ОСВІТА ТА НАУКА ± 2016...рівноправність. [2, с. 71]....

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова

ОСВІТА ТА НАУКА – 2016

Матеріали звітно-наукової конференції студентів

11-15 квітня 2016 року

Київ – 2016

УДК 37+001](091)"20"(063) ББК 74.03я 431+72.3я431

О-72

Рекомендовано до друку Вченою радою

Національного педагогічного університету

імені М. П. Драгоманова

Редакційна рада:

Андрущенко В.П. доктор філософських наук, професор, академік НАПН

України, член-кореспондент НАН України, ректор

НПУ імені М. П. Драгоманова (голова Редакційної

ради)

Андрусишин Б.І. доктор історичних наук, професор

Бондар В.І. доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН

України

Висоцький А.В. доктор філологічних наук, професор, заслужений

працівник освіти України

Зернецька А.А. доктор філологічних наук, професор

Євтух В.Б. доктор історичних наук, професор, академік НАН

України

Дробот І.І. доктор історичних наук, професор

Жалдак М.І. доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН

України

Ісаєнко В.М. доктор біологічних наук, професор, академік Академії

наук вищої школи України

Корець М.С. доктор педагогічних наук, професор, академік

Академії наук вищої школи України, заслужений

працiвник освiти Украiни

Кудін А.П. доктор фізико-математичних наук, професор,

проректор з дистанційної освіти та інноваційних

технологій

Мацько Л.І. доктор філологічних наук, професор, академік НАПН

України

Покась В.П. академік Академії наук вищої школи України,

заслужений працівник освіти України, доктор

філософських наук, професор

Працьовитий М.В. доктор фізико-математичних наук, професор, академік

АН ВШ України

Синьов В.М. доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН

України

Сушко О. О. доктор історичних наук, професор

Тимошенко О.В. доктор педагогічних наук, професор

Торбін Г.М. доктор фізико-математичних наук, професор

(відповідальний редактор)

Шут М.І. доктор фізико-математичних наук, професор, академік

НАПН України

Програмний комітет:

Божок О.С. кандидат педагогічних наук, доцент, вчений секретар Ради

НТТСМ факультету іноземної філології

Боятюк О.В. викладач кафедри інновацій та інформаційної діяльності в

освіті, вчений секретар Ради НТТСМ факультету

перепідготовки та підвищення кваліфікації

Волощук Ю.І. кандидат політичних наук, доцент кафедри політичних наук,

вчений секретар Ради НТТСМ факультету політології та права

Горбенко С.С. в.о. декана факультету мистецтв, кандидат педагогічних

наук, професор, Заслужений працівник культури України

Гризоглазова Т.І. кандидат педагогічних наук, професор фортепіанного

виконавства і художньої культури, вчений секретар Ради

НТТСМ факультету мистецтв

Жабєєв Г.В. в.о. декана факультету інформатики, кандидат педагогічних

наук, доцент кафедри програмної інженерії

Іщенко Ж.М. кандидат історичних наук, доцент кафедри джерелознавчих

дисциплін вчений секретар Ради НТТСМ факультету

історичної освіти

Кархут В.Я. вчений секретар Ради НТТСМ факультету інформатики

Коханко О.Г. кандидат педагогічних наук, доцент, вчений секретар Ради

НТТСМ факультету педагогіки та психології

Лебединець Н.В. кандидат біологічних наук, доцент кафедри анатомії,

фізіології та шкільної гігієни вчений секретар Ради НТТСМ

факультету природничо-географічної освіти та екології

Ляшенко М.Ю. викладач кафедри теорії та методики професійної підготовки,

вчений секретар Ради НТТСМ інженерно-педагогічного

факультету

Макарець Ю.С. кандидат філологічних наук, доцент, вчений секретар Ради

НТТСМ факультету української філології та літературної

творчості імені Андрія Малишка

Семенишена Т.О. кандидат педагогічних наук, доцент кафедри тифлопедагогіки,

вчений секретар Ради НТТСМ факультету корекційної

педагогіки та психології

Січкар Т.Г. кандидат фізико-математичних наук, професор кафедри

загальної та прикладної фізики, відмінник народної освіти

України, вчений секретар Ради НТТСМ фізико-матетатичного

факультету

Степико В. П. кандидат філософських наук, доцент, вчений секретар Ради

НТТСМ факультету соціально-психологічних наук та

управління

Товт І. С. кандидат історичних наук, доцент факультету перепідготовки

та підвищення кваліфікації

Темрук О. В. кандидат психологічних наук, доцент, вчений секретар Ради

НТТСМ факультету філософської освіти і науки

Тимчик М.В. кандидат педагогічних наук, доцент, вчений секретар Ради

НТТСМ факультету фізичного виховання та спорту

Відповідальний секретар − Хоменко Г.В.

Освіта і наука − 2016. Зб. наукових праць. – К: НПУ імені М.П.

Драгоманова, 2016. – 449 с.

До збірника увійшли матеріали звітно-наукової конференції студентів

«Освіта та наука», що відбулася 11-15 квітня 2016 року в Національному

педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова

УДК 37+001](091)"20"(063)

ББК 74.03я 431+72.3я431

О-72

ЗМІСТ

Факультет іноземної філології...............................................................6

Факультет історичної освіти................................................................90

Факультет корекційної педагогіки та психології.............................107

Факультет природничо-географічної освіти та екології.................185

Факультет політології та права..........................................................225

Фізико-математичний факультет......................................................247

Факультет соціально-психологічних наук та управління...............247

Факультет української філології та літературної творчості

імені Андрія Малишка.......................................................................361

Факультет інформатики.....................................................................378

Інженерно-педагогічний факультет..................................................383

Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації..................404

Факультет фізичного виховання та спорту......................................438

6

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Андріюк С.А.

НПУ імені М.П. Драгоманова

Науковий керівник: Зернецька А.А.,

доктор філологічних наук, професор

ФУНКЦІОНУВАННЯ СЛЕНГУ У РОЗМОВНОМУ ДИСКУРСІ СУЧАСНОЇ

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в тому, що вивчення

сучасного англійського сленгу становить особливий інтерес для професійних

перекладачів, викладачів, людей, що цікавляться англійською мовою, готових до

повноцінного сприйняття сучасної, далеко не завжди літературної мови, що проникає в

англійську літературу й відео-культуру.

Одиниці сленгу у розмовному дискурсі увібрали в себе не тільки жаргонізми

маргінальних груп, але і стали одним із найбільш потужних каналів їхньої популяризації й

асиміляції в загальному сленгу, й в окремих випадках, у розмовній лексиці літературної

мови.

Сленг є одним із джерел поповнення лексики англійської літературної мови й

одним із елементів англійської культури. Мовні процеси, що розгортаються в сленгу,

роблять його природною експериментальною лабораторією для спостереження над

мовними змінами в соціальному контексті.

Мета дослідження – теоретично дослідити і проаналізувати на прикладі фільмів

Гая Річі особливості функціонування сленгу в розмовному дискурсі сучасної англійської

мови.

Об’єкт дослідження – фільми Гая Річі «Рок-н-рольщик» («RocknRolla»), «Великий

куш» («Snatch»), «Карти, гроші, два стволи» («Lock, Stock & Two Smoking Barrels»).

Дані фільми були обрані для аналізу тому, що в них використовується багато

сучасного англійського сленгу і, зокрема, сучасний варіант сленгу кокні.

Предмет дослідження – функціонування сленгу у розмовному дискурсі сучасної

англійської мови.

Завдання дослідження:

1. Визначити поняття дискурсу і, зокрема, розмовного дискурсу сучасної

англійської мови.

2. Теоретично дослідити поняття сленгу і проблеми його класифікації.

3. Проаналізувати фільми Гая Річі і визначити особливості функціонування сленгу

в розмовному дискурсі сучасної англійської мови.

Методи дослідження використовуватимуться залежно від його етапів та

конкретних завдань, поставлених на кожному з них.

На першому етапі дослідження, який можна назвати ознайомлювальним, буде

виконано критичний аналіз літератури за обраною темою та сформовано наукову

концепцію дослідження. При цьому використовуватимуться методи узагальнення,

систематизації, порівняння.

На другому етапі застосовуватиметься метод суцільної вибірки – таким чином із

словників англійської мови вибирались сленгові слова та вирази, які зустрічаються у

фільмах.

На третьому етапі використовуватиметься метод когнітивної інтерпретації даних.

Практичне значення даної роботи полягає в систематизації наукових підходів щодо

використання сленгу у розмовному дискурсі та розробці моделі аналізу та закономірності

використання сленгових слів та виразів сучасної англійської мови в фільмах Гая Річі.

7

Наукова новизна цієї роботи полягає в тому, що вперше було дослідженно сленгові

слова і вирази, які використовуються у фільмах Гая Річі «Рок-н-рольщик» («RocknRolla»),

«Великий куш» («Snatch»), «Карти, гроші, два стволи» («Lock, Stock & Two Smoking

Barrels»). Розроблюватиметься модель класифікації сленгових слів та виразів в залежності

від їх особливості: якими частинами мови вони є; це одне слово або фраза і т.і.

Висновки. Сленг – це жаргонні слова або вислови в усній мові, які характерні для

людей певних соціальних груп та ін. У сучасній англійській мові існує кілька різновидів

сленгу.

Сленг у фільмах Гая Річі допомагає простежити зміни, що відбувалися в житті

англійського суспільства наприкінці XX – початку ХХІ століття.

За аналізом мовних характеристик персонажів фільмів і психотипів ми можемо

припускати поведінку конкретного героя і мовні реалізації емоцій.

Отже, фільми Гая Річі демонструють синтез понять мовної особистості, персонаж,

художній образ, дозволяє перейти від аналізу мови героя фільму до розгляду авторського

задуму, підводить нас до дослідження мови фільму в цілому.

Список використаних джерел

1. Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском

языке / Вилюман В.Г //Учен. зап. Ленингр. гос. пед. ин-та им. А.И. Герцена, 1955. – Т.ІІІ. –

С.47-50.

2. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. / Зацний

Ю.А. – Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 1998. – 430 с.

3. Левикова С.И. Большой словарь молодёжного сленга / С.И. Левикова. – М.:

ФАИР-ПРЕСС, 2003. – 928 с.

4. Никитина Т.Г. Молодёжный сленг: толковый словарь: более 12 000 слов; свыше

3000 фразеологизмов / Т.Г. Никитина. – М.: Астрель: АСТ, 2007. – 910 c.

Барилович О. В.


Науковий керівник: Страшко І. В.,

старший викладач

ЛЕКСИКО- СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІТАЛІЙСЬКИХ РЕКЛАМНИХ

ТЕКСТІВ

Італійський термін «pubblicità» походить від латинського прикметника «publicus»,

що акцентує увагу на інформативній функції реклами[1]. Вона проявляється у тому, що

будь-який рекламній акт інформує про продукт або послугу.

Метою даної роботи являється дослідження лексико-стилістичних особливостей

італійських рекламних текстів. Тема є актуальною, тому що попри велику кількість

реклами наразі, праць на тему мови реклами представлена невелика кількість.

Багато дослідників розглядають мову реклами, як окрему галузь, наприклад, мови

науки, журналістики, медицини та інших сфер. В той самий час більшість лінгвістів

дотримуються думки, що в рекламі мова не має яскраво виражених рис галузевої, але

попри це в ній загальновживані слова набувають нового сенсу. Реклама охоплює всі

розділи мови і є зрозумілою для усіх класів суспільства завдяки добре налагодженому

механізму виробництва. Джованні Баттиста Моретті вважає, що мова реклами поповнює

національну мову, тому що вона охоплює майже всі сфери людської діяльності[2].

Реклама не створює нові ідеї, а акцентує увагу на тих, що вже існують.

8

Аналіз італійської реклами засвідчує той факт, що найпоширенішими лексико-

стилістичними засобами мови реклами є:

1) Слоган, що легко запам’ятовується і рима, яка повторюється у нас в голові, як

приспів улюбленої пісні (l’amarissimo che fa benissimo).

2) Використання у рекламному тексті реплік людей, до думок яких прислухаються

пересічні громадяни. Здебільшого це відомі італійські та іноземні зірки кіно та шоу-

бізнесу. У таких висловленнях-звертаннях широко використовується пряма мова,

висловлювання ведеться від першої особи (Omega «Lamiascelta» - Nicole Kidman; Dior

«Oggisono e più bella» - Sharon Stone).

3) Запозичення, здебільшого з англійської (in formato pocket, un piano step-by-step,

un effetto ancora più trendy, benzinalowcost, a ciascuno la sua ricetta hot) та французької

(maquillage) мов.

4) Неологізми такі, як pinaroma=profumo, intelloghiotti=bambini, olivoli,

olivolà=olive, cioccolone=cioccolatto.

5) Неформальний стиль (donna, ferma la caduta!).

6) Неповні висловлювання (Dovunquetusia; Piùbiancononsipuò; ConForussipuò; Basta

la parola; Niente per caso, Una spina e via, la banca a cui credere; Elegante sotto ogni profilo).

7) Неповні порівняння (Ariella vail più pulito, Franchis para prima)

8) Використання іменників замість дієслів (Bourbonti aroma).

9) Фонетичний ефект та звуконаслідування (Chi NERI bevene...ribeve, Cin, cin...

Cinzano).

Отже, враховуючи вищевикладане, можна зробити висновок, що лексико-

стилістичні засоби реклами збагачують мову неологізмами, повторювальними римами,

запозиченнями та переконливими фразами.


1. FrancescoBruni. L’italiano. Elementi di storiadellalingua e dellacultura/ Francesco

Bruni //— Torino: UTET, 1984.— P.118-133

2. GiovanniBattistaMoretti. Italianocomeprima o secondalinguanellesuevarietàscritte e

parlate / GiovanniBattistaMoretti//— Perugia: GuerraEdizione, 2005. — P. 46-58

Бондаренко С.І.


Науковий керівник: Юдін О.А.,

кандидат філологічних наук, доцент

ПРОБУДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ЗА ДРАМОЮ ІБСЕНА «ЛЯЛЬКОВИЙ

ДІМ»

І знову ми зустрічаємо жінку. Якою ж бачить її Ібсен? До моменту створення

«Лялькового дому» історія руху за жіночу емансипацію нараховувала більше ста років, а

питання пов’язані з суспільно-політичної нерівноправністю жінки в Західній Європі та

Північній Америці ставали все більш актуальними для того, щоб змусити Ібсена звернути

на них свою увагу. Г. Ібсен достатньо близько був знайомий з рухом за жіночу

рівноправність. [2, с. 71]. Актуальність даної теми полягаю у сприянні глибшому

розумінню становищу як тогочасної жінки через призму образу головної героїні у драмі

Ібсена «Ляльковий дім». Мета нашого дослідження - прослідкувати шлях та передумови

прозріння головної героїні драми Ібсена.

9

Безперечно, основна увага в романі приділяється саме розкриттю образу головної

героїні. Життя Нори - було не її, воно було життям її чоловіка життям. Адже якщо з

самого початку виховувати жінку з урахуванням того, що в майбутньому вона повинна

догоджати чоловікові, то про яку особистісну самореалізацію може йти мова? Така жінка

приречена на жертвопринесення. Їй доводиться відповідати чоловічому ідеалу жіночності,

а не своєму власному «я», яке теж може бути наділене своїм талантом, своїми інтересами,

характером, темпераментом.

Спершу Нора – це безтурботна жінка, яка любить, поважає і слухається свого

чоловіка, обожнює своїх дітей та любить з ними бавитися. Але яку роль вона відіграє у

власній сім’ї? Товальд не бачить її як особистість, сварить за марнотратство та

легковажність «птичка опять улетела сорить денежками»[1]. Товальд упевнений, що

дружина повинна слухатись в усьому свого чоловіка й казати йому правду бо у своїй сім’ї

він цар і він бог, суворий, але справедливий, він карає але він і милує. Свою сімейну роль

Нора вивчила добре: чоловік очікує від неї легковажності, безпомічності, щирості та

веселощів? Все це вона йому й надає. Вона співає, танцює, декламує, розважає свого

чоловіка, дає йому можливість відчувати свою зверхність. Але вона теж згадує про те, що

вона особистість а не лялька в чужих руках.

Справжній перелом у формуванні особистості відбувається саме тоді, коли Нора

знімає свої рожеві окуляри і бачить перед собою зовсім чужу людину, лицемірну,

жорстоку та егоїстичну, яка не спроможна захистити її та їхню сім’ю. В цей момент

Товальд вийшов з ролі сильної людини, а Нора залишається сама. ЇЇ ляльковий будинок,

який візуально був наповнений щастям стає зруйнованим. Нора більше не грає роль

легковажної жінки, вона не хоче бути красивою лялькою саме тому, що вона усвідомила

себе людиною. Більше немає тієї Нори, яка охоче слухала свого чоловіка та вірила у

кожне його слово. Нора проводить досить чітку паралель між тим, якою вона була раніше,

наскільки щасливою вона була, і чи була вона нею взагалі; раніше вона мирилась з тим,

що їй не подобалось бо думала, що так воно повинно бути. Тепер перед нами ніяк не

лялька, це особистіть, здатна аналізувати, обдумувати своє життя. Нора зрозуміла все те,

що відбувалось із нею раніше без натяку на повтор цієї «казки» знову: «Со мной

поступали очень несправедливо, Торвальд…Как оглянусь теперь назад, мне кажется, я

вела здесь самую жалкую жизнь….Я была твоей куклой-женой»[1]. Ми бачимо, що в

Нори немов би розплющились очі: усе, що вона раніше цінувала, чим пишплпся,

виявилося не справжнім. В неї немає життєвого досвіду, немає переконань, немає віри;

вона навіть не знає яка вона сама насправді. Тепер, після її пробудження, найголовнішим

завданням перед нею постає – «постараться воспитать себя саму»[1]. Нора не ведеться на

умовляння чоловіка: «Я думаю, что прежде всего я человек, так же как и ты, или, по

крайней мере, должна стать человеком…мне надо самой подумать об этих вещах и

попробовать разобраться в них…мне надо выяснить, кто прав – общество или я»[1].

Ібсен повністю поділяв почуття Нори, співчував їй і вірив у її сили. Таким чином

автор стверджує, що свобода вибору – цінність не лише для чоловіка, але й для жінки, що

жінка не повинна жити лише інстинктами, вона повинна мати можливість розвивати свою

особистість, задовольняти власні духовні потреби, бути людиною, а не лялькою. Якщо

сім’я не дає їй такої можливості, то така сім’я калічить жінку, вона усипляє та повільно

вбиває особистість. Нажаль, навіть у наш час не всі мають можливість пробудитись від

цього сну вчасно.


1. Ібсен Г. Ляльковий дім: п’єси: пер. З норвез. // Г. Ібсен; худож. оформлювач Б.

П. Бублик. – Харків: Фоліо. – 2011. – С.346.

2. Тыминская И. Жанровые особенности пьес Г. Ибсена «Кукольный дом» и

«Привидения» в аспекте проблем эмансипации и семейных отношений // Філологічні

науки: збірник наукових праць. – 2010. - №3(6). – С.71-78.

10

Британ А. Я.


Науковий керівник: Макухіна Т.В.,


ТИПИ ЗНАКОПОЗНАЧЕННЯ РЕАЛІЙ І СИТУАЦІЙ НАВКОЛИШНЬОЇ

ДІЙСНОСТІ

Усі особливості народу та його культури знаходять своє відображення в мові.

Специфічні риси культури та побуту відображені у культурно маркованих словах, або

словах-реаліях, які містять у собі інформацію про країну, її традиції та звичаї.

Найглибше цю перекладознавчу категорію опрацьовували болгарські науковці – С.

Влахов і С. Флорин. Проблемами передачі реалій засобами рідної мови також займалися

А.В. Федоров, В.Н. Коміссаров, Я.І. Рецкер, А.Д. Швейцер, Р.П. Зарівчак, О.Ф. Бурбак,

Л.С. Бархударов та багато інших вчених. Сучасним дослідженням реалій займаються И.С.

Алексеєва, Е.Г. Проскурін, В.С. Віноградов.

Актуальність цієї роботи визначається необхідністю висвітлення існуючих

підходів до відтворення культурно маркованої лексики та адекватному перекладу цього

складного лінгвокультурного феномену.

Метою даної статті є визначення особливостей різних способів перекладу

англійських слів-реалій українською мовою.

Р. Зорівчак у праці "Реалія і переклад" визначає реалії як моно- і полілексемні

одиниці, основне лексичне значення яких вміщає (у плані бінарного зіставлення)

традиційно закріплений за ними комплекс етнокультурної інформації, чужої для

об’єктивної дійсності мови-сприймача [2, 58]. Основні труднощі при перекладі реалій –

це, по-перше, відсутність у мові-переймачі відповідника – повного чи часткового – у

зв’язку з відсутністю в носіїв цієї мови позначуваного реалією референта; і, по-друге,

необхідність передавати колорит і конотації її національного та історичного забарвлення.

Дослідники пропонують різноманітні прийоми перекладу слів-реалій. За С. Флоріним і С.

Влаховим, у практиці перекладу зустрічаються такі засоби передачі реалій [3, 70].

Транскрипція передбачає механічне перенесення звукової форми слова з мови

оригіналу в цільову мову графічними засобами останньої із максимальним наближенням

до оригінальної форми.

Транслітерація передбачає графічне перенесення форми слова з мови оригіналу в

цільову мову [1, 97].

Переклад реалії (або заміна/субституція) вживається у тих випадках, коли

транскрипція (або транслітерація) за тих чи інших обставин неможлива або небажана.

Розрізнюють такі види перекладу реалій (за С. Флоріним і С. Влаховим):

- неологізми – найбільш придатний після транскрипції спосіб збереження змісту й

колориту реалії (калька – це запозичення шляхом буквального перекладу; напівкалька – це

свого роду часткові запозичення, "складені частково із свого власного матеріалу, а

частково з матеріалу іншомовного слова";

- семантичний неологізм – це нове слово або словосполучення, "вигадане"

перекладачем і яке дозволяє передати смисловий зміст (склад) реалії);

- приблизний переклад реалій застосовується частіше, ніж будь-який інший спосіб;

використовуючи цей спосіб вдається, хоча і не досить точно, передати предметний зміст

реалії, але колорит дуже часто втрачається;

- функціональний аналог – це елемент остаточного вислову, який викликає схожу

реакцію в читача цільової мови; цей засіб перекладу реалій дозволяє наприклад, одну гру

незнайому читачу "замінити іншою, знайомою";

11

- опис, пояснення, тлумачення як спосіб приблизного перекладу застосовується в

тих випадках, коли немає іншого шляху: поняття, яке не може бути передане

транскрипцією, доводиться просто пояснювати.

Наприклад: They were in the Smoky Mountains at their favorite bed-and-breakfast.-

Вони були вдвох в Смокі-Маунтинс, в своєму любимому готелі. - Вони відпочивали в

національному парку "Туманні гори", у своєму улюбленому готелі типу "нічліг та

сніданок".

Перший перекладач А. Файнгар використав транскрипцію при перекладі реалії

"Smoky Mountains", у той час як другий перекладач В. Горбатько поєднав прийом

пояснення (національний парк) з калькуванням "Туманні гори". Здебільшого транскрипція

використовується для передачі топонімів.

Висновки: використання тільки одного прийому при перекладі реалій може бути

причиною неправильного сприйняття, перевантаження іншомовними словами, втрати

національного колориту чи збіднення змісту; отже, слід використовувати декілька засобів

для адекватного перекладу.


1. Бархударов Л.С. Язык и перевод / Бархударов Л.С. – М.: Международные

отношения, 1975. – 240 с.

2. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української

прози) / Зорівчак Р.П. – Львів: Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. – 216 с.

3. Трошина Н.Н. Лингвистический аспект межкультурной коммуникации /

Трошина Н.Н. // Лингвистические исследования в конце XX в.: Сб. обзоров / исслед. –

Серия "Теория и история языкознания" / отв. ред. Ф.М. Березин – М., 2000. – 216 с.

Василенко Н.В.


Науковий керівник: Макухіна Т.В,


ПРОБЛЕМА ВІДОБРАЖЕННЯ ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМИ МОВИ В

РЕКЛАМНОМУ ТЕКСТІ

Реклама – невід’ємний елемент сучасного суспільного життя. Пануючи серед

засобів поширення інформації, вона належить до дуже невеликої групи соціальних

інститутів, які впливають на велику кількість сфер суспільного життя в цілому, і на

людину, її світогляд, спосіб життя, зокрема. Вона змушує людей любити те, що їм

пропонують, бажати те, що вони зможуть купити та те, що їм ніколи не буде доступно.

Реклама володіє великими можливостями формування суспільних еталонів. Тому

одним із найбільш актуальних запитань стає розгляд реклами як соціокультурного явища і

розробка нових підходів та методів її вивчення.

Актуальність звернення до цього феномену викликана ще і тим, що реклама

відноситься до тієї групи соціальних інститутів, які впливають не тільки на загальні

процеси, але і на діяльність груп, соціальних шарів, регламентуючи їх поведінку та

основні принципи існування.

У працях сучасних науковців (Лисичкіна І.О., Левицький А.Е., Оленіна О.Ю.,

Дубенко О., Заболотна Т., Лебедєв-Любимов А.М. та ін..) розкрито питання сутності

реклами, її функцій, взаємозв’язку з психологічними процесами, а також проаналізовано

рекламний текст з лінгвістичної точки зору.

Об’єкт дослідження – відображення лексичної системи мови в рекламному тексті.

12

Предмет дослідження – відображення лексичної системи мови в рекламному тексті

на прикладі реклами вітчизняних та англо-американських учбових закладів.

Мета дослідження – аналіз відображення лексичної системи мови в рекламному

тексті на прикладі реклами вітчизняних та англо-американських учбових закладів,

надання порад щодо ефективності рекламного тексту для вступних кампаній.

Серед традиційних завдань реклами можна визначити такі:

1) Даючи позитивні оцінки, виділити об’єкт рекламування; 2) Представити об’єкт, що рекламується як такий, що відповідає високим

стандартам;

3) Представити об’єкт, що рекламується в найкращому вигляді, викликати до нього інтерес [2;13].

В залежності від використання вербальних і несловесних компонентів, а також

способу передачі виділяють наступні види рекламного повідомлення: газетна, радіо,

журнали, телебачення, реклама поштою, рекламні щити та плакати, кожен з яких має свої

переваги та недоліки [3;96].

Суто лінгвістичні аспекти специфіки рекламного стилетворення потрібно шукати в

особливостях морфології англійської та української мов. Такі структурні й семантичні

особливості англійської мови як менша, у порівнянні з українською, довжина слова, його

багатозначність і сталість форми, що обумовлена аналітичною побудовою мови,

визначають активне звернення британських та американських рекламістів до всебічного

обігравання фонетичної форми слів [2;15].

Отже, реклама – один із компонентів масової культури, пропонує людині такі

необхідні втішаючи образи. Реклама є засобом маніпулювання в системі споживання.

Низка стилістичних особливостей англо-американських та українських рекламних текстів

пов’язана зі специфічною морфологією англійської та української мов, а також з дією

певних культурних чинників. Це особливості національного менталітету ( контраст

скрізних епітетів рекламних повідомлень, різний ступінь емоційності, гумористичності

рекламного тексту), специфічні домінанти науково-художньої свідомості (фігурна

реклама, неординарні графічні прийоми).


1. Дубенко О. Англо-амер. та укр. реклама: лінгвіст. і культ. Аспекти

стилетворення/ О. Дубенко//Гуман. Освіта в техн. вищ. навч.закл. – К., 2009. – Вип. 18. –

С. 12-20.

2. Лебедев-Любимов А.Н. Псих. рекл.: уч. пос. Для студ. Вузов, обучающихся по

спец. Психол. – СПб: Питер, М. и др. – 2003. – 368 с.

3. Шатин Ю.В. Построение рекл. текста. – 2-е изд. – М.: Береатор-Прес, 2003. – 121

с.

Галушко О.М.

НПУ імені М.П.Драгоманова

Науковий керівник: Кравченко О.В.,

старший викладач

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ ОДИНИЦЬ

АНГЛІЙСЬКИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ (НА ОСНОВІ ДОПОВІДІ

ООН З ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ ВІД 15 ЛЮТОГО 2016 РОКУ)

За умов, які диктують нам сьогоднішній політичний та економічний стан України

та на шляху до Євроінтеграції, кількість контактів між Україною та іншими країнами

13

Європи та Америки значно зросла. Офіційно-ділове мовлення, що реалізується внаслідок

такого спілкування, вийшло на новий рівень та стало доступним для більшої кількості

реципієнтів.

У березні 2014 року Управління Організації Об`єднаних Націй з прав людини

розпочало в Україні моніторингову місію з оцінки та звітування щодо ситуації з правами

людини. Доповіді, які публікуються кожного місяця, віднесемо до офіційно-ділового

стилю мовлення, що реалізується внаслідок дипломатичних відносин.

Розгляду офіційно-ділового стилю і його характеристик присвячена значна

кількість робіт учених (І.Р. Гальперін, М.М. Бахтін, О.В.Арнольд, О.О.Селіванова).[1, 176]

За С.В.Глущиком, офіційно-діловий стиль – це сукупність мовних засобів, що

виникають між органами правління, організаціями і їх підрозділами, організаціями і

приватними особами в процесі їх виробничої, дипломатичної і юридичної діяльності.[2,

23]

Використовувану лексику можна умовно поділити на кілька груп. Це – професійні

терміни (військові, військово-технічні, економічні, політичні та ін.), абревіатури,

скорочення та загальновживана у формальному мовленні лексика.

Значний пласт лексики утворюють слова з прямим конкретним значенням –

номенклатурні назви, найменування посад, структурних утворень - Sloviansk, Russian

Federation, the Government of Ukraine, Crimea. Їх переклад здійснюється відповідно до

традиційноусталених принципів (транскодування). Навіть для відносно недавно

утворених організацій, формувань існують уже загальновідомі англійські відповідники:

Донецька народна республіка – Donetsk people’s republic, Луганська народна республіка -

Luhansk people’s republic.

Лексико-семантичні трансформації, до яких відносимо генералізацію,

диференціацію, заміну та модуляцію, мають місце при перекладі термінів. [3,51]

Присутнім абревіатурам та скороченням, що стосуються військової справи, або ж

використовуються для найменування організацій відповідають скорочення даних термінів

у мові перекладу – РСЗВ (Ракетні системи залпового вогню) - MLRS(Multiple Launch

Rocket System), OHCHR – УВКПЛ.

Наприклад, термін anti-terrorist operation перекладений на українську мову за

допомогою абревіатури АТО, що ні в якому разі не спричиняє непорозумінь з боку

української аудиторії читачів, адже є поширеною, загальновідомою та часто

використовується у засобах масової інформації.

Внаслідок модуляції значення деяких термінів суттєво розширюється або ж

змінюється: unofficial detention- створення неофіційних місць утримання.) Антонімічний

переклад теж має місце: remain pending –продовжуватись.

Окрему групу становлять слова, для позначення умови та управлінських дій:

Considering that…; Reaffirming…; Being resolved, as… . В українській мові мають місце

дієприслівникові звороти: беручи до уваги…; знову підтверджуючи…

На синтаксичному рівні такі характерні риси ділових текстів, як лаконічність та

зрозумілість, виражаються за допомогою простих та складних поширених речень.[2,94]

Прийменник of служить засобом зв’язку як у головних так і підрядних частинах

речення. Зокрема родовому відмінку в українській мові відповідає англійське

словосполучення noun of noun: observance of the Rights, achievement of greater unity.

Дипломатичні документи являють собою папери, що є регуляторами міжнародних

відносин. Працюючи над документом, приділяється увага конкретності опису,

враховується місцева специфіка, історичні, етнічні і релігійні особливості партнера. Це

впливає на вибір тих чи інших лексико-граматичних (додавання, упущення, граматична та

лексична заміна) ти семантичних (антонімічний переклад, розвиток значення)

трансформацій. Обидва мовні варіанти тексту повинні рівноцінно використовуватися для

тлумачень положень державного місцевого законодавства та бути зрозумілим для

реципієнтів.

14


1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М.:

Издательство литературы на иностранных языках, 1959. – 351 с.

2. Колесникова Н.Л. Деловое общение. Business communication: учебное пособие/

изд. – Москва: Флинта, 2007 – 152 с.

3. Максімов С.Є. Практичний курс перекладу. Теорія та практика перекладацького

аналізу тексту: нвч.посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.:Ленвіт,2012. – 203с.

Гамзинова А.Д.

НПУ имени М.П. Драгоманова

Научный руководитель: Кондакова Д.Ю.,

кандидат филологических наук, преподаватель

ПОЭТИКА РОМАНА БЕРНХАРД ШЛИНК «ЧТЕЦ» И КИНОВЕРСИИ

ХХ век, благодаря бурному развитию науки и техники, стал временем создания и

развития новых видов искусства. Кинематограф приобретает ведущую роль как способ

репрезентации художественной действительности. Появление каждого нового вида

искусства меняет внутреннюю структуру всей системы искусств. При этом особое

значение получает проблема их художественного взаимодействия. Одно из ярчайших и

важнейших явлений такого рода – взаимодействие литературы и кино, а именно процесс

художественного переноса на экран литературных произведений. Экранизация

литературных произведений – это новый вид художественного творчества, требующий

тщательного исследования. [2, 54с] Всё это что обусловило актуальность данной работы.

Объектом нашего исследования является роман Бернхарда Шлинка «Чтец», а также

его кинематографическая версия – художественный фильм «Чтец» (2008 год, реж.

С.Долдри).

Актуальность данной научной работы также проявляется в том, что экранизация

романа Б.Шлинка являет яркий современный пример синтеза литературы и кино. Ведущей

темой произведения является Холокост как мировая катастрофа, а также осознание темы

вины и возвращение к переосмыслению событий Второй Мировой войны. Кроме того,

трагедия Холокоста всё чаще возникает как актуальная в произведениях современных

писателей Европы и Америки.

В ходе исследования было использовано большое количество научных работ, как

литературоведческих, так и посвященных кинематографу как виду искусства. Некоторые

идеи, положенные в основу исследования, подсказаны обсуждением книги Б.Шлинка на

заседании студенческого Литературного дискуссионного клуба под руководством доц.

А.А. Юдина; а также при посещении Израильского национального мемориала Катастрофы

(Холокоста) и Героизма Яд ва-Шем (экскурсовод – Б.Долин).

В данной работе были определены сюжетные и композиционные особенности

рассматриваемого романа, а также произведен сравнительный анализ, книги и её

киноверсии.

Композиционно роман Бернхарда Шлинка «Чтец» разделён на три части. Эти части

романа тесно связаны между собой, хотя можно и утверждать, что читателю представлены

три самостоятельных романа.[4] При анализе этого произведения как целостного, важно

понять, из каких слагаемых составляется сложный смысл художественного единства, как

исторически изменяются способы порождения этого смысла, как воспринимается он

современниками и потомками.[3,13с.] Одна из самых серьёзных тем, поднимаемых

Б.Шлинком в рассматриваемом романе, – тема нацистских концлагерей, и осмысление

социумом (прежде всего, в Германии) последствий их действия.

15

Анализ киноверсии романа «Чтец» произведен по трем критериям: 1.Соответствие

содержания книги и кинофильма, 2. Трактовка образов героев в романе и фильме,

3.Историческое время в литературном произведении и его киновоплощении.

Отдельный интерес представляет анализ характеров. Так, благодаря авторской

манере повествования, читатель как будто проникает в сознание героя (Михаэля),

находящегося в состоянии внутреннего конфликта. Роман Б.Шлинка – о человеческих

слабостях, о совести, о жизни. Исторические эпохи сменяют одна другую, но для людей,

прямо или косвенно соприкоснувшихся с трагедией Холокоста, ничего не забывается.

Читателю получает возможность ощутить, что время не имеет значения, ты стоишь рядом

с любым событием из прошлого.[1] Однако остаются вопросы, на которые так трудно

найти ответы: стоит ли способствовать справедливости в отношении другого, если

человек сам не пытается себя спасти? Можно ли сочувствовать тому, кто служил

фашистам? Эти и другие вопросы нравственного, этического, гуманистического порядка

ставит перед своими читателями автор романа «Чтец» Б.Шлинк, а киноверсия, снятая

С.Долдри в 2008 году пересказывает роман посредством другого вида искусства,

приближая книгу к зрителю и, таким образом, помогая донести гуманистические идеалы

до современного человека/зрителя/читателя.


1. Долин Б. Беседы в контексте образовательной программы “Таглит” и посещения

израильского национального мемориала Катастрофы (Холокоста) и Героизма Яд ва-Шем

13.03.2016. (Публикуется с согласия Б.Долина)

2. История советского кино (1917-1967) в 4-х томах, т. 4. М., Искусство, – 1973.

3. Тынянов Ю.Н. Поэтика.История литературы и кино // Подг.изд. и комментарии

Е.А. Тоддеса, А.П. Чудакова, М.О. Чудаковой. – М .: Наука,1977. – 574 с.

Гега Л. М.


Науковий керівник: Кротенко Л.Б.,


ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ВІРШОВАНИХ ТВОРІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

НА АНГЛІЙСЬКУ

Українська поезія на сьогоднішній день потребує популяризації. Мета нашої статті

– дослідити особливості перекладу україномовних поетичних творів англійською мовою.

Передусім, термін поезія позначає мистецтво слова (включаючи й фольклор),

виповнене енергією «аристократизму духу», або, як пише Ліна Костенко:

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі [1, с.230].

Літературознавець Юрій Ковалів дає таке визначення поезії: «Поезія – артистично-

словесна творчість, відмінне від прози ритмічно організоване мовлення, що постає на

основі конкретно-історичної версифікаційної системи, відзначається особливим образним

ладом, трохеїчним насиченням». Він зазначає, що поезія зазвичай спирається на

ірраціональність світосприйняття, відрізняючись таким чином від логічних структур,

потребує певної недомовленості [1, с.231].

На нашу думку, поезія є мовним мистецтвом, адже зумовлює максимальне

застосування мовних засобів, а також появу нових поетичних образів.

16

Роль поета у суспільстві надзвичайно важлива. Вони є невід’ємною частиною

нашого сьогодення. Українська література багата на різноманітні приклади поезії. Поети

України вражали й вражають своїм яскравим, образним й багатогранним талантом. Твори

таких митців є скарбницею світової культури, тому вони стають об’єктом детального

аналізу.

Переклад поезії – особливий вид художнього перекладу. Велика кількість дискусій

і думок існує з приводу того, як потрібно перекладати поетичні твори. Кожен успішний

перекладач має свою особливу техніку перекладу.

«Трудність перекладача-віршовника полягає в неминучості балансувати не тільки

між розбіжними вимогами двох мов, але ще більше в неминучості балансувати між

вербальністю та музикою оригіналу, розуміючи під останнім словом усю сукупність

естетичних елементів, яких дарма шукати в словнику» [2, с.620].

У своїй статті «Применение трансформаций при переводе художественной

литературы» Кротенко Л. Б. запропонувала свій термін трансфема та виділила наступні

варіанти:

1) стилістична диференціація; 2) повний стилістичний відповідник; 3) реорганізаційна актуалізована субституція; 4) транспозиційна інверсія; 5) стилістичне додавання; 6) стилістичне опущення; 7) стилістичне моделювання [3].

Отже, поетичні твори відрізняються особливістю художньої мови. Перекладач

повинен розуміти не лише зміст, а й підтекст поетичного твору, а також володіти своєю

особливою технікою перекладу.


1. Літературознавча енциклопедія: У 2 т. / Авт.-укладач Ю.І. Ковалів. – Т. 2 – К.,

2007. – 624 с.

2. Зеров М. У справі віршованого перекладу // М. Зеров. Українське письменство /

Упорядник М. Сулима; післямова М. Москаленка. – К. : Вид-во Соломії Павличко

«Основи», 2002. – С. 609–624.

3. Кротенко Л. Б. Применение трансформаций при переходе художественной

литературы // Наука вчера, сегодня, завтра / Сб. ст. по материалам XХХ междунар. науч.-

практ. конф. № 1 (23). – Новосибирск : Изд. АНС «СибАК», 2016. – С.112–115.

Гилюн О. В.

НПУ имени М. П. Драгоманова

Научный руководитель: Мельник А. О.,

кандидат педагогических наук, доцент

ОСОБЕННОСТИ ИЗУЧЕНИЯ ПОСЛОВИЦ И ПОГОВОРОК В ШКОЛЬНОМ

КУРСЕ «ЛИТЕРАТУРА (РУССКАЯ И ЗАРУБЕЖНАЯ)»

Проблема изучения малых жанров фольклора постоянно находится в сфере

внимания методики изучения литературы. Активизация методических исследований в

этой области приходится на середину ХХ века (М. А. Рыбникова [2]) и не прекращается

до сих пор (Т. В. Зуева [1], Е. А. Пасичник [4], О. К. Быцько [3] и др.). Широкое

представление произведений зарубежной литературы в интегрированном курсе

«Литература (русская и зарубежная)», в том числе и произведений фольклора народов

17

мира, обусловили разработку новых подходов к их изучению. Сегодня возникает

необходимость систематизации тех наработок в сфере методики изучения литературы

(русской и зарубежной), которые помогут ученикам сформировать прочные и глубокие

знания о фольклоре народов мира, покажут их взаимосвязь. Это и определило

актуальность настоящего исследования.

Цель тезисов – выявить особенности изучения пословиц и поговорок в школьном

курсе «Литература (русская и зарубежная)».

При изучении паремий народов мира, исходя из их инокультурной природы,

учителю необходимо руководствоваться принципами целостности, взаимосвязанности,

единства общечеловеческого и национального, преемственности обучения, историзма.

Рекомендуем методику изучения пословиц и поговорок народов мира организовать

с учетом таких аспектов: использовать неизвестные детям пословицы и поговорки с целью

пополнениях их паремиологического запаса; акцентировать внимание на тех выражениях,

понимание которых вызывает трудности; уделять особое внимание содержанию паремий,

их прямому и переносному значению, инокультурной природе; обращать особое внимание

на происхождение пословиц и поговорок, их связь с другими фольклорными жанрами;

уделять внимание структуре паремий и их тематическому разнообразию; учить отличать

пословицу от поговорки; учить сравнивать пословицы и поговорки разных народов,

определять в них общечеловеческое и национальное.

Изучив методическую литературу по данной проблеме, мы выделили

традиционные и специфические методические приемы, рекомендуемые для изучения

пословиц и поговорок в школе. Среди традиционных приемов назовем: выразительное

чтение пословиц и объяснение их поучительного содержания, составление пословиц из

двух частей, подбор паремий на предложенную тему, группировка пословиц по

тематическому принципу, словарная работа, составление рассказа по пословице или

поговорке, работа с учебником, сравнение и комментирование пословиц и поговорок в

соответствии с их формой, дидактические игры («Найди ошибку», «Узнай пословицу по

изображению», «Закончи пословицу», «Кто больше», «Узнай пословицу по описанию» и

др.).

Выделение специфических приемов обусловлено необходимостью учитывать

инокультурную природу зарубежных паремий, включенных в школьную программу. К

специфическим приемам и видам работ с пословицами и поговорками мы относим:

выразительное чтение пословиц в оригинале и переводе, самостоятельный перевод

иноязычных пословиц с учетом уровня соответствующей языковой компетентности,

лингвострановедческий комментарий, подбор русских и украинских аналогов к

зарубежным пословицам, использование иллюстраций, построение сравнительных

таблиц, дидактические игры, например, «Угадай, какой стране принадлежит пословица»,

«Ассоциативный куст» и др.

Таким образом, при изучении пословиц и поговорок необходимо обращать

внимание на их происхождение, структурную, лексическую, национальную специфику.

На уроке следует использовать различные игровые, компаративные, классификационные

задания. Учитывая инокультурную природу некоторых паремий, учителю следует давать

лингвострановедческий комментарий неизвестным ученикам реалиям, обращаться к

словарной работе, подбирать аналогичные паремии в русском и украинском фольклоре,

учить объяснять их схожесть, выявлять национальную специфику пословиц и поговорок.

Перспективой исследования в этой области считаем вопрос о принципах отбора пословиц

и поговорок для изучения в школе.


1. Зуева Т. В. Русский фольклор : учебник для высших учебных заведений / Т. В. Зуева, Б. П. Кирдан. – М. : Флинта, Наука, 1998. – C. 113-123.

18

2. Рыбникова М. А. Избранные труды : К 100-летию со дня рождения / Сост. И. Е. Каплан. – М. : Педагогика, 1985. – C. 213-224.

3. Бицько О. К. Вивчення прислів’їв і приказок – підготовка до серйозного діалогу з творами літератури : Методичні рекомендації до уроків за усною народною творчістю

/ О. К. Бицько // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006. – №

8. – С. 31-36.

4. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: навчальний посібник / Є. А. Пасічник. – Київ : Ленвіт, 2000. – C.

323-326.

Гилюн О. В.

НПУ имени М. П. Драгоманова

Научный руководитель: Слива Т.В.,

кандидат филологических наук, доцент

АРОМАТИЗМЫ В ПОВЕСТИ М. А. БУЛГАКОВА «СОБАЧЬЕ СЕРДЦЕ»

Антропологическая направленность современного языкознания способствует

повышению интереса к изучению запахов. Запах представляет достаточно сложный для

изучения феномен, поскольку восприятие запахов чрезвычайно субъективно, что затрудняет

передачу их в речи и описание в процессе коммуникации. «Обонятельные ощущения не

сравнятся с восприятиями других чувств по описуемости словами, их невозможно

спроецировать на уровень абстракции» [1, с. 33]. Недостаточность лексических средств для

передачи обонятельных ощущений объясняет тот факт, что сегодня нет полной и

всеобъемлющей классификации ароматизмов. «Существует великое множество запахов, хотя

у нас есть для них всего лишь несколько названий: сладкий, зловонный, кислый, прогорклый

и затхлый – вот почти все наименования запахов; но хотя мы и говорим одинаково, что

фиалка и мускус сладко пахнут, однако запах их совершенно различен» [2, с. 516].

Незначительное количеств работ, посвященных лингвистическому исследованию

ароматизмов как факта языка (Х. Риндисбахер, Е. В. Свинцицкая, Т. И. Плужникова), и

отсутствие анализа специфики их употребления в повести М. А. Булгакова «Собачье сердце»

обусловливает новизну настоящего исследования, в котором определяется место и роль

ароматизмов в повести и особенности их презентации.

Обонятельные ощущения, которые имеют аксиологические характеристики

«приятный / неприятный», обозначаются словами, имеющими в семантической структуре

аналогичные семы ‘приятный’/‘неприятный’ (аромат, амбре, вонь, зловоние, смрад и т.п.),

способные актуализироваться в контексте в сочетании со словом запах (приятный запах,

неприятный запах и т.п.): Тот привез с собой дурно пахнущий чемодан; Тяпнутый вырос

перед ним, и скверный мутнящий запах разлился от него; …выпрыгнула пузатая банка с

рыжей гадостью, которая мгновенно залила пол и завоняла; Резко и сладостно пахнуло в

воздухе; …она кинулась не ко псу, а к шкафу, раскрыла его и всю комнату наполнила сладким

и тошным запахом;… райский запах рубленой лошади с чесноком и перцем и др.

Наряду с этим представленные в повести ароматизмы могут быть

классифицированы по лексико-семантическому принципу.

1. Запах отдельных предметов -артефактов :

а) предметы, обладающие запахом, и в семантической структуре называющих их слов

сема ‘запах’ ядерная: 3апахло табаком, и в шкафу зазвенели склянки; …он, подпрыгивая и

распространяя запах духов, отсчитал Филипп Филипповичу пачку денег. …обоняние …

зашиб бензинным дымом мотор;

19

б) артефакты, названия которых не имеют семантического признака ‘запах’, но эти

предметы могут либо реально насыщаться запахами других предметов или веществ, либо

вызывать одорические ассоциации, возникающие у человека на базе знакомых ему запахов:

Под ними оказались невиданные никогда кальсоны. Они были кремового цвета и пахли

духами; … юбка женщины запахла, как ландыш; …на ковре лежала стеклянноглазая сова

с распоротым животом, из которого торчали какие-то красные тряпки, пахнущие

нафталином и др.

2. Запах помещения: …запах по метели от него летит скверный, больницей;

Вся кухня громыхала запахами.

3. Запах пищи : …запах, победивший больницу, райский запах рубленой лошади с

чесноком и перцем; Учиться читать сове�

ОСВІТА ТА НАУКА ± 2016...рівноправність. [2, с. 71]....

Documents

Transcript of ОСВІТА ТА НАУКА ± 2016...рівноправність. [2, с. 71]....