2

Зміст

Брама

слово редактора

Притвор

Погляд на родину: коріння і Пагонио. Юрій Блажиєвський СБП

тайм-менеджмент для ЗайнятихВолодимир Хіцяк

Час на двохз Наталею і Яремою Стециками

розмовляє Христина Підлісецька

Про Час вдомаІванка і Михайло Димиди

Час катакомб?Джордж Вайгель

я вибираю насо. Юрій Блажиєвський СБП

гімн сдм 2016, україномовна версія Христина Підлісецька

4

5

11

23

25

15

28

33

3

Двір священиків

родина - майстерня надіїПапа Франциск26 вересня 2015 р., Філадельфія, США

в молитві Про дощАрхиєпископ Томас Едвард Галліксон

Про Подружні Чеснотисв. Іван Золотоустий

мир цінніший Понад усе іншесв. Луїджі Оріоне

Святе святих

щоденні біблійні роЗдуми

Херувими

молитовні наміри святішого отця

молитовні наміри ЧитаЧів

35

39

47

50

43

132

133

4

Бра

ма

Дорогі читачі, брати і сестри у Христі!Католицька Церква переживає другу половину 2015 року, зверта-

ючи всю свою увагу на родину. Ще зовсім недавно поняття родина не треба було нікому пояснювати, а проблеми, які виникали в родинах, були тими самими, з якими стикалися всі її попередні покоління, а отже було кому дати поради і допомогти. Сьогодні світ переживає складні процеси, пов’язані з глобалізацією. Одним з ключових проявів якої є rapidacion – прискорення.

Все, що відбувається навколо нас, прискорюється. Технології стрімко розвиваються. Індустріалізація стає минувшиною. Місто притя-гає сильніше, ніж будь-коли, і не справляється з потоком новоприбулих. Небачена міграція цілих народів перевершує за своїми масштабами те, що відбувалося неповних дві тисячі років тому. Життєвий уклад стрімко і докорінно змінюється. Діти ростуть значно швидше. Нові галузі люд-ської діяльності з’являються, наче гриби після дощу. І, треба визнати, людство за цим прискоренням катастрофічно не встигає.

Ми не встигаємо за подіями, які докорінно змінюють умови на-шого життя. Це ставить нові, небачені раніше виклики перед народами, суспільствами, індивідуальними особами, але, передусім — перед роди-ною. Здається, ми не встигаємо не тільки вчитися новому чи працювати, але й не встигаємо любити, не встигаємо мріяти, не встигаємо залиша-тися разом.

Мабуть, питання часу є одним із ключових на сьогодні для родини. Наскільки родина буде в стані впоратися із часом всередині і назовні себе, настільки вона зможе окріпнути і протистояти іншим зовнішнім і внутрішнім загрозам. Бажаємо нашим читачам наполегливо і творчо засвоювати мистецтво часу і сподіваємося, що матеріали нового номера стануть у цьому в пригоді.

Редакція «Скинії»

11П

ри

твор

тайм-менеджмент

для Зайнятих

Володимир Хіцяк

Гадаю, більшість знайома з популярною притчею про бать-ка, якого син запитав, скільки він заробляє за годину. Притча ця мандрує соцмережами, а її масові поширення та лайки свідчать про чутливість аудиторії до цієї теми. Отож, коротко про сюжет.

Маленький син підійшов до батька, який щойно вернувся з роботи і запитав:

— Тату, а скільки ти заробляєш за годину?Батька це обурило: Знову проситиме гроші на якусь дур-

ничку, — подумав він. Синові батько відповів щось на кшталт: Та як ти смієш, я ж світу Божого заради тебе не бачу, гарую в поті чола, а ти… Зрештою, втихомирившись, тато запитав:

— Ну, кажи, навіщо тобі гроші?На що син відповів:— Тату, я тут трохи відклав з кишенькових грошей…

Можна, я тобі оплачу, а ти завтра на годину раніше при-йдеш і ми побавимося?

Можна додумувати закінчення сюжету: батько розплакався, обійняв сина, пообіцяв прийти раніше, або ж пояснив, що він важ-ко працює, аби син міг відвідувати хорошу школу, а влітку поїхати на відпочинок. Але суть питання залишається незмінною: час. Не гроші, а саме час. За великим рахунком, час сам по собі не має жодної ціни. Ніхто не платить працівникові тільки за те, що він чемно відсиджує в офісі з 9-ї до 6-ї. Хоча ми впевнені, що прода-ємо працедавцю наш час, але насправді все не так — ми продаємо нашу компетенцію, наші знання.

14

15П

ри

твор

Час на двох

з Наталею і Яремою Стецикамирозмовляє Христина Підлісецька

христина Підлісецька: Чи потрібно сформованому по-дружжю, яке має вже четверо дітей, час на двох? Чи цей час само собою розуміється як те, що ви й так усе життя разом?

Подружжя стециків: По-перше, не має жодного сформова-ного подружжя, незалежно від того, скільки за плечима прожитих

років і яка кількість дітей. Досвід про-житих років показує, що власне час на двох саме таким подружжям найбільше потрібен, в кого багацько дітей і вони вже багато років разом. Адже на почат-ках подружнього життя це якось при-родніше виходить: збігати на каву, піти в кіно, особливо, коли подружжя ще не має дітей. От коли вже починають обсі-дати діти, робота, клопоти, то цей час на двох стає дуже важливим — наба-гато важливішим, ніж на початках, для того, щоб відновити якісь налаштування одне на одного. Важливо не забути те, власне для чого зібралися жити — то ж не тільки для роботи, баняків і дітей.

Як “завантаженій” сім’ї знаходити цей час? Може, існують якісь правила?

Наталя і Ярема Стецик

Подружжя Наталі та Яреми Стециків за свій

17-річний стаж надбало дуже багато “бонусів”.

Основні з них - четверо дітей, суперкреативний бізнес, багато музичних

та художніх проектів, організації етно-

фестивалів, а також щорічного фестивалю

Христового міста Вгору Серця. Працюють разом,

відпочивають разом, каву п’ють разом. Їх знає

увесь творчий світ Івано-Франківська, і не тільки.

Ними захоплюються і з них беруть приклад,

їх знають як добрих католиків і вірних

Богові християн. Як всього цього вдається досягати,

вони розповідають для читачів Скинії.

28

Пр

ит

вор

я вибираю нас

о. Юрій Блажиєвський СБП

Якось святий Іван Павло ІІ сказав, що людина не може зрозуміти себе до кінця без Ісуса Христа. Є також одна богословська теорія, що займає досить сильну позицію, згідно з якою Біблія, кажучи, що людина створена на подо-бу Бога, має на увазі саме Христа. Тобто, такий собі класичний фантастичний сюжет із петлею часу: Господь вирішив, як буде ви-глядати і ким буде, коли стане досконалою Людиною, і вже, взо-руючись на цьому, створив Адама і Єву. Тим самим ця теорія ще мимохідь дає пояснення, чому ж збунтувався Люцифер: справді, чого ж йому не вистачало? Якщо прийняти цю точку зору, то стає зрозумілою логіка укритої гордині: Служити Богові? Ок, я ж Його створіння, до того ж найкраще. Служити Його створінню, бо Він захотів сам взяти на себе цей образ? Ні, адже я у сто разів кращий!

Цей фільм, натхнений класичними передріздвяними фільма-ми американського телебачення родом із 40-х, також розповідає про певну петлю часу. Джек Кемпбел, який зробив фантастичну

Ти був Джеком Кемпбелом, а це завжди добра річ.

Сімейна людинаThe Family Man

США

2000 р.

Режисер:Бретт Ретнер

В ролях:Ніколас Кейдж, Теа Леоні

33П

ри

твор

гімн сдм 2016,україномовна версія

Христина Підлісецькасолістка християнського музичного гурту Кана, журналіст

17 вересня цього року у Львові відбулась презентація укра-їномовної версії Гімну Світового Дня Молоді. Унікальність цієї події полягає в тому, що українська мова є однією з семи офіцій-них мов Зустрічі Молоді з Папою у 2016 році в Кракові. Тому

й Гімн уже звучить дуже особливо! Окрім мови, унікальності цій компози-ції додає аранжування з підкресленими народними музичними мотивами. Саме таким чином музиканти вирішили пре-зентувати Україну перед кількамільйон-ною аудиторією в 2016 році.

Музика творилась на основі твор-чої студії Ceciliarec, яку заснували учас-ники гурту Кана. Олексій Каплунський є основним аранжувальником Гімну. Зведення та мастерниг теж відбувалися на цій студії. Власне запис відбувався в різний час, в різних місцях, оскіль-ки для таких масштабних проектів по-трібно або дуже багато коштів на добрі студії, або ж добру музичну фантазію. До праці над Гімном було залучено 26 музикантів, 16 з них — хористи Іва-

Гімн СДМ 2016

Анна Заячківська, Хрис-тина Підлісецька, о.

Олексій Саранчук, хор Осанна та ін.

Івано-Франківськ - Львів

2015 р.

35Д

вір свящ

ени

ків

Папа Франциск,Промова на Всесвітньому Фестивалі Родин,Філадельфія, США, 26 вересня 2015

родина - майстерня надії

Дорогі брати і сестри, дорогі родини!Я дякую тим, хто поділився своїм свідченням, а також тим,

хто приніс нам радість завдяки своєму мистецтву, завдяки красі, яка є шляхом до Бога. Краса веде нас до Бога. І правдиве свідчен-ня провадить нас до Бога, бо Бог також є правдою. Він є красою і Він є правдою. Свідчення, що має допомогти іншим, є добром, воно робить нас добрими, бо Бог є добротою. Воно провадить нас до Бога. Все це є добром, все правдиве і все прекрасне провадить нас до Бога. Адже Бог є добром, Бог є красою, Бог є правдою.

Я дякую всім вам. Тим, хто промовляв перед нами, та присут-ності кожного тут, що саме по собі є свідченням. Правдивим свід-ченням, що родинне життя є чимось вартісним і що суспільство зміцнюється і покращується, зростає в красі та зростає в правді, коли стоїть на фундаменті родини.

Колись одна молода людина мене запитала (ви знаєте, як молодь ставить важкі питання!): Отче, що робив Бог до того, як створив світ? Повірте мені, для мене було складно йому від-повісти. Я сказав йому те, що зараз скажу вам. Перед тим, як створити світ, Бог був закоханий, тому що Бог є любов. Любов, яку Він мав в собі, любов між Отцем і Сином, у Святому Дусі, була настільки великою, так переповнювала Його, — я не впев-нений, чи це теологічно точне окреслення, але ви зрозумієте, що я вам кажу, — ця любов була такою великою, що Бог не міг бути

36

Дві

р с

вящ

ени

ків

егоїстом. Він мусив вийти назовні себе, щоби мати кого любити поза собою. Тому Бог створив світ. Бог вчинив цей чудовий світ, в якому ми живемо і який, з приводу нашою малої мудрості, ми зараз продовжуємо руйнувати. Але найпрекраснішим творінням Бога, — так вчить нас Біблія, — була родина. Він створив чо-ловіка і жінку. І дав їм все. Він довірив світ їм: Будьте плідні, множтеся, порайте землю, вчиніть її плідною, сприяйте її розвиткові. Всю любов, яку Він вклав в це дивовижне сотворін-ня, Він довірив родині.

Давайте трохи повернемось. Всю любов, яку Бог має в собі, всю красу, яку Бог має в собі, всю правду, яку Бог має в собі, Він довірив родині. Родина є справді родиною тоді, коли вона здат-на відкривати свої обійми, щоби прийняти всю цю любов. Звісно, райський сад в Едемі давно втрачено; життя приносить свої про-блеми; чоловіки і жінки, через диявольські хитрощі, досвідчили поділу. І вся ця любов, яку Бог дав нам, майже повністю втрачена. І вмить було скоєно перший злочин, перше братовбивство. Брат вбиває брата — війна. Божа любов, краса і правда, а з іншого боку — руйнівна сила війни. Навіть сьогодні ми живемо між цими двома дійсностями. До нас належить вибір, рішення, яким шляхом йти.

Але повернемось. Коли чоловік і його жінка збилися із шляху і відійшли від Бога, Бог не залишив їх самих. Такою була Його любов. Його любов була настільки великою, що Він почав йти разом із людством, Він почав йти поряд із своїм народом, поки не надійшов слушний час, і тоді Він дав найвищий прояв своєї лю-бові: свого Сина. Куди ж Він послав свого Сина? В палац, в мі-сто, в офісну будівлю? Він послав Його в родину. Бог прийшов у світ в родині. І Він міг це зробити, бо ця родина була родиною з відкритим до любові серцем, родиною, чиї двері були відкриті. Ми можемо подумати про Марію, молоду жінку. Вона не могла повірити: Як це станеться? Але, як тільки їй це було пояснено, вона послухалася. Ми думаємо про Йосифа, сповненого мріями

42

43Д

вір свящ

ени

ків

Про Подружні Чесноти

св. Іван Золотоустий

Дружина є необхідною частиною нас самих, і тому її особли-во треба любити. Навчаючи про це, Павло каже: Так і чоловіки повинні любити своїх жінок, як свої тіла; бо хто любить свою жінку, себе самого любить. Ніхто ж ніколи не нена-видів свого тіла, навпаки, він його годує і піклується ним, як і Христос Церквою, бо ми — члени тіла його (Еф 5, 28-30). Як Єва, каже він, вийшла з ребра Адамового, так і ми з ребра Христового. (...) Зрештою, те, що Єва вийшла з ребра Адамового, ми всі знаємо, і в Писанні чітко сказано, що Бог на-вів на Адама сон і взяв одне із його ребер, і сотворив жінку, а те, що Церква вийшла із ребра Христового, чим можемо довести? Писання пояснює і це. Коли Христа піднесли на хресті, прибили цвяхами, і Він помер, тоді один з вояків проколов йому списом бік. І потекла негайно ж кров — і вода (Ів 19, 34), а з цієї крові і води постала уся Церква. Сам Він свідчить про це, коли каже: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже (Ів 3, 5). Кров Він називає Духом. Ми народжуємося через воду Хрещення, а живимося кров’ю. Бачиш, як ми — тіло від тіла і кров від крові Його, народжуючись і від-живлюючись Його кров’ю і водою? І як під час сну Адама було створено жінку, так і під час смерті Христа утворилася Церква із Його ребра. Але не тільки тому треба любити дружину, що вона є частиною нас і від нас отримала початок свого існування, але і тому, що про це Бог встановив закон, який говорить: Так то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом (Бут 2,24). (...)

50

Свя

те

свят

их

18 жовтня Неділя 20Гал 1, 11-19Лк 7, 11-16

Сьогоднішня Євангелія скеро-вує до двох епізодів зі Старо-го Заповіту: Ілля, який повер-тає до життя єдиного сина вдови із Сарепти (див. 1Цар 17,17- 24) та Єлисей, який во-скрешає сина шунамійки (див. 2Цар 4,32-37).

Ця оповідь знову підкреслює милосердя Ісуса. На перший погляд, Він знаходиться в до-розі без мети. Насправді ж, Він приходить неочікуваним туди, де в Ньому виникає по-треба. Його милосердя збу-рене нашим нещастям, як на-гадує св. Августин. Ісус, Який бачить, зворушується і набли-жається до померлих чи тих, що страждають, — це образ милосердного Бога, який від-чуває співчуття до людини. Лише бачачи цього Бога в Ісу-сі, можна перейти від страху перед Богом до довіри, від смерті до життя, від закону до Євангелія.

Бог вистраждав разом із нами таку ж кару і розділив із нами таку ж смерть, щоби визволити нас від кари смер-

ті. Перемогою над смертю Ісус визволяє нас від нашо-го найгіршого рабства, яким є страх смерті (пор. Євр 2,14-15).

В брамі міста Наїн зустріча-ються дві колони людей: про-цесія Ісуса, Який дає життя, і процесія смерті. Натовп, що супроводжує цю вдову, ма-буть, міг її дещо розрадити, але не може вирішити її про-блеми. Ісус, натомість, від-чуває співчуття, що має силу вирішити проблеми. Він, що сказав: Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись (Лк 6,21), тепер в дуже конкрет-ний спосіб проявляє мило-сердя Бога до тієї, яка плаче. Так Бог започатковує своє Царство: милосердям до пригнічених.

Воскресіння цього хлопця про-голошує, що сила Божа завж-ди служить Його милосердю, тому що вона є силою любові. Так здійснюється пророцтво Захарії: Благословен Господь, Бог Ізраїля, (...) що підняв нам спасенну потугу в домі Дави-да, слуги свого, (...) щоб осві-тити тих, що сидять у тем-ряві та в тіні смертній (Лк 1, 68-69.79).

96

Свя

те

свят

их

безсловесним, не може стати учнем Слова.

св. Афанасій Великий

29 листопада Неділя 26Св. ап. і єв. МатеяЕф 5, 9-19Лк 12, 16-21

Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багаті-ти в Бога.

В Євангелії ти мав змогу поба-чити, що відбувається, коли хибний духовний “менедж-мент” зміщує акценти серця на матеріальну сторону життя. По суті, питання нашого життя є питанням стодоли. Саме так.

Що є стодолою, до якої ти зносиш усі свої багатства? Тіло чи душа? В чому ти бага-тієш? Адже, як в іншому місці нагадував Христос, де твій скарб, там буде і твоє серце (Мт 6, 21). Нерозумний багатій звозив до стодоли свій вро-

жай. Який врожай збираєш ти? Успіх, виконання планів, кар’єрний зріст, особистий розвиток. За густим очеретом такого врожаю сучасній люди-ні важко розгледіти справж-нє зерно. Чи не більше б ти тішився, якби твоїм врожаєм була любов, міцна родина, до-брі діти, гармонійні відносини з ближніми, врешті, впевне-ність в близькості Бога, навіть тоді, коли Його дії в твоєму житті не видно?

Матеріальний врожай ти зано-сиш в стодолу тіла, а духовний − в стодолу душі. Проблема ба-гатія полягала в тому, що коли йому забракло стодоли тіла, він вирішив йти шляхом її збіль-шення, шляхом накопичення статків. Христос пропонує не руйнувати і відбудовувати сто-долу тіла (що зараз і робить світ, змінюючи розуміння сво-боди, особистих прав, ролі чо-ловіка і жінки й відносин між ними), а переносити ці надбан-ня, які мають свою вартість, до

97С

вяте свят

их

стодоли, що здатна їх вмістити, надати їм справжньої цінності і стати базою їх розподілу для ін-ших. Це і є стодола духа.

В одного багача земля вроди-ла гарно. У Бога також гарно вродила земля, діло Його рук, і видала на світ прекрасний ко-лос − Пресвяту Богородицю. Марія не є лише найдоско-налішою людиною, що була зачата непорочно, без тіні зі-псуття, але й сама є Непороч-ним Зачаттям. Якщо ти хочеш, щоб земля твого серця і зем-ля твого життя вродила гарно, збери цей досконалий колос, яким є Богородиця, у стодолу свого духа, наповни цим ба-гатством своє серце, і ти по-бачиш, як такий скарб поволі змінює все твоє життя.

30 листопадаПонеділок1Тим 5, 1-10Лк 17, 20-25

Багато людей вважають, що для спасіння їм достатньо

власної праведності і що, якщо вони будуть добре керувати своїм життям, то для спасіння їм вже більше нічого не браку-ватиме. Але вони помиляють-ся. І це довів той, хто закопав один талант, приніс його не-пошкодженим, повернув його цілком і в тому вигляді, яким й отримав. Це ж саме доводить тут блаженний Павло, коли го-ворить: Коли хтось про своїх, особливо ж про домашніх не дбає. Він має на увазі різно-манітну турботу: і про душу, і про тіло, оскільки останнє теж є турботою. Той, хто не дбає про своїх, особливо ж про домашніх, тобто рідних, гір-ший, ніж невірний. Це ж каже й Ісая, голова пророків: від брата твого не ховатись (Іс 58, 7). Справді, як може бути милосердним до чужих той, хто зневажає людей із своєї родини та повинуватих? Чи не назвуть усі марнославством те, що хтось, допомагаючи чужим, зневажає і не шкодує своїх? Або з іншого боку якщо,

136

ДОБРА ВОЛЯ ПРИНОСИТЬ ПЛІД

(св. Луїджі Оріоне)

Редакційна передплата:

Наталя Підлісецька,

а/с 1802, Львів 79016

тел. 097 947 3851

e-mail: skinia.ua@gmail.com

facebook.com/skynia.ua