграції – це взаємодія важелів,

інструментів, методів, прийомів та напрямів, за допомогою яких відбувається

взаємодія регіонів, держав, щодо обміну робочої сили та регулювання

трудової міграції на різних рівнях (рис. 1.13).

Рис. 1.13. Місце та роль статистичного аналізу трудової міграції в

системі державного регулювання економіки

Джерело: розроблено автором за даними [3,4,5]

Підсистема регулювання трудової міграції

Механізм державного

регулювання економіки Підсистема державного регулювання трудової міграції

Цілі:

Регулювання

міграційних

процесів,

пов’язаних з

працевлаштуванням


в різних видах

економічної діяльності

Концептуальні

положення стратегії


трудовою міграцією

Теоретичні засади

державного


трудовою

міграцією

Важелі

грошово-

кредитні;

правові;

податкові;

фінансові;

адміністративн

і;

державні

контракти

Інструменти

- Програми:міжнародного

співробітництва з

питань регулювання

потоків робочої сили;

розроблення спільної

міграційної політики;

соціального партнер-

ства, регіонального

розвитку, тощо

- Проведення стати-

стичних досліджень та

моніторингу трудової

міграції населення.

Методи

- адміністрат

ивно-

правові;

- економічні;

- соціальні;

- оперативні

Державна політика


Цілі: Стабілізація ситуації

на регіональних

ринках праці щодо

встановлення

раціональної

структури зайнятості

в різних видах

економічної

діяльності з

урахуванням руху

робочої сили та

переміщення


Принципи

доступності,

конкурсності,

незалежності,

гласності,

у працевлаштуванні,

у здобутті

кваліфікації,

отриманні робочого

місця (вакантного

посади) Напрями і засоби регулювання трудовою

міграцією

Реалізація заходів державного

регулювання трудової міграції

59

Механізм регулювання трудової міграції з одного боку, представляє

довготривалу міграційну політику спрямовану на стабілізацію трудових

міграційних потоків, а з другого, вирішенню поточних проблем.

Механізм регулювання трудових міграцій має здійснюється на основі

національного законодавства приймаючих країн і країн, що експортують

робочу силу, а також на основі міжнародних, міждержавних і міжвідомчих

угод між ними.

Важелі регулювання трудовою міграцією – засоби за допомогою, яких

регулюється механічне переміщення трудоактивного населення.

До основних важелів регулювання трудової міграції відносяться:

- грошово-кредитні;

- правові;

- податкові;

- фінансові;

- адміністративні;

- державні контракти.

Інструменти регулювання трудовою міграцією – це програми

регулювання міграційних процесів, які використовуються країнами-

учасницями, для регулювання трудовою міграцією на регіональному,

національному та міжнародному ринках праці.

До основних інструментів регулювання трудової міграції відносять

наступні програми:

- програми міжнародного співробітництва з питань регулювання потоків

робочої сили;

- програми розроблення спільної міграційної політики;

- програми соціального партнерства,

- програми регіонального розвитку з урахуванням особливостей

формування трудових міграцій, тощо

Механізм регулювання трудовою міграцією включає методи

державного впливу на масштаби трудової міграції.

60

До основних методів регулювання зовнішньої трудової міграції

відносять:

- адміністративно-правові;

- економічні;

- соціальні;

- оперативні.

Перші включають в себе заходи законодавства, що визначають

юридичний, політичний і професійний статус мігрантів в країні. Заходи

економічного регулювання покликані створювати мотиваційні стимули для

оптимізації трудових міграційних потоків. Завданням соціальних заходів є

створення належних умов для життєдіяльності мігрантів, соціальний та

правовий захист. Оперативні заходи виконують коригувальну і координуючу

функції, а також здійснюють моніторинг трудових міграцій.

Основою для механізму регулювання трудовою міграцією виступають:

статистична інформація, аналіз, прогноз та висновки щодо обсягів трудової

міграції, вони формують підґрунтя для прийняття адміністративних рішень

коригувань або розробки нових законів, постанов, політик уряду тощо.

Ефективність перелічених вище методів залежить від їх узгодженості,

комплексності та системності реалізації.

Розробка та впровадження механізмів регулювання трудових міграцій

має передбачати моніторинг стану та обсягів трудової міграції, з метою

контролю даного процесу спостереження стану реалізації заходів

регулювання та внесення необхідних коректив.

Моніторинг повинен відповідати наступним вимогам:

- безперервність – здійснюється на основі постійного визначення та

контролю статистичних показників, що характеризують поточний

стан та масштаби міграційних процесів;

- спрямованість – виявляє закономірності міграційних процесів на основі

статистичного спостереження зі зміною блоків статистичних

показників;

61

- підпорядкованість –має бути системним і структурованим, відповідати

цілям і задачам дослідження;

- дотримання моніторингових процедур – виявлені результати

дослідження повинні давати якомога більш повне уявлення щодо

стану трудових міграційних процесів та методів регулювання ними;

- результативність – дані моніторингу мають слугувати підґрунтям для

прийняття управлінських рішень щодо регулювання трудових

міграцій.

Багатофакторність соціально-економічних процесів в країні, складність

зв’язків при їх утворенні, недостатність інформації про обсяги та

інтенсивність руху трудових мігрантів створює певні труднощі при

регулюванні та управлінні цим явищем. Все це становить нові, більш складні

задачі перед статистичною наукою та обумовлює необхідність статистичного

підходу до оцінювання обсягів та інтенсивності трудової міграції населення.

Статистичне оцінювання процесів трудової міграції в системі

державного регулювання дає змогу з’ясувати механізм дії цього явища,

виявити чинники, які впливають на обсяги трудової міграції та визначити

основні напрямки розвитку цього складного явища. Статистичне оцінювання

повинно бути спрямоване на забезпечення подальших перетворень у

соціально – трудовій сфері на регіональному та національному рівнях,

підвищення ефективності праці та посилення соціального захисту населення

від безробіття, тощо.


факторних ознак, тобто, зобразити процес формування трудової міграції у

вигляді статистичної моделі, на основі якої можна виявити тенденції та

спрогнозувати розвиток цього явища.

Важливим елементом оптимізації механізму регулювання міграційних

процесів є вдосконалення інформаційної бази, створення державної системи

моніторингу міграційних процесів на базі державної і відомчої статистичної

звітності та методів соціологічних обстежень, що дозволить більш реально

62

відслідковувати обсяги міграції з метою розробки і впровадження

відповідних механізмів державного регулювання і сприятиме забезпеченню

ефективності функціонування ринку праці України.

Державна політика у сфері трудової міграції повинна передбачати

розроблення концепції державного регулювання міграційного переміщення

трудоактивного населення та принципах, які відповідають сучасному стану

економіки та ринків праці як країни в цілому, так і її окремих регіонів,

зокрема. Трудова міграція повинна враховуватись при стратегічному,

економічному плануванні, при формуванні політики зайнятості та освітньої

політики, розробці інвестиційних програм на центральному та регіональному

рівнях. Дії держави у відповідній сфері мають бути спрямовані передусім на:

- створення умов для скорочення вимушеного виїзду на заробітки за

кордон;

- захист прав громадян, які працюють за кордоном;

- забезпечення більш сприятливих можливостей їхнього

- максимальне використання результатів трудової міграції в інтересах

розвитку домогосподарств мігрантів, місцевих громад, регіону та

країни в цілому;

- розвитку регіонів, з метою гармонізації потоків трудової міграції.

Вирішення цієї проблеми неможливе без врахування тенденцій

міжнародного розподілу праці, здійснення міжнародної політики

співробітництва в сфері розвитку та глобалізації наукового, інтелектуального

потенціалу суспільства, розвитку міжнаціональних механізмів регулювання

трудової міграції.

63

1.6. Інформаційна та нормативно-правова база статистичного


Статистичне оцінювання міграційних процесів передбачає наявність

інформаційної бази про чисельність населення, зайнятого та незайнятого

населення, робочої сили, прикордонної статистики про перетин кордонів

трудоактивного населення.

Джерелом інформаційного забезпечення виступають переписи населення,

поточний облік, статистична звітність державної служби зайнятості, вибіркові

обстеження, дослідження суспільної думки та інші соціологічні дослідження.

Основним джерелом оперативної інформації про міграцію населення в Україні

сьогодні є поточний облік міграційних подій. Він здійснюється шляхом

безпосередньої реєстрації осіб, задіяних у міграційних процесах, тих, хто

реєструється на новому місці проживання. Ця процедура пов’язана із

заповнення талонів статистичного обліку до адресних листків прибуття та

вибуття.

Система інформаційного забезпечення аналізу міграційних процесів

включає в себе показники національної статистики (офіційні дані), державної

статистики (сукупність відомостей, які збирає Державний комітет

статистики) та відомчої статистики (дані міністерств та відомств щодо

міграційних процесів) [91, с. 41].

Джерела інформації, які використовуються для аналізу трудових

міграційних процесів,відрізняються за охопленням статистичної сукупності,

періодичністю проведення обстежень, трудомісткістю та матеріальними

витратами, якістю та оперативністю статистичних даних. Наявність переваг

та недоліків у кожного з представлених джерел вимагає комплексного їх

використання, що дозволить отримувати об’єктивну інформацію про

масштаби трудової міграції [85, с. 360].

64

Європейська Економічна Комісія ООН, Фонд ООН в області

народонаселення в 2011 році представили практичний посібник для країн

Східної Європи та Центральної Азії «Статистика міжнародної міграції», в

якому наведено перелік необхідних джерел і даних для моніторингу потоків

міжнародної міграції.

Посібник містить надає країнам можливість ознайомитись з

запропонованими джерелами даних для моніторингу потоків міграції і

зрозуміти, які розділи статистики міграції потрібно розвивати в першу чергу,

а також побачити, наскільки наявні дані відповідають потребам користувачів,

в т.ч. практиків і політиків. Статистика потоків і контингентів довгострокової

та короткостроковій міграції може бути отримана з різних систем збору

даних і повинна бути доступна не тільки по категорії «всього», а й з різних

змінним, характеризує склад мігрантів.

Міжнародні організації, в першу чергу структури ООН, регулярно

збирають відомості для поповнення загальнодоступних баз даних про рух і

контингенти мігрантів. Для отримання гармонізованої і однорідної

статистики в країни направляються запити. Крім об'єднаного запитальника

Євростату, Ради Європи та Європейської Економічної комісії, який

розсилається в країни регіону з 1993 року. Нещодавно Відділ населення ООН

зробив спробу збору інформації за удосконаленим переліком, що

представлений в Додатку Б.

В силу різних причин, національні статистичні відомства не завжди

можуть представити таку інформацію. Найчастіше це пов'язано з відсутністю

даних по замовленим змінним. Незважаючи на об'єктивні причини, за якими

статистика відсутня, потрібно підкреслити, що ці дані потрібні не тільки для

міжнародних організацій, а в першу чергу для користувачів всередині країни.

В Україні збором статистичної інформації щодо міграційних процесів

займаються кілька міністерств і відомств. Статистичні дані з міграції

збирають Державна служба статистики України, Міністерство внутрішніх

справ України, Державний комітет України у справах національностей та

65

релігій, Державна прикордонна служба України, Державний служба

зайнятості, Міністерства соціальної політики України, Міністерство

закордонних справ України, Міністерство освіти і науки України. Збір даних

щодо міграційних процесів даними відомствами регулюється внутрішніми

наказами і розпорядженнями України.

Першочерговим завданням спостереження трудових міграцій є

визначення їх масштабів. Існуючі в Україні джерела адміністративних даних

та регулярні обстеження, на жаль, не надають достовірних відомостей про

цей процес.

Дані Держприкордонслужби щодо перетинів державного кордону є

непридатними, оскільки, по-перше, відображають не кількість осіб, а

кількість перетинів кордону, тобто одна й та сама особа може бути

зафіксована декілька разів, по-друге, не дають можливості виділити трудових

мігрантів із загальної маси, оскільки справжня мета перетину кордону часто

відрізняється від декларованої.

Інформація консульських служб Міністерства закордонних справ

України про кількість громадян України, які перебувають або яких взято на

консульський облік, стосується не стільки трудових мігрантів, скільки осіб,

які постійно мешкають за кордоном, зберігаючи українське громадянство.

Міністерство внутрішніх справ України поряд з іншими даними, фіксує

інформацію про кількість громадян України, яким видано дозвіл для виїзду

на постійне місце проживання за кордон.

Джерелом статистичних даних щодо міграції населення є

адміністративні дані територіальних підрозділів служби громадянства,

імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС. Зокрема, на підставі зазначеної

інформації отримуються дані щодо кількості громадян України, які виїхали

за кордон на постійне місце проживання.

Питання щодо кількості осіб, які постійно проживають у сільській

місцевості України, але працювали тимчасово, сезонно або постійно на

території інших країн, включені до регулярних державних спостережень,

66

зокрема до форми статистичного обліку № 6-сільрада “Окремі показники

розвитку сільських, селищних, міських рад у галузі сільського господарства”

та форми статистичного обліку сільських поселень № 1-село, що

розробляється раз на п’ять років. Однак представлення відповідної

інформації містить ряд недоліків і не може вважатися достовірною.

Недостовірність інформації пов’язана з недостатнім обліком трудових

мігрантів, та з тим, що збирання інформації про трудові міграції не належить

до основних завдань зазначених обстежень.

Саме тому досить часто адміністративні дані представлені різними

офіційними джерелами істотно різняться.

Перепис населення традиційно вважається основним джерелом даних

про населення, зокрема дозволяє отримати найбільш загальну інформацію

про обсяги та напрями трудових мігрантів.

Програма Першого Всеукраїнського перепису населення, який

проводився в Україні у 2001 р., включала 19 питань, з яких щодо обліку

трудових міграцій стосувалося тільки одне питання 16 “Місце знаходження

Вашої роботи”.

Перший Всеукраїнський перепис населення 2001 р. зафіксував 118,8

тис. осіб, що працюють за межами України. Очевидно, це лише незначна

частина реальної сукупності зовнішніх трудових мігрантів, яка втричі менша

від реального контингенту. Крім того ці дані не відображають реальну

структуру зовнішніх трудових мігрантів за країнами-призначення.

Існуючі в Україні джерела адміністративних даних та регулярні

обстеження, на жаль, теж не надають повних відомостей.

Дані з міграції населення в органах державної статистики розраховуються

на базі талонів зняття з реєстрації місця проживання в Україні, а також талонів

реєстрації місця проживання. Талони являють собою документи анкетної

форми. Вони заповнюються у паспортних службах на громадян, які прибули

(вибули) з однієї місцевості в іншу на постійне або тимчасове проживання

строком 6 місяців.

67

Адміністративні дані на даний час є основним джерелом отримання

оперативних даних щодо трудової міграції населення.

Державною службою зайнятості здійснюється моніторинг стану

працевлаштування громадян України за кордоном, а також працевлаштування

іноземних громадян та осіб без громадянства на території України на підставі

державної статистичної звітності щодо міжнародної трудової міграції за

формою № 1-ТМ (трудова міграція) та формою № 3-ТМ (трудова імміграція).

Форма № 1-ТМ «Звіт про чисельність та склад громадян України, які

тимчасово працюють за кордоном», затверджена 30.05.96 № 120, і включає

наступні характеристики: розподіл громадян України за віком, статтю,

країнами прикладання праці, рівнем освіти, тривалістю роботи, яка

передбачена трудовим договором (контрактом) та договором підряду, видами

економічної діяльності та категоріями працівників. У звіт «Про чисельність та

склад громадян України, які тимчасово працюють за кордоном» включаються

громадяни України, що здійснюють професійну діяльність на підставі

трудового договору (контракту) з закордонним роботодавцем або в межах

виконання договорів, укладених між українським та закордонним суб'єктами

господарської діяльності на певний обсяг робіт або послуг на території

іноземної держави.

Звітність за формою 3-ТМ надає інформацію про розподіл іноземців за

категоріями зайнятості, країнами постійного проживання, тривалістю роботи,

віком та статтю, формами власності, видами діяльності та посадами.

Підставою для заповнення звіту є реєстраційна картка громадянина

України, працевлаштованого за наймом посередницькою, комерційною

організацією, що має відповідний дозвіл на здійснення такої діяльності за

формою № 1 та реєстраційна картка громадянина України, який працює за

кордоном у межах договору підряду між українським та закордонним

підприємством за формою № 2.

На підставі даних зазначених форм здійснюється збір адміністративної

інформації за двома основними напрямками:

68

- дані про кількість громадян України, офіційно працевлаштованих на

роботу за кордоном;

- інформація про кількість іноземців, офіційно працюючих в

Україні.

Офіційне працевлаштування українських громадян за кордоном

здійснюється у двох напрямках:

- у рамках договорів підряду;

- шляхом оформлення на роботу за кордон через офіційного

посередника, що має ліцензію на надання таких послуг.

Зобов'язання щодо надання вказаної інформації з боку посередницьких

фірм регіональним підрозділам державної служби зайнятості передбачені у

положенні про обов'язкове ліцензування такої діяльності Мінпраці на

працевлаштування громадян України за кордоном. Міністерство праці веде

реєстр зазначених організацій, доступний на офіційному сайті.

Міграційні процеси знаходиться у постійному русі, тому при вивченні

такого динамічного явища, даних перепису виявляється недостатньо.

Постійне дослідження ситуації щодо масштабів та напрямів трудової

міграції, оцінка рівнів інтенсивності даного процесу можлива лише за

допомогою проведення вибіркових обстежень робочої сили. Ці обстеження є

основним інструментом отримання даних про зайнятість населення та його

переміщення, оскільки дозволяють отримувати послідовну, узгоджену та

повну інформацію про обсяги трудової міграції на регіональному,

національному та міждержавному рівнях.

Крім того що вибіркові обстеження дозволяють оперативно отримувати

інформацію щодо міграційних процесів, існує ряд інших переваг порівняно з

іншими спостереженнями. Вибіркові обстеження є найбільш гнучким

інструментом збирання статистичної інформації, оскільки дозволяє швидко

змінювати та пристосовувати формулювання, визначення та деталізацію

запитань до об’єктивних вимог під час дослідження економічної активності

населення. Універсальність цих обстежень дозволяє надавати статичну

69

інформацію про переміщення трудоактивного населення широкому колу

користувачів.

Науково-обґрунтоване формування вибіркової сукупності дає

можливість врахувати практично всі соціальні групи населення країни, усі

сфери економічної діяльності та категорії працівників.

У 2008 році за підтримки Фонду Арсенія Яценюка «Open Ukraine»

спільно з Фондом Віктора Пінчука Державною службою статистики України

та Українським центром соціальних реформ уперше було проведено

загальнонаціональне вибіркове обстеження населення (домогосподарств) з

питань трудової міграції у рамках проекту «Обстеження трудової міграції».

Методологія та організація проведення обстеження відповідало

загальноприйнятим міжнародним статистичним стандартам. Обстеження

базувалося на вибірковій сукупності домогосподарств, що застосовується для

проведення двох національних вибіркових обстежень: економічної

активності населення та умов життя домогосподарств. Обсяг вибіркової

сукупності забезпечив отримання репрезентативних даних для населення

країни в цілому та визначених п’яти територіальних зон (Північ, Центр,

Південь, Схід, Захід).

Програму обстеження трудової міграції розроблено фахівцями

Держстату України із залученням експертів міжнародних організацій та

українських науковців. При розробці програми обстеження трудової міграції

значною мірою враховані особливості спостереження трудових міграцій,

зокрема їх нерегулярний характер та різноманітна тривалість, що зумовило

необхідність вирізнення кількох груп респондентів та періодів

спостереження.

Для проведення обстеження трудової міграції використовувалось 5

видів анкет, що стали додатками до діючих форм обстежень ЕАН

(економічне активне населення) та УЖД (умов життя домогосподарств).

Інструментарій передбачав отримання інформації як соціально-

демографічного характеру, так і щодо мети, частоти та тривалості міграцій,

70

їх впливу на сімейні стосунки, причин працевлаштування, намірів поїздки за

кордон, а також надходжень з-за кордону та оцінки рівня добробуту

домогосподарств. Також анкети містили запитання, що спрямовані на

одержання інформації стосовно шляхів пошуку роботи за кордоном, статусу

перебування та зайнятості, видів економічної діяльності, тривалості робочого

часу, умов праці, рівня отримуваних доходів та напрямів їх використання

тощо.

Обстеження трудової міграції проведено в усіх регіонах країни з 26

травня до 15 червня 2008 року. Із відібраних для обстеження 25,4 тис.

домогосподарств опитано 22,1 тис., що мали у своєму складі 48,1 тис. осіб

працездатного віку. Загальний рівень участі в обстеженні таких

домогосподарств склав 86,9%

Обстеження трудової міграції 2008 р. стало першим повномасштабним

спостереженням, спрямованим на визначення масштабів трудової міграції та

соціально-демографічних характеристик її учасників. Уперше на

загальнодержавному рівні отримано достовірну інформацію щодо

характеристик трудової міграції. На основі даних проведеного обстеження

здійснено науково обґрунтовану оцінку обсягів зовнішньої трудової міграції

населення України, визначено її основні напрямки, одержано

репрезентативні дані щодо соціально-економічних та демографічних

характеристик українських трудових мігрантів, умов їх праці та рівня

доходів, впливу закордонних заробітків на добробут домогосподарства, а

також оцінено подальші перспективи трудових міграцій. Результати проекту

забезпечили формування надійної аналітичної бази, необхідної для

прийняття ефективних рішень щодо державного регулювання зовнішньої


У квітні — червні 2012 р. було проведено друге загальнонаціональне

обстеження трудової міграції. В рамках проекту Європейського Союзу

“Ефективне управління трудовою міграцією та її кваліфікаційними

аспектами”, що реалізується Міжнародною організацією праці (МОП)

71

спільно з тристоронніми партнерами України та Молдови, Міжнародною

організацією з міграції та Світовим банком, Державною службою статистики

України спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень імені

М.В. Птухи НАН України проведено модульне вибіркове обстеження

населення (домогосподарств) з питань трудової міграції.

Програма обстеження трудової міграції у 2012 році враховувала досвід

попереднього обстеження та була вдосконалена відповідно до рекомендацій

експертів МОП. Обстеження базувалося на вибірковій сукупності

домогосподарств, що застосовується для проведення вибіркового обстеження

населення (домогосподарств) з питань економічної активності. Обсяг

вибіркової сукупності забезпечує отримання репрезентативних даних для

населення країни в цілому.

На основі даних проведеного дослідження здійснено науково

обґрунтовану оцінку обсягів зовнішньої трудової міграції населення України,

визначено її основні напрямки, одержано дані щодо соціально-економічних

та демографічних характеристик українських трудових мігрантів, їхній

освітній рівень, напрямки навчання для виїзду за кордон, умов їхньої праці та

рівня доходів, впливу закордонних заробітків на добробут домогосподарства

тощо.

Також отримано оцінки по визначених п’яти територіальних зонах

(Північ, Центр, Південь, Схід, Захід), які переважно можуть бути використані

для якісного аналізу.

Методологія та результати обстеження трудової міграції, представлені

у «Звіті щодо методології, організації проведення та результатів модульного

вибіркового обстеження з питань трудової міграції в Україні» стануть у

нагоді широкому колу фахівців, які займаються дослідженням демографічної

ситуації.

На міжнародному рівні регулятором трудової міграції є Міжнародна

організація з міграції (МОМ) і Міжнародна організація праці (МОП).

72

Нормативною базою міграційної статистики є державні законодавчі та

нормативно-правові акти в галузі статистики, інформації, інформатизації,

науково-технічної діяльності, стандартизації, а також міжнародні договори

України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України

[91, с. 41].

Основними правовими актами, які регулюють процеси міграції в Україні,

є Закон України «Про громадянство України» [4], Закон України «Про

правовий статус закордонних українців» [5], Закон України «Про імміграцію»

[7].

Окремо виділяємо міжнародний договір України з Республікою Польща

«Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних

справах [12], «Про взаємне працевлаштування працівників» [13], «Про

добросусідство, дружні відносини і співробітництво» [14].

До нормативних документів щодо формування статистики міграційних

досліджень належать Закон України «Про державну статистику, правила та

інструкції Державної служби статистики України.

Згідно із Законом “Про державну статистику”6, до основних завдань

органів державної статистики відносяться збирання, опрацювання, аналіз,

поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації

щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і

процесів, які відбуваються в Україні та її регіонах. Закон України “Про

державну статистику” надає право органам державної статистики

здійснювати співробітництво із міжнародними статистичними організаціями

та статистичними службами інших країн [91, с. 42].

Закон України «Про всеукраїнський перепис населення» визначає

правові, економічні та організаційні основи підготовки і проведення

Всеукраїнського перепису населення оброблення, узагальнення, поширення

та використання його результатів і регулює відносини суб'єктів Перепису

6 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2614-12

73

населення, визначає їх права, обов'язки та відповідальність, встановлює

гарантії держави щодо захисту конфіденційної інформації, отриманої у

процесі Перепису населення [46].

Перепис населення – це найдорожчий і найскладніший засіб із збору

даних, що проводиться державою, та єдине у своєму роді спостереження, яке

надає можливість отримати унікальні дані про чисельність населення та

проводиться один раз на десятиріччя. В результаті спостереження

отримуються інформація про чисельність та структуру всього населення

країни за основними соціальними, демографічними та економічними

характеристиками: статтю, віком, освітою, сімейним та соціальним станом,

зайнятості, видами діяльності і джерел доходів населення і т.д. Оскільки

міграційні процеси досить активно набирають масштабних обертів, то даних

лише перепису населення недостатньо для віддзеркалення в повній мірі його

динамічних змін. Лише за допомогою вибіркових обстежень трудових

міграційних процесів можна визначити обсяги трудової міграції, через

з’ясування ситуації на ринку праці: визначити обсяги зайнятості та масштаби

безробіття на національному та регіональних ринках праці.

Починаючи з кінця 1990-х років, Україна приводить своє міграційне

законодавство у відповідність до міжнародних та європейських стандартів,

аби належним чином відповідати на зростаючі виклики легальної та

неврегульованої міграції. Законодавство у цій сфері являє собою досить

широке коло нормативно-правових актів до яких входять міжнародні

договори України (Конвенція про захист прав людини та основних свобод,

Конвенція про статус біженця 1951 року та Протоколу 1967 року (2002);

Закон України “Про імміграцію” (2001), Закон України “Про біженців”

(2001), Закон України “Про громадянство України” (2001) та Закон України

“Про правовий статус іноземця і осіб без громадянства”, Закони України

“Про Державну прикордонну службу України” (2003) та “Про внесення змін

в деякі законодавчі акти в зв'язку з прийняттям Закону “Про державну

прикордонну службу України” (2003), які набрали чинності з 1 серпня 2003

74

року, “Про свободу пересування і свободу вибору місця проживання в

Україні”, “Про основи національної безпеки України”.

Незважаючи на наявність великої кількості законодавчих документів,

низка питань і дотепер залишається відкритою, що обумовлюється

відсутністю чіткої концептуальної основи державної міграційної політики.

Важливим кроком до підвищення інформаційного рівня статистичної

інформації є впровадження сучасних технологій. Це надасть можливість

більш ефективно використовувати первинну звітність, застосовуючи на її

основі додаткові групування, розрахунки, оцінки, що сприятимуть

поглибленню аналізу та розширенню програм дослідження. Реалізація

вищезазначених напрямків дозволить покращити забезпеченість

статистичною інформації основних її користувачів щодо обсягів трудової

міграції, основних напрямків трудових мігрантів, масштабів легальної і

нелегальної трудової міграції, ситуації на ринку праці України, тощо.

Статистичні дані щодо трудової міграції населення використовуються у

межах національних інтересів та подаються у міжнародні організації, зокрема

у Міжнародну організацію з питань міграції (МОМ), Міжурядові комітети з

питань міграції, Комісії ООН з народонаселення, МОП, Євростат

Статкомітет СНД, інші.

Наявність достовірної, надійної, повної, своєчасної, швидкої інформації

в умовах сьогодення є важливою складовою, яка впливає як на темпи

розвитку економіки в цілому, так і на масштаби трудової міграції зокрема.

Впровадження новітніх інформаційних технологій в органах державної

статистики, службі зайнятості, адміністративних установах забезпечує

отримання необхідної статистичної інформації про переміщення

трудоактивного населення.

Ключове значення має не лише збирання, а й належна інтерпретація

представленої інформації. Необхідна розробка прогнозів щодо міграційних

процесів з урахуванням як внутрішнього становища, так і ситуації на

міжнародному ринку праці, вивчення та оцінка передового вітчизняного та

75

зарубіжного досвіду регулювання міграційних процесів тощо. Тому окрім

впровадження інноваційних технологій доцільно також посилити науковий

супровід формування та реалізації державної міграційної політики, зокрема

створити спеціалізований науковий центр де б на міждисциплінарній основі

систематично здійснювалися наукові дослідження міграцій.

Вдосконалення державної міграційної політики потребує:

- запровадження на державному рівні систематичних вибіркових

обстежень населення для з’ясування обсягів, спрямованості,

структурних характеристик трудових міграцій;

- налагодження систематичного обміну інформацією про

українських громадян за кордоном між відповідними

державними органами країн-реципієнтів та України;

- вивчення шляхом здійснення пілотних проектів доцільності

запровадження періодичних опитувань міжнародних пасажирів у

пунктах перетину кордону України з метою охоплення різних

категорій мігрантів.

Отримана достовірна та своєчасна інформація надасть змогу дійти

низки важливих висновків, які можуть бути покладені в основу

вдосконалення державної політики у сфері трудової міграції.

Висновки до розділу 1

Становлення та розвиток інноваційної економіки неможливо без

раціонального використання трудових ресурсів. Сучасний стан

функціонування ринку праці свідчить про невідповідність числа вакансій

чисельності незайнятих. В результаті виникають диспропорції між

структурою попиту і пропозицією робочої сили за видами економічної

76

діяльності, у регіонах країни, посилюється інтенсивність прояву трудової

міграції як в середині країни так і за її межами. Незайняті особи шукають

засоби існування для себе та своєї сім’ї.

Трудова міграція – переміщення економічно активного населення в

середині країни або поза її межами, пов’язане з тимчасовою або постійною

зміною місця роботи, проживання, укладу життя.

Трудова міграція неконтрольований процес, що має стихійний

характер. Зростаючи обсяги трудових міграцій мають у більшій мірі

негативні наслідки для розвитку країни.

Зазначимо, що для ефективного соціально-економічного та

демографічного розвитку країни необхідно впровадження радикальних

програм щодо регулювання обсягів трудової міграції як на регіональному так

і національному рівнях.

Програми управління трудовою міграцією не можливо впровадити без

удосконалення соціально-економічного механізму, який повинен спиратися

на глибокий аналіз причинно-наслідкових закономірностей розвитку

трудової міграції, інформаційно-аналітичного забезпечення аналізу та

оцінювання обсягів та інтенсивності трудової міграції. Розроблення

управлінських рішень щодо регулювання міграційним процесом є одним з

найважливіших завдань суспільних наук.

Науковий рівень оцінювання трудової міграції як об’єкта

статистичного дослідження значною мірою визначається станом понятійного

апарату, адекватною системою статистичних показників, відповідною

типологізацією чинників та методами аналізу.

На основі теоретичного вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду

розкрито соціально-економічну сутність та особливості трудової міграції.

На підставі аналізу сучасних економічних теорій та систематизації

поглядів щодо трудової міграції в роботі удосконалена класифікація видів

трудової міграції, яка характеризує причини, умови, обсяги та інтенсивність

прояву цього явища, дозволяє виділити нові аспекти її комплексного аналізу,

77

як на регіональному так і національному рівнях. Запропонована у роботі

класифікація видів трудової міграції сприяє розробці ефективних механізмів

регулювання трудової міграції населення.

Доведено, що ступінь наукового обґрунтування трудової міграції як

об’єкта статистичного дослідження залежить від сутності її понятійного

апарату. На основі удосконаленої класифікації видів трудової міграції

населення в роботу введені поняття “трудові мігранти низької кваліфікації”,

“кваліфіковані трудові мігранти”, “висококваліфіковані трудові мігранти.

“інтелектуальні трудові мігранти”. Це дозволило оцінити причини

формування такого складного та багатогранного явища як трудова міграція

та визначити основні її властивості.

У період трансформаційних перетворень на обсяги трудової міграції

діють чинники, що впливають на інтенсивність розвитку цього явища.

Виявлено причини, які впливають на чисельність трудових мігрантів,

досліджено позитивні та негативні наслідки для країн-донорів та країн-

реципієнтів. Теоретично обґрунтовано соціально-економічні, демографічні

наслідки розвитку цього процесу щодо регіонів країни та країни в цілому.

Причиною переміщення робочої сили є зміни в структурі потреб і

виробництва, спричинені науково-технічним прогресом. Трудовими

мігрантами стають не лише безробітні, а й частина зайнятого населення.

У роботі представлена схема формування трудових мігрантів, яка дозволяє

з’ясувати наслідки соціально-економічних змін в країні, які відбуваються під

впливом міграційних переміщень економічно-активного населення.

Результати дослідження причинно-наслідкових зв’язків трудової

міграції дозволили виділити позитивні та негативні наслідки від приватних

трансфертів трудових мігрантів. Виступаючи засобом підвищення добробуту,

приватні трансферти впливають на стабілізацію платіжного балансу,

збалансування попиту на іноземну валюту, збільшення інвестицій та

підвищення кредитоспроможності і таким чином підсилюють підйом

довгострокового економічного зростання. Оцінка динаміки приватних

78

трансфертів трудових мігрантів дозволить органам державного управління

ефективно використати цей фінансовий ресурс на розвиток регіональної та

національної економік. Тільки в такому випадку приватні трансферти можуть

стати справжнім джерелом інвестицій, генератором економічного розвитку

регіонів та країни.

Необхідною умовою дослідження трудової міграції є визначення ролі

статистичного аналізу трудової міграції в системі державного регулювання.

В роботі запропонований концептуальний підхід державного регулювання

трудової міграції населення, який передбачає застосування системного

підходу та дотримання його основних принципів.

Запропонований підхід державного регулювання трудовою міграцією

при злагодженій взаємодії основних складових механізму (методів, важелів,

інструментів) в поєднанні з ринковими процесами саморегуляції взмозі

стабілізувати ситуацію щодо обсягів та інтенсивності прояву цього явища на

регіональних та національному ринках праці.

Результати дослідження інформаційно-аналітичного забезпечення

статистичного аналізу трудової міграції доводить необхідність застосування

вдосконалених методичних підходів в умовах побудови сучасної соціальної

моделі розвитку суспільства. Необхідність об’єктивної та обґрунтованої

статистичної інформації пояснюється важливістю результатів оцінювання

трудової міграції населення для органів державного управління. Одержання

повної та достовірної інформації про стан та інтенсивність прояву трудових

мігрантів є однією з найбільших проблем демографічної статистики.

Важливим є отримання інформації, що відповідає вимогам міжнародних

статистичних організацій, якісного її опрацювання і аналізу, формування на її

основі науково обґрунтованих управлінських рішень. Наявність достовірної,

надійної, повної, своєчасної, швидкої інформації в умовах сьогодення є

важливою складовою, яка впливає на темпи розвитку економіки.

Висновки першого розділу знайшли своє відображення в роботах

автора [124, 128, 129,130, 131, 133].

79

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТРУДОВОЇ

МІГРАЦІЇ

2.1. Основні напрями статистичного дослідження трудової міграції


зв’язків при їх утворенні, недостатність інформації про формування трудових

міграцій створює певні труднощі при регулюванні цим процесом. Все це

становить нові більш складні задачі перед статистичною наукою та обумовлює

необхідність статистичного підходу до оцінювання трудових міграцій.

Статистичний підхід дозволить співставити та узагальнити показники

формування трудової міграції у часі та просторі, тобто відобразити

закономірний зв’язок кількісної та якісної сторони функціонування цього

складного процесу, з’ясувати механізм дії цього процесу, виявити чинники,

які впливають на його формування та визначити основні напрямки розвитку.

Статистичне оцінювання трудової міграції передбачає:

- своєчасну оцінку, контроль, здійснення аналітичних розрахунків та

прогнозування основних характеристик формування трудових міграцій,

аналіз впливу макроекономічних чинників на трудову міграцію;

- передбачення масштабів зростання трудових міграцій, збалансування

попиту та пропозиції робочої сили на національному ринку праці,

розвиток соціально-трудових відносин та побудова соціальної моделі в

країні;

- оцінювання можливих соціальних та економічних ризиків від

зростання масштабів трудових міграцій, визначення основних

альтернативних проектів та управлінських рішень щодо її зменшення.

Статистичне дослідження за процесами трудової міграції повинно

ґрунтуватися на результатах статистичних спостережень за трудовою

80

активністю населення, які дозволяють визначити всі чинники, які впливають

на систему, виявити серед них суттєві та несуттєві, відомі та невідомі.

Для дослідження трудових міграцій велике значення має визначення

соціально-демографічних характеристик мігрантів, оцінка обсягів міграції,

вивчення структурних характеристик трудових міграцій, прогнозування

напрямків та інтенсивності її розвитку

Необхідно відмітити, що розв’язання сучасних проблем статистичного

дослідження трудових міграційних процесів, на різних етапах його розвитку,

вимагають конкретизації цілей дослідження, які повинні базуватися на

використанні різних підходів.

На наш погляд для комплексного статистичного оцінювання трудових

міграційних процесів необхідно застосовувати наступні методологічні

підходи (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Сучасні методичні підходи оцінювання обсягів трудової

міграції

Джерело: розроблено автором [3,4,5]

Системний підхід передбачає дослідження міграційного процесу як

цілісної системи, яка складається з взаємозалежних частин, кожна з яких діє

в межах свого функціонального призначення.

З позиції системного підходу оцінювання міграційних процесів

передбачає виявлення причинно-наслідкових зв’язків та факторів, що

впливають на формування та масштаби трудової міграції. Застосування

Методичні підходи оцінювання трудових

міграційних процесів

Системний Ситуаційний Процесний

81

даного підходу, надасть можливість розробити практично значущі висновки

та рекомендації щодо регулювання трудової міграції.

Саме системний підхід в рамках зазначених концепцій західних і

вітчизняних вчених є вагомим кроком у напрямі всебічного вивчення

трудових міграційних процесів. Він робить можливим логічне поєднання

різних тлумачень явища як на макро-, так і на мікрорівні.

Ситуаційний підхід передбачає розглядати міграційний процес за

допомогою конкретних причин, обставин, тобто такого набору факторів,

вивчення яких дозволить суттєво вплинути на його регулювання.

З позиції ситуаційного підходу трудову міграцію можна розглядати як

сукупність властивостей і ознак, що характеризують процес міграції

відповідно до об’єктивних причин та наслідків.

Даний підхід передбачає науково обґрунтоване передбачення

масштабів трудової міграції, за допомогою принципів прогнозування

ситуації: цілісність, об’єктивність, науковість, гласність, самостійність,

дотримання загальнодержавних інтересів.

Спрогнозувати ситуацію щодо масштабів трудової міграції можна за

допомогою методів: системного аналізу, статистичних, експертних оцінок,

футурологічних.

Процесний підхід передбачає розглядати трудову міграцію як

взаємопов’язані процеси, що складаються із взаємозалежних дій. Кожен

процес включає в себе збір інформації, аналіз, розробку пропозицій і

доведення їх до органів державної влади.

Запропоновані сучасні підходи оцінювання трудових міграційних

процесів передбачають виявлення стану, обсягів, структури, варіації і

причинно-наслідкових зв’язків та факторів, що являються констатацією

фактів впливу на трудові міграційні процеси. На основі вищезазначених

підходів можливо розробити практичні рекомендації щодо прогнозів оцінки

масштабів трудових міграцій та створити основу для регулювання даного

процесу.

82

Необхідно відмітити, що методологія статистичного оцінювання

формування трудової міграції ґрунтується на теорії статистичного

дослідження і розробляється виходячи з поставлених задач. Трудова міграція

– складне явище, яке тісно пов’язане з розвитком економіки в цілому та

соціальними умовами, що склалися. Для його всебічної характеристики

необхідно залучити весь арсенал статистичного дослідження. Так, методи

статистичного спостереження та зведення застосовуються з метою

формування інформаційної бази щодо формування трудових міграцій. При

статистичному дослідженні трудових міграцій велике значення має

використання абсолютних показників. Трудовий потенціал, рух робочої сили,

заробітна плата, обсяги виробленого ВВП та інші показники ефекту ринкової

діяльності – все це об’єктивно характеризує масштаби трудових міграцій та є

вихідною базою для прогнозу досліджуваного об’єкту. Використання

відносних величин рівня, структури, динаміки основних показників трудової

міграції дозволяє дати об’єктивну оцінку досліджуваному явищу,

охарактеризувати швидкість та напрями змін.

Важливе значення для оцінювання функціонування ринку праці має

метод групувань і метод аналізу досліджуваної структури сукупності, як

засоби виявлення зв’язків і взаємозалежностей. Крім того, для виявлення та

встановлення закономірностей розвитку, оцінки трудових міграцій необхідно

застосовувати багатомірне групування. Вивчення закономірностей

формування трудових міграцій вимагає побудови та аналізу рядів розподілу,

розрахунків його характеристик.

Заслуговує на увагу і використання індексного методу аналізу, який

дозволяє вирішувати цілий комплекс задач та охарактеризувати ряд

показників досліджуваного об’єкту. Знаходять своє застосування

територіальні індекси, індекси співвідношень, якісних оцінок та інші. При

вивченні структурних факторів значну роль відіграє система індексів

змінного, фіксованого складу.

83

Питання регулювання та прогнозування трудової міграції вимагають

використання методів кореляційно-регресійного аналізу, методу головних

компонент, кластерного аналізу та методів багатомірного аналізу. Крім того,

при аналізі та прогнозуванні міграційних процесів застосовуються методи

експертних оцінок, рейтингове оцінювання.

Трудова міграція є досить складним явищем, формування якої в першу

чергу залежить від соціально-економічного розвитку, від стану та розвитку

економічних районів, що характеризуються географічним розташуванням,

наявністю природних та трудових ресурсів, рівнем розвитку промисловості,

обсягами інвестицій, кількістю підприємств та розвитком підприємницької

діяльності, тощо.

Різний рівень економічного розвитку впливає безпосередньо на

матеріальний добробут зайнятого населення. Поряд з цим, інтенсивний

розвиток економіки впливає на регіональні ринки праці, забезпечуючи зміни

у процесах зайнятості та безробіття [140, с. 184].

Зміни розвитку регіональних та національного ринку праці, безробіття

населення безпосередньо впливають на масштаби трудових міграцій.

Досліджуючи тенденції трудової міграції необхідно значну увагу приділяти в

першу чергу аналізу зайнятості населення, рівню використання наявних

людських ресурсів, рівню розвитку економічних районів та аналізу попиту і

пропозиції на трудові ресурси як на регіональних так і національному ринках

праці.

Державне регулювання трудової міграції можливе лише за наявності

методології статистичного оцінювання цього процесу. Аналіз трудової

міграції здійснюється згідно з поставленими цілями та завданнями на основі

наявної статистичної інформації, отриманої на базі рекомендацій

Міжнародної організації з міграції. Процес оцінювання повинен

здійснюватись у логічній послідовності, що дає можливість отримати чітко

сформовані, об’єктивні та узагальнюючі висновки.

84

Отже, статистичний аналіз та оцінювання трудової міграції доцільно

здійснювати поетапно. На рис. 2.2 представлена концептуальна схема

поетапного дослідження трудової міграції населення.

Запропоновані етапи комплексного статистичного аналізу трудової

міграції викликані необхідністю розроблення управлінських рішень

відповідно до результатів дослідження.

Поряд з цим, важливого значення на регіональному рівні набуває

дослідження рівня освіти, охорони здоров’я та ступеня впровадження

інноваційних технологій.

Функціонування та розвиток системи охорони здоров’я значним чином

характеризують регіональні ринки праці, оскільки впливають на здоров’я

людських ресурсів, а отже й на зайнятість населення, і в свою чергу на

формування трудових міграційних потоків. Поряд з цим освіта, підготовка

кадрів та безперервне навчання вносять суттєвий вклад в підвищення рівня

зайнятості населення та забезпечують стабільне економічне зростання в

умовах глобалізації економіки, що в свою чергу впливає на зменшення

масштабів формування трудових міграцій [57].

Розвиток та впровадження інноваційних технологій призводить до

раціонального використання всіх наявних ресурсів та прискорення темпів

економічного зростання.

Економічні, соціальні та правові основи сприяння зайнятості, ступінь

розвитку яких безпосередньо відображається у збалансованості між попитом

та пропозицією робочої сили та відображається на масштабах формування

трудових міграційних потоків. Створення сприятливих умов для зайнятості

населення, підвищення оплати праці та високий рівень соціальних гарантій

зменшують такі негативні явища, як міграція трудоактивного населення за

кордон та безробіття.

85

Рис. 2.2. Концептуальна схема статистичного аналізу трудової

міграції

Джерело: складено автором

Інтеграції України до світової економіки вимагає приведення

національного законодавства до міжнародного рівня, структурних перебудов

за видами економічної діяльності, а також підвищення зайнятості населення.

Високий рівень конкурентоспроможності національної робочої сили відіграє

важливу роль, оскільки дозволяє на рівних конкурувати національному

ринку праці з іноземними ринками праці. Конкурентоспроможність

зайнятого населення дозволяє оцінити його професійно-кваліфікаційний

потенціал, визначити шляхи вдосконалення соціально-трудових відносин і,

як наслідок, сприятиме економічному зростанню [83].

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Інформаційне

забезпечення

Аналітичне забезпечення

Методологічне

забезпечення

НАПРЯМИ СТАТИСТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОГО СТАНУ

ТА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

Аналіз

динаміки

чисельност

і трудових

мігрантів

Аналіз

структури

та

структурни

х зрушень

трудових

мігрантів

Оцінюванн

я

інтенсивно

сті

трудової

міграції

Багатовимірн

е групування

регіонів

країни за

показниками

трудової міграції

Рейтингов

а оцінка

рівня

трудової

міграції

Оцінювання

впливу

приватних

трансфертів

на

економічний розвиток

країни

Пропозиц

ії органам

управлінн

я на базі

результат

ів

дослідже

ння

РІВНІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНАЛІЗУ

Регіональний

Національний

Міжнародний

СТАБІЛІЗАЦІЯ ОБСЯГІВ, РУХУ ТА ІНТЕНСИВНОСТІ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

86

Трудова міграція характеризується безперервними якісними та

кількісними змінами в його складі. В цих умовах набуває великого значення

дослідження динаміки цих процесів, оскільки широкому колу користувачів

необхідна оперативна статистична інформація про масштаби трудової

міграції в Україні.

Розглядаючи міграцію як визначені кількісні і якісні фактори впливу на

розвиток економічних районів, що пов’язані зі зміною постійного місця

проживання працездатного населення на сьогодні становлять серйозну

проблему щодо територіального перерозподілу трудового населення

України. Кількісні та якісні характеристики осіб, що беруть участь у

міграційних переміщеннях, здатні посилити чи знизити попит на робочу силу

економічних районів прибуття чи вибуття.

Тому при проведенні оцінювання обсягів трудової міграції

пропонується використовувати комплексний підхід. Результати такого

аналізу нададуть можливість різним користувачам комплексно оцінити

трудову міграцію і врахувати результати досліджень при прийнятті

управлінських рішень.

Органи законодавчої влади використовують наявну статистичну

інформацію про масштаби трудових міграцій при розробці законопроектів та

нормативних актів.

Органи виконавчої влади на основі наявних даних розробляють

державні програми, які сприятимуть становленню стабільних

відтворювальних процесів та утвердженню злагодженого механізму

регулювання трудових міграційних процесів, узгодженість елементів якого

повинна поєднуватись з високою адаптивністю робочої сили в умовах

соціально орієнтованої економіки.

Інтерес юридичних та фізичних осіб до статистичної інформації про

трудову міграцію пов'язаний, в першу чергу, з задоволенням власних потреб.

Комплексний статистичний аналіз набуває важливо значення в умовах

трансформаційних зрушень в Україні, оскільки рівень розвитку країни в

87

цілому визначається наявністю в ній працездатного населення,

збалансованості попиту та пропозиції на робочу силу на регіональному та

національному рівні, ефективного соціально-економічного розвитку.

Після вичерпання певного ресурсу міграційних і нелегальних потоків

вибуття мешканців України за кордон, інтенсифікувалися міжрегіональні

переміщення населення. Поглиблення економічної і соціальної диференціації

областей через складний період реструктуризації галузей та переходу до

ринкових умов господарювання обумовило певну конвергенційність напряму

сучасних внутрішніх міграційних процесів. Справа полягає у достатньо

сильній концентрації населення загалом, і робочої сили зокрема, у

столичному регіоні держави, насамперед у столиці та її околицях. Одним із

визначальних для сучасного міграційного руху населення України

мотиваційних чинників є економічний, а саме пошук і влаштування на

робоче місце, в тому числі із задовільним заробітком, бажано відповідно до

фаху, з гідною своїй кваліфікації і спеціальності оплатою тощо [91, с. 31].

Централізація трудового потенціалу в економічно розвинених регіонах

є наслідком відсутності політики щодо системного розвитку регіонів,

розселення та розподілу трудового потенціалу по території держави, а також

розуміння наслідків цього процесу.

Перш ніж провести дослідження щодо стану трудової міграції в першу

чергу необхідно провести всебічний аналіз процесів зайнятості та безробіття

на регіональних ринках праці, оскільки даний процес виступає як об’єктивна

причина збільшення масштабів трудової міграції.

Тому виникає необхідність у проведенні всебічного статистичного

аналізу економічно активного, зайнятого та безробітного населення в Україні

та окремих її регіонах. Дослідження ринку праці за різними соціально-

економічними характеристиками дозволить виявити існуючі особливості у

розподілі робочої сили між економічними районами [3, с. 96].

Статистичний аналіз трудової міграції у розрізі економічних регіонів

України має важливе значення, оскільки в умовах трансформаційних

88

перетворень та інтеграції до міжнародного ринку необхідна відповідна

інформація для державних органів управління. Це дозволить відповідним

установам досліджувати зайнятість у рамках економічних районів,

виявляючи наявні тенденції та розробляючи відповідні управлінські рішення

щодо регулювання масштабів трудової міграції.

Аналіз трудової міграції на рівні економічних регіонів включає

наступне:

- аналіз динаміки чисельності трудових мігрантів;

- аналіз структури та структурних зрушень трудових мігрантів;

- оцінювання інтенсивності трудової міграції;

- багатовимірне групування регіонів країни за показниками трудової

міграції;

- рейтингова оцінка рівня трудової міграції;

- оцінювання впливу приватних трансфертів на економічний розвиток

країни;

- пропозиції органам управління на базі результатів дослідження;

Використання представлених напрямів аналізу дозволить державним

органам приймати більш виважені управлінські рішення щодо регулювання


Розподіл територій країни за економічними ознаками сприяє

підвищенню рівня використання ресурсного, виробничого і науково-

технічного потенціалу економічних районів і всієї країни.

Територіальні схеми розміщення і розвитку продуктивних сил певних

економічних районів представляють собою прогнозні, науково обґрунтовані

розробки прикладного характеру, які містять як ретроспективний аналіз

розвитку усіх структурних складових господарського комплексу території,

так і визначення напрямів перспективного розвитку. При цьому

обґрунтовуються основні завдання і показники соціально-економічного

розвитку економічних районів та шляхи вирішення соціальних, економічних

і екологічних проблем [143, с. 43-45].

89

Таким чином, економічне районування є науковим методом

територіальної організації економіки і водночас одним із засобів

раціонального розміщення виробництва, вдосконалення його спеціалізації та

піднесення соціально-економічного розвитку.

В умовах економічних змін, для України важливим пріоритетом є

розвиток регіонів, побудова дієвої системи управління, яка забезпечить

взаємодію між центральними та регіональними органами влади.

Зміцнення державності України потребує створення єдиного

господарського комплексу з раціональним використанням місцевих ресурсів,

переваг територіального поділу праці та запобігання ускладнень на

політичному, економічному, міжетнічному ґрунті. Саме це повинна

забезпечити регіональна політика як складова загальнодержавної політики.

Визначення короткострокових і стратегічних завдань політики

регіонального розвитку, прийняття рішень з його регулювання потребує

оцінки сучасного стану економіки та ресурсного потенціалу економічних

районів, аналізу тенденцій економічного і соціального розвитку цих

територій, прогнозування соціально-економічних процесів, визначення

перспективних завдань і термінів їх реалізації, визначення необхідних

ресурсів та механізмів реалізації поставлених завдань.

В Україні соціально-економічний розвиток регіонів відбувається під

впливом економічного спаду, пов’язаного з переходом від командно-

адміністративної економіки до ринкових взаємовідносин, зміною політичної

системи в країні тощо.

Тому виникає необхідність у проведенні всебічного статистичного

аналізу економічно активного, зайнятого та безробітного населення в Україні

та окремих її регіонах, які формують трудові міграційні потоки.

Комплексний підхід дослідження трудових міграційних процесів за різними

соціально-економічними характеристиками дозволить виявити існуючі

особливості у розподілі робочої сили між регіонами, та зменшити масштаби

внутрішньої та зовнішньої трудової міграції.

90

Трудова міграції належать до складних системних об’єктів

дослідження. Їх складність і багатоаспектність передбачає необхідність

комплексного, всебічного вивчення. Дослідження, що покладені в основу

комплексного підходу ґрунтується на поглибленому вивченні теоретичних і

методологічних систем та застосуванні комплексного статистичного аналізу.

2.2. Методи статистичного дослідження трудової міграції за

різними соціально-економічними характеристиками

На сьогоднішній день питання трудової міграції є однією з

найактуальніших проблем. Причинами трудової міграції в Україні нині є:

складна економічна ситуація, нестача робочих місць, які гарантували б

громадянам гідний заробіток, низька мотивація легальної зайнятості і, як

результат, проблема з адекватно оплачуваною роботою. В таких умовах

зростає необхідність всебічного та глибокого дослідження трудових

міграцій.

Досвід спостережень за міграційними процесами свідчить, що вони

формуються в умовах дії множини різних випадкових факторів.


зв’язків при їх утворенні, недостатність інформації про масштаби трудової

міграції створюють певні труднощі при регулюванні та управлінні даним

процесом. Все це становить нові, більш складні задачі перед статистичною

наукою та обумовлює необхідність статичного підходу до оцінювання

міграційних процесів.

Для дослідження трудової міграції важливе значення має визначення

соціально-демографічних характеристик мігрантів, вивчення кількісних і

91

структурних міграційних процесів та інтенсивності їх розвитку методами


Міграція населення досліджується за допомогою системи статистичних

показників, кожен з яких розкриває переважно ту або іншу сторону явища.

Існують загальнонаукові методологічні принципи дослідження

народонаселення, єдині для всіх конкретно досліджуваних проблем і галузей

знань, в рамках яких цей аналіз проводиться. Такими принципами є:

орієнтація на міжнародні стандарти при формуванні первинної

інформації, використання класифікаторів та групувань, визначених

алгоритмів розрахунків показників, побудова демографічних

моделей (що не виключає спеціалізації методології на

національному рівні і визначення шляхів її вдосконалення);

дотримання вимог достовірності і співставності інформації;

розширення сфери застосування і вдосконалення комп’ютерних

технологій на всіх етапах роботи з демографічною інформацією;

дослідження причин і наслідків демографічних процесів,

взаємозв’язків між демографічними і соціально-економічними

явищами.

Статистика населення, як одна із галузей статистичної науки

опирається на комплекс методів, серед яких можна виділити загальнонаукові,

загальностатистичні та специфічні.

До загальнонаукових методів належать методи розроблені філософією,

а саме: діалектичний, логічний та методи системного підходу та системного

аналізу.

До загальностатистичних методів відносяться ті методи, які розроблені

загальною теорією статистики, це насамперед метод статистичного

спостереження. Саме демографічна статистика розробила теорію і практику

спеціально організованих періодичних спостережень – переписів населення,

одночасних спеціально-організованих вибіркових спостережень,

92

безперервного спостереження природного та міграційного руху населення

шляхом поточної реєстрації та ведення реєстрів і автоматизованих картотек

населення. Окрім цього, до загальностатистичних методів відносять: метод

статистичних групувань (його широко використовують для вивчення

населення, як складної системи, його статевовікового, етнічного, соціально-

економічного складу, тощо) і розрахунки показників інтенсивності –

демографічні коефіцієнти (народжуваності, смертності, шлюбності, міграції

та ін..).

Також до загальностатистичних методів належать численні системи

узагальнюючих показників, які виражені абсолютними, відносними та

середніми величинами, що використовуються при аналізі розподілів,

динаміки, індексно-факторного аналізу тощо.

Статичний підхід вивчення міграційних процесів дозволяє співставити

окремі та узагальнюючі показники трудової міграції у часі та просторі, тобто

відобразити закономірний зв'язок кількісної та якісної сторони цього

складного процесу.

Статистичний підхід до оцінювання міграційного процесу, дозволить

з’ясувати механізм його дії, виявити чинники, які впливають на формування

трудової міграції, визначити основні напрями розвитку. Комплексне

статистичне оцінювання міграційного процесу повинно бути спрямоване на

забезпечення соціально-трудових перетворень та зменшення масштабів

міграційних процесів.

Основне джерело відомостей про міграцію населення – державна

статистика, що включає поточний облік міграції матеріали перепису

населення; крім того організовуються вибіркові обстеження, мета яких, як

правило – з’ясувати мотиви переміщень.

Для аналізу трудової міграції окрім використання абсолютних даних,

які характеризують чисельність населення відповідних територій,

застосовуються і відносні показники, які характеризують інтенсивність і

структуру міграції, загальний рівень рухливості населення територій,

93

масштаби, структуру, напрями і результативність міграційних потоків за

різні періоди. Ці показники розраховують окремо за потоками прибуття,

вибуття і міграційного приросту.

Найбільш значимий показник рівня міграційної рухливості – кількість

переселень за весь прожитий період життя у осіб певного віку або населення

в цілому. Показники фактичної міграції (переселень) розподіляються на три

групи :загальні, які характеризують звітні для території міграційні процеси;

спеціальні (структурні), які характеризують міграцію конкретних спеціально-

демографічних груп, а також показники міжрайонного (між територіального)

обміну, що характеризують міграційні зв’язки між конкретними територіями

міграційного обміну. Вони складаються із показників потужності,

інтенсивності та результативності міграції.

Дані державної статистики дозволяють дослідити, з одного боку,

міграційні процеси, а з іншого – сукупності мігрантів. Міграційні процеси

кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром і

напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу

міграції належать: валова міграція та сальдо міграції.

Широко використовуються групування прибулих і вибулих за

регіонами прибуття (вибуття), за їхньою освітою, національністю а також за

причиною в’їзду (виїзду).

Окремо визначаються показники інтенсивності міграційних процесів і

подаються в проміле. Вони дозволяють оцінити рівень рухливості населення

конкретної території, а також порівняти між собою рівні рухливості різних

по рангу та величині регіонів, виявити динаміку міграційного руху

незалежно від зміни чисельності населення та передбачити зміни даних

тенденцій у майбутньому. Проте використання цього показника обмежене

тим, що його величина залежить не лише від інтенсивності міграційних

зв’язків того або іншого регіону, а також від міграційної ємкості регіону

вселення та міграційної можливості регіону виходу, отже дані неможливо

94

використовувати з 100% імовірністю та при аналізі за необхідне

використовувати додаткові дані.

Однією з основних характеристик міграційних процесів є її

результативність. Результативність міграції дорівнює відношенню числа

вибулих до прибулих. Існує числова характеристика, яка називається

коефіцієнтом результативності міграції. Зазвичай цей показник визначається

з розрахунку на 1000 прибулих і може бути розрахований як загальний, так і

міжнародний.

Загальні коефіцієнти міграції обчислюють щодо всього населення. Це

коефіцієнти: прибуття і вибуття, рухомості (валової міграції) та міграційного

приросту. Спеціальні коефіцієнти розраховуються для окремих груп,

складових міграційних потоків, оскільки показники міграції прямо залежать

від складу мігрантів, наприклад, вікові коефіцієнти інтенсивності міграції

розраховуються як співвідношення числа мігрантів відповідного віку до

середньої чисельності населення цього віку в регіоні виходу або вселення.

Подібно розраховуються й інші коефіцієнти, такі як: відношення кількості

чоловічого та жіночого населення до загальної кількості, відсоток

працездатного населення, непрацездатного, тощо.

Часткові коефіцієнти міграції визначають окремо для кожної групи

мігрантів.

Розраховується також середній вік мігрантів у цілому та в межах статті,

за видами поселень і видам міграцій.

На підставі розподілів мігрантів за віком визначається абсолютна та

відносна варіація віку прибулих і вибулих протягом року.

Суспільні явища безперервно змінюються, розвиваючись у просторі і

часі. Протягом певного часу змінюється чисельність населення внаслідок

міграції. У цьому контексті велике значення відіграють ряди динаміки.

Визначення динаміки міграційних процесів – одне з головних завдань


95

Для всебічного аналізу міграції населення застосовують індексний

метод, показники варіації, кореляційно-регресійний аналіз, кластерний

аналіз, прогнозування часових рядів.

Індексний метод аналізу дозволяє вирішувати цілий комплекс задач та

охарактеризувати ряд показників щодо формування міграційних потоків.

Знаходять своє застосування територіальні індекси, індекси співвідношень,

якісних оцінок та інші. При вивченні структурних факторів значну роль

відіграє система індексів змінного, фіксованого складу.

Питання регулювання та прогнозування трудової міграції вимагають

використання методів кореляційно-регресійного аналізу, методу головних

компонент, кластерного аналізу та методів багатомірного аналізу. Крім того,

при аналізі та прогнозуванні даних процесів застосовуються методи

експертних оцінок, рейтингове оцінювання.

Стихійний характер трудових міграцій дозволяє використовувати деякі

методи статистичного та економетричного моделювання, власне трендові та

регресійні рівняння. Застосовуючи ці методи, виявляють силу та напрям

впливу різних чинників на формування міграційних процесів.

Аналіз взаємозв’язку між показниками трудової міграції здійснюється

шляхом оцінки кореляційного зв’язку та побудови регресії. Регресійна

модель описує об’єктивно існуючі між явищами кореляційні зв’язки. На

практиці перевагу віддають моделям, які є лінійними або приводяться до

лінійного виду шляхом перетворення змінних.

Статистичне оцінювання трудової міграції передбачає вивчення

кількісної сторони даного процесу, у нерозривному зв’язку з їх якісною

характеристикою, визначення рівня його функціонування в умовах

трансформаційної економіки. Функції статистичного оцінювання трудової

міграції включають:

своєчасну оцінку, контроль, здійснення аналітичних розрахунків та

прогнозування основних характеристик формування трудових міграцій,

аналіз впливу макроекономічних чинників на даний процес;

96

передбачення стану розвитку трудових міграцій у формуванні економічної

активності населення, збалансуванні попиту та пропозиції на робочу силу,

розвитку соціально-трудових відносин та побудова соціальної моделі в

країні.

моделювання розвитку трудових міграцій за різними сценаріями, оцінювання

можливих соціальних ризиків на ринку праці, визначення основних

альтернативних проектів та ділових рішень щодо його ефективного

функціонування.

Статистичне дослідження трудової міграції має ґрунтуватися на

результатах статистичних спостережень за трудовою активністю населення,

які дозволяють визначити всі чинники, які впливають на формування

трудових міграцій, виявити серед них суттєві та несуттєві, відомі та

невідомі.

Наукове формування системи статистичних показників являється

передумовою успішного статистичного дослідження. Треба відмітити, що

для зображення властивостей структури, взаємозв’язків та динаміки

формування міграційних процесів, одного якісного показника недостатньо,

необхідна їх система.

Трудова міграція – складне явище, яке тісно пов’язане з розвитком

економіки в цілому та соціальними умовами, що склалися. Для її всебічної

характеристики необхідно залучити весь арсенал статистичного дослідження.

Так, методи статистичного спостереження та зведення застосовуються з

метою формування інформаційної бази щодо формування міграційних

процесів. Методологія статистичного оцінювання міграційних процесів має

бути підпорядкована меті дослідження та обумовлена певною мірою

статистичними даними про трудову міграцію. При статистичному

дослідженні даного процесу, на будь-якому рівні його формування, велике

значення має використання абсолютних показників. Обсяги ринку праці,

трудовий потенціал, рух робочої сили, заробітна плата, обсяги виробленого

ВВП та інші показники ефекту ринкової діяльності – все це об’єктивно

97

характеризує масштаби формування трудових міграцій та є вихідною базою

для прогнозу основних її характеристик. Використання відносних величин

рівня, структури, динаміки основних характеристик міграційного процесу

дозволяє дати об’єктивну оцінку трудовій міграції, охарактеризувати

інтенсивність та напрями змін даного процесу.

Зазначимо, що ефективність статистичного дослідження трудових

міграцій, багато в чому, залежить від рівня інформаційного забезпечення та

уміння використовувати інформацію в процесі прийняття управлінських

рішень. Що стосується управління економікою, то воно потребує повної,

достовірної інформації про формування та масштаби трудових міграцій,

використання якої користувачами породжує нову інформацію. В цьому сенсі

соціально орієнтована економіка нашої держави ставить певні вимоги до

статистичних органів в отриманні об’єктивної інформації про міграційні

процеси.

2.3. Система статистичних показників аналізу трудової міграції

Статистичне вивчення явищ та процесів, які виникають під час

формування трудового міграційного потоку, здійснюється за допомогою

системи взаємопов’язаних соціально-економічних показників, що

дозволяють отримати їх кількісну та якісну характеристику. Ця система

відображає реальні взаємозв’язки, які виникають у процесі економічної

діяльності між її учасниками, в першу чергу, між роботодавцями та

найманими працівниками.

Складність аналізу трудових міграцій як об’єкта дослідження зумовило

існування великої різноманітності показників, які характеризують той чи

інший бік явища. Існування великої кількості різноманітних показників

98

міграцій зумовлює необхідність їх систематизації. Більшість науковців у

своїх працях оминають дану проблему, обмежившись, зазвичай

несистематизованим, переліком показників, або надають перелік лише тих,

які використовуються ними в процесі дослідження. Одним із перших, хто

зробив спробу систематизувати показники міграції, був В.І. Переведенцев,

зокрема ним було розділено всю сукупність показників на абсолютні та

відносні, до останніх були віднесені показники структури, інтенсивності та

показник приживаності новоселів [163].

Дані державної статистики дозволяють дослідити, з одного боку,

міграційні процеси, а з іншого – сукупності мігрантів. Міграційні процеси

кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та

напрямом міграційних потоків.

У табл. 2.1 представлена система узагальнюючих характеристик

трудового міграційного процесу.

Таблиця 2.1

Система статистичних показників статистичної оцінки трудової

міграції

№

п/п

Назва показника Методологічне та

економічне тлумачення Алгоритм розрахунку

1 2 3 4

1 Валова міграція Абсолютний

показник, що

характеризує обсяг

міграційних потоків

за рік

VМ = P + V,

(2.1)

VM – валова міграція

P – чисельність прибулих

V – чисельність вибулих

2 Сальдо міграції Абсолютний


характеризує

міграційний приріст

(спад) за рахунок

міграційного руху

Δм = P - V,

(2.2)

Δм – сальдо міграції

99


3 Коефіцієнт вибуття Відносний



вибуття трудових

мігрантів в

розрахунку на 1000

осіб населення

1000*S

VКV , (2.3)

V – чисельність вибулих;

S – середньорічна

чисельність населення.

4 Коефіцієнт прибуття Відносний



прибуття трудових




1000*S

PК P (2.4)

де

P – чисельність прибулих;

S – середньорічна

чисельність населення.

5 Коефіцієнт інтенсивності

міграційного руху

Відносний



інтенсивність руху

(кількість прибулих

і вибулих) трудових




1000*S

VPК r

,

vpr ККК , (2.5)

6 Коефіцієнт інтенсивності

міграційного(механічного)

приросту (‰ пункти)

Відносний показник,

що характеризує

величину

міграційного

приросту в



1000*S

VPКm

,

VPm ККК ,

(2.6)

7 Відносне сальдо міграції Відносний показник,


чисельність

прибулих в



1000*v

p

vmK

K ,

(2.7)

100


8 Коефіцієнт ефективності

міграції



удільну вагу

міграційного

приросту (спаду),

частку чистої

міграції до валового

міграції

1000*VP

VPКm

,

(2.8)

9 Коефіцієнт

результативності



частку чистої

міграції до валового

міграції

Кr = Kp-Kv

10 Спеціальні коефіцієнти, які

розраховуються для

окремих груп міграційних

потоків

Характеризує

інтенсивність

міграції відповідно

до категорії (вік,

стать,

працездатність,

місце проживання,

тощо)

1000Sх

KPх

P ;

1000Sх

KVх

V ,

(2.9)

11 Індекс структурних

зрушень

Показує на скільки

відсотків змінилося

середнє значення

показника під

впливом змін у

структурі

сукупності.

0

00

1

10

q

qр

q

qрІsz ,

(2.10)

Абсолютними показниками міграції є кількість прибулих (І), кількість

вибулих (Е), валова міграція (ІЕ), сальдо міграції (S) (механічний приріст або

чиста міграція), які можна визначити як по кожній адміністративно-

територіальній одиниці, так і по країні загалом за півріччя чи за рік в цілому

або загальним підсумком за декілька років.

До відносних показників міграції робочої сили відносять загальні

коефіцієнти прибуття (Кp) та вибуття (Кv).

101

Широко використовують групування прибулих та вибулих за регіонами

прибуття (вибуття), за їхньою освітою, національністю, а також за причиною

в’їзду (виїзду). Так, за віком будується структурне групування (з п’ятирічним

інтервалом) та типологічне, в якому виокремлюються групи осіб,

молодших/старших працездатного віку та працездатного віку, а також група

молоді (15-28 років). Подається статево-вікова структура сальдо міграції.

Розраховуються також співвідношення вибулих та прибулих у цілому та окремо

за статево-віковими групами; співвідношення внутрішньо – та міжрегіональних

міграційних потоків, а також чисельності мігрантів до близького та далекого

зарубіжжя; співвідношення сальдо міграції чоловіків та жінок; сальдо міграції

міського та сільського населення.

Окремо визначаються показники інтенсивності міграційних процесів і

подаються в проміле. Вони дозволяють оцінити рівень рухливості населення

конкретної території, а також порівняти між собою рівні рухливості

населення різних по рангу та величині регіонів, виявити динаміку

міграційного руху незалежно від зміни чисельності населення та передбачити

зміни даних тенденцій у майбутньому. Проте, використання цього показника

обмежене тим, що його величина залежить не лише від інтенсивності

міграційних зв'язків того або іншого регіону з іншими, а також від

міграційної ємкості регіону вселення та міграційної можливості регіону

виходу, отже отримані дані неможна використовувати з 100% вірогідністю та

при аналізі за необхідне використовувати додаткові дані.

Рівень міграції представляє собою загальний коефіцієнт інтенсивності,

що може розкладатися на спеціальні коефіцієнти інтенсивності, що

характеризують міграцію за ознакою статті, місцем проживання, тощо та

часткові або частинні коефіцієнти інтенсивності, що характеризують

інтенсивність руху в окремих вікових групах.

Інтенсивність трудової міграції – це статистична характеристика

рухливості економічно-активного населення, що характеризує частоту її

проявів у конкретних соціально-демографічних групах, типах місцевості та

102

розраховується як відношення числа прибулих або числа вибулих до

економічно активного населення на регіональному, національному та

міжнародному рівнях.

Основне призначення загальних коефіцієнтів інтенсивності трудової

міграції населення полягає у якісній характеристиці соціальних процесів

населення. На основі загальних коефіцієнтів інтенсивності трудової міграції

визначають рівень інтенсивності руху економічно-активного населення у

різних видах економічної діяльності.

Система коефіцієнтів інтенсивності, що має використовуватися при

оцінюванні масштабів трудової міграції, представлена на рис. 2.3.

де Kp, Kv – коефіцієнт прибуття та коефіцієнт вибуття економічно

активного населення;

Kp(w), Kv(m) – чисельність прибулих та вибулих жінок та чоловіків;

Kp(міс.н.), Kv(сіл.н.) – відповідно чисельність прибулих та вибулих міського

та сільського населення;

Kp(х) Kv(х) – відповідно чисельність трудових мігрантів в окремій віковій

групі.

Основне призначення загальних коефіцієнтів інтенсивності трудової

міграції населення полягає у якісній характеристиці руху економічно

активного населення. Загальні коефіцієнти міграції обчислюють щодо всього

населення. Це коефіцієнти: прибуття і вибуття, рухомості (валової міграції) та

міграційного приросту.

Інтенсивність трудової міграції стосовно різних груп населення

(чоловіків або жінок, міського чи сільського населення), в якому той чи

інший процес може відбуватися, вимірюється за допомогою спеціальних

коефіцієнтів. Спеціальні коефіцієнти розраховуються як відношення числа

мігрантів відповідної групи населення (Pх, Vх) до середньої чисельності

населення цієї групи (Sх) в регіоні виходу або вселення.

103

Інтенсивність трудової міграції в окремих вікових групах економічно

активного населення, на які можна розчленовувати спеціальну групу

населення, оцінюється за допомогою частинних коефіцієнтів інтенсивності

Подібно можна розрахувати й інші коефіцієнти, такі як: відношення

кількості чоловічого та жіночого населення до загальної кількості, відсоток

працездатного населення, непрацездатного, і так далі.

Часткові коефіцієнти міграції визначаються окремо для кожної вікової

групи мігрантів.

Рис. 2.3. Система аналітичних показників статистичного оцінювання

інтенсивності трудової міграції

Джерело розроблено автором

Загальні коефіцієнти

Спеціальні

коефіцієнти

1000)7015(

S

KКi

P

tm

Загальний коефіцієнт прибулих

10007015(

S

KКi

V

tm

Загальний коефіцієнт вибулих

1000)(

)7015(

m

mp

tmS

KКi

Спеціальний коефіцієнт

прибулих чоловіків

1000)(

)7015(

w

wp

tmS

KКi


прибулих жінок

1000.).(

)7015..(

нміс

нмісP

tmS

KКi


прибулого міського

населення

1000)(

)7015(

m

mV

tmS

KКi


вибулих чоловіків

1000)(

)7015(

w

wV

tmS

KКi


вибулих жінок

1000.).(7015

)7015..(

нміс

нмісV

tmS

KКi


вибулого міського

населення

1000.).(7015

)7015..(

нсіл

нсілV

tmS

KКi


вибулого сільського

населення

Частинні

коефіцієнти

1000x

Px

tmS

KКi

Частинний коефіцієнт

прибулих за віковими

групами

Коефіцієнти

інтенсивності

1000.)..(

)7015...(

нс

нсP

tmS

KКi


прибулого сільського

населення

1000Vx

Vx

tmS

KКi

Частинний коефіцієнт вибулих за

віковими групами

104

Розраховується також середній вік мігрантів у цілому та в межах статі, за

видами поселень та видами міграції.

Розрахунок коефіцієнтів інтенсивності трудової міграції представлено

в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Коефіцієнти інтенсивності трудової міграції

Через спеціальні коефіцієнти інтенсивності трудової міграції можна

розрахувати загальні коефіцієнти інтенсивності руху чоловічої та жіночої

групи населення:

Кр=Кр(w)+Кр(m) (2.11)

1000*)()(

VР

mКрwKpКp

(2.12)

Кv = Кv(w)+ Кv(m) (2.13)

1000*)()(

VР

mКvwKvКv

(2.14)

Частинний коефіцієнт інтенсивності трудових мігрантів від 15 до 70 років:

1000*70157015

7015

7015

VР

PК

де, К15-70 – коефіцієнт інтенсивності економічно

активного населення віком від 15-70 років;

Р(15-70) – коефіцієнт прибулих віком від 15-70 років;

V(15-70) – коефіцієнт вибулих віком від 15-70 років.

(2.15)

Спеціальні коефіцієнти інтенсивності прибулих(Кір) та вибулих (Кіv)

трудових мігрантів обчислюються як середньоарифметична зважена з

частинних коефіцієнтів інтенсивності за формулами:

1000*

X

xXp

ipP

PKК

(2.16)

1000*

X

xXV

iVV

VKК

(2.17)

Спеціальний коефіцієнт інтенсивності прибулих або вибулих трудових

мігрантів можливо обчислити як добуток частинних коефіцієнтів прибулих та

вибулих на питому вагу досліджуваної вікової групи у загальній чисельності

групи населення, що вивчається:

xXx dKК

(2.18)

105

Продовження табл.2.2

Загальний коефіцієнт інтенсивності прибулих представляє собою добуток

частинних коефіцієнтів прибулих на частку кожної вікової групи у загальній

чисельності прибулого населення;

x

p

x

pp dKК

де, dxp - частка кожної вікової групи у загальній

чисельності прибулих

(2.19)

Загальний коефіцієнт інтенсивності вибулих представляє

x

v

x

vv dKК

де, dxv - частка кожної вікової групи у загальній

чисельності вибулих

(2.20)

Коефіцієнти співвідношення прибулих та вибулих розраховується за

наступною формулою:

V

P

VP

V

VP

P

K

KW

V

p

(2.21)

Коефіцієнти результативності розраховується за наступною формулою:

vpr KKK

(2.22)

Однією з основних характеристик міграційних процесів є її

результативність. Результативність міграції дорівнює відношенню числа

вибулих до прибулих. Існує числова характеристика, яка називається

коефіцієнтом результативності міграції. Зазвичай цей показник визначається

з розрахунку на 1000 прибулих і може бути розрахований як загальний, так і

міжрайонний.

На підставі розподілів мігрантів за віком визначається абсолютна та

відносна варіація віку прибулих і вибулих протягом року [19].

Поступальний розвиток, зміна явищ у часі називаються динамікою.

Вивчення динаміки змін суспільно-економічних явищ – одне з найголовніших

завдань статистики.

Для зручності систематизують дані про розвиток явищ у часі

систематизують у вигляді рядів динаміки.

На основі рівнів ряду динаміки визначають систему показників, які дають

всебічну характеристику напряму та інтенсивності змін явища у часі. Ця

система включає такі показники:

106

абсолютний приріст;

темп зростання;

темп приросту;

абсолютне значення 1 % приросту [26].

Для прогнозування часових рядів використовують також методи ковзної

середньої та експоненціального згладжування.

Суть методів ковзної середньої та експоненціального згладжування

полягає в тому, що фактичні рівні досліджуваного часового ряду замінюються

їх середніми значеннями, що усувають випадкові коливання. Це дозволяє більш

чітко виділити основну тенденцію зміни досліджуваного параметра.

Для більш детальнішого аналізу трудової міграції слід використовувати

індекс структурних зрушень. Індекс структурних зрушень показує, на скільки

процентів змінилося середнє значення показника під впливом змін у

структурі сукупності. У даному випадку індексується кількісний показник, а

якісний фіксується на рівні базисного періоду. Індекс структурних зрушень

визначається за формулою:

Для аналізу одноманітності розподілу мігрантів використовувати

дисперсію.

Для аналізу однорідності розподілу мігрантів визначили коефіцієнт

варіації – це відношення середнього квадратичного відхилення до середньої

арифметичної, визначене у %.

Метод порівняння можна використати для характеристики міграційних

процесів за віком та статтю.

Аналіз взаємозв’язку між показниками міграційних процесів можна

здійснювати шляхом оцінки кореляційного зв’язку та побудови лінії регресії.

Регресійна модель описує об’єктивно існуючі між явищами кореляційні зв’язки.

На практиці перевагу віддають моделям, які є лінійними або приводяться до

лінійного виду шляхом перетворення змінних.

107

Використання та модернізація вище перелічених методів дає змогу

всебічно та всесторонньо дослідити трудові міграції, надати практичні

рекомендації, щодо врегулювання та спрямування міграційних потоків у

необхідне русло.

Поряд з існуючими підходам щодо вивчення трудової міграції,

доцільно проводити її дослідження та аналіз на рівні функціонування та

розвитку регіональних та національного ринків праці. Вдосконалюючи

методологію статистичного дослідження трудової міграції, в роботі було

запропоновано здійснювати аналіз міграційних процесів за наступними

напрямами:

- динаміка обсягів руху трудових мігрантів;

- структура та структурні зрушення трудових мігрантів;

- аналіз інтенсивності трудових мігрантів;

- аналіз загальної інтенсивності трудових мігрантів;

- аналіз часткової інтенсивності трудових мігрантів;

- коляреційно регресійний аналіз впливу різних факторів на рівень

(чесельність) трудової міграції;

- кластерний аналіз трудової міграції;

- рейтингова оцінка рівня трудової міграції.

Впровадження представлених напрямів аналізу дозволить всебічно та

детально дослідити функціонування та розвиток регіональних та

національного ринків праці, що дозволить державним органам приймати

більш виважені управлінські рішення щодо регулювання трудової міграції в

межах економічно активних регіонів.

Першим етапом статистичного аналізу є оцінювання структурних змін,

які мають місце протягом певного періоду, і характеризують рух чи

стабільність певної структури. Як правило, це необхідно для порівняння

динаміки однієї і тієї ж структури в різні періоди.

Одним з показників, який використовують для дослідження змін у

структурі, є лінійний коефіцієнт “абсолютних” структурних зрушень, що

108

розраховується як сума приростів питомих ваг за модулем, поділена на

кількість їх структурних частин ( k ):

k

ddk

i

ijij

dd

1

1

01

||

. (2.23)

Представлений показник характеризує зміну питомої ваги явища

впродовж досліджуваного періоду часу та вимірюється у відсоткових

пунктах.

Поряд з цим, застосовується квадратичний коефіцієнт “абсолютних”

структурних зрушень, що дозволяє більш точно оцінити зміни у структурні

досліджуваної сукупності:

k

ddk

i

ijij

dd

2

1

1

01

)(

. (2.24)

Найбільш коректним для дослідження інтенсивності структурних

зрушень є квадратичний коефіцієнт відносних структурних зрушень:

1

2

1

1

0

1

)(

ij

k

i

ijij

d

dd

dd

. (2.25)

Представлений показник характеризує середній приріст частки частин

сукупності впродовж досліджуваного періоду часу [ 3, с. 13].

Для узагальнюючої характеристики пропорційності розподілу

чисельності зайнятого населення відносно середньорічної чисельності

населення доцільно скористатись зведеним коефіцієнтом локалізації:

109

||.. рез

n

фактлокзв ddК . (2.26)

Величина цього коефіцієнта варіює від 0 до 100. Зведений коефіцієнт

локалізації дорівнює нулю у випадку, коли розподіл результативної ознаки за

економічним районом співпадає з розподілом факторної ознаки. При

зростання відхилень між цими ознаками, відбувається збільшення зведеного

коефіцієнта локалізації [7, с. 100].

Для оцінки структурних змін запропоновано використовувати

критерій, яким можна скористатися при виборі раціонального варіанту

побудови структури зайнятого та безробітного населення за економічними

районами України.

Векторний індекс є зручним інструментом, за допомогою якого можна

обґрунтувати найкоротший шлях розвитку ринку праці до наміченої

регіональної структури.

Для управління зайнятістю на різних регіональних рівнях важливого

значення набуває статистична інформація, яка дає можливість приймати

зважені висновки на основі комплексного аналізу регіональних ринків праці.

Формуючи систему статистичних показників для проведення кластерного

аналізу, необхідно відібрати найвагоміші соціально-економічні фактори, які

характеризують регіональні особливості [154, с. 167].

При формуванні кластерів обов‘язково використовуються міра відстані

та правило об‘єднання.

Міра відстані або метод деревоподібної кластеризації використовується

при формуванні окремих кластерів, відстань між якими може визначатися в

одновимірному чи багатовимірному просторі. Для виокремлення однорідних

регіональних економічних зон за рівнем зайнятості населення в Україні

було використано Євклідову відстань, яка є однією з найбільш відомих мір

відстані та розраховується за наступною формулою:

110

p

k

jkikij zzd1

2)( , (2.27)

де ijd – відстань між об‘єктами i та j, а

ikz – стандартизовані значення k–

ї змінної для i–го об‘єкта [141, с. 157].

Правило об‘єднання дозволяє за певними принципами поєднувати між

собою кластери. Найбільш відомими сімействами кластерних методів, які

використовується для дослідження соціально-економічних процесів та явищ

є ієрархічні агломеративні, ієрархічно дивізимні та факторні. Серед

ієрархічних агломеративних методів, слід виділити метод Варда, який

побудований таким чином, щоб оптимізувати мінімальну дисперсію в

середині кластерів. Цільова функція представляє собою внутрішньогрупову

суму квадратів або суму квадратів відхилень (SKV):

n

xxSKV

j

j

2

2)(

, (2.28)

де 2

jx – значення ознаки j-го об‘єкта. На першому етапі, коли кожен

кластер складається з одного об‘єкта, SKO дорівнює 0. Згідно з методом

Варда, об‘єднуються ті групи або об‘єкти, для яких SKO має мінімальний

приріст. Особливість цього методу полягає в тому, що спостерігається

тенденція до створення кластерів приблизно рівних за розмірами. Він

широко застосовується для досліджень соціально-економічних явищ та

процесів [176, с. 174-175].

Другим етапом дослідження є рейтингове оцінювання регіональних за

основними показниками трудової міграції.

Конструювання рейтингової оцінки передбачає чотири етапи:

формування множини ознак;

вибір способу стандартизації показників;

111

обґрунтування функції вагових коефіцієнтів;

визначення процедури агрегування показників [38, с. 27].

Розрахунок інтегральної оцінки здійснюється шляхом стандартизації

відібраних показників зайнятості, при цьому розрахунки проводилися

виходячи з напряму їх дії:

minmax

min

xx

xxz

ij

ij

(прямий напрям дії), (2.29)

minmax

max

xx

xxz

ij

ij

(зворотній напрям дії), (2.30)

де ijx – значення i -го показника у j -му економічному районі країни;

minx – мінімальне значення i -го показника;

maxx – максимальне значення i -го показника.

Середнє значення стандартизованих значень показників зайнятості

було розраховано за формулою середньої арифметичної простої:

т

z

p

m

i

ij

j

1 . (2.31)

Розраховані значення показників знаходяться в межах від 0 до 1, та

дають змогу визначити стан розвитку окремого економічного району або їх

групи у відповідності до відносних відстаней.

Запропоновані етапи оцінювання трудової міграції за системою

економічних та соціальних показників дадуть змогу повніше і ретельніше

охарактеризувати трудові міграційні процеси. Такий підхід дасть змогу

визначити механізми його регулювання на регіональному рівні з метою

подолання структурних та територіальних диспропорцій.

При дослідженні динаміки трудової міграції спостерігається не

стаціонарність. У більшості динамічних рядів спостерігаються періодичні

112

зміни рівнів з різною інтенсивністю коливань. Дана ситуація може

призводити до неправильної оцінки параметрів трендового рівняння.

Оскільки, особливістю усіх динамічних рядів є залежність окремих

рівнів ряду: значення уt певною мірою залежить від попередніх значень (уt-

1,yt-2 і т.д.), то оцінювання взаємозв’язку між окремими рівнями ряду

динаміки здійснюється за допомогою коефіцієнтів автокореляції rр з

часовим лагом mp ,...,2,1 [38, с. 58].

n

t

t

pn

t

ptt

p

yyn

yyyyn

r

1

2

1

)(1

)()(1

. (2.32)

Послідовність коефіцієнтів rр називають автокореляційною функцією і

зображують графічно у вигляді автокорелограми з абсцисою p та ординатою

rр..

З метою усунення автокореляції для основних характеристик ринку

праці доцільно скористатись методом експоненційного згладжування, який є

одним з найбільш надійних та широко використовуваних методів

прогнозування на середньостроковий період. Особливість даного методу

полягає в тому, що при розрахунку значення загладжуваного рівня

використовуються значення тільки попередніх рівнів ряду, які беруться з

певною вагою, підпорядкованою експоненційному закону розподілу.

Експоненційне згладжування дозволяє отримувати оцінку параметрів тренду,

який характеризується не середнім рівнем процесу, а тенденцією, що

склалась в момент останнього спостереження [158, с. 15].

Метод експоненційного згладжування був розроблений для динамічних

рядів, які складаються з великої кількості спостережень. У випадку, коли

явище розвивається у стабільних умовах, то точність прогнозу визначається

довжиною динамічного ряду та періоду упередження. При збільшенні

кількості періодів точність прогнозу повинна збільшуватись [28, с. 77].

113

В загальному вигляді модель експоненційного згладжування має

наступний вигляд:

1)1( ttt SXS , (2.33)

де tX – фактичні значення динамічного ряду;

tS – згладжені значення динамічного ряду;

– параметр згладжування.

При проведенні експоненційного згладжування важливим моментом є

вибір параметра згладжування α, який істотно впливає на прогнозний

результат. Від значення цього параметру залежить істотність впливу

первинного динамічного ряду на прогнозні значення [6, с. 174].

Для визначення приблизного значення α можна скористатись

наступними співвідношеннями:

- співвідношення Брауна, яке було розраховане з рівності ковзної та

експоненційної середніх:

1

2

N , (2.34)

де N – число значень в інтервалі згладжування;

- співвідношення Мейєра:

n , (2.35)

де n – середня квадратична похибка моделі;

– середня квадратична похибка первинного ряду.

При виборі фактичного значення даного параметра виникають

проблеми використання зазначених вище методів, які проявляються у

наступному протиріччі: з одного боку, чим вище значення α, тим більше

якість прогнозу; з іншого боку, для зменшення похибки прогнозу необхідно

вибирати мінімальне значення параметру α [6, с. 175].

114

Тому, при практичному використанні експоненційного згладжування

для дослідження тенденції динамічних рядів доцільно вибирати параметр α у

межах від 0,1 до 0,3.

Для більшості соціально-економічних явищ та процесів є характерним

наявність сезонних змін (процесам зайнятості притаманні коливання). В цих

умовах при побудові прогнозних моделей основних показників зайнятості

населення необхідно враховувати сезонні хвилі (мультиплікативні та

адитивні) [7, с. 83].

При адитивній компоненті спостерігаються стабільні коливання

відносно тренда:

ptttptt

A

t ISXISS 1)1( . (2.36)

При мультиплікативній – збільшення меж часових коливань:

ptttptt

M

t ISXISS ))1(( 1 . (2.37)

В представлених моделях ptI – згладжений сезонний фактор в момент

t мінус довжина сезону p. Даний показник обчислюється за формулою:

ttptt SeII /)1( . (2.38)

Параметр δ – сезонний згладжуючий параметр, який коливається в

межах від 0 до 1. При δ=0 сезонна складова в кожному наступному періоді

залишається сталою, якщо δ=1 – складова “максимально” змінюється в

кожному наступному періоді. Поряд з сезонною компонентою в процес

експоненційного згладжування включається компонента тренда γ. Її

згладжування проводиться в кожний момент часу незалежно від інших

компонент з відповідними параметрами. При γ=0 тренд постійний для всіх

115

значень динамічного ряду, якщо γ=1, то тренд максимально визначається

похибками спостережень [7, с. 84].

При побудові прогнозних моделей виникає проблема вибору

найкращого рівняння тренду, яке б найбільш точно описувало досліджуваний

процес у математичній формі. Для порівняння точності прогнозів,

визначених за різними моделями, використовують похибку апроксимації (%):

100

pn

y

e

At

t

, (2.39)

де te – похибка прогнозу;

ty – фактичне значення показника;

( pn ) – загальна кількість похибок.

Якщо результат оцінювання точності прогнозу задовольняє визначені

критерії точності (10%), то прогнозна модель вважається прийнятною і

рекомендується для практичного використання. Очевидно, що похибка

прогнозу залежить від довжини ретроспекції та горизонту прогнозування.

Оптимальним співвідношенням між ними вважається 3:1 [38,с. 11].

При прогнозуванні основних показників трудової міграції, виникає

необхідність у визначенні довірчіх меж, викликане ймовірністю відхилення

рівнів ряду у майбутні періоди від прогнозних значень, обчислених на основі

певного тренду, у зв’язку з можливістю появи випадкових факторів.

Довірчі межі прогнозу можна визначити, скориставшись наступною

формулою:

2111 yt tS , (2.40)

де 1

)( 2

n

yyt

y – дисперсія рівнів первинного динамічного ряду;

t – квантиль розподілу Стьюдента для ймовірності )1( [38, с. 70].

116

Наступний напрям аналізу пояснюється тим, що трудова міграція як

внутрішня, так і зовнішня формується в нерозривному зв’язку з різними

сферами людської діяльності. Цей взаємозв’язок має причинно-наслідковий

характер, який має певні тенденції та властивості. Досліджуючи трудову

міграцію, як один з найважливіших показників слід вважати рівень

зайнятості населення. На рівень зайнятості населення впливають економічні,

соціальні та демографічні фактори, дослідження впливу яких дозволить

виявити основні причини зміни частки зайнятого населення та зростаючи

масштаби трудової міграції працездатного населення у віці 16-70 років.

Виявлення найважливіших соціально-економічних факторів та

побудова регресійної моделі дозволить оцінити причинно-наслідковий

зв'язок, сприятиме збалансованості попиту і пропозиції на робочу силу,

збалансуванню трудової міграції, шляхом розроблення відповідних

економічних та соціальних програм розвитку регіональних і національного

ринків праці.

При побудові рівняння регресії, в першу чергу необхідно виділити

фактори, вплив яких вважається істотним. Виокремлення та врахування у

моделі головних соціально-економічних факторів впливу є важливим етапом

для побудови моделі, яка об‘єктивно описує існуючі взаємозв’язки, а отже

дозволяє на основі отриманих результатів приймати управлінські рішення.

Для перевірки істотності зв‘язку між змінними можна скористатись

коефіцієнтами кореляції, для цього необхідно побудувати кореляційну

матрицю. За допомогою отриманих коефіцієнтів кореляції визначаються

фактори, вплив яких на результативну ознаку визнається істотним.

Розрахунок цих коефіцієнтів кореляції здійснюється за допомогою

наступних формул [93, с. 122].

,)()(

))((

22

jiji

jiji

yx

xxyy

xxyyr

j (2.41)

117

.)()(

))((

22

jijkik

jijkik

xx

xxxx

xxxxr

kj (2.42)

При моделюванні складних соціально-економічних процесів

використовується великий обсяг статистичних даних, проте до моделі

входять фактори, що часто пов‘язані між собою, внаслідок чого дуже часто

виникає мультиколінеарність, яка веде до зсунення оцінок параметрів моделі

та унеможливлює коректну інтерпретацію результатів. Два фактори

вважаються колінеарними, якщо коефіцієнт кореляції між ними перевищує

сукупний коефіцієнт кореляції, тобто rik>R. Найпростіший спосіб усунення

мультиколінеарності - виключити одну із корельованих ознак із моделі або

замінити її іншою [38, с. 102].

Основні наслідки мультиколінеарності наступні:

- падає точність оцінок параметрів, яка виявляється в зростанні

похибок деяких оцінок, в значному збільшені дисперсії оцінок

параметрів;

- оцінки деяких параметрів стають незначущими;

- оцінки деяких параметрів стають чутливими до обсягів

сукупності спостережень.

Тобто, її наявність негативно впливає на кількісні характеристики

регресійної моделі, а в деяких випадках робить моделювання взагалі

неможливим [38, с. 149].

Коли процес або явище, які вивчаються, є результатом одночасного

впливу декількох факторів, виникає необхідність в оцінці впливу кожного з

цих факторів на результативну ознаку окремо. Найбільш розповсюдженим

методом вирішення цієї проблеми являється побудова моделі множинної

регресії методом найменших квадратів, автором цієї ідеї є К.Гаус.

Система показників стану та розвитку трудової міграції є важливим

інструментом для аналізу демографічної ситуації, збалансованості попиту та

пропозиції на ринку праці, економічної стабільності України. Отримання

118

статистичних даних стосовно основних показників щодо трудової міграції

дозволяє проводити наукові дослідження, на основі яких приймаються

раціональні управлінські рішення щодо регулювання трудової міграції в

країні.

Для статистичного аналізу трудової міграції необхідна надійна

інформаційна база, яка дозволяє оцінювати реальну ситуацію. Поряд з цим,

не приділяється увага збору статистичної інформації, дослідженню процесів

трудової міграції, вивчення яких повинно обов’язково проводитися з

урахуванням існуючих тісних економічних зв’язків між окремими

адміністративно-територіальними одиницями (областями України).


Важливим напрямом дослідження трудової міграції є всебічний аналіз

динаміки обсягів трудових мігрантів, структури та структурних зрушень за

різними соціально-демографічними ознаками, які мають місце протягом

певного часу і характеризують рух чи стабільність структури, оцінювання

інтенсивності прояву трудової міграції, багатовимірне групування регіонів

країни за показниками трудової міграції, рейтингова оцінка рівня трудової

міграції населення, оцінювання впливу приватних трансфертів на

економічний розвиток країни та пропозиції органам управління на базі

результатів дослідження.

В роботі доведено доцільність комплексного використання системи

методів аналізу явищ і процесів, що впливають на обсяги трудової міграції.

Запропоновано методологічні засади статистичного аналізу трудової міграції

з позиції системності, на основі яких побудована концептуальна схема

поетапного дослідження. Запропоновані етапи комплексного статистичного

119

аналізу трудової міграції викликані необхідністю розроблення управлінських

рішень відповідно до результатів дослідження.

Для оцінювання трудової міграції запропонований методологічний

підхід та системи показників, які в комплексі представляють інструментарій

статистичного дослідження. Система показників характеризує умови,

інтенсивність прояву та обсяги трудової міграції.

Однією з вимог, що пред’являються до показників — достатня

компактність, охоплення всіх сторін економічної, соціальної та

демографічної ознак, зв’язків та взаємозв’язків всіх елементів та вузлів

системи. Система показників повинна адекватно відображати реальну

структуру системи. Вона повинна також будуватися з врахуванням

можливостей отримання статистичних даних, їх обробці та аналізу.

Для оцінювання процесів інтенсивності трудової міграції в роботі

запропонований методологічний підхід, що вирішує питання статистичного

оцінювання ситуації як на регіональному та національному рівнях. З цією

метою сформована система статистичних показників, методологічна

узгодженість якої забезпечує комплексність статистичного оцінювання

трудової міграції. Представлена система взаємозв’язку коефіцієнтів

інтенсивності трудової міграції (загальних, спеціальних, частинних) оцінює

обсяги трудової міграції за різними соціально-демографічними ознаками як

у цілому в країні, так і в регіональному розрізі.

Представлена у роботі система статистичних показників трудової

міграції, що ґрунтуються на принципах і методах статистики, адаптована до

змін, що відбуваються в Україні у період інтеграційного процесу.

Сформована система показників забезпечує комплексність та дозволяє

розширити і поглибити аналітичні можливості комплексного статистичного

аналізу трудової міграції з позиції системності.

Застосування такої системи показників дозволить оцінити масштаби,

інтенсивність прояву трудової міграції, диференціацію її рівня та

120

результативність у кожному регіоні країни для розроблення заходів активної

міграційної політики

Основні результати розділу опубліковані в наукових працях автора [125,

126, 132, 134, 135, 136, ].

121

РОЗДІЛ 3

СТАТИСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

В УКРАЇНІ

3.1. Динаміка та структура обсягів руху трудових мігрантів

Трудова міграція займає особливе місце в системі міграційних процесів

в Україні. На сьогоднішній день Україна є однією з найбільших країн-

донорів робочої сили в Європі. Українські громадяни працюють і у

західноєвропейських країнах, в країнах – нових членах Євросоюзу, на

теренах СНД, навіть за океаном. Основним чинником, що обумовлює

поширення трудових міграцій, є значний розрив в рівнях оплати праці в

Україні і зарубіжних країнах.

Більшість показників соціально-економічного розвитку в Україні

відстають від європейських стандартів; можливості офіційного

працевлаштування залишаються обмеженими, зайнятість у формальному

секторі економіки держави не тільки не гарантує належного рівня життя, але

й часто не забезпечує потреб відтворення робочої сили працівника. За таких

обставин, трудова міграція залишається майже єдиним шляхом забезпечення

прийнятного рівня життя для значної частини працездатного населення

України.

Масштаби трудової міграції зростають щороку. Протягом певного

періоду часу змінюється чисельність, структура, регіональне розміщення,

динаміка населення тощо. Зміни міграційних процесів у часі відбуваються

під впливом різних соціальних, економічних, технічних та інших чинників.

Одним із напрямів статистичного аналізу трудової міграції населення є

динамічний аналіз цього складного явища. Дослідження трудової міграції у

122

часі дозволить оцінити вплив чинників на обсяги та рівень трудової міграції

та особливості розвитку цього явища.

Дослідження динаміки обсягів руху трудових мігрантів дозволить

виявити основні закономірності, особливості характеристики інтенсивності

прояву цього явища, закономірності розвитку на окремих етапах та за весь

досліджуваний період, виявити чинники, що впливають на її масштаби та

інтенсивність. На основі отриманих результатів розробити управлінські

рішення, які сприятимуть регулюванню трудової міграції.

В табл. 3.1 представлені показники, які характеризують динаміку

чисельність трудових мігрантів за основними соціально-демографічними

характеристиками в Україні за періоди 2008-2012рр.

Таблиця 3.1

Динаміка кількості трудових мігрантів за соціально-

демографічними характеристиками в Україні

Кількість трудових

мігрантів, тис. осіб

Всього, тис. осіб Абсолютний

приріст

чисельності

трудових

мігрантів,

тис.осіб

Темп

приросту, % 2008 рр. 2012 рр.

1 2 3 4 5

Всього: 1,5 1,8 0,3 20

Жінки: 4,8 4,05 -0,8 -15,6

Чоловіки: 9,9 7,6 -2,3 -23,2

Міське населення 8,03 5,4 -2,63 -32,8

Сільське населення 6,7 6,4 -0,3 -4,5

Аналіз динаміки кількості трудових мігрантів за досліджуваний період

2008-2012 рр. засвідчив, що загальні обсяги трудових мігрантів збільшилися

на 0,3 тис. осіб. Зменшення абсолютного приросту чисельності трудових

мігрантів спостерігається у двох категоріях населення: у міського – 2,63 тис.

осіб,у чоловіків – 2,3 тис. осіб. Темпи зменшення складають відповідно -

32,8%, -23,2%. Незначне зменшення абсолютного приросту також

спостерігалося у таких категоріях населення як: жінки -0,8 тис. осіб та

123

сільське населення -0,3 тис. осіб, відповідно темпи зменшення – 15,6% та -

4,5%.

Таким чином, за період, що розглядався, кількість трудових мігрантів

змінилася несуттєво.

Наступним напрямом статистичного аналізу трудової міграції є

дослідження руху трудових мігрантів за віковими групами.

В табл. 3.2 представлені показники, що характеризують динаміку

трудових мігрантів за віковими групами.

Таблиця 3.2

Динаміка кількості трудових мігрантів за віковими групами в

Україні

Вікові групи

Кількість трудових мігрантів,

тис. осіб

Абсолютний

приріст

чисельності

трудових

мігрантів, тис.

осіб

Темп

приросту, % 2008 рр. 2012 рр.

1 2 3 4 5

Жінки:

15-24 роки 12,0 12,0 0 0

25-29 років 12,3 8,7 -3,6 -29,2

30-34 роки 16,6 17,4 0,8 4,8

35-39 років 14,2 13,1 -1,1 -7,7

40-49 років 30,2 24,2 -6 -19,9

50-59 років 14,7 20,9 6,2 42,1

60-70 років - 3,7

Всього 100 100 х х

Чоловіки:

15-24 роки 16,8 10,3 -6,5 -38,7

25-29 років 15,1 19,5 4,4 29,1

30-34 роки 15,2 18,8 3,6 23,7

35-39 років 14,9 13,6 -1,3 -8,7

40-49 років 28,9 25,9 -3 -10,4

50-59 років 9,1 11,6 2,5 27,5

60-70 років - 0,3


Міське населення

15-24 роки 13,9 9,2 -4,7 -33,8

25-29 років 13,0 15,5 2,5 19,2

30-34 роки 16,2 20,3 4,1 25,3

35-39 років 15,3 13,7 -1,6 -10,5

40-49 років 29,8 23,3 -6,5 -21,9

124


1 2 3 4 5

50-59 років 11,8 15,2 3,4 28,8

60-70 років - 2,8


Сільське населення

15-24 роки 16,8 12,6 -4,2 -23,6

25-29 років 15,6 15,9 0,3 1,9

30-34 роки 15,1 16,6 1,5 9,9

35-39 років 13,9 13,1 -0,8 -5,8

40-49 років 28,7 27,0 -1,7 -6

50-59 років 9,9 14,5 4,6 46,5

60-70 років - 0,3


Збільшення абсолютного приросту чисельності трудових мігрантів

спостерігається у таких категоріях населення: жінки вікової групи 50-59

років – 6,2; чоловіки у віці 25-29 років – 4,4, міське населення у віці 30-34

роки – 4,1 та серед мешканців села у віці 50-59 років на 4,6. Збільшення

темпу приросту спостерігається відповідно серед жіночої категорії населення

у віці 50-59 років на 42,1%, у чоловічої категорії населення у віці 25-29 років

на 29,1%, у мешканців міста на 25,3% у мешканців села на 46,5%.

Зменшення абсолютного приросту спостерігається у жінок віком 25-29

років на 3,6 та 40-49 років на 6 тис. осіб; у чоловічої категорії населення у

віці 25-29 років на 6,5 та 40-49 років на 3 тис. осіб; у мешканців міста у

віці15-24 роки на 4,7 та 40-49 років на 6,5 тис. осіб.; у сільського населення

на 4,2.

Відповідне зменшення темпів приросту спостерігається:

у жінок віком 25-29 років на 29,2%, 40-49 років на 19,9%;

у чоловіків у віці 15-24 роки на38,7%, 40-49 років на 10,4%;

у міського населення у віці 15-24 роки на 33,8%, 40-49 років на

21,9%;

у сільського населення у віці 15-24 роки на 23,6%.

125

Аналіз динаміки кількості трудових мігрантів за віковими групами

засвідчив, що зменшення частки трудових міграцій спостерігається у віці 40-

49 років майже серед всіх категорій населення. Поряд з цим збільшення

абсолютного приросту чисельності трудових мігрантів було відмічено серед

населення передпенсійного віку (50-59років) та у середніх вікових групах (25

– 29 років; 30-34 роки).

На рис. 3.1 представлена динаміка чисельності трудових мігрантів

серед жіночої та чоловічої категорії населення та серед мешканців міст та

сільського населення.

Рис 3.1. Динаміка чисельності трудових мігрантів за віковими

групами в Україні у2008-2012 рр.

Джерел: розроблено автором

Результати дослідження свідчать, що у 2012 році порівняно з 2008

роком відбулось збільшення чисельності трудових мігрантів серед чоловічої

категорія населення майже за всіма віковими групами. Серед жінок

126

збільшення трудових міграцій спостерігається у вікових групах 30-34 та 50-

59 років.

Серед міського населення збільшення трудових мігрантів

спостерігається у населення середньої та старшої вікових груп. Найбільша

чисельність трудових мігрантів серед сільського населення була зафіксована

у віці 25-29 років, 30-34 роки та 50-59 років.

Отримані результати свідчать про збільшення чисельності трудових

мігрантів серед чоловіків працездатного віку, що в свою чергу впливає на

погіршення ситуації на регіональних та національному ринках праці:

відбувається скорочення чисельності зайнятих за професійними групами, а

також зниження їх професійної якості. Збільшення трудових потоків серед

населення молодої та середньої вікових груп призводить до старіння нації, а

це впливає на погіршення демографічної ситуації в країні.

При вивченні такого складного неоднорідного явища, як трудова

міграція, необхідно застосувати статистичний підхід, що дозволить

співставити та узагальнити показники міграції у часі та просторі, відобразити

закономірний зв’язок кількісної та якісної його сторін.

В цьому сенсі важливим напрямом вивчення існуючих диспропорцій

трудової міграціє є всебічний аналіз структури трудових мігрантів,

оцінювання структурних змін, які мають місце протягом певного періоду, і

характеризують рух чи стабільність певної структури. Як правило, це

необхідно для порівняння динаміки однієї і тієї ж структури в різні періоди

часу.

Важливо з’ясувати, які зміни відбуваються у структурі населення,

особливо його працездатної частини у період формування міграційних

процесів.

Тільки застосування статистичного підходу дає змогу оцінити

структуру та структурні зрушення трудових мігрантів України.

Статистичний підхід дає можливість оцінити зміни характерні трудовим

міграційним переміщенням зайнятого та безробітного населення протягом

127

визначеного часового інтервалу, який характеризує рухливість або навпаки,

стабільність, стійкість структури, яка розглядається у розрізі певних

соціально-демографічних ознак: за статтю, віковими групами, місцем

проживання, рівнем освіти, шлюбним станом, країнами перебування

(географічною спрямованістю), професійними групами. Порівняльний аналіз

дає можливість проаналізувати позитивні та негативні тенденції структурних

зрушень трудових мігрантів України в часі та просторі.

В першу чергу, розглянемо розподіл загальної чисельності трудових

мігрантів за віковими групами в Україні у 2008 - 2012 рр. (Додаток В1-В5).

Порівнюючи розподіл чисельності трудових мігрантів, за період, що

розглядався, можна зробити висновки про наявність певних структурних

зрушень:

зменшення частки трудових мігрантів спостерігалося у

трьох вікових групах: 15-25 років - на 4,3 в.п., 35-39 років – на 1,2

в.п. та 40-49 років – на 4,0 в.п.;

в інших вікових групах спостерігалося збільшення питомої

ваги трудових мігрантів, особливо серед осіб середніх вікових

груп (25-26 роки – на 1,6 в.п.; 30-34 – 2,6 в.п.) та старших вікових

груп (50-59 років – 3,9 в.п.; 60-70 років – на 1,4 в.п.

Майже аналогічні ситуації спостерігалися із структурою жіночого та

чоловічого населення за віковими групами (Додатки В.2, В.3).

Порівняльний аналіз розподілу чисельності жінок за віковими групами

в 2008 - 2012 рр. засвідчив, що зменшення частки цієї групи населення за

аналізований період спостерігалось у віці від 25 до 49 років:25-29 – на 3,6

в.п., 35-39 – на 1,1 в.п., 40-49 – на 6,0 в.п. Поряд з цим, збільшення питомої

ваги було відмічено у середніх вікових групах, у населення передпенсійного і

пенсійного віку, а частка трудових міграцій серед жінок у віці 15-24 років не

змінилась.

128

Аналіз структури трудових мігрантів у населення чоловічої статті,

засвідчив, що зменшення питомої ваги цієї категорій населення

спостерігалося у віці від 15-24 років – на 6,5 в.п., у віці 35-39 років – на 1,3

в.п., а також у віці 40-49 років – на 3,0 в.п. В інших вікових групах відбулося

збільшення питомої ваги серед чоловічого населення, найбільші зрушення

були зафіксовані у вікових групах: 50-59 років – на 2,5 в.п., 25-29 роки – на

4,4 в.п. та 30-34 років – 3,6 в.п. У старшій віковій групі 60-70 років

спостерігалося незначне збільшення питомої ваги – 0,3 в.п.

Оцінка структурних зрушень трудових мігрантів міського та сільського

населення свідчить про те, що більш значні зміни в структурі відбулися у

міського населення: зменшення питомої ваги спостерігалося у вікових групах

15-24 – на 4,7 в.п; 35-39 – на 1,6 в.п.; 40-49 – на 6,5 в.п. Структурні зрушення

трудових міграцій серед сільського населення було зафіксовано у старших

вікових групах. Збільшення питомої ваги спостерігалося у віці: 50-59 років –

на 4,6 в.п., 60-70 років – на 0,3 в.п. (Додатки В.4, В.5).

У табл. 3.2 представлені показники, які характеризують та оцінюють

структурні зрушення трудових мігрантів та їх основні складові за віковими

групами в Україні за 2008-2012рр.

За період, що розглядався, питома вага окремих вікових груп трудових

мігрантів змінилась у середньому на 2,71 в.п. Квадратичний коефіцієнт

абсолютних структурних зрушень склав 2,99 в.п.

Величина квадратичного коефіцієнту відносних структурних зрушень

склала 19,64 %. Таким чином, за період, що розглядався, середньорічна зміна

за всіма віковими групами трудових мігрантів складала 0,68 в.п. Майже

аналогічні ситуації спостерігалися із структурою жіночого та чоловічого

економічно активного населення за віковими групами.

129

Таблиця 3.2

Зведена оцінка структурних зрушень трудових мігрантів в Україні

у 2008-2012 рр.

Категорії трудових

мігрантів

Лінійний

коефіцієнт

абсолютних

структурних

зрушень, в.п.

Квадратичний




зрушень, в.п.

Квадратичний


відносних


зрушень, %

Лінійний




зрушень за

роки, в.п.

1 2 3 4 5

За віковими

групами, всього 2,71 2,99 19,64 0,68

жінки 3,06 3,83 22,33 0,76

чоловіки 3,09 3,62 24,00 0,77

міське населення 3,66 3,95 23,82 0,91

сільське населення 1,91 2,53 18,76 0,48

За рівнем освіти,

всього 3,70 4,15 19,47 0,53

жінки 3,40 4,18 20,01 0,49

чоловіки 5,85 6,24 26,84 0,84



За шлюбним

станом, всього 1,15 1,38 10,99 0,16

жінки 3,05 3,42 19,62 0,44

чоловіки 1,65 2,30 12,54 0,24



За географічною

спрямованістю,

всього

0,26 3,41 33,47 0,95

жінки 4,22 5,47 43,59 1,51

чоловіки 2,50 2,84 32,68 0,89



За професійними

групами всього 4,40 6,26 32,85 0,94

жінки 5,43 2,45 44,16 1,16

чоловіки 4,50 6,51 51,43 0,96



Джерело: складено автором за даними Державної служби статистики

України

130

За період, що розглядався питома вага окремих вікових груп даної

категорії населення в містах змінилася на 3,66 в.п., а в сільській місцевості –

на 1,91 в.п. Значення квадратичного коефіцієнту абсолютних структурних

зрушень у міського населення було 3,95 в.п., а у сільського – 2,53 в.п..

Середньорічна зміна за всіма віковими групами у міського населення

складала 0,91 в.п., а сільського трохи менше – 0,48 в.п.

Розподіл загальної чисельності трудових мігрантів за рівнем освіти у

2008-2012 рр. представлено у Додатку Д.1 Як свідчать дані додатку, за

період, що розглядався, відбулись такі структурні зміни:

- зменшення питомої ваги трудових мігрантів з базовою (неповною

вищою) освітою на 2,2 в.п.;

- зменшення питомої ваги у трудових мігрантів з базовою загальною або

початковою загальною освітою на 5,2 в.п.;

- збільшення питомої ваги трудових мігрантів з повною загальною

освітою на 5,9 в.п.;

- незначне збільшення питомої ваги у трудових мігрантів з повною

вищою освітою на 1,5 в.п.

Порівняльний аналіз розподілу трудових мігрантів жіночої та чоловічої

групи населення за рівнем освіти представлено у Додатках Д.2 та Д.3.

Результати проведеного аналізу засвідчили, що майже однакові

структурні зрушення, як у жіночої так і у чоловічої групи населення

спостерігалося у мігрантів з базовою загальною середньою або початковою

освітою: у жінок зменшення питомої ваги на 5,4 в.п.; у чоловіків на 5 в.п.

Зменшення питомої ваги спостерігалося у чоловіків з базовою освітою на 6,7

та у жінок з повною вищою освітою на 1,4 в.п. Збільшення питомої ваги

спостерігалося у жінок з базовою (неповною) вищою освітою на 6,2 в.п.; у

чоловіків з повною загально середньою освіто – на 8,8 в.п. Незначні

структурні зрушення спостерігалися у чоловіків з повною вищою освітою –

збільшення на 2,9 в.п. та у жінок з повною загальною вищою освітою –

збільшення на 0,6 в.п.

131

Незначне зменшення питомої ваги спостерігалося у міського населення

за наступним освітнім рівнем (Додаток Д. 4):

- з базовою (неповною освітою) – на 2,4 в.п.;

- з повною загальною середньою освітою – на 0,3в.п.;

- з базовою загальною середньою освітою (або початкова загальна)

– на 2,6 в.п.

Збільшення питомої ваги спостерігається у міського населення з

повною вищою освітою на 5 в.п.

У Додатку Д.5 представлено результати розрахунків розподілу

трудових мігрантів сільського населення за рівнем освіти у 2008-2012 роках.

Відповідно до представлених розрахунків зменшення питомої ваги

спостерігалося у сільського населення з базовою загальною середньою

освітою на 8,6 в.п. та базовою (неповною) вищою освітою на 0,9 в.п..

Збільшення питомої ваги спостерігалося у сільського населення з

повною вищою освітою на 0,7 в.п. та повною загальною середньою освітою

на 8,8 в.п.

Зведена оцінка структурних зрушень трудових мігрантів за рівнем

освіти свідчить про те, що більш значні зміни в структурі відбулися у

жіночого, чоловічого населення та у населення, що мешкає у сільській

місцевості. За період, що розглядався, питома вага за освітнім рівнем

населення змінилась у середньому на 3,70 в.п. Квадратичний коефіцієнт

абсолютних структурних зрушень склав 4,15 в.п. Величина квадратичного

коефіцієнту відносних структурних зрушень склала 19,47%. Таким чином, за

п’ять років середньорічна зміна трудових мігрантів за освітнім рівнем

складала 0,53 в.п. За п’ять років середньорічна зміна за освітнім рівнем

чоловіків склала 0,84 в.п. Що стосується міського населення, то питома вага

цієї групи населення в середньому за рік змінилась на 1/6 своєї величини, а за

роки, що розглядалися, середньорічна зміна цієї категорії населення склала

0,36 в.п. Що стосується сільського населення, то питома вага кожної вікової

групи цієї категорії населення в середньому за рік склала 0,68 в.п., а за роки,

132

що розглядалися, середньорічна зміна жіночої категорії населення за всіма

ознаками склала 0,49 в.п.

Розподіл загальної чисельності трудових мігрантів за шлюбним станом

2008-2012 рр. представлено у Додатках Е.1- Е.4 Як свідчать дані розрахунків

за період, що розглядався, зменшення структурних зрушень спостерігалося у

розлученого населення: у жінок на 0,9 в.п.; у чоловіків на 3,3 в.п.; у міського

населення на 6 в.п. У одруженого населення, тих що ніколи не перебували у

шлюбі та удов спостерігалося збільшення питомої ваги у середньому на 1,9

в.п.

Порівняльний аналіз розподілу чисельності сільського населення за

шлюбним станом представлено у Додатку Е.5. Відповідно до проведених

розрахунків у сільського населення спостерігалося пропорційне зменшення

та збільшення питомої ваги. Збільшення питомої ваги спостерігалося у

одруженого та розлученого населення, зменшення – у тих, які ніколи не

перебували у шлюбі та удовців, середній показник становить 1,25 в.п.

Питома вага чисельності населення відповідно до шлюбного стану за

віковими групами змінилась в середньому на 1,15 відсоткових пункти.

Квадратичний коефіцієнт абсолютних структурних зрушень склав 1,38 в.п.

Величина квадратичного коефіцієнту відносних структурних зрушень склала

10,99%, це свідчить про те, що питома вага кожної вікової групи трудових

мігрантів відповідно до шлюбного стану в Україні в середньому за рік

змінилась на 1/11 своєї величини. Таким чином, за період, що спостерігався,

середньорічна зміна питомої ваги трудових мігрантів за всіма віковими

групами складала 0,16 в.п.

У Додатку Ж.1 представлено розподіл трудових мігрантів за

географічною спрямованістю до країн призначення у 2008-2012 рр..

Проведений аналіз структурних зрушень трудових мігрантів за

географічною спрямованість за період, що розглядався, засвідчив, що

(рис.3.3):

133

- зменшилась питома вага трудових мігрантів до Російської Федерації

(причому у жінок було відмічено найбільші зміни - 9,6 в.п., у чоловіків

на 1,8 в.п., у міського населення на 3,8 в.п., а у сільського населення на

5,4 в.п.);

- географічна спрямованість трудових мігрантів до країни Італія має

різну питому вагу серед досліджуваної групи населення. Збільшення

питомої ваги спостерігалося у жіночого та міського населення,

відповідно на 5,1 та 0,2 в.п. Незначне зменшення питомої ваги

спостерігалося у сільського населення – на 0,8 в.п. та у чоловіків – на

3,4 в.п.;

- водночас спостерігалися не суттєві відмінності серед досліджуваної

категорії населення в напрямку зовнішньої трудової міграції до Чеської

Республіки: жінки – зменшення на 1,1 в.п.; чоловіки – збільшення на

2,3 в.п.; міське населення зменшення на 1,4 в.п., та сільське населення

збільшення на 1,9 в.п.

- результати дослідження засвідчили, що основними країнами-

реципієнтами залишаються Польща, Іспанія та Німеччина, про що

свідчить збільшення значення середнього показника питомої ваги

відповідно: на 6,5 в.п; 1,8 в.п. та 2,5 в.п. серед досліджуваної групи

населення;

- незначне зменшення частки трудових мігрантів спостерігалося серед

чоловіків, міського та сільського населення до Угорщини. Середнє

значення цього показника становить 1,6 в.п.;

- серед інших країн, куди спрямовані міграційні потоки трудових

мігрантів спостерігалися розбіжності в географічному спрямування між

мешканцями міських та сільських поселень та серед чоловіків та жінок.

За період, що розглядався, питома вага окремих груп трудових

мігрантів за географічною спрямованістю змінилась у середньому на 0,26 в.п.

Квадратичний коефіцієнт абсолютних структурних зрушень склав 3,41 в.п.

Величина квадратичного коефіцієнту відносних структурних зрушень склала

134

33,47%, значення якого стверджує той факт, що питома вага кожної групи

трудових мігрантів за географічною спрямованість в Україні у середньому

змінилась на 1/6 своєї величини. Таким чином, за п’ять років середньорічна

зміна питомої ваги за всіма групами трудових мігрантів склала 0,95 в.п.

Країни призначення 2008 р.% Країни призначення 2012р.,%

Рис. 3.3. Структура трудових мігрантів України за країнами

призначення в 2008-2012 роках.

Джерело: складено автором

Необхідно відмітити, що найбільші структурні зрушення відмічались у

жіночого населення за географічним спрямуванням. Так, питома вага цієї

групи населення змінилась у середньому на 4,22 в.п. Значення квадратичного

коефіцієнту абсолютних структурних зрушень склало 5,47 в.п. Величина

квадратичного коефіцієнту відносних структурних зрушень склала 43,59%,.

135

Средньорічна зміна питомої ваги цієї категорії населення складала 1,51 в.п.

(найбільше значення цього показника).

У Додатку З.1 представлено розподіл трудових мігрантів за

професійними групами.

Вивчення структури трудових мігрантів за професійними групами

передбачає також оцінку структурних зрушень, які мають місце протягом

певного періоду, і характеризують рух чи стабільність певної структури. Як

правило, це необхідно для порівняння динаміки однієї і тієї ж структури в

різні періоди.

В таблиці 3.3 представлена структура та структурні зрушення трудових

мігрантів в Україні у 2008-2012 рр. за професійними групами.

Розрахований лінійний коефіцієнт “абсолютних” структурних зрушень

трудових мігрантів за професійними групами свідчить про те, що у 2008-2012

рр. питома вага трудових мігрантів за професійними групами змінилася у

середньому на 4,4 відсоткових пункти.

Цей висновок підтверджують розраховані квадратичні коефіцієнти

структурних зрушень. Так, середнє відхилення часток трудових мігрантів за

професійними групами становить 32,85%, а середній темп приросту часток –

0,94%.

Таблиця 3.3

Структура та структурні зрушення трудових мігрантів України за

професійними групами у 2005-2008 рр. та 2010-2012 рр.

(відсотків)

Професійні групи 2008 р. 2012 р.

Абсолютна

характеристика


зрушень (+; -), в.п. 1 2 3 4

професіонали, фахівці,

технічні службовці 6,0 10,8 4,8

працівники сфери торгівлі

та послуг 16,5 16,5 0

кваліфіковані робітники

сільського господарства 1,5 2,7 1,2

136


1 2 3 4 кваліфіковані робітники з

інструментом 37,9 24,7 -13,2

робітники обслуговування,

експлуатації та складання

устаткування та машин 4,9 6,2 1,3

найпростіші професії 33,2 39,1 5,9

Всього 100,0 100,0 x

Джерело: складено автором за даними 7

Аналіз структури дозволив оцінити якісні та кількісні зрушення

трудової міграції серед населення цієї категорії на ринку праці.

Результати аналізу структури трудових мігрантів за професійними

групами вказують про значне скорочення фахівців, технічних службовців,

кваліфікованих робітників сільського господарства, робітників

обслуговування, експлуатації та складання устаткування та машин,

найпростіших професій. Відбулося значне зменшення чисельності трудових

мігрантів,які є кваліфікованими робітниками з інструментом. Вивчення

структури та характеристик структурних зрушень трудових мігрантів за

професійними групами дозволить органам управління розробити заходи, які

зупинять відтік кадрів.

При формуванні стратегії регулюваня трудової міграції в країні

необхідно орієнтуватися на розвиток приватного сектору, малого та

середнього бізнесу, ринку послуг, які, в свою чергу, можуть компенсувати

деформації у структурі зайнятості, в тому числі суттєво вплинуть на

зменшення масштабів трудових міграційних процесів. Але, в окремих

7 Звіт щодо методології, організації проведення та результатів модульного вибіркового обстеження з

питань трудової міграції, 2005-2008 рр.,2010-2012 рр. – К.: Держкомстат України; власні розрахунки.

137

регіонах у найближчій перспективі необхідні міри гнучкої регіональної

політики.

Проведений статистичний аналіз динаміки та структури (структурних

зрушень) трудової міграції дозволяє певною мірою органам управління

розробити пропозиції щодо розробки активних заходів регулювання трудової

міграції.

3.2. Інтенсивність руху трудової міграції

Головним завданням статистичного аналізу трудової міграції є вимір її

інтенсивності. Коефіцієнт інтенсивності трудової міграції залежить від

багатьох чинників – соціального і економічного рівня розвитку регіону,

географічних відмінностей, рівня розвитку продуктивних сил, реалізації

програм щодо зайнятості населення, тощо.

Проте в сучасних умовах величина коефіцієнту трудової міграції

визначається під дією не тільки групи перерахованих факторів, але і в

залежності від розвитку населення – співвідношення між окремими

демографічними і соціально-економічними групами, тобто структурою

населення.

За допомогою системи відносних величин інтенсивності оцінюють

напруженість, рівень, силу соціальних процесів. При цьому новоутворені

сукупності співвідносяться з населенням або групою населення, яке його

породило.

Вихідною характеристикою процесу руху населення є абсолютні і

відносні величини. Одним з найважливіших завдань статистики міграції є

138

визначення загальної чисельності трудових мігрантів у конкретних умовах

місця та часу.

Важливою ланкою інтенсивного аналізу руху населення є визначення

чисельності окремих його груп, оскільки розвиток економіки країни

орієнтується на населення як на основну частку продуктивних сил

суспільства і як на кінцевого споживача матеріальних та духовних благ.

Обчислення коефіцієнтів інтенсивності дає можливість привести різні

у часі та просторі величини до однієї основи та отримати показники типу

“інтенсивність руху прибулих трудових мігрантів на 1000 осіб населення”,

“інтенсивність руху вибулих трудових мігрантів на 1000 осіб населення”

“коефіцієнт ефективності міграції” тощо. Розраховуються коефіцієнти

інтенсивності відношенням абсолютної величини новоутворених соціальних

сукупностей (прибулих або вибулих) на 1000 осіб населення.

Система коефіцієнтів інтенсивності, що має використовуватися при

оцінюванні трудової міграції в країні представлена у розділі 2.

Типовим прикладом виділення частинних коефіцієнтів є групування

спеціальної групи населення на групи за віком: де х - вік.

В табл. 3.4 представлено розрахунок загальних коефіцієнтів

інтенсивності трудової міграції на регіональному рівні.

Таблиця 3.4

Розрахунок загальних коефіцієнтів інтенсивності трудової міграції

на регіональному рівні

Середня

чисельні

сь

населенн

я, млн.

осіб

Число

прибули

х, осіб

Число

вибул

и, осіб

Коефіцієнт


сті

прибуття,

%



сті

вибуття,%


інтинивно

сті чистої

міграції,

‰

Результативні

сть міграції,

‰

1 2 3 4 5 6 7 8

Україна 43001 542506 519914 12,621 12,09 8 24,7 0,53

області

Вінницька 1614,4 25802 25471 15,98 15,78 31,76 0,21

Волинська 1042,1 14299 13604 13,72 13,05 26,76 0,67

Дніпропетровс

ька 3284,5 39234 38803 11,95 11,81 23,76 0,13

Донецька 4320,4 28325 39602 6,56 9,17 15,72 -2,61

139


1 2 3 4 5 6 7 8

Житомирська 1259,2 18034 18510 14,32 14,7 29,02 -0,38

Закарпатська 1258,2 6592 7441 5,24 5,91 11,15 -0,67

Запорізька 1770,9 19012 19859 10,74 11,21 21,95 -0,48

Івано–Франківська 1382,3 15054 13813 10,89 9,99 8 20,88 0,89

Київська 1727,4 33389 22269 19,33 12,89 32,22 6,44

Кіровоградська 984,1 14464 15310 14,69 15,56 30,26 -0,86

Луганська 2229,8 11478 19598 5,15 8,79 13,94 -3,64

Львівська 2538,1 28130 26587 11,08 10,48 21,56 0,61

Миколаївська 1166,4 14545 13901 12,47 11,92 24,39 0,55

Одеська 2396,5 31709 27070 13,23 11,29 24,53 1,94

Полтавська 1453,6 22961 21911 15,79 15,08 30,87 0,72

Рівненська 1160 18897 19052 16,29 16,42 32,71 -0,13

Сумська 1128,2 17175 17576 15,22 15,58 30,80 -0,364

Тернопільська 1071,6 13156 13084 12,28 12,21 24,49 0,07

Харківська 2734,3 44136 35875 16,14 13,12 29,26 3,02

Херсонська 1070,2 13401 14259 12,52 13,32 25,85 -0,8

Хмельницька 1304,1 20550 20523 15,78 15,74 31,49 0,02

Черкаська 1255,9 17660 17352 14,06 13,82 27,88 0,25

Чернівецька 909,2 10949 9552 12,04 10,51 22,55 1,54

Чернігівська 1061,3 13602 13983 12,82 13,18 25,99 -0,36

м.Київ 2878,3 49352 34909 17,15 12,13 29,27 5,02

Джерело: складено автором за даними8

Зазначимо, що розрахунок коефіцієнтів результативності міграції

населення дає можливість оцінити і порівняти міграцію населення у різних

аспектах: динамічному, регіональному, за соціально-демографічними

характеристиками населення і т.п. Чим вище значення цього показника, тим

краще становище щодо ефективного використання ресурсів праці матиме

відповідний регіон, тем менша частка населення задіяна у міграційному

процесі тощо.

8

Державна служба статистики України, http://www.ukrstat.gov.ua/ Без урахування тимчасово окупованої

території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.; власні розрахунки.

140

За допомогою проведених розрахунків було визначено відхилення

значення коефіцієнтів результативності трудової міграції від їх середнього

рівня в регіонах України у 2014 р.

Так найвищі значення коефіцієнту результативності були зафіксовані у

трьох регіонах країни Київській області – 6,44; Харківській – 3, 02; та м.

Києві – 5, 02 ‰. Для цих регіонів характерним є перевантаження ринку праці

кількістю безробітних, навантаження на одне робоче складає в середньому 38

осіб.

В інших регіонах країни значення коефіцієнта результативності

трудової міграції було меншим за середній рівень (у 12 регіонах). До цих

регіонів відносяться Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Івано-

Франківська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Тернопільська,

Хмельницька, Черкаська, Чернівецька області.

Найнижчі значення цього показника зафіксовано у східних та

центральних регіонах країни. Така ситуація для Східних регіонів країни є

невипадковою, оскільки з моменту початку збройного конфлікту східні

регіони залиши понад 800 000 осіб працездатного віку. В цих регіонах

чисельність вибулих значно перевищує чисельність прибулих осіб.

Інтенсивність руху трудових мігрантів залежить від функціонування

ринку праці. За час участі країни у збройному конфлікту регіональні ринки

праці характеризують дисбалансом між попитом і пропозиціє вакантних

посад. За даними Державної служби статистики України кількість

вакансій, станом на 1 березня 2015 року скоротилася на 21%. Зокрема, у

Сумській, Закарпатській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській

областях – на 21–27%, у Дніпропетровській – на третину, а у Чернівецькій

області відбулося скорочення кількості вакансій на 41%. Однією з головних

рис сучасного ринку праці є зростання внутрішньої міграції та вихід на ринок

праці громадян з числа внутрішньо переміщених осіб, а також учасників

антитерористичної операції, які потребують соціального захисту від

безробіття.

141

На рис. 3.4 представлена чисельність переміщення осіб з тимчасово

окупованих територій.

Рис. 3.4. Карта переміщень та чисельність переселенців з

тимчасово окупованих територій

Представлена карта переміщень дає можливість оцінити чисельність

переміщених осіб за областями України. За даними Управління з координації

гуманітарних питань ООН та Міністерства соціальної політики, станом на 23

березня 2015 року в Україні було зареєстровано 1.178.000 переселенців із

тимчасово окупованих територій (АР Крим, частин Донецької та Луганської

областей). Основні соціальні загрози, пов’язані з масштабним вимушеним

переселенням, виявляються у зростанні навантаження на локальних та

регіональних ринках праці, існуванні проблем з розміщенням переселенців,

їх працевлаштуванням, медичним обслуговуванням, доступом до освіти та ін.

Традиційно популярними напрямами переселення залишаються

підконтрольні українській владі території Харківської, Київської,

Дніпропетровської, Запорізької та Одеська області.

Зазначимо, що запропонована система коефіцієнтів інтенсивності

трудової міграції населення вирішує питання статистичного оцінювання

ситуації як на національному ринку праці, так і на регіональних ринках

праці. За допомогою коефіцієнтів інтенсивності оцінюється обсяги трудових

142

міграцій. Отже, на величину коефіцієнтів інтенсивності безпосередньо

впливає як вікова структура всього населення країни, структура економічно

активного населення.

3.3. Регіональний аспект статистичного аналізу трудової міграції

Розширення самостійності та повноважень органів місцевого

самоврядування зумовлює потребу в розвитку регіональних досліджень з

метою конструктивного підходу до наукового обґрунтування ефективності

системи адміністративно-територіального устрою України в частині трудової

міграції.

Одним із важелів удосконалення територіальної організації суспільства

стає політика регіонального розвитку, орієнтована на становлення механізмів

управління формуванням господарських адміністративно-територіальних

систем всіх типів та просторових рівнів. Вона покликана забезпечувати

комплексно-пропорційний розвиток територій з максимальним урахуванням

місцевих умов і ресурсів, у першу чергу трудових ресурсів країни.

Поділ території України на макрорегіони, які характеризуються

соціальною і господарською своєрідністю, відмінностями у внутрішньо

регіональних та міжрегіональних зв’язках, дає можливість диференційовано

управляти процесами планування і прогнозування розвитку господарства.

Регіоналізація сприяє раціональному розвиткові кожному регіону,

раціональному розміщенню продуктивних сил території, раціональному

переміщенню економічно активного населення, та прискореному

регіональному розвитку всієї країни.

Вихідним пунктом у вивченні трудової міграції в окремих регіонах

являється вибір статистичної методології та системи показників, які

представляють у комплексі інструментарій статистичного дослідження.

143

Система показників характеризує умови, процес та результати формування

обсягів трудових мігрантів. Одна з вимог, яка пред’являється до цих

показників – достатня компактність, охоплення всіх сторін економічної,

соціальної та демографічної діяльності, зв’язків та взаємозв’язків всіх

елементів та вузлів системи. Система показників повинна адекватно

відображати реальну структуру системи. Вона повинна також будуватися з

врахуванням можливостей отримання статистичних даних, їх обробці та

аналізу.

Аналіз запропонованих показників оцінки трудової міграції бере початок

з характеристики згрупованих за ними регіональних сукупностей, їх

внутрішніх закономірностей: ступеня однорідності та особливостей

структури. За допомогою запропонованої системи показників була отримана

статистична оцінка функціонування ринку праці у кожному регіоні України.

В Додатку К.1 представлено рейтингову оцінку регіонів за показниками, що

впливають на трудову міграцію в Україні у 2013 р. до основних показників

впливу відносяться: чисельність іммігрантів, чисельність емігрантів, прямі

іноземні інвестиції, середня заробітна плата, заборгованість з виплати

заробітної плати, індекс реальної заробітної плати за регіонами, рівень

безробіття, рівень зайнятості населення, доходи населення, забезпеченість

населення житлом за регіонами.

Аналіз вибраних показників формування трудової міграції бере

початок з характеристики згрупованих за ними регіональних сукупностей, їх

внутрішніх закономірностей: ступеня однорідності та особливостей

структури.

Зазначимо, що у досліджувану сукупність було включено 27 регіонів

України: 24 області, Автономна республіка Крим та міста Київ і Севастополь.

Розгляд сукупності регіонів за показниками, що впливають на трудову

міграцію в Україні передбачає комплексне оцінювання структури та

групування регіонів. У якості метода багатомірного групування регіонів за

функціонуванням ринку праці застосовується кластерний аналіз [41, 47].

144

При використанні процедур кластерного аналізу розчленування

об’єктів сукупності на якісно однорідні групи здійснюється одночасно за

великою кількістю ознак, але за умови, що жодна з ознак не виділяється

значущістю. Особливістю кластерного аналізу є те, що різниця між

одиницями, що входять до виділеної групи незначна, а відмінності між

групами суттєві.

З метою розподілу регіонів України на однорідні групи за показниками,

що впливають на формування трудових міграцій, було використано підхід,

який заснований на матриці подібності та описаний Вардом [303, с. 236-238].

Цей метод відрізняється від інших методів, оскільки використовуються

методи дисперсійного аналізу для оцінки відстаней між кластерами. Метод

мінімізує суму квадратів для будь-яких двох (гіпотетичних) кластерів, які

можуть бути сформовані на кожному кроці.

У задачах кластерного аналізу часто використовують Евклідову

відстань, яка є найбільш узагальнюючою типовою відстанню. Вона є

геометричною відстанню в багатомірному просторі і дозоляє порівнювати

близькість двох об’єктів за великою кількістю ознак.

Графічно процедура кластеризації зображується у вигляді дендограми

за умовами, що ця процедура оперує тільки з елементами матриці відстаней

або подібності. У дендограмі-дереві об’єкти розташовані горизонтально

знизу, а результати кластеризації – зверху. Значення відстаней або

подібностей, які відповідають побудові нових кластерів, зображуються на

вертикальній прямій зліва [119, с. 76-77].

Проте існує проблема у використанні даних при проведенні

кластерного аналізу, які б характеризували показники, що впливають на

формування обсягів трудових міграцій у регіонах країни, тому що

запропоновані показники вимірюються в неспівставних шкалах.

Неспівставність одиниць вимірювання і, як наслідок, не можливість

обґрунтованого виразу значень різних показників в одному масштабі

призводить до того, що величина проміжків між точками, які відображають

145

положення об’єктів у просторі їх властивостей, починають залежати від

довільно вибраного масштабу. Для того, щоб знищити неоднорідність

вимірювання первинних даних проводиться їх стандартизація. Показники

нормуються через відношення їх значень до деяких величин, які

відображають певні їх властивості.

На основі стандартизованих даних двадцяти трьох показників в

України в 2013 р. будується вертикальна дендрограма класифікації регіонів

класифікації регіонів за показниками, що пов’язані з міграцією (рис. 3.5).

До стандартизованих показників були віднесені наступні:

1. Економічні показники:

безробітне населення;

зайняте населення;

середня заробітна плата;

заборгованість з виплати заробітної плати;

індекс реальної заробітної плати за регіонами;

рівень безробіття населення;

доходи населення за регіонами;

наявний доход,

валовий регіональний продукт.

2. Соціальні показники

введення в експлуатацію житла;

забезпеченість населення житлом за регіонами:

у міських поселеннях, у сільській місцевості, усього.

3. Демографічні показники:

природний рух населення: народжені, померлі;

чисельність населення: все населення, міське, сільське

населення.

4. Міграційний рух населення:

у межах України: число прибулих, число вибулих;

зовнішня міграція: число прибулих, число вибулих.

146

Рис. 3.5. Дендрограма регіонів України за обсягами трудової

міграції у 2013 р.


З дендрограми видно, що за показниками, що впливають на трудову

міграцію населення у регіонах країни існує два кластери (А, Б).

До кластеру А увійшли: підкластер А.1 (Черкаська, Полтавська,

Тернопільська та Івано-Франківська області), підкластер А.2 (Рівненська,

Волинська, Миколаївська, Сумська, Кіровоградська, Чернівецька,

Херсонська, Закарпатська, Чернігівська, Житомирська, Хмельницька,

Вінницька області та м. Севастополь). До кластеру Б увійшли: підкластер Б.1

(м. Київ та Донецька область), підкластер Б.2 (Київська, Харківська,

147

Дніпропетровська, Львівська, Луганська, Запорізька, Одеська області та

Автономна Республіка Крим).

На рис. 3.6 представлені однорідні регіональні зони в Україні в 2013 р.,

виокремлені методами кластерного аналізу. Виокремлені однорідні

регіональні зони включають регіони, в яких протікають аналогічні тенденції

щодо трудової міграції населення.

Отримані результати свідчать про лідируючі позиції кластеру Б, в

першу чергу за рахунок Підкластера Б.1, в якому спостерігаються найвищі

середні значення: прямі іноземні інвестиції (15755,1 млн. дол.); середня

заробітна плата одного штатного працівника (52716,0 грн./рік); рівень

зайнятості населення, у % до економічно активного населення відповідного

віку (62,6%); доходи населення (192566,5 млн. грн.); народжені (37169,5

осіб); загальна чисельність населення (3608,8 тис. осіб).

Зазначимо, що кластер А, до якого відносяться 16 областей та м.

Севастополь, характеризується значною соціальною напругою на

регіональний розвиток і має значний вплив на збільшення трудових

мігрантів. Так, прямі іноземні інвестиції в цьому кластері найменші –

368,7млн. дол.. США, середня заробітна пата –32525,6 грн/рік. У кластері А

зафіксовані найбільший рівень безробіття 9,4% та найменший рівень

зайнятості населення – 55,4%, що свідчить про неефективне використання

робочої сили, соціальну напругу та сприятливі умови для збільшення

чисельності трудових мігрантів.

Основні характеристики однорідних регіональних зон за показниками

трудової міграції представлено в Додатку Л-М.

148

Рис. 3.6. Виокремлення регіональних зон за показниками трудової міграції в Україні у 2013 р.


149

Отримані характеристики регіональних зон за показниками, що

впливають на трудову міграцію свідчать про однакові умови розвитку

територій, що входять до їх складу і потребують єдиних заходів,

спрямованих на поліпшення ситуації щодо зменшення масштабів трудової

міграції, зменшення соціальної напруги, розвитку соціально-трудових

відносин, вдосконалення механізмів підтримання зайнятості населення.

Зазначимо, що задачі багатовимірного групування вирішуються за

допомогою методів кластерного аналізу, які дозволяють отримати групи

об’єктів у просторі більшою розмірністю на основі критеріїв подібності.

Результати кластерного аналізу дозволяють у подальшому віднести раніше

невідомі об’єкти за їх ознаками до визначеної вже відомої групи, що дає

змогу перейти до розробки рекомендацій щодо регулювання досліджуваних

процесів.

Наступним етапом дослідження є рейтингове оцінювання регіонів, з

точки зору показників, що впливають на трудову міграцію. Для інтегральної

оцінки були запропоновані всі вище названі показники, вибір яких був

обумовлений можливостями органів офіційної статистики. Для визначення

інтегральної оцінки усі показники впливу на трудову міграцію було

стандартизовано на основі того, що всі індивідуальні значення ознаки у

сукупності співвідносилися з найкращими значеннями (більшим, якщо

ознака “пряма” та зменшеним, якщо ознака “зворотня”).

minmax

min

xx

xxz

ij

ij

(пряма дія - стимулятори), (3.1)

minmax

max

xx

xxz

ij

ij

(зворотня дія - дестимулятори), (3.2)

де хij – значення і-го показника у j-му регіоні країни;

хmax, xmin – мінімальне та максимальне значення і-го показника.

150

Вищеназвані показники вважаються рівновагомими, отже розрахунок

середньої з стандартизованих величин виконується за формулою середньої

арифметичної простої:

т

z

p

m

i

ij

j

1 , (3.3)

де т - кількість показників, ijz - стандартизовані значення ознаки.

Значення отриманих рейтингових оцінок коливаються у межах від 0 до

1, що дозволяє оцінити стан окремого регіону, групи регіонів або значення

“середнього регіону” стосовно шкали виміру відносних відстаней [122, с.

17]. Стандартизовані значення показників та рейтингову оцінку регіонів за

показниками, що впливають на трудову міграцію населення за 2013 рік

представлено у Додатку Н.

Проаналізувавши характер варіації інтегральної оцінки в сукупності,

виокремили групи регіонів за показниками,що впливають на обсяги,

інтенсивність прояву трудової міграції, які представлені у табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Рейтингова оцінка регіонів України за показниками, що

впливають на трудову міграції населення в 2013 р.

Області

Ранг регіонів за

показниками, що

впливають на

обсяги трудової

міграції

Значення

рейтингової

оцінки

Відхилення від

середнього

значення

рейтингової

оцінки

1 2 3 4

Тернопільська 1 0,304 -0,077

м. Севастополь 2 0,319 -0,063

Чернівецька 3 0,320 -0,061

Рівненська 4 0,323 -0,059

Херсонська 5 0,325 -0,057

Кіровоградська 6 0,328 -0,054

Сумська 7 0,328 -0,054

Чернігівська 8 0,329 -0,053

Миколаївська 9 0,332 -0,049

Черкаська 10 0,338 -0,044

151


1 2 3 4

Житомирська 11 0,339 -0,043

Полтавська 12 0,340 -0,042

Закарпатська 13 0,354 -0,028

Івано-Франківська 14 0,358 -0,024

Хмельницька 15 0,358 -0,024

Запорізька 16 0,362 -0,019

Волинська 17 0,368 -0,014

Вінницька 18 0,388 0,007

Луганська 19 0,393 0,011

Львівська 20 0,414 0,032

Харківська 21 0,434 0,052

Донецька 22 0,436 0,055

Одеська 23 0,452 0,020

Дніпропетровська 24 0,480 0,098

АР Крим 25 0,491 0,109

Київська 26 0,496 0,114

м. Київ 27 0,597 0,215

Україна х 0,382 х

У результаті проведених розрахунків у 2013 р. було отримано

інтегральну оцінку показників, що впливають на трудову міграцію в

кожному з 27 регіонів країни, у цілому в країні її величина складала 0,352.

17 регіонів країни мають значення інтегральної оцінки нижче за

середній рівень в країні ( 352,0

jp ). В інших 10 регіонах країни значення

інтегральної оцінки більше її середнього рівня ( 352,0

jp ).

Традиційним лідером рейтингу функціонування ринку є м. Київ. У

групу лідерів потрапили також Київська, Дніпропетровська, Одеська області

та АРК – значення рейтингової інтегральної оцінки у цих регіонах більше

середнього рейтингового балу в Україні.

До групи “переслідувачів” увійшли в основному області західного та

центрального регіонів країни. В цих регіонах значення рейтингової оцінки

трохи значно менше за середній рейтинговий бал країни країні (на 3,8% -

5,1%).

152

У групу “аутсайдерів” відносяться Тернопільська, Івано-Франківська,

Полтавска, Чернівецька та Херсонська та інші області, рейтинговий бал за

показниками, що впливають на формування трудової міграції яких, значно

менше середньої рейтингової оцінки в країні (на 21,4%-46,1%).

На рис. 3.7 представлено розподіл регіонів за рейтинговою оцінкою в

країні в 2013 р.

Рис. 3.7. Ранжування регіонів України за рейтинговим балом

формування трудової міграції в 2013 р.


Рейтингова оцінка регіонів України за показниками, що впливають на

чисельність трудових мігрантів зумовлена нерівномірністю розвитку

окремих регіонів і своєрідністю умов, у яких вони функціонують. Це

стосується всіх вищеназваних сфер життєдіяльності регіонів.

Активну державну політику щодо регулювання трудової міграції у

регіонах доцільно розмежувати з урахуванням особливостей соціального

153

розвитку і економічного зростання. Все це потребує диференційованого

стратегічного підходу до вирішення проблеми трудової міграції, яку можна

вирішити різними шляхами, і один з них, - застосування запропонованого

підходу до рейтингової оцінки регіонів за показниками, що впливають на

обсяги трудової міграції.

Запропоновані етапи рейтингового оцінювання розвитку регіонів

повніше і ретельніше характеризують чинники впливу на чисельність

трудових мігрантів відповідно до становища у регіонах.

Узагальнення накопиченого практичного досвіду з проведення

статистичного аналізу трудової міграції дозволяє зробити висновок про

існування інваріантних елементів змісту оцінювання його функціонування.

Оцінювання рівнів дозволяє узагальнити в собі всю отриману в

результаті статистичного аналізу інформацію про його стан, динаміку,

варіацію, тенденцію розвитку в регіонах у формі інтегральних показників. Це

дозволяє формувати різноманітні рейтингові системи, здійснювати

порівняння, співставлення, виокремлювати ключові проблеми розвитку

трудової міграції на рівні регіонів.

3.4. Оцінка впливу приватних трансфертів трудових мігрантів

на соціально-економічний розвиток України

На сьогодні у трудовій міграції задіяні майже всі країни світу. У міру

збільшення інтенсивності та чисельності трудових мігрантів зростають

грошові перекази, що формують окрему складову міжнародного фінансового

ринку – міграційний капітал. Приватні трансферти трудових мігрантів мають

позитивний вплив на соціально-економічний розвиток країни, через наявних

154

в країні кваліфікованих працівників, збільшення інвестицій, розвиток

технологій, тощо.

Вплив приватних трансфертів трудових мігрантів на економічне

зростання країни можна вважати суперечливим. З однієї сторони може

відбуватися як зменшення безробіття та акумуляція людського та

фінансового капіталу, що має позитивні наслідки для економічного

зростання країни, з іншої – виникнення деформації на ринку праці, що

погіршує інвестиційну привабливість як регіону так і країни.

Сумарний результат від грошових переказів трудових мігрантів

залежить від характеру використання приватних трансфертів та економічної

політики країни.

Для України грошові перекази трудових мігрантів мають суперечливий

вплив на економічне зростання. З однієї сторони приватні трансфери

поліпшують динаміку доходу домогосподарств але не зменшують обсягів

руху трудових мігрантів. Прискорюють темп зростання ВВП, впливають на

збільшення заробітної плати, зниження безробіття, проте збільшення попиту

на імпорт негативно впливає на динаміку регіонального продукту.

Вплив грошових переказів від трудових мігрантів на соціально-

економічний розвиток України було оцінено за допомогою статистичного

інструментарію. Динаміка обсягів приватних трансфертів трудових мігрантів

та основних показників економічного розвитку країни представлена в

табл. 3.6.

155

Таблиця 3.6

Динаміка економічного розвитку України за 2004-2014 рр.

Роки

ВВП у

фактичн

их

цінах,

млн.

грн.

ВВП на

душу

населенн

я, грн

Рівень

зайнятос

ті

населенн

я

працезда

-тного

віку

Експор

т

товарів

та

послуг,

у % до

ВВП

Імпор

т

товарі

в та

послу

г, у %

до

ВВП

Банківські

ставки за

кредитами

/середня

ставка

відповідно до

виду кредиту,

терміну

погашення та

регіону

Ставка за

депозитами

/середня

ставка

відповідно до

виду депозиту,

терміну

погашення та

регіону

Приватн

і

грошові

перекази

Прива-

тні

грошові

переказ

и

у

націо-

нальні

й

валюті

в іно-

земні

й

валют

і

у

націо-

нальні

й

валюті

в іно-

земні

й

валют

і

обсяги

грошови

х

переказі

в у % до

ВВП

млн

грн

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

2004 357544 7535 64,6 41,3 48,3 15,8 11,2 8,3 7,1 - -

2005 457325 9709 65,4 44,4 48,8 16,4 11,5 8,5 6,8 - -

2006 565018 12076 65,9 50,2 49,7 15,4 11,3 7,6 5,8 - -

2007 751106 16150 66,7 53,4 52,1 14,4 11,3 8,2 5,8 - -

2008 990819 21419 67,3 60,1 52,4 17,8 11,6 9,9 5,4 3,4 6177

2009 947042 20564 64,7 54,3 53,3 20,9 10,0 14,0 9,2 4,6 5370

2010 1120585 24429 65,6 49,0 51,8 15,7 10,5 10,3 7,9 4,3 5862

2011 1349178 29519 66,5 52,5 58,5 16,0 9,2 8,1 5,5 4,3 7019

2012 1459096 32002 67,1 49,3 57,2 18,4 8,4 13,4 5,7 4,3 7526

2013 1522657 33473 67,4 45,4 53,7 16,6 9,4 12,3 6,2 4,7 8537

2014 1 566 728 36495,9 64,5 51,6 55,5 17,6 9,0 13,4 6,5 4,9 6489

Джерело: складено автором за даними Державної служби

статистики України

Щоб виявити вплив приватних трансфертів, рівня зайнятості,

банківських ставок на кредити та депозити в іноземній, національній валютах

та ВВП України, ми здійснили регресійний аналіз, вході якого було побудова

наступні моделі:

Перша модель характеризує вплив приватних грошових переказів,

обсяги грошових переказів у % до ВВП (х1), експорту товарів та послуг у %

до ВВП (х2) на рівень зайнятості населення працездатного віку (y):

156

Y=50,31812+0,15279х1+0,00118х2

Отже, при збільшенні приватних грошових переказів на 1% рівень

зайнятості населення працездатного віку зростає на 0,15% за умови, що інші

фактори залишаються незмінними; при збільшенні експорту товарів та

послуг на 1% рівень зайнятості населення працездатного віку зростає на

0,001% за умови, що інші фактори залишаються незмінними. Взаємозв’язок,

який виявлено за допомогою даної моделі можна вважати істотним, оскільки

коефіцієнт детермінації знаходиться в межах 50%.

Regression Summary for Dependent Variable: Рівень зайнятості (Spreadsheet1) R= ,81079803

RІ= ,65739344 Adjusted RІ= ,48609017 F(2,4)=3,8376 p

b* Std.Err. - of b* b Std.Err. - of b t(4) p-value

Intercept 50,31812 7,269327 6,921977 0,002286

х1 0,581053 0,375404 0,15279 0,098715 1,547806 0,196583

х2 1,036361 0,375404 0,00118 0,000428 2,760653 0,050816

Друга модель характеризує вплив приватних грошових переказів,

обсяги грошових переказів у % до ВВП (х1), банківської ставки за кредитами

(в іноземній валюті) (х2) на ВВП на душу населення (y):

Y=46643,64+2,21х1-3412,94х2.

Отже, при збільшенні приватних грошових переказів на 1 млн. грн.

ВВП на душу населення зростає на 2,21 грн. за умови, що інші фактори

залишаються незмінними; при збільшенні банківської ставки за кредитами (в

іноземній валюті) на 1% ВВП на душу населення зменшується на 3,4 тис. грн.

за умови, що інші фактори залишаються незмінними. Взаємозв’язок, який

виявлено за допомогою даної моделі можна вважати істотним, оскільки

коефіцієнт детермінації дорівняю 0,6.

157

Regression Summary for Dependent Variable: ВВП на 1 особу (Spreadsheet1) R= ,85663689

RІ= ,73382676 Adjusted RІ= ,60074014 F(2,4)=5,5139 p


Intercept 46643,64 26436,98 1,76433 0,152444

х1 0,383458 0,310551 2,21 1,79 1,23477 0,284493

х2 -0,581712 0,310551 -3412,94 1822,02 -1,87316 0,134339

Третя модель характеризує вплив приватних грошових переказів,

обсяги грошових переказів у % до ВВП (х1), ВВП на душу населення (х2) на

рівень зареєстрованого безробіття (за методологією ДССУ) (y):

Y=5,380936-0,746120х1-0,000004х2.

Отже, при збільшенні приватних грошових переказів на 1% рівень

зареєстрованого безробіття зменшується на 0,75% за умови, що інші фактори

залишаються незмінними; при збільшенні ВВП на душу населення на 1000

грн. рівень зареєстрованого безробіття зменшується на 0,004% за умови, що

інші фактори залишаються незмінними. Взаємозв’язок, який виявлено за

допомогою даної моделі можна вважати істотним, оскільки коефіцієнт

детермінації дорівняю 0,61.

Regression Summary for Dependent Variable: Рівень безробіття (Spreadsheet1) R= ,86001380

RІ= ,73962373 Adjusted RІ= ,60943560 F(2,4)=5,6812 p


Intercept 5,380936 1,014780 5,30256 0,006077

NewVar4 -0,828071 0,320336 -0,746120 0,288633 -2,58501 0,061004

Var2 -0,051223 0,320336 -0,000004 0,000022 -0,15991 0,880705

158

Четверта модель характеризує вплив приватних грошових переказів,

обсяги грошових переказів у % до ВВП (х1), ВВП на душу населення (х2) на

банківські ставки за кредитами (в іноземній валюті) (y):

Y=15,88159-0,76461х1-0,00010х2.

Отже, при збільшенні приватних грошових переказів на 1% банківські

ставки за кредитами (в іноземній валюті) зменшуються на 0,76% за умови,

що інші фактори залишаються незмінними; при збільшенні ВВП на душу

населення на 1000 грн. банківські ставки за кредитами (в іноземній валюті)

зменшуються на 0,1% за умови, що інші фактори залишаються незмінними.

Взаємозв’язок, який виявлено за допомогою даної моделі можна вважати

істотним, оскільки коефіцієнт детермінації дорівняю 0,56.

Regression Summary for Dependent Variable: NewVar1 (Spreadsheet1) R= ,84230837

RІ= ,70948338 Adjusted RІ= ,56422508 F(2,4)=4,8843 p


Intercept 15,88159 2,608909 6,08744 0,003682

NewVar4 -0,348654 0,338369 -0,76461 0,742050 -1,03040 0,361048

Var2 -0,584391 0,338369 -0,00010 0,000058 -1,72708 0,159225

Проведені розрахунки засвідчили, що приватні трансфери мають

позитивний вплив на рівень безробіття та стимулюють зростання ВВП

країни. В цілому трудова міграція впливає майже на усі соціально-

економічні сфери, проте найбільш значущим в сучасних умовах залишається

вплив грошових переказів на економічний розвиток країни.

З цього випливає, що пошук ефективної міграційної політики та

побудови результативного міграційного менеджменту стають важливим

завданням для органів державної влади з метою отримання позитивного

ефекту від зазначених процесів як для країн-імпортерів, так для країн-

159

експортерів. При цьому країни імміграції найбільш зацікавлені у працівниках

висококваліфікованої праці, особливо нових і перспективних галузей, які

мають практичний досвід роботи, що дає змогу отримати істотну економію

на підготовці спеціалістів. Оскільки це важливий чинник надходження в

країну нових технологій, досвіду роботи, перебудови професійної та

кваліфікаційної структури зайнятості, швидкого й ефективного

пристосування до умов світового ринку.


Дослідження динаміки чисельності трудових мігрантів за різними

соціально-демографічними ознаками дозволило виявити основні

закономірності, розвитку та за весь досліджуваний період, виявити чинники,

що впливають на її масштаби та інтенсивність.

Результати дослідження свідчать про збільшення обсягів трудових

мігрантів серед чоловічої групи населення у всіх вікових групах, що в свою

чергу впливає на погіршення ситуації на регіональних та національному

ринках праці, а також на поглиблення демографічної кризи в країні.

На основі отриманих результатів підготовлені пропозиції необхідні для

розробки управлінських рішень, щодо регулювання трудовою міграції на

регіональному та національному рівнях.

Структура трудової міграції в Україні формується під впливом

макроекономічних чинників та ринкової саморегуляції, зазнає подальших

перетворень, які змінюють економічну активність населення та якість життя.

Аналіз структури за різними соціально-демографічними ознаками

дозволив оцінити якісні та кількісні зрушення трудової міграції серед

населення.

160

Зведена оцінка структурних зрушень трудових мігрантів свідчить про

те, що більш значні зміни у структурі відбулися серед чоловічого населення

та населення, що мешкає у сільській місцевості. Результати аналізу

структури трудових мігрантів за професійними групами вказують про значне

скорочення фахівців, технічних службовців, кваліфікованих робітників,

робітників обслуговування, тощо.

Проведений статистичний аналіз динаміки та структури (структурних

зрушень) трудових мігрантів за різними соціального-демографічними

ознаками дозволить органам управління розробити заходи, які дозволять

раціонально розмістити трудові ресурси відповідно до попиту та пропозиції

робочої сили на регіональних ринках праці.

Зазначений методичний підхід статистичного оцінювання впливу

вікової структури населення на рівень трудової міграції є необхідною

інформаційно-аналітичною базою для оцінювання структури зайнятості в

Україні та прийняття подальших управлінських рішень стосовно її

стабілізації в умовах розвитку ринку.

Важливою ланкою інтенсивного аналізу руху населення є визначення

чисельності окремих його груп, оскільки розвиток економіки країни

орієнтується на населення як на основну частку продуктивних сил

суспільства і як на кінцевого споживача матеріальних та духовних благ.

Обчислення коефіцієнтів інтенсивності дало можливість привести різні

у часі та просторі величини до однієї основи та отримати показники типу

“інтенсивність руху прибулих трудових мігрантів на 1000 осіб населення”,

“інтенсивність руху вибулих трудових мігрантів на 1000 осіб населення”

“коефіцієнт ефективності міграції” тощо

Інтенсивність трудової міграції – це статистична характеристика

рухливості економічно активного населення, що характеризує частоту її

проявів у конкретних соціально-демографічних групах, типах місцевості та

розраховується як відношення числа прибулих або числа вибулих до

161

економічно активного населення на регіональному, національному та

міжнародному рівнях.

За допомогою проведених розрахунків визначено відхилення значення

коефіцієнтів результативності трудової міграції від їх середнього рівня в

регіонах України. Відповідно до проведених розрахунків визначені регіони, в

яких чисельність прибулих значно перевищує чисельність вибулих. До таких

регіонів відносяться Харківська, Одеська, Київська області та м. Київ. Для

цих регіонів характерним є перевантаження ринку праці кількістю

безробітних, навантаження на одне робоче місце складає 38 осіб.

Одним із важелів удосконалення територіальної організації суспільства

є політика регіонального розвитку, яка покликана забезпечувати комплексно-

пропорційний розвиток територій з максимальним урахуванням місцевих

умов і ресурсів, у першу чергу трудових ресурсів країни.

Багатовимірне групування регіонів країни за основними показниками

трудової міграції населення дозволило здійснити статистичний аналіз

регіональної диференціації соціально-економічних показників, що впливають

на чисельність трудової міграції, виокремити однорідні регіональні зони,

проблемні території. Багатовимірне групування регіонів виявило

закономірності розвитку трудової міграції в окремих регіонах.

У досліджувану сукупність було включено 27 регіонів України: 24

області, Автономна республіка Крим та міста Київ і Севастополь.

У результаті проведених розрахунків у 2013 р. було отримано

інтегральну оцінку показників, що впливають на трудову міграцію в

кожному з 27 регіонів країни, у цілому в країні її величина складала 0,352.

17 регіонів країни мають значення інтегральної оцінки нижче за

середній рівень в країні ( 352,0

jp ). В інших 10 регіонах країни значення

інтегральної оцінки більше її середнього рівня ( 352,0

jp ).

Отримані характеристики регіональних зон за показниками, що

впливають на трудову міграцію свідчать про однакові умови розвитку

162

територій, що входять до їх складу і потребують єдиних заходів,

спрямованих на поліпшення ситуації щодо масштабів трудової міграції,

зменшення соціальної напруги, розвитку соціально-трудових відносин,

вдосконалення механізмів підтримання зайнятості населення.

Проведення рейтингового оцінювання визначає місце кожного регіону

за показниками трудової міграції, що в свою чергу сприятиме диференціації

напрямів державної міграційної політики в підтримці соціально-

економічного розвитку регіонів, враховуючи визначений їх рейтинг,

виявлено диспропорції між ними, схожі тенденції.

У роботі проведена оцінка впливу приватних трансфертів трудових

мігрантів на соціально-економічний розвиток України. На сьогодні у

трудових міграційних процесах задіяні майже всі країни світу. У міру

зростання інтенсивності руху та збільшення чисельності трудових мігрантів

зростають грошові перекази, що формують окрему складову міжнародного

фінансового ринку – міграційний капітал.

Вплив грошових переказів від трудових мігрантів на соціально-

економічний розвиток України оцінено за допомогою статистичного

інструментарію на основі соціально-економічних показників розвитку

країни. У роботі були використанні регресійні моделі з метою виявлення

взаємного впливу приватних трансферів та ВВП України. Обґрунтовано

позитивні та негативні наслідки впливу від грошових переказів із-за кордону

на ряд макроекономічних показників розвитку країни.

В цілому трудова міграція впливає майже на усі соціально-економічні

сфери, проте найбільш значущим в сучасних умовах залишається вплив

грошових переказів на економічний розвиток країни.

Основні результати розділу опубліковані в наукових працях автором

[125, 126, 132, 134, 137, 200,201].

163

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і

запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в

обґрунтуванні теоретико-методологічних засад і статистичного

інструментарію аналізу трудової міграції, оцінювання її обсягів та

інтенсивності прояву, визначення особливостей диференціації як на

національному, так і на регіональних рівнях. Одержані науково-практичні

результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають підстави для

таких висновків:

1. Доведено, що рівень наукового обґрунтування трудової міграції як

об’єкта статистичного дослідження залежить від стану розробки понятійного

апарату. Розвиваючи теоретичні погляди вчених на тлумачення поняття

«трудова міграція», у роботі надано його визначення, що є найбільш

узагальнюючим, яке відображає сутність і підкреслює особливе значення

переміщення економічно активного населення в умовах становлення

національного і регіональних ринків праці. Розкрито соціально-економічну

сутність інтелектуальної міграції, визначено її роль, характерні особливості в

зовнішній трудовій міграції. Удосконалення понятійного апарату дозволило

виділити новий аспект статистичного дослідження трудової міграції, по-

новому розглянути таке багатогранне, складне і динамічне явище.

164

2. Теоретично обґрунтовано методологічні підходи та відповідний

інструментарій комплексного статистичного аналізу трудової міграції

населення, що спираються на принципи системного дослідження з позиції

цілісності та інтегрованості процесів. Це дозволило визначити основні

елементи та ознаки, що характеризують трудову міграцію як об’єкт

статистичного дослідження, здійснити об’єктивний аналіз стану і розвитку

цього явища як на національному, так і на регіональних рівнях.

3. На основі аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду визначено

роль статистичного аналізу трудової міграції населення в системі управління.

Запропоновано концептуальний підхід державного регулювання трудової

міграції населення, який передбачає застосування системного підходу та

дотримання його основних принципів. З позиції системності встановлено

місце статистичного оцінювання і моніторингу трудової міграції як одного з

основних інструментів регулювання чисельністю трудових мігрантів.

4. Запропоновано узагальнену схему поетапного дослідження

трудової міграції населення, використання якої дозволило на основі системи

статистичних методів здійснити всебічний аналіз, визначити структуру

трудових мігрантів за різними соціально-економічними і демографічними

характеристиками, оцінити інтенсивність прояву трудової міграції,

закономірності та тенденції її розвитку в країні та її окремих регіонах.

5. На підставі аналізу, систематизації та узагальнення існуючих в

економічній літературі поглядів учених щодо трудової міграції, в дисертації

165

удосконалена класифікація видів трудової міграції населення відповідно до

встановленої мети дослідження. Запропонована класифікація видів трудової

міграції дозволяє виділити нові аспекти її всебічного аналізу, оцінювання

рівня та інтенсивності прояву як на регіональному, так і на національному

рівнях; по-новому розглянути таке багатогранне, динамічне явище як трудова

міграція; виділити і деталізувати причини руху економічно активного

населення, його особливості, характеристики і наслідки для економічного та

соціального розвитку країни. Класифікація сприяє розробці ефективних

механізмів регулювання трудової міграції.

6. Удосконалено систему статистичних показників трудової міграції,

що ґрунтується на принципах і методах статистики, адаптовано до змін, що

відбуваються як на національному, так і на регіональних рівнях. Така

система статистичних показників інтенсивності дозволяє розширити і

поглибити аналітичні можливості статистичного аналізу трудової міграції з

позиції системності, оцінити напруженість, масштаби міграційних процесів,

визначити її рівень.

7. Удосконалено методичні підходи у виокремленні однорідних

територій за основними показниками трудової міграції населення. Одержані

характеристики регіональних зон за станом і розвитком трудової міграції

свідчать про однакові умови розвитку територій, що входять до їх складу і

потребують єдиних заходів, спрямованих на поліпшення ситуації на

регіональних ринках праці: встановлення раціональної структури зайнятості

166

в різних видах економічної діяльності; зменшення рівня соціальної напруги;

розвитку соціально-трудових відносин; удосконалення механізмів підтримки

трудових мігрантів і надання їм соціального захисту.

8. Визначено рейтингову позицію регіонів країни за показниками

трудової міграції населення за умови виокремлення місця окремих територій

для виявлення відмінності між ними. Це сприятиме розробці

диференційованих заходів державної міграційної політики в підтримці

соціально-економічного розвитку регіонів у частині забезпечення прийнятого

рівня життя для значної частини трудових мігрантів.

9. Набули подальшого розвитку аналітичні підходи до оцінювання

впливу приватних трансферів трудових мігрантів на соціально-економічний

розвиток України. На відміну від існуючих підходів, запропоновано

використання регресійних моделей з метою виявлення взаємного впливу

приватних трансфертів і ВВП України. Обґрунтовано позитивні та негативні

наслідки впливу від грошових переказів із-за кордону на низку

макроекономічних показників розвитку країни. Практичне значення

одержаних результатів полягає в тому, що дослідження причинно-

наслідкових зв’язків за допомогою регресійних моделей між відповідними

змінними дає можливість на національному рівні визначитися зі стратегією

економічного розвитку країни.

167

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айрапетов В. С. Социальная адаптация вынужденных мигрантов

мигрантов и беженцев / В. С. Айрапетов // Вестник Рос. акад. наук. –

1993. – № 10. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.aspvestnik.ru/issues/2007_3-4/articles/26.pdf

2. Арженовский С. В. Статистические методы прогнозирования: [учебное

пособие] / С. В. Арженовский, И. Н. Молчанов. - Рост. гос. экон. унив. –

Ростов-н/Д, 2001. – С. 8.

3. Бараник З. П. Функціонування ринку праці: статистична оцінка:

[монографія] / З. П. Бараник. – К.: КНЕУ, 2007. – 392 с.

4. Бараник З. П. Статистика праці: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч.

дисц. / З. П. Бараник. – К.: КНЕУ, 2005. – 200 с.

5. Бараник З. П. Статистичне вивчення впливу структурних факторів на

рівень безробіття / З. П. Бараник, А. В. Хмелюк // Вісник НТУ “ХПІ”: Зб.

наук. праць “Технічний прогрес та ефективність виробництва”. – Харків:

НТУ “ХПІ”, 2001. – Вип. 24. – С. 220-224.

6. Бережная Е. В. Математические методы моделирования экономических

систем: [учеб. пособие]. – 2-е изд., перераб. и доп. / Е. В. Бережная, В. И.

Бережной. – М.: Финансы и статистика, 2006. –С. 165-185.

7. Боровиков В. П. Прогнозирование в системе STATISTICA® в среде

Windows. Основы теории и интенсивная практика на компьютере: [учеб.

пособие] / В. П. Боровиков, Г. И. Ивченко. – М.: Финансы и статистика,

2000. – 384 с.

8. Борисов В.А. Демография [Текст] / В.А. Борисов. – М. : Издательский дом

NOTABENE, 1999, 2001. – 272 с. – ISBN 5-8188-0016-4.

9. Бутко М. Ринок праці та процеси його регіональної трансформації /

М. Бутко, К. Білокур // Економіка України. – 1998. – № 5. – С. 14–21.

http://www.aspvestnik.ru/issues/2007_3-4/articles/26.pdf

168

10. Васильева Э.К. Экономико–математические методы изучения трудових

ресурсов : учеб. пособ. / Э.К. Васильева. – Львов : ЛФЭИ, 1977. – 42 с.

11. Виноградова Е. Международная трудовая миграция / Е. Виноградова //

Мир экономики и международных отношений. – 1994. – № 12. – С. 110.

12. Вишневский А. Г. Избранные демографические труды. Демографическая

теория и демографическая история [Текст] / А. Г. Вишневский. – М. :

Наука, 2005. – Т. 1. – 368 с. – ISBN 5-02-033776-5.

13. Вишневська О. А. Сучасна міжнародна трудова міграція та державна

міграційна політика [Текст] / О. А. Вишневська // Статистика України. –

2008. – № 2. – С. 87–91.

14. Вітлінський В. В. Моделювання економіки: навч. посіб. / В. В. Вітлінський.

– К. : КНЕУ, 2003. – 408 с. – ІSBN 966–574–411–9.

15. Власюк О.С. Галузева зайнятість в Україні в сучасних умовах: економіко-

математичний аналіз і прогноз / О.С. Власюк, Т. Е. Лебеда. –

К., 1994. – 66 с.

16. Міжнародна міграція та розвиток України в контексті європейської

інтеграції: зб. матеріалів міжнар. наук. конф., 16 жовт. 2007р., Київ / ред.

О.С. Власюк, О.А. Малиновська. – К. : Фоліант, 2008. – 263с. – ISBN 978-

966-8474-59-Х.

17. Галицька Е.В. Фінансова статистика: навч. посіб. / Е.В. Галицька,

Н.В. Ковтун. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2004. – 236 с.

18. Герасименко Г.В. Гендерні аспекти трудових міграцій населення України

[Текст] / Г.В. Герасименко, О.В. Позняк // Демографія та соціальна

економіка. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал НАНУ і

ІДСІ. – 2006. – №1.– С. 46 – 54.

19. Герасименко С.С. Статистика : підруч. / С. С. Герасименко, А. В. Головач,

А. М. Єріна – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К. : КНЕУ, 2000. – 467 с.

20. Герасименко С.С. Статистика : підруч. / С.С. Герасименко та ін. – К. :

КНЕУ, 2006, – 468 с.

169

21. Гладун О. М. Вибіркові обстеження населення: методологія, методика,

практика : монографія / Олександ Михайлович Гладун. – Ніжин : ТОВ

“Видавництво” Аспект – Поліграф”, 2008. – 348 с.

22. Гладун О.М. Вибіркові обстеження домогосподарств в Україні:

історичний аспект [Текст] / О.М. Гладун // Статистика України. – 2007. –

№3. – С. 4 – 12.

23. Гладун О.М. Проблеми методології статистичного забезпечення аналізу

демографічної ситуації в Україні та її регіонах [Текст] / Гладун О.М.,

Задоєнко Л.В, Ващаєва Н.А. // Проблеми статистики. : зб. наук. праць

Науково-технічного комплексу статистичних досліджень / [ред. кол.

Васєчко О.О. та ін.]. – К. : Видавничий центр Держкомстату України,

2004. – Вип. 6. – С. 26 – 30. – ISBN 966-7773-87-6.

24. Головач А.В. Статистичне забезпечення управління економікою:

прикладна статистика: навч. посіб. [Текст] / А.В. Головач, В.Б. Захожай,

Н. А. Головач. – К. : КНЕУ, 2005. – 333 с. – ISBN 966–574–716–9.

25. Гончар О.В. Передумови проведення вибіркового обстеження [Текст] /

О.В. Гончар // Проблеми статистики : зб. наук. праць Науково-технічного

комплексу статистичних досліджень / [ред. кол. Васєчко О.О. та ін.]. – К. :

Видавничий центр Держкомстату України, 2005. – Вип. 7. – С. 112 – 117. –

ISBN 966-8998-07-3.

26. Горобець О.М. Міграція у відтворенні населення Поділля [Текст]:

автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец.

08.09.01 “Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика” /

О. М. Горобець. – Львів, 2005. – 20 с.

27. Грішнова О.А. Людський розвиток: навч. посіб. [Текст] / О.А. Грішнова /

Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. – К. :

КНЕУ, 2006. – 308 с.

28. Грешилов А. А. Математические методы построения прогнозов /

А. А. Грешилов, В. А. Стакун. – М.: Радио и связь, 1997. – 112 с.

170

29. Демография и статистика населения : учебник [Текст] / [И.И. Елисеева,

Э.К. Васильева, М.А. Клупт и др.] ; под ред. И.И. Елисеевой – М. :

Финансы и статистика, 2006.– 688 с.

30. Демографічна криза в Україні: причини та наслідки / [Власенко Н.С.,

Герасименко Г.В., Лібанова Е.М., Макарова О.В., Осауленко О.Г.] ; під

ред. С. І. Пирожкова. – К., 2003. – 232с.

31. Демографічна ситуація в Україні у 2008 році. Експрес-випуск №25 від

12.02.2009 р. / [відп. За випуск Л.М. Стельмах]. – К. : Державний комітет

статистики України, 2009. – 36 с. [Електронний ресурс]. -

Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2009/0209/25_pdf.zip

32. Демографічні перспективи України до 2026 року [Текст] / [Стешенко В.,

Рудницький О., Хомра О., Стефановський А.та ін.]. – НАН України;

Інститут економіки. – К., 1999. – 55 с.

33. Денисенко М. Б. Демография : учебн. пособ. [Текст] / М.Б. Денисенко,

Н.М. Калмыкова. – М. : ИНФРА-М, 2007. – 424 с. – (Учебники

экономического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова)

34. Долишний М. И. Социально–экономические проблемы эффективного

использования трудовых ресурсов региона / М. И. Долишний,

С. Н. Злупко. – К., 1986. – С. 33.

35. Економічна теорія: Політекономія : підруч. / За ред. В.Д. Базидевича. – К.

: Знання-Прес, 2001. – 581 с.

36. Єріна А. М. Економічна статистика : практикум / А. М.Єріна,

О.К. Мазуренко, О. Кальян. – К. : ТОВ “УВПК” ЕксОб”, 2002. – 232 с.

37. Єріна А. М. Організація вибіркових обстежень : навч. посіб. / А.М. Єріна.

– К. : КНЕУ, 2004. – 137 с.

38. Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування : навч. посіб. /

А. М. Єріна. – К. : КНЕУ, 2001. – 170 с.

39. Єхануров Ю.І. Демографічний розвиток як державний пріоритет України

[Текст] / Ю.І. Єхануров // Демографія та соціальна економіка. Науково-

http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2009/0209/25_pdf.zip

171

економічний та суспільно-політичний журнал НАНУ і ІДСІ. – 2005. – №2.

– С. 3–6.

40. Європейська конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів (укр/рос)

Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 24.11.1977 № ETS N

93. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_307

41. Европейская Экономическая Комиссия ООН. Фонд ООН в области

народонаселения. Статистика международной миграции. Практическое

руководство для стран Восточной Европы и Центральной Азии - ООН.

Женева, 2011г.

42. М.М. Вдосконалення статистичного забезпечення комплексної оцінки

соціально-економічного розвитку регіонів [Текст] / М.М.

Жилєнкова // Проблеми статистики : зб. наук. праць Науково-технічного

комплексу статистичних досліджень / [ред. кол. Васєчко О.О. та ін.]. – К. :

Видавничий центр Держкомстату України, 2004. – Вип. 6. – С. 246–248. –

ISBN 966-7773-87-6.

43. Зайончковская Ж. Міграції населення як індикатор соціальної

напруженності / Ж. Зайончоковская // Вісник АН України. – 1994. – № 4 –

С. 65–67.

44. Закон України Про імміграцію із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 2707-IV ( 2707-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.429; № 1182-VI (

1182-17 ) від 19.03.2009, ВВР, 2009, № 32-33, ст.486 // Офіційний вісник

України. – 2001. – №27. – Ст. 1198.

45. Закон України Про міграцію №2491-14 від 22.07.2005 [Електронний

ресурс]. - Режим доступу: // http: zakon.rada.gov.ua.

46. Закон України “Про Всеукраїнський перепис населення” від 19.10.2000 р.

№2058-ІІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2058-14.

47. Зовнішня трудова міграція населення України [Книга] / обстеження

проведено за підтримки: Фонду Арсенія Яценюка "Open Ukraine" спільно

з фондом Віктора Пінчука ; загальна ред. та упоряд. : Український центр

http://zakon.rada.gov.ua/go/994_307

172

соціальних реформ ; Держ. ком. статистики України. – Київ : УЦСР, 2009.

– 120 с.

48. Звіт щодо методологіі, організаціі проведення та результатів модульного

вибіркового обстеження зпитань трудової міраціі в Україні / Міжнродна

организація праці. Група технічної підтримки з питань гідної праці та

Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи; Державна служба

статистики України; Інститут демографії та соціальних досліджень імені

М. В. Птухи Національної академії наук України — Будапешт МОП, 2013.

49. Інструкція щодо заповнення державної статистичної звітності за

формою № 2-ТМ (трудова міграція) “Звіт підприємств, організацій та

установ про чисельність та склад іноземців, які тимчасово працюють в

Україні” (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінстату № 163

(v0163207-96) від 30.05.96)

50. Ігнатоля Н. І., Рюль В. О. Міграція населення як об'єкт соціологічного

аналізу. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal /Soc_Gum/Staptp/2009_42

/files/42_11Ignatolia_Rul.pdf.

51. Інструкція до заповнення державної статистичної звітності за формою №

1-ТМ (трудова міграція) “Звіт про чисельність та склад громадян України,

які тимчасово працюють за кордоном” (Із змінами, внесеними згідно з

Наказом Мінстату № 163 (v0163207-96) від 30.05.96)

52. Інструкція до заповнення державної статистичної звітності за формою №

3-ТМ (трудова міграція) “Звіт про чисельність та склад іноземців, які

тимчасово працюють в Україні”

53. Ивахнюк И. Международная трудовая миграция / И. Ивахнюк. - – М.:

МГУ, ТЕИС, 2005. –С. 72

54. Экономика народонаселения / В. Ионцев. – М.: ИНФРА-М, 2007. – С. 437

55. Клейнен Дж. Статистические методы в имитационном моделировании /

Дж. Клейнен. – М. : Статистика, 1978. – 221 с.

http://www.nbuv.gov.ua/portal%20/Soc_Gum/Staptp/2009_42%20/files/42_11Ignatolia_Rul.pdf

http://www.nbuv.gov.ua/portal%20/Soc_Gum/Staptp/2009_42%20/files/42_11Ignatolia_Rul.pdf

173

56. Ковтун Н. В. Статистичне дослідження інвестиційного процесу та

інвестиційної діяльності : Теорія, методологія, практика : монографія /

Н.В. Ковтун. – Київ : ІМЕКС. – 2005. – 418 с.

57. Ковтун Н.В. Теорія статистики : курс лекцій, практикум / Н.В.Ковтун. –

К.: «Імекс-ЛТД», 2007. – 276 с.

58. Козак Ю. Г. Міжнародна економіка : навч. посіб. / Ю.Г. Козак,

Д.Г. Лук’яненко, Ю.В. Макогон та ін. – [вид. 2-ге, перероб. та доп.]. – К. :

Центр навчальної літератури, 2004. – 316 с.

59. Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050р. / Фонд

народонаселення ООН ; Інститут демографії та соціальних досліджень ;

Державний комітет статистики України ; Український центр соціальних

реформ / [Власенко Н.С., Макарова О.В., Пирожков С.І., Позняк О.В.] ;

під ред. Е.М. Лібанової – К., 2006. – 138с.– ISBN 966-8998-22-7.

60. Кремень О. І. Методологія статистичного вивчення зайнятості населення

[Текст] / О. І. Кремень // Статистика України. – 2004. – №3. – С. 21–26.

61. Купалова Г.І. Теорія економічного аналізу: навч. посіб. / Г. І. Купалова –

К. : Знання, 2008. – 639 с.

62. Курило І.О. Соціально-демографічні чинники відтворення людського

потенціалу в Україні: Формування ринкової економіки [Текст] /

І.О.Курило // зб. наук. праць. Спец. вип. Управління людськими

ресурсами: проблеми теорії та практики. – Т. 2 Ч. І / [Ред. О. О. Бєляєв,

В.М. Данюк та ін.]. – К. : КНЕУ, 2007. – С. 1–448. – ISBN 966-574-962-5.–

С. 429–434.

63. Курило І.О. Соціально-економічна структура населення України:

освітньо-професійний вимір [Текст] / І.О. Курило // Демографія та

соціальна економіка. Науково-економічний та суспільно-політичний

журнал НАНУ і ІДСІ. – 2004. – №1 – 2.– С. 136–148.

64. Курило І.О. Тенденції народжуваності в Україні у контексті подальшої

трансформації суспільства [Текст] / І.О. Курило // Демографія та соціальна

174


ІДСІ. – 2006. – №1.– С. 38–45.

65. Кэмпбелл Р. Макконнелл Экономикс : Принципы, проблемы и политика /

Кэмпбелл Р. Макконнелл, Стэнли Л. Брю, М. Республика. – М. : ИНФРА-

М, 2003. – 972 с.

66. Лібанова Е.М. Бідність населення україни : методологія, методика та

практика аналізу / Е. М. Лібанова. – К.: КНЕУ, 2008. – 328с.

67. Лібанова Е. М. Вплив зовнішньої міграції на соціально-економічний

розвиток України / Е.М.Лібанова // Економіка України. – 1993. – № 8. –

С.76.

68. Лібанова Е.М. Зовнішні трудові міграції населення України /

Е. М. Лібанова, О. В. Позняк. – К. : РВПС НАН України, 2002. – 206с.

69. Лібанова Е.М. Прогноз демографічного розвитку України на період до

2050 року [Текст] / Е.М. Лібанова // Демографія та соціальна економіка.

Науково-економічний та суспільно-політичний журнал НАНУ і ІДСІ. –

2007. – №2. – С. 260–268.

70. Лібанова Е.М. Ринок праці : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів] /

Е.М. Лібанова. – К., 2003. – 223 с.

71. Лібанова Е. М. Ринок праці в економічній системі : [навч. посіб. для студ.

вищ. навч. закл. екон. спец.] / Е. М. Лібанова, Д. П. Мельничук. –

Житомир : ЖІТІ, 2002. – 260 с.

72. Лібанова Е. М. Незареєстрована зайнятість в Україні : формування й

можливості державного регулювання [Текст] / Е. Лібанова, А. Баланда //

Україна: аспекти праці. – 2000. – №4. – С. 3–8

73. Людський розвиток в Україні : інноваційний вимір (колектив авторів) /

Щорічна науково-аналітична доповідь [Текст] / [за ред. Е.М. Лібанової]. –

К. : Національна академія наук; Ін-т демографії та соціальних досліджень

НАН України, Програма розвитку ООН в Україні, 2008. – 316 с. – ISBN

978-966-02-4847-2.

175

74. Майданік І. П. Проблеми регулювання та координації трудових

міграційних процесів [Текст] / І. П. Майданик // Демографія та соціальна


ІДСІ. – 2005. – № 2.– С. 86–92.

75. Малиновська О. А. Від аналізу – до розробки концепції особливості

міграційної ситуації в Україні / О.А. Малиновська // Політика і час. –

1995. – № 10. – С.45.

76. Малиновська О. А. Мігранти, міграція та Українська держава: аналіз

управління зовнішніми міграціями: монографія / О. А. Малиновська. – К. :

Вид-во НАДУ, 2004. – 236 с.

77. Малиновська О. А. Міграційна політика Російської Федерації: сучасні

підходи й уроки для України [Текст] / О. А. Малиновська // Демографія та

соціальна економіка. Науково-економічний та суспільно-політичний

журнал НАНУ і ІДСІ. – 2007. – №1.– С. 50–59.

78. Малиновська О. А. Орієнтири міграції / О. А. Малиновська // Політика і

час. – 1994. – № 4. – С.12–18.

79. Малиновська О. А. Проблема нелегальної міграції та транспортування

мігрантів в Україні : наук. доп. / Центр технічної кооперації для Європи та

Центральної Азії; Міжнародна організація з міграції / О.А. Малиновська

(упоряд.). — К. : Бланк-Прес, 2000. – 118с. – ISBN 5-7770-1220-5.

80. Маноло І. Абелла Направлення працівників за кордон : [посіб. для країн

з низьким та середнім рівнем доходів] / Маноло І. Абелла, Марія

Алстестіс Абрела-Мангахас. – К. : Міленіум, 2004. – 123 с.

81. Манцуров І. Г. Статистика економічного зростання та

конкурентоспроможності країни : монографія / І. Г. Манцуров. – К.:

КНЕУ, 2006. – 392 с.

82. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Книга I: Процесс

производства капитала / Маркс К., Энгельс Ф. – Соч. 2-ое изд. Т. 1. –

900 с.

176

83. Маркетинг рабочей силы: [учеб. пособие] / В.В. Томилов, Л.Н.

Семеркова; С.-Петерб. гос. ун-т экономики и финансов, каф. Маркетинга.

– 184 с.

84. Международная конвенция о защите прав всех трудящихся-мигрантов и

членов их семей Статус Конвенции [Електронний ресурс]. - Режим

доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_203

85. Методологічні положення зі статистики / Держ. ком. статистики України.

– Вип.І. – К.: ЗАТ “Август”, 2002.– 552 с.

86. Миграциология : учеб. пособ. / [Денисенко М.Б., Ионцев В.А., Хореев

Б.С.]. – М. : Издательство Московского университета., 1989. – 196 с.

87. Міграційні процеси в сучасному світі : світовий, регіональний та

національний виміри. – К. : Довіра, 1998. – 910 с.

88. Мінченко М. В. Планування та прогнозування соціально-економічного

розвитку регіонів : підруч. / М. В. Мінченко, Л. П. Чижов,

А. В. Фролков. – Суми : ВТД “Універсальна книга”, 2004. – 442 с.

89. Моторин Р. М. Статистика для економістів : навч. посіб. /

Р. М. Моторин, Е. В. Чекотовський. – К. : Знання, 2009. – 430 с.

90. Населення України – 2004. Регіональні аспекти демографічного розвитку

[Текст] / Пирожков С. І., Рогожин О. Г., Шевчук П. Є., Слюсар Л. І.,

Пальян З. О. / Державний комітет статистики України; Інститут

демографії та соціальних досліджень НАН України. – К., 2005. – 342 с. :

рис., табл. – ISBN 966-02-3893-2.

91. Населення України. Трудова еміграція в Україні / Лібанова Е. М.,

Позняк О.В., Малиновська О.А. // Державний комітет статистики України;

Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.

– К., 2010. – 266 с. – ISBN 978-966-02-5710-8

92. Нижник В. М. Затрати і результати праці в транзитивній економіці:

проблеми теорії та практики / В. М. Нижник. – Хмельницький : Поділля,

2000. – 359 с.

177

93. Наконечний С.І. Економетрія: [підручник] / Наконечний С.І.,

Терещенко Т.О., Романюк Т.П. – Вид. 3-тє, доп. та перероб. – К.: КНЕУ,

2004. – С. 122

94. Овчиннікова О. Р. Застосування факторного аналізу при дослідженні

якісного складу міграційних потоків. / О. Р. Овчиннікова // Сучасні

інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини :

зб. наук. праць. – 2000. – Вип. 8. – С.221–223.

95. Осауленко О. Г. Демографічна статистика в Україні : сучасний стан,

проблеми та перспективи розвитку [Текст] / О.Г. Осауленко // Демографія

та соціальна економіка. Науково-економічний та суспільно-політичний

журнал НАНУ і ІДСІ. – 2004. – №1–2.– С. 21–26.

96. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

97. Офіційний сайт Міністерства соціальної політики України [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: www. mls.gov.ua

98. Офіційний сайт Українського інституту соціальних досліджень

[Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.uisr.org.ua

99. Офіційний сайт Українського центру економічних та політичних

досліджень ім. Разумкова (м. Київ) [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://uceps.com.ua //

100. Палій О. Перспективи зовнішньої міграції в контексті змін на

українському ринку праці / О. Палій // Економіка України. – 1993. – № 8. –

С. 81–85.

101. Палій О.М. Демографічна ситуація в країнах центральної та східної

Європи [Текст] / О.М. Палій // Демографія та соціальна економіка.


2007. – №2.– С. 3–13.

102. Пальян З.О. Демографічна статистика : навч.–метод. посіб. для самост.

вивч. дисц. [Текст] / З.О. Пальян. – К. : КНЕУ, 2006. – 132 с. – ISBN 966-

http://www.ukrstat.gov.ua/

http://www.uisr.org.ua/

http://tourlib.net/go.php?url=http://uceps.com.ua

178

574-493-3.

103. Пальян З.О. Статистична оцінка демографічних перспектив регіонів

України [Текст] / З.О. Пальян // Проблеми статистики : зб. наук. праць

Науково-технічного комплексу статистичних досліджень / [ред. кол.

Васєчко О.О. та ін.]. – К. : ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2007.

– Вип. 8. – С. 170–174. – ISBN 978-966-2142-22-8.

104. Пальян З.О. Статистичний аналіз чинників та передумов

народжуваності в Україні [Текст] / З.О. Пальян // Статистика України. –

2009. – №2. – С. 48–54.

105. Переведенцев В.И. Влияние миграционных процессов на экономическое

развитие СССР / В.И. Переведенцев. – М. : Наука, 1970. – 48 с.

106. Переведенцев В.И. Методы изучения миграции населения / В.

И. Переведенцев. – Москва : Наука, 1975. – 230 с.

107. Перший Всеукраїнський перепис населення : історичні, методологічні,

соціальні, економічні, етнічні аспекти : монографія [Текст] / [Е.М.

Лібанова, О.Г. Осауленко, Н.С. Власенко, В.С. Стешенко, О.Е. Остапчук

та ін.] ; наук. ред. акад. І.Ф. Кураса, акад. С.І. Пирожкова / Державний

комітет статистики України; Інститут демографії та соціальних досліджень

НАН України. – К .: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 558 с. – ISBN

966-7773-75-2.

108. Петрова Т.П. Концепція державної міграційної політики: цільова

орієнтація і основні напрямки / Т. П. Петрова. – К., 1996 – 41 с.

109. Петрова Т. Міграція населення як фактор пропозиції робочої сили на

ринках праці України / Т. Петрова // Україна: аспекти праці. – 1997. –

№ 6. – С. 42–46.

110. Пирожков С. Миграция и миграционная политика в Украине

[Електронний ресурс] / С. Пирожков. – Режим доступу: http:

www.demoscope. ru/center/fmcenter/piroj.html

111. Пирожков С.І. Нотатки до монографії “Демографічна революція“ з

ювілейного видання наукових праць Анатолія Вишневського [Текст] /

179

С.І. Пирожков, В.П. Піскунов, В.С. Стешенко // Демографія та соціальна


ІДСІ. – 2006. – №1. – С. 180–186.

112. Піскун О. Міграційна ситуація в Україні / О. Піскун, І. Прибуткова,

В. Воловоч // Політична думка. - 1996. – №2–3. – С.45–72.

113. Позняк О. Масштаби зовнішніх трудових міграцій населення України /

О. Позняк // Україна : аспекти праці. – 2002. – № 6. – С. 37–40.

114. Позняк О. Формування пропозиції робочої сили в Україні: історія,

сучасний стан та перспективи / О. Позняк // Україна : аспекти праці. -

1998. – №1. – С. 13–15.

115. Позняк О. В. Методика демографічного прогнозування / О.В. Позняк,

П.Є. Шевчук, В.С. Шишкін. – К. : Статистика України. - 2000. – №4. –

С. 66–73.

116. Позняк О.В. Міграційні процеси в Україні: сучасний стан та перспективи

/ О. В. Позняк. – Умань : СПД Сочінський, 2007. – 276 с.

117. Позняк О.В. Новые тенденции миграции населения Украины /

О.В. Позняк // Труд и зарплата. – 1991. – №15. – С. 14 – 16.

118. Позняк О.В. Оцінка майбутніх обсягів міграції в Україні з точки зору

демографічного прогнозування / О. Позняк // Проблеми міграції: укр.

інформ.-аналіт. журнал. – К. : Центр дослідження проблем міграції,

2000.– Т.5. – №3(14). – С.8-16.

119. Прибиткова І. М. Основи демографії : [посіб. для студ. гуманітарних і

суспільних фа культ. вищих навч. закл.] / І.М. Прибиткова. – К.: «АтрЕК»,

1997. – 256 с.

120. Про методологічні засади вимірювання людського розвитку для регіонів

України: постанова Колегії Державного комітету статистики України та

Президії Національної Академії наук України від 14.03/05.04.2001 р.

№76/182 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://uazakon.com/document/spart33/inx33185.htm.

http://uazakon.com/document/spart33/inx33185.htm

180

121. Про проведення у 2011 році Всеукраїнського перепису населення:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. №581-р

[Електронний ресурс]. - Режим доступу до дж. :

http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=581-2008-%F0

122. Про розроблення проекту прогнозу економічного і соціального розвитку

України на 2008 рік та основних прогнозних макроекономічних

показників на наступні три роки: наказ Міністерства економіки України

від 30.01.2007 р. №18 [Електронний ресурс]. - Режим доступу

: http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=170576

123. Пуригіна О.Г. Міжнародна міграція: навч. посіб. / О. Г. Пуригіна, С.

Е. Сардак. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 312 с.

124. Романенко І.О. Соціально-економічні наслідки трудової міграції /

І.О. Романенко // Формування ринкової економіки: Збірник наукових

праць. Вип. 9/1(148) . -Наук. Ред.. І.Г. Манцуров. – К., 2013– С. 88-91

125. Романенко І.О. Напрями та обсяги трудової міграції: статистичний

аспект / І. Романенко // Економіка та підприємництво : Зб. наук. праць

молодих учених та аспірантів. – Вип. 28/2012. – К.: КНЕУ, 2012. – С. 463-

470.

126. Романенко І.О. Вплив трудової міграції на формування ринку праці

України / І.О. Романенко / Моделювання та інформ. Системи в економіці :

зб. наук. праць – Вип. 88. – К.: КНЕУ, 2013. – С. 202-211.

127. Романенко І.О. Статистичний аналіз трудової міграції в Україні /

З.П. Бараник, І.О. Романенко // Прикладна статистика: проблеми теорії та

практики. зб. наук. пр. Вип. 11 / Нац. Академія статистики, обліку та

аудиту –К.: Формат, 2012 – ISBN 978-966-1617-15-4 –С. 43-54.

128. Романенко І.О. Механізм регулювання міжнародною трудовою

міграцією в умовах глобалізації / І. О. Романенко // Міжнародна

економічна політика. Науковий журнал. Спец. випуск у 2 частинах. Ч1. –

К.: КНЕУ, 2012. – С. 172-177.

http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=581-2008-%F0

http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=170576

181

129. Романенко І.О. Інтелектуальна міграція населення України:

статистичний аспект /З. П. Бараник, І. О. Романенко // Науковий вісник

Херсонського державного університету. Збірник наукових праць. – Серія

«Економічні науки». Випуск 6, Частина 5. – Херсон: «Гельветика», 2014 –

– ISSN 2307-8030 – С. 223-228.

130. Романенко І.О. Інтелектуальна міграція як об’єкт статистичного

дослідження / З.П. Бараник, І.О Романенко // Електронне наукове фахове

видання "Ефективна економіка", Випуск №6, 2014. – Дніпропетровський

державний аграрно-економічний університет. – ISSN 2307-2105,

[Електронний ресурс]. - Режим доступу

http://www.economy.nayka.com.ua/?n=6&y=2014

131. Романенко І.О. Основні засади регулювання глобальних проблем

сучасності /І.О. Романенко // Проблеми розвитку соціально-економічних

систем: підприємництво, глобалізація, економічне зростання: матеріали

першої Регіональної міжвузівської науково-практичної конференції. –

Київ-Дубно, 2010. – С.171-172

132. Романенко І.О. Статистика трудової міграції населення України /

І.О. Романенко // Статистична оцінка соціально-економічного розвитку:

зб. Текстів доповідей за матеріалами ХІІ Всеукраїнської наук.-практ.

Конференції – Хмельницький: ХУУП, 2012. ISBN 978-966-8823-63-3. – С.

239-243.

133. Романенко І.О. Механізм державного регулювання міграційного

переміщення трудоактивного населення України / І.О. Романенко //

Модернізація стратегій економічного розвитку в умовах глобальної

нестабільності : збірник матеріалів Міжнародної наук.-практ. конференції

– К. КНЕУ, 2012. - ISBN 978-966-483-682-8 –С. 441-444.

134. Романенко І. О. Методичні засади статистичного аналізу міграції

населення / І.О. Романенко // Методологічні засади статистичного

дослідження економіки України в умовах реалізації стратегії

http://www.economy.nayka.com.ua/?n=6&y=2014

182

інноваційного розвитку: тези доповідей Всеукр. наук.-практична

конференція – К.: КНЕУ, 2012. – С. 89-91.

135. Романенко І. О. Методичні підходи щодо формування інформаційно-

аналітичного забезпечення аналізу трудової міграції / І.О. Романенко //

Система державної статистики в Україні: стан проблеми перспективи.

Збірник тез виступів Х Міжнародної наук.-практичної конференції. – К

2012р. – С. 101-105.

136. Романенко І.О. Наповнення змісту лекційних та практичних занять

сучасними, науковими здобутками / З. П. Бараник, І. О. Романенко //

Науково-методична конференція науково-педагогічних працівників

університету «Від викладання дисциплін — до освоєння наук:

трансформація змісту, технологій освітньої діяльності та розвиток

педагогічної майстерності». [Електронний ресурс] : зб. матеріалів наук.-

метод. Конференції. К.: КНЕУ.2013 – ISBN 978-966-483-724-5. – С. 478-

479. Режим доступу

http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/2694/1/teach_subjects_develop_scien

ce.pdf

137. Романенко І.О. Вплив трудової міграції на формування людського

капіталу в глобальному конкурентному середовищі / І.О. Романенко /

Фінансування інноваційного розвитку України: стан, проблеми та

перспективи: Матеріали Міжнародної наук.-практичної конференції. – К.:

КНЕУ, 2013 – ISBN 978-966-483-762-7 –С. 356-359.

138. Романенко І. О. Чинники трудової міграції населення України /

І.О. Романенко // Перспективи розвитку ринкової економіки на засадах

конкурентоспроможності, інноваційності та сталості : матеріали

міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ : НГУ,

2014 – ISBN 978-617-7041-65-7 –С. 220-223.

139. Романенко І.О. Причини і наслідки інтелектуальною трудовою

міграцією / І.О. Романенко // Актуальні питання фінансово-економічного

http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/2694/1/teach_subjects_develop_science.pdf

http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/2694/1/teach_subjects_develop_science.pdf

183

розвитку держави та регіонів: зб. тез наукових робіт Міжнародної наук.-

практ. Конференції. – К.: «Нова Економіка», 2014 – С. 113-117.

140. Рівень життя населення України / НАН України. Ін-т демографії та соц.

дослідж., Держ. ком. статистики України; За ред. Л.М. Черенько. – К.:

ТОВ “Консультант”, 2006. – 184 с.

141. Романюк М. Д. Міграції населення України за умов перехідної

економіки: Методологія і практика регулювання / М. Д. Романюк. – Львів

: Світ, 1999. – 292 с.

142. Ромащенко Т. І. Особливості міжнародної міграції

висококваліфікованих працівників в умовах глобалізації / Т. І. Ромащенко

// Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-

Восточной Европы в рамках ЧЭС и ГУАМ (сб. научных трудов). – 2008. -

Т. 1.- С. 339-344.

143. Розміщення продуктивних сил України: [навч.-метод. посібник для

самост. вивч. дисц.] / С. І. Дорогунцов, Ю. І. Пітюренко, Я. Б. Олійник та

ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 43-45 с.

144. Рыбаковский Л. Л. Миграция населения: прогнозы, факторы, политика

/ Л. Л. Рыбаковский // – М. : Наука, 1987. – 200 с.

145. Рыбаковський Л.Л. Региональный анализ миграций /

Л. Л. Рыбаковський. – М. : Статистика. – 1973. – 159 с.

146. Саати Т. Аналитическое планирование / Т. Саати. – М. : Радио и связь,

1991. – 224 с.

147. Сайт Державного комітету статистики України. Соціально-економічне

становище регіонів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:


148. Cоціологічне опитування сімей міжнародних трудових мігрантів у

межах проекту Open Society Institute.– Higher Education Support Program. –

Project Wealth, Poverty and Life Satisfaction in Transition Societies, 2013. -

С.58


184

149. Старостенко Г.Г. Методологія і практика досліджень відтворення

населення України (регіональний аспект) / Г.Г. Старостенко. – К., 1997. –

268 с.

150. Статистика населенни с основами демографи : учеб. / Г.С. Кильдишев,

Л.Л. Козлова, С.П. Ананьева и др. – М. : Финансы и статистика, 1990. –

312 с.

151. Статистика : навч.-метод. посіб. / Е.В. Галицька, Н.В. Ковтун ,

Т.М. Моторина, О.Ф. Євсеєнко, Н.П. Шморгун, Л.Ф. Волохова – К. :

ВПЦ Київський університет, 2002. – 232 с.

152. Статистика : підручник / [А.В. Головач, А.М. Єріна, З.О. Пальян,

А.А. Шустиков] ; під ред. С.С. Герасименко. – К., 1998. – 468 с. – ISBN

966-574-081-4.

153. Статистика ринку праці: міжнародні стандарти та національний досвід,

Навчальний посібник / За ред. Н. С. Власенко, Н. В. Григорович,

Н. В. Рубльової. – К: ТОВ “Август Трейд”, 2006 – 89 с.

154. Стеченко Д. М. Програмно-цільова орієнтація в управлінні соціально-

економічним розвитком регіону / Д. М. Стеченко // Університетські

наукові записки, 2007. - №3 (23). - С. 167–171.

155. Стеценко С. Г. Статистика населення : підручник / С.Г. Стеценко,

В.Г. Швець. – К. : Вища шк., 1993. – 463 с.

156. Стеценко С.Г. Демографічна статистика : підручник [Текст] /

С.Г. Стеценко. – К. : Вища шк., 2005. – 415 с. – ISBN 966-642-298-0.

157. Тихомиров Н.П. Демография. Методы анализа и прогнозирования :

[учеб. для вузов] / Н.П. Тихомиров. – М. : Экзамен, 2005. – 256 с. (Серия

“Учебник Плехановской академии”). – ISBN 5-472-01119

158. Тихонов Э. Е. Методы прогнозирования в условиях рынка: [учебное

пособие] / Э.Е. Тихонов. – Невинномысск, 2006. – С.15.

159. Україна у цифрах 2010 : статистичний довідник [Текст] / [за ред.

О.Г. Осауленка]. – К. : Державний комітет статистики України, 2011. –

264 с. – ISBN 966-8459-07-5.

185


О. Г. Осауленка]. – К. : Державний комітет статистики України, 2010. ––

248 с. – ISBN 966-8459-09-1.


О.Г. Осауленка]. – К. : Державний комітет статистики України, 2009. –

256 с. – ISBN 966-8459-22-1.

162. Українська міграція до Європи та розв'язання пов'язаних із нею

регіональних проблем: зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук. конф.,

24 березня 2008 р., м. Тернопіль / Національний ін-т проблем міжнародної

безпеки при Раді національної безпеки і оборони України; Фонд Фрідріха

Еберта / О.С. Власюк (заг.ред.), О.А. Малиновська (упоряд.). – К. :

Фоліант, 2008. – 200с. – ISBN 978-966-8474-63-7.

163. Хомра А.У. Воспроизводство населения (территориально –

организационный аспект) / А.У. Хомра. – К. : Наукова думка,

1990. – 173 с.

164. Хомра А.У. Миграция населения: вопросы теории, методика

исследования / А.У. Хомра. – К. : Наукова думка, 1979. – 146 с.

165. Хомра О.У. Міграція на Україні: етнодемографічний аспект /

А.У. Хомра // Вісник АН України. - 1992. – № 2. – С.33–38.

166. Хомра О.У. Структура і напрямки міграційних потоків населення

А.У. Хомра – К., 1997. – 154 с.

167. Чехович С. Б. Міграційне право україни : підруч. / С.Б. Чехович. – К. :

Школа, 2003. – 368 с.

168. Шабанова М.А. Сезонная и постоянная миграции населения в сельском

районе / М. А. Шабанова // – Новосибирск : Наука, 1991. – 237 с.

169. Шаленко М. Концепція територіальної сегментації ринку праці України

та її практичне використання / М. Шаленко // Економіка України. – 1994. –

№7. – С. 31–38.

170. Шатан Е.О. Проблема безработицы на Украине / Е.О. Шатан. – Харьков :

Госплан УССР, 1929. – 97 с.

186

171. Швець В.Г. Статистико-економічне дослідження відтворення трудового

потенціалу села України [Текст]: автореф. дис. на здубуття наук. ступ. д-

ра екон. наук : спец. 08.00.10 “Статистика” / В. Г. Швець. – К., 1993. – 54с.

172. Шевченко Л. Ринок праці: аналіз економічних концепцій / Л. Шевченко

// Економіка України. – 1994. – №4. – С. 26–34.

173. Шевченко Л.С. Ринок праці в аспекті сучасної парадигми регіонального

розвитку [Текст] / Л.С. Шевченко // Демографія та соціальна економіка.


2004. – №1 – 2. – С. 176–183.

174. Шевчук П. Є. Методи регіонального прогнозування чисельності та

складу населення [Текст] : автореф. дис. на здубуття наук. ступ. канд.

екон. наук : спец. 08.09.01 “Демографія, економіка праці, соціальна

економіка і політика” / П. Є. Шевчук. – К., 2001. – 19 с.

175. Шульга Н.А. Великое переселение народов: репатрианты, беженцы,

трудовые мигранты / Н.А. Шульга. – К. : ИC НАНУ, 2002. – 687 с.

176. Факторный, дискриминантный и кластерный анализ: Пер. с англ./ Дж.-

О. Ким, Ч. У. Мьюллер, У. Р. Клекка и др.; Под ред. И. С. Енюкова. М.:

Финансы и статистика, 1989. – С. 174-175.

177. Экономическая теория: политэкономия : учеб. / Под ред.

В.Д. Базилевича – М. : Рыбари; К. : Знання, 2009. – 870 с.

178. Юдина Т. Социология миграции / Т. Юдина. – М.: Академический

Проект, 2006. –С. 130

179. Юськів Б. М. Глобалізація і трудова міграція в Європі: монографія /

Юськів Б. М. – Рівне : видавець О. М. Зень, ISBN 978-966-2096-86-6,

2009. –С. 258.

180. Ягельский А. География населения / А. Ягельський. – М. : Прогресс,

1980. – 383 с.

181. Якість інформаційного забезпечення соціальної політики : монографія /

[Е. М. Лібанова, О. В. Макарова, В.Г. Саріогло Г. І. Терещенко]. – К. :

ДУХ І ЛІТЕРА, 2010. – 248 с.

187

182. Якість трудового потенціалу та управління трудовою сферою в Україні:

соціальна експертиза : монографія / Амоша О. І., Новикова О. Ф.,

Антонюк В. П., Шаульська Л. В. та ін. / НАН України. Ін-т економіки

пром-сті. – Донецьк, 2006. – 208 с.

183. 2008 Statistical Update. Ukraine. The Human Development Index - going

beyond income. / [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://hdrstats.undp.org/2008/countries/country_fact_sheets/cty_fs_UKR.html.

184. Beladi. H. A general equilibrium analysis of migration under uncertainty /

H. Beladi, C.A. Imgene // J of reg. Science. – Philadelphia, 1994 – vol. 34, № 1.

– p.91–103.

185. Borjas G. Friends or Strangers: The Impact of Immigrants on the U.S.

Economy. – New York: Basic books, 1990. – p 9.

186. Bartram D. International Labor Migration: Foreign Workers and Public

Policy. – New York: Palgrave Macmillan, 2005. –p. 9.

187. International Migration Outlook 2013.OECD publishing.–2013. [Online]. -

available at http://www.oecd-ilibrary.org/

188. Courgean D. Du group a L’individu: L’exmeple des comportements

migratoires / D. Courgean // Population. – 1994. – № 1. – p. 7- 26.

189. Delbruck Ch., Die Theorie der Migration / Ch. Delbruck, B. Raffelhuschen //

Ib fur Nationalokonomie u. Statistik. Stuttgart. – N.Y., 1993.

190. European Union. International Organization for Migration (IOM).

HANDBOOK ON MIGRATION TERMINOLOGY (Russian-English). ISBN

975-5-903263-24-0. ООО «БЭСТ-принт». Moscow, 123100, Russian

Federation, 2011.

191. Jackman R., Regional migration in Britain. / R. Jackman, S. Savouri // Erop. J.

– Cambridge, 1992. – vol 102, № 415. – p. 1433–1450.

192. Markidakis Forecasting: Methods and Applications, 3 Ed., John Wiley & Sons

/ Markidakis, S.C. Wheelwright, R.J. Hindman . – USA, 1998. – 386 р.

193. Morrison A.R. Unproductive migration reconsidered / A.R. Morrison //

Oxford econ. Papers. N. S. – Oxford. 1993. – vol. 45, № 3. – p. 501–518.

http://hdrstats.undp.org/2008/countries/country_fact_sheets/cty_fs_UKR.html

http://www.oecd-ilibrary.org/

188

194. Ozden C. International Migration, Remittances, and the Brain Drain. –

Washington: World bank, 2005. – р. 24.

195. Open Society Institute.– Higher Education Support Program. – Project

Wealth, Poverty and Life Satisfaction in Transition Societies, 2013

196. Piore M. Birds of Passage : Migrant Labor and Industrial Societies. – London:

Cambridge univ. press, 1979.– p 35-43.

197. Friedman J., Randeria Sh. Worlds on the Move: Globalization, Migration, and

Cultural Security. – London-New York: Tauris, 2004. –p. 10-12.

198. Standing G. Unemployment and labor market flexibility: The United

Kingdom / G. Standing. – Geneva, 1986. – P. 19–23.

199. Friedman J., Randeria Sh. Worlds on the Move: Globalization, Migration, and

Cultural Security. – London-New York: Tauris, 2004. –p. 10-12.

200. Romanenko I. Intellectual Migration as a Statistical Research Object / The

Advanced Science Journal. – ISSN 2219-746X – ISSUE 9 – PART2, June,

2014. – P. 154-159.

201. Romanenko I. External labour migration in Ukraine: statistrical aspect/ Z.

Baranyk, I. Romanenko//Quantitative methods in socio-economic analysis of

19th - Slovak-Polish-Ukrainian Scientific Seminar, Bratislava, October 23-27,

2012. – Bratislava: Department of statistics faculty of economic informatics

University of economics in Bratislava, 2012. – P. 199 – 207.

189

Додаток А

Таблиця А.1

Обсяги приватних грошових переказів в Україну

за основними країнами

Країни

Надходження, млн. дол. США*

у % до

минулого

періоду

2011р.

у % до

загального

обсягу

2012р.

у % до


обсягу

2013р.

у % до

загальн

ого

обсягу

9міс.

2013р.

у % до


обсягу

9міс.

2014р.

у % до


обсягу

2013р. 9міс.

2014р.

УСЬОГО 6056 100,0 6491 100,0 7377 100,0 5318 100,0 4413 100,0 113,6 83,0 у тому числі:

1 2 3 4 5 6 7 8

РОСIЯ 1987,6 32,8 2350,3 36,2 2703,7 36,2 1924,4 36,2 1595,5 36,2 115,0 82,9

СПОЛУЧЕНI ШТАТИ 613,0 10,1 604,3 9,3 642,5 9,3 474,6 8,9 405,9 9,2 106,3 85,5

НIМЕЧЧИНА 423,0 7,0 403,3 6,2 417,6 6,2 306,2 5,8 250,0 5,7 103,5 81,6

ГРЕЦIЯ 341,4 5,6 337,6 5,2 335,0 5,2 249,0 4,7 203,1 4,6 99,2 81,6

СПОЛУЧЕНЕ

КОРОЛIВСТВО 248,2 4,1 241,7 3,7 244,9 3,7 179,8 3,4 197,6 4,5 101,3 109,9

КIПР 331,1 5,5 346,3 5,3 325,4 5,3 245,7 4,6 196,5 4,5 94,0 80,0

IТАЛIЯ 325,2 5,4 294,3 4,5 304,7 4,5 227,5 4,3 194,5 4,4 103,5 85,5

ОБ'ЄДНАНI АРАБСЬКI

ЕМIРАТИ 108,4 1,8 120,1 1,9 131,1 1,9 95,8 1,8 75,1 1,7 109,2 78,4

IЗРАЇЛЬ 78,1 1,3 88,0 1,4 101,9 1,4 73,6 1,4 74,2 1,7 115,8 100,8

СIНГАПУР 60,1 1,0 82,4 1,3 102,8 1,3 72,5 1,4 69,2 1,6 124,8 95,4

КАНАДА 113,6 1,9 127,8 2,0 115,6 2,0 85,1 1,6 68,2 1,5 90,5 80,1

IСПАНIЯ 139,8 2,3 117,5 1,8 104,5 1,8 78,0 1,5 63,6 1,4 88,9 81,5

ШВЕЙЦАРIЯ 134,4 2,2 119,4 1,8 120,1 1,8 89,1 1,7 59,1 1,3 100,6 66,3

НIДЕРЛАНДИ 95,7 1,6 92,1 1,4 101,0 1,4 67,1 1,3 58,5 1,3 100,7 87,2

ФРАНЦIЯ 58,7 1,0 61,5 0,9 67,5 0,9 49,1 0,9 47,9 1,1 109,8 97,6

190

Продовження табл. А.1

1 2 3 4 5 6 7 8

КАЗАХСТАН 65,7 1,1 79,2 1,2 80,6 1,2 59,6 1,1 42,2 1,0 101,8 70,8

ТУРЕЧЧИНА 62,2 1,0 56,1 0,9 60,0 0,9 44,4 0,8 36,4 0,8 107,0 82,0

ПАНАМА 31,6 0,5 44,8 0,7 63,9 0,7 44,9 0,8 36,4 0,8 142,6 81,1

АЗЕРБАЙДЖАН 26,9 0,4 38,5 0,6 50,3 0,6 35,4 0,7 36,2 0,8 130,6 102,3

ПОРТУГАЛIЯ 77,8 1,3 60,3 0,9 54,2 0,9 40,8 0,8 34,1 0,8 89,9 83,6

КИТАЙ 52,0 0,9 56,6 0,9 63,2 0,9 46,8 0,9 34,0 0,8 111,7 72,6

БЕЛЬГIЯ 47,8 0,8 51,3 0,8 56,2 0,8 40,4 0,8 33,0 0,7 109,6 81,7

НОРВЕГIЯ 55,5 0,9 64,1 1,0 67,8 1,0 49,1 0,9 31,7 0,7 105,8 64,6

ГОНКОНГ 49,2 0,8 60,6 0,9 55,9 0,9 42,5 0,8 30,7 0,7 92,2 72,2

ПОЛЬЩА 35,1 0,6 39,9 0,9 40,4 0,9 29,7 0,6 28,1 0,6 101,3 94,6

ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ 21,8 0,4 43,8 0,9 49,7 0,9 36,4 0,7 25,7 0,6 113,5 70,6

ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА 34,1 0,6 31,5 0,9 35,7 0,9 25,6 0,5 25,7 0,6 113,3 100,4

ОСТРІВ МЕН 31,9 0,5 43,1 0,9 44,2 0,9 32,8 0,6 24,6 0,6 102,6 75,0

ІРАК 21,5 0,4 32,5 0,9 34,9 0,9 26,6 0,5 24,4 0,6 107,4 91,7

ТУРКМЕНІСТАН 16,8 0,3 25,2 0,9 34,0 0,9 23,2 0,4 23,5 0,5 134,9 101,3

191

Додаток Б

Таблиця Б.1

Перелік джерел і даних для моніторингу потоків міжнародної міграції

Європейська Економічна Комісія ООН Фонд ООН

І СТАТИСТИКА ПОТОКІВ

Предмет обліку Доступні джерела Перемінні (по потокам вибулих число

змінних може бути менше)

Довгострокова

імміграція

(на постійне

проживання)

Реєстри населення і іноземних

громадян або

Системи видачі посвідки на

проживання (кількість виданих

дозволів)

Системи реєстрації за місцем

проживання

Дані Державних служб статистики

про іммігрантів

країна походження

громадянство

вік

стать

рівень освіти

рівень кваліфікації

причина переїзду

Довгострокова

еміграція

(на постійне

проживання)

Регістри (Реєстри) населення і

іноземних громадян

Інші системи реєстрації за місцем

проживання (дані про емігрантів,

знятих з обліку)

Дані Державних служб статистики

про емігрантів

Статистика країн в'їзду

(Державних служб статистики та

імміграційних властей)

країна в'їзду

громадянство

вік

стать



причина переїзду

Трудова

імміграція

(тимчасова)

Система видачі дозволів на роботу

Звіти роботодавців про найнятих

на роботу мігрантах

Звітність по спеціальним

програмам, розробленим для окремих

видів трудової міграції

Статистика видачі робочих віз

(частково)

Дані прикордонного контролю

(якщо вказується причина в'їзду)

Вибіркові обстеження (якщо дані

про рік прибуття доступні і

достовірні)

країна походження /

громадянства

вік

стать

сфера зайнятості /

професія



тривалість роботи

Трудова еміграція

(тимчасова)

Звіти агентств щодо найму про

контракти, підписаних в країнах

походження

Дані про дозволи на роботу,

виданих в країні в'їзду

Міграційні карти або системи

прикордонного контролю (якщо вони

застосовні в даних цілях)

Дані обстежень щодо

країна в'їзду

(перебування)

вік

стать


сфера зайнятості /

професія


тривалість роботи

192

Продовження табл. Б.1

І СТАТИСТИКА ПОТОКІВ

Предмет обліку Доступні джерела Перемінні (по потокам вибулих число

змінних може бути менше)

Надання притулку

Системи обробки звернень та

вжиті рішення в країні в'їзду

Статистика осіб без




стать

вік

сім'я або фізична особа

(одиниця обліку) тип

(причина) звернення

Навчальна імміграція

(студенти навчальних

закладів вищої професійного

освіти)

Адміністративні системи

реєстрації іммігрантів або видачі

дозволів на перебування в країні, по

цілям (прибулі на навчання).

Звіти навчальних закладів про

кількість іноземців, які вступили у

навчальні заклади і закінчили

Країна громадянства

Стать

Термін перебування

Тип навчальної програми з

міжнародного класифікатору

МСКО 20

Напрям (спеціальність)

навчання

Навчальна еміграція

Інформаційні ресурси

міжнародних організацій (OECD /

Eurostat, UNESCO, USA Institute of

International Education)

Країна призначення

Возз'єднання сімей

Адміністративні системи

реєстрації іммігрантів або видачі

дозволів на перебування в країні по

цілям (прибулі для возз'єднання з

членами сім'ї)

Країна громадянства

Стать

Вік

Родинне ставлення до

особи, яка проживає в країні

в'їзду

Статус зайнятості (або

матеріальна залежність від

особи, що проживає в країні)

Транзитна міграція

Статистика прикордонного

контролю

Візова статистика



стать

вік

Оцінки нелегальної

міграції

Дані щодо затримання на

кордоні країни в'їзду



стать

вік

причина нелегального

статусу (при затриманні):

нелегальний в'їзд,

знаходження або трудова

діяльність

Надання громадянства

Іммігранти - дані уповноважених

органів

Емігранти - дані з країн в'їзду

(при наявності таких)


попереднього громадянства

стать/вік

рік в'їзду/подачі звернення

спосіб набуття


193

Додаток В Таблиця В.1

Розподіл трудових мігрантів за віковими групами

в Україні у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.

Вікові

групи,

років

у % до підсумку Розрахункові графи

2008 р. 2012 р. di1-di0 |di1-di0| (di1-di0)

2 (di1-di0)

2/di0

15-24 15,3 11,0 -4,3 4,3 18,49 1,208

25-29 14,2 15,8 1,6 1,6 2,56 0,180

30-34 15,7 18,3 2,6 2,6 6,76 0,430

35-39 14,6 13,4 -1,2 1,2 1,44 0,099

40-49 29,3 25,3 -4,0 4.0 16.00 0,546

50-59 10,9 14,8 3,9 3,9 15,21 1,395

60-70 0,0 1,4 1,4 1,4 1,96 0,000

Всього 100,0 100,0 х 19 62,42 3,859

Таблиця В.2

Розподіл трудових мігрантів жіночої категорії населення за віковими

групами у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.

Вікові групи,

років


2008 р. 2012 р. di1-di0 |di1-di0| (di1-di0)

2

(di1-

di0)2/di0

15-24 12,0 12,0 0,0 0,0 0,00 0,000

25-29 12,3 8,7 -3,6 3,6 12,96 1,054

30-34 16,6 17,4 0,8 0,8 0,64 0,039

35-39 14,2 13,1 -1,1 1,1 1,21 0,085

40-49 30,2 24,2 -6,0 6,0 36,0 1,192

50-59 14,7 20,9 6,2 6,2 38,44 2,615

60-70 0,0 3,7 3,7 3,7 13,69 0,00

Всього 100 100 х 21,4 102,94 4,985

Таблиця В.3

Розподіл трудових мігрантів чоловічої категорії населення за віковими

групами у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр. Вікові групи,

років


2008 р. 2012 р. di1-di0 |di1-di0| (di1-di0)2 (di1-di0)

2/di0

15-24 16,8 10,3 -6,5 6,5 42,25 2,515

25-29 15,1 19,5 4,4 4,4 19,36 1,282

30-34 15,2 18,8 3,6 3,6 12,96 0,853

35-39 14,9 13,6 -1,3 1,3 1,69 0,113

40-49 28,9 25,9 -3,0 3,0 9,0 0,311

50-59 9,1 11,6 2,5 2,5 6,25 0,686

60-70 0,0 0,3 0,3 0,3 0,09 0,00

Всього 100 100 х 21,6 91,6 5,761

194

Таблиця В.4

Розподіл трудових мігрантів міської категорії населення за віковими

групами у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.


років


2008 р. 2012 р. di1-di0 |di1-di0| (di1-di0)

2

(di1-

di0)2/di0

15-24 13,9 9,2 -4,7 4,7 22,09 1,589

25-29 13,0 15,5 2,5 2,5 6,25 0,481

30-34 16,2 20,3 4,1 4,1 16,81 1,038

35-39 15,3 13,7 -1,6 1,6 2,56 0,167

40-49 29,8 23,3 -6,5 6,5 42,25 1,418

50-59 11,8 15,2 3,4 3,4 11,56 0,979

60-70 0,0 2,8 2,8 2,8 7,84 0,000

Всього 100 100 х 25,6 109,36 5,672

Таблиця В.5

Розподіл трудових мігрантів сільської категорії населення за

віковими групами у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.


років


2008 р. 2012 р. di1-di0 |di1-di0| (di1-di0)

2

(di1-

di0)2/di0

15-24 16,8 12,6 -4,2 4,2 17,64 1,050

25-29 15,6 15,9 0,3 0,3 0,09 0,006

30-34 15,1 16,6 1,5 1,5 2,25 0,149

35-39 13,9 13,1 -0,8 0,8 0,64 0,046

40-49 28,7 27,0 -1,7 1,7 2,89 0,100

50-59 9,9 14,5 4,6 4,6 21,16 2,137

60-70 0,0 0,3 0,3 0,3 0,09 0,00

Всього 100 100 х 13,4 44,76 3,488

195

Додаток Д

Таблиця Д.1

Розподіл трудових мігрантів за рівнем освіти

у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.

Рівень освіти у % до підсумку Розрахункові графи


2/di0

повна вища 13,9 15,4 1,5 1,5 2,25 0,162

базова

(неповна вища) 17,3 15,1 -2,2 2,2 4,84 0,279

повна загальна

середня 59,0 64,9 5,9 5,9 34,81 0,590

базова загальна

середня або

початкова

загальна

9,8 4,6 -5,2 5,2 27,04 2,759

Всього 100 100 х 14,8 68,94 3,791

Таблиця Д.2

Розподіл трудових мігрантів жіночої категорії населення за рівнем

освіти у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.

Рівень освіти


2008 р. 2012 р. di1-di0 |di1-di0|

(di1-

di0)2

(di1-di0)2/di0

повна вища 19,7 18,3 -1,4 1,4 1,96 0,114

базова

(неповна вища) 19,1 25,3 6,2 6,2 38,44 0,253


середня 52,1 52,7 0,6 0,6 0,36 0,668



початкова

загальна

9,1 3,7 -5,4 5,4 29,16 2,971

Всього 100 100 х 13,6 69,92 4,006

196

Таблиця Д.3

Розподіл трудових мігрантів чоловічої категорії населення

за рівнем освіти у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.



2/di0

повна вища 11,0 13,9 2,9 2,9 8,41 0,765

базова

(неповна вища) 16,5 9,8 -6,7 6,7 44,89 2,721


середня 62,4 71,2 8,8 8,8 77,44 1,241



початкова

загальна

10,1 5,1 -5 5 25,0 2,475

Всього 100 100 х 23,4 155,74 7,202

Таблиця Д.4

Розподіл трудових мігрантів міського населення за рівнем освіти

у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.

Рівень освіти


2008 р. 2012 р. di1-di0 |di1-di0|

(di1-

di0)2

(di1-di0)2/di0

повна вища 19,9 24,9 5 5 25 1,256

базова

(неповна вища) 21,1 19,0 -2,1 2,1 4,41 0,209


середня 52,5 52,2 -0,3 0,3 0,09 0,002



початкова

загальна

6,5 3,9 -2,6 2,6 6,76 1,040

Всього 100 100 х 10 36,26 2,507

197

Таблиця Д.5

Розподіл трудових мігрантів сільського населення за рівнем освіти

у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.



2/di0

повна вища 6,7 7,4 0,7 0,7 0,49 0,073

базова

(неповна вища) 12,8 11,9 -0,9 0,9 0,81 0,063


середня 66,7 75,5 8,8 8,8 77,44 1,161



початкова

загальна

13,8 5,2 -8,6 8,6 73,96 5,359

Всього 100 100 х 19 152,7 6,656

198

Додаток Е

Таблиця Е.1

Розподіл трудових мігрантів за шлюбним станом

у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.

Шлюбний стан


2008 р. 2012 р. di1-di0 |di1-di0|

(di1-

di0)2

(di1-di0)2/di0

одружені 58,2 58,4 0,2 0,2 0,04 0,0007

ніколи не

перебували у

шлюбі

27,3 28,2 0,9 0,9 0,81 0,0297

розлучені 12,6 10,3 -2,3 2,3 5,29 0,4198

удові 1,9 3,1 1,2 1,2 1,44 0,7579

Всього 100 100 х 4,6 7,58 1,208

Таблиця Е.2

Розподіл трудових мігрантів жіночої категорії населення

за шлюбним станом у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.

Шлюбний стан у % до підсумку Розрахункові графи


2/di0

одружені 51,3 46,1 -5,2 5,2 27,04 0,527

ніколи не


шлюбі

22,6 25,3 2,7 2,7 7,29 0,323

розлучені 22,2 21,3 -0,9 0,9 0,81 0,037

удові 3,9 7,3 3,4 3,4 11,56 2,964

Всього 100 100 х 12,2 46,7 3,851

Таблиця Е.3





2/di0

одружені 61,6 64,8 3,2 3,2 10,24 0,166

ніколи не


шлюбі

29,7 29,7 0,0 0,0 0,00 0,00

розлучені 7,8 4,5 -3,3 3,3 10,89 1,396

удові 0,9 1,0 0,1 0,1 0,01 0,011

Всього 100 100 х 6,6 21,14 1,573

199

Таблиця Е.4

Розподіл трудових мігрантів міського населення




2/di0

одружені 57,5 57,5 0,0 0,0 0,00 0,000

ніколи не


шлюбі

23,9 27,3 3,4 3,4 11,56 0,484

розлучені 17,4 11,4 -6 6 36 2,069

удові 1,2 3,8 2,6 2,6 6,76 5,633

Всього 100 100 х 12,0 54,32 8,186

Таблиця Е.5

Розподіл трудових мігрантів сільського населення




2/di0

одружені 59,1 59,1 0,0 0,0 0,00 0,000

ніколи не


шлюбі

31,4 29,0 -2,4 2,4 5,76 0,183

розлучені 6,8 9,3 2,5 2,5 6,25 0,919

удові 2,7 2,6 -0,1 0,1 0,01 0,004

Всього 100 100 х 5,0 12,02 1,106

200

Додаток Ж Таблиця Ж. 1

Розподіл трудових мігрантів за географічною спрямованістю

у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.

Країни

призначення



2/di0

Російська

Федерація

48,1 43,2 -4,9 4,9 24,01 0,499

Італія 13,4 13,2 -0,2 0,2 0,04 0,003

Чеська

Республіка

11,9 12,9 1,0 1,0 1,00 0,084

Польща 8,0 14,3 6,3 6,3 39,69 4,961

Угорщина 3,2 1,9 -1,3 1,3 1,69 0,528

Іспанія 2,7 4,5 1,8 1,8 3,24 1,200

Португалія 2,6 1,8 -0,8 0,8 0,64 0,246

Німеччина 0,0 2,4 2,4 2,4 5,76 0,000

Білорусь 0,0 1,8 1,8 1,8 3,24 0,000

Інші країни 10,1 4,0 -6,1 6,1 37,21 3,684

Всього 100 100 х 26,6 116,52 11,205

Таблиця Ж.2


за географічною спрямованістю у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.

Країни




2/di0

Російська

Федерація

30,0 20,4 -9,6 9,6 92,16 3,072

Італія 25,1 30,2 5,1 5,1 26,01 1,036

Чеська


10,5 9,4 -1,1 1,1 1,21 0,115

Польща 10,6 19,5 8,9 8,9 79,21 7,473

Угорщина 2,7 3,0 0,3 0,3 0,09 0,033

Іспанія 3,8 5,6 1,8 1,8 3,24 0,853

Португалія 3,3 2,0 -1,3 1,3 1,69 0,512

Німеччина 0,0 2,5 2,5 2,5 6,25 0,000

Білорусь 0,0 2,5 2,5 2,5 6,25 0,000

Інші країни 14,0 4,9 -9,1 9,1 82,81 5,915

Всього 100 100 х 42,2 298,92 19,009

201

Таблиця Ж.3



Країни




2/di0

Російська

Федерація

57,0 55,2 -1,8 1,8 3,24 0,057

Італія 7,7 4,3 -3,4 3,4 11,56 1,501

Чеська


12,5 14,8 2,3 2,3 5,29 0,423

Польща 6,7 11,5 4,8 4,8 23,04 3,439

Угорщина 3,4 1,4 -2,0 2,0 4,00 1,176

Іспанія 2,2 3,8 1,6 1,6 2,56 1,164

Португалія 2,3 1,8 -0,5 0,5 0,25 0,109

Німеччина 0,0 2,3 2,3 2,3 5,29 0,000

Білорусь 0,0 1,5 1,5 1,5 2,25 0,000

Інші країни 8,2 3,4 -4,8 4,8 23,04 2,809

Всього 100 100 х 25 80,52 10,678

Таблиця Ж.4



Країни




2/di0

Російська

Федерація

49,0 45,2 -3,8 3,8 14,44 0,295

Італія 13,3 13,5 0,2 0,2 0,04 0,003

Чеська


8,4 7,0 -1,4 1,4 1,96 0,233

Польща 6,6 13,3 6,7 6,7 44,89 6,802

Угорщина 2,8 1,0 -1,8 1,8 3,24 1,157

Іспанія 3,5 6,7 3,2 3,2 10,24 2,926

Португалія 2,6 2,5 -0,1 0,1 0,01 0,004

Німеччина 0,0 4,4 4,4 4,4 19,36 0,000

Білорусь 0,0 1,2 1,2 1,2 1,44 0,000

Інші країни 13,8 5,2 -8,6 8,6 73,96 5,359

Всього 100 100 х 31,4 169,58 16,779

202

Таблиця Ж.5



Країни




2/di0

Російська

Федерація

47,0 41,6 -5,4 5,4 29,16 0,621

Італія 13,7 12,9 -0,8 0,8 0,64 0,0467

Чеська


16,0 17,9 1,9 1,9 3,61 0,226

Польща 9,6 15,1 5,5 5,5 30,25 3,151

Угорщина 3,6 2,7 -0,9 0,9 0,81 0,225

Іспанія 1,8 2,5 0,7 0,7 0,49 0,272

Португалія 2,6 1,2 -1,4 1,4 1,96 0,754

Німеччина 0,0 0,6 0,6 0,6 0,36 0,000

Білорусь 0,0 2,3 2,3 2,3 5,29 0,000

Інші країни 5,7 3,2 -2,5 2,5 6,25 1,096

Всього 100 100 х 22 78,82 6,391

203

Додаток З Таблиця З.1

Розподіл трудових мігрантів за професійними групами

у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.

Країни




2/di0

професіонали,

фахівці,

технічні

службовці

6,0 10,8 4,8 4,8 23,04 3,841

працівники

сфери торгівлі

та послуг

16,5 16,5 0,0 0,0 0,00 0,00

кваліфіковані

робітники

сільського

господарства

1,5 2,7 1,2 1,2 1,44 0,960


робітники з

інструментом

37,9 24,7 -13,2 13,2 174,24 4,597

робітники

обслуговування,

експлуатації та

складання

устаткування та

машин

4,9 6,2 1,3 1,3 1,69 0,345

найпростіші

професії 33,2 39,1 5,9 5,9 34,81 1,048

Всього 100 100 х 26,4 235,22 10,791

204

Таблиця З.2


за професійними групами у 2005-2008рр. та 2010-2012 рр.

Країни




2/di0


фахівці,

технічні

службовці

10,3 7,1 -3,2 3,2 10,24 0,994



та послуг

35,7 35,4 -0,3 0,3 0,09 0,003


робітники



0,1 0,3 0,2 0,2 0,04 0,400




14,1 1,6 -12,5 12,5 156,25 11,082

робітники



складання


машин

2,7 2,4 -0,3 0,3 0,09 0,033


професії 37,1 53,2 16,1 16,1 259,21 6,987

Всього 100 100 х 32,6 425,92 19,499

205

Таблиця З.3



Країни




2/di0


фахівці,

технічні

службовці

3,8 12,7 8,9 8,9 79,21 20,845



та послуг

7,0 6,4 -0,6 0,6 0,36 0,0514


робітники



2,2 3,9 1,7 1,7 2,89 1,314




49,8 36,9 -12,9 12,9 166,41 3,342

робітники



складання


машин

6,0 8,3 2,3 2,3 5,29 0,882


професії 31,2 31,8 0,6 0,6 0,36 0,012

Всього 100 100 х 27 254,52 26,446

206

Таблиця З.4



Країни




2/di0


фахівці,

технічні

службовці

9,7 14,4 4,7 4,7 22,09 2,277



та послуг

22,0 18,2 -3,8 3,8 14,44 0,656


робітники



0,7 0,5 -0,2 0,2 0,04 0,0571




35,2 27,0 -8,2 8,2 67,24 1,910

робітники



складання


машин

4,3 6,5 2,2 2,2 4,84 1,126


професії 28,1 33,4 5,3 5,3 28,09 0,999

Всього 100 100 х 24,4 136,74 7,025

207

Таблиця З.5



Країни




2/di0


фахівці,

технічні

службовці

1,8 7,7 5,9 5,9 34,81 19,339



та послуг

10,3 15,0 4,7 4,7 22,09 2,145


робітники



2,3 4,4 2,1 2,1 4,41 1,917




40,8 22,7 -18,1 18,1 327,61 8,029

робітники



складання


машин

5,6 6,0 0,4 0,4 0,16 0,029


професії 39,2 44,2 5 5 25 0,638

Всього 100 100 х 36,2 414,08 32,097

208

Додаток К

Таблиця К.1

Основні характеристики кластерів в Україні у 2013 р.

Чисельніст

ь

імігрантів,

осіб

Чисельніст

ь

емігрантів,

осіб

Прямі

іноземні

інвестиці

х, млн.

дол.

Середня

заробітна

плата

одного

штатного

праціник

а, грн./рік

Заборгованос

ті з виплати

заробітної

плати, млн.

грн.

Індекси

реальної


плати за

регіонами, у

% до

відповідного

періоду

попередньог

о року

Рівень


населення

(за

методологіє

ю МОП), у

% до

економічно

активного

населення


віку

Рівень


населення,

у % до

економічно

активного

населення

відповідног

о віку

Доходи

населенн

я, млн.

грн.

Забезпеченіст

ь населення

житлом за

регіонами,

усього, у

середньому

на одну

особу; м2

загальної

площі

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Кластер А

Середнє

значення 788,2 306,9 368,7 32525,6 191,0 109,0 8,0 59,6 30026,5 23,4

Мінімум 276 155 68,2 28398 1,7 106,1 5,7 55,4 13336 19,8

Максимум 1434 667 1065,1 37433 669,3 111,5 9,4 62,5 46984 27

Підкластер А.1

Середнє

значення 1008,8 368,0 709,2 32212,8 146,1 107,5 8,4 57,7 36415,8 25,0

Мінімум 282 174 68,2 28398 107,2 106,1 7,2 55,4 26345 23,4

Максимум 1434 667 1065,1 35910 192,9 109,3 9,4 59,9 46984 27


Середнє

значення 706,6 293,4 270,7 32194,5 210,0 109,6 8,0 59,9 30585,3 23,3

Мінімум 276 155 69,8 29691 1,7 108 5,7 58,6 13336 19,8

Максимум 1128 604 447,4 37433 669,3 111,5 9,4 62,5 46157 27

Кластер Б

209

Продовження табл. К.1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Середнє

значення 4087,9 1690,1 5180,1 40308,6 885,6 108,2 6,3 61,0 100546,1 23,3

Мінімум 1439 520 883,8 33491 107,6 106,3 5,2 58,8 57324 20,3

Максимум 7903 3748 28039,7 60286 2209 110 7,8 64,9 218747 32,8

Підкластер Б.1

Середнє

значення 5579,5 2868,5 15775,1 52716,0 1546,2 107,1 6,5 62,6 192556,5 22,1

Мінімум 3256 1989 3510,5 45146 883,4 106,3 5,2 60,3 166366 21,1

Максимум 7903 3748 28039,7 60286 2209 107,8 7,8 64,9 218747 23


Середнє

значення 3715,0 1395,5 2531,4 37206,8 720,4 108,4 6,2 60,6 77543,5 23,6

Мінімум 1439 520 883,8 33491 107,6 106,7 5,3 58,8 57324 20,3

Максимум 7372 3525 9092,1 40431 1344,4 110 7,1 62,3 124594 32,8

210

Додаток Л

Основні характеристики кластерів в Україні у 2013 р

Народжені,

осіб

Померлі,

осіб

Загальна

чисельність

населення,

тис. осіб

Регіони

Кластер А

Середнє значення 12450,7 16032,5 1078,8

Мінімум 4463 5326 384,7

Максимум 18490 25453 1622,7


Середнє значення 13729,8 19218,8 1296,2 Черкаська, Полтавська,

Тернопільська та Івано-

Франківська області

Мінімум 11807 14682 1075,3

Максимум 16716 24358 1463


Середнє значення 13055,2 16600,3 1107,2 Рівненська, Волинська,

Миколаївська, Сумська,

Кіровоградська, Чернівецька,

Херсонська, Закарпатська,

Чернігівська, Житомирська,

Хмельницька, Вінницька області

та м. Севастополь

Мінімум 4463 5326 384,7

Максимум

18490 25453 1622,7

Кластер Б


Мінімум 18134 26498 1723,8

Максимум 41034 69345 4359,7



м. Київ та Донецька область Мінімум 33305 28003 2856,9

Максимум 41034 69345 4359,7


Середнє значення 25585,1 34042,6 2336,9 Київська, Харківська,

Дніпропетровська, Львівська,

Луганська, Запорізька, Одеська

області та Автономна Республіка

Крим

Мінімум 18134 26498 1723,8

Максимум 36134 51141 3300,1

211

Додаток М

Статистичні характеристики центрів розподілу та варіації показників трудової міграції

в Україні в 2013 р.

Показники Кількість Середня Медіана Максимум Мінімум Q1 Q3 Дисперсія

Середнє

квадратичне

відхилення

Асиметрія Ексцес Коеф.

Варіації

Чисельність імігрантів, осіб 27 2003,70 1055,00 7903,0 276,00 481,00 3216,00 4548918,8 2132,8 1,69 2,069 106,44

Чисельність емігрантів, осіб 26 821,74 394,00 3748,0 155,00 245,00 1035,00 910468,9 954,2 2,15 4,31 116,12

Прямі іноземні інвестиціх, млн. дол. 27 2153,96 447,40 28039,7 68,20 278,70 1670,70 29949854,1 5472,6 4,45 21,01 254,07 Середня заробітна плата одного

штатного праціника, грн./рік 27 35202,41 33491,00 60286,0 28398,00 31002,00 37433,00 41329866,9 6428,8 2,49 8,36 18,26

Заборгованості з виплати заробітної

плати, млн. грн. 27 450,76 192,90 2209,0 1,70 110,40 669,30 255609,0 505,6 1,96 4,61 112,16

Індекси реальної заробітної плати за

регіонами, у % до відповідного

періоду попереднього року 27 108,75 109,30 111,5 106,10 107,80 109,60 2,0 1,4 -0,262 -0,52 1,29

Рівень безробіття населення (за

методологією МОП), у % до

економічно активного населення

відповідного віку

27 7,45 7,70 9,4 5,20 6,40 8,40 1,6 1,3 -0,12 -0,92 17,09

Рівень зайнятості населення, у % до

економічно активного населення

відповідного віку 27 59,97 59,70 64,9 55,40 59,40 60,60 3,4 1,8 0,052 2,35 3,06

Доходи населення, млн. грн. 27 57360,48 36770,00 218747,0 13336,00 29489,00 71485,00 2177657973,1 46665,4 2,25 5,34 81,35

Забезпеченість населення житлом

за регіонами, усього, у середньому

на одну особу; м2 загальної площі 27 23,55 23,10 32,8 19,80 21,80 25,00 7,4 2,7 1,47 3,94 11,55

Народжені, осіб 27 18653,93 16716,00 41034,0 4463,00 12100,00 24054,00 78714222,9 8872,1 0,98 0,43 47,56

Померлі, осіб 27 24532,15 20581,00 69345,0 5326,00 16048,00 28003,00 173480112,4 13171,2 1,80 4,40 53,69

Загальна чисельність населення, тис.

осіб 27 1684,80 1310,50 4359,7 384,70 1075,40 2248,00 764092,1 874,1 1,41 2,13 51,88

212

Додаток Н

Рейтингова оцінка регіонів за показниками, що впливають на трудову міграцію в Україні у 2013 р.

Регіони

Чисельність

імігрантів, осіб

Чисельність

емігрантів, осіб

Прямі іноземні

інвестиціх,

млн. дол.

Середня заробітна

плата

одного штатного

праціника,

грн./рік

Заборгованості

з виплати

заробітної плати, млн.

грн.

Індекси реальної


плати за регіонами, у

% до


періоду

попереднього

року

Рівень


населення (за методологією

МОП), у %

до економічно

активного

населення відповідного

віку

Рівень

зайнятості населення, у

% до

економічно активного

населення

відповідного віку

Доходи

населення, млн. грн.

Забезпеченість

населення житлом за

регіонами,

усього, у середньому на

одну особу;

м2 загальної площі

Народжені,

осіб

Померлі,

осіб Інтегральна

оцінка

Автономна Республіка Крим 0,660 0,755 0,055 0,192 0,687 0,722 0,881 0,726 0,214

0,038 0,536 0,661 0,511

Вінницька 0,088 0,954 0,008 0,109 -0,062 0,722 0,238 0,442 0,160 0,554 0,355 0,686 0,355

Волинська 0,027 0,996 0,010 0,082 0,980 0,907 0,381 0,453 0,066 0,015 0,280 0,870 0,422

Дніпропетровська 0,385 0,652 0,323 0,365 -0,049 0,111 0,690 0,705 0,542 0,246 0,866 0,284 0,427

Донецька 0,391 0,490 0,123 0,525 -1,001 0,037 0,381 0,516 0,745 0,246 1,000 0,000 0,288

Житомирська 0,099 0,957 0,011 0,077 -0,064 0,648 0,024 0,474 0,105 0,400 0,288 0,757 0,315

Закарпатська 0,000 0,875 0,014 0,073 -0,050 0,611 0,381 0,337 0,077 0,254 0,384 0,852 0,317

Запорізька 0,197 0,790 0,038 0,294 -0,295 0,370 0,667 0,621 0,240 0,169 0,374 0,669 0,345

Івано-Франківська 0,152 0,858 0,027 0,122 -0,054 0,093 0,524 0,000 0,117

0,369 0,335 0,812 0,280

Київська 0,201 0,898 0,067 0,377 -0,610 0,204 0,786 0,432 0,222 1,000 0,439 0,658 0,390

Кіровоградська 0,065 0,975 0,003 0,093 -0,198 0,537 0,357 0,432 0,070 0,400 0,167 0,825 0,311

Луганська 0,444 0,741 0,029 0,367 -0,344 0,278 0,762 0,421 0,283 0,323 0,439 0,524 0,356

Львівська 0,152 0,819 0,059 0,160 -0,300 0,574 0,548 0,358 0,304 0,154 0,686 0,589 0,342

Миколаївська 0,095 0,927 0,008 0,278 -0,243 0,685 0,476 0,547 0,106 0,092 0,235 0,812 0,335

Одеська 0,636 0,521 0,057 0,223 -0,160 0,593 0,976 0,442 0,316 0,169 0,673 0,560 0,417

Полтавська 0,147 0,933 0,036 0,236 -0,075 0,000 0,286 0,421 0,164 0,400 0,269 0,703 0,293

Рівненська 0,022 0,989 0,009 0,181 -0,006 1,000 0,000 0,442 0,090 0,000 0,355 0,856 0,328

Сумська 0,025 0,946 0,013 0,128 -0,303 0,630 0,405 0,495 0,098 0,308 0,163 0,783 0,308

Тернопільська 0,001 0,995 0,000 0,000 -0,049 0,593 0,000 0,084 0,063 0,277 0,201 0,854 0,252

Харківська 0,930 0,062 0,077 0,231 -0,541 0,593 0,714 0,642 0,380 0,223 0,608 0,467 0,366

Херсонська 0,026 0,974 0,008 0,041 -0,085 0,611 0,214 0,442 0,079 0,208 0,214 0,833 0,297

Хмельницька 0,015 1,000 0,006 0,105 -0,072 0,648 0,333 0,453 0,114 0,431 0,276 0,762 0,339

Черкаська 0,085 0,977 0,029 0,121 -0,088 0,333 0,119 0,474 0,106 0,554 0,209 0,763 0,307

Чернівецька 0,102 0,950 0,000 0,045 -0,001 0,352 0,476 0,347 0,044 0,277 0,191 0,903 0,307

Чернігівська 0,059 0,984 0,002 0,054 -0,102 0,722 0,024 0,547 0,083 0,477 0,147 0,772 0,314

Київ 1,000 0,000 1,000 1,000 -0,400 0,315 1,000 1,000 1,000 0,100 0,789 0,646 0,621

Севастополь 0,112 0,973 0,004 0,283 -0,032 0,352 0,881 0,747 0,000 0,108 0,000 1,000 0,369

Україна 0,227 0,814 0,075 0,213 -0,130 0,490 0,464 0,481 0,214 0,289 0,388 0,700 0,352

213

Додаток О

Результати статистичного аналізу трудової міграції

як база розроблення управлінських рішень

Результати статистичного


Напрями розроблення управлінських рішень відповідно до результатів

статистичного дослідження

1 2

Аналіз динаміки обсягів


Результати аналізу динаміки трудових мігрантів є інформаційною базою

розроблення ефективних програм та сценаріїв розвитку регіональних та

національного ринків праці з урахуванням визначених тенденцій та особливостей

трудової міграцій населення, закономірностей її розвитку, виявлення чинників, що

впливають на її масштаби та інтенсивність прояву. На основі отриманих результатів

розробити управлінські рішення, які сприятимуть регулюванню трудової міграції в

різних регіонах країни.

Оцінювання структури та

структурних зрушень за

різними соціально-

економічними та

демографічними ознаками

Об’єктивна оцінка структурних зрушень трудових мігрантів за статтю,

віковими групами, видами економічної діяльності, статусами зайнятості,

професійними групами, причинами незайнятості, рівнем освіти, регіонами,

економічними районами є інформаційною базою розроблення ефективних програм і

заходів щодо ефективного використання людських ресурсів на основі їх

перерозподілу між видами економічної діяльності, регіонами, з урахуванням руху

трудових мігрантів та інтенсивності прояву цього явища.

Оцінка інтенсивністі прояву


Об’єктивна оцінка диференціації інтенсивності трудової міграції за різними

соціально - демографічними ознаками і регіонами, визначення її результативності є

базою розроблення заходів щодо покращення ситуації на ринку праці на мікро-,

мезо-, макрорівнях.

214

1 2

Багатовимірне групування

регіонів країни за основними

показниками трудової міграції

Результати кластерного аналізу дають змогу відсортувати регіони за показниками,

що впливають на обсяги, інтенсивність прояву трудової міграції. Це дозволить

розробити програми ефективного функціонування регіональних ринків праці з

урахуванням економічного стану окремих територій, управління процесами

планування і прогнозування розвитку господарства, раціонального розміщення

продуктивних сил території, переміщення економічно активного населення, та

прискореного регіонального розвитку всієї країни.

Рейтингове оцінювання

регіонів країни за показниками,

що впливають на чисельність


Результати рейтингового оцінювання визначають місце окремих регіонів за

рівнем трудової міграції і є базою розробки ефективних державних програм

сприяння зайнятості в регіонах, які в першу чергу потребують підтримки держави.

Оцінювання впливу приватних

трансфертів трудових мігрантів

на економічний розвиток

країни

Результати кореляційно-регресійного аналізу дають змогу оцінити вплив

приватних трансфертів трудових мігрантів та інших соціально – економічних

факторів на економічний розвиток країни. Це сприятиме розробці реальних

механізмів ефективного залучення обсягів приватних трансфертів трудових

мігрантів та їх диференційованого розподілу в ті регіони, що потребують

додаткового фінансування щодо стабілізації ситуації та підвищення рівня їх

соціально – економічного стану.

Романенко Ірина Олександрівна УДК 311.2:331.556.46(043.3) ·...

Documents

Transcript of Романенко Ірина Олександрівна УДК 311.2:331.556.46(043.3) ·...