1

Середа, 18 жовтня 2017

KAM

ILA

KUBA

T

WR1

Середа, 18 жовтня 2017ПРИВІТ WROCŁAW2

ісім років. Для біль-шості першокурсни-ків звучить не меншжахливо, ніж трива-лість життя німець-

кого дога. Для декого достатньо фун-даментально, щоб поцікавитись чия, випадково, не збираюсь змінюва-ти громадянство, а хтось навіть неспитає, самостійно вирішивши, що явже давно це зробив.

Нас мають право недолюблюватиобидві сторони – ті, від кого ми по-їхали й ті, до кого навідались в гос-ті, особливо на вісім років. Вдома замилу душу можуть визнати запро-данцем і зрадником, в гостях – про-вокатором чи нахлібником. В цьомунемає нічого дивного – люди роз-мірковують, люди говорять. І на тліцих жвавих дискусій ми ходимо ву-лицями іноземних міст, рахуючи кіль-кість кроків до кінця робочої чи сту-

дентської візи, а може й карти побу-ту, якщо пощастить.

Ми бігаємо з однієї установи доіншої, перекладаємо конспекти з лек-цій і власні думки на всі можливі мо-ви, закриваємо денну робочу змінуперед початком нічної і десь тут, вцій безперервній метушні, народжу-ється питання: хто ми такі? А відпо-відь, зазвичай, як районна поліклі-ніка – одна для всіх: просто емігран-ти. І не зважаючи на те, що поняттянабуло нових форм, його продов-жують вживати в контексті сім’ї Ді-

духів , які слізно прощались з рідноюземлею, знаючи що більше ніколи їїне побачать.

Чи це справді актуально в часискайпів та вайберів? Чи це акту-ально в часи, коли Японські потя-ги їздять швидше ніж Київські так-систи?

Колись подорож за кордон буланадзавданням для шпигунів та полі-тичних злочинців. Про це знімалифільми та писали новели. Колисьзв’язок на відстані залежав від опе-ратора, а ще раніше – від голубів.

Невже ми даремно працюємо надтим, щоб долати відстані якомогашвидше? Ігор Сікорський – один ізвидатних українських авіакон-структорів присвятив цьому цілежиття, щоправда, не вдома, а в Спо-лучених Штатах.

Тому, незалежно від величини все-бічного невдоволення, їздити по-трібно хоч для профілактики, бо не-виїзна країна може легко перетво-ритись в Радянський Союз. Їздити не-обхідно – в пошуках нових поглядів,нових технологій, чи звичайного,прозаїчного міжкультурного обміну.

Нам люблять нагадувати, що бу-дувати світле майбутнє буде нікому,якщо всі виїдуть.

Що ж, важко збудувати щось пут-нє, не маючи вдалого прикладу. Му-ки совісті тут зовсім не доречні. Во-на, совість, завжди знайде для себетягар, незалежно від часу та про-стору. Сьогодні він вимірюєтьсякількістю загиблих в день, завтра –показниками безробіття, величиноюекономічної кризи чи будь-чим ще.Не варто шукати найкращого часу,щоб кудись поїхати, бо його не бу-де ніколи.

Хто ж ми, в решті решт, такі? Мище там, чи вже тут? Ми приїхали, чипереїхали?

Люди не зникають з радарів піс-ля перетину кордону, принаймні да-леко не всі. Цього не зробив СержЛифар чи Соломія Крушельницька.

Тому, протягом усіх восьми ро-ків, передаючи паспорт черговомусонному прикордоннику, я перевер-таю його гербом догори, бо не зва-жаючи на те, що скажуть і подума-ють інші, я українець до останньогоподиху, за тисячу чи десять тисяч кі-лометрів від дому.

Не залежно від місця походжен-ня, для нас Вона завжди знаходить-ся на відстані витягнутої руки – длякогось вітчизна, для когось ненька,а для когось – просто мама. s

ХТО МИ ТАКІ?Я ПРИЇХАВ СЮДИ ВІСІМ РОКІВ ТОМУ. ТОБТО, ЯКБИ НА ПЕРШОМУ КУРСІ, У 2009 РОЦІ, МЕНІ ПОДАРУВАЛИ ЩЕНЯ НІМЕЦЬКОГО ДОГА,

ТО ЗАРАЗ ВІН СПОЧИВАВ БИ З МИРОМ В ЯКОМУ-НЕБУДЬ ШИМАНОВІ, ПІД ВРОЦЛАВОМ, НА ЦВИНТАРІ ДЛЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН.

ІЛЛЯ ТАНДУР

В

огляду на те, що се-ред усіх меншин, ук-раїнців у Вроцлавінайбільше, ми приго-тували газету “При-

віт”, щоб ознайомити вас із ним по-ближче, допомогти зорієнтуватисьта призвичаїтись.

Крім того, ми покажемо як жи-веться у Вроцлаві, як тут можнаспільно проводити вільний час, а та-кож те, як разом – поляки та україн-ці – спроможні зробити його ще кра-щим місцем для життя.

Важливо знати, що газету “При-віт” створила редакція, в якій пра-цювали як українські журналісти,так і польські. Вона повністю при-свячена громадянам України, якіпроживають сьогодні у Вроцлаві.В ній немає великої політики, цегазета про місто, частиною якогови стали.

З давніх-давен, Вроцлав назива-ють простором, який населяють лю-ди звідусіль і кожен почувається, яку себе. Ми віримо в те, що ви будетесприймати його так само, що ви, якв старій польській приказці “будетепочувати себе тут, як вдома”. s

ILONA BYRA, ВИДАВЕЦЬ

LESZEK FRELICH, ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР

ДОРОГІ УКРАЇНКИ, ДОРОГІ УКРАЇНЦІМи дуже раді, що ви приїхали до нашого міста, що ви обрали саме Вроцлав – для роботи, проживання та подальшого розвитку. Ми впевнені в тому,

що він викаже себе як безпечне, приязне та творче місто.

З

MIE

CZYS

ŁAW

MIC

HAL

AK /

AGEN

CJA

GAZE

TA

Ілля Тандурзакінчивнавчанняу Вроцлаві.Зараз веде свійресторан Крес.Організовуєкінопокази таміні-концерти

TOM

ASZ

PIET

RZYK

/ AG

ENCJ

A GA

ZETA

Колектив газети „Привіт”: Wojciech Szymański, Marcin Dobrowolski, Anna Łyszega, Ольга Хребор, Mateusz Kokoszkiewicz, Jacek Kulesza, Magda Nogaj, Ілля Тандур, Artur Brzozowski, Олег Покотило, Julia Święcicka, Marcin Hołubowicz, Ilona Byra, Leszek Frelich,

Natalia Bilińska, Anna Lobka, Dominika Czerwińska, Beata Siworska i Majka Malinowska

WR1

Середа, 18 жовтня 2017ПРИВІТ WROCŁAW3

Я дуже радий, що виживете у Вроцлаві й хочузасвідчити, що ми робимовсе можливе, аби українціпочувались в нас добре, – говорить Rafał Dutkiewicz,президент Вроцлава.

ОЛЕГ ПОКОТИЛО: – Українці, щопроживають у Вроцлаві, обміню-ються інформацією в групі наФейсбуку. Одна з найбільш попу-лярних проблем, про які говорятьучасники групи, це компетенціяокремих державних установ. Моїземляки не розуміють, наприк-лад, різниці між міською та воє-водською владою. Ви б не моглипояснити чим, в стосунку до іно-земців, займається мер міста, ачим – воєвода? RAFAŁ DUTKIEWICZ: – Я зовсім нездивований, що в них є з цим трудно-щі. Я підозрюю, що в більш детальнихсправах, поляки б теж не знали, до якоїустанови звернутись. Суттєво спро-щуючи, можна сказати, що локальни-ми питаннями займається міська ад-міністрація та президент міста. Нато-мість, більш універсальні справи, щорозповсюджуються на територію ці-лої держави, охоплені компетенцієюдержавної адміністрації, яку в Вроц-лаві та Нижній Сілезії репрезентує воє-вода. Універсальні справи, які, мабуть,найбільше цікавлять ваших земляків,це, крім іншого, норми перебуваннята розгляд внесків про дозвіл на ро-боту для іноземців. Якщо пошукатианалогій з Україною, то президент міс-та в Польщі – це відповідник мера вукраїнських містах, а голова вашої об-ласної ради – це воєвода. Реасумую-чи: воєвода надає дозвіл на тимчасо-ве або постійне перебування і відпо-відає за дозволи на роботу. У Воєвод-ському управлінні іноземці можутьпродовжити національну, або шен-генську візу. Громадяни України, якіпрагнуть отримати карту поляка, абопов’язану з нею фінансову допомогу,

теж можуть зробити це в тому само-му управлінні. В міській адміністрації,натомість, українці можуть оформи-ти зголошення про тимчасове або по-стійне перебування і отримати довід-ку про реєстрацію місця проживання.Найчастіше, все ж, українці зверта-ються до відділу реєстрації населення(пол. Dział Ewidencji Ludności) з ме-тою отримання номеру PESEL. А що міська влада та президентміста можуть зробити для укра-їнської меншини? – Згідно з даними, близько 75 тис. ук-раїнців склали внесок про дозвіл нароботу. Я вдячний громадянам Украї-ни за присутність, оскільки разом мипрацюємо над економічним успіхомміста. Для поляків ваше кількіснезбільшення – це нова ситуація. В на-

шій історії нічого подібного не відбу-валось. На щастя, яке я надзвичайноціную, це поки що не викликає ніякоїнапруги в стосунках між українцямита поляками. Вертаючись до питання,я старанно дбаю про те, щоб україн-ці, які приїжджають до Вроцлава мог-ли спілкуватись польською. Хочу за-значити, що я зовсім не вважаю укра-їнську мову гіршою за польську.Йдеться про те, щоб місцеві громадя-ни України не створювали чогось назразок гетто, не перебували в ізоляціїстосовно польської спільноти. На сьо-годні, в наших школах вчиться понад700 українських дітей і я розраховуюна те, що їх буде ще більше. Ми, як міс-то, до цього готуємось. Ми підтри-муємо культурні ініціативи, наприк-лад фестиваль “Калейдоскоп Культур”,допомогли відкрити Центр УкраїнськоїКультури та Розвитку (ЦУКР), що навул. Руській (пол. Ruska), а на діяль-ність фонду “Україна” я особисто пе-реказав 50 тисяч євро з Німецької На-ціональної Нагороди (нім. DeutscherNationalpreis). Ці гроші будуть при-значені на заходи, пов’язані з вивчен-ням польської мови. Агенція Розвит-ку Вроцлавської Агломерації веде про-ект “Teraz Wrocław”, спрямований доіноземців, в тому числі, звичайно ж,до українців, які прагнуть навчатисьу Вроцлаві. Крім того, кілька тижнів

тому, міською адміністрацією булопризначено уповноваженого в спра-вах українців. Яким чином українці, що перебу-вають у Вроцлаві, можуть долу-читись до життя міста, бути ак-тивними? Що саме знаменує длявас спільний успіх? – Як я вже згадував, кількісне збіль-шення українців у Вроцлаві – це новіобставини, в яких ми до кінця не уяв-ляємо, які задачі з цією тенденцієюв’яжуться. Щоб їх визначити й пе-редбачати проблеми, нам необхідно,перед усім, розмовляти. Якщо йдеть-ся про спільний успіх, то на мою дум-ку, його зображала б ситуація, в якійвсі іноземці, в тому числі українці, якіприїжджають до Вроцлава, відчува-тимуть свободу, пов’язану з тим, щовони спокійно можуть залишитисьтут, але й повернутись в Україну.Йдеться про те, щоб вони мали правовибору, водночас усвідомлюючи, щоВроцлав може стати їхнім домом, таксамо, як Україна. Це, звичайно ж, іде-альний стан речей, але в цьому на-прямку необхідно працювати. Без-сумнівно, те, що в поляків є суттєвийеміграційний досвід, допомагає намвас зрозуміти. Вроцлав і Львів – це партнерськіміста. Які ефекти цієї співпраці виспостерігаєте? – Львів – це найпрекрасніше місто Ук-раїни. Я сподіваюсь, що мешканці Киє-ва на мене не образяться (сміється). Аякщо серйозно, то я навмисне ствер-джую, що Львів – українське місто,щоб підкреслити стан речей, який зо-бов’язує нині. Це важливо ще й тому,що Вроцлав занурений в історію Ні-меччини так само як Львів – в історіюПольщі. Я прагну наголосити, що зарахунок цих зв’язків ми й повинні роз-вивати співпрацю, без участі ресенти-ментів. Найважливішою подією, в рам-ках співпраці між Львовом та Вроц-лавом, було урочисте відкриття пам’ят-ника Розстріляним Польським Про-фесорам, встановленого на Вулецькихпагорбах, у Львові. Я б теж хотів зга-дати про важкий та болісний для васмомент, а саме про криваві події наМайдані. Вроцлав прийняв до себе 26постраждалих. Я добре запам’ятаводин випадок, коли 17-ти річнийльвів’янин втік з дому і поїхав до Киє-ва. Там його поранили і він втратив

око. До Львова за ним приїхали вроц-лавські медичні рятівники, які зголо-сились на цю місію добровільно. Цедуже гарний жест. Серед українців, міська адмініс-трація (UM) – одна з найулюбле-ніших установ, оскільки тут насприймають приязно, а справи ви-рішують швидко, на професійно-му рівні. В нас був такий звичай– коли треба було йти до UM, щона вул. Nowy Targ, ми, при нагоді,домовлялись на каву з автомата,який стояв у коридорі. На жаль,його вже там немає. Чи можна бу-ло б повернути автомат? – Я вас чудово розумію (сміється). Ко-ли в 90-х роках минулого століття, явчився на стипендії в Німеччині, на-шим улюбленим місцем для зустрічейв університеті була кавова машина, щостояла в коридорі.

Я дізнався що сталося з автоматомв нашому будинку, на площі NowyTarg. Виявилось, що його забрали наремонт, але вже невдовзі повернутьна місце. А яка ваша улюблена українськастрава? – Український борщ, безсумнівно. Гос-тюючи у Львові, я відвідую ресторанпоблизу ратуші. Там готують різно-манітні вареники. Я, зазвичай, замов-ляю по кілька штук кожного виду. Моїулюблені – з капустою, грибами там’ясом. Велика частина поляків вихо-валась на смаках сходу, я б сказав, щонаші кухні подібні. Нещодавно, до ре-чі, я пив у Львові дуже непогане ук-раїнське вино.Чи ви б хотіли, на останок, пере-казати щось українській спільно-ті у Вроцлаві?– Я б дуже просив у групі на Фейсбу-ку, про яку ви згадували, передати відмене привіт. Ще раз хотілось би під-креслити, що я дуже радий вашій при-сутності у Вроцлаві. Від імені прези-дента міста, я хочу засвідчити, що миробимо все можливе, аби українці по-чувались в нас добре. А якщо ви зус-трінетесь з якимись труднощами – небійтесь про них повідомляти. Звер-тайтесь до муніципальної служби по-рядку (пол. straż miejska), або Вроц-лавського Центру Суспільного Роз-витку (пол. Wrocławskie Centrum Roz-woju Społecznego). s

РОЗМОВУ ВІВ: ОЛЕГ ПОКОТИЛО

ВРОЦЛАВ – ЦЕ ВАШ ДІМ

РОЗМОВА ЗПРЕЗИДЕНТОМВРОЦЛАВА

TOM

ASZ

PIET

RZYK

/ AG

ENCJ

A GA

ZETA

Наближаються важливікалендарні свята. Вонившановуються офіційнимидержавними вихідними.З огляду на це більшістьмагазинів в місті непрацюватиме.

орік під кінець жов-тня на полицях мага-зинів з’являютьсялампадки, а в квітко-вих крамницях – хри-

зантеми. Своєю появою вони нага-дують про наближення Дня Всіх Свя-тих. 1 листопада в Польщі майженіхто не працює. Всі йдуть до косте-лу або зустрічаються на цвинтарях,щоб згадати померлих, запалитисвічки в знак пам’яті чи залишитиквіти. Тут немає такої традиції як вдеяких регіонах України – ніхто нелишається на кладовищах, щоб роз-

ділити скромну трапезу чи піднятичарку за упокій.

В цей день міський транспорт кур-сує згідно з окремим розкладом. З’яв-ляються додаткові трамвайні лінії,

що прямують до цвинтарів. Най-більші з них знаходяться на вулиціGrabiszyńskiej i Osobowickiej. 1 лис-топада на цих вулицях змінюєтьсяорганізація руху дорожнього транс-

порту. На деяких вулицях рух взага-лі перекривається.

Поляки також згадують помер-лих 2 листопада, коли Католицькацерква відзначає День Всіх Помер-лих. Віряни моляться за душі по-кійних, які перебувають в Чистили-щі. Цей день вважається повноцін-ним, робочим.

Черговий державний вихідний пе-репадає на 11 листопада – Націо-

нальний День Незалежності. Ця датасимволізує річницю здобуття суве-ренності Польщі в 1918 році. Передцим, протягом 123 років, вона вхо-дила до складу Росії, Пруссії та Ав-стрії. З нагоди свята на будинках з’яв-ляються біло-червоні прапори, а ву-лицями міста проходить СвятковийПарад Незалежності, до якого долу-чаються цілі родини.

Крім того, 11 листопада кожно-го року відбувається Марш Неза-лежності. Переважно, в ньому бе-руть участь польські націоналісти.Вони запалюють фальшфеєри, ви-гукують расистські слогани, інодіпроявляють відкриту агресію до на-вколишніх. В минулому році деяківроцлавські фірми з іноземним шта-том застерігали своїх працівників іпропонували не виходити з домуцього дня. s

MAGDA NOGAJ

ПОМИНАЛЬНІ ДНІ ТА МАРШІ З НАГОДИ ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Щ

TOM

ASZ

PIET

RZYK

/ AG

ENCJ

A GA

ZETA

11 листопадавулицями містапроходитьСвятковий ПарадНезалежності, доякого долучаютьсяцілі родини

Rafał Dutkiewicz: - Для меневажливо, щобукраїнці не жилив ізоляції

WR1

Середа, 18 жовтня 2017ПРИВІТ WROCŁAW4

„Капітан Крістіан Крукбажає вам приємногоперебування у ДольномуШльонську” – одназ перших фраз, яку миз сином почули у Польщі,приземлившисьв аеропорту Вроцлава9 травня 2017 року. Доситьсимволічні слова, якідарують надію на те, що всебуде гаразд і нас тутприймуть приязно.

иходячи з терміналу тибачиш перед собою ря-ди дерев, за ними полеі відчуваєш свіжість іпростір – те, чого бра-

кує у Києві. Повітря! Одразу хочеть-ся дихати на повні груди. Ми не малибажання якнайшвидше виїхати з ае-ропорту – розглядаючи термінал, миприслуховувались до розмов і нама-гались звикнути до того, що чуємостільки польської мови навкруги. Цебули перші кроки, перші враження, наотримання яких другого шансу не бу-де, і ми намагались прожити їх мак-симально свідомо.

Наше знайомство з місцевим на-селенням почалось із зустрічі з полі-цією. Ми вирішили записати неве-личке відео для блогу, однак вже запару хвилин до нас підійшла строгажінка в однострої, яка в ультима-тивній формі повідомила, що необ-хідно негайно видалити запис. Яквиявилось, зйомка відбувалась пря-мо навпроти дверей поліції, на що язовсім не звернув уваги. Тим неменш, це стало нагодою одразу ви-пробувати свої знання польської упрактиці. Все закінчилось добре, аможе навіть краще, адже тепер свої-ми враженнями ми можемо поділи-тись з вами на сторінках першої ук-раїномовної газети Вроцлава.

Умови проживання в мовній шко-лі, в яку ми з 6-річним сином Арміномприїхали по запрошенню, виявилисьдалекими від очікувань – маленька кім-натка, в якій можна було лише ночу-вати, а навіть місця, щоб розкластирюкзаки, було недостатньо. Доситьхолодна перша ніч і смог від палено-го вугілля для обігріву приміщень – цедругий шок. Але далі було краще: со-нячний світанок, привітність дирек-тора і колективу школи, їхні підказкищодо подальших дій. Навіть саме ус-відомлення того, що ми у Польщі, зму-сило рухатись далі, причому доситьшвидкими темпами.

Перша незручність, з якою ми зіш-товхнулись, це відсутність інтернету.Придбати sim-картку в найближчомукіоску неможливо, тому мобільнийінтернет – теж не легкодоступний ва-ріант. Так як моя робота тіснопов’язана з інформаційними техно-логіями, залишитись на декілька днівбез доступу в мережу було немисли-мою розкішшю. Тож ми знайшли най-ближчий салон мобільного зв’язку,до якого довелось їхати ледь не пів-міста. Знайомство з тим, як функціо-нує транспортна система, відбувалосьнаживо. На щастя, картки україн-ських банків термінал з квитками при-ймає прямо в автобусі, а розібратисьз інструкцією для того, хто знає ан-

глійську або базову польську, не скла-дає жодних проблем.

Активувати sim-картку, поперед-ньо не забувши взяти паспорт в салон,спалити 10 злотих на надшвидкому ін-тернеті, не дочекавшись смс з актива-цією, пару разів з’їздити на DworzecŚwiebodzki за Urbanсard – здається, че-рез це проходять всі. Перші стресовіситуації, яких можна уникнути, якщохтось відразу про них розповість.

Пошук житла – це взагалі окремаісторія. Ми не знали міста абсолютно.Тобто: які райони кращі, які гірші, деяка інфраструктура, парки, транс-портна розв’язка, школи…Звичайно,все можна вичитати в інтернеті, аленіхто, як люди, які тут живуть, кращепро це не розповість. Ми заплатили задопомогу в пошуці житла. Це зайня-ло один день – від ранку до вечора: пе-регляд пропозицій в мережі, телефон-ні дзвінки, відмови, огляд квартир ізнов спочатку. І тільки пізнім вечором,за чашкою чаю, нам вдалось домови-тись з однією дуже милою пані про ка-валерку в центрі міста. Мені здається,що без долі тут не обійшлось.

На мою думку, від того, де і яке виоберете перше житло, дуже багато за-лежить. Як мінімум, це сприйняття міс-та в цілому. Адже, наприклад, меш-каючи в центрі, ви знаходитесь в са-мому вирі життя, поміж фестивалів,туристів, шуму та галасу. І таким будедля вас Вроцлав. В спальних районахз більш спокійним ритмом життя, відміста складеться інше враження. Самев цьому і є сила Вроцлава – тут можназнайти все: як сучасність, так і серед-ньовіччя, як затишок передмістя, такі багатолюдність спальних районів.

Якби в нас запитали, в якій послі-довності організовувати перші дні піс-ля приїзду у Вроцлав, наш список ви-глядав би так:

купівля sim-картки та активація мо-більного інтернету – маючи постійнийдоступ до мережі, ви можете шукатинеобхідну щоденну інформацію і бу-ти на зв’язку зі своїми рідними. Вартозвернути увагу на те, що послуги наsim-картці активуються не одразу –цей процес може зайняти до 24 годин.

реєстрація та поповнення UrbanCard, яка виконує функцію проїзногодокумента на місцевий транспорт тасвоєрідного „посвідчення” мешканцяВроцлава, з огляду на присутність ва-шої фотографії. Юридичної сили приможливій перевірці документів вона,щоправда, не має.

З останнім підпунктом можуть ви-никати різні складнощі, пов’язані зтим, що українцям часто не хочуть зда-вати квартири. Чуючи в телефоннійрозмові український акцент, деякі лю-ди, під різними приводами, намага-ються одразу відмовити, відрізаючиможливість особистої зустрічі. На моюдумку, це пов’язано з тим, що схід-нослов’янські мігранти в очах влас-ників створюють більше потенційнихризиків, пов’язаних з довготриваліс-тю оренди житла. І, відверто кажучи,на це є причини. Орендодавці хочутьздавати нерухомість довше, ніж на рік,а візи, з якими приїжджають мігран-ти, часто короткотермінові (на 6 абона 3 місяці). Покращити шанси можеабо гарне володіння мовою (під часпошуку квартири можна скористатисьдопомогою знайомих), або можливістьпереконати власників у тому, що вимаєте стабільні джерела доходів (на-приклад, працюючи з дому над інтер-нет-проектами). Тішить те, що є пев-на категорія власників, які шукаютьсаме українців. Переважно, це людистаршого віку, які або мають україн-ське коріння, або позитивний досвід з

мігрантами в минулому. Тож, відве-діть для пошуку більше часу, підго-туйтесь, врахуйте сезонність (восени,коли приїжджають студенти, знайтипомешкання складніше) і результатвас не розчарує.

В цілому, мовне питання – темаважлива, якщо не ключова. Навіть, як-що хтось не володіє мовою на кому-нікативному рівні, варто намагатисьрозмовляти польською в усіх ситуаці-ях, щоб уникнути неприємностей. Авони, на жаль, інколи трапляються, бодехто ставиться до українців уперед-жено. З перших днів ми намагалисьбути серед людей, не ховаючись в чо-тирьох стінах. Ми не зосереджувалисьвиключно на підручниках чи телеві-зорі, прагнучи пізнавати мову в прак-тиці. Навіть сидячи у парку на лавці,дослухаючись до розмов людей, якіпроходять повз, ми намагались їх зро-зуміти. Ми читали оголошення та бро-шури, які часто роздають на вулицях,в трамваях завантажували та читализ QR-кодів сторінки соціальних про-ектів. Завдяки мові ми, через якийсьчас, почали відчувати, що занурює-мось у життя суспільства. Почали з’яв-лятись перші знайомства з поляками,які виявились досить дружніми та від-критими до діалогу, висловлювали ба-жання допомагати та створювати та-кі умови, щоб нам, іноземцям, було уВроцлаві комфортно.

Основним мотивом нашого пере-їзду в Польщу, було чітке бажання: михотіли щоб дитина пішла у першийклас у європейській школі й від само-го початку навчалась у конкурентнійосвітній системі. Тож подача доку-ментів для батьків здавалась складною,але очевидною та тривалою процеду-рою: збір паперів, підготовка, тесту-вання, рейтинги, переповнені класи,можливі відмови, готовність до того,що необхідно буде „домовлятись”...Всі страхи було розбито за 10 хвилин,протягом яких ми заповнили анкетуна вступ. А вже через 3 тижні нам за-пропонували прийти й знайти дитинуу списках зарахованих до школи. Цебув шок, але приємний!

Хотілось, щоб так само легко булоі з роботою, однак це не так. В при-нципі, для праці фізичної, як і для ви-сококваліфікованої, наприклад, у сфе-рі IT, знайти роботу у Вроцлаві – непроблема. Складніше для офісних пра-цівників. Тут я ще не знаю в чому сек-рет, себто яким чином найкраще шу-кати вакансію. Може через інтернет,

переглядаючи прямі пропозиції на веб-сторінках компаній, розсилаючи ре-зюме, які, щоправда, дуже часто за-лишаються без відповідей.

Мистецтву працевлаштування не-обхідно навчатись, у багатьох з нас не-має відповідного досвіду не лише у По-льщі, а й в Україні. Можна пошукатимайстер-класи, які періодично без-коштовно проводяться громадськимиорганізаціями, або навіть онлайн кур-си, присвячені особливостям по-льського ринку праці, написання CVта проведенню співбесід.

Найбільше переваг для іноземцівмає довготривалий трудовий контракт,підписаний безпосередньо з робото-давцем. Тоді можна планувати надійніпрофесійні стосунки, особливо, якщови збираєтесь подавати документи накарту побуту. Робота через агенції тежмає свої переваги, але вони, зазвичай,стосуються короткотермінової спів-праці та швидкого працевлаштування.Зважаючи на зміни польського зако-нодавства, окремі потреби ринку пра-ці в кожному регіоні, велику кількістьфакторів, які впливають на легалізацію,працевлаштування – це досить склад-на та індивідуальна тема.

Звичайно, українці переїжджаютьдо Польщі заради кращих економіч-них обставин, заради впевненості у за-втрашньому дні. Але без культурногожиття, активного дозвілля з родиною,друзями, відкриттів та нових вражень,наше життя було б неповноцінним. Ярозумію, що необхідність зароблятигроші, залишає дуже мало часу, але зу-пинятись в безперервній гонитві та ог-лядатись по сторонах також необхід-но. Можливо, саме під час прогулян-ки бульваром Xawerego Dunikowskie-go, ви відкриєте для себе якусь новуперспективу, зафіксуєте в голові дум-ку, яка закладе основу власного біз-несу. Я переконаний, що Вроцлав цене лише місце зустрічей, а й місто пер-спектив. І щоб їх побачити, варто до-зволити місту стати частиною влас-ного життя: з його трамваями, галас-ливими туристами, затишними вулич-ками й тонучими в зелені набережни-ми, сучасними торговими центрами йстаровинними костелами. Кожен знай-де у Вроцлаві щось своє – приватну те-риторію, на якій йому буде комфор-тно. Спільні інтереси, улюблений кі-нотеатр чи кав’ярня, навіть навчаль-ний заклад чи мовні курси – це все но-ві, окремі площини, які з часом тіль-ки розширюються.

Якщо ви нещодавно приїхали читільки плануєте переїзд до Вроцлава,знайте, що місто дуже приязне до сі-мей з дітьми, а також до творчих і ак-тивних людей. Тут щодня відбуваєть-ся велика кількість подій (imprezy),майстер-класів (warsztaty) та фести-валів. Фестиваль гномів – один з най-улюбленіших для нас з дитиною. Біль-ше 300 маленьких жителів міста, яківже стали його символом, прихову-ються у різних закутках, іноді в най-більш несподіваних. Неуважний пе-рехожий часто не звертає на них ува-ги, але це саме той випадок, коли вар-то „дивитись під ноги”. Гуляючи з діть-ми, ви отримуєте масу задоволення,знаходячи та вивчаючи черговогопредставника червоної братії в шпи-частих шапках. Історія явища доситьцікава і вона заслуговує на те, щоб висамостійно її вивчили. І тоді наступ-ний гном, який чистить, наприклад,спину гіпопотаму або п’є пиво разомз німецьким приятелем, буде сприй-матись для вас як елемент великої іс-торії. І ви – її невіддільна частинка.

Створімо цю історію разом! s

НАШ ПЕРШИЙ ДЕНЬ

1В

MAT

ERIA

ŁY P

RASO

WE

TOM

ASZ

PIET

RZYK

/ AG

ENCJ

A GA

ZETA

2

ОЛЕГ ПОКОТИЛО

1. Олег та АрмінПокотило передомріяною школоюу Вроцлаві

2. ГномМандрівник набульварі XaweregoDunikowskiego

WR1

Середа, 18 жовтня 2017ПРИВІТ WROCŁAW5 РЕКЛАМА

33709191

33709621

Вроцлав входить до числаміст з найбільшоюкількістю дорожніх пробок.Тому, особливо у випадкукоротких відстаней,набагато зручнішекористуватись трамваямита автобусами, тимбільше,що підібративигідний та недорогийквиток – зовсім неважко.

Вроцлаві трамваї ма-ють окремі, подекудицілком ізольовані ко-лії . Завдяки цьому,автомобільні затори

не становлять для них перешкоди.Тому, коли з самого ранку мешкан-ці міста та його околиць дружнімтовариством, майже одночасно,їдуть на роботу, а після обіду, вжене так дружньо, але так само масо-во з неї вертаються, цей вид транс-порту може заощадити кілька годинцінного часу.

Трамвайні лінії позначено номе-рами: від 0 до 33. На кожній зупин-ці є інформаційні таблиці з розкла-дом та картою, на якій зазначено схе-ми пересування міського транспор-ту. Трамвай з номером 0 це лінія, щокурсує навкруги міста, тому в неї є

додаткове розгалуження: 0P їде впра-во, а 0L – вліво.

Автобусні лінії легко відрізнити –їхні номери складаються з трьох чи-сел (від 100-а до 150-ти). Є, щоправ-да, прискорені курси, які позначенолітерами K або N. Натомість на прак-тиці – не такі вони вже й прискорені,адже різняться такі автобуси від зви-чайних лише тим, що не зупиняютьсяна деяких зупинках. Квиток на при-скорений курс коштує дорожче – 3,20zł, при ціні звичайного – 3 zł, але цеправило має свої виключення. Примі-ром, купуючи тимчасовий квиток на30 хвилин в ціні звичайного (3 zł) мож-на користуватись обома видами кур-сів на рівних правах.

ВИДИ ЗУПИНОКВарто звернути увагу на те, що ав-тобуси у Вроцлаві не зупиняютьсявсюди. Деякі зупинки мають статуснеобов’язкових, про що сигналізуєвідповідний надпис “на вимогу”(пол. “na żądanie”), розміщений натабличці з назвою зупинки. Щоб ав-тобус зупинився на одній з них, вис-тачить заздалегідь попередити проце водія жестом автостоперів, абопросто кілька разів махнути рукою.Необхідно знати й про те, що длядеяких ліній та сама зупинка можебути обов’язковою, для інших – ні,про що свідчить відповідна інфор-мація біля номера лінії в кожномурозкладі руху. Крім того, повідом-лення про зупинки “на вимогу” за-здалегідь з’являються на електрон-них таблицях в салонах автобусів, аякби цього було мало – при набли-

женні до такої зупинки, про неї на-гадують з гучномовця. Тому її важ-ко не помітити, а щоб на такій зу-пинці вийти, вистачить натиснути накнопку, розташовану на поручні бі-ля дверей.

В трамваях правило з кнопкоюпрацює завжди, не залежно від то-го, чи виходите ви з нього, чи зби-раєтесь зайти. Розподілу на обов’яз-кові й необов’язкові зупинки немає– трамвай зупиняється завжди, хібащо він аварійний, тому якщо кноп-ки не натиснути – двері просто невідчиняться.

Вночі, себто після 23:00, пересува-тись містом можна лише нічними ав-

тобусами. Трамваї в цей час вже хо-ваються в депо і перебувають там до4 ранку. Теж саме відбувається з ав-тобусами. Тому тим, хто вирішив за-триматись на вечірці, чи пізній зус-трічі, але не хоче вертатись на таксі,варто ознайомитись з розкладом ру-ху нічних автобусів, які зазначено но-мерами від 206 до 259. Квиток на та-кий вид транспорту коштує 3,20 zł.Його теж можна замінити вигіднішимквитком на 30 хвилин.

РОЗКЛАД РУХУНа всіх зупинках знаходиться роз-клад руху в паперовому вигляді.Крім того, ця інформація присутняна електронних таблицях, з ураху-ванням актуальних даних з GPS на-вігаторів, що дозволяє передбачитиприбуття транспорту з більшою точ-ністю. У Вроцлаві функціонує такзвана Інтелектуальна ТранспортнаСистема (англ. Intelligent trans-portation system), яка відслідковуєдетальну локалізацію міського транс-порту і визначає час прибуття на зу-пинку, беручи під увагу спізнення тааварійні затримки.

Зазвичай, в час пік (зранку і піс-ля обіду) трамваї курсують кожні 12хвилин. Після цього, протягом дня,періодичність збільшується до 15-тихвилин. Автобуси їздять більш за-гадково і непередбачувано. Деякі –з п’ятнадцяти хвилинним інтервалом,інші – кожні півгодини, а ті, що за-возять пасажирів на міські перифе-рії взагалі можуть з’являтись лишераз на годину. Трамваям, а тим біль-ше автобусам, властиво спізнюва-

тись, тому не варто цілком розрахо-вувати на розклад. На зупинці кра-ще бути заздалегідь, особливо в ви-хідні або свята, коли міський транс-порт курсує рідше.

Для тих, хто ще не знає міста, абопогано в ньому орієнтується, станутьв нагоді електронні таблиці, зазвичайрозміщені неподалік кабіни водія вобох видах транспорту. На них, з від-повідним випередженням, з’являєть-ся назва наступної зупинки, тому ви-вчивши її заздалегідь, важко буде про-ґавити свою, враховуючи те, що її щей додатково повторять з гучномовця.

Початківцям в цій системі рухукраще планувати подорож заздалегідь,бо загубитись чи заплутатись можнане докладаючи великих зусиль. Поча-ти варто з інтернету: на веб-сторінціміста www.wroclaw.pl, в закладці “роз-клад руху” (пол. „rozkłady jazdy”) зна-ходиться комплексна інформація прогодини від’їзду / прибуття транспор-ту, про зупинки та маршрути всіх мож-ливих ліній. Більш інтерактивним ін-струментом для планування поїздокможна визнати ресурс www.jakdo-jade.pl. Сторінка дає можливість по-будувати маршрут між двома задани-ми пунктами, при цьому інформуючипро час подорожі, номери трамваїв чиавтобусів якими краще користуватись,зупинки на яких в разі чого треба пе-ресісти, а найголовніше – зобразитьцілу трасу на карті, позначаючи всі ви-щезазначені підказки.

КВИТКИЯкщо ви збираєтесь робити пересад-ку, купувати звичайний квиток (пол.

У

MAGDA NOGAJ

WR1

Середа, 18 жовтня 2017ПРИВІТ WROCŁAW6

TOM

ASZ

PIET

RZYK

/ AG

ENCJ

A GA

ZETA

ВРОЦЛАВ: КІЛЬКА СЛІВПРО МІСЬКИЙ ТРАНСПОРТ

ДЛЯ ТИХ,ХТО ХОЧЕ РЕГУЛЯРНОКОРИСТУВА-ТИСЬ ПОСЛУГАМИМІСЬКОГОТРАНСПОРТУ,НАЙКРАЩИМРІШЕННЯМ БУДЕ URBANCARD

bilet normalny) за 3 zł немає сенсу. Ви-гідніше придбати так званий часовийквиток (пол. bilet czasowy) на 30 хви-лин – цього часу повинно вистачитидля реалізації більшості міських мар-шрутів. Він коштує стільки ж, але даєможливість протягом визначеного ча-сового інтервалу користуватись різ-ними лініями з необмеженою кількіс-тю пересадок. Його потрібно проби-ти в тому трамваї чи автобусі, з якогопочинається ваш маршрут, а після цьо-го лише рахувати хвилини відштов-хуючись від часу, вказаного компос-тером. Можна також купити квитокна годину або й 7 днів. Правило екс-плуатації в них таке саме.

Маючи при собі габаритну валізу,слід пам’ятати що для її перевезеннянеобхідно придбати окремий квитокна багаж, який коштує 1,50 zł.

Найзручніше купувати квитки назупинках. Більшість з них оснащеносолідних розмірів автоматами сріб-ного кольору. Вони мають дуже до-ступний інтерфейс, приймають якбанківську картку, так і готівку, а притому ще й віддають решту. Присутнівони, щоправда, не всюди, але кви-ток теж можна придбати в серединітрамваю чи автобусу. В кожному мі-ському транспорті знаходиться неве-личкий термінал для купівлі проїзнихталонів. Обслуговує він лише бан-ківські картки, зате не вимагає впи-сувати PIN-коду.

Якщо термінал не працює, на йо-го екрані з’являється повідомленняпро аварію, а іноді не з’являється вза-галі нічого – він просто безпардонногасне. В таких випадках тікати з трам-ваю чи автобусу не варто, можна про-довжити поїздку, навіть без квитка.Враховуючи недієздатність автома-ту, контролери не виписують штра-фів, вони, натомість, виставляють ра-хунок на вартість квитка, тобто на 3

zł, який можна сплатити навіть бан-ківським переказом. Термінал можевийти з ладу тимчасово, про що за-звичай повідомляє відповідне ого-лошення на екрані. Тоді від ньогокраще далеко не відходити, на випа-док, якщо машина почне працюватидо вашої зупинки.

В міських трамваях та автобусахконтролерів можна зустріти доситьчасто, тому зайцем краще не їздити.Штраф виписується дуже швидко таефективно, незалежно від кількості таякості пояснень. Таке порушення кош-тує 150 zł. Якщо ви все ж спокусились

на його купівлю, то краще заплатитипеню протягом першого тижня, тодіїї зменшать до 120 zł.

Щоб заохотити людей до купівліквитків, Міський Департамент Транс-порту у Вроцлаві (пол. Miejskie Przed-siębiorstwo Komunikacyjne we Wrocław-iu) щоденно публікує список трам-вайних та автобусних ліній, на якихконтролери будуть проводити плано-вану перевірку. Кожного ранку на сто-рінці www.wroclaw.wyborcza.pl з’яв-ляється оновлений перелік таких мар-шрутів, що, звісно, не свідчить про від-сутність перевірок на інших лініях.

URBANCARDДля тих, хто хоче регулярно корис-туватись послугами міського транс-порту, наприклад щоденно їздити нароботу тим самим маршрутом, най-кращим рішенням буде місячнийквиток, який кодується на так зва-ній Urbancard, подібній до пласти-кової банківської картки. ЇЇ неваж-ко замовити через інтернет, за по-середництвом сторінки www.urban-card.pl. В місті функціонує кілька ус-танов, в яких можна особисто по-дати внесок про виготовлення такоїкартки й безкоштовно зробити фо-

тографію, яку необхідно до цьоговнеску долучити. Готова картка ви-дається тільки особисто замовнику,у вищезгаданих установах. Час ви-готовлення складає 5 робочих дніввід дати подачі внеску.

Фотографія не потрібна у випад-ку, коли карткою буде користува-тись не одна людина. Цей вид або-нементу зветься “bilet na okaziciela”.З ним може їздити будь-хто: по-дружка, чоловік чи донька, але ви-ключно одноосібно. Такий квитоккоштує дорожче і не завжди зруч-ний в практиці, тому все ж вигідні-ше реєструвати іменний Urbancard.Абонемент на всі стандартні лініїкоштує 90 zł, але це вибір для тих,хто часто кружляє містом і неодно-разово пересідає. Зазвичай, щоб до-їхати до визначеного, незмінногомісця роботи чи навчання, вистачитьпридбати дешевший квиток на двівибрані лінії за 60 zł. Лінії вибира-ються під час купівлі абонементу ізовсім не обмежуються до конкрет-них номерів – користуватись можнатеж іншими, якщо вони їздять за тимсамим маршрутом.

Діти до 4-х років можуть користу-ватись міським транспортом безкош-товно. Єдине, що необхідно мати присобі у випадку перевірки, це документщо підтверджує вік дитини, наприк-лад паспорт. Те саме правило сто-сується осіб, старших 70-ти років.

Діти, старші 4-х років можуть ку-пувати квитки з 50% знижкою, маю-чи при собі посвідчення школяра.На таких самих умовах функціону-ють знижки для студентів, аспіран-тів університетів, пенсіонерів та лю-дей з інвалідністю. Важливо пам’ята-ти, що зменшена вартість квитка дієвиключно за наявності відповідно-го документа. s

ПЕРЕКЛАВ: ІЛЛЯ ТАНДУР

WR1

Середа, 18 жовтня 2017ПРИВІТ WROCŁAW7

TOM

ASZ

SZAM

BELA

N /

AGEN

CJA

GAZE

TA

s вул. Grabiszyńska 9, вхідвід вул. Piłsudskiego (на вул.Legionów) (пон – пт.: від 8до 18), номер тел.: 71 34112 00s вул. Prusa 75-79, Бюро об-слуговування пасажирів[Biuro Obsługi Pasażera MPKWrocław] (пон-чт.: від 8 до18, пт. від 8 до 16)s вул. Trzebnicka 31 – пунктприйому оплати в мережіVIA (пн-пт: від 7 до 15)s вул. Joannitów 13 – в касі,на автобусному вокзалі(PKS). Працює щоденно (на-віть в суботу й неділю) від 6до 22s вул. Sienkiewicza, на ро-зі вул. Piastowskiej – кіоск,пункт Lotto (пн-сб. від 10до 18)

ТУТ МОЖНАЗАМОВИТИURBANCARD

33704579

Р Е К Л А М А

Виступи найвідомішихпольських рок-гуртів,концерти музики зкомп'ютерних ігор, семінаридля жінок, які хочутьпрацювати в ІТ-індустрії, – целише мала частина заходів,на які варто потрапитинайближчим часом.

ФІЛАРМОНІЯ ДЛЯМОЛОДІСереда та четвер (18 та 19 жовтня) о 9 та11:30, Narodowe Forum Muzyki, pl. WolnościКонцерт проводить Хосе Торрес, ві-домий кубинський музикант, який сла-виться захоплюючими історіями прокультуру своєї країни.

ДІВЧАТА В ІТ Середа (18 жовтня), 19, Monterail, вул.Oławska 27-29, вхід вільний.Серія зустрічей для жінок, яка пока-зує, як виглядає творча кухня в тех-нологічній компанії та допомагає вамприймати правильне рішення про май-бутню професію. Немає попередніх за-писів, але кількість місць обмежена(близько 150).

ME, MYSELF AND IП'ятниця (20 жовтня), 20:00, NarodoweForum Muzyki, pl. WolnościЦінаквитків 30-70 злотих.Гурт виконає вибрані твори Шопена,а також власні варіації на їхню тему,лише за допомогою власних голосів.

WROCloveUKRAINAП'ятниця – неділя (27 – 29 жовтня)I частина Фестивалю творчої спів-праці – унікальної платформи дляпрезентації творів, які були спільностворені митцями з Польщі та Ук-раїни.

На всі події безкоштовний вхід напідставі запрошень, які чекають на васу клубі Firlej або у CUKR (фонд “Ук-раїна”).ПРОГРАМА:П'ятниця, 19.00Клуб Firlej, вул. Grabiszyńska 56Юрій Андрухович (UA) & Карбідо (PL)„Літографії” – концерт та прем'єраальбомуСубота, 13.00CUKR & фонд Україна, вул. Руська 46А38,6% Вернісаж / презентація Лії До-стлєва та Андрія Достлєва (Донецьк)„Зализуючи воєнні рани"s „WCHIDnaWSCHID” / ВХІДнаС-ХІД – презентація художньої та гро-мадської діяльності київського агент-ства „АртПоле” на сході України тав Криму.

s Дискусійна панель „Чи можна тво-рити культуру в часи загрози” Учас-ники: Сергій Жадан, Юрій Андрухо-вич, Оля Михайлюк (Арт-Поле), Ліята Андрій Достлєви.

Клуб Firlej19.00 – Оля Михайлюк та Сергій Жа-дан „РоздІловІ” – польська прем'єраНеділя, 19.00Клуб FirlejАртПоле і Юрій Андрухович „Аль-берт, або найвища форма страти” –прем'єра у Вроцлаві

Юрій Горбачевський – голос, МаркТокар – контрабас, Анатолій Білов –

графік, VJ-Group Cube – відеоарт, Вік-тор Новіальовов – звук

СИМФОНІЯ ГЕРОЇВП'ятниця, 27 жовтня. 19.00, NarodoweForum Muzyki, pl. Wolności, квитки від99 до 239 злотихСвітова прем'єра надзвичайної музи-ки Пола Ентоні Ромеро, створена дляпопулярної серії стратегічних ігор „Ге-рої Меча та Магії".

БЛЮЗПонеділок, 30 жовтня, 20.00, StaryKlasztor, вул. Jana EwangelistyPurkyniego 1Старий Кляштор та фестиваль EthnoJazz Festival традиційно запрошуютьна “музичні задушки” (з нагоди ДняВсіх Померлих). У готичній кімнатіпрозвучать позачасові твори майстрівблюзу. Ціна на китки: сидячі місця 40злотих – передпродаж, 50 злотих – вдень концерту. Стоячі місця 25 злотих– передпродаж, 30 злотих – в день кон-церту.

PAT METHENY П'ятниця (3 листопада), 20.00,Narodowe Forum Muzyki, pl. Wolności,квитки від 99 до 299 злотихПід час концерту „Вечір з Патом Ме-тені", митець представить твори з ці-лого свого музичного доробку.

KULTП'ятниця (3 листопада), 20.00, A2 –Centrum Koncertowe, вул. Góralska 5,квитки від 70 злотихПротягом 30 років гурт, заснованийКазиком Сташевським і Пітером Уіе-теском, не втрачає своєї популяр-ності. Наступні покоління слухачівцінують Культ за провокаційні, бун-тівні пісні, своєрідний звук і юнаць-ку зухвалість.

PERFECT I TSAСубота, 11 листопада, 17.00, HalaStulecia, вул. Wystawowa 1Концерт, присвячений річниці не-залежності Польщі. Заграють двілегенди польського року, які об’єд-нують фанатів кількох поколінь.Квитки: місця на трибунах 60 зло-тих – передпродаж, 70 злотих вдень концерту, стоячі місця 45 зло-тих- передпродаж, 50 zł в день кон-церту, студенти 30 злотих – пе-редпродаж, 35 злотих в день кон-церту.

ВРОЦЛАВСЬКИЙ ХІП-ХОП ФЕСТИВАЛЬП'ятниця (17 листопада) 17.30,Centennial Hall, вул. Wystawowa 1,квитки 75-100 злотихПодія за участі провідних польськиххіп-хоперів. Виконавці: KęKę Radom,Quebonafide, Paluch Oficjalnie, Marcin„Kali” Gutkowski, Solar & Białas, Re-To, DJ Soina.

ONE LOVE SOUND FEST 2017Субота (18 листопада), 16, CentennialHall, квитки 90-120 злотихПід час останнього туру фестивалюв „Hali Stulecia” прийшло майже 10тисяч людей. Цього року запрошенобагатьох зарубіжних виконавців.Митці представлять найновіші, най-більш амбітні та захопливі проектиз усього світу.

COMAСубота (18 листопада), 20, A2 –Centrum Koncertowe, ul. Góralska 5Coma відома любителям музики восновному з енергійних та вра-жаючих концертів, що поєднують всобі елементи поезії, музики, теат-ру і кіно. s

ЦІКАВІ ПОДІЇ У ВРОЦЛАВІ

JARO

SŁAW

KUB

ALSK

I / A

GEN

CJA

GAZE

TA

– Знайомі говорили мені,що приїхавши доВроцлава, я там залишусь.І їхні прогнозипідтвердились – говоритьІгор Кошак, який разомз дружиною – Марією, працюєу вроцлавському відділікомпанії Nokia.

Подружжя Ігоря та Марії Кошак, вжетри роки мешкає у Вроцлаві. Вони пра-цюють в компанії Nokia, насолод-жуючись життям в столиці НижньоїСілезії. Вони приїхали з трьома діть-ми. Наймолодше чадо мала один мі-сяць. Чому вони обрали саме Вроцлав?Косів, з якого вони приїхали, це ту-ристичне місто в Івано-Франківськійобласті в західній Україні.

– Ми працювали у фірмі, що зай-малась створенням інформаційних ме-реж. Співпрацювали з операторамителекомунікаційних послуг. В певниймомент, перспектива розвитку себе ви-черпала, тому ми прийняли рішенняпро переїзд. Але, якщо вже рухатисьдалі, то чому б не випробувати свої

вміння за межами країни – розповідаєподружжя.

Так вони й опинились в Польщі.Раніше, вони бували тут проїздом,здебільшого, по дорозі на відпочи-нок в Альпах, де вони люблять ката-тись на лижах взимку. З цієї точкизору, Вроцлав їм дуже імпонує, ос-кільки звідси набагато ближче до Ав-стрії, а необхідність стояти на кор-доні взагалі відсутня. З цією пробле-мою, тим не менш, вони досі стика-ються – під час поїздок в Україну, во-ни ніколи не знають скільки часу до-ведеться спалити на кордоні, Іноді,це займає кілька годин.

ЛЮБОВ З ПЕРШОГОПОГЛЯДУІгор Кошак приїхав до Польщі в трав-ні 2014-го, на розвідку.

– Я побував в кількох містах.Знайомі, у яких я зупинився у Варша-ві, раніше навчались у Вроцлаві. Вонисказали мені, що відвідавши Вроцлав,я не захочу звідти їхати. І їхні про-гнози підтвердились. Вже на в’їзді, міс-то заворожило мене, а після того, якя побачив центр, одразу вирішив тутлишитись, – розповідає Ігор.

Кілька місяців опісля, вони пере-їхали до Польщі всією родиною. Ігорпочав шукати роботу вже на місці ізнайшов її без особливих перешкод –його взяли на посаду lab-адміністра-тора інформаційних систем в компа-нії Nokia. Дружина приєдналась донього через два роки, оскільки до цьо-

го займалась вихованням наймолод-шої дитини. Нині, Марія працює тійсамій фірмі тестером ІТ.

Після приїзду до Вроцлава, першимвикликом було вивчення мови.

– Ігор знав основи, бо його бабця– полька. Мені треба було вчитись відпочатку, але це було неважко, оскіль-ки польська, хоч би з точки зору гра-матики, дуже подібна до української.Наші діти теж опанували мову доситьшвидко, – розповідає Марія, – нам несправило труднощів записати їх до ди-тячого садочка чи школи. На початку,щоправда, в них було дві додатковихгодини з польської та математики, алезараз вони вчаться в таких самих умо-вах, як інші учні.

„Державна мова” в Нокії – англій-ська, що обумовлено специфікою га-лузі ІТ. З огляду на це, від працівни-ків не вимагається знання польськоїмови на високому рівні, хоча в по-дружжя Кошаків сьогодні з такою ви-могою проблем не виникло б. Вроц-лавські відділи Нокії нараховують

3600 осіб з 36 країн. Близько 10 від-сотків з них – українці.

– Кожен повинен знати англійську,але буває, що я розмовляю з праців-никами в фірмі українською. В нас буводин проект, в якому брали участь триукраїнки, – відповідає Марія.

Вдома вони говорять виключно ук-раїнською, але коли до них в гості при-ходять поляки, діти, якщо до них хтосьзвертається, відповідають автоматич-но – українською, або польською. Вних з цим немає ніяких проблем.

РОБОТА ЧЕКАЄ НАУКРАЇНЦІВПісля трьох років, Вроцлав подоба-ється їм незмінно, як на початку. ІгорКошак, зазвичай, їздить на роботу намашині, але високо цінить міськийтранспорт, який, на його думку, ви-різняється своєю зручністю. Важче зорганами управління. В перший час,після приїзду, формальні питання з до-кументами вдалось вирішити дужешвидко. Зараз, це триває значно до-

вше, з огляду на кількість іноземців, втому числі – українців.

– Натомість, отримати роботу гро-мадянам України зараз легше. Коли ясюди приїхав, то зустрівся зовсім не зворожістю стосовно моєї національ-ності, а з відсутністю пропозицій наринку праці. Зараз, цих пропозиційбільше, не тільки для менш кваліфіко-ваних працівників, а й загалом – під-креслює Ігор Кошак.

Марія вважає, що це результат вті-лення програми “Родина 500 плюс”(пол. „Rodzina 500 plus”)

– Мене дивує, що жінки не хочутьпрацювати. Крім того, я помітила, щобагато хто звільняється з роботи, абопросто не бажає її виконувати. Міжтим, більшість українців, яких я знаю,не тільки знаходить роботу без зайвихтруднощів, але, перед усім, хоче пра-цювати, – говорить вона. s

УКРАЇНЦІ В ІТ

MARCIN HOŁUBOWICZ

MAGDA NOGAJ

WR1

Середа, 18 жовтня 2017ПРИВІТ WROCŁAW10

KORN

ELIA

GŁO

WAC

KA-W

OLF

/ AGE

NCJ

A GA

ZETA

Ігор та МаріяКошакпрацюютьв компаніїNokia

Grzegorz Markowski з гурту Perfect

ПАРТНЕР АКЦІЇ

WR1

Середа, 18 жовтня 2017ПРИВІТ WROCŁAW11 РЕКЛАМА

33707477

WR1

Середа, 18 жовтня 2017ПРИВІТ WROCŁAW12

Процеси по спрощеннюлегалізації повиннівідбуватися паралельно:як з боку мігрантів, такі з боку законодавства – говорить Артем Зозуля,голова правління фондуУкраїна і директорПочесного КонсульстваУкраїни у Вроцлаві.

ІЛЛЯ ТАНДУР: Протягом Останніхтрьох років спостерігається знач-на хвиля міграції з України до По-льщі. Чи ти помітив, у зв’язку зцим, збільшення ускладнень,пов’язаних з легалізацією пере-бування?Артем Зозуля: Звичайно, проблемиє. У порівнянні з 2013 роком, заван-таженість як консульських установ,так і Воєводських Управлінь в Польщівиросла в рази.З чим, на твою думку, це пов’яза-но?Я вважаю, що причин кілька. Передусім: непристосованість міграційно-го законодавства до сучасної ситуа-ції. В роки, коли це законодавствостворювалось, кількість іноземців увсій Польщі не перевищувала 100 000чоловік, а сьогодні число лишень ук-раїнців, що проживають та працюютьу Вроцлаві та Нижньосілезькому Воє-водстві сягає, якщо не перевищує ці-єї позначки. Крім того, кількість пра-цівників та час роботи відповіднихустанов цього не передбачали, не ка-жучи про проблеми комунікативно-го характеру.Тоді зустрічне питання: що з цимможна зробити?Значна кількість проблем пов’яза-них з документами у Польщі вини-кає зокрема через незнання законо-давчих вимог. Мігрантам не виста-чає більш детальної інформації. Дляцього ми створили ІнфоЦУКР, в яко-му, крім іншого, діють безкоштовніконсультації з юристами та спеціа-лістами в галузі легалізації. До тогож, за останній час було видано чи-мало довідників (паперових та елек-тронних), які в доступному форма-ті пояснюють правові основи фун-кціонування в Польщі.Тобто почати треба, так би мови-ти, з себе?Не тільки. На мою думку, процесипо спрощенню легалізації повиннівідбуватися паралельно: як з бокукоректного інформування мігрантів,так і з боку введення змін до зако-нодавства Польщі. Перший пакет та-ких змін буде впроваджено вже напочатку 2018 року. Крім того, післянаших зустрічей з Директором від-ділу до справ громадян та іноземціві Воєводою, з’явився чіткий планреорганізації процесу обслугову-вання іноземців.Які саме зміни ви обговорювали?В першу чергу: Нижньосілезьке Воє-водське Управління (далі НВУ), запла-

нувало введення нової системи записуна подачу документів та перевірки ста-ну справи в режимі онлайн. Також, на2018 рік планується збільшення кіль-кості пунктів обслуговування, в якихприймаються документи. Це основнінововведення. Є ще дрібні, побічні про-блеми, які НВУ вирішує поступово,консультуючись з нами. Але, як і в ви-падку зі зміною законодавства, навпровадження змін потрібен час і сут-тєві результати тієї роботи, яка про-водиться зараз, ми побачимо найрані-ше в другій половині 2018 року.А з якими питаннями в аспектілегалізації люди звертаються в

Консульство чи ІнфоЦУКР? Спро-буй виділити основні.По-перше, Українське Консульство– це не компетентний орган в спра-вах легалізації в Польщі. Там миконсультуємо виключно на рахунокдокументів, які видаються Україною.Відповідей на питання з легалізації,слід шукати виключно в ІнфоЦУК-Рі або інформаційних центрах по-дібної спеціалізації, себто в Інфо-лінку, або інфопунктах НВУ та йо-го делегатурах.

Серед основних проблем, першза все, варто згадати про складнос-ті при подачі документів, простіше

кажучи: реєстрація внеску у Вроц-лаві характеризується дуже велики-ми чергами.А є якісь шляхи спрощення цієїреєстрації?Є інші, доступніші способи податидокументи. Це можна зробити в де-легатурах, які знаходяться в Легніці(Legnica), Єленій Ґурі (Jelenia Góra) іВалбжиху (Wałbrzych). Там черги мен-ші. Крім того, завжди можна висла-ти документи поштою на адресу НВУу Вроцлаві, найкраще пріоритетнимлистом, з підтвердженням висилки.Це не пришвидшить процесу отри-мання карти, але допоможе в кри-тичних ситуаціях, коли треба зареєс-труватись вчасно, щоб уникнути не-легального перебування.Кому простіше отримати доку-менти – студентам чи працівни-кам?Всюди є свої нюанси. Великий впливна швидкість розгляду справи має вір-но заповнений внесок та повний ком-плект необхідних документів. Доситьчасто справи затримуються через від-сутність документів загальноприйня-того зразка, або хибно вказану ін-формацію.Чи помилки також мають місце увипадку, коли документами зай-маються роботодавці?Так, одна з найбільш розповсюдженихпомилок, це підписання документу від

роботодавця (załącznik nr 1) особами,які не мають до цього повноважень.Тобто те, що нашими документа-ми займається роботодавець, негарантує, що все буде згідно з нор-мами?Завжди краще так би мовити „втру-чатись особисто”, щоб знати акту-альний стан своєї справи, навіть як-що вам говорять що цим займаєтьсявідділ кадрів чи кваліфіковані спе-ціалісти. Довіреність не знімає з іно-земця відповідальності за дотриман-ня термінів подачі чи правильності за-повнення документів. Не раз бувало,в тому числі з працівниками великихкорпорацій, що через недбалість від-ділу кадрів іноземець отримував при-мусову депортацію. А що ти порадиш іноземцям, яківирішили розпочати в Польщівласну діяльність?Перед усім – досконало вивчити ви-моги, які ставляться до підприємців уПольщі, незалежно від виду та на-прямку діяльності. По-перше: длякожного підприємця є ряд нормати-вів, щодо власного бізнесу. Почи-наючи від реєстрації діяльності в Су-ді, попри отримання ліцензій та до-зволів, вчасну звітність та сплату всіхможливих податків та відрахувань,закінчуючи прийняттям на роботупрацівників і пов’язані з цим вимогидо роботодавців. Фахівці, на зразокюристів, фінансистів чи бухгалтерівне завжди володіють повним обсягомінформації щодо всіх видів діяльнос-ті, тим більше у випадку працевлаш-тування іноземців.

По-друге: в Польщі діють різно-манітні проекти та програми під-тримки малого та середнього бізнесу,що дозволяють отримати безкоштов-ні послуги, або навіть стартові коштина відкриття власної справи.З якими труднощами найчастішестикаються студенти?В першу чергу: з необхідністю гаран-тувати, що в них є фінанси на прожи-вання. Здійснити це можна трьома до-кументами, на вибір:

– довідка від батьків про фінансо-ве забезпечення

– довідка з польського банку пронаявність близько 10 000 злотих наперсональному рахунку

– трудовий договір (студенти настаціонарі не потребують дозволу нароботу)

Крім того, часто виникають про-блеми зі страхуванням та довідкоюпро навчання з ВУЗу. Важливопам’ятати що страховий поліс пови-нен покривати весь термін навчання(мінімум 1 рік), а довідка з навчаль-ного закладу мусить інформувати пропочаток та плановане закінчення на-вчання (видана не на 1 семестр, а якмінімум на рік).Підбиваючи підсумки нашої роз-мови: що далі?Далі багато роботи над покращеннямспівпраці та налагодженням основ-них процесів легалізації. НВУ вже по-чало над цим працювати, інформа-ційні пункти вже діють, але це недасть відповідного результату, якщоми, мігранти, зі свого боку не приєд-наємось, з розумінням складності цьо-го процесу та відповідальності заспільне майбутнє. s

ВІВ РОЗМОВУ: ІЛЛЯ ТАНДУР

НА ВПРОВАДЖЕННЯЗМІН ПОТРІБЕН ЧАС

Артем Зозуля:На 2018 рікплануєтьсязбільшеннякількості пунктівобслуговування,в якихприймаютьсядокументиіноземців

WO

JCIE

CH N

EKAN

DA T

REPK

A / A

GEN

CJA

GAZE

TA

БЕЗКОШТОВНАКОНСУЛЬТАЦІЯs ІнфоЦУКР / InfoCUKR | вул.Ruska 46A, 2 поверх, кімната202 тел.: 571 330 203s Інфолінк / Infolink | pl. Do-minikański 6 тел. 71 77 24 950 sНижньосілезьке ВоєводьськеУправління та його делегатури/ Dolnośląski Urząd Wojewódzki+ delegatury:s plac Powstańców Warszawy 1,50-153 Wrocław | 71 340 60 00 s Fryderyka Skarbka 3, 59-200Legnica | 76 856 02 03s Juliusza Słowackiego 23A 58-300 Wałbrzych | 74 847 41 01s Piłsudskiego 12, 58-500 Jele-nia Góra | 75 764 77 11.

ДОПОМОГАs Fundacja Ukraina, Ruska 46a,571 330 203s Konsulat Honorowy Ukrainywe Wrocławiu, Jedności Naro-dowej 89, 71 788 44 50s SKL Consulting Wroclaw,H. Kołłątaja 24 lok. P-3.3A, 786983 017s Kancelaria Prawa Cud-zoziemców Maciej Stasierski,Wierzbowa 15/94, 883 933 443

s Szwaj car skie Cen trum Edu -ka cji (поліцеальна школа),Plac Sol ny 16/lok. 102, 721 777240s Polonus (мовна школа),Jarnołtowska 5, 50-001, 713 774535s Centrum językowy „Litera”(мовна школа), ul. Piłsudskiego74 lok 307, 883 773 773

ІНФОРМАЦІЯs Cerkiew Grzeckokatolicka, pl.Biskupa Nankiera 15s Cerkiew Prawosławna św.Cyryla i Metodego, Świętej Jad-wigi 15s Cerkiew Prawosławna pw. Nar-odzenia NMP we Wrocławiu,Świętego Mikołaja 40s KRES, Ofiar Oświęcimskich19, 884 151 045s Family Cafe, Krzycka 83c/1c,530 250 405s Esperesso Bar, Św. Antoniego,27/29, 737 794 980s Gniazdo, Świdnicka 36, 790363 686s Kozacka Сhatka, Wejherowska19a, Energetyczna 14/1b, 664 001 059s Hortyca, Więzienna 18, 713187 566

КОРИСНІ АДРЕСИ

РОЗМОВА ЗАРТЕМОМ ЗОЗУЛЕЮ

аша, незважаючи напереконливе “всьобуде в парядє”, про-довжує вперто хни-кати, зрідка перери-

ваючись, щоб затягнутись слімомПрими Люкс, яку вона, скоріш завсе, привезла сюди контрабандою.А може, все ж, не контрабандою? –думається мені, – може вона цілкомлегально провезла через кордон до-зволених 40 штук улюблених цига-рок саме на такі стресогенні ви-падки? Події розгортаються в од-ному зі спальних районів Вроцла-ва, але в уяві вже вимальовуєтьсядо болі життєвий сценарій, напи-саний в форматі програм з розря-ду “Без Табу” “Стосується кожно-го” чи “Теорія зради”. Інцидент невтрачає динамічності, але пара зни-кає за поворотом, і я вже ніколи недізнаюсь що саме Саша Маші обі-цяв, якщо обіцяв взагалі. Мене,зрештою, зацікавила навіть не свар-ка (хоча грубуватий суржик в при-страсній розмові закоханих [вженезакоханих?] надавав їй відповід-ного колориту), а рожева пачкаПрими. Легендарна радянська мар-ка, яка тримається на ринку вжебільше 50 років і на сьогоднішнійдень вважається найбільшим укра-їнським виробником цигарок. Про-позиція породжує попит: кнайпи,ляльки-мотанки, горілка та виши-ванки, навіть кетчуп вже емігрувавдо Вроцлава і публічно налагоджує

польсько-українську дружбу, а При-ми нема. Може в якомусь підваль-ному папіросному самвидаві є, алеофіційно – нічичирк. Ну звідки вМаші ця рожева Прима? Словом,питання заділо мене за живе і не даєспокою. Але хай воно собі тут про-сто побуде, в тлі – імпортувати уВроцлав рідну марку – такий-отперспективний бізнес-проект намайбутнє. Ціна, з урахуванням мит-ного податку, обов’язково зростедо ірраціональних розмірів, але жлюди звикають до цигарок зовсімне тому, що це раціонально. Крімтого… – продовжую я свій внут-рішній діалог, відклавши плани під-няти солідний капітал на чужомуздоров’ї на потім – Маша якось ви-крутиться. Він що, один такий? Необіцяв, то й не обіцяв, за те Вроц-лав… Вроцлав Маші щось, та обі-цяв. Не особисто, звичайно ж...Ащо якби, скажімо, такий собі гномДоброзичко персонально вітав кож-ного гостя, а потім, картинно змах-нувши рукою ставив би підпис нацирографі емігранта?

Силою даною мені органамидерж. адміністрації, офіційно, іме-нем найлюб’язнішого міста По-льщі, Вроцлава, урочисто вітаювас і обіцяю: у хворобі і здо-ров’ї...Ну може не до смерті, але,так би мовити, гарантую до поридо часу ці всі європейські стандар-ти і дотації на багатостороннійрозвиток людських ресурсів. Осо-бисту гідність обіцяю, роботу, на-вчання, культуру, парки, розваги,зоопарк вдень, вночі – фонтан, Рац-лавицьку Панораму обіцяю, і Фред-ру – коротше кажучи, почувайтесебе, як вдома. Тільки от ця всяплутанина з візами, дозволами нароботу, ця кошмарна легалізаціяперебування – тут я вам не допо-

можу. В сенсі, я б дуже хотів, алене моє це, хай гномка Факсимількарозбирається, вона грамотна.

І тут все котиться шкереберть.Знайомий недавно розповідав, якйому довелось протягом одногодня навідатись до Страховoї ком-панії, до відділення Компанії Со-ціального страхування, до Подат-кової і до Транспортного Депар-таменту Міської Адміністрації. В

кожній з цих установ він провів небільше 15 хвилин, і в кожній з нихвирішив поставлену задачу. Тепербідолага боїться, що рано чи пізнокармічний борг доведеться повер-нути. Але він може спати спокійно,бо карма бюрократії вже знайшласпосіб на відновлення балансу. Їїборги (з врахуванням лихварськихвідсотків) сплачуються в нестерпно

довгих коридорах Нижньосілезь-кого Воєводського Управління, асаме відділу для іноземців. Тут часпливе інакше. В малорухливій чер-зі при бажанні можна і з майбут-нім чоловіком познайомитись, як-що в когось взагалі знайдеться на-стрій для побудови відносин в та-ких обставинах. Може Саша саметут не обіцяв Маші “нічого тако-го”? Чому всі ці іноземці тут стов-бичать, замість того, щоб зареєс-труватись на конкретну годину якнормальні, цивілізовані люди і ви-рішити всі питання за 15 хвилин?Адже на веб-сторінці вищезгаданоїустанови (НВУ) навіть є окрема за-кладка під назвою “Резерваціязручного терміну візиту”. Вона вмі-щає три окремих оголошення. З 16травня 2016: Шановні відвідувачі,зважаючи на велике число клієнтів,всі, хто бажає зустрітись з керів-ником відділення в справах інших,ніж вищезазначені, але таких, щостосуються легалізацїі перебуван-ня або дозволів на виконання пра-ці, повинні обов’язково зареєстру-ватися на нашому сайті. В черго-вому оголошенні, з липня 2017-го,інформують про скасування попе-редньої версії реєстрації: Від 24липня 2017 р. можливість резерва-ції візиту з метою подачі внескупро легалізацію перебування іно-земця на сторінці www.duw.pl за-блоковано. (в онлайні вже не вий-де, тому реєструйся, любий іно-земцю, по телефону, від 11.00 до14.00 в понеділок, вівторок, четвері п’ятницю, але не в середу, якщоти не знав, бо середа = наша ма-ленька п’ятничка і ми дзвінків неприймаємо. Урядовець – теж лю-дина і заслужив на п’ятничку).Агов, агов! Вже 4-го серпня ц.р.рамки телефонного віконця у світ

стискаються, господар працює ли-ше 1,5 години (від 12.00 до 13.30)протягом трьох, а не чотирьох днів(робоча п’ятничка перед вихідни-ми з попереднього оголошення та-кож здалась мені підозрілою і тер-піти її в майбутньому, схоже, ніх-то й не збирався). Мабуть кількістьохочих в черзі до керівника суттє-во зменшилась, а навіщо комусь, втакому випадку, даремно проти-рати штани з глухим телефоном вруках, та ще й в п’ятницю?! Зайня-то? Та не може такого бути… Ти жякось домовився на прийом, то якможе не виходити, якщо вийшло?Прийшов з простроченим доку-ментом? Ой, я тебе прошу! Ти самв усьому винен – чого було зволі-кати з реєстрацією?! А незламні“правила реалізації візиту в керів-ника” ти собі присвоїв, що таквпевнено лізеш в калашний ряд?:

Пункт. 2. З метою здійсненняобумовленого візиту, необхідно при-бути до кабінету 0157 (…) при-наймні на 15 хвилин раніше від ви-браного часу зустрічі (…).

Пункт. 4. Час резервації зазначе-но умовно. Обслуговування може по-чатись з незначним запізненням (…).

Пункт 5. Запізнення на обу-мовлений час (беручи під увагу 2-гий пункт даної інструкції) при-зведе до автоматичного анулю-вання резервації.

Підведемо підсумки: прийти не-обхідно принаймні за 15 хвилин доумовно визначеного часу, бо якщоти запізнишся на прийом, час яко-го може змінитись в будь-який мо-мент, твою резервацію анулюють, аможе й взагалі – покарають якимосьдовготривалим урядовим баном. Нущо ж, Машенько, Сашко: ласкавопросимо до Вроцлава! На початкулегко не буде. Така карма. s

ПРО РОЛЬ КАРМІЧНОГО ОБІГУ В ПРОЦЕСІЛЕГАЛІЗАЦІЇ ПЕРЕБУВАННЯ ІНОЗЕМЦЯ

– НУ НЕ РЮМСАЙ, МАШЕНЬКА. ТИ МЕНЕ НЕ ТАК ПО́НЯЛА. Я ТОБІ ОДНІЙ НІЧО НЕ ОБІЩАВ. НУ ШО ТИ, МАШ, МАШЕНЬКА, ПЕРЕСТАНЬ ВСЬО БУДЕ В ПАРЯДЄ.

ОЛЬГА ХРЕБОР

WR1

Середа, 18 жовтня 2017ПРИВІТ WROCŁAW13

М

IMAGINARIUMвул. Piłsudskiego 54-56Перший центр віртуальної реальнос-ті у Вроцлаві. Кожен зможе здійснититут свої дитячі мрії про польоти, те-лепортації, космічні подорожі або жзанурення в глибини океану.

Квитки 35 або 60 злотих. Першиймістить в собі тридцятихвилинний по-каз, другий – триває годину.

ПАРК БАТУТІВ (ПОЛ.PARK TRAMPOLIN)вул. Otmuchowska 15Парк батутів JumpWorld, розділенийна декілька зон, які відрізняються засвоїми характеристиками. Всі зони пе-ребувають під наглядом висококвалі-фікованого персоналу. Година в пар-ку коштує 33 злотих.

HYDROPOLISвул. Na Grobli 19-21Центр знань про воду – це надзвичай-но цікаве місце, феноменальне відоб-раження води, без якої на Землі не бу-ло б життя.

Унікальний центр поєднує освітніцінності з сучасною виставковою фор-мою. Він демонструє процеси, в яких

бере участь вода: від функцій люд-ського організму до океанічних течій,які формують клімат на планеті. Муль-тимедійна історія про воду – багата ірізноманітна. І, незважаючи на вели-чезну кількість представленої інфор-мації, вам не заскучаєте ні на мить.

Квитки можна придбати на веб-сторінці Hydropolis.pl, кожні 30 хви-лин, а вхід на виставку обмежено, зогляду на місткість об’єкту. Кожен

квиток продається на конкретну го-дину, яка відповідає часу запуску про-екції в залі «Планета Води» – з неї по-чинається огляд.

AFRYKARIUMвул. Wróblewskiego 1-5Об'єкт знаходиться у вроцлавськомузоопарку. Це єдиний океанаріум, при-свячений виключно фауні Африки. Всередньому, нараховується близько2,5 тис. відвідувачів щодня. У спеці-альному будинку, що нагадує за фор-мою Ковчег Ноя, та в його околицяхбуло створено майже природні умо-ви: від пляжів Червоного моря доджунглів Конго. Тут ви зустрінете без-ліч незвичайних тварин, таких як че-репахи, барвисті риби, манати, гіпо-потами, акули, пінгвіни, крокодили табагато інших.

В Африкаріумі, крім іншого, зро-били будинок для мурах-фермерів(пол. formikarium). При температуріблизько 23 градусів за Цельсієм і во-логості, що досягає 95 відсотків, по-чало працювати близько 100 особин.Колонія активно примножується, а назрізаному та змеленому листі вирощуєгриби. Мурахи живуть у гнізді. У ме-

жах цієї родини може співіснувати по-над 12 тисяч особин.

Квитки коштують 35-45 злотих.

KOLEJKOWOВокзал Свєбодзкі (пол. DworzecŚwiebodzki), площа ОрлентЛьвовських 20В (пол. Orląt Lwowskich20B), квитки в ціні 19, 15 злотих.Найбільша залізнична модель у По-льщі. Вона представляє світ в мініа-тюрі – сотні будівель, тисячі людейта тварин, величезний рухомий по-тяг, гори, річки, озера, денні та ніч-ні явища. Творці змайстрували ве-личезну модель Нижньої Сілезії, уякій вирує життя. Вони доклали всіхзусиль, щоб яскраво зобразити жит-тя мініатюрних жителів Колейково,показуючи їх у різних повсякденнихситуаціях. У Колейково ми побачи-мо побут в селі, ескортуючи туристівпід час гірських експедицій, візьме-мо участь в акції порятунку, пере-творимося в лісників, лижників, куп-ців, будівельників, клоунів або від-почиваючих.

Колейково розташовано на одномуз найстаріших вокзалів Вроцлава. s

MAGDA NOGAJ

РОЗВАГИ ДЛЯ ДІТЕЙ

MAT

ERIA

ŁY P

RASO

WE

ЛЯЛЬКИ-МОТАНКИ,ГОРІЛКА ТАВИШИВАНКИ,НАВІТЬКЕТЧУП ВЖЕЕМІГРУВАВ ДО ВРОЦЛАВАІ НАЛАГОДЖУЄПОЛЬСЬКО--УКРАЇНСЬКУДРУЖБУ

Африкаріум – ценайпопулярнішерозважальнемісце у Польщі

В Україні раніше панувавстереотип, ніби приватнийуніверситет нічогоспільного з навчальнимзакладом не має. Зараз цезмінюється. Томуприїжджає все більшеохочих – говоритьХристина Андруневчин.

MAGDA NOGAJ: Ти приїхала зіЛьвова до Вроцлава у 2013 році.Вчишся у Нижньосілезькій ВищійШколі й допомагаєш іншим укра-їнцям розпочати навчання у цьо-му закладі. Які факультети вони,зазвичай, обирають?ХРИСТИНА АНДРУНЕВЧИН: – Цезалежить від ринку праці, а він до-сить динамічний. Сьогодні найбіль-ший ажіотаж викликають технічнінапрямки, наприклад інформатика,але останнім часом, багато хто по-дається на “креативні медіа”. Так са-мо, користується популярністю жур-налістика і психологія, на якій на-вчаюсь і я.

Я приїхала до Вроцлава, бо в ме-не є польське коріння. Місто сподо-балось мені з розповідей. Я по-знайомилась з ним ближче під часднів польської культури у Львові.Крім того, наші міста співпрацюютьміж собою.

Навчання в Державному Виші да-ється іноземцям непросто. В приват-ній Нижньосілезькій Вищій Школі про-блем з формальними питаннями булонабагато менше і мені вдалось вирі-шити їх за два місяці.У твоєму університеті навчаєть-ся багато українців?– Вдвічі більше, ніж в минулому ро-ці. В Україні раніше панував стерео-тип, ніби приватний університет ні-чого спільного з навчальним закла-дом не має. Зараз це змінюється. То-му приїжджає все більше охочих. Вцьому семестрі у нас вчиться близь-ко 100 українців, себто 10 відсотківвсіх студентів.Що тебе здивувало на навчанні уВроцлаві?– Я не знала польської. Мій дідусь бувполяком, але помер, коли я була щемалою. Відтоді ми вдома польськоювзагалі не розмовляли. Я почала від-відувати мовні курси ще у Львові, алетам я навчилась лише основам. В уні-верситеті, натомість, потрібно бага-то читати, готуватись до занять. Як-би не ця необхідність, я б, мабуть,вчила мову набагато довше. Я знала,що для того, аби залишитись в уні-верситеті, мені треба якнайшвидшепочати говорити польською. В менена це пішло три місяці. Я боялась, щомене відрахують, тому перший іспитсклала на відмінно, як одна з най-кращих студенток.

Я не очікувала, що доведеться такінтенсивно вчитись. Система оці-нювання здивувала мене не менше,адже в Україні, в середніх школах,вона 12-ти бальна. Заняття прово-дяться в менших групах. В Польщі

до студентів ставляться більш інди-відуально.Ти працюєш координатором усправах іноземців у Нижньосі-лезькій Вищій Школі. З якимитруднощами до тебе найчастішезвертаються студенти з України?– В нас реєстрація для вступу відбу-вається онлайн. Абітурієнти від-правляють нам копії документів велектронному вигляді. Щоправда, їхнеобхідно нострифікувати й пере-класти, а це займає багато часу.Пройшовши цей етап, майбутні сту-денти приїжджають сюди на підго-товчий курс і тут починаються чер-гові проблеми – з житлом, задатками

та фінансовими обрахунками. Опіс-ля, виникають труднощі пов’язані зкартою побуту. Треба заповнити кіль-ка сторінок внеску, описаного склад-ною законодавчою мовою. Крім то-го, середню школу українці закінчу-ють, здебільшого, у віці 17 років і по-чинають навчання в Польщі як не-повнолітні. Тому, наприклад, само-стійно відкрити персональний раху-нок в банку вони не мають права. Під-писати договір з університетом мо-жуть тільки батьки, долучивши но-таріально завірену згоду на вступ. Мидопомагаємо їм в усьому цьому ро-зібратись. s

ВЕЛА РОЗМОВУ: MAGDA NOGAJ

WR1

Середа, 18 жовтня 2017ПРИВІТ WROCŁAW14

MIE

CZYS

ŁAW

MIC

HAL

AK /

AGEN

CJA

GAZE

TA

33704591

НАВЧАННЯ У ВРОЦЛАВІ: ЇЙ ВДАЛОСЯ

РОЗМОВА ЗХРИСТИНОЮАНДРУНЕВЧИН

Мобільність у європейському ос-вітньому просторі вже давно ніко-го не дивує. Сьогодні абітурієнтиберуть під увагу не тільки можли-вість навчання в інших містах, а йв інших країнах, що безпосередньовпливає на вимогливість сучасноїмолоді. Майбутні студенти звер-тають увагу на все: широкий вибірспеціальностей, якісну освітню про-позицію та рейтинг навчального за-кладу, привабливість місця (міста)в якому збираються навчатись,можливість подальшого працев-лаштування і розвитку в обраномунапрямку.

Протягом 10 років у Вроцлавіпрацює проект „Te raz Wroc ław”. Цеспільна ініціатива муніципалітету

міста та вищих навчальних закла-дів, її головна мета – популяриза-ція міського академічного середо-вища в країнах Східної Європи.

Працівники проекту надаютьпідтримку при вступі до Вишу навсіх його етапах. Консультують зпитань вибору навчального закла-ду і спеціальностей, процедури всту-пу та переліку необхідних доку-ментів, щоб претендувати на одне зпонад 40 бюджетних місць. Протя-гом усього навчального періоду, мизабезпечуємо доступ до інформаціїпро різні установи та організації,які сприяють вирішенню справпов’язаних з перебуванням інозем-ців, про різноманітні цікаві події,які відбуваються у Вроцлаві.

За адресую Pl. Sol ny 14 (Agen -cja Roz wo ju Aglo me ra cji Wroc ław -skiej) працює офіс, в якому ви-щезгадана допомога надається по-льською, українською, російськоюабо англійською мовою. Основнеінформаційне джерело проекту –його офіційна веб-сторінка:www.stu dy-in-wroc law.pl, що ак-туалізується чотирма мовами (пол.,укр., рос., англ.). Це своєріднийпутівник, який допомагає підготу-ватись до вступу, розплануватисвій час, підкаже на що слід звер-нути особливу увагу. Є там і по-силання на рекрутингові системиокремих університетів в яких не-обхідно реєструватись під часвступної кампанії. s

ПРОЕКТ „TE RAZ WROC ŁAW"

Р Е К Л А М А

WR1

Середа, 18 жовтня 2017ПРИВІТ WROCŁAW15 РЕКЛАМА

33704593

WR1

Середа, 18 жовтня 2017ПРИВІТ WROCŁAW16 РЕКЛАМА

33706721