Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

49
Заняття 1 Види медіа. Історія медіа

Transcript of Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Page 1: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Заняття 1

Види медіа. Історія медіа

Page 2: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Загадки:

• Що полюбляють дорослі і діти дивитися більше за все на світі?

• Язика вона на має, та в кого зранку побуває, той багато знає.

• Не людина, а розмовляє.

• Було німе і чорно-біле, а зараз кольорове та звукове.

• Не дерево, а з листям, не людина, а говорить.

Page 3: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Словникова робота

• Медіа (від грец. – середина або посередник) – це засоби, через які опосередковано здійснюється спілкування між людьми.

• Сьогодні медіа – це всі засоби масової комунікації: друк, преса, телебачення, кінематограф, радіо, звукозапис та Інтернет.

Page 4: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Очікування від заняття

• «Я дізнаюсь…»

• «Я зможу…»

Page 5: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Марійка і Петрик

• В одному невеличкому місті жили-були вірні друзі Марійка та Петрик. Було їм по 10 років, але дружили вони давно, ще з дитячого садочка. Жили діти в одному будинку: Марійка на першому поверсі, а Петрик – на третьому. Часто вони разом готували уроки, Петрик полюбляв розв’язувати задачі з математики, Марійка легко запам’ятовувала англійську.

Page 6: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Одного дня, зробивши уроки раніше, діти сіли погратися за комп’ютер. Після захоплюючої відеогри Петрик сказав:

– Класна штука цей комп’ютер, молодець той, хто його вигадав, правда ж?

– Звичайно! Мультики можна дивитися, грати в різні ігри, а ще знайти відповіді на будь-які питання. Проте треба завжди пам’ятати про правила роботи за комп’ютером і не засиджуватися за ним.

.

– Точно, батьки мені весь час нагадують про це. І в школі вчителька інформатики нам розповідала про безпечний і небезпечний Інтернет, про можливості інформаційно-комунікаційних технологій. Я переконався, що наш комп’юша все-все знає: і словники в ньому є, і книжки різні, навіть енциклопедії.

– А ще мама з татом новини з нього дізнаються та з друзями з-за кордону спілкуються.

Page 7: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Як люди раніше без нього обходилися? Звідки про все дізнавалися?

– Треба в когось спитати, – вирішили друзі. – На другому поверсі, у п’ятнадцятій квартирі, живе

один дуже розумний дядечко, – згадав Петрик. – Він викладає в технічному університеті, там, де комп’ютери вивчають. Спитаємо в нього!

– Спитаймо.

Page 8: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Друзі, не роздумуючи, пішли на другий поверх. На дверях квартири № 15 виблискувала табличка з надписом «Професор Медіус В.В.». Петрик подзвонив і двері швидко відчинилися. На дітей дивився високий та худорлявий молодик у потертих джинсах.

– Добрий день! – привіталася Марійка. Нам потрібен професор Медіус. У нас до нього дуже важлива справа.

– Добридень. Професор Медіус – це я. Що ви хотіли?

– Ви професор? – із сумнівом мовив Петрик, – Щось ви дуже молодий.

– Бувають молоді професори. Якщо у вас до мене розмова, то проходьте до кабінету.

Page 9: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

У кабінеті професора було цілих два комп’ютери. Один звичайний, а інший з різними приладами й екранами.

– То про що ви хотіли спитати? – Скажіть, як люди раніше

обходилися без комп’ютера, звідки брали інформацію?

– Як звідки? Із книжок, звичайно. – А ще раніше, коли не було

книжок? – Ось що вас цікавить, – посміхнувся

професор, – спробую відповісти на ваше запитання, якщо ви готові здійснити подорож.

Page 10: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Але ми не можемо нікуди їхати, – захвилювалась Марійка, – ми батькам нічого не сказали і в школу нам завтра йти.

– А не треба нікуди їхати, – відповів професор, – усе відбудеться в цьому кабінеті. А допоможе нам мій новий винахід – суперкомп’ютер. Він перенесе нас куди завгодно і швидко поверне додому. Але ви повинні пам’ятати, що в кожному часі ми будемо лише декілька хвилин, тому дуже уважно дивіться та нікуди від мене не відходьте. Готові?

– Так, готові! – підстрибуючи, радісно закричали діти.

Page 11: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Професор натиснув декілька клавіш і сталося диво. Уся компанія наших мандрівників у часі опинилася у глибокій і досить темній печері, де було прохолодно і трохи лячно.

– Професоре, де ми? – пошепки спитала Марійка.

– За моїми розрахунками ми зараз у печері Альтаміра на півночі Іспанії. Саме тут уперше були знайдені наскальні малюнки прадавніх людей. Подивіться уважно на цю стіну.

Page 12: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Діти підняли очі та побачили справжнє диво. Прямо перед ними розгорталася сцена полювання на диких звірів.

Page 13: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Як у кіно! – захоплено вигукнув Петрик. – Молодець! Ти дуже спостережливий, – похвалив професор

Медіус. – Ці малюнки були створені у бронзовому віці, десь 30 тисяч років тому. Вони містять інформацію про те, як потрібно полювати на звірів. Це своєрідна інструкція для майбутніх поколінь. А для дітей того часу такі малюнки були розвагою, як для вас мультфільми та кіно.

– Здорово! – Ну, тоді мандруємо далі, заплющуйте очі.

Page 14: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Раптом стало дуже спекотно. Так спекотно, немов ми опинилися би під променями пекучого сонця посеред пустелі. Коли всі розплющили очі, то побачили безкраї простори піску та піраміди.

– Ми в Давньому Єгипті, батьківщині пірамід і папірусу, – пояснив професор.

– А що таке папірус, і в якому ми часі? – запитали діти.

Page 15: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Папірус – це назва рослини, яка колись давно росла у воді і використовувалася людьми як папір. А знаходимося ми у ХІІІ столітті до нашої ери. Уже тоді на папірусі створювали цілі рукописи з малюнками та повчальними історіями. Подивіться, перед вами один із найвідоміших давньоєгипетських папірусів – папірус Ані, – сказав професор. – Але ми не будемо затримуватися в цьому часі, бо скоро тут почнеться піщана буря.

Page 16: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Через мить усі відчули, що замість печери вони знаходяться в якомусь приміщенні. Розплющивши очі, побачили кімнату. Біля вікна стояла висока парта, за якою щось писав старий монах із довгою білою бородою.

– Зараз 1075 рік, – сказав професор Медіус, – ми в Києво-Печерському монастирі, а це…

Page 17: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Знаю! – зраділа Марійка. – Це Нестор-Літописець, він записував усі важливі історичні події минулого.

– Яка розумниця! – похвалив професор Медіум, – ти все сказала правильно. Дійсно, Нестор вважається автором «Повісті минулих літ», у якій розповідається про історію нашої країни, важливі події та героїв того часу.

– А мені цікаво, писати у давні часи вміли лише монахи? – запитав Петрик.

– Ні, не лише монахи, і ти зараз це сам побачиш, – відповів професор. – Приготуйтеся до наступного стрибка в часі!

Page 18: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Коли наші мандрівники розплющили очі, то побачили навколо себе велике поле, де росло жито та цвіли блакитні волошки. Край поля сидів хлопчик, якому було на вигляд років сім, він поклав на коліна великий шматок березової кори і за допомогою кістяної палички, схожої на олівець, малював і писав.

Page 19: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Цього хлопчика звуть Онфім, він жив сімсот років тому у російському місті Новгород. Мріяв бути воїном, про що і написав на своєму малюнку, – пояснив професор. – Як бачите, писати вміли не лише монахи, а й селянські діти та небагаті люди.

Page 20: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

• До нас дійшли їх листи, які називають берестяними грамотами, бо написані вони на березовій корі. Цей матеріал був недорогий, тому його використовували дуже часто.

Page 21: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Цікаво, а коли з’явилися перші книжки у тому вигляді, до якого ми звикли? – запитала Марійка.

– Зараз усе самі побачите, – промовив професор. І за мить усі опинилися у великому приміщенні, де працювала якась чудернацька машина, за роботою якої слідкував високий поважний чоловік із розумними очима.

Page 22: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Професор трохи підвищив голос і заговорив:

– Перші паперові книги з’явилися в Європі у ХІІІ ст. Їх довгий час писали від руки. Одна книга виготовлялася 5-7 років і коштувала дуже дорого. У ХV ст. був винайдений спосіб друкувати книги.

Page 23: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Перед вами сам Іван Федоров, який видав першу друковану в Україні книгу 1574 року у Львові. Це була церковна книга, і називалася вона «Апостол». Але Іван Федоров видавав і навчальні книги, наприклад, «Буквар», надрукований 1574 року. Перший буквар складався з двох частин: азбуки та матеріалів для читання.

– Оце так! А я і не знав, що в Україні вже так давно друкують книжки, – захоплено вигукнув Петрик.

Page 24: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Так, а перша бібліотека в Україні з’явилася ще за часів Київської держави. Її створив князь Ярослав Мудрий у 1037 році. Він вважав, що книги роблять людську душу благородною, а розум сильним, – пояснив професор Медіус.

– Ну з книжками все більш-менш зрозуміло, – підхопила розмову Марійка, – виникли вони давно, їх дуже цінували, книжку могла купити тільки багата людина. А коли все змінилося? Коли інформація стала поширеною і доступною навіть небагатим людям?

– Це сталося у ХVII столітті, – відповів професор, – заплющуйте очі, мандруємо!

Page 25: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

За хвилину розплющивши очі, діти здивувалися, бо опинилися посеред досить гомінкої вулиці. Повз них проїздили кінські екіпажі та спішили дивно одягнені люди. Прямо посеред цього натовпу стояв якийсь хлопчина з купою паперових аркушів у руках, він щось вигукував незрозумілою мовою, а до нього підходили люди і купували ці аркуші.

Мюнхен, Марієнплац, 1700 р.

Page 26: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Дивіться уважно – це перший продавець газет, – сказав професор. – Ми зараз у Німеччині 1610 року. До речі, слово газе́та означає назву дрібної монети. За дрібні гроші люди отримали можливість дізнаватися про щоденні або щотижневі новини. Масовий друк газет підвищив грамотність населення.

Титульний лист газети "Relation", 1609

Page 27: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Цікаво! – промугикав Петрик. – Я теж хотів би продавати газети. Усі новини знав би першим.

– У тебе ще буде така можливість. А що було далі, професоре? – спитала Марійка.

– Далі я пропоную перенесися у ХІХ століття, яке відзначилося відкриттям багатьох винаходів, які ввійшли до світу медіа. І перший – фотографія, без якої сьогодні ми не уявляємо життя.

Page 28: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Я дуже люблю фотографуватися, проте раніше ніколи не замислювалася над тим, як довго існує фотографія, – промовила Марійка.

– Люди здавна прагнули зображувати світ, – сказав професор. – Підтвердженням цьому є і наскельні малюнки, які вже бачили, і живопис, і скульптура, і архітектура, які передавали суб’єктивне бачення окремої людини, а фотографія дозволила зафіксувати наближений до реальності образ.

Page 29: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Подивіться на перше закріплене зображення, яке збереглося до наших часів. Воно було зроблено у 1826 році за допомогою камери-обскура французом Нісефором Ньєпсом. Це знімок «вид з вікна».

Page 30: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Камера-обскура

• Камера-обскура (від лат. Сamera – кімната і лат. Obscura – темна) – найпростіший вид фотокамери.

• Являє собою світлонепроникних ящик з отвором в одній зі стінок і екраном (матовим склом або тонким білим папером) на протилежній стінці. Промені світла, проходячи крізь отвір, створюють зображення на екрані.

• Перші знімки було зроблено за допомогою камери обскура.

Page 31: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Яка дивна і розмита фотографія… – чухаючи потилицю, промовив Петрик.

– Цей знімок ще не називався фотографією, – зазначив професор Медіус. – 1839 року француз Жак Дагерр та англієць Вільям Генрі Фокс Тальбот майже одночасно винайшли спосіб одержання фотографічного зображення за допомогою спеціального апарату. Офіційно термін «фотографія» виник завдяки Джону Гершелю того ж року (який офіційно вважається роком її народження).

Page 32: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– А що було далі, професоре? – спитала Марійка.

– А далі було ще цікавіше, – озвався професор. – Хід науково-технічного прогресу вже неможливо було зупинити. Я пропоную вам помандрувати у 1895 рік. Не знаєте, чим він знаменний?

– Ні, – відповіли діти. – Тоді дивіться уважно!

Page 33: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

7 травня 1895 року великий винахідник Олександр Попов на зібранні Російського фізико-хімічного товариства в Петербурзі продемонстрував дію своїх приладів зв’язку. Це був один із перших дослідів, що продемонстрували радіозв’язок. Саме цього року ним був створений перший радіоприймач.

Page 34: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Цей винахід сильно і безповоротно змінив історію людської цивілізації, тому що радіо стало «батьком» мобільних телефонів, кіно, телевізорів, радіотелескопів і купи інших корисних речей, без яких сьогоднішня людина, як без рук. Але не тільки цим винаходом знаменитий цей рік. Заплющте очі.

Page 35: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Коли мандрівники у часі відкрили очі,

то побачили, що знаходяться у приміщенні, яке чимось нагадувало маленький кінотеатр. На екрані рухався потяг. Плівка була чорно-біла, а потяг дуже старий з величезною трубою, з якої виривався чорний дим. Нічого незвичного у цьому дійстві не було б, якби не реакція людей, які знаходилися у приміщенні. Усі без винятку були схвильовані, дехто перелякано затуляв очі руками, а деякі дами голосно кричали.

Page 36: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– І чого це вони так себе поводять? – спитав Петрик.

– Ми присутні на історичній події. Це перша демонстрація німого кіно, документальний фільм «Прибуття потягу». Його показали брати Люм`єр у своєму кінотеатрі у Парижі. Саме з 1895 року почалася тріумфальна хода кінематографа планетою.

Page 37: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Уже 1896 року був знятий перший у Російський імперії документальний фільм «Вид харьковского вокзала в момент отхода поезда с находящимся на платформе начальством».

Кінематограф швидко вдосконалювався. Кінематограф швидко вдосконалювався. У 1908 році французами був створений перший мультфільм, а у 1927 році виникло звукове кіно. Потім на зміну чорно-білій прийшла кольорова плівка. Кінематограф полюбили в усьому світі.

Прем’єра першого звукового фільму

Page 38: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Тоді ж у 20-ті роки ХХ століття було винайдено телебачення.

1 вересня 1928 року Філо Фарнсуорт продемонстрував для преси першу у світі діючу телевізійну систему. Дуже скоро почалися перші телепередачі та з’явилися перші телевізори. Почалася нова ера.

Page 39: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– То ми вже, напевно, закінчуємо подорож? – спитали діти.

– Так, закінчуємо. Останнє, що хочу вам показати – це вигляд першого комп’ютера, який з’явився 1943 року у Великобританії. Познайомтеся – це прапрапрадідусь сучасних комп’ютерів. А перший український комп'ютер був створений 1951 року і займав площу у 60 квадратних метрів.

Page 40: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Як багато ми знаємо тепер про історію виникнення інформації та її розповсюдження у світі. А що буде далі? – ніяк не могла вгамуватися Марійка.

– А далі ви все будете спостерігати самі, бо практично щодня ми стаємо свідками появи нових засобів інформації, або як їх іще називають, новітніх медіа, до яких належить Інтернет, мобільна телефонія тощо. І так буде завжди, поки є вчені і винахідники. Коли ви виростете, теж станете такими людьми, бо ви розумні і допитливі. А на сьогодні наша подорож закінчена, вам уже пора додому, – сказав професор.

Page 41: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

– Дякуємо Вам, професоре Медіусе, – відповіли діти. – Чи дозволите нам іноді заходити до Вас у гості?

– Звичайно, коли завгодно, залюбки розповім вам щось цікаве про медіа, про те, яку роль вони відіграють у нашому житті, як впливають на людину.

Page 42: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Експрес-диктант

1) Яку інформацію можна почерпнути з наскальних малюнків прадавніх людей?

2) Який матеріал використовували для письма у Давньому Єгипті та Новгороді?

3) Як звали автора «Повісті временних літ»?

4) Хто видав першу друковану книгу в Україні?

Page 43: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Експрес-диктант

5) Що означає слово «газета»?

6) У якому році було створено перше закріплене зображення, що збереглося до наших часів?

7) Автором якого винаходу вважають Олександра Попова?

8) Який винахід вважають «батьком» мобільних телефонів, телевізорів?

Page 44: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Експрес-диктант

9) Що показали на першій демонстрації німого кіно?

10) Що було продемонстровано для преси 1 вересня 1928 року?

11) Де з’явився перший комп’ютер?

12) Що таке медіа?

Page 45: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Експрес-диктант. Взаємоперевірка

1) Інструкцію з полювання, опис життя2) Папірус та кору з берези3) Нестор4) Іван Федоров5) Назва дрібної монети6) У 1826 році7) Радіо8) Радіо 9) Прибуття потягу10) Першу у світі діючу телевізійну систему11) У Великобританії12) Засоби, за допомогою яких люди спілкуються

один із одним

Page 46: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Творче завдання • Назвіть кожен материк планети Медіа,

іменем одного із засобів спілкування

Page 47: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

• «Сьогодні на занятті я дізнався…»

• «На сьогоднішньому занятті я зміг…»

Page 48: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

Домашнє завдання

• Підготувати повідомлення на одну з тем:

- «Медіа в моєму житті»,

- «Яке з медіа найважливіше і чому?».

• Принести улюблену книгу.

Page 49: Практична медіаосвіта. Частина 1.2.

• АВТОРКИ:Дегтярьова Галина Анатоліївна, канд. пед. наук, доцент секції методики викладання мов і літератури кафедри методики суспільно-гуманітарних дисциплін Харківської академії неперервної освіти

• Кукленко Олена Сергіївна, учитель вищої категорії російської мови та світової літератури Мереф’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Харківської районної ради Харківської області