Íåçàëåæíà ãàçåòà. Çàñíîâíèê ³ ðåäàêòîð Þð³é Øåëÿæåíêî. ¹ 031 â³ä 30 òðàâíÿ 2011 ðîêó.Ãàðÿ÷à ë³í³ÿ: (097) 317-93-26 E-mail: say@truth.in.ua Ñàéò ðåäàêö³¿: www.truth.in.ua

Ñóä ïðèïèíèâñâàâ³ëëÿÐîçïðàâà íàä ï³äïðèºìöåìä³ëüíè÷íîãî ³íñïåêòîðà âÃîëîñ³¿âñüêîìó ðàéîí³Êèºâà áóëà çóïèíåíàçàâäÿêè ïðàâîñóääþ.

ñòîð. 8

Êèðèëåíêîçâ³òóºË³äåð ôðàêö³¿ Áëîêó Þ볿Òèìîøåíêî - Áàòüê³âùèíàðîçïîâ³â ïðî ñâîþäåïóòàòñüêó ä³ÿëüí³ñòü âîêðóç³ òà ó Âåðõîâí³é Ðàä³.

ñòîð. 7

Àðì³ÿ“÷àéíèê³â”×îìó íå áóëèâèêîíàí³ "ãàðàíò³¿"òà "çàâäàííÿ"ßíóêîâè÷à ùîäîêîíòðàêòíî¿ àð쳿?

ñòîð. 6

ВІТАЛІЙ КОРЖ: “УКРАЇНА МОЖЕ ВТРАТИТИ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ”Ïåðåäïëà÷óéòå ãàçåòó “Ïðàâäîøóêà÷” â áóäü-ÿêîìó ïîøòîâîìó â³ää³ëåíí³ Óêðà¿íè! ²íäåêñ 49608. Âàðò³ñòü 2,24 ãðí./ì³ñ.

ñòîð.

88888

Ïðîäîâæåííÿ íà ñòîð. 4-5

Àêàäåì³ÿ ÑÁÓ:óðîêè ðåéäåðñòâà

З усіх проблем соціального захистувійськовослужбовців та членів їх сімей, мабуть, найбільшболісною є проблема забезпечення житлом. Це при тому,що в Україні розвинута індустрія будівництва.Напрошується питання: хіба будівельники відмовляютсявзяти участь у благородній справі? Що заважає чиновникудомовитися з інвесторами та й збудувати необхіднукількість квартир для захисників Вітчизни: нездоровіапетити до «відкатів», невміння тримати слово, «класоваворожнеча» бюрократії та бізнесу?

Господарський конфлікт між Службою безпекиУкраїни і ТОВ «Будова-Центр-1», внаслідок якого десяткамвійськовослужбовців не виділяється житло, є зайвимдоказом безхазяйності попереднього та чинногокерівництва СБУ.

Каменем спотикання стала земельна ділянка вКиєві, що на провулку Лабораторному, 6, де знаходятьсяруїни гуртожитку Національної академії СБУ.Керівництво академії з 1994 року прагнулореконструювати гуртожиток, прибудувати до ньогожитловий будинок для викладачів. У 1996 році булоотримано дозвіл на будівництво. Але власними силамиздійснити задум не судилося. Станом на 2003 рікбудівельно-монтажні роботи були виконані менше ніжна 10% від плану.

Прагнучи завершити будівництво, Служба безпекиУкраїни залучає інвестора – ТОВ «Будова-Центр-1». Цюкомпанію, утворену у 1989 році, обрали серед кількохінших за бездоганну репутацію та численну кількістьуспішно реалізованих проектів. Продовження на стор. 2-3

Ðîçïðîäàíà ³òàУ десятків мешканців села Віта Поштова Києво-

Святошинського району Київської області – незвані гості.«Блатні», а також працівники міліції, прокуратури і навітьслужби зовнішньої розвідки ходять по хатам, розпитують,залякують. Пропонують людям відмовитися від своїхпідписів під зверненнями до керівництва держави таобласті, правоохоронців, контролюючих та надзорнихорганів із критикою сільського голови Сергія Іванова.

У листах, на які влада відповіла репресіями, йшлосяпро те, що за період перебування пана Іванова на посадісільського голови з 2002 року досьогодні він жодногоразу не звітував перед громадою села назагальносільських зборах. Хоча, відповідно до частинисьомої статті 42 Закону України «Про місцевесамоврядування в Україні», сільський голова не рідшеодного разу на рік звітує про свою роботу передтериторіальною громадою на відкритій зустрічі згромадянами.

Іван-дурникабо «жертва наклепів»?

Люди припускають, що Сергій Іванов боїтьсявідвертої розмови з мешканцями Віти Поштової. Бо вінзнає, що доведеться відповідати за земельні махінації,

GOD WANTED PEOPLE TO BELIEVE IN THEMSELVESPage 2

Сільський клуб тепер вже не належить громаді...

2 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠031 â³ä 30 òðàâíÿ 2011 ðîêóTe m p l e . o r g . u a

Початок на першій шпальті.21 квітня 2003 року укладається угода, за якою,

інвестор мав самостійно знайти кошти для закінченнябудівництва та отримати 50% житла у новобудові. Окрімтого, Служба безпеки України хотіла отримати частинужитла одразу, не чекаючи закінчення будівництва. Тому вугоді було передбачено, що інвестор за бажанням СБУможе обмінювати квартири з її половини новобудови наквартири в інших будинках, як у Києві, так і в іншихрегіонах.

– Загалом у новому будинку приблизно 200квартир. За рахунок своєї половини СБУ вже отрималапонад 100 квартир у Києві та інших визначених нимирегіонах України,– розповідає Володимир Підгірняк,директор ТОВ «Будова-Центр-1»,– Окрім того, в будинкуна Лабораторному провулку вони повинні були отриматище 51 квартиру після закінчення будівництва. ОднакСлужба безпеки України зі всією силою та потужністюнавалилася на нас, прагнучи вирвати повністю увесьбудинок!

Рейдерська атака почалася після зміни ректораНаціональної академії СБУ. Новий ректор Віктор Мікулін,схоже, не вважав за необхідне дотримуватись угоди ізТОВ «Будова-Центр-1», оскільки не бачив у цьомуособистої вигоди для себе.

В травні 2007 року академія звертається із позовомпро розірвання угоди до Господарського суду містаКиєва. Цинізм просвічував через кожне речення позовноїзаяви: оскільки, мовляв, інвестор розраховував отриматикомерційну вигоду, угода нібито «укладена з метою,суперечною інтересам держави та суспільства і повиннабути визнана судом недійсною».

Вдумайтеся: виявляється, з точки зору людей, якідонині торпедують будівництво, отримання підприємцямикомерційної вигоди за будь-яких умов (бо це твердженняне обгрунтовувалося жодними розрахунками) суперечитьінтересам держави і навіть... інтересам суспільства! Що жтоді, у їх розумінні, відповідає «інтересам суспільства»?Банкрутство будівельників? А хто платитиме податки?..Чи, може, «інтересам держави» відповідає крах цієї таінших галузей економіки – бо ж яка може бути ринковаекономіка без комерційної вигоди? А далі дефолт,диктатура пролетаріату?..

Втім, Володимир Підгірняк спростовує чутки проособливу вигідність проекту. За його словами, умовиугоди були не дуже привабливими з комерційної точкизору. ТОВ «Будова-Центр-1» взялася за реконструкціюгуртожитку СБУ з добудовою житлового будинку,виходячи з міркувань соціальної відповідальності бізнесу.Під час судового процесу угоду також перевірили кількаекспертних установ. Жодна експертиза не підтвердилатвердження СБУ про збитковість угоди для держави.

У 2009 році суд відмовив академії у розірванніугоди. Але й до того керівництво Служби безпеки Українипобачило безперспективність судової тяганини. Наінвестора почали тиснути грубою силою.

21 липня 2008 року Слідчим управлінням СБУ булапорушена кримінальна справа, у рамках якої проводилисяобшуки в офісах ТОВ «Будова-Центр-1» й допитувалися,як свідки, працівники компанії. Приводом для порушеннясправи хотіли зробити «присвоєння майна» – гуртожиткуНаціональної академії СБУ. Коли виявилось, щогуртожиток був офіційно переданий згідно акту прийому-передачі під реконструкцію, справу зам’яли. Однак це незавадило вилучити під час обшуків печатку і всю основнудокументацію, що стосувалася будівництва. Тоді увикраденні майна СБУ звинуватили іншого інвестора –ТОВ «Інвестиційні системи», і до цього часу кримінальнасправа не закрита.

За поданнями СБУ та за участі її співробітниківпідрозділами санітарно-епідеміологічної служби тауправління з надзвичайних ситуацій був закритийосновний офіс ТОВ «Будова-Центр-1» на проспекті Науки,22. Окрім цього, Національна академія СБУ розіслаланизку листів з вимогами, які важко охарактеризуватиінакше ніж дрібне шкідництво. Від «Київенерго» вонизажадали не подавати у будинок тепло, відАрхбудконтролю – не подовжувати дозвіл на будівництвооб’єкту, тощо.

Три роки, з 2007 по 2010 рік, будівництвозатримувалось внаслідок арешту, накладеного судом завимогою Національної академії СБУ. В той же часправовий статус земельної ділянки залишавсяневизначеним, бо СБУ саботувала виконання угоди вчастині поновлення договору оренди. Лише у листопаді2009 року рішенням Київської міської ради орендупоновили до 2017 року, а угоду про поновлення і провнесення змін та доповнень до договору орендиземельної ділянки було укладено 11 жовтня 2010 року.Отже, тривалий час відсутність договору оренди булоперешкодою для отримання дозволу на виконаннябудівельних робіт.

У січні 2011 року цілком випадково з Єдиногодержавного реєстру судових рішень інвестор дізнавсяпро неймовірне рішення Господарського суду міста Києва.Рішення з’явилося у реєстрі в останній день строку наапеляцію; чудом вдалося своєчасно подати апеляційнускаргу. Адже цим рішенням з ТОВ «Будова-Центр-1»стягувалося на користь СБУ близько 9 млн. гривеньштрафу за невиконання угоди з вини СБУ!

При цьому позивач вдався до безпрецедентнихмахінацій з метою позбавити інвестора права насправедливий, змагальний судовий розгляд, не датиможливості інвесторам заперечити проти абсурдногопозову СБУ. Рішення було прийнято в рекордні строкибез належного повідомлення та виклику в суд відповідача.Для цього усі процесуальні документи в справінаправлялися за завідомо неправильною адресою ТОВ«Будова-Центр-1». І в рішенні суду прямо зазначено, щовідповідач не отримував ані позову, ані повісток провиклик до суду. Що заважало судові вжити належні заходидля розшуку відповідача – скажімо, витребувати довідкупро його місцезнаходження від реєструючих органів абопросто надіслати документи кур’єром на спірний об’єктза адресою пров. Лабораторний, 6? Очевидно: ніщо, окрімупередженості...

In the Ukrainian sector of the Internet has appeareda virtual church. It is located at www.temple.org.ua andclaims to be a full-fledged cult center. Here the believer cantune into communion with God, to confess, receive blessingsfor good deeds and associations – for example family like.There is also a priest who regularly posts video sermons.

Virtual temple was opened on May 8. “In the days ofmourning for the victims of the Second World War, thosewho believe in the Highest Man’s Value opened the firstvirtual church with the blessing of God, to atone for mortalsins of gregariousness and militarism, revealing a traditionof virtual worship for the sake of objection goodness to allmankind” – according to the website.

Smile as a ritualNew religious movement of “those who believe in

the Highest Man’s Value” started the young Ukrainianjournalist Yuri Shelyazhenko. He claims that he learned“upwards” about new religion, after a long search forexplanations in other religions, the phenomenon of directconnection of his soul with God.

Yuri himself conducts the services in a virtual church.He wears the loud title of “Keeper of the Faith” and publishesthe magazine “Morality”- the official print organ of theReligious community which professes Faith in the HighestMan’s Value. The journal is registered by the Ministry ofJustice of Ukraine. These are pocket brochures with the redcover, filled with various spiritual texts.

All the sacred scripture of the new religion is placedon the three dozen pages in one issue of the magazine“Morality.” And one of the commandments in the “Symbol ofFaith” requires… to smile. “Smile – the most convincing proofthat the soul exists and gives me faith! War can sometimesbe turned into a joke by the supernatural power of thehuman soul. Creation of good manner is one of theimportant moral principles” – quotes the scripture Yuri.

Shrine of good personalityKeeper of the Faith, with a smile refuses to report the

number of his parishioners, citing the secrecy of confession.According to him, the faith of one man is just as importantas the faith of millions, so the task of civilization – to embodythe spiritual equality of the individual and the collective astheir parity in the public and legal spheres.

“God puts humanity the task to overcome the sin ofthe gregariousness, the desire to dissolve their individualityinto instinctively breeding communities and collectives.Good personality – it is all the best in man, the soul – it is ashrine, which must be protected. God wants everyone tobelieve in himself, strive for excellence and understand thatthe staff is no more and no wiser than the person, that youcan not go with the flow, follow the tastes of demagogueswho get in packs. Everyone should think about the future,feel responsible for their fate and do good by themselves,listening to the voice of God, the soul and common sense,”– says Yuri.

According to the Keeper of Faith, he created a templeon the Internet, because property must resist evil: “If theWorld Wide Web is preached the so-called netocracy, callingon people to be atheists and refuse the individuality,embedding in the cells of pointless network structures,someone had to create at the Internet and a temple dedicatedto God. So who, if not I am?”

A new understandingof family values

Explaining the differences in social values of his andother religions, Yuri draws attention to the concept of thefamily and the church: “In the traditional sense the family isbased on the alliance of man and woman with the dominantrole of man. Believers of the Highest Man’s Value refusessuch a materialistic approach and believe that the family isan association of people who are constantly leading a lifetogether according to the principles of mutual respect,mutual understanding, mutual co-creation of property andparenting. For example, I’m willing to bless homosexualfamily unit, if I can be proved that it is intended to do property.In the traditional understanding – the church is a holy unionof the people. In my religion, the church is considered asimmaterial, it is divine truth and value of cooperation ofpeople, who are spreading teachings that translate intoreality the ideals of the good.”

Yuri has and “universal moral criterion” capable todistinguish well from evil: “Humiliation of the Highest Man’sValue – it is evil, the statement of the Highest Man’s Value –is property.” If a believer can not independently apply thiscriterion in any particular case, at his request the Keeper ofthe Faith has to check all the facts and render a writtenopinion “about the separation of good and evil.”

Dialogue with the OrthodoxAccording to Keeper of the Faith, any “good” religion

saves people’s souls from evil, regardless of the number ofbelievers. World religions: Christianity, Islam, Buddhism –Yuri finds undoubtedly good, referring to the scripture ofhis religion. For a good religion, he classing also Judaism,Hinduism, Shinto, “and many others,” as well as, of course,his own religion.

At the same time, the rituals and stereotypes, whichare “degrading man,” Yuri finds evil, unworthy of anyreligion or philosophy: “Evil is justified by false referencesto authoritative sources and ancient mythology. But I amready to prove on the basis of basic moral values of anygood teaching, that it somehow reflects the Highest Man’sValue, and all contrary to this shrine is not worthy ofattention. A striking example is atheism. It spread throughEurope during the Renaissance as a forerunner ofHumanism, as a negation of the false stereotype that theman is despicable servant of God, wretched insect in theabyss of the universe. Atheists believe that the man – hisown master, and so share the Highest Man’s Value. Butsome rude people, who call themselves atheists, ready tohumiliate clergymen for hours, to scoff, telling obscenejokes. This is characteristic of some left. And, in my opinion,this is not true atheism. After all, the humanistic moralprinciples compel the true atheist to respect the feelingsand convictions of believers, as long as believers do notoverstep the line of morality and common sense.”

For dialogue with spokesmen of other religions Yuriopened a blog on the site of the Religious InformationService of Ukraine. “I’ve talked a lot with Christians, Orthodoxand Catholics, about their religion and Christianity. Somestereotypes I had to dispel many times” – he says – “Forexample, I constantly have to tell that belief in the HighestMan’s Value – is not self-centeredness. Because the self-centeredness, in contrast, is a manifestation of sin herdinstinct: the desire to dominate the group. And my religionoffers people a conscious cooperation for the common goodas an alternative to the unconscious herd. I constantly haveto explain that I do not aspire to popularity, wealth andother material goods. And so on … Answers to thesequestions I have gathered in the article “Dialogue with otherfaiths,” which published in the journal “Morality.”

Yuri says that representatives of other religionssometimes give him a topic for sermons: “Once I analyzedthe statement of the Patriarch of the Russian OrthodoxChurch Kirill that God allowed the Chernobyl disaster asretribution for man’s sins. I had to explain that not God, butpeople have made catastrophe as a result of ignorance andherd instinct, collective unwillingness to listen to the warningvoice of God and make every effort to ensure a high level ofsecurity. A copy of the sermon, I sent the Patriarch in Moscowwith the wishes of spiritual growth.”

Everyone cancommunicate with God

“The main ritual of my religion – a direct two-waycommunication of every believer with God” – says Yuri –“Here we are talking not only about human prayers andmiracles that God is doing in response. I believe that each ofus mentally apply by thoughts to God as to the ideal, thecreator, the source of all human souls. Therefore, life isinseparable from communion with God: any words anddoings of man can be a pray, God’s voice can be heard ineverything, everything that attracts attention. God alwaysanswers addressed to him thoughts and prayers, it isimportant to hear the answer. And it ’s important tounderstand that the Word of God is usually very abstract,with the exception of rare wonders. We must be wise wheninterpret heard from God. In general, shrines and rituals ofmy religion, to someone may seem too philosophical, but itis – a guarantee of their moral purity.”

God for Yuri – the personification of the Highest Man’sValue of Man,” “truth and substance,” “human ideal,” “creatorof all and supreme will.” The Highest Man’s Value he calls asoul, which, in turn – all the best in the mind: thoughts andideas, plans and intentions, dreams, knowledge, love andpassion, patience and humility, imagination, hope,understanding and compassion.”

In this case, Yuri believes that God has no name,because “everyone turns to God in his own way.” Devil in thenew religion also doesn’t exist – Keeper of the Faith saysthat it’s just a fairy tale: “Evil has no face, it is a brutal chaos.And, since God is perfect, it can not have enemies. God is notat war and not vengeance. Thinking differently, ascribing toevil personality traits, we are making a big mistake – createevil within yourself.”

Yuri considers his religion as the beginning of anew spiritual movement for the closeness of the person toGod in the new global world, living according to theprinciples of liberalism and human rights: “It is impossibleto liberate the individual from psychological oppression,until the person considers himself a slave of God or thetiniest speck of dust nature. In the world of all-powerfulstates and corporations my religion will allow people tosave humanity, respect each other, not to fight withstrangers, do not be afraid of the unknown, always strivefor new horizons. We should always listen firstly to Godand only then – to the advertising and promotion thatrequires the person mindless consumption and loyalty,self-sacrifice in the name of someone else’s benefit andpreservation of stagnation.”

Alexei Kirilov,www.ukrainianopinion.com

God wanted people tobelieve in themselves

3Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠031 â³ä 30 òðàâíÿ 2011 ðîêó Ê î í ô ë ³ ê ò

Київської міської державної адміністрації М. М. Голиці таінвесторів. Графік закінчення виконання робіт побудівництву будинку по пров. Лабораторний, 6 у м. Києвівідсутній.

Для приведення будинку у належний для заселеннястан не вистачає цілого ряду документів, наявність якихнапряму залежить від Служби безпеки України.

Все зазначене вище унеможливлює прагненняфізичних осіб - інвесторів реалізувати гарантованеКонституцією України право на житло і юридично тафактично отримати проінвестовані квартири у власність.

Враховуючи викладене, просимо Вас у найкоротшістроки доручити відповідним посадовим особам Службибезпеки України підписати із кооперативом «Будова-Центр -1», а також із ТОВ «Інвестиційні системи» актиприймання-передачі квартир, чим сприяти у передачіквартир у прийнятому в експлуатацію будинку по пров.Лабораторний, 6 у м. Києві у власність фізичним особам -інвесторам.

Крім того, просимо падати обгрунтовану відповідьщодо строків завершення будівництва будинку по пров.Лабораторний, 6 у м. Києві та підключення до будинкуелектроенергії, тепла та води.

«Договірні зобов'язання Службою безпекиУкраїни виконуються добросовісно»

Редакція газети «Правдошукач» перед публікацієюцієї статті звернулася до Служби безпеки України зпитаннями:

- Чому СБУ систематично ухиляється від виконанняугоди із ТОВ «Будова-Центр-1»?

- Чому, незважаючи на добросовісну передачуінвестором СБУ згідно договору квартир для сімейвійськовослужбовців СБУ, керівництво СБУ не реагує налисти і відмовляє у особистому прийомі інвесторам зпитань врегулювання конфліктної ситуації?

- Чому керівництвом Національної Академії СБУбуло ініційовано рейдерську розправу над інвесторомбудівництва житла для військовослужбовців ТОВ «Будова-Центр-1», зокрема, порушення кримінальних справ піднадуманими незаконними приводами проти директораТОВ «Будова-Центр-1» Підгірняка В. П., тиск на суддів таінших посадових осіб з метою зриву виконання угоди ізТОВ «Будова-Центр-1» від 21.04.2003 р.?

У відповідь надійшов лист заступниканачальника Департаменту господарськогозабезпечення СБУ В. Засуцького:

Для вирішення проблеми забезпечення житломвійськовослужбовців Службою безпеки України дійсноведеться будівництво по пров. Лабораторний, 6 уПечерському районі міста Києва на підставі Угоди від 21квітня 2003 року.

З моменту виникнення вказаних юридичнихвідносин та по теперішній час договірні зобов'язанняСлужбою безпеки України виконуються добросовісно.

У рамках виконання умов зазначеного договоруСлужбою безпеки отримано відповідну кількість квартир,з яких понад 30 відсотків знаходяться у житловомубудинку, який на сьогоднішній день не введено вексплуатацію. Це унеможливлює надання вказанихквартир для заселення сім'ям військовослужбовців СБУ.

З метою здійснення остаточних розрахунків задоговором від 21 квітня 2003 року між СБУ та інвестором21.09.2010 року було укладено додаткову угоду, якою булообумовлено передачу квартир Службі безпеки України у

завершених будівництвом житлових будинках у м. Києві.Передача цих квартир у м. Києві повинна була здійснитисяпротягом 30 діб, з моменту підписання цієї угоди. Однак,на виконання цих договірних зобов'язань інвестором непередано жодної квартири у місті Києві. При цьому,всупереч умовам договору посадовими особами ТОВ«Будова-Центр-1» було запропоновано передати длявійськовослужбовців СБУ квартири у незавершеномубудівництвом житловому будинку, який знаходиться неу місті Києві, а у селі Києво-Святошинського районуКиївської області. Зазначені пропозиції є неприйнятнимидля СБУ, зокрема у частині невизначеності термінівзавершення будівництва об'єкту та введення його вексплуатацію.

Разом з цим, слід зазначити, що немає жодногофакту відмови в особистому прийомі або необ'єктивногорозгляду звернень фізичних осіб-інвесторів та юридичнихосіб-інвесторів уповноваженими посадовими особамиСБУ. 3 усіх проблемних питань завершення будівництвана об'єкті по пров. Лабораторному, 6 постійнопроводилися робочі зустрічі з зазначеною категорієюгромадян.

У частині, то стосується порушення кримінальнихсправ, слід зазначити, що згідно статті 94 Кримінально-процесуального кодексу України справа може бутипорушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані(заяви, повідомлення, публікації в пресі тощо), які вказуютьна наявність ознак злочину, а не за чиєюсь ініціативою.

Від редакції:Залишимо на совісті автора листа голослівні

запевнення у тому, що СБУ начебто «добросовісно»виконує договір із ТОВ «Будова-Центр-1» і що СБУ нібито«не за чиєюсь ініціативою» тероризує будівельниківкримінальними справами, а безкорисливо дбає пробезпеку України.

Цікаво інше: пан Засуцький чомусь намагаєтьсязмінити тему розмови, лукаво акцентує увагу надодатковій угоді, щоб у читача склалося враження, нібиінвестор не давав СБУ житла в Києві й давав тільки «уселі», а також «не введене в експлуатацію».

Насправді Службі безпеки України вже булопередано 39 квартир у Києві. А від будинку в селіБілогородка до найближчої станції метро їхати намаршрутці менше 10 хвилин – тому можна вважати, щоце село відноситься до спальних районів Києва.

Що стосується квартир у «житловому будинку,який на сьогоднішній день не введено в експлуатацію» уІрпені, насправді це будівництво давно завершене і тількивтручання колишнього ректора Академії СБУ ускладнилооформлення необхідної документації. Квартири там давнопередані СБУ. Люди вже вселилися, хоча формально їх«тримають у підвішеному стані». На жаль, хтось із«завгоспів» спецслужби вважає, що можна дати людямквартири, а потім раптом «передумати»...

Фізичні особи-інвестори будівництва наЛабораторній, 6 ставляться до заяв пана Засуцькогокритично. Адже на достатньо конструктивну пропозиціюТОВ «Будова-Центр-1» укласти нову угоду з СБУ, в якійзафіксувати всі вимоги СБУ та зобов’язання ТОВ «Будова-Центр-1» привести у відповідність до вимог СБУ будинкиу Білогородці, жодної конструктивної відповіді відЗасуцького вони не почули. Ба більше, люди досіпам’ятають інцидент на зустрічі з Засуцьким у квітні: тойбув дуже здивований, дізнавшись, що будинок наЛабораторному провулку вже зданий в експлуатацію.Як може особа, відповідальна за проект, не знати такихважливих деталей?!

Àêàäåì³ÿ ÑÁÓ: óðîêè ðåéäåðñòâàЦя сучасна новобудова височить

поряд з руїнами гуртожиткуНаціональної академії

Служби безпеки України

Одночасно із стягненням через суд близько 9 млн.грн. штрафних санкцій за незакінчене будівництво СБУпорушує кримінальну справу проти директора ТОВ«Будова-Центр-1» Володимира Підгірняка за те, що віндобився продовження дозволів на виконання будівельнихробіт в 2006-2007 роках... нібито «проти волі СБУ»!

Угода, укладена в 2003 році (із наступнимидодатками), надавала інвестору право часткововиконувати функції замовника – тобто, представлятизамовника з питань забезпечення виконання угоди. Однакслідчі з СБУ і чути не хотіли про угоду. Натомість упорушеній ними кримінальній справі йдеться про«підроблення документів» з метою «корисливого» і«зловмисного» завершення будівництва житла длявійськовослужбовців.

Отже, у кримінальній справі, аби-як сфабрикованійпроти Володимира Підгірняка, СБУ відверто визнаєвласне небажання виконувати угоду з інвестором (явнонезаконне) – і водночас має нахабство стверджувати вгосподарському суді, що угоду не було виконано з виниінвестора!..

Під час підготовки цієї статті ми надіслали запитидо Служби безпеки України та Національної академії СБУз проханням пояснити, чому вони воюють з ТОВ «Будова-Центр-1». У відповідь прийшла «відписка» не по суті (див.:«Договірні зобов'язання Службою безпеки Українивиконуються добросовісно»).

Так само, за словами Володимира Підгірняка, СБУреагує на спроби інвестора порозумітися. Вищекерівництво СБУ відмовило інвесторам у особистомуприйомі, а підлеглі продовжують спілкуватися зінвесторами мовою ультиматумів.

Сьогодні житловий будинок фактичнодобудований – достатньо закінчити опоряджувані роботи,подбати про благоустрій території і заселити новобудову.Одночасно можна буде взятися і за реконструкціюгуртожитку. Однак тиск з боку СБУ не дозволяє закінчитибудівництво.

В 2010 році інвестор письмово проінформувавСБУ, що, зважаючи на укладення СБУ договору орендина земельну ділянку та зняття арешту на об’єктбудівництва, у ТОВ «Будова-Центр-1» виникла можливістьпередати СБУ 56 квартир в березні 2011 року (підзаселення в другому кварталі 2011 року) з повнимопорядженням.

Для того, щоб 56 сімей військовослужбовцівотримали квартири, достатньо було лише припинити тискна інвестора. Замість того, отримавши лист інвестора, СБУтільки посилює тиск...

При цьому страждають не тількивійськовослужбовці, але й люди, які вклали свої кошти убудівництво житлового будинку за угодами з ТОВ«Будова-Центр-1», щоб потім отримати в цьому будинкуквартири. Фактично, за рахунок коштів цих людейздійснювалося будівництво та надавалися квартири«службістам» на їх прохання в обмін на квартири вновобудові.

Фізичні особи-інвестори вкладали гроші убудівництво, довіряючи імені Служби безпеки України.Солідний замовник проекту здавався гарантією надійності,неможливості будь-якого обману. Серед інвесторів є люди,які не побоялися продати свої квартири і тому вже кількароків з дітьми орендують житло. Вони були шоковані йпочувалися заручниками, коли їх почали водити набудівельний майданчик і пояснювати: будівництвозупинено, порушені кримінальні справи, бо замовникнамагається захопити будинок. Їм довелося доводити всуді, що СБУ не має права позбавити їх придбаного житлата викинути людей на вулицю...

Силові методи «розв’язання» цьогогосподарського конфлікту можуть призвести досоціального вибуху, не кажучи вже про банкрутство щеодної будівельної компанії та появу чергового довгобудув столиці. Причому вся провина за це лежатиме набезхазяйному керівництві спецслужби, яке збиралосявідібрати задарма чуже добро, створене коштами і тяжкоюпрацею чесних людей, а коли переконалося убезуспішності таких спроб, не хоче зробити жодногокроку назустріч інвесторам.

Юрій ШЕЛЯЖЕНКО

ДОКУМЕНТ

«Просимо надати обгрунтовану відповідьщодо строків завершення будівництва»

Рік тому представники ініціативної групифізичних осіб-інвесторів будівництва на Лабораторній,6 Тетяна Чорна, Валентина Лебедко, Ірина Лисенконаписали листа Голові Служби безпеки України ВалеріюХорошковському. На жаль, ключові питання, порушеніу цьому листі, досі не вирішено:

В котрий раз ми, інвестори будинку по пров.Лабораторний, 6 у м. Києві, змушені звертатись до Службибезпеки України, як Замовника, з приводу добудовибудинку по пров. Лабораторний, 6 у м. Києві, в якому мипроінвестували квартири.

Після спливу більш ніж року з моменту здачібудинку по пров. Лабораторний, 6 у м. Києві вексплуатацію, будинок не добудовано. Він знаходиться унепридатному для заселення та проживання стані. Роботипо добудові будинку не ведуться у зв'язку із відсутністюкоштів. Не виконуються рішення, закріплені протоколамирізноманітних нарад, проведених за участю представниківСлужби безпеки України, забудовника - кооперативу«Будова-Центр-1», міської влади в особі Заступника Голови

4 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠031 â³ä 30 òðàâíÿ 2011 ðîêóÑ à ì î â ð ÿ ä ó â à í í ÿ

корупцію, сумнівні зв’язки з криміналом, покупкупокровительства чиновників районного та вищого рівняза гектари народного лісу.

– Люди мене не хочуть чути! – заперечує сільськийголова,– Щоразу я спілкуюся з ними, тобто звітую, насесії. Депутатам розказую. Щомісячно у нас проходятьзасідання виконкому, там розказую. Розказую в газетах,що робиться, перед виборами, в день села...

Свята простота! Схоже, пан Іванов не бачитьрізниці між саморекламою у пресі та справжнімспілкуванням з громадою. Коли не десяток лояльнихдепутатів, а кожен селянин може піднятися і прилюднозадати сільському голові незручне питання.

Показовою є і реакція Іванова на критику. Замістьвідповіді по суті він намагається уводити розмову вбік,лаятись, «доказувати», що скарги громадян нічого не варті:

– Це наклепи від початку до кінця! Я можу заразнаписати листи до міністерства, прокуратури, нагубернатора: зрозумійте самі, якщо подивитися по цих,що пишуть, це просто людина маразматік, або ж клімакс,або ще нєпонятно шо в нього… Люди не знали, що вонипідписують. Їх питали: чи бачите ви, що дитячий садочокнедобудований? Да, бачимо… Ви хочете, щоб йогодобудували? Звичайно, хочемо... Ми це можемо зробити!Давайте, підписуйтесь!

Тут, як то кажуть, нічого додати. Дитячийсадочок дійсно недобудовано, і це природний привіддля скарг. Про дитячий садочок, як і про багато іншихпроблем села, йшлося у листах громади. Отже, людизнали, за що підписуються. Навіть після кількох тижнівморального тиску та погроз лише 8 з 66 підписантіввідкликали свої підписи.

Ні дитсадка, ні клубу –одна «вулиця Іванова»

Громадяни скаржаться, що у селі Віта Поштованемає дитячого садочка і навіть початкової школи,відсутній кінозал, клуб знаходиться у сільській хаті,побудованій на початку минулого століття.

В 2007 році у селян з’явилася надія отримати хочаб дитсадок. З подачі Іванова у центрі села отримала 10земельних ділянок площею 2,3 га страхова компанія«Аврора». Стверджувалося, що за доходи від продажу цієїземлі буде побудовано дитсадок. Що вийшло, людинаписали в своїй скарзі на ім’я Президента ВіктораЯнуковича: «Минуло чотири роки. Стоїть у центрі селаруїна недобудованої коробки і немає вже ані земельринковою вартістю понад 3 млн. доларів, ані грошей».

– Дитячий садок мали збудувати у 2007 році. Алесталася криза, ви самі розумієте,– каже Сергій Іванов,забуваючи, що насправді криза почалася наприкінці 2008року,– Ці дядьки, яким ми дали землю, трошки почали насдурити. То я звернувся до правоохоронних органів. Ми уних забрали чотири земельні ділянки... вернули...

Кому ж «повернулися» земельні ділянки? Про целегко здогадатись, глянувши на симпатичні жовтенькікотеджі – «маленьку Швейцарію», по-сучасномуоблаштований приватний сектор поряд зі злощаснимдовгобудом дитсадка. Є тут вулиця Зелена, яку людипрозвали «вулицею Іванова», тому що на ній розташованотри такі самі котеджі членів сім’ї сільського голови.

Це не єдиний приклад вміння Іванових подбатипро свої комерційні інтереси. От, скажімо, жінкасільського голови – успішний підприємець. Відкриласучасний магазин «Едельвейс» і аптеку на місціприватизованого сільпо. Її чоловік не втомлюєтьсявикривати недоліки місцевого стадіону, бо, за чутками,подружжя має план збудувати на місці стадіонусупермаркет.

– У мене ще залишалися якісь крихти поваги доІванова як керівника, поки я не дізналася, що нашогоклубу більше нема,– розповідає мешканець села ЄвдокіяМалюшевська,– Наш клуб передали за 38 тисяч гривень ізземлею товариству з обмеженою відповідальністю,агрокомбінату «Тарасівський». Вперше я дізналася проприватизацію клубу, коли спробувала безоплатноорганізувати виступ народного артиста України ІванаПоповича, а власник не погодився... Це був культурнийцентр. У нас була художня самодіяльність. Одне зприміщень взяла в оренду парикмахер, зробила ремонт,провела туди світло і платила справно оренду. Стрижкакоштувала 35 гривень. Між іншим, вона приходила додомудо бідних пенсіонерів та інвалідів і стригла їх безкоштовно.Нові власники фактично вигнали її, зажадавши оренднуплату 1800 гривень на місяць.

Сільський голова заперечує:– Це був клуб радгоспу «Тарасівський», і ми

передали його правонаступникам. Поки він не стоявна балансі сільської ради, ми не могли платити за світло,за газ. Тепер ми його візьмемо в оренду. Клубзалишається наш.

Як все складно! І, головне, незрозуміло, чий це –«наш», якщо вчора був народним, а сьогодні ставприватним.

Розмови про правонаступництво схожі наокозамилювання, бо клуб не проходив процедуру

розпаювання, як усе майно радгоспу. Клуб споконвікубув сільським.

Люди пишуть у скаргах: Іванов колись зняв клуб збалансу сільської ради, щоб не ремонтувати, не опалюватиі не освітлювати заклад культури. Можливо, за складноюсхемою оренди криється банальна спроба відкрити уприміщенні клубу звичайний генделик.

«Затоплю лайномваше військове містечко!»Біля генеральських дач у Віті Поштовій відчутно

тхне фекаліями. Щоб збудувати свої хатинки, військовеначальство знищило каналізаційний колектор та очисніспоруди. Зараз нечистоти просто течуть в ліс, потрапляють

у грунт і своїм «ароматом» підкреслюють атмосферубеззаконня навколо відчудження землі військовогомістечка № 254 та військової частини 0799 Міністерстваоборони України.

Екологічна катастрофа має довгу історію. У 2005році на хвилі перерозподілу державної власності післязміни влади хтось додумався «списати» каналізаціювійськового містечка. Незважаючи на відсутністьналежного обслуговування, каналізаційний колектор

Ïî÷àòîê íà ïåðø³é øïàëüò³. Замість дитячого садка - довгобуд із“вулицею Іванова” на задньому плані.

Іванов обманює: раніше клуб належав громаді села і був на балансі сільради.

продовжував виконувати функції відстійника.У 2007 році командування військової частини як

землекористувач спільно з сільським головою, оскількиземля належить селу, «домовляються» про огородженнявійськової частини бетонним парканом. Для держави цяоборудка нібито безкоштовна: огородження оплатили«меценати». З чого б це така щедрість? А от і відповідь:«По всій тильній межі містечка незаконно скоригованоплощу земельної ділянки, в результаті чого фактичновідчуджено 1.8 га земельної площі, на якій заразпроводиться підготовка ділянки під будівництво котеджів»– стверджувалося тоді у рапорті помічника начальникаГенерального штабу Збройних Сил України.

Матеріали про відчудження землі військовоїчастини було передано до військової прокуратури. Врезультаті порушується кримінальна справа, до якоїпритягується у якості обвинувачуваного сільський головаСергій Іванов. Йде час, котеджі будуються, очисні спорудируйнуються. І раптом виявляється, що кримінальна справапотихеньку закрита, а котеджі непомітно перейшли дорук працівників Генеральної прокуратури та військовоїпрокуратури, а також військового трибуналу.

Далі – більше. Комусь мало 1.8 га, військовеначальство дивиться неситим оком на усі три десяткигектарів військової частини з містечком. При цьомунинішні мешканці військового містечка нікому непотрібні, можновладці з радістю виселили б їх на вулицю.

– Я офіцер запасу, служив у військовій частині тапроживаю у військовому містечку,– розповідає ЮрійМирошніченко, депутат сільради, голова громадськоїорганізації «Зв’язківець»,– Нас у містечку 200 мешканців.Умови життя тут нетерпимі. Газу нема, водопровід таканалізація не реконструювалися з 1956 року, з того жчасу, як побудували будинки, не було капітальногоремонту. Міністерство оборони не має коштів, щобналежним чином утримувати це житло. Тому ми вирішилискористатися своїм законним правом отримати земельніділянки під житлову забудову. Створили громадськеоб’єднання, почали відстоювати свої права. У 2008 роціми звернулися із заявою до сільської ради про виділенняземлі. Нам відмовили та запропонували розглянути

Щоб звільнити землю для генеральських дач, зруйнованоочисні споруди каналізації військового містечка.

5Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠031 â³ä 30 òðàâíÿ 2011 ðîêó Ñ à ì î â ð ÿ ä ó â à í í ÿ

можливість виділення земельної ділянки за рахунок землівійськової частини. У Міністерстві оборонизапропонували звертатися до сільської ради. І так кількароків ми ходимо по колу. Тим часом почалися дивовижнімахінації із землею військової частини. Сільський головаІванов пішов на змову з колишнім виконуючим обов’язкиміністра оборони Іващенко і почав готувати виділенняземлі кооперативу «Символ», який був створений приГенеральному штабі Збройних Сил. Нам казали, щоінтереси мешканців військового містечка будутьвраховані, але на сесію виносилося рішення про поділземлі між «Символом» та сільською громадою, наспроігнорували. Ми домоглися скасування цього рішення.Раптом вже в цьому році всю військову частину хочутьвіддати Службі зовнішньої розвідки без згоди Міністерстваоборони... СВР має вже гарний план забудови, нампоказували - такі охайні будиночки… На пряме питання,що буде з мешканцями військового містечка, намвідповіли, що їх це не цікавить! І почалися дивні дії наочисних спорудах. Я питав на сесії сільради, щовідбувається. Іванов з посмішкою відповів, що «очисніспоруди будуються». Як виявилося, очисні спорудиполамали і засипали землею, а на їх місці почали будуватигенеральські дачі.

Після того, як в ГО «Зв’язківець» підтримали скаргуна Іванова, сільський голова пообіцяв: «Я затоплю лайномваше військове містечко!». І біля вигрібної ями, щоутворилася на місці демонтованих бетонних відстійників,з’являється лукавий екологічний інспектор Тищенко.Ігноруючи цинічне знищення очисних споруд, він складаєакт про незаконність вигрібної ями та приписує Іванову«усунути порушення». Іванову тільки того і треба: ямупочали засипати землею. В результаті каналізаціявійськового містечка перестала б функціонувати, лайнопотекло б з раковин у квартирах...

Звичайно, довести до кінця цей шкідницький задумніхто не дозволив. Військові огородили вигрібну ямуколючим дротом і виставили вартового. Можна тількипоспівчувати людині, яка змушена годинами стояти порядз вигрібною ямою і винюхувати наслідки аморальноїполітики сільського голови.

Гектари пришельцям,дуля односельцям

– Усі ветерани в селі отримали землю. Один язалишився,– розповідає Олександр Сидоренко, ветеран,учасник війни,– От, нарешті, викликають на сесію. На ураприймається рішення: виділити. Всі ж депутати менезнають з дитинства. Кажуть прийти через три дні задокументами. Приходжу – а всі мовчать, Іванов як риба.Зрештою пояснили, що я маю за військову землюборотися...

Спроба втягнути військового пенсіонера уземельну аферу – не єдиний приклад знущаннясільського голови над корінними мешканцями ВітиПоштової.

Після приходу Іванова до влади якось дуже вчасно«загубився» сільський архів. Подумайте, наскільки цезручно! Звертається, приміром, деякий Василь Бондар зпроханням перевести на нього земельну ділянку, якуобробляв його батько. А Іванов йому пише: нема, мовляв,документального підтвердження ваших прав на землю,тому ставайте в кінець черги з 846 інших претендентів.Отак легко можна «зажилити» діляночку. І не одну. Це жціла схема.

Тим часом біля траси «Київ-Одеса» на землі Віта-Поштової сільської ради десятками гектарів вирубуютьліс. Сиротіють пні вікових дерев зі стовбурами діаметромпівтора-два метри. Як переконує сам сільський голова,«все законно»: ще б пак, з його легкої руки землю отримали125 колишніх та чинних працівників Генеральноїпрокуратури України. З такими «покровителями» можна«узаконити» що хочеш!

– Люди повністю сплатили збитки за ліс. У них є

Тут росли вікові дерева, а тепер“виростуть” маєтки працівників

Генеральної прокуратури.

Ðî ç ï ð î ä à í à Â ³ ò àРесторан-бар “Хутір”розташувався прямо на воді...

порубочні листи, все офіційно робиться,– каже Іванов.Наче ті копійки можуть компенсувати ущерб для екології.

– Так хто дозволив рубати ліс? Чому дали землюне місцевим людям?

– А ви знаєте, згідно земельному кодексу, коженгромадянин України має отримати землю! – заявляєсільський голова,– І місцеві не мають таких можливостейбудувати. Все продається.

Може, й справді все продається. Тільки не коженотак просто продасть ліс за копійки під вирубку, абипоповнити ліву кишеню. І хто виявився найбільшимпродавцем? Хто торгує інтересами громади, нормальнимнавколишнім середовищем, природними багатствами, щоплекалися десятки років? Хто, зрештою, торгує майбутнім?

За роки «господарювання» Іванова, заприблизними підрахунками, сільська громада втратила200 гектар землі. І переважну більшість цієї землі отрималине люди роботящі, що мають повагу до природи тасуспільного блага, а спритні комерсанти без будь-якихморальних принципів.

Сільський голова не побоявся навіть дозволити«прихватизацію» сільського пляжу. На місці, де зазвичайплескалися у воді селяни та їх діти, виріс ресторан «Хутір».Генделик мало не плаває у ставку, спираючись на частоколсвай. Порушення меж захисної смуги ніхто навіть не

... і огородив парканомсільський пляж.

помічає. Бо з тих пір, як головний санітарний лікар районуособисто отримав гектар лісу в Віті Поштовій, жоднихпроблем із отриманням дозволів на будівництво взахисних смугах ріки Сіверка та водоймищ у «друзів»Іванова нема і не може бути.

– Пляж ніхто не забудовував! – обурюється Івановна «наклепи»,– За рестораном «Хутір» є територія, якавикористовувалась під пляж. Ми попросили зробити тамдитячий майданчик, облаштувати зону відпочинку. Заразвін загороджений парканом, але там буде вільний доступ.

На питання, чи обумовлено «вільний доступ»якоюсь угодою на папері з рестораторами, Іванов лукаворобить вигляд, що не пригадує. Однак підкреслює: обіцянкучули депутати сільради... Про дитсадок теж чули. Як тепервірити таким обіцянкам? Якщо вже віддали землю і непрописали в угоді про «зону відпочинку», все цезалишається словами. І власник «Хутора» робитиме так,як йому заманеться. До речі, ставлення власника видно зтого, що він поставив вказівник з написом «Пляж», щопоказує невідомо куди – мабуть, на брудненькийвузенький схил біля ресторану. Та й не до пляжу їм,насправді. Адже у ставку розводять рибу. Люди впевнені:скоро взагалі нікого, крім «своїх», близько непідпускатимуть до «рибного місця».

Перевертень показує пазурі– Все почалося у 2002 році, коли Іванов висунув

свою кандидатуру. Він не мав жодного відношення досела Віта Поштова, однак переміг за рахунок зв’язків уміліції та прокуратурі,– розповідає мешканець села ОлегМошков,– Між іншим, на той час він взагалі не мав правабалотуватись, бо ніколи не жив у нашому селі. Йогопрописала до себе заднім числом Марія Микитівна,колишня секретар сільради. Ми оскаржили йогореєстрацію в суді, суд задовольнив наш позов. І раптомчерез три дні Іванова знову зареєстрували кандидатом.Ми знову до суду, виграємо суд, а Іванов зновуреєструється кандидатом. Далі не було коштів боротися ісудитися, тому він і переступив через закон остаточно.До речі, перші чотири роки ще вів себе по-людськи. Потімвибрали його на другий строк, і тоді він почав відвертопрацювати на себе. Землю розпродавав направо і наліво.Викидав бідних людей з полів, які ті обробляли, приводивчужих, хто міг більше заплатити. Коли ми написали скаргу,він почав писати кляузи на скаржників до міліції, допрокуратури. Його люди, блатні по хатам пішли. Спочаткублатні, а потім дільничний. От навіщо колишній працівникміліції на чесних людей і правоохоронців, і криміналодночасно натравлює? Схоже, він навіть не приховує своєнутро перевертня... Ми хочемо всього лише, щоб вінзвітувався на зборах мешканців села і відповів на всіпитання. Він має сказати, куди пішла наша вітянська земля.Це його обов’язок перед громадою!

За словами людей, Іванов не втомлюєтьсязалякувати: мовляв, закінчаться всі перевірки, «і я ще звами розберуся». Що ж, можливостей «розібратися» унього чимало. Однак величезна кількість проблем на селігарантує, що скарги продовжуватимуть плодитися, поприувесь тиск, «розборки» і «відписки» покровителів Іванова.А якщо сільський голова і далі ухилятиметься від звітуперед односельчанами, його мовчання станенайкрасномовнішим звітом: визнанням вини та жестомзневаги до сільської громади.

Юрій ШЕЛЯЖЕНКО

6 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠031 â³ä 30 òðàâíÿ 2011 ðîêóÊ ð è ò è ê à

Зранку 9 травня 1999 року я вийшов на Хрещатикіз саморобним плакатом проти призову до армії. Це бувпротест проти совєцького культу військової перемоги,тиражування мілітаризму й висмикування юнаків ізнормального життя як головного "свята" весни.

Біля агенції УНІАН мене побачив комерційнийдиректор Валерій Нечипоренко – вічна йому пам'ять,добрій, талановитій людині, засновнику Об'єднаннягуманістів України. Він взяв у мене інтерв'ю.

Найбільше Валерія Петровича цікавило, чому ятакий максималіст, що пропоную взагалі ліквідувати армію.На його думку, достатньо запровадити контрактну армію,щоб позбутися загального військового обов'язку якспадку тоталітарного минулого.

Зараз, звичайно, я розумію, що він був правий.Але тоді я гаряче заперечував, казав, що війни не

припиняться, поки у світі є хоч одна армія, що армія – целегітимізована агресія, і таке інше. У кінці розмови вручивйому одну із сотні листівок, "набитих" на друкарськіймашинці "Листвица" під копірку: у мене, бідного студента,не було не те що комп'ютера, а навіть десятки гривень наксерокопії, і що таке ризограф, я дізнався набагато пізніше.

Пам'ятаю, на першому курсі мої почуття до арміїподіляли мало не всі однолітки, з якими я спілкувався проце. Але вони казали: до армії йти треба, бо так хочедержава. Треба – так треба.

Вийти зі мною на акцію протесту не хотів ніхто.Від цього не було видно явної вигоди. От якщо б цезаохочував деканат, або чиясь кишенькова громадськаорганізація, що підсолоджує сіреньке студентське життябілетами в кіно та іншими культурними крихтами – може,вони б пішли. За компанію. Після відмашки. Але за власноюініціативою?! Це ж гарантовані неприємності!

До речі, усі "неприємності" обмежилися простоюрозмовою на високих тонах із заступником декана звиховної роботи. Саме йому президент і Верховна Рада

"Модернізація", армія чайників і ерозія культурипереслали "за належністю" пропозиції внести зміни дозаконодавства щодо скасування призову та ліквідаціїармії. Причому, на відміну від мене, він не отримав відполеміки жодного задоволення.

Тричі після мого повноліття відбувалисяпрезидентські вибори. І всі переможці цих виборів під часпередвиборчої агітації обіцяли покінчити із призовом,розраховуючи на голоси молоді та інтелігенції.

Зрештою, наша армія так і не стала професійною.Отже, це армія "чайників".Леонід Кучма в 1999 році обіцяв перехід до

професійної армії. Не виконав.Віктор Ющенко в 2004 році обіцяв скасувати

призов на військову службу й забезпечитикомплектування професійної армії за контрактом,починаючи з 2010-го року. Підманув.

Віктор Янукович 2009-го року написав у своїйпередвиборчій програмі: "Гарантую контрактну армію з2011 року". Після його перемоги, я, як засновник Релігійноїгромади сповідуючих Віру в Найвищу Цінність Людини,написав президенту України Віктору Януковичу листа, уякому просив припинити призов до армії всіх, хто не бажаєвчитись воювати. Я писав:

"Обов'язковий для всіх громадян призов до армії,безумовно, є приниженням цінності людини. Від воякивимагають вміння й готовності застосувати насильствоза наказом командира. Солдат не може вирішувати, чисправедливий такий наказ.

Одним зі шляхів піднесення цінності людини єпринципова відмова від насилля. Навіть у відповідь нанасилля. Людина не була б людиною, якщо б не моглаобрати шлях відмови від насильства. Держава маєповажати право людини на відмову ставати воякою.Нехтуючи правом людини на відмову від насильства,держава принижує цінність людини.

Примушувати кожного бути воякою – антилюдяной нерозумно. Благословенною є кожна держава, щовідмовляється назавжди від загального обов'язковогопризову до армії".

У відповідь заступник голови адміністрації

президента Олег Рафальський повідомив, що президентЯнукович визначив завдання міноборони щодо переходудо контрактної армії з 2011-го року.

Настав 2011 рік.І я читаю чорним по білому на урядовому веб-

порталі, що протягом квітня-травня цього року будутьпризвані та направлені у війська 26.100 осіб.

Чому не були виконані "гарантії" та "завдання"Януковича щодо контрактної армії?

Ніхто не слухається президента?Або ці "гарантії" та "завдання" були пустими

словами?Відповідь на це питання криється в словах

полковника Геннадія Златнікова: "Міністерство оборониУкраїни впевнене, що призовна кампанія "Весна – 2011"буде виконана військовими комісаріатами якісно та увстановлені президентом та МО строки".

Головнокомандувач Янукович особистосанкціонував призовну кампанію. Це – факт.

Його передвиборчі обіцянки виявилися"порожняком", як кажуть на Донбасі, де народилася моямати...

Може, виконання обіцянки відкладається в зв'язкуіз кризою? От нанизав Янукович на свою "вертикаль"депутатів, суддів, підприємців, нарешті, "авторитет владипідвищився", у кишенях достатньо набухло й завтра вжеможна буде виконати обіцянки?

Дзуськи!У посланні Януковича, як анонсувалося, "про

майбутнє" – жодного розділу, жодної глави не написаностосовно реформи армії! Авторам цього документу небуло поставлено такого завдання.

Висновок: скасовувати призов президент навітьне планує.

Весь кредит довіри, отриманий Януковичем віднароду, він витратив і продовжує виціджувати рештки доостанньої краплини на "особисте" – для побудовицарського трону на місці інституту президентства.

Влада й капітал концентруються навколопартійного будівництва Партії регіонів, партнеракомуністичної партії Китаю, російської правлячої "партіїшахраїв та крадіїв" і корумпованих європейських "лівих".

У такій ситуації Януковичу не потрібна не те щопрофесійна армія, але й професіонали взагалі. Адже

професіоналізм – це завжди окрема висока культура тієїчи іншої кваліфікованої діяльності. Культурними людьмиважко маніпулювати, вони не продаються за копійки йобирають прозору владу. Культурні люди цікавляться непромовами, а фактами.

Уся політика чинної влади, що відверто будуєтьсяна класичній, описаній ще Аристотелем схемі "від демагогіїдо тиранії" не передбачає будь-якого підвищення рівнякультури українців. Радше навпаки.

І це жахливо.Ще жахливішим є те, що суспільство нічого не може

протиставити культурній катастрофі. Митці оспівуютьбеззмістовні пристрасті, передусім агресію; і не стількисамі пристрасті, скільки їх первісну беззмістовність – бочомусь вважається, що весь сенс свободи в праві набезумство; прагнуть легітимізувати похабну лексику тавідповідні цінності. Найвищими почуттям, до якихапелюють публіцисти, у кращому разі є патріотизм абоутилітаризм, а в гіршому – заздрість та ненависть.

У цьому віртуальному просторі немає місцялюдяності.

Справжній, а не формальній людяності – на зразокпустих обіцянок Януковича припинити нав'язуваннямолоді служби в армії чайників.

Відтак є лише справою часу, коли ми почнемовинищувати один одного.

Ерозія культури створила передумови длячетвертої світової війни.

Чоловіки воюють, коли в них нема більшблагородного хобі. А в сучасному світі кожен, хто непросто використовує культурне надбання людства длярозваги та "релаксу", а живе відповідно до культурнихцінностей – вважається диваком, лузером, відщепенцем.Тупа агресивність у поєднанні з клановою лояльністю всебільше стає обов'язком, невід'ємним атрибутомсоціалізації.

Тож не дивно, що Янукович соромитьсякультурних людей. Навіть не хоче запросити журналістіву гості до свого маєтку...

Юрій ШЕЛЯЖЕНКО, для УП

Свого часу революційний мессідж Юлії Тимошенкопро перехід Збройних Сил України на контрактну основувдало перекочував до передвиборчої програми кандидатав Президенти України Віктора Януковича «Україна длялюдей». Цей мессідж мав такий вигляд: «Я проведувійськову реформу і забезпечу перехід на контрактнуармію з 2011 року».

2011 рік на дворі. Деякі громадяни починаютьпитати: «Чому не виконується завдання Президента щодопереходу на контрактну армію?».

Єдиною причиною такої трансформації «гарантії»на «завдання» у свідомості виборців вважаю їхпереконливу віру в обіцянки кандидата Януковича інамагання їх потрапити до кола «покращеного життя»як можна швидше.

Насправді ніякого завдання не існує. Це підтвердивсам Президент 7 квітня 2011 року у Верховній Раді.

Традиційні травневі свята менш за всепримушують згадувати про цю «гарантію». Гарантіюдостатньо міфічну, як і багато інших, які продовжуютьприречено висіти у святковій біло-блакитний обвідці«України для людей» на шпальтах офіційного інтернет-представництва Президента України.

Поруч на сторінці - Щорічне Послання ПрезидентаУкраїни до Верховної ради України. Шановний за складомі чисельністю авторський колектив був введений в оманупідступними зовнішніми загрозами національній безпеці

Ціна гарантій Януковича, або міф про контрактну арміюУкраїни. Тільки так можна пояснити розбіжності у цьомуфундаментальному труді.

Спочатку автори стверджують: «Специфікабезпекового середовища в Європі полягає в тому, щозагроза виникнення тут повномасштабного воєнногоконфлікту оцінюється як низька…».

Через декілька сторінок більш детальнороз’яснюють цю специфіку: «…навколо Україниспостерігаються тенденції, що потенційно є джереламизагроз національній безпеці». І далі деталізують ще збільшим жахом: зростання конфліктності, посиленнямілітаризації, провокування конфліктних ситуацій у т.ч.збройних, ескалація «заморожених» конфліктів,збільшення іноземної військової присутності.

Якому ж спеціалісту під силу розібратися в такихумовах про устрій збройних сил?

З одного боку, «специфіка безпековогосередовища» заворожує можливістю мати підАдмінстрацією Президента парадний полк дляпроведення урочистих заходів, а з другого – вражаючі«джерела загроз» вимагають переводити державу навійськові рейки.

Але нинішня влада знає, як відповідати на такінепрості виклики. Президент цю відповідь озвучив так:«розробити прогнозну модель сектору безпеки таоборони, зокрема Збройних сил України, до 2025 року».

Конкретні кроки вже зроблені. Законопроектом

№ 8444 від 26 квітня 2011 року ("Про чисельність ЗбройнихСил України на 2011 рік", прийнятий 12 травня) ПрезидентУкраїни пропонує зменшити чисельністьвійськовослужбовців у Збройних Силах України протягом2011 року на 6 174 осіб.

Що ж, скорочувати легше, ніж будувати професійнуармію. Ще й боятимуться, а отже – поважатимуть. Дешевоі сердито, як і усі «реформи» режиму Януковича.

Юрій ГРИМЧАК, народний депутат України

ЮрійГримчак

7Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠031 â³ä 30 òðàâíÿ 2011 ðîêó Ò ð è á ó í à

ВадимКОЛЕСНІЧЕНКО:"Армія СШАпереходила наконтрактну основублизько 10 років"

Народний депутат України Вадим Колесніченко(фракція Партії регіонів) погодився відповісти на питаннягазети «Правдошукач».

- Чому не виконано завдання ПрезидентаУкраїни Віктора Януковича щодо переходу наконтрактну армію з 2011 року?

Перш за все хочу проінформувати Вас, що арміяСполучених Штатів Америки переходила на контрактнуоснову близько 10 років. Цей факт свідчить про складністьпроцесу реформування збройних сил.

Більше того, теперішня українська владаперейняла керівництво державою (та зобов'язання) відсвоїх попередників у дуже непростий період. Ценасамперед стосується важкої економічної ситуації(кризи) в Україні і світі, що доповнюється нестабільністюта бідністю державної казни як результату урядуванняТимошенко і Ющенко.

Глибину бюджетної кризи вдалося повністюоцінити лише з приходом нового уряду. Так само новийуряд вимушений був коригувати свої плани проведенняреформ (в тому числі і в армії) у відповідності з бюджетноюситуацією.

Головною перепоною для переходу армії наконтракту основу наразі є брак коштів, необхідних дляпроведення реформи, та обмежене матеріально-технічнезабезпечення збройних сил України у попередні роки. Цене дозволило створити ті стратегічні основи, мотиваційнічинники та умови проходження військової служби, які бприваблювали громадян та спонукали їх робити свідомийвибір на користь проходження військової служби законтрактом.

Разом з тим під час нещодавнього візитуГенерального секретаря НАТО в Україну ПрезидентУкраїни В.Ф. Янукович заявив, що Україна обов'язковоздійснить перехід до контрактної армії. Проте у зв'язку ізочевидними об'єктивними чинниками цей перехід будевідбуватися поступово і виважено.

- Які загрози несе ріст впливу «силовиків» наекономіку та суспільство?

Очевидним є той факт, що Україна є однією ізнайбільш демілітаризованих держав світу. Рівень впливунаших «силовиків» на вирішення питань будь якої сфери,а, часом, навіть і профільної, значно знизився в порівняннііз їх впливом за радянських часів. Тому навряд чи можнаговорити про існування будь якої загрози для нашоїдержави з боку «силовиків».

Натомість сьогодні, на мою думку, необхідно,навпаки, піднімати престиж та ефективність діяльностісилових органів нашої держави.

Іван КИРИЛЕНКО: "Жодногозвернення не залишаю безналежної уваги і відповіді"

Народний депутат України Іван ГригоровичКириленко, лідер фракції Блоку Юлії Тимошенко -Батьківщина розповів газеті "Правдошукач" про своюдепутатську діяльність в окрузі та у Верховній Раді:

Як народний депутат України, Голова фракції«Блок Юлії Тимошенко - Батьківщина» та Член Комітету зпитань європейської інтеграції, я постійно присутній напленарних засіданнях, засіданнях Фракції і засіданняхКомітету (виключенням є термінові зустрічі або наради)та приймаю активну участь у їх проведенні.

Хочу зазначити, що під час сесій 6-го скликання напленарних засіданнях Верховної Ради України я виступав369 разів, а також плідно працюю в законотворчійдіяльності. Є автором і співавтором ряду важливихдокументів, зокрема, законопроектів. Деякі з них є вжеЗаконами України, інші знаходяться на етапі розгляду.

Закріплений від фракції «БЮТ-Батьківщина» у ВРУза відповідним ТВО № 33 в Дніпропетровській області(м. Жовті Води, м. Вільногірськ, Верхньодніпровськийрайон, Криничанський район, П'ятихатський район) та вцілому за Дніпропетровською областю.

На окрузі веду активну роботу та прибезпосередній своїй підтримці опікуюся:

Соціальними службами• Територіальний центр по обслуговуванню пенсіонерівта одиноких непрацездатних громадян;• Районні та міські центри соціальних служб для молоді;• Будинки-інтернати;• Будинки сімейного типу, тощо.

Соціально незахищенимиверствами населення

• Інваліди;• Знедолені;• Всі потребуючі допомоги та захисту;• Пенсіонери, малозабезпечені.

Медициною• Центральні лікарні;• Сільські амбулаторії;• Фельдшерсько-акушерські пункти.

Громадськими та релігійнимиорганізаціями

• Союз Чорнобиль України;• Воїни-інтернаціоналісти;• Просвіта, тощо.

Молоддю та спортом• Дошкільні дитячі заклади;• Школи;• Палаци дитячої та юнацької творчості;• дитячо-юнацькі спортивні школи та інші.

Комунальними підприємствами• Водоканали;• Тепломережі;• житлово-комунальне господарство (вирішення питаннялімітів газу, фінансування об'єктів комунальних сфер зістабфонду Кабінету Міністрів України та інше).

Сільгоспвиробниками тапредставниками малого бізнесу

• підтримка фермерів на рівні Асоціації фермерівУкраїни, вирішення питання паливно-мастильнихматеріалів, тощо.

Жодного звернення не залишаю без належноїуваги і відповіді та прикладаю максимум зусиль длявирішення певних наболілих проблем, будь-топересічний громадянин, ветеран війни, пенсіонер, дитина-інвалід, багатодітна мати.

Збільшити доходи державного бюджету на одинмільярд гривень за рахунок денонсації Угоди між УрядомСоюзу Радянських Соціалістичних Республік і УрядомРеспубліки Кіпр про уникнення подвійногооподаткування доходів та майна пропонує узаконопроекті № 8498 народний депутат України фракції«БЮТ-Батьківщина», міністр соціальної політики та праціопозиційного уряду Андрій Павловський.

За словами народного депутата, законопроектспрямовано на відновлення соціальної справедливості.

«Олігархи деруть останню шкуру з українськоготрудівника та споживача, а прибутки виводять в офшориі податків не платять. Держава має примусити цих горе-кіпріотів стати українськими патріотами, працювати навітчизняну економіку» – підкреслив Андрій Павловський.

Депутат зазначив, що відповідно до Угоди міжУрядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік іУрядом Республіки Кіпр, яка залишилася Україні у спадок,

Андрій ПАВЛОВСЬКИЙ:“Українські підприємці мають бути

патріотами, а не «кіпріотами»і платити податки в Україні”

від оподаткування звільняються будь-які доходи, щовиникають на території України або Кіпру, в тому числідивіденди, проценти, роялті, доходи від відчуження майнатощо, які перераховуються з однієї країни в іншу.

За словами автора законопроекту, цієюсумнозвісною угодою створено сприятливі можливостідля великого бізнесу цілком «легально», без будь-якогооподаткування виводити за кордон з України значні сумикоштів.

Своєю ініціативою депутат має на метіперешкодити власникам багатьох підприємстввикористовувати кіпрський офшор для створення схемухиляння від податків.

«Використання офшорів позбавляє державунеобхідних коштів для забезпечення достойного рівнясоціального захисту громадян і призводить до небаченогоу європейському світі коллапсу з пенсійнимзабезпеченням» - переконаний Павловський. Ук

раїн

ське

фот

о

8 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠031 â³ä 30 òðàâíÿ 2011 ðîêóÒ ð è á ó í à

Засновник, редактор, видавець:Шеляженко Юрій Вадимович

(фізична особа-підприємець, ДРФО 2961810532).Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого

засобу масової інформації серія КВ № 14488-3459 Р,видане Міністерством Юстиції України 10.10.2008 р.

Тираж 3000 примірників. Індекс 49608.Розповсюджується безкоштовно.Адреса редакції, видавця: поштовий індекс 01042,

м. Київ, вул.Тверський тупик, буд. 9, к. 82.Тел. +38 (097) 3179326, факс +38 (044) 5290435.Електронна пошта: say@truth.in.uaПідписано до друку 26.05.2011 р.Віддруковано ТОВ “Прес Корпорейшн Лімітед”,

вул. Чехова, 12-а, Вінниця, 21034. Замовлення № 116605.

Всеукраїнська незалежна газета

25 травня суддя Голосіївського районного судуміста Києва, заступник голови суду Олександра Колдінапостановила закрити справу про адміністративнеправопорушення працівника торгівлі НаталіїДухнівської, сфабриковану дільничним інспекторомАнатолієм Герасименком, в зв’язку з відсутністю складуправопорушення.

У минулому випуску газети (№ 030, стор. 7) мирозповідали, як міліціянт 15 квітня увірвався доторгівельного кіоску фізичної особи-підприємця МартиІванівни Думнич по вул. Саксаганського в Києві тазажадав від продавця Наталії Духнівської надати йому«усю дозвільну документацію», не маючи жоднихзаконних підстав для перевірки господарської діяльностіпані Думнич.

Не дочекавшись юриста з документами, якийвиїхав на місце «перевірки» для надання правовоїдопомоги Наталії Духнівській, дільничний незаконносклав на продавця протокол про адміністративнеправопорушення за статтею 160-2 Кодексу України проадміністративні правопорушення та вилучив у неї товарзагальною вартістю більш ніж 6 тисяч гривень, в тому числі210 троянд, 88 хризантем, 87 тюльпанів. Свою здобичГерасименко передав товариству з обмеженоювідповідальністю «Магазин «Медок».

– Я дуже радію, що суддя уважно вивчила всіобставини, перевірила документи і прийняла справедливерішення. Це був справді чесний суд,– каже паніДухнівська,– Однак ставити крапку в цій історії поки неможна, бо нам ще не повернули захоплений товар.

Власн. інф.

Голосі ївськийсуд дав відсічсвавіллю міліці ї

Україні цілком реально загрожує небезпекавтратити державну незалежність і знову стати колонієюРосії. Бачу, як цілком чітко і послідовно (в подіях кожногодня) в Україні реалізується сценарій ліквідації Україниукраїнської.

Це відбувається практично в усіх сферах життя:- в промисловості, де мізерна частка державної

власності вже не дає можливості суттєво впливати назміну негативних тенденцій;

- в агропромисловому комплексі, де землю кинутонапризволяще і вона «гуляє», тоді як риноксільгосппродукції наповнено неякісним імпортом, авітчизняні олігархи вже підрахували, скільки мільярдівотримають на перепродажі, коли відкриють так званий«ринок землі»;

- у культурі, де панує переважно російська попса;- в освіті, де вчителі злидарюють, а суперечливі

вимоги начальників зводять нанівець творчий пошук іможливість набуття школярами серйозних знань;

- у війську, боєздатність якого практично виключаєйого оборонну функцію;

- в системі державного управління, зокремауправління фінансами, де спостерігаємо унікальнийрозвиток корупції й тіньового господарювання, що сталинормою й набули небачених масштабів.

Які небезпеки загрожують Україні та як їх подолати?Все це відбувається на очах громадян України й за

їх активною участю. Особливу активність громадянивиявляють під час виборів. Ця особливість полягає убайдужості, у майже повній зневірі людей у власних силах.

Громадяни України поводять себе як учасникитоталізатора на кінних забігах: замість того, щоб звернутиувагу на власні інтереси, вони «роблять ставки»,сподіваючись «виграти».

Вони переважно не протестують протиантинародних рішень влади, бо цілком задовольняютьсятелешоу різних шустерів, кисельових та їм подібнихфахівців жанру політичних спекуляцій.

Про які перспективи подолання реальних загрозможна говорити, якщо третина громадян України навиборах головної особи держави проголосувала «противсіх»?! Саме «противсіхи» відкрили дорогу нинішньомубезладові, що виступає під гаслом реформування,найбільш відчутним наслідком якого впродовж останніх15 місяців є майже 80-відсоткове зростання цін на основнітовари першої необхідності, збільшення тарифів таантинародні, а подекуди й антиконституційні закони,прийняті правлячою більшістю.

Все це відбувається на тлі деморалізації суспільства,в якому практично мало що залишилось від вільної йнезалежної преси.

Мені дуже близька тема моральності в суспільстві,яку вважаю однією з найактуальніших і тісно пов'язаноюз нинішньою демографічною ситуацією.

Зокрема, за моєї активної участі перекладена івийшла друком книга всесвітньо відомої лікаря-психіатраВанди Пултавскої «Саме життя».

У цій незвичайній книзі розповідається проголовну причину зменшення народжуваності йзапропоновано конкретні психофізіологічні таорганізаційно-методичні умови, що їх цілком спокійноможуть дотримуватися всі дорослі люди, які хочутьуникнути абортів.

Що може бути аморальніше вбивстваненароджених дітей - близько 500 000 щороку, в томучислі 380 000 - офіційно, за звітом Міністерства охорониздоров'я?!

Змушений зробити невеселий висновок про те,

що значній частині Українців абсолютно байдуже, в якійкраїні й яким чином їм прийдеться жити.

Таким чином, найбільшою небезпекою для Україниє самі Українці, які не можуть дати ладу і організуватипристойне життя у власній державі.

Віталій КОРЖ, народний депутат України

ВіталійКорж

Такое признание высказала народный депутатУкраины Тамара Егоренко.

Последние дни прошлой недели она провела вДонецке - у нардепов - короткие "каникулы". Носвободного времени у нее, по сути, и не было.

Узнав о том, что Тамара Васильевна стала членомКомитета Верховной Рады по вопросам социальнойполитики и труда, люди уже обращаются к ней.

- Очень много людей просят защитить их права,не находя поддержки на местах, - делится народныйдепутат. - Сразу убедилась: работа в Комитете оченьинтересная.

- А почему, Тамара Васильевна, вы выбрали именноэтот Комитет?

- Вы знаете, что много лет я проработала с людьми.Не счесть, сколько из них обращались за помощью,делились бедами, а все потому, что часто-густо от нихчиновники просто отмахивались. Вмешивалась в такие"тяжбы" и научилась добиваться и принятия нужныхлюдям решений, и выполнения статей законов, ипересмотра судебных решений.

Так что для меня такая работа - продолжениемоей прежней, только расширились ее масштабы.

Уже здесь, в Донецке, приняла до двадцати человектолько за один день.

- О чем же рассказывали вам дончане?- А были люди не только из Донецка, а и из других

городов. У одной жительницы Донецка на территорииее домовладения построил дом родственник. Дело дошлодо суда. Начала разбираться с прокурором в деталях дела.Обратилась мама маленькой девочки, больной сахарнымдиабетом. С заместителем городского головы ВалентиномЛактионовым разрешили вопрос. Буду гордиться, еслидаже на первых порах помогу хотя бы одному человеку.

Ирина КЛЕМЕНТЬЕВА

Тамара ЕГОРЕНКО:"Буду гордиться,если даже напервых порахпомогу хотя быодному человеку..."

Міністр внутрішніх справ маєподати у відставку - В.В’язівський

Безвідповідальний міністр і безвідповідальнавлада декларують одне, а роблять зовсім інше. Такпрокоментував "Українським Національним Новинам"(www.unn.com.ua) виступ у парламенті міністравнутрішніх справ України Анатолія Могильова депутатіз фракції НУ-НС Володимир В’язівський.

Він повідомив, що мав можливість безпосередньоспостерігати за подіями, які відбулися у Львові 9 травня.

"До обіду людям, які хотіли вшанувати загиблих,навіть не дали можливості покласти квіти. Після обіду всупроводі міліції тих екстремістів, які приїхали з Криму іПівдня, привезли до місця події", - зазначив В.В’язівський.

Тому, на його думку, міністр внутрішніх справмає подати у відставку.

"Як тільки він почне перекладати відповідальністьна підлеглих, це означає, що він не бере відповідальностіна себе, бо йому таку команду дали згори", - наголосивВ.В’язівський.

Під час години уряду 13 травня у Верховній Радіміністр внутрішніх справ Анатолій Могильов сказав, що"якби міліція не вжила всіх необхідних заходів, то у Львовібуло б побоїще набагато серйозніше і страшніше".

"Міліція вжила всі необхідні заходи щодонедопущення грубих порушень громадськогоправопорядку. Тому всі ці конфлікти, вони буликороткостроковими, ми їх вмить припиняли, і правовуоцінку дамо кожному з них. Якби міліція не вжила всіхнеобхідних заходів, то я вам скажу, у Львові було бпобоїще набагато більш серйозне і страшне. Самепобоїще, яке, до речі, і планували ті особи, які нападалина ветеранів. А враховуючи те, що їм цього зробити невдалося, тепер намагаються виправдати своюбезпорадність у цих діях медійним розкручуваннямцього конфлікту", - зазначив міністр.

За його словами, конфлікт був локалізований і вньому фізично не постраждав жоден ветеран ВеликоїВітчизняної війни.