Зірка пам'яті “ Ніхто не забутий, ніщо не забуте…”

Підготували учні 5-б класу

(класний керівник Семез Л.Г.)

Про цих героїв-захисників варто знати:

Єфремов Валентин Федорович

Лопата Іван Григорович

Єфремов Валентин Федорович

Пізнаєте? Старший лейтенант, танкіст…

Єфремов Валентин Федорович

Народився в 1920 році (Татарська республіка)

Росіянин

Інвалід ІІ-ої групи

Старший лейтенант

Нагороди: Орден Вітчизняної війни І-ого ст, ІІ ого -ст., Орден

Червоної зірки, медалі “За відвагу ”, “За перемогу ”, Медаль

Маршала Жукова 1896-1996рр, медаль “За взяття Кенінсберга” та

іншими (всього близько 20 -ти ). Відзначений численними

грамотами та подяками.

Біля 4-ох місяців

навчався на

командира танка

Т-26 в полковій школі,

отримав звання

сержанта

Валентин Єфремович брав участь у звільненні

Кіровограда. Ці жорстокі бої, які йшли 3 дні і 3 ночі до

цього часу в пам'яті ветерана…

Спогади про своє

життя Валентин

Єфремович

описав для нас,

щоб пам'ятали

про великий

подвиг

визволителів…

Спогади про своє життя Валентин Єфремович описав для нас, щоб пам'ятали про великий подвиг визволителів…

Учні нашого класу відвідали ветерана, дізналися багато цікавого та повчального…

Численні грамоти та подяки…

Після війни Єфремов залишився назавжди в Кіровограді. Тут виросла його донька Тетяна, народилися внучки. У мирному житті впродовж довгих років Валентин Федорович працював екскурсоводом, розповідав про воєнні роки, історію Кіровограда

Лопата Іван Григорович

Народився 1923 року.

Українець

Інвалід ІІ-ої групи.

Солдат-стрілець

Нагороди: Орден

Вітчизняної війни І-ого ст,

Орден “За відвагу”, Орден

Маршала Жукова 1896-

1996рр, ювілейні медалі.

Відзначений численними

грамотами та подяками.

Лопата Іван Григорович

У ветерана ми дізналися чимало нового…

Лопата Іван Григорович

Воював на Волзі, звідти разом із

військами направлений до

Ростова, потрапляв у оточення,

форсував Дністер, декілька разів

був поранений…У 1945 році

комісували у званні солдат-

стрілець.

Спасибі за мирне

небо!!!

Солдат

Упав солдат в бою нерівнім На трав настелені мости... Та поклялися друзі вірні До Перемоги з ним прийти. Й таки прийшли. О тій годині, Коли настав кінець війни, Він розписався у Берліні Своїм багнетом на стіні. Коли ж додому повертали, Звільнивши од напруги світ, До праці вірні друзі стали, А він підвівся на граніт. Підвівсь і став як образ слави О тих, що ніч перемогли, Щоб діти вільної держави Рівнятися на них могли. О.Довгий