Міністерство освіти і науки України

Тернопільський державний технічний

університет імені Івана Пулюя

кафедра комп’ютерно-

інтегрованих технологій

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК для проведення лабораторних і практичних

занять на тему:

“ Вивчення принципів програмування та розробки

керуючих програм обробки деталі на

гравірувально-фрезерному верстаті з ЧПК

моделі ЛФ250Ф3-02 з системою керування

2М43-55”

Тернопіль 2001

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський державний технічний

університет імені Івана Пулюя

кафедра комп’ютерно-

інтегрованих технологій

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК для проведення лабораторних і практичних

занять на тему:

“ Вивчення принципів програмування та розробки керуючих

програм обробки деталі на гравірувально-фрезерному

верстаті з ЧПК моделі ЛФ250Ф3-02 з системою керування

2М43-55”

Тернопіль 2001

Укладачі: доцент кафедри комп’ютерно-інтегрованих технологій Митник М.М. асистент кафедри комп’ютерно-інтегрованих технологій Байсирович І.М. Відповідальний за випуск: асистент Байсирович І.М. Рецензент: доцент Кушик В.Г. Методичний посібник розглянуто та затверджено на засіданні кафедри комп’ютерно-інтегрованих технологій. Протокол № _____ від ________________ 2001 року. Схвалено і рекомендовано до друку методичною радою Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя. Протокол № _____ від ________________ 2001 року.

Мета роботи: освоєння методики складання керуючих програм і їх практична реалізація.

Зміст роботи: скласти програму для обробки деталі за кресленням і провести її контроль.

1. Опис верстата Верстат гравірувально-фрезерний з числовим програмним керуванням

ЛФ250Ф3 призначений для гравірування і фрезерування різноманітних деталей радіоапаратури, приладів, товарів народного споживання із пластмас, чорних і кольорових металів і сплавів. Формоутворення забезпечується переміщенням шпиндельної траверси, яка закріплена на повзуні (вісь Y), стола(вісь X) і консолі (вісь Z). Керування формоутворенням здійснюється пристроєм ЧПК 2М43-55.

Апарати електроавтоматики розміщені в електрошафі, яка розрахована на керування 4-ма координатами. Верстат розрахований на встановлення поворотного стола (вісь А), тобто 4-ї координати.

2. Основні технічні дані і характеристики

Основні технічні дані і характеристики верстату та пристрою таблиця 2.1

Назва параметру Значення 1 2

Розміри робочої поверхні стола, мм довжина ширина

500±h14 250±h14

Число Т-подібних пазів 3 Відстань між пазами стола, мм 14

632

IT±

Ширина паза стола по ГОСТ1574-75, мм 14H8 Відстань від торця шпинделя до робочої поверхні стола, мм

найменша, не більше найбільша, не менше

50 300

Величина найбільших робочих переміщень, мм, не менше

стола (вісь Х) повзуна (вісь Y) консолі (вісь Z)

320 250 250

Межі робочих подач по осях координат X, Y, Z, мм/хв 3…500 Число робочих подач безступінчате регулювання

Прискорення переміщення по осях координат X,Y,Z, мм/хв

2000

Межі частот обертання шпинделя, хв-1 (безступінчасте регулювання)

Тихохідний 180-4000 швидкісний 500-10000

Продовження таблиці 2.1 1 2

Найбільший діаметр інструмента, мм 12 Діаметр отвору цанги під інструмент, мм 6,8,10,12

1. Тип пристрою Програмований 2. Число керованих координат До 5 3. Склад зовнішніх периферійних пристроїв: перфоратор фотозчитувач

ПЛ – 150 М FS 1500

4. Спосіб задання координат 3 пульт оператора(ПО), з перфострічки, канал ЕОМ верхнього рівня

5. Тип інтерполяції Лінійна, кругова, гвинтова, циліндрична

6. Спосіб задання геометричної інформації В абсолютних розмірах; В приростах

7. Дискретність переміщень лінійних, мм кутових, град

0,01 0,001

8. Максимальне значення переміщення запрограмованого в одному кадрі, мм

9999,99

9. Діапазон задання швидкостей: швидкий хід і робочі подачі, мм/хв мм/об робочі подачі при різенарізанні, мм/хв

Від 1 до 9600 Від 0,01 до 99,99 До 9600

10. Максимальний крок різі, мм До 1000 11. Режими роботи пристрою Автоматичний

Ручного керування Ввід Вивід Чистка Пошук кадру Редактор Тест

12. Габаритні розміри, мм, не більше 610*1680*710 13. Вага, кг, не більше 240 14. Потужність, кВт, не більше 0,8 Габаритні розміри верстату, мм

ширина довжина висота

Вага верстату без ЧПК і електрошафи, кг Максимальне навантаження на консоль, кг

1940 1280 1740 420 20

Рис 2.1 Загальний вигляд верстату Назва елементів до загального вигляду верстату Таблиця 2.2

Позиція Найменування 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Основа Стійка Повзун Консоль Стіл Шпиндельна траверса Привід головного руху Пульт керування Пристрій ЧПК Охолодження Захист зони різання Елекрошафа

X+

X-

Y+

Y-

Z-

Z+

0

Рис.2.2 Пульт керування

Перелік елементів пульта керування Таблиця 2.3

Позиція Органи управління і їх призначення 1. Лампа сигналізації ввімкнення живлення мережі 2. Кнопка ввімкнення верстату “Пуск” 3. Кнопка вимкнення верстату “Стоп” 4. Перемикачі режимів роботи 5. Перемикачі корекції швидкості подач 6. Перемикачі корекції швидкості обертів шпинделя 7. Кнопки вибору напрямку переміщення по осі X 8. Кнопки вибору напрямку переміщення по осі Y 9. Кнопки вибору напрямку переміщення по осі Z 10. Кнопки вибору напрямку переміщення по осі A 11. Кнопка “Пуск програми” 12. Тумблер “Стоп подач” 13. Тумблер підтвердження швидкості обертання шпинделя 14. Лампочки індикації вихідного стану по координатам X, Y, Z, A 15. Лампочка індикації відпрацювання кадрів 16. Лампочка індикації “Стоп подачі”

Перелік графічних символів пульта керування Таблиця 2.4 Символ Найменування

Напруга подана

“Пуск верстату”

“Стоп верстату”

Робота під управлінням системи ЧПК

Вихід в точку

Вихід в нуль

Прискорене переміщення

Робота по програмі

Подача

OX; OY; OZ; OA

Вихідне положення координат

30мм/хв Верхня межа величини подачі в налагоджувальному режимі 240мм/хв Верхня межа величини подачі в налагоджувальному режимі

0,01;0,1;1,0; 10 мм

Дискретне переміщення в налагоджувальному режимі

F% Корекція швидкості подач S% Корекція швидкості обертання шпинделя 3. Робота верстату і його складових частин 3.1 Кінематична схема верстата показана на рис. 3.1.

Привід шпинделя здійснюється від двигуна безступінчатого регулювання з допомогою двоступінчатої пасової передачі. Привід подачі для кожної із координат складається із крокового двигуна, косозубої понижуючої передачі і кульково-гвинтової пари(КГП).

3.2 Основа.

Основа являє собою зварну або литу коробку, на якій змонтована стійка

Рис.3.1 Схема кінематична

Перелік елементів кінематичної схеми Таблиця 3.1

Назва Номер позиції

Число зубів колеса або заходів гвинта

Модуль або крок

Ширина ободу колеса або діаметр гвинта

Матеріал

Головний двигун Ведучий шків Двигун подачі Колесо зубчате Шестерня КГП Шків шпинделя

1 2 3 4 5 6 8

50 12 1

1мм 1мм 5мм

11мм 13мм 25мм

алюміній Д16Т

сталь40Х сталь40Х сталь8ХВ

алюміній Д16Т

М

М

М

Залежність частоти обертів шпинделя від положення пасової передачі Таблиця 3.2 Положення ременів і позначення шківів Число обертів шпинделя в хв.

Тихохідний варіант

d2 d4 630…4000(N=0.7кВт)

630…180(N=0.7…0,2кВт) Швидкісний варіант

d1 d3 1700…10000(N=0.7кВт)

1700…500(N=0.7…0.2кВт) 3.3 Стійка. Стійка коробчатої форми з ребрами жорсткості. Всередині стійки змонтована

противага, підвішена на тросі. На двох взаємно перпендикулярних площинах стійки змонтовані призматичні направляючі кочення. В якості тіла кочення направляючих використані ролики, розміщені в сепараторі.

Між вертикальними направляючими стійками змонтований механізм подачі консолі, між горизонтальними направляючими – механізм подачі повзуна.

3.4 Повзун. Повзун призначений для закріплення шпиндельної траверси передачі їй

переміщення (вісь Y). Переміщення повзуна по горизонтальних направляючих стійки виконується з допомогою механізму подачі повзуна.

3.5 Консоль. Консоль це відливка у формі коробки, яка має взаємно перпендикулярні

площини, призначені для закріплення направляючих кочення, консолі і направляючих стола. Вертикальне переміщення (вісь Z) виконується механізмом подачі консолі. Розвантаження консолі і стола виконується противагою.

3.6. Стіл. Стіл призначений для закріплення оброблюваного виробу. З цією метою на

його робочій площині є три Т-подібних пази. Переміщення стола по направляючим консолі (вісь X) виконується за допомогою механізму подачі стола.

3.7. Шпиндельна траверса. Шпиндельна траверса кріпиться до торця повзуна і представляє собою чавунну

відливку з отвором, в якому за допомогою клеми кріпиться шпиндельна гільза. Шпиндель верстату змонтований на високоточних радіально-опорних підшипниках. Корпус шпинделя кріпиться до передньої площини повзуна.

Затиск інструменту здійснюється за допомогою пакету тарілчастих пружин. Розжим – механічний, за допомогою спеціального пристрою, розміщеного на

повзуні. 3.8. Привід шпинделя. Привід обертання шпинделя здійснюється від електродвигуна, встановленого

на стійках, які змонтовані на повзуні. На валу електродвигуна встановлений двохступінчатий шків. Передача

крутного моменту від електродвигуна до шківа шпинделя здійснюється за клиноремінною передачею. Використовуючи електродвигун з безступінчатим регулюванням і

двоступінчату ремінну передачу на шпинделі верстата одержуємо більший діапазон обертів від 180…10000 хв-1.

(180…4000 – тихохідний варіант; 500…10000 – швидкохідний варіант).

3.9. Механізм подачі повзуна, стола і консолі. Механізм подачі повзуна складається з корпуса, в якому на двох радіально-

опорних підшипниках змонтований консольний гвинт КГП. На конічному хвостовику гвинта КГП встановлено косозубе колесо. Шестерня передачі за допомогою клеми закріплена на валу крокового двигуна, встановленого на плиті. Зазор в зачеплені редуктора вибирається переміщенням підмоторної плити двигуна.

Механізми подачі стола і консолі виконані аналогічно.

4. Електрообладнання Верстат ЛФ250Ф3-02 живиться від трифазної мережі змінного струму

напругою 380В, частотою 50Гц. В таблиці 1 приведені дані про робочу напругу ланцюгів електрообладнання верстату.

Таблиця 4.1 Тип струму Імена ланцюгів Напруга

В. Ланцюги змінного струму Ланцюги постійного струму

Мережі живлення Керування і сигналізація Освітлення Живлення ЧПК Живлення проміжного реле живлення ЧПК і сигналізації Живлення крокового приводу ЧПК

380 110 24 380

24

60 Живлення ланцюгів керування змінного струму і освітлення здійснюється від

понижуючого трансформатора Т. Живлення ланцюгів постійного струму і крокових двигунів здійснюється від блоку живлення, який входить в склад ЧПК.

Електрообладнання розміщене безпосередньо на верстаті, в електрошафі і шафі ЧПК.

На верстаті розміщено: - електродвигун головного руху - крокові двигуни приводу подач - три блоки конечних вимикачів - світильник місцевого освітлення - електродвигун помпи подачі (нагнітання) ЗОР

В електрошафі розміщено: - електропривід - пульт керування - релейно-контактна апаратура силових ланцюгів - апаратура захисту - трансформатор керування

- проміжне реле керування 5. Опис пульта керування

Пульт оператора (ПО) являє собою панель, функціонально поділену

на три частини. Структура розміщення органів керування показана на рис.5.1

Рис.5.1 Розміщення органів керування і індикації. Назва клавіш і їх мнемонічні позначення показані в таблиці 5.1.

Мнемонічне позначення Найменування клавіш Місце знаходження 1 2 3

Автоматичний ПО, поле №2

Скид Теж

ЕОМ ПО, поле №3

Вихід в точку Теж

Пошук Теж

Прискорена обробка Теж

Кадр Теж

Блокування руху Теж

Скид приводу

Теж

Поле № 1

ПИ ПО ОСТ

Поле № 2

Поле № 3 Поле № 6

Поле № 4

Поле № 5

Продовження таблиці 5.1

1 2 3

Ввід з ПО Теж

? Тест Теж

Пошук початку програми ПО, поле №3

Основна програма Теж

Цикл Теж

MST

Блокування технології Теж

Стоп з підтвердженням Теж

Пуск ПО, поле №6

Стоп програми Теж

Знайти Теж

Встановлення маркеру Теж

Замінити Теж

Вставити ПО, поле №5

Виключити Теж

Скид набору Теж

Вивід даних технологічних комірок

Теж

Ввід даних в технологічні комірки

Теж

Ввід з зовнішніх (переферійних) пристроїв

ПО, поле №2

Вивід з зовнішніх (переферійних) пристроїв

Теж

Пошук кадру Теж

Редагування Теж

%

N

Продовження таблиці 5.1 1 2 3

Ручний ввід Теж

ПИ Пульт інженерний ПО, поле№6

Зупинка комплексу Теж

Скид екрана Теж

ПО Пульт оператора Теж

В лівій частині ПО (поле №1) розміщене табло, яке використовується для

відображення інформації і кнопки увімкнення-вимкнення живлення пристрою. В правій верхній частині ПО розміщені клавіші вибору режимів і підрежимів

роботи пристрою і вибору режимів ПО (поле №2 і 3). В правій нижній частині ПО розміщена клавіатура, яка використовується для

вводу і редагування інформації в пам’яті пристрою(поле №4 і 5). Символи поля 4 набираються в двох реєстрах. Переключення реєстрів

проводиться клавішами (верхній реєстр) і (нижній реєстр) .

Пристрій може працювати автономно або в режимі зв’язку з ЕОМ верхнього рівня (див. Додаток 1.)

6. Опис режимів роботи.

6.1 Режим “Вихідне положення”. Здійснюється вихід у початкове положення виконавчих органів верстату. 6.2 Режим “Налагодження” Можливі такі підрежими:

- безрозмірні переміщення виконавчих органів верстату на швидкому ходу, або на одній з трьох фіксованих швидкостях, які задаються з верстатного пульта, або на швидкості заданій з ПО;

- розмірні переміщення на фіксовані величини 0.01 мм, 0.1мм, 1мм, 10мм. 6.3 Режим “ Вихід в точку” Можливі два випадки:

1. Після режиму “Налагодження”, коли по команді з пульта верстату у відповідності до вибраної координати відбувається автоматичне повернення в точку, з якої починався режим “Налагодження”

2. Після режиму “Пошук кадру” командою з пульта верстату у відповідності до вибраної координати здійснюється встановлення виконавчого органу верстату в точку, положення якої відповідає положенню цієї координати на момент початку знайденого кадру.

BP HP

6.4 Режим “ЧПК”. Режими задаються з ПО. Можливі такі режими роботи: - ввід (ввід інформації в оперативну пам’ять здійснюється з ФЗП, або

ПО);

- вивід (вивід на перфострічку);

- редактор (зміна, редагування КП, підпрограми);

- чистка (обнулення оперативної пам’яті пристрою);

- ручний ввід (ввід інформації в межах одного кадру і його

відпрацювання);

- пошук кадру (проходить пошук початку програми, будь - якого

номера кадру програми);

- автомат (автоматичне відпрацювання заданої програми).

Інформація, яку вводить оператор, розміщена в таких зонах: 1 – керуючі програми (КП) 2, 3 – підпрограми КП; 4 – корекція і параметри; 5 – верстатні константи; 6 – зміщення нуля по G54, G55; 7 – парні корекції (по спеціальному замовленню); 8 – корекції ходового гвинта. 6.5 Режим “ Зв‘язок з ЕОМ” В цьому режимі оператор може виконувати такі дії: - запит на прийом інформації від ЕОМ верхнього рівня (керуючі програми,

керуючі підпрограми, зони); - передача інформації до ЕОМ верхнього рівня (керуючі програми, керуючі

підпрограми, зони); - вихід з стану зв’язку з ЕОМ верхнього рівня;

7. Правила роботи з ПО.

Для задання режиму роботи пульта оператора, необхідно на пульті верстату

встановити режим ЧПК і натиснути відповідну клавішу поля №2 ПО. Перехід із режиму в режим можливий тільки в стані “Стоп”. В режимах, які мають підрежими, для задання останніх натискують відповідні клавіші поля №3. Відміна проводиться повторним натиском клавіші.

N

Для набору буквенної інформації використовують , для набору цифрової інформації .

7.1 Режим “Чистка”

Натискуємо клавішу поля №2, на екрані спостерігаємо : Сброс зон 0;

- для набору номера зони послідовно натискаємо на ПО клавіші , номер зони від ÷ , потім , при цьому на екрані спостерігаємо:

Сброс зон (0..8) Натискуємо клавішу , на екрані спостерігаємо:

Исполнено Відбувається обнулення вибраної зони пам’яті (крім зони 5). Зону верстатних констант 5 очистити неможливо, при спробі очистки зони 5 на табло буде на екрані спостерігаємо:

Сброс 5 ?

7.2 Режим “ Ввід” Натискуємо клавішу поля №2 – на екрані спостерігаємо:

Ввод зон Проводимо вибір зони, наприклад зона 1. - на екрані спостерігаємо:

Ввод зон 1. 7.3 Режим “ Ввід з ФЗП”

Увімкнути живлення ФЗП і встановити перфострічку в ФЗП, натиснути на екрані спостерігаємо:

Ввод зон 1 ФСУ

При вводі з перфострічки здійснюється контроль парності. Якщо з перфострічки зчитано непарний код, то на екрані спостерігаємо:

Четность 7.4 Ввід з ПО. Натиснути клавішу на полі №3 ПО. на екрані спостерігаємо:

Ввод зон 1 с ПО

Потім послідовно на ПО набираємо програму, наприклад:

BP

HP

§ 0 8

§ 1

Для вводу корекції і констант в зону 4 або 5 необхідно виконати такі дії: - вибрати номер зони і послідовно на ПО набрати номер константи і її

величину з знаком, наприклад: на екрані спостерігаємо:

019 + 0000096

Якщо під час набору інформації допущено помилку, натискуємо клавішу //

поля №5. Клавіша // діє до натиску клавіші . Якщо помилка виявлена

після натиску клавіші , то при вводі інформації в зони 1-3, виправлення

здійснюється в режимі “редактор”, а при вводі в зони 4 і 5 необхідно спочатку

ввести константу або корекцію.

7.5 Режим “ Вивід”

Заправляємо перфострічку в перфоратор, вимикаємо живлення перфоратора, натискуємо клавішу , вибираємо зону, наприклад 1 на екрані спостерігаємо:

Вивід зон 1 Натискуємо клавішу , і по закінченню виводу, на екрані спостерігаємо:

Исполнено 7.6 Режим “ Ручний ввід” Натиснути клавішу поля №2 на екрані спостерігаємо:

“Ручной ввод”

1 9 + 9 6

x - 1 0 0 0

ПС

% 1

ПС

N 1

G 0

Вводимо інформацію в межах одного кадру, наприклад для вводу і

відпрацювання кадру G00Х+13000 У+33444 ПС на клавіатурі натискуємо

клавіші:

Натискуємо .

7.7 Режим ”Пошук кадру” Забезпечує пошук програми, кадру і базового кадру. Натискаємо клавішу індикація:

Поиск кадра?

Для пошуку номера програми на клавіатурі ПО послідовно натискаємо

клавіші , номер програми від 1 до 99, наприклад: на екрані

спостерігаємо:

Найти. Натискуємо клавішу на екрані спостерігаємо:

Поиск кадра %1 Исполнено

Для пошуку номера кадру на клавіатурі ПО натискуємо клавіші номеру кадру від 1-999 наприклад і , на екрані спостерігаємо.

Найти

Натискуємо клавішу , на екрані спостерігаємо: Исполнено.

7.8 Режим “ Автомат” Попередньо в режимі “Пошук кадру” знаходимо програму, наприклад 1, яка

буде працювати в автоматичному режимі. Переходимо в режим “Автомат” для чого на ПО необхідно натиснути клавішу , при цьому індикується “Автомат”. Натискуємо клавішу ,

починається відпрацювання КП.

7.8.1 Для прискореного відпрацювання КП необхідно натиснути клавішу

7.8.2 Для покадрового відпрацювання КП необхідно натиснути клавішу

G 0

X + 1 3 0

Y + 3 3 4

0 0

4 4

N

% 1

1

7.8.3 Для відпрацювання КП (без кадрів ”/”)

7.8.4 Для відпрацювання КП без видачі інформації на привід

7.8.5 Для відпрацювання КП без видачі на верстат технологічних команд

7.8.6 Для відпрацювання з М01

7.9 Режим “ Редактор” В режимі “Редактор” можна відредагувати інформацію, розміщену в зонах 1, 2,

3 і проглянути всі зони від 1 до 8. Редагування інформації в зонах 4-8 можливе тільки в режимі “Ввід”, шляхом вводу нового значення відповідних корекцій або констант.

Найменування режимів і під

режимів Виконуючі дії Індикація

1. Редактор

Редактор зон 1 %1

2. Індикація вибраної програми

Натискуючи клавішу дивимось всю програму

Зміст програми

3. Заміна слова в кадрі

Для заміни інформації, наприклад М8 на М18 в кадрі №99. Натискуємо . Натискуємо на клавішу до тих пір, поки маркер(курсор) не стане на строці М8. Натискуємо

№99 №99 G01 G01 X-10000 X-10000 > M8 > M18 * *

4. Ввід нового слова в кадр

Для того, щоб ввести інформацію в кадр, наприклад F300,необхідно курсор встановити на строці, перед якою необхідно вставити інформацію Наприклад перед *. Набираємо нове слово і натискуємо клавішу вводу нового слова

№99 №99 G01 G01 X-10000 X-10000 > M18 M18 > * > F300 *

5. Чистка слова із Встановлюємо курсор на строці якої не №99 №99

MST

§ 1

% 1

М 1 8

F 3 0 0

№ 9 9

кадру потрібно. Натискуємо G01 G01 X-10000 X-10000 >M18 F300 F300 * *

61. Редагування інформації підпрограми

Для редагування підпрограми встановлюємо зону 3(2) натискуючи

§ 3

Набираємо номер підпрограми натискуємо

Редактор зон 3(2) Редактор зон 3(2) L1 * і дальше у відповідності з п. 2,3,4,5

7. Стирання програми

Для стирання програми встановлюємо зону 1 Набираємо номер програми

Редактор зон 1 %1 %1 * исполнено

8. Стирання кадру Для стирання кадру встановлюємо зону 1. Натискаємо Набираємо номер програми в якій необхідно витерти кадр, наприклад 3. Натискаємо Набираємо номер кадру, який потрібно стерти, наприклад 2. Натискаємо і бачимо зміст кадру який знаходиться за стертим

Редактор зон 1

%3 %3 * №3

исполнено зміст наступного кадру

9. Стирання підпрограми

Для стирання підпрограми вибираємо зону 3(2) натискуючи клавіші Набираємо номер підпрограми,

Редактор зон 3(2)

L 1

§ 1

§ 1

% 3

N 2

L 1

% 1

§ 3

наприклад 1.

Натискаємо клавіші

Натискаємо клавішу

L1 *

исполнено

10. Індикація інформації (4 і 5 зони)

Встановлюємо зону, наприклад 5,

натискуючи клавіші

Набираємо номер константи

натискуючи клавіші

Редактор зон 5

010 + 0000000

011 - 0000000 012 - 0000000

013 - 0000000

112. Тест Для синтаксичного контролю КП встановити зону 1 або 3. Натискуємо Натискуємо Натискуємо

Редактор зон 1 тест

%1 %1

№351 AQ . .

№356 НC №*** L

Ошибок: 10

123. Тест верстатних констант

Для контролю верстатних констант встановлюємо зону 5. Натискуємо Натискуємо

Редактор зон 5 тест № ххх № ххх № ххх № ххх № ххх Ошибок: ххх

13. Огляд каталогу КП (в 1 зоні)

Каталог КП редагуванню не підлягає. Для огляду необхідно встановити зону 1 Натискуємо При відсутності інформації в зоні 1 на останній стрічці з‘являється повідомлення “Нет информации”

Редактор зон 1

Каталог номеру КП

% 1

§ 5 ?

§ 1

? § 1

§ 5

0

N 1

144. Огляд каталогу підпрограми(2 і 3 зони)

Редагування не можливе, тільки огляд. Встановлюємо зону 2 або 3 Натискуємо Якщо весь каталог не поміщається на

екрані, повторно натискуємо

Якщо інформації нема:

“Нет информации”

Редактор зон 2

Каталог номера ПП ( 00 – 99 )

Примітки:

1) заміна, вставка і чистка проводиться так само, як і в зоні 1; 2) на екрані індикується до 5 кадрів з символами, які означають типи помилок,

на нижній лінії екрану індикується загальна кількість помилок; 3) Зону верстатних констант необхідно перевірити після вводу констант з ФЗП

або після редагування з ПО в режимі “Ввід”, або при виявленні помилок програмою “Тест”, при початковому включенні проводиться блокування всіх режимів крім “ЧПК”. В режимі “ЧПК” дозволяється робота тільки в сервісних режимах “Ввід”, “Вивід”, “Редактор”. Блокування знімається тільки при відсутності помилок після режиму “Тест верстатних констант”. На індикацію виводяться номери перших п‘яти верстатних констант, на нижній лінії екрану виводиться загальне число помилок.

4) Якщо в тексті КП між кадрами поміщений коментар, то в режимі “Редактор” при покадровому огляді програми ці коментарі виводяться на екран. Коментарі КП редагуванню не підлягають.

Помилки підрежиму “Тест” A - недопустимий символ або неіснуюче значення G; B - в одному кадрі слова з однаковим адресом; C - недопустимий формат слова; D - нема кінця кадру; F - неправильне задання М37 (нема G09); G - неправильне задання переходу або дії над параметром; H - М17 задано в програмі або М02 в підпрограмі; K - помилковий кінець програми або підпрограми (нема М02 або М17); L - помилка в постійних циклах; M - помилка кругової інтерполяції; Q - кількість координат в кадрі більше 5; R - неправильне задання корекції; S - резерв;

§ 2

T - резерв. 7.10 Режим “Сервісна індикація” - індикація гнізда пам’яті; - індикація корекції Д, або параметру R. - індикація поточного значення координат. 7.11 Режим “Обнулення привода” Діє у всіх режимах і під режимах. Після натиску клавіші проходить установка

блока привода в початковий стан. 8. Принципи побудови керуючої програми. Керуюча програма (КП) записується на 8-ми доріжковій перфострічці згідно з

ГОСТ 10860-83 у вигляді послідовності кадрів з проміжком не менше трьох пустих кроків синхродоріжки між кадрами.

Інформація про оброблюваний контур розбивається на частини які задаються в технологічних кадрах для відповідної деталі. Послідовність кадрів визначає послідовність обробки.

Значення символів адресів, керуючих символів і знаків згідно коду ISO 7-bit ГОСТ 10999-83.

Керуючу програму складають таким чином, щоб в кадрі записувалась геометрична, технологічна та допоміжна інформація, яка змінюється по відношенню до попереднього кадру.

8.1. Структура керуючої програми. Керуюча програма починається з символу % “початок програми” і

послідовності кадрів, які визначають порядок обробки даної деталі. Після символу % стоїть номер програми і символ пс “кінець кадру”. Дальше ідуть кадри програми. Програма закінчується символом “кінець програми” – команда МО2

% 1÷9 пс №1 інформаційні слова пс №2 інформаційні слова пс №3 інформаційні слова пс ……………………..пс №і МО2 пс 8.2 . Структура кадру КП. Кадр повинен містити: - слово “номер кадру”, або символ “:” ; - інформаційні слова; - символ кінець кадру; Інформаційні слова бажано записувати в такій послідовності: - “кількість повторів(ділянки, фрагменту) програми”; - “підготовча функція”; - “номер корекції”; - “розмірні переміщення” в послідовності X, Y, Z, U, V, W, I, J, K, A, B, C, R; - “подача”;

- “оберти шпинделя”; - “допоміжна функція”; - “підпрограма”; - “параметр підпрограми”. В межах одного кадру програми не повинні використовуватись слова з

однаковими адресами, крім символів G, M, D, R. Всі розмірні переміщення повинні задаватись в абсолютних значеннях, або

приростах(G90, G91). 8.3. Підготовчі функції. Перед початком обробки деталі рухомі частини верстата (координати) виводяться в

одне з крайніх положень. Це положення по кожній координаті фіксується за допомогою датчиків і називаються вихідною точкою.

Верстатною системою координат називається система координат, розміщення якої відносно вихідної точки визначається з допомогою верстатних констант. Початок верстатної системи координат називається - нуль верстату. Деколи нуль верстату і вихідна точка (по всіх чи декількох координат) співпадають.

Система координат, початок якої зсунуто відносно нуля верстату, називається робочою системою координат. Відлік координат при заданні переміщень в кадрі може бути абсолютним (в абсолютних значеннях) або відносним (в приростах).

З допомогою функції G92 податок робочої системи координат можна перемістити в любу точку в межах робочого простору верстату. Для цього необхідно запрограмувати кадр з функцією G92 і координатами, величини яких є координатами поточного значення інструмента в новій робочій системі координат.

При цьому переміщень в кадрі, з функцією G92, не проходить. Наприклад, кадр №10О92Х070ПС визначає нову систему координат, причому нуль нової системи координат співпадає з початковим положенням інструменту (так як X і Y являється координатами інструменту в новій робочій системі координат).

При зсуві нуля робочої системи координат, діючої в момент задання G92, точно так-же зсувається друга робоча система координат, так що їх взаємне розміщення залишається незмінним.

Приклад використання різних систем координат.

№ 101 G54 X 400000 Y 300000 пс №102 G92 X 100000 Y 100000 пс №103XOY-100000nc №104 G55 X 100000 Y 100000 пс №105 G53 X 300000 Y 300000 пс Пояснення:

1. Зміщення нуля робочих систем координат (задається в зоні VI) слідуюче: 400000(110 координати X) 200000(по координати X)

200000(по координати Y) 100000(по координати Z) для системи координат G54 для системи координат G55

2. В кадрі №101 інструмент переміщений в точку А. (X 400000; Y 300000) в старій системі координат 1.

3. В кадрі №102 формується нова робоча система координат 1, таким чином, що точка А буде мати в цій новій робочій системі координати X 100000 Y 100000. Одночасно робоча системи координат 2 зсувається, притому значення лінійних зсувів по осях такі ж, як у системи координат 1. В результаті формуються дві нові системи координат.

4. В кадрі №103 переміщення в точку В з координатами ХО, Y-100000 здійснюється в новій робочій системі координат 1.

5. В кадрі №104 переміщення в точку С, яка в новій робочій системі координат 2 має значення X 100000, Y 100000.

6. В кадрі №105 здійснюється переміщення в точку Д. з координатами X 300000, Y300000 в верстатній системі координат (відміна лінійного зсуву).

При програмуванні переміщень в приростах (G91) розміри задаються відносно системи координат, початок якої розміщений в початковій точці поточного кадру.

8.3.1 Позиціювання G00. При позиціюванні відпрацьовується прискорене переміщення(до 5 координат) з

швидкістю, яка визначається для кожної координати своєю константою. Керування руху проходить незалежно для кожної координати з своїм розгоном і гальмуванням.

Для позиціювання необхідно задати: 1. вид переміщення(G90 або G91); 2. координати кінцевої точки. 8.3.2 Лінійна інтерполяція(G01). Оброблюваний контур розбивається на ділянки(відрізки прямих, або дуги кіл).

У випадку, якщо контур деталі будується яким–небудь іншим чином, його апроксимують прямими лініями, або дугами кіл. Ділянки прямих і кіл задаються в абсолютних або відносних системах.

При G01 можна задавати не більше 5-ти координат в одному кадрі. Необхідно задавати: 1. G90 або G91; 2. координати кінцевої точки; 3. подачу F (підтримка контурної швидкості проводиться по трьох

координатах). № …. G90 G01 X10000 F40 nc № …. G91 G01 X2500 Y5000 F60 nc 8.3.3 Кругова інтерполяція(G02, G03) в площині (G17, G18, G19). Для програмування круга площина обробки визначається через функції G17,

G18, G19. Напрям руху G02, G03. Для відпрацювання кругової ділянки необхідно вказувати(в даному або в

попередніх кадрах): 1. G90, G91; 2. G02, G03; 3. G17, G18, G19; 4. координати кінцевої точки дуги відносно початкової точки(при G91), або

відносно нуля деталі(при G90); 5. координати центра дуги відносно початкової точки дуги(I, J при G17; K, I

при G18; J, K при G19); 6. подача F;

Y(V)

X(U)

Z(W)

G02 G03

G18

G02

G03

G19

G03

G02

G17

7. координати центра дуги відносно початкової точки дуги(I, J, K) можуть бути розраховані самим пристроєм, якщо вказати замість них в даному кадрі радіус кола Р із знаком, якщо коло < 180o, то Р необхідно задавати з знаком “+”, а якщо коло > 180о, то Р із знаком “-”.

№ … G91 G17 G02 P10000 X0 Y-2 nc При заданні кола радіусом, повний круг не може бути запрограмований в одному кадрі, довжина кола повинна бути меншою повної максимальної на 2 дискрети. 8.3.4 Корекція на радіус інструменту(G40, G41, G42).

G41 – корекція на фрезу – ліва; G42 – корекція на фрезу – права.

Кадр, в якому програмується вихід на еквідістантний контур повинен містити наступні функції і величини:

1. вид інтерполяції G00, G01; 2. функції G17 або G18 або G19; 3. функції корекції G41 або G42;

O 1

P 0

P к

O1

P 0

O

Pk

P0

O 1

O

Pk

А

В

G02

R

Еквідістантний

Контур деталі G42

G41 G41

G42

4. номер корекції під адресом D(величина радіусу інструменту); 5. величини переміщень в даному кадрі, адреса X(U), Y(V); 6. параметри, які характеризують переміщення в наступному кадрі. Параметри

задаються під адресами I i J(I i J величини рівні або пропорційні величинам переміщення по координатам X i Y в наступному кадрі).

Примітки: 1. Кадр виходу на еквідістантний контур може бути без параметрів I i J. в цьому

випадку вектор компенсації буде побудовано перпендикулярно напряму переміщення в даному кадрі, тобто на основі координат X, Y;

2. Якщо разом з переміщенням даного кадру(або без них) задані параметри I i J, які характеризують переміщення наступного кадру, то напрям вектору компенсації визначається цими параметрами;

3. величини параметрів I i J програмуються в приростах; 4. пункт 6. справедливий, якщо наступний кадр, в якому присутні координати в

еквідістантній площині є лінійним; 5. Якщо наступний кадр, після виходу на еквідістанту в еквідістантній

площині, є круговим, то для визначення напряму вектора компенсації теж використовуються параметри I i J. Але, значення параметрів в цьому випадку інакше. Якщо в наступному кадрі(круговому) задані параметри I i J, то в даному кадрі параметри I i J визначаються за формулою:

при G2: I1 = - J2 ; при G3: I1 = J2 J1 = I2 J1 = - I2

де: I1, J1 – параметри які відносяться до даного кадру(вихід на еквідістантний контур);

I2, J2 – параметри які відносяться до наступного кадру в площині еквідістанти (після кадру виходу на еквідістантний контур).

Наприклад: якщо при G3 параметри I i J наступного(кругового) кадру мають значення +100 і відповідно 0, то параметри I i J даного кадру I=0 і J= -100.

Після виходу на еквідістантний контур програмування здійснюється по контуру деталі, але при цьому необхідно враховувати таке:

1. спряження переміщень кадрів при куті > 180o здійснюється автоматично при запису функції G45. Функція записується в кадрі перед яким необхідне спряження.

2. для спряження при куті < 180o необхідно вводити кадр спряження дугою більшою ніж радіус інструмента.

Функція G40 - відміна дії функцій корекції. При програмуванні функції G40 необхідно програмувати переміщення хоч по одній координаті.

Змінити величину радіуса корекції або замінити функцію G41 на G42 і навпаки можна тільки через відміну корекції G40.

Приклад: % 1 nc №1 G17 G91 G00 G41 D01 J6000 nc №2 G01 Z-2500 F100 nc №3 Y6000 F250 nc

№4 G45 X4000 Y2000 nc №5 G45 G02 X4000 Y-4000 IO J-4000 nc №6 X-2000 Y-2000 І-2000 JO nc №7 G01 X-6000 nc №8 G00 Z-2500 nc №9 G40 Y-2000 M02 nc Кадр №1 величина J є координатою для наступного кадру. На основі

величини J будується вектор компенсації(вихід на еквідістантний контур);

№2 координата Z не знаходиться в площині XY і тому вектор компенсації на Z не діє;

№4 між кадрами №3 і №4 необхідне спряження дугою. Вводиться функція G45;

№5 між кадрами №4 і №5 необхідне спряження; №6 кадри спряжені, тому G45 не вводиться; №7 кадри спряжені, тому G45 не вводиться; №8 на координату Z вектор компенсації не діє; №9 відміна вектора компенсації. Центр інструменту переміщається з

точки на еквідістантному контурі в точку яка визначає переміщення в кадрі.

8.3.5. Програмування подачі. Подача програмується адресом F і числовим значенням в мм/хв. Функція подачі модальна.

8.3.6. Програмування обертів шпинделя. Програмується адресним словом S. S 180 … S10000 1 ступінь – 180 ÷ 4000 об/хв 2 ступінь – 450 ÷ 10000 об/хв Переключення ступенів здійснюється з допомогою ремінної передачі і

підтвердженням переключенням тумблера на пульті верстату.

1

2

3

7

6

5 4

8

9

Y

X

Приклад: програмування обробки контуру за допомогою функції G41.

%1 nc №1 G91 G17 G00 G41 D06 X 2000 Y 2000 J 3000 nc №2 G01 Z-2500 F 100 nc №3 Y 3000 F 250 nc №4 G45 X 5000 nc №5 G45 Y-3000 nc №6 G45 X-5000 nc №7 G00 Z 2500 nc №8 G40 X-2000 Y-2000 M02 nc Приклад: програмування обробки контуру за допомогою функції G42. %1 nc №1 G91 G17 G01 G42 D01 X-2500 Y-3500 I+3000 F 200 nc

50 30

20

20

Y

X

80

25

35

30

30

X

Y

P0

№2 G02 X 0 Y 6000 I 0 J-3000 nc №3 G01 X 8000 nc №4 G02 X 0 Y-6000 I 0 J-3000 nc №5 G01 X-8000 nc №6 G40 X 2500 Y 3500 M02 nc 8.4. Основні підготовчі функції. GOO - позиціювання - переміщення на бистрому ході в задану точку з

гальмуванням в кінці кадру до верстатної константи. G01 - лінійна інтерполяція - переміщення з запрограмованою швидкістю

по прямій. G02 - кругова інтерполяція за годинниковою стрілкою. G03 - кругова інтерполяція проти годинникової стрілки. G04 - пауза. G40 - відміна корекцій G41, G42, G43, G44. G41 - корекція на радіус інструмента ліва.Використовується при знаходженні

інструмента зліва від оброблюваної поверхні, якщо дивитись від ріжучого інструмента в напрямку його руху відносно деталі.

G42 - корекція на радіус інструмента - права. G45 - забезпечує автоматичне включення дуги спряження між кадрами. G53 - відміна

лінійного зсуву, використовується при роботі у верстатній системі координат. G54 - лінійний зсув - зміщення початку координат. G55 - лінійний зсув - зміщення початку координат. G79 - запрограмований постійний цикл. G80 - відміна постійного циклу. G81 - постійний цикл №1 G85 - постійний цикл №5 G82 - постійний цикл №2 G86 - постійний цикл №6 G83 - постійний цикл №3 G87 - постійний цикл №7 G84 - постійний цикл №4 G88 - постійний цикл №8 G90 - задання переміщення в абсолютних розмірах. Відлік переміщень

проводиться від нульової точки даної системи координат. G91 - задання переміщеня в приростах. Відлік проводиться відносно попередньої запрограмованої точки.

G92 - установка нової робочої системи координат. G09 - гальмування в кінці кадру - автоматичне зменшення швидкості до

верстатної константи. G94 - подача, мм/хв. G95 - подача, мм/об. G17 - площина обробки XY. G18 - площина обробки XZ. G19 - площина обробки YZ. G96 - постійна швидкість різання. Швидкість шпінделя регулюється автоматично. G97 - відміна функції G96. G43 - корекція інструменту - додатня. G44 - корекція інструменту - відємна. G49 - відміна корекції G43, G44. G20 - масштабування (множення на 0.01 - 0.09).

G21 - відміна масштабу. G22 - масштабування (множення на 1 - 99) G59 - програмований додатковий зсув нуля верстату. G60 - точне позиціювання. G64 - нарізання різі мітчиком. 8.5 Основні допоміжні функції. МОО - технологічний стоп - зупинка без втрати інформації по закінченню

обробки відповідного кадру. М02 - кінець програми. МІ7 - вихід із підпрограми. М20 - кінець повторюваної ділянки програми. М37 - зменшення подачі в 100 раз. М36 - відміна функції М37. 8.6 Формальні параметри і дії над ними. Для розширення можливостей застосування технологічних програм і циклів, а також

для введення умовних переходів використовуючи формальні параметри. Формальні параметри допустимо використовувати під любими адресами кадрів технологічної програми, за виключенням адресів N, G, M, L, @. Формальні параметри із знаком записується за числом вказаним після адресу. В

цьому випадку результуюче числове значення адресу дорівнює алгебраїчній сумі числа і поточного значення формального параметру.

Наприклад: при поточному значенню параметра R12= -10000, числове значення адресу Z - 50000 - R12 буде рівне +50000.

Примітка: знак "+" перед формальним параметром може бути опущений. В одній програмі можна використовувати до 400 формальних параметрів, з номером

0÷399. Примітка: масив формальних параметрів радіуса співпадає з масивом поточного

номера корекції, тобто при заданні корекції, наприклад D10, вибирається параметр R10 і навпаки. Це дає можливість за допомогою дій над параметрами при необхідності змінювати значення корекцій. Для зручності програмування і виключення помилок задання D умовно виділяють із зони параметрів і корекцій зону, яку використовують переважно під корекції, наприклад перші 100 параметрів.

8. 6.1 Формування значень формальних параметрів. Можливі такі способи формування значень формальних параметрів: - присвоєння значень; - дії над параметрами. Присвоєння значення параметра проводиться в інформаційному слові R.

№12 R12+73400 пс. Параметру присвоюється значення 734000. Примітка: знак між номерами параметра і числовим значенням параметра

обов'язковий. 8.6.2 Дії над формальними параметрами. Дії над формальними параметрами вводяться з допомогою оператора @РР, де

значення двох цифр РР визначає конкретний вид операції над числами. Загальний вид задання дій над параметрами:

Ri03@02Rj03 (1) де: RI - перший операнд. Результат в RI

RJ - другий операнд 03 - максимальна кількість цифр в номері формального параметру.

@02 - код дії над формальним параметром. Дії над параметрами. Таблиця 8.1. Код Дія @4 5 6 7 12 13 14 20 21 22

Додавання RI= Ri + Rj Віднімання RI= Ri - Rj Множення RJ= Ri * Rj Ділення RJ = Ri / Rj Ri=Rj+l Ri=Rj-l Ri=-Rj Ri= cos(Rj) Ri= sin(Rj) Ri=arctg(Rj+i/Rj)

2 21i j jR R R+= +

Ціла частина і може дорівнювати j

вираховуються sinα і cosα. Rj містить кут α, якийзадається в діапазоні -90°÷270°. Розмірність 10-3

град

Результат обчислюється з точністю 10-6 і поміщається в парі параметрів RJ і Ri+i в нормалізованому виді: cosα xl06; sinα *106

розраховується arctg (Y/X). X і Y цілі числа задаються в парі параметрів RJ і RJ+I. Значення X і Y повинні знаходитись в діапазоні від 10-8 до 108. Результат ділення не повинен перевищувати 110. Результат вираховується в діапазоні -90°÷270° з точністю 10-3 град помішується в параметр RJ. обчислення 2 2x y+ . X і Y (цілі) задаються в паріпараметрів RJ і RJ+I. Результат (ціле) вираховуєтьсяточністю до 1 і помішується в параметр Ri

Допустимо об'єднувати в зв'язку, яка має таку структуру: R,@PP,R2@PP2R3…@PPn-1Rn Де: @РР - оператор дії над параметрами (які знаходяться зліва і справа від нього); Rn - формальний параметр. Оператори в зв'язці виконуються в порядку їх запису, тобто спочатку @РРІ,потім@Р?2 і т.д. Результат операції присвоюється параметру зліва від оператора. Приклад:Після виконання зв'язки R01@04R02@05R03@06R04@07R05 З початковими значеннями параметрів R01= 1500, R02= 700, R03= -20, R04= -10, R05= -2 Нові значення параметрів будуть рівні: R01=R01+R02=2200; R02=R02-R03=720; R03=R03*R04=200; R04=R04/R05=5; R05= -2.

8.7 Корекція на довжину інструмента і осепаралельна компенсація радіуса фрези (G49,G43,G44).

Корекція на довжину інструменту і осепаралельна компенсація радіусу фрези програмуються за допомогою функцій G43(G44) і слова D, які діють до відміни і (при необхідності) записуються перед кожною коректованою координатою . При цьому знак корекції визначається функцією G43(G44), а адрес (номер) величини корекції визначається словом D ххх (корекції встановлюються при вводі з стрічки або з ПО в зоні IV).

При наявності функції G43 до переміщення в кадрі додається корекція з зони IV із знаком, при наявності функції G44 до переміщення в кадрі додається корекція з зони N з протилежним знаком. Приклад кадру:

. . . № 10 G43 DO 1 X-100 G44 D02 Y200 nc . . .

Якщо вважати, що величини корекцій D01 і D02 відповідно рівні +10 і +20 , то до переміщення по координаті Х(-100) додається корекція +10, а до переміщення по координаті Y(+200) додається корекція -20. В результаті переміщення по координаті X стане рівним -90, а по координаті Y(+180).

Функція G49 відміняє функцію G43(G44) і слово Dxxx по всіх координатах. Фактична відміна (компенсація) введеної корекції по конкретній координаті проходить в тому кадрі, в якому задано переміщення по данній координаті. %1 пс №1 G91 G43 D01 XI000 G44 D02 Y2000 G43 D03 Z3000 пс №2 G49 Х100 пс :де D01=10 №3 Y200 nc D02=20 №4 ZO M02 nc D03=30

Корекція по координаті X відміняється в кадрі №2, по Y - в №3, по Z-в №4. При відміні корекції до переміщення, заданого в кадрі, додається корекція відміни, слідуючим чином: 1. із протилежним знаком, якщо корекція була задана функцією G43; 2. з прямим знаком, якщо корекція була задана функцією G44. Переміщення в кадрах №2, 3, 4 з врахуванням відміни корекції будуть такими: Х=Х+В01=ІОО-10=90(кадр №2) Y=Y+D02;*200+20=220 №3 Z=Z+D03=300-30=270 №4 Через Dxxx позначають корекції з протилежним знаком.

Слово DOO відміняє корекцію тільки по тій координаті, перед якою вона задана і не анулює задану функцію G43(G44).

8.7.1 Відміна (заміна) корекції іншою корекцією. При заміні номера корекції (Dxxx) при цій же функції G43(G44) відміняється стара, діюча до даного кадру, корекція, і присвоюється, нова, задана в даному кадрі корекція. ... №5 G91 G43 D01 X100 nc №6 D02 X100 nc ... де 001=10; D02=20 Корекція D02 відміняє корекцію D01. В результаті переміщення в кадрі №6 буде X=X+D01+D02=100-10+20=110.

При заміні функції G43(G44) на функцією G44(G43) відміняється стара, діюча до даного кадру корекція і вводиться нова, задана в данному кадрі корекція. При цьому номера нової і старої корекції можуть бути, як різними, так і однаковими.

№7 G43 D01 Х100 G44 D02 Y200 G43 D01 Z400 пс №8 G44 Х100 G43 Y200 G44 D02 Z400 пс де: D01=10; D02=20 Коректуються слідучим чином: X=X+D01+D01=100-10-10=80 Y=Y+D02+D02=200+20+20=240 Z=Z+DO 1 +D02=400-10-20=3 70 Осепаралельна корекція (G43,G44) в деяких випадках застосовується і для корекції

переміщень в кадрах обробки кіл (дуги кіл відповідають кутам 90°, 180°, 270°), при цьому корекція параметрів І і J проходить на основі старих, діючих до данного кадру корекцій X і Y (при функції G17).

Вводити корекцію нахилених лінійних ділянок за допомогою функцій G43(G44) не рекомендується. В цьому випадку краще використовувати функції G41(G42).

Приклади: G90

%1 пс

№1 G90 GOO G44 D01 Х50000 G44 D01 Y50000 пс

№2 G01 G43 Y100000 F100 пс

№3G43 XI50000 пс

№4 G44 Y50000 пс

№5 G44 Х50000 пс

№6 GOO DOO XO DOO YO M02 пс

де 001=10000

%1 пс

№1 G91 GOO G44 D01 X50000 G44 D01 Y35000 F100 nc

№2G01G43Y40000nc

№3G43X100000nc л

№4 G44 Y-40000 nc

№5G44X-100000nc

№6 GOO DOO X-50000 DOO Y-35000 M02 nc

де 001=5000

%1 пс G02 при G91 №1 G01 G91 X-200000 G43 D01 Y-300000 F100 nc №2 G02 G43 D01 X-300000 DOO Y+300000 10 J300000 nc №3 XO YO 1500000 JO nc №4 DOO X 300000 G44 D01 Y300000 300000 JO nc №5 GOO G49 X200000 Y-300000 M02 nc де DO 1 - радіус інструменту: Ri=500 R3=300 R2=Ri-R3=200

8.7.2 Корекція довжини інструменту і осепаралельна компенсація радіусу інструменту з допомогою формальних параметрів.

Кадр №1 С43Д01Х100О44Д02У200 пс можна замінити кадром №1 X100+R01Y200-R02

Для відміни корекції,заданої з допомогою формальних параметрів, необхідно задавати формальні параметри з протилежним знаком.

Наприклад в кадрі №2 X300-R01Y400+R02 проходить відміна корекції заданих в кадрі №1.

Вводити корекцію переміщення в кругових і похилих лінійних ділянках за допомогою формальних параметрів не рекомендується.

8.7.3 Програмування подачі F, функції G94/G95, М36/М37. Величина подачі програм функціями G94 або G95. При G94 подача програмується

в мм\хв, в-на 1-15000. Використання функції М37 зменьшує програмне задане значення подачі в 100 раз. М36 відновлює величину подачі.

При G95 подача програмується в мм\об. Функції М36 (М37) не діють. Величина 0.001 -99.999 мм\об

8.7.4 Витримка часу Час витримки задається під адресом X без знаку з дискретностю 1 мс в діапазоні

1- 9999999 мс. Наприклад: № 1G04х 10000 пс час витримки 10с. Кадр, який містить підготовчих

функцій або значень приростів координат. Допустиме минімальне задання М, S, Т. 8.7.5Дзеркальна обробка. В системі ЧПУ передбачена можливість відпрощювання однієї або декількох координат

дзеркального відносно заданих. Номера координат для яких потрібна дзеркальна обробка заносяться в позиційному коді

в один з параметрів R (крім R0). Номер розряду відповідав номеру координати її задіяності. Нульове значення розряду

дзеркальна обробка по данній координаті не задана. Номер параметру , відповідного кадру дзеркальної обробки заноситься в константу

№217 нульове значення константи означає відсутьність дзеркальної обробки. Приклад задання дзеркальної обробки. Нехай на верстаті задіяні координати X і У константа задання дзеркальної обробки

№217 рівна 20, тоді при заданні з ПО або в програмі R20+2 , координата 2 буде оброблюватись дзеркально. При дзеркальній обробці одній або декількох координат необхідно враховувати наступне:

1. Знаки переміщень у всіх координат задіяних в дзеркальній обробці інвертуються. 2. При дзеркальній обробці тільки по одній з двух координат в площині кругової

інтерполяції (н-д тільки по X в площині XY) напрямок обходу по дузі змінюється (G02=G03); 3. При дзеркальній обробці по двох координат в площинні кругової інтерполяції напрям

обходу по дузі не змінюеться (G02-G02, G03-G03); 4. При зміщенні об'єкта тільки по одній координаті в площинні еквідістанти

обхід деталі справа(зліва) змінюється на протилежні (G41=G42); 5. При дзеркальній обробці по двох координатах в площині еквідістанти обхід деталі

справа(зліва) не змінюється (G41-G41, G42-G42); 6. В кадрі з функцією G53 (верстатна система координат) дзеркальна обробка не

проводиться; 7. При виході у вихідне положення дзеркальна обробка не проводиться 8. При зміщені нуля програми і корекції на довжину інструменту дзеркальна обробка не

проводиться. Приклад. %1 пс №1 GOO G17 G90 G41 D01 ХО YO пс №2G01 Y20000F50nc №3 G45 Х15000 Y35000 пс №4 G45 X 35000 пс №5 G03 50000 Y 50000 10 J15000 пс №6 G01 G45 Х190000 М 02 пс

8.7.5.1 Поворот осей координат на 90°, 180°, 270°. Для спрощення програмування симетричних деталей і деталей повернутих відносно

даної на 90°, 180°, 270°. Використовують поворот осей координат. Поворот здійснюється з допомогою переназначення координат і дзеркальної обробки по однії або декількох координатах. Ниже дані приклади зміни положення точки при повороті осей координат на 90°, 180°, 270°. Проти годинникової стрілки і приклад використання повороту осей при програ-муванні контуру. Значення константи №217, яка визначає параметр задання дзеркальної обробки, рівне 20. Дзеркальна обробка задається через R20.

8.7.5.1.1. Поворот осей на 90° Для повороту осей на 90° в площенні XY необхідно:

1) переназначити координати X і Y між собою 2) встановити дзеркальну обробку по координаті X. Де: Р-програмована точка Р1-точка після повороту осей на 90°

8.7.5.2 Поворот осей на 180° Для повороту осей на 180 в площині ХУ необхідно встановити зміщення об'єкта по

координатах X і Y.

8.7.5.3 Поворот осей на 270° Для повороту осей на 270 в площині XY необхідно:

1. переназначити координати X і Y між собою; 2. встановити дзеркальну обробку по координаті Y

Приклад обробки контура, повернутого відносно запрограмованого на 90°, 180° і 270°. Передбачена компенсація радіуса інструменту. %2 пс №1 R10+88 R11+89 R12+73 R13+74 R20+OL2 пс №2R10@11R11 @11 R10R12@llR13@llR12R20+2L2nc №3 RIO @11 RIO Rl 1 @11 Rl 1 R12 @R12 R13 @11 R13 R20+3L2 nc №4 RIO @11 Rl 1 @11 RIO R12 @11 R13 @11 R12 R20+1L2 nc №5 M2 M30 nc L2 №1 G01 G91 G44 D01 X20000 G44 D01 Y20000 F50 nc №2 G43 X60000 nc №3 G43 Y40000 nc №4 G44 X-60000 nc №5 G44 Y-40000 nc №6 G01 G49 X-20000 Y-20000 nc . . . №17:M17

В першому кадрі програми %2 параметрам RIO, Rl I, R12, R13 присвоюються значення еквівалентів X, Y, I, J рівні 88, 89, 73, 74 відповідно. Параметр R20, який задає зміщення об'єкта, обнуляеться, а потім виконується підпрограма L2.

В другому кадрі проводиться переназначення координат X, Y, I, J і задається дзеркальна обробка по координаті Y, після чого в третьому кадрі проводиться відновлення

переназначених координат і дзеркальна обробка по координатам X, Y. В четвертому кадрі проводиться переназначення координат X, Y, I, J дзеркальна обробка по координаті X. В кінці кожного кадру виконується підпрограма L2. В результаті одержемо фігуру.

Де: А-контур, запрограмований в підпрограмі L2 (без використання поворотів осей) В-контур, одержаний із А поворотом осей X, Y. На 90°. С- контур, одержаний із А поворотом осей X, Y. На 180°. Д- контур, одержаний із А поворотом осей X, Y. На 270°.

Всі повороти запрограмовані в програмі %2. 8.7.5.4 Поворот осей координат на довільний кут. Поворот системи координат на довільний кут задається функцією G14, кут

програмується окремим кадром. Під I(J, K) задається центр повороту осей координат відносно нуля робочої системи

координат, І-по X, J-по Y, ZK-Z. Кут повороту задається під адресом Q в 0,001. Додатнім вважається напрям проти часової стрілки.

Кадр №0.3G14 Q+500001+20000 J+20000 означає, що для всіх подальших кадрів до відміни функції G14 або заміни кута повороту, осі вважається повернутими на кут 50° проти годинникової стрілки.

Для заміни кута повороту і центру повороту необхідно задати кадр з новим значенням кута і центру повороту осей координат. Якщо значення не змінюються то пітвержуються старі значення.

8.7.6 Масштабування(G20, G21, G22) Функції масштабування G20, G22 задаються окремими кадрами покоординатно і

означають: G20 - зменьшення, G22 - збільшення відповідних розмірів, які здаються в наступних кадрах.

Відповідні координати помножуються для G20 на величини від 0.01 до 0.99, а для G22 на величини від 1 до 99. Відміняються масштабування функцією G22 по всім координатам одночасно %1 пс №1 G20X10Y10nc

D

B

№2 GOOX+2000 пс №3 G02 Х-4000 YO 1-2000 JO F100 пс №4G21M02nc в 2-му кадрі по координаті X відпрацьовується відстань рівна 200 дискрет. В 3-му - кругова інтерполяція радіусом 200 дискрет.

Увага: Задавати різні коефіцієнти масштабування по координатах при круговій інтерполяції не рекомендується.

де А - програмована точка у вихідній системі координат.

А' - програмована точка у системі координат з центром повороту(Х=20000; Y=20000) повернута відносно вихідної точки на 50°;

А" - програмована точка у системі координат з центром повороту(Х=20000; Y=20000) повернута відносно вихідної точки на 100°;

A'" - програмована точка у системі координат з центром повороту(Х=25000; Y=25000) повернута відносно вихідної точки на 50°;

Наприклад: заміна кута повороту на 100°; № ... G14 Q+100000 1+20000 J+20000 Заміна центру повороту системи координат: № ... G14 Q+50000 1+25000 J+25000 Відміна повороту задається функцією G15. 8.7.7 Розробка програм постійних циклів. В системі реалізуються різні цикли свердління, розточування, нарізання різі і т.д., які

визиваються діючими до відміни функціями G68, G69 G76 - G89. Відміна циклу здійснюється функцією G80, або заданням іншого свердлильного циклу, при цьому необхідно задати R212+0. Характерні операції циклів слідуючі(мал. 1):

1. позиціювання в точку N з координатами X, Y, Z на бистрому ході(при цьому спочатку необхідно X, Y, Z=0);

2. переміщення на бистрому ході по Z(W) до точки початку свердління точки R; 3. свердління на робочій подачі до точки Z; 4. операції в точці свердління;

5. вихід до точки R на бистрому ході при робочій подачі; 6. вихід на бистрому ході до початку переміщення по осі Z(W). Позиціювання

проводиться тільки по координатах X і Y, свердління тільки по координатах Z(W).

Загальний вигляд циклу. Gxx XYZ R208+XX R209+xx R201+xx R203+xx R200+xx R202+xx S M F R210 +xx; де: Gxx - функція циклу;

X, Y, Z - координати вихідної точки; R200+XX - координати точки R при G91; R201+XX - координати точки Z при G91; R202+xx - Q - як приріст додатній; R203+XX - Q - як приріст додатній; R208+XX - признак G98(+l) або G99(0); R209+xx - признак G91(+l) або G90(0); R — точка початку циклу; Q - величина кроку в циклах. Значення Q повинне бути завчди додатнім, в приростах; R210 - величина паузи в десятих долях секунди. R204 - R207, R211 - робочі комірки циклу.

8.7.7.1 Цикли робочого свердління G81, G82.

На початку циклу G81 проходить переміщення в точку N(no X, Y) на бистрому ході, потім в точку R по Z, дальше свердління до точки Z на робочій подачі і повернення або в точку початку циклу, або в точку R, в залежності від команд G98(G99).

Для циклу G82 в точці Z додатково витримка часу(величина R210). Текст програми циклу. L81 №1 R205 +0 G91 обнулення робочої комірки №2 R205 @04 R201 пересилка координати Z в R205 №3 Е +5 @01 R209 аналіз G90 або G91 №4 R205 @05 R200 врахування наявності G90 №5E+5@01R212 №6 Е +6 @0 №7 GOO Z +R200 G91 вихід в точку R №8 G01 Z +R205 свердління до точки Z №80 G04 X +R210 пауза в точці R №9 GOO Z -R205 повернення в точку R №10 Е +101 @01 R208 аналіз наявності G99 №11 GOO Z -R200 врахування наявності G90 №12Е+10@00 №13R212+1 № 14 Е +12 @01 R209 аналіз наявності G90, G91 №15G90 вихід в С90 №16 М17

9. Вимоги техніки безпеки. При роботі на верстаті ЛФ250Ф3 необхідно виконувати наступні правила: 1. Включення верстата, ввід і редагування програми здійснюється тільки під контролем

викладача. 2. Обробку заготовок виконувати при закритому кожусі верстата. 3. Не відкривати і не закривати двері електрошафів і верстата.

4. При спостереженні за роботою верстата не розташовуватись з сторони рухомих його частин.

5. Не спиратись на корпус і струмовідвідні шини верстата і електрообладнання. 6. Виконувати загальні правила техніки безпеки.

10. Контрольні питання

1. Особливості компоновки та кінематика фрезерного верстату мод. ЛФ-250 з ЧПК. 2. Структура системи ЧПК верстата. 3. Зміст команд керування верстатом. 4. Розробка керуючих програм в коді ISO-7 bit/ 5. Послідовність розробки керуючої програми для верстату мод. ЛФ-250 та пристрою

числового програмного керування 2М43-55. 6. Порядок та особливості відпрацювання програми на верстаті мод. ЛФ-250 з

пристроєм ЧПК 2М43-55. 11. Перелік посилань 1. Михеев Ю.Р. Сосонкин В.А. Системы автоматического управления станками. М.:

Машинистроение, 1978. – 264 с. 2. Металлорежущие станки. Под ред. В.Э. Пуша. М.: Машинистроение, 1986. – 563 с. 3. Программное управление станками. Под общей редакцией В.Л. Сосонкина. М.:

Машинистроение, 1981. – 398 с. 4. Лабораторный практикум по металлорежущим станкам. Под редакцией А.И.

Кочергина. Минск, Высшая школа, 1986, – 133 с. 5. Металлорежущие станки и автоматы. Под ред. А.С. Проникова. 6. Гусев И.Т., Елисеев В.Г., Маслов А.А. Устройства числового программного

управления. М.: Высшая школа, 1986. – 295 с.

Дод

аток

№1

Додаток №2

Приклад написання керуючої програми.

%1nc N1 G17 G54 G90 G00 X1500 Y0 F30 S315 M03 nc N2 Z500 nc N3 G01 Z-600 nc N4 G41 D01 X0 Y0 I-16600 I0 nc N5 X-16600 nc N6 G02 X-16600 Y6000 I0 I3000 nc N7 G01 X-7000 Y8500 nc N8 G45 X0 Y4000 nc N9 G45 Y0 nc N10 G40 X5000 Y-5000 nc N11 G00 Z10000 nc N12 M05 T02 nc N13 M06 nc N14 G00 G55 X-2400 Y0 F40 S910 M03 nc N15 Z500 nc N16 G81 Z-700 nc N17 X0 Y2400 nc N18 X2400 Y0 nc N19 X0 Y-2400 nc N20 G80 nc N21 G00 Z10000 nc N22 M05 T03 nc N23 M06 nc

N24 G00 G17 X0 Y0 F35 S315 M03 nc N25 Z500 nc N26 G81 Z-700 nc N27 G80 nc N28 G00 Z1000 nc N29 M05 T04 nc N30 M06 nc N31 G00 G17 X0 Y0 F40 S310 M03 nc N32 Z500 nc N33 G81 Z-700 nc N34 G80 nc N35 G00 Z10000 nc N36 M05 T05 nc N37 M06 nc N38 G00 G17 X-2400 Y0 F30 S315 M03 nc N39 Z-500 nc N40 G81 -700 nc N41 X0 Y2400 nc N42 X2400 Y0 nc N43 X0 Y-2400 nc N44 G80 nc N45 G00 Z10000 nc N46 M05 T06 nc N47 M06 nc N48 M02 nc