№ 10�11 (113�114) 2009 Газета заснована у лютому 2000 р.

Усі ми вивчилися або ж на�вчалися в далекому чи недале�кому минулому. Школа, се�редній чи вищий заклад — такіосвітянські сходинки проходивчи проходитиме чи не кожен ізнаших співвітчизників. Тожу день професійного освітянсь�кого свята ми всі добрим сло�вом згадуємо тих, хто вів насдорогою знань, навчав і вихо�вував нас.

Стало вже гарною традицієюв першу неділю жовтня вшано�вувати освітян. У нашомууніверситеті спочатку це ро�биться на факультетах і в інсти�тутах. А згодом на загально�університетському святі підсу�мовується все гарне, що відбу�вається в навчально�виховно�му процесі ВНЗ. Сценарійцьогорічного дійства, зрозу�міло, багато в чому був схожийна попередні. Те ж саме вшану�вання кращих викладачів —офіційне і студентське, — тіж самі відзначення кращих сту�дентів, груп та підрозділів на�вчального закладу…

Але спочатку було привітан�ня першого проректора універ�ситету Л. Ф. Романенко. Вонапоздоровила зі святом усіх при�сутніх, побажала їм ще більшихуспіхів.

диційно відзначив кращих ви�кладачів навчального закладу.Ними цього року стали викла�дач кафедри української мовита літератури Г. Т. Князюк, про�фесор кафедри журналістикиІ. О. Купрєєва, фахівець кафед�ри побутової електронної апа�ратури Е. М. Крестьяннікова,завідуючий кафедри дизайнуА. І. Ломовський, фахівець І ка�тегорії кафедри інформаційнихтехнологій та програмуванняМ. М. Сорокіна і викладач ка�федри мікробіології та сучаснихбіотехнологій Г. П. Тарасюк.

За підсумками ІІ семестру2008–2009 навчального рокуна факультетах чи інститутахбули визначені кращі групи.А на загальноуніверситетсько�му святі була названа найкращагрупа. Переможцями сталишестикурсники спеціальності«Переклад».

Кожен підрозділ університетузавершив минулий навчальнийрік з певними досягненнями.Так, у навчанні кращими сталистуденти Інституту права тасуспільних відносин. Юнакиі дівчата Інженерно�технологіч�ного інституту відзначилисяу науковій роботі. А комп’ютер�ники були активними у волон�терській роботі.

Те, що наші студенти по�справжньому поважають своїхвикладачів, загалом усім пра�цівників університету, вони до�вели і на цьому святі. Багатьомосвітянам були вручені жар�тівливі подарунки з відповідни�ми дипломами за різними,

досить оригінальними номіна�ціями. Я записав деякі з них:«Станіслав Мудрий», «Неймо�вірний викладач», «Берегиняінституту», «Пані Стиль», «Заматеринську турботу», «ПаніДосконалість»…

Гарною була і концертнапрограма свята. Спочаткучудово заспівав українськихнародних пісень квінтет«Мальви». А потім виступилиучасники художньої са�модіяльності Інституту еко�номіки та менеджмент на чолізі Світланою Дудкою.

Та чи не найпам’ятнішимі досить несподіваним для ба�гатьох став конкурс, в якомустудентським командам требабуло вгадати захоплення своїхнаставників. Було чимало від�криттів навіть для колег�педа�гогів. Так, виявилося, що дужегарною танцюристкою є на�чальник науково�дослідної час�тини університету Г. Ф. Ніку�ліна. Довелося згадати дужепопулярні ще за радянськихчасів туристські пісні у виконан�ні проректора з наукової робо�ти К. О. Кольченко. Цікаві за�хоплення у директора Інже�нерно�технологічного інститу�ту В. В. Малишева, помічникаПрезидента О. С. Кривоносо�ва, заступника директораІнституту філології та масовихкомунікацій Т. П. Неділько, їїколеги з Інституту соціальнихтехнологій О. Д. Ракші…

Анатолій УРБАН

Свята

Уже не перший рік у нашомууніверситеті визначаються пре�зидентські стипендіати. Це тістуденти, котрі відмінно навча�ються, активні у громадськомужитті. Цьогорічним іменинни�кам вручила відповідні по�свідчення Л. Ф. Романенко. Осьті, хто удостоївся високої честі:другокурсниці Надія Олійник(спеціальність «Технологія роз�робки та виготовлення пако�вань») та Катерина Чистовська(спеціальність «Мікробіологія тавірусологія»); третьокурсникиТетяна Бровченко (спеціальність«Міжнародна інформація»),Костянтин Гордейчук (спеціа�льність «Видавнича справа таредагування»); четвертокурс�ники Інна Бондар (спеціаль�ність «Фінанси»), Олена Дуби�на (спеціальність «Комп’ютер�но�екологічний моніторинг»),Людмила Ломачинська (спе�ціальність «Правознавство»)і Олена Якушкіна (спеціальність«Банківська справа»), п’ятику�рсниця Вікторія Кондратюк(спеціальність «Фізична ре�абілітація»), шестикурсник Ро�ман Комар (спеціальність «Ав�томобілі і автомобільнегосподарство»).

Профспілковий комітет пра�цівників університет теж тра�

ВИЩІЙ ОСВІТІ — СВІТОВИЙ РІВЕНЬ!

Вшанували освітян

Нещодавно в оздоровчо�лі�кувальному комплексі Універ�ситету«Україна» (урочище Ква�сівське, смт. Міжгір’я) відбу�лась Всеукраїнська науково�практична конференція «Стра�тегія подальшого розвитку і ста�новлення університету». На неїз’їхалися представники 22�хрегіональних територіальновідокремлених структурних під�розділів одного з найбільшихВНЗ країни.

Унікальність Університету«Україна» полягає в йогосоціально�гуманістичній спря�мованості. Основна мета ВНЗ —надання якісної вищої освітивсім бажаючим, незалежно відїхніх соціальних, фізичних тафінансових можливостей, під�кріплена конкретним крокаминазустріч сиротам, інвалідам,малозабезпеченим сім’ям, лю�дям, позбавленим можливостіпересування до освітніхцентрів, зокрема, мешканцямгірських сіл. Найближчий

підрозділ університету — Кар�патський інститут підпри�ємництва — знаходиться у містіХуст, де навчаються і студенти ізМіжгірщини.

Відкрив конференцію Прези�дент університету, першийміністр і фундатор системинаціональної освіти незалеж�ної України Петро МихайловичТаланчук — один із авторитет�них освітян країни, відомийсвоїми демократичними тасміливими державницькимипідходами.

Робота конференції пройшланадзвичайно плідно, прозвуча�ло багато конструктивних ідей,внесено цікаві пропозиції щодоінноваційних проектів розвиткуосвіти та науки, розробленоплан першочергових заходівщодо їх упровадження. В умо�вах фінансово�економічної таполітичної кризи університетикраїни, які акумулюють інтелек�туальний капітал держави,намагаються віднайти нестан�

2 20.11.2009 № 10–11 (113–114)

За новітніми технологіями — в гори Міжгірщинидартні інноваційні шляхи вихо�ду з кризи, поєднати науковірозробки з можливостямипідприємницьких структур,розширити спектр освітньо�на�укових послуг. Так, наприклад,університетом започаткованоновий вид діяльності — відрод�ження освітнього, культуро�логічного та екологічного ту�ризму, на який надихаєпоєднання чистого гірськогоповітря, джерел кришталевоїцілющої води, казкового пейза�жу, що створює мотивацію доактивної творчої розумовоїпраці. Особлива увага приділя�лась проблемам очищеннядовкілля, зокрема промисло�вих стоків та питної води, роз�робці енергозберігаючих техно�логій. Розроблено план дійщодо закладання основ універ�ситету дослідницького типу.Продовжується будівництвоосвітньо�оздоровчо�лікуваль�ного комплексу в Міжгір’ї.Сформовані пропозиції щодо

впровадження у масштабахкраїни накопиченого універси�тетом досвіду наскрізного на�вчання (від дитячого садочкадо аспірантури), автоматизова�ної системи управління в мето�дико�соціальній сфері адмі�ністративних територій, орга�нізації дистанційного та курсо�вого навчання, багатьох іншихнапрацювань.

Оскільки Університет «Ук�раїна» вже вдруге за останнідва місяці організовує наМіжгірщині науково�практич�ну конференцію, з’являєтьсявпевненість, що навчальнийзаклад цілеспрямовано при�вертає увагу освітянськоїспільноти до потенційних мож�ливостей природних багатствперлини Закарпаття — нашоїМіжгірщини.

Зоя ВАСИЛІВ

(газета «Верховина»,

17.09.2009 р.)

Про нас пишуть

Привертаємо увагу

Мультимедійна електронна бібліотекаХто володіє інформацією —

той володіє всесвітом.Уінстон Черчіль

Якщо Ви, шановний читачу,маєте доступ до комп’ютера,розташованого в комп’ютерніймережі нашого університетуабо підключеного до Інтернету,Ви є потенційним користувачемнашої мультимедійної елект�ронної бібліотеки.

Термін мультимедіа означає,що комп’ютер може надати ко�ристувачу інформацію (вивестина екран монітора і на гучномо�вець), яка зберігається за допо�могою даних різних типів(аудіо, відео, анімація, статичнізображення і т.і.) у доповненнідо традиційного засобу надан�ня інформації, такої, як текст(Вікіпедія).

Щоб стати читачем бібліоте�ки, треба просто зареєструвати�ся у ній, отримавши логін і па�роль. Але усе за порядком.

Ідея створення в університетіелектронної бібліотеки почала

втілюватися у життя приблизноу 2004 році. При цьому на метіставилося забезпечення досту�пу до підручників та іншої на�вчальної літератури у першучергу студентів, що навчалисяза дистанційною формою. Натой час університетом вже бувзакуплений і використовувся убібліотеці ліцензійний прог�рамний продукт «УФД�бібліотека». Ця програмна обо�лонка повністю забезпечує пот�реби класичної паперовоїбібліотеки, зокрема, бібліог�рафічний опис книжок, ство�рення електронних каталогів іпошук у них, створення різно�манітних статистичних звітів іт.і. Але вона до того ж дозволяєреєструвати документи в елект�ронному вигляді (тобто файли,у тому числі мультимедійні),організовувати їх зберігання набібліотечному сервері і надава�ти ці документи користувачу(передавати їх на комп’ютеркористувача для зберігання абодля виводу на екран монітора).

Зрозуміло, що час отриманнякористувачем інформації зале�жить від швидкості її передачіпо комунікаційним каналам міжним і бібліотечним сервером.Цей час стає критичним, коликористувач передивляється,наприклад, відеокліп у реаль�ному масштабі часу. Швидкістьпередачі інформації у локаль�ній комп’ютерній мережіуніверситету сягає 1 Гбіт/с.Університет «Україна» під’єдна�ний до Інтернету за допомогоюоптоволоконної лінії зв’язку,яка забезпечує швидкість до100 Мбіт/с. У наш час нікого нездивуєш тим, що мешканецьКиєва підключений до Інтерне�ту на швидкості більшій, ніж1 Мбіт/с. Ці три наведені чис�лові значення швидкості пере�дачі інформації переконують,що немає ніяких технічних пе�решкод для якісного переглядувідеокліпів із мультимедійноїбібліотеки, не говорячи вже проможливість швидко «скачати»підручник, аудіозапис, фото�

графію і за чашкою кави вдоманеспішно іх читати, слухати іроздивлятися.

Силами співробітників Цент�ру апаратно�програмного за�безпечення програмну оболон�ку «УФД�бібліотека» доопра�цьовано: було створено систе�му аутентифікації читачів, яка,по�перше, дозволяє (автома�тично) реєструватися читачутільки за умови, що він абоспівробітник, або студентуніверситету. Це здійснено зав�дяки взаємодії програмноїоболонки з базами данихстудентів і співробітників універ�ситету. По�друге, дані читачазберігаються у спеціальній базіданих, що дозволяє здійснюватианаліз контингенту читачів зарядом ознак (напр., факультет,спеціальність, курс тощо); доіснуючою у програмній оболонцісистемою пошуку книжок заназвою або за прізвищем автора(алфавітний каталог) було

(Закінчення на 5 стор.)

Цю тему наша газета підні/

мала в розгорнутій публікації

(«Університет «Україна», № 5/

6, 2008р.). Але у зв’язку з по/

дальшим потужним розвит/

ком нанотехнологій виникла

потреба продовжити важливу

розмову щодо використання

інтелектуального капіталу та

тенденцій розвитку цієї галузі.

Світова економічна криза су�проводжується занепадом ви�добувної промисловості, маши�нобудівної, металургійної тахімічної галузей, загостреннямполітичної ситуації у світі. Ос�новний перспективний напрямвиходу українського суспільст�ва з економічної та фінансовоїкризи — реалізація трансформо�ваного підходу до визначеннямісця й ролі вітчизняного інте�лектуального капіталу в роз�в’язанні проблем в економічній,фінансовій, політико�правовійі технологічній сферах.

Основними складовими цьо�го напрямку є: посилення інноваційно�ін�

вестиційної активності, зокре�ма залучення іноземних та дер�жавних інвестицій у процесиформування й розвитку інте�лектуального капіталу, що по�в’язано із забезпеченням довго�строкового економічного роз�витку держави;інтеграція зі світовим науко�

во�інноваційним просторомі формування стабільної нор�мативно�правової системи під�тримки інноваційно�інвести�ційної діяльності й ефективногоуправління інтелектуальним ка�піталом України; підготовка та проведення

наукового дослідження впливуінтелектуального капіталу на по�слаблення економічної кризи ірозвиток України на перспективу.

Загальну спрямованість еко�номіки країни у ХХІ ст. за чис�ленними прогнозами визнача�тимуть такі чинники: ефектив�ність науки та впровадженнянових технологій, становленняі розвиток нанотехнологій, інте�лектуальний і науково�техніч�ний розвиток, інновації та мега�функціональні ноу�хау. Самеу даних напрямах інтелектуаль�

ному капіталові приділенопровідну роль. Одна із перспек�тивних форм інтелектуальногокапіталу — нанотехнології.

Наприкінці ХХ і початку ХХІ ст.нанотехнології стали страте�гічним напрямом економічногорозвитку провідних країн. Ос�новним індикатором рівня роз�витку наук про нанорозмірнийстан речовин і сприяння розвит�кові нанотехнологій є аналіз ди�наміки фінансування цих до�сліджень. Як свідчать науковідані, багато світових фондів ікомпаній у різних країнах світущороку витрачають понад10 млрд. дол. США на фунда�ментальні дослідження у сферінанотехнологій, що сприяє їїрозвиткові. Постійно зростає об�сяг інвестицій у такі дослідження,надто в умовах світової еко�номічної кризи. Тож щонаймен�ше 30 країн упроваджуютьнаціональні програми в цій галузізнань, де вже зроблено багатовідкриттів у фізичних, хімічних,біологічних, технічних, медичнихнауках. У сукупності це формуєпередумови створення глобаль�ного ринку нанотехнологій об�сягом 900–1200 млрд. євро вжеу 2010 р.

У традиційному контексті ка�тегорія нанотехнології характе�ризує комплекс процесів із впро�вадження високоточної оброб�

ки поверхонь із використаннямнадточного травлення, нане�сення плівок, високоенергетич�них електронних, фотонних таіонних пучків. Сьогодні термін«нанотехнологія» значно роз�ширив свою сферу розуміння іохоплює та поєднує технологічнісистеми та процеси машин і ме�ханізмів, які здатні виконуватинадточні операції у масштабікількох нанометрів. Різні мето�ди нанотехнологій одержалинайбільший розвиток та засто�сування в мікроелектроніці, ае�рокосмічній індустрії, хімічній імедичній галузях.

Складовою структури інте�лектуальних аспектів суспільст�ва є інформаційно�інтелекту�альні ресурси й інформаційно�інтелектуальні продукти, дояких і належать нанотехнологіїта нанопродукти. Нанотехно�логії — ефективні каталізаторив хімічній промисловості —альтернативні хімічні джереластруму; у мікро� та наноелект�роніці — сенсорні пристрої, за�хисні покриття, робочі елемен�ти комп’ютерної техніки йелектронних приладів; у меди�цині — біосумісні імплантанти тановітні засоби доставки ліківтощо. Протягом 1975–2008 рр.у світі зареєстровано понад 100тисяч патентів із використаннямнанотехнологій.

За впровадження їх у гірничійпромисловості можливі такі ре�зультати: поява нових видів ре�сурсів і здешевлення процесів їхвидобутку і переробки та мож�ливість забезпечити процеситрансформації одного виду ре�сурсу в інші. Сучасні досягненнянанотехнологій у цій галузі — цеперетворення деревини накам’яне вугілля протягом ко�роткого терміну (близько трьохднів), для чого у природнихумовах потрібні мільйони років.А найбільш вражаюче майбутнєзастосування нанотехнологій увидобувній гірничій промисло�вості — освоєння автоматични�ми фабриками ресурсів Місяця.

У сфері машинобудування таметалургії нанотехнології такожпосядуть провідне місце за ви�робництва дешевих, легкихі міцних наноматеріалів, які зго�дом витіснять більшість мета�лів, устаткування, сталеливар�ної продукції.

Дослідження засвідчують, щоу цих сферах перевагу маютьсучасні нові технології, наприк�лад, вуглецеві нанотрубки,міцніші в кілька сотень разіві у десять разів легші, та з ви�щою у тисячі разів електроп�ровідністю, ніж сталь, яку ви�пускають сталеливарні заводи.Проте ця нанопродукція покищо не набула поширення черезвисоку ціну на нанотрубки: від50 до 100 дол. США за 1 г,і низький рівень якості, що за�лежить від недостатніх обсягівфінансування. Однак у процесірозвитку нанотехнологій ужестворені зразки промисловогоустаткування, що може вироб�ляти високоякісні нанотрубкиневисокої собівартості.

В умовах кризи широкоюсферою застосування нанотех�нологій є медицина. Вони спри�яють розробці нових ліків, ство�ренню нанопрепаратів і спосо�бів доставки лікарських засобівдо осередку захворювання.Широкі перспективи для нано�технологій відкриваються в га�лузі медичної техніки (розроб�лення засобів діагностики та

320.11.2009 № 10–11 (113–114)

(Продовження на 4 стор.)

Це — актуально

Становлення і розвиток нанотехнологійу світі та в Україні

На знімку: автори статті П. М. Таланчук (ліворуч) та В. В. Малишевуточнюють окремі положення публікації до університетської газети

Фото Лариси ЗОТОВОЇ

4 20.11.2009 № 10–11 (113–114)

проведення безболісних опе�рацій, створення штучних ор�ганів). З часом нанобіотехно�логії забезпечуватимуть можли�вості продовження людськогожиття та профілактики хвороб.

У сільському господарствізастосування нанопрепаратів ізбактеріородопсином призвелодо збільшення в кілька разівурожайності практично всіхкультур із підвищенням їхстійкості до несприятливих по�годних умов. Нанотехнологіїдають змогу цілеспрямованозмінювати рослини, прискорю�ючи дозрівання плодів, збіль�шувати їх кількість, калорійністьтощо за гарантування безпекиспоживання готової продукції.Ці досягнення дадуть змогу по�долати голод у більшості країнсвіту, що особливо важливов умовах світової кризи.

Таким чином, нанотехнологіїпрактично в усіх сферах і врізних галузях науки забезпе�чать точніші вимірювання(у кілька мільйонів разів) і да�дуть змогу вивчати різні проце�си на атомарно молекулярномурівні з реєстрацією найменшихвідхилень від норми.

Удосконалені нано� і нейро�електронні комп’ютери вирішу�ватимуть безліч завдань ізмоделювання та оброблення ін�формації. Вдосконалені косміч�ні зонди та надшвидкісні ракетисприятимуть вивченню космо�су. Наноманіпулятори та нейт�ронні мікроскопи дадуть змогувивчати глибини субатомнихчастинок. Крім того, нанонаукапотребує величезної кількостіприладів й інструментів, що ду�же швидко старіють.

За оптимістичними прогно�зами Американського націо�нального наукового фонду(NFS), у найближчому деся�тилітті прогнозовано нанобуму сфері створення нанотехно�логічних матеріалів і пристроїв.У 2007 р. порівняно з 2006 р.обсяг ринку нанотехнологійзбільшено (млрд. дол. США):наноструктурних матеріалівй екологічного устаткування на55 (340), наноелектроніки на 45(понад 300), фармацевтичнихпрепаратів на 20 (понад 180),хімічної продукції, базованої на

нанотехнологіях, на 22 (100), на�номатеріалів для аерокосмічноїпромисловості на 15 (70). Якзасвідчують економічні дослід�ження та прогнози, світовийринок нанопродукції до 2015 р.досягне 1 трлн. дол. США. Біль�шість розвинених країн світупочали широкомасштабні нано�технологічні розробки ще 10–15років тому.

Понад 50 країн упроваджу�ють спеціальні програми роз�витку нанотехнологій і постійнозбільшують обсяги світовихінвестицій у ці програми. Під�ґрунтя ринку світових інвес�тицій становлять п’ятнадцятькраїн — США, Японія, ВеликаБританія, Німеччина, Ізраїль,Китай, Канада, Австралія, Росіята ін. У більшості з них часткадержавних витрат у сфері нано�науки і нанотехнологій переви�щує 50% від загального обсягуфінансування.

У 2000 — 2006 рр. США іЯпонія були світовими лідера�ми з обсягів інвестицій у нано�технології, у 2007 р. до нихприєдналася Росія. Нині цікраїни формують понад поло�вину світового обсягу зазначе�них інвестицій. Так, на виконан�ня лише першого етапу Дер�жавної програми розвиткуінновацій і нанотехнологій(2001–2004 рр.) США залучили2.8 млрд. дол., другого етапу(2005–2008 рр.) — 4.6 млрд.дол. В Японії у 2004 р. бюджет�не фінансування розробоку сфері нанотехнологій переви�щило 1 млрд. дол., а загальнівитрати становлять 3 млрд.дол. США.

Згідно з оцінками експертівОЕСР, за рівнем загальних вит�рат на НІОКР Китай можеобігнати Японію вже в 2010 р.і вийти за цим показником надруге місце у світі. За рівнемкорпоративних витрат на до�слідження і розробки (близько1% від обсягу ВВП) Китай вженині перебуває на рівні країн ЄСта істотно випереджає Росію.

Європейські країни згідноз програмою Євросоюзу (2002—2006 рр.) витратили 1.3 млрд.євро, а сьомою програмоюЄвросоюзу (2007 — 2013 рр.) нарозвиток нанотехнологій пе�редбачено 3.5 млрд. євро.

У 2006 р. федеральні фонди іпрограми Росії виділили дляцього близько 6 млрд. руб.(близько 200 млн. дол. США).Для реалізації президентськоїініціативи «Стратегія розвиткунаноіндустрії» у 2007 р. створе�но Державну Раду з нанотехно�логій, очолювану першим віце�прем’єром Росії. До складу Ра�ди увійшли 38 представниківвлади, учені, підприємці та пар�ламентарі. В реалізації держав�ної політики Росії в цій сферібере участь Російська корпо�рація нанотехнологій (Роснано�тех). У 2007 р. з федеральногобюджету було виділено понад1 млрд. дол. США на розвитокнанопродукції та нанотехно�логій, а до 2015 р. заплановановиділити до 200 млрд. руб.

Україна не може стояти осто�ронь процесів становлення ірозвитку нанотехнологій. Ученіі фахівці Національної академіїНаук України розробили комп�лексну програму фундамен�тальних досліджень «Наност�руктурні системи, наноматеріа�ли, нанотехнології», виконанняякої очолює перший віце�пре�зидент НАН України, акад. Ана�толій Шпак. У 2003–2006 рр.фінансування програми стано�вило 33 млн. грн. Дослідженняпроводять за 14 напрямами,у ході робіт беруть участь 30інститутів НАН України.

Складність і масштабністьзавдань розробки та впровад�ження нанотехнологій потребуєзначного збільшення фінансу�вання нанотехнологій в Україні.В межах програми ведуться ро�боти у сферах створення тавпровадження нанотехнологійв мікроелектроніці, фізиці, хіміїповерхонь, тонкоплівкових тапорошкових технологій, атом�них і молекулярних моношарів,з’єднання та зварювання еле�ментів конструкцій, фізикиі хімії колоїдів й атомних клас�терів, а також сорбентів різно�манітного призначення, фізикиметалів і сплавів з нанороз�мірною структурою тощо.

В Інституті зварюванняім. Є. О. Патона активно вико�ристовують нанотехнології тапроводять дослідження у сферівиробництва нанопродукції.Зокрема, застосовують елект�

ронно�променеву технологію зодержання матеріалів із багато�шаровою наноструктурою длязварювання неорганічних ма�теріалів. Використовуючи такішаруваті структури, можна зва�рювати алюміній.

У процесі досліджень одер�жано зразки жаростійкогонанодисперсного амонокомпо�зиту — перспективного мате�ріалу для космічної й авіаційноїтехніки. Крім того, розробленотехнологію одержання наност�руктурних покриттів, які значнопідвищують стійкість лопатокгазових турбін; серію магніто�м’яких нанокристалічних спла�вів і на їх підґрунті — деталітелекомунікаційних систем; ме�тоди отримання металевих таметалооксидних наноплівокдля створення датчиків і фільт�рів у системах мобільного зв’яз�ку; зразки композитів з вугле�цевими нанотрубками та нано�частинками, що ефективно пог�линають випромінюваннярадіо� і СВЧ — діапазону.

Проведено дослідження й от�римано позитивні результатизастосування нанопродукціїдля сфери технологій та інфор�мації: матеріалів із квантовимивкрапленнями германію накремнії для створення приладівнічного бачення, систем записуінформації, напівпровіднико�вих приладів; нанокомпозитівдля світловипромінюючих діо�дів; твердих радіаційно стійких,електропровідних мастильнихматеріалів для космічного і на�земного використання; нано�структурованих каталізаторівдля спалювання метану в про�цесах газоочищення та ін.

Українськими вченими ство�рено наноструктуровані біосу�місні з кістковою тканиною лю�дини керамічні композити з ви�сокою приживлюваністю. Перс�пективні дослідження ведутьсяв онкології, зокрема створенімагнітокеровані наноносії лі�карських препаратів для ло�калізації пухлини, а також ліку�вання опіків, авітамінозу, ту�беркульозу, що діють приціль�но. Це так звана магнітокерова�на терапія.

Поряд із виконанням програ�ми Національної академії наукУкраїни дослідження у сфері

Становлення і розвиток нанотехнологійу світі та в Україні

(Початок на 3 стор.)

520.11.2009 № 10–11 (113–114)

нанотехнологій проводять умежах міжвідомчої науково�технічної програми «Нанофізи�ка і наноелектроніка» під егідоюМіністерства освіти і науки Ук�раїни. У виконанні програмиберуть участь окремі науково�дослідні інститути НАН України,провідні університети України,науково�виробничі об’єднанняМіністерства промислової по�літики України та ін. Деякідослідження в галузі нанотема�тики підтримані Державнимфондом фундаментальнихдосліджень України.

Перспективи досліджень усфері нанотехнологій і створен�ня наноіндустрії в першу чергузалежать від Національноїпрограми розвитку нанодослід�жень і нанотехнологій, а такожвід організації виробництваінноваційної конкурентоспро�

можної продукції на засадівпровадження нанотехнологій іпідтримки держави. Основніконцептуальні розділи зазначе�ної програми: наноелектроні�ка; наноінженерія; функціона�льні та конструкційні матеріали;нанобіотехнології і нанома�теріали медичного призначення;колоїдні нанотехнології; нано�матеріали для каталізу та іншихпотреб хімії; наноматеріали інанотехнології для захисту нав�колишнього середовища; на�нотехнології для енергетики;нанотехнології спеціальногопризначення. Висока ефектив�ність виконання цієї програмиза наведеними розділами в Ук�раїні та аналогічних програм іпроектів у світі забезпечитьпоступовий вихід країн із еко�номічної кризи та сприятиме їхрозвиткові.

Масштабний прорив у новугалузь науки і техніки неможли�вий без наукових і професійнихкадрів. Наразі система підготовкиі відбору кваліфікованих фахівцівне діє, тому необхідно створитиспеціалізовані кафедри у ВНЗМіністерства освіти і науки Ук�раїни, а також у науково�до�слідних інститутах НАН України.

Слід зазначити, що в Україніє всі передумови для участі усвітовому інноваційному про�цесі в області нанодосліджень інанотехнологій: інтелектуаль�ний і науковий потенціали, по�тужна ресурсна база, попит насвітовому ринку нанотехнологій.

Зацікавленість різних країн,наприклад, України і Росії урозвитку нанотехнологій можнапорівняти із суперництвом міждосить пошарпаною «Феррарі»,яку новий господар намагається

полагодити, навмання підбира�ючи запчастини, і добре відло�годженим «Ланосом», який угарного господаря як новень�кий, завжди і де потрібно зма�щений і чим потрібно заправле�ний. Український «Ланос»відмінно маневрував, не допус�кав заносів на поворотах, вдалогальмував на віражах. Але колинеобхідно було розвинутишвидкість на прямій, наспіхскручена російська «Феррарі»легко відривалася, незважаючина те, що інколи на ходу лама�лися якісь вузли чи деталі.

Петро ТАЛАНЧУК,

Президент Університету

«Україна»

Віктор МАЛИШЕВ,

директор

Інженерно/технологічного

інституту Університету

«Україна»

(Закінчення.

Початок на 2 стор.)

Мультимедійнаелектронна бібліотека

розроблено і вбудовано в обо�лонку можливість пошуку загалузями знань (предметнийкаталог); був модифікованийінтерфейс оболонки з метоюбільш зручного відображенняколекцій аудіо�, відео� і гра�фічних файлів.

Можливості, що забезпечуємультимедійна електроннабібліотека: дистанційний дос�туп до колекцій ресурсів (сту�денти з особливими потреба�ми, студенти заочної форминавчання); надання доступу докнижок, що є в наявності у фон�дах паперової бібліотеки, алев обмежених кількостях; на�дання доступу до мультиме�дійного контенту: аудіо�, відео�графічних ресурсів (аудіокни�ги, відеокліпи, мультиплікація,записи лекцій викладачівУніверситету «Україна», колек�ції фотографій)

Вхід до мультимедійноїелектронної бібліотеки, як ужезгадувалось, здійснюється якз локальної комп’ютерної ме�режі університету, так і з будь�якого комп’ютера, під’єднаногодо мережі Інтернет. Щоб потра�пити до бібліотеки, треба в ад�ресному рядку браузера набра�ти:http://library.ukraine.edu.ua.

Процедура реєстрації нових чи�тачів, як кажуть, інтуїтивно зро�зуміла.

На сьогоднішній день ко�лекція підручників, навчальнихпосібників, монографій у муль�тимедійній електронній біб�ліотеці містить у собі більшетисячі назв. Будь�яку з цихкнижок користувач може «ска�чати» на свій комп’ютер дляподальшого опрацювання. Принаповненні колекції ми прит�римувалися доктрини у першучергу вводити книжки, якіє у списку рекомендованої лі�тератури до дисциплін, а такожті, які є у паперовому варіанті,але у обмеженій кількостіпримірників.

Сподіваюсь, що наша муль�тимедійна електронна бібліоте�ка допоможе Вам зробити щеодин крок, що наблизить Васдо мети, сформульованоїв епіграфі.

Олександр КАЛМИКОВ,

начальник відділу

програмного забезпечення

навчального процессу

і технічних засобів

навчання,

кандидат

фізико/математичних

наук, доцент

наші гостіДо Університету «Україна» приїхав професор Прінстонсь/

кого університету (США) доктор Карл ЦАЙНІНГЕР. В Інститутіекономіки та менеджменту він щорічно читає лекції.

Професор Карл ЦАЙНІНГЕР на першій лекції сказав: «Я ду/маю, що маю достатню кваліфікацію, щоб говорити про уп/равління світовими інноваційними процесами та техно/логічний менеджмент. Освіту я отримав у Німеччині та США,половину свого професійного досвіду здобув у США, другу по/ловину — працюючи в Західній Європі та Азії.

Я — дослідник та інженер за освітою, менеджер та консуль/тант за професійним досвідом, практик із інноваційного і тех/нологічного менеджменту, а не теоретик, не фінансист чиполітик. Працював головним технологом великих корпорацій.

Доктор Карл ЦАЙНІНГЕР багато виступає з лекціями та кон/сультує.

У 2008 році студенти бізнес/школи Прінстонського універ/ситету визнали професора Карла ЦАЙНІНГЕРА кращим викла/дачем року.

На лекцію професора ЦАЙНІНГЕРА у жовтні 2009 року «Тех/нологічні інновації як запорука економічного успіху» прийш/ли студенти кафедри менеджменту.

Лариса ЗОТОВАФОТО автора, зроблене під час одного з приїздів

К. ЦАЙНІНГЕРА

6 20.11.2009 № 10–11 (113–114)

Його наукові праці зібрані у7�ми томах.

Кілька місяців тому Святій�шим Патріархом Київським івсієї Руси�України Філаретомбуло освячено храм Святого Во�лодимира в м. Василькові Київ�ської області.

У своїй проповіді, яка трива�ла близько 40 хвилин, Філарет,звертаючись до парафіян, ска�зав, що Православна Церква неможе залишатися байдужою до

подій, що відбуваються у світі, ісучасне життя ставить різно�манітні питання, на які Церквавідгукується. Серед них пробле�ма взаємозв’язку людства знавколишньою природою, щопривертає останнім часом увагуу зв’язку з катастрофічниминаслідками забруднення сере�довища проживання. У своїхвідносинах із природою, що на�були споживацького характеру,люди стали все частіше керува�тися егоїстичними спонуками.Вони стали забувати, що єди�ним Владикою Всесвіту є Бог(Пс. 23.1), якому належить «не�бо і… земля і все, що на ній» (Др.10.14), тоді як людина, за слова�ми святителя Іоанна Златоуста,є лише «домоуправлінцем",якому ввірено багатство світу.Це багатство — «повітря, сонце,воду, землю, небо, море,світло, зірки» �, як відмічає тойже святий, Бог «розділив міжусіма порівну, неначе між бра�тами". «Владарювання» надприродою і «володіння» зем�лею (Бут. 1.28), до яких людинапокликана, за Божим задумомне означають уседозволеності.

Бог, що дає «всьому життя ідихання і все» (Дія. 17.25), єДжерелом буття. Тому самежиття у багатоманітних йогопроявах носить священний ха�рактер, будучи Божим даром,нехтування якого є викликом,

Нещодавно поповнився загінПочесних професорів універси�тету «Україна». Такого високогозвання удостоєний СвятійшийПатріарх Київський і всієї Руси�України Філарет.

Його святість уже не один рікпідтримує тісні зв’язки з Відкри�тим міжнародним університетомрозвитку людини «Україна», вис�тупає з лекціями перед виклада�чами і студентами навчальногозакладу й активно сприяє по�дальшій його розбудові.

Святійший Патріарх Київсь�кий і всієї Руси�України Філарет(у миру Михайло АнтоновичДенисенко) народився 23 січня1929 р. в селі БлагодатномуАмвросіївського району До�нецької області в родині ро�бітника. 1946 р., після закінчен�ня середньої школи, вступив до3�го класу Одеської духовноїсемінарії, яку закінчив із відзна�кою і того ж року вступив доМосковської духовної академії.Навчаючись на ІІ курсі, 1 січня1950 р. прийняв чернечий пост�риг із ім’ям Філарета. 15 січня1950 р. Святійшим ПатріархомМосковським і всієї РусіАлексієм був рукопокладений усан ієродиякона, а 18 червня1951 р. (у день св. Трійці), — усан ієромонаха.

Протягом усього свого життямитрополит Філарет веде ак�тивну церковну громадськудіяльність. Він керував та бравучасть у роботі багатьох вітчиз�няних та міжнародних конфе�ренцій, комісій, зокрема у ро�боті ІІ (1963), ІІІ (1968), IV(1971), V (1978) Всехристиянсь�ких мирних конгресів у Празі.У 1977 році став одним із віце�президентів Християнськогомирного конгресу. Очолювавделегацію Російської Право�славної Церкви на Всесвітнійрелігійній конференції «Релігіяза мир» (м. Кіото, Японія, 1970).Брав участь у ІІ Всесвітній Кон�ференції «Релігія за мир»(м. Лубен, Бельгія, 1974). На ІІІАсамблеї у Прінстоні (США) об�раний віце�президентом Все�світньої конференції «Релігія замир». Очолював делегаціюРосійської Православної Церк�ви на Всесвітній конференції

«Релігійні діячі за спасіння свя�щенного дару життя від ядерноїкатастрофи» (1982).

Виступав із промовами наГельсінському Всесвітньомуконгресі на захист миру (1965),Берліні (1967), на ПразькійВсесвітній Асамблеї «За мир іжиття, проти ядерної загрози»(1983), брав участь у роботіМосковського Конгресу миро�любних сил (1973), у роботіКонференції недержавних ор�ганізацій за роззброєння (Жене�ва, 1978 р.) та на Міжнароднійконференції за європейськубезпеку в м. Відні (Австрія).

У червні 1982 р. у складі деле�гації ХМК брав участь у ІІСпеціальній сесії ГенеральноїАсамблеї ООН із роззброєння.

1970 року Радою Академії обра�ний почесним членом Московсь�кої духовної академії, 1973 р. —почесним членом Ленінградськоїдуховної академії.

14 жовтня 1979 р. Будапешт�ська реформаторська духовнаакадемія удостоїла митрополи�та Філарета ступеня почесногодоктора богослов’я «Гонорискауза», а 20 травня 1980 р. вінодержав диплом доктора бо�гослов’я «Гонорис кауза» Пря�шівського богословського фа�культету.

Особистості

Почесний професор нашого університету

Головний редактор відділу видавничого виробництва Національногобанку України Л. М. Гребішникова, настоятель храму Святогорівноапостольного великого Київського князя Володимира протоієрейотець Володимир, владика Чернігівський і Ніжинський Іларіон,Святійший Патріарх Філарет, доктор економічних наук, професорТ. В. Блудова, кандидат педагогічних наук, доцент Л. В. Петько та іншіповажні особи

Доктор економічних наук, професор університету Т. В. Блудова пре/зентує Святійшому Патріарху Філарету збірки своїх духовних поезійдля виховання підростаючого покоління «Дивосвіт Святого Миколая»та «Золотий промінець Софії».

720.11.2009 № 10–11 (113–114)

кинутим не тільки божествен�ному творінню, але й самомуГосподу.

Екологічна рівновага пору�шена, і людина поставлена пе�ред фактом виникнення незво�ротних згубних процесів у при�роді, включаючи підрив її при�родних відновлювальних сил.

Усе це відбувається на тлінебаченого і невиправданогозростання суспільного спожи�вання у високорозвинутихкраїнах, де прагнення до до�статку і розкоші стало нормоюжиття. Наслідки екологічноїкризи виявилися хворобливи�ми не тільки для природи, алей для людини, яка знаходитьсяз нею в органічній єдності. В ре�зультаті Земля — на порозі еко�логічної кризи.

Екологічне благополуччя пла�нети, держави, регіону — одиніз найважливіших показниківжиттєзабезпечення цивілізаціїв цілому і її територіальних групзокрема. Тому територіальнугромаду Васильківщини дужетурбує збереження природногосередовища, захист життя і здо�ров’я населення від негативноговпливу, обумовленого забруд�ненням навколишнього середо�вища, досягнення гармонійноївзаємодії суспільства і природи,охорона, раціональне викорис�тання і відтворення природнихресурсів.

Завдяки наполегливій праціПатріарха Філарета було пере�кладено усі богослужбові книги,які потрібні для відправи богос�лужінь; він увійде в історію якчетвертий перекладач Біблії ук�раїнською мовою. З благосло�вення Патріарха Філарета булобезкоштовно видрукувано і роз�повсюджено близько мільйонапримірників Закону Божого.Метою акції є те, щоб ця книгаз основ божественного вченняпотрапила до кожної оселі,завітала в кожну сім’ю.

Людмила ПЕТЬКО,

кандидат педагогічних

наук, доцент

Мабуть, ніхто не заперечува�тиме, що основним «читвом»студента є підручники, посібни�ки, наукові праці та інші розумнікниги. Але колись треба ж івідпочивати! Й ось тут, колимолода людина захоче відклас�ти підручник і почитати щосьінше, вона може потрапити удуже цікаве становище.

18–20 років — це такий вік,коли вже немає чітко визначе�них книжкових обмежень. Тоб�то, на книжці не написано, щовона «призначена для молодівіком від 18 до 20 років» (як пи�шуть, — «книжка для дітей від3 років"; звичайно, видання відА�БА�Ба�Га�Ла�Ма�ГА цілкомпасуватимуть «дітям від 2 до 102років», як стверджує Іван Мал�кович). Кожний юнак чи «юнач�ка» вільні обирати собі літера�туру на власний смак. Полюб�ляєте детективи — будь ласка,все: від Агати Крісті до Дар’їДонцової. Хочете фантастику —до ваших послуг Рей Бредбері,Станіслав Лем, … і до СергіяЛук’яненка з Мариною таСергієм Дяченками. Забажа�лось любовних романів — маєтестільки творів, що їх навіть неперелічити. Якщо прокинуласьностальгія — вас радо зустрінутьказки та інші дитячі книжки.А якщо ви належите до поша�новувачів сучасного вітчизня�ного — то і тут стан справ ненастільки поганий, як інодістверджують ЗМІ. Книги в Ук�раїні друкуються! Хоча й не та�кими великими накладами, яктого хотілося б; хоч і не завждидоступні, але вони є.

Щоправда, сучасна україно�мовна література (сучукрліт)

дуже часто — не для читача,який цінує витончений стиль,високі почуття та вишукану мо�ву. Навпаки, вона є «правдивийодкид» (за Іваном Нечуєм�Ле�вицьким) сучасного життя,а особливо — сучасної мови.Куди там Золя з Мопассаном!Такі слова, що вуха в’януть.А якщо не в’януть (припустимо,ви вже навчились не сприймати«парканні» слова з трьох тап’яти літер), то ледь проди�раєшся крізь жаргон та/або,пардон, діалект (як, наприклад,у Любка Дереша). Часом почу�ваєш себе майже іноземцем…або так, начебто на голову ви�вернули відро бруду. Хоча ос�таннє може бути наслідком нелише мови. Сюжети теж незавжди вирізняються високоюморальністю та цнотливістю(наприклад, як у Богдана Жол�дака в його «Топінамбур, си�ну»). Строго кажучи, сучаснакнижка (і російська, й українсь�ка, подекуди і зарубіжна), якарозрахована на більш�меншдорослого читача, не можеіснувати без бодай одного опи�су інтимних стосунків. Якщо чи�тачеві пощастить, то цей описбуде не надто деталізований, аякщо не пощастить…

І найобразливіше те, що бу�ває — іноді — й цікавий сюжет згарною «атмосферою» (як у то�го ж Любка Дереша в «Аархе»),але модна мова зводить всенанівець. Тобто сучукрліт — ли�ше для дуже інтелектуального і«просунутого» реципієнта, якийзможе переконливо пояснити,чому треба вживати саме такіслова і чому це круто.

А якщо ви не такі «просунуті»?

І пристрасть до українськогоправопису та «Як ми говоримо»Бориса Антонечка�Давидовичагеть зіпсували вам смак і уне�можливили сприйняття сучасноїукраїнської щиро�вуличної мо�ви? Тоді нічого не лишається, яквзятися знов до класики.

Звісно, можна заперечити, щодеякі реалії у класичних творахуже застаріли. Ну, не живуть за�раз українці у хатах, не вдягаютьплахти та не їздять волами!Дівчата можуть цілком спокійнозабезпечувати себе матеріально,вільно поводитися з хлопцями(і на них не дивитимуться скоса)…

Але ж людські характеримайже не змінилися! Як існува�ла проблема незалежності лю�дини, бажання жити на свійрозсуд у «Людині» Ольги Коби�лянської, так вона існує й зараз.Як існувало бажання людиниз «нижчого» стану будь�що по�трапити до еліти — хай навітьдовелося б іти по головах — у«Місті» Валер’яна Підмогильно�го та «Милому другові» Гі деМопассана, так воно існує й за�раз. Як існувала проблемабатьків і дітей та незалежностімолодого подружжя у «Кайда�шевій сім’ї» Івана Нечуй�Ле�вицького, так вона існує й зараз.

У школі дітей змушують ви�вчати такі твори, які вони простоне можуть повністю зрозумітичерез свій невеликий життєвийдосвід. Як приклад — «Анна Ка�реніна» Льва Толстого, «ПаніБоварі» Гюстава Флобера. Нав�ряд чи дитина у віці 13–15 роківзможе зрозуміти, що тим див�ним Анні та Еммі не вистачало.А от у двадцять років — цілкомзможе. Особливо, якщо вже маєсвою сім’ю.

Тож якщо у вас лишилися ненайкращі згадки про класичнулітературу зі школи — не бійтесязнову розгорнути ті «нудні»книжки. Цілком можливо, щовони виявляться не такими вжей нудними і ви зможете віднай�ти у них те, чого прагне вашадуша.

Марія МАР’ЄНКО,

студентка V курсу

Інституту філології

та масових комунікацій

(спеціальність «Видавнича

справа та редагування»)

Студентське життя

Що і як читає молодь

Фестиваль «Сяйво надій»,започаткований нашим уні/верситетом, щороку розши/рює своєю географію. В ньо/му, зокрема, беруть участьучні загальноосвітніх серед/ніх шкіл, гімназій та ліцеїв.

На знімку: учні Київськоїшколи № 235 зі своїми робо/тами, представленими нацьогорічний фестиваль.

Фото Лариси ЗОТОВОЇ

8 20.11.2009 № 10–11 (113–114)

Співпраця Завдяки профорієнтаційнійроботі

Як уже розповідала наша га�зета, на базі факультету еко�номіки та менеджменту універ�ситету постійно проводитьсяпрофорієнтаційна робота середстаршокласників м. Києва таїхніх батьків щодо діяльностівищого навчального закладу.Таким чином ВНЗ допомагаєюнакам і дівчатам визначитисяз майбутнім навчанням і отри�манням спеціальності, сповнареалізувати професійно�твор�чий потенціал.

Науково�практичні семінаридля директорів загально�освітніх навчальних закладівстолиці проводяться за під�тримки і участі Посольства СШАв Україні. Мета заходу — інтег�рація зусиль учених, освітян тагромадськості у розв’язанні ши�рокого кола проблем навчанняі впровадження новітніх техно�логій.

Надаємо слово учасникамостаннього семінару.

Тетяна Пішеніна, завідувач кафедри

менеджменту, докторекономіки та менедж/

менту, професор:— Впровадження стратегії ди�

ференціації якості освітніх пос�луг дає змогу підвищити іміджнашого навчального закладу,окремих його спеціальностей.Одним із напрямків реалізації

даної стратегії є системні захо�ди, які проводяться на факуль�теті економіки та менеджментуз директорами середніх шкіл,ліцеїв, гімназій. Завдяки цьомузначною мірою формуєтьсяконтингент наших майбутніхстудентів.

Сьогодні бізнес�середовищемає велику кількість інноваційнихтехнологій, прогресивних напра�цювань, які впроваджує в нав�чальний процес професорсько�викладацький склад Університету«Україна". Керівники навчальнихзакладів столиці мають змогуознайомитися з ними на семіна�рах у ВНЗ. Зокрема, на останньо�му з них освітяни обговорилипроблеми, пов’язані зі впровад�женням інтерактивних курсів унавчальному процесі. Цікавою іповчальною була розповідь на�чальника відділу програмного за�безпечення навчального процесута технічних засобів навчанняО. М. Калмикова про викорис�тання аудіолекцій.

Вважаю доцільним проведен�ня таких заходів, особливо тоді,коли учні випускних класів оста�точно визначають, де і як продов�жуватимуть свою освіту. Зайвоїінформації не буває. Тим більше,коли є широкий вибір ВНЗ. Тож,інформуючи керівників навчаль�них закладів про наш університет,а через них учнів і їхніх батьків, мипрацюємо на своє майбутнє, за�

безпечуємо свою конкуренто�спроможність.

Організатори семінарів нама�гаються створити всі умови дляплідної роботи. Тож переконані,що така співпраця запрограмова�на на всіх.

Грень І. П.,директор Київської

загальноосвітньоїсередньої школи № 245:— Це у нас не перша зустріч.

Ми бачимо суттєве зростаннярівня освітніх послуг в універси�теті. Дивимося на наших учнів, те�пер студентів ВНЗ, і пишаємосяїхніми успіхами. Вони дуже задо�волені, що навчаються в Універ�ситеті «Україна". Тому кожнузустріч із викладачами ВНЗ мицінуємо і бачимо шляхи до нашо�го особистого вдосконалення.

Особливо задоволені випуск�ники нашої школи, котрі навча�ються в Інституті економіки та ме�неджменту. Бо бачать, що тутпостійно впроваджуються новітнітехнології навчання, чималозроблено і робиться для того,щоб студенти отримували гарнізнання.

А щодо семінарів, то їх користьочевидна. Адже тільки співпрацяз викладачами вищої школи даєзмогу розвиватися середнійшколі.

І все ж хотілося б краще і біль�ше знати про особливості інте�

рактивних курсів, що сьогодні ви�користовуються в університеті.Однак, на нашому семінарі біль�ше говорилося про міжнароднуспівпрацю. Це теж важливо, алеважливіше, на мій погляд, обго�ворювати те, що вже маємо внашій країні саме в освітянськійгалузі.

Особисто мене вразив тоймікроклімат, який ми відчули зперших кроків. Це і приємні вітан�ня, і гарні умови для проведеннясемінару.

Є. Данилова,виконуюча обов’язки

директора навчально/виробничого комбінату

№ 240 «Соціум»:— Думається, що слід частіше

проводити зустрічі керівниківсередньої і вищої школи. Це мо�жуть бути «круглі столи», семіна�ри, конференції. Головне — щобобговорювалися актуальні проб�леми освітянської галузі. Важливотакож, щоб у таких заходах бралиучасть відповідальні працівникиМіністерства освіти і науки.

А щодо міжнародного досвіду,то, вважаю, з нього слід брати як�найкраще. Передусім, те, щоможна використати в нашій прак�тичній роботі. Йдеться, зокрема,про вдосконалення професійних,викладацьких навичок, протісний зв’язок середньої і вищоїосвіти.

Вищу освіту здобувають різ�ними способами і методами.Одні обирають денну формунавчання, інші — заочну. Дехтонамагається, причому успішно,швидко отримати диплом, на�вчаючись самостійно. Останнімчасом усе більше приживаєтьсядистанційна форма навчання.Одним із ініціаторів її впровад�ження є Університет «Україна».

І в а н о � Ф р а н к і в с ь к и йрегіональний центр дистанцій�ного навчання розпочав своюдіяльність у 2004 році.

Нині успішно функціонуютьшість локальних центрів ДН, які

розташовані у мальовничихкуточках Прикарпаття. Зокре�ма, у Верховинському, Бого�родчанському, Надвірнянсько�му, Яремчанському, Косівсько�му та Рожнятівському районах.Загальна кількість студентів, якінавчаються у регіональномуцентрі, налічує понад 350 осіб.Серед бажаючих здобути вищуосвіту передусім юнаки і дівча�та, які щойно закінчили школу.Але чимало і старших за вікомлюдей, які працюють за фахомюриста, діловода, бухгалтера іпаралельно здобувають освітуу своєму населеному пункті.

За новітніми технологіями

Здобувають вищу освітуУ наших локальних центрах

можна здобути кваліфікаціююриста, фінансиста та секрета�ря�адміністратора. У 2008–2009навчальному році ми випустилипонад 60 правознавців, фінан�систів та діловодів за освітньо�кваліфікаційним рівнем «мо�лодший спеціаліст». У жовтні2008 року державні іспитивідбулися у Рожнятівському,Надвірнянському та Богород�чанському локальних центрахдистанційного навчання.

У нас працює потужний ви�кладацький склад. Зокрема,задіяні фахівці з органів юсти�

ції, казначейства, прокуратури,які допомагають студентамопанувати теоретичний ма�теріал на практиці. Студенти�випускники, які закінчили на�вчання і гарно зарекомендува�ли себе на практиці, отрималироботу в організації за місцемпроходження практики, а деякіз них вирішили продовжитинавчання в інших провіднихВНЗ області та за її межами.

Людмила БЕРЕЗОВСЬКА,

заступник завідувача

Івано/Франківським

РЦДН

920.11.2009 № 10–11 (113–114)

Наприкінці літа в Москві у рам�ках Року молоді в Росії відбувсяПерший міжнародний фестивальнародної творчості для осіб ізобмеженими можливостями здо�ров’я. Таке досить знакове дійст�во відбулося на базі Московсько�го державного соціально�гума�нітарного інституту. Цей навчаль�ний заклад, а також Міністерствоспорту, туризму та молодіжноїполітики Російської Федерації таФедеральне агентство у справахмолоді стали організаторамифестивалю.

Мета заходу — обмін досвідомроботи в досягненні більш висо�кого рівня соціального захисту таінтеграції молодих людей з фізич�ними вадами, виявлення середних творчо обдарованих осіб, ак�тивізація діяльності державних тагромадських організацій, які до�помагають людям, у яких є проб�леми зі здоров’ям.

Перші враженняМене відразу ж зацікавило, як

живеться людям з особливимипотребами в Росії, що загаломзроблено і робиться для них. По�зитиву набралося чимало.

Почну з приміщення інституту.Воно, на мій погляд, максималь�но пристосоване для потреб лю�дей, у яких є проблеми зі здо�ров’ям. І це при тому, щоприміщення старе, побудованеще за радянських часів. В інститутістуденти�візочники можуть са�мостійно, без сторонньої допо�моги, пересуватись, бо тут явля�ють одне ціле аудиторії, службовікабінети, гуртожиток та їдальня.Це стало можливим і завдякизручним пандусам та ліфтам.

До того ж, інститут будує заразреабілітаційний центр та невелич�кий санаторій.

Але розповім трохи детальнішепро пандус при вході до навчаль�ного закладу. Цей пандустрирівневий. Він як сходи, плавноопускається згори. Потім іде неве�личка рівна ділянка, що має дос�татню ширину та довжину, щобвізочник міг розвернутися. Потімпандус повертає ліворуч та спус�кається вниз, а згодом повертаєправоруч і спускається вниз, досамої землі. Така «триповер�ховість» робить і підйом, і спускзручними та безпечними.

Ще я помітила в інститутідобре облаштовані поручні, що

розташовані уздовж стін у ко�ридорі навпроти дверей кімнатта посередині у загальному ко�ридорі, ділячи його навпіл. Та�кими поручнями дуже легко ко�ристуватися людям, у котрихпроблеми із зором та опорно�руховим апаратом.

Та не лише Московськийдержавний соціально�гумані�тарний інститут може похвали�тися успіхами у підвищеннірівня доступності користуванняміською інфраструктурою дляінвалідів. Під час екскурсії поМоскві я бачила громадськийтранспорт з низькою посадкою,який було видно здалеку, аджена кожному транспортному за�собі був розміщений знак —фігура людини на візку.

Місту�супутнику Москви, По�дольську, теж є чим похвалитися.Багато магазинів цього містечкаобладнані зручними пандусами.Звичайно, найбільше ними ко�ристуються мами з маленькимидітьми на візочках, але людям ізособливими потребами ці панду�си теж підходять. Бордюри тежбезпечні та зручні для візочниківта мам із маленькими дітьми, ад�же обладнані міні�пандусами.

По дорозі додому після фести�валю я продовжила свої спосте�реження. У приміщенні Київсько�го вокзалу кімнати відпочинкузнаходяться на другому та тре�тьому поверхах, але мене гостин�но прийняли у медпункті, що напершому поверсі. Там я змоглапривести себе до ладу перед по�їздом. Під’їзд до посадочнихколій на Київському вокзалізовсім не має сходинок і томузручний для дитячих та інва�лідних візків.

До речі, цей рік у Росії оголоше�ний не лише Роком молоді, а щеі Роком рівних можливостей.

Звичайно, я розумію, що нафоні всього хорошого, що я по�бачила в Москві, тут ще дужебагато «ложок дьогтю». Аджечимало будинків не обладнаніпандусами, і людині з особли�вими потребами, яка живе втакій оселі, зовсім не легше відтого, що сусідній будинок (нейого!) належно обладнаний.Так само поряд з пологимбордюром є і дуже високі такруті — справжні «неприступніфортеці».

Були цікаві зустрічіЗа чотири дні, які тривав

фестиваль, відбулось чималоцікавих зустрічей. Одного разуу фойє інституту я звернула ува�гу на монітор, точніше на те, щодемонструвалось на екрані.А подивитися було на що — наекрані демонструвався фільмпро дуже цікавий транспортнийзасіб — рукомобіль Крейндліна.

Поки я, буквально роззявив�ши рота від здивування, диви�лася фільм, до мене підійшовзвичайний на вигляд чоловіксереднього віку. Це і був ЛеонідЕммануїлович Крейндлін, голо�ва Правління регіональної гро�мадської організації «Центрінвалідів «Пеленг» та винахід�ник рукомобіля.

Як пояснив мені співрозмов�ник, людина з вадами руху ке�рує рукомобілем за допомогоюспеціальних важелів, які діютьза принципом веслування, і, щонайцікавіше, навчитися такому«веслуванню» може кожен, не�залежно від віку та рівня фізич�ної підготовки.

Леонід Еммануїлович Крейнд�лін — конструктор. Він ранішезаймався ракетобудуванням,а зараз допомагає своїми вина�ходами людям із особливимипотребами.

На рахунку у Крейндліна щеодин цікавий та корисний ви�нахід — система керування длясліпих. Принцип роботи такий:коли біжить сліпий спортсмен,його діями керують за допомо�гою спеціальних імпульсів, яківін вловлює через пристрій, щознаходиться на голові біля вух.

Знай наших!Україну на фестивалі предс�

тавляли студенти Надія Шума�

кова, Тетяна Луценко, ВалеріяАнаніч і автор цих рядків. Очо�лював делегацію Михайло Са�вельєв.

Фестиваль проходив чотиридні. Приємно зазначити, щоУніверситет «Україна» не зали�шився без нагород.

Так, Надія Шумакова сталадипломантом у номінації «Тан�ці»; Тетяна Луценко у ційномінації отримала гран�прі.Валерія Ананіч стала дипло�мантом у номінації «Фотог�рафія». А автор цих рядків — уномінаціях «Вокал» та «Декора�тивно�прикладне мистецтво».Крім того, Т. Луценко була на�городжена спеціальним при�зом від ректора МДСГІ, аС. Патра — спеціальним призомвід журі. Загалом, дипломанта�ми, лауреатами та володарямигран�прі, окрім України, сталипредставники Російської Феде�рації, Республіки Білорусь,Азербайджану та Вірменії. Крімусього іншого, представникиУкраїни, Білорусі, Азербайджа�ну та Вірменії вибороли (кожнакраїна для одного співвітчизни�ка з особливими потребами)одне місце для навчання у Мос�ковському державному соціа�льно�гуманітарному інститутіна бюджетній основі з отриман�ням стипендії.

Перший міжнародний фес�тиваль народної творчості дляосіб із обмеженими можливос�тями здоров’я завершився уро�чистим гала�концертом та чу�довим святковим феєрверком.

Світлана ПАТРА,

студентка/заочниця ІІІ курсу

Інституту філології

та масових комунікацій

Фестивалі

І засяяли таланти

Київська делегація. Фото Валерії АНАНІЧ

10 20.11.2009 № 10–11 (113–114)

Інколи, гуляючи центральни�ми вулицями міста, можнапомітити молодих людей, котріна повному серйозі роблятьщось зовсім безглузде. Грають —подумаєте ви. Та насправді цевже не гра — це культура.Флешмоб — це попередньоспланована масова акція, в якійвелика група людей (мобери)несподівано з’являється в гро�мадському місці, і протягомкількох хвилин люди з серйоз�ним виразом обличчя викону�ють попередньо обумовлені діїабсурдного змісту (сценарій) тапотім одночасно швидко роз�ходяться в різні боки, наче такі має бути.

Психологічний принцип флеш�мобу полягає в тому, що мобе�ри створюють незрозумілу си�туацію, проте поводяться в нійтак, ніби для них це нормальнота буденно: серйозні обличчя,ніхто не сміється, всі при своємурозумі, тверезі та розсудливі.

Так, 21 вересня, у понеділок, усамому серці Києва на МайданіНезалежності, відбувся першийу своєму роді «Парад флеш�мобів» до Дня миру.

Головна концепція параду:мир як мета, культура як засіб,трансформація агресивногоу доброзичливе, інноваційнийшлях вирішення гострих питаньзасобами культури. Організато�ри цього мобу мали на меті до�нести до людей ідею миру всучасному суспільстві.

Основна мета — мир у всьомусвіті. Волонтеріат разом із гру�

пою операторів та журналістівобійшов увесь майдан, підняв�ши його «до гори дригом»своїми неймовірними та креа�тивними флешмобами.

Студентський актив Універ�ситету «Україна» брав найак�тивнішу участь в організаціїфлешмобу.

Ми зробили свій внесок урозвиток культури, екології та

моральних цінностей. Займа�лися спільно з «Інтеркульту�рою» безпосередньо органі�зацією та проведенням цьогодійства.

Багато вражень отрималицього дня всі, хто мав нагодубути на параді та відчути йогоатмосферу.

Такі станції, як «Чи варто ли�царям оживати», «Трансфор�мація можлива», «Барани напішохідному переході», «Забу�дова в принципі заборонена,але можна домовитись», «Якправильно косити капусту» та«Джексон�артмоб» запам’ята�ються надовго.

Закінчення параду відбулосябіля пам’ятника�стели обстрі�лом цукерками із кольоровихкулеметів. Діти зі шкіл та шкіл�інтернатів отримали задово�лення від спілкування, тепло,підтримку та любов.

Олексій ТЮРМЕНКО,

студент 4 курсу

Інженерно/технологічного

інституту

День миру в Києві

Акції

Духовність

Трипільська культура в нашій історіїАрхеологічні розкопки свід�

чать, що людина з’явилась натериторії України ще в ранньо�му палеоліті (1 млн. років до на�шої ери). Появу тут людинивідносять до ашельської епохи.Понад 100 років в Україні вив�чають пам’ятки палеоліту. Знач�ний внесок у дослідженняпалеоліту внесли видатнівітчизняні археологи В. Хвойкота П. Єфименко. Їхню справупродовжують сучасні науковціВ. Станко, В. Гладилін, М. Глад�ких та інші.

Завдяки вченим�археологампервісні стоянки людини від�криті поблизу сіл Лука�Врубле�вецька, Погребня, Лабушна, вКолкотовій Балці біля Тираспо�ля, в Нижньому Подністров’ї,під Житомиром, у Донбасі, в

Приазов’ї, в районах південнихі північно�східних Карпат.

Що стосується нашого краю,Північно�Західного Причорно�мор’я, то археологічні мате�ріали свідчать, що людина в на�шому регіоні з’явилась близько600 тисяч років тому. Виявленіматеріали свідчать про перебу�вання людини на Одещиніу пізніші часи — 300–200 тисячроків до нашої ери. Як наслідок,можна припустити, що нашутериторію людина заселяла вжез глибокої давнини. Недалековід Видубичів є гора, яку назва�но Лисою. Далі, у напрямку досмт. Козин, є пагорб, де знай�дені могили вікінгів, які населя�ли територію України.

Найяскравішою та найціка�вішою культурою була Трипіль�

ська (мідний вік). Вона існувалав 4–2 тис. до н.е. та отрималатаку назву від поселення, від�критого та дослідженого Вікен�тієм Хвойком у 90�х рр. 19 ст.біля села Трипілля на Київщині.Багато дослідників вважає, щодавні традиції збереглися в су�часній народній культурі ук�раїнців.

За новітніми дослідженнямимежі Трипільської культури по�ширюються від Слобідської Ук�раїни до Словаччини, від Чер�нігівщини до Чорного моря.Вважається, що трипільськацивілізація проіснувала довшеза всі. Вона вражає і досі. Так,під час перебування у музеї білясмт. «Українка» дізнався, що натериторії Трипілля було знай�дено музичні іструменти (!) та

інші вироби з кістки мамонта.Ця культура охоплювала все

Лісостепове Правобережжя таПодністров’я, а на пізньомуетапі поширилась на Волинь істепове Причорномор’я. В ме�жах України відомі сотнітрипільських поселень. Три�пільська культура старша відЄгипетської, Вавілонської таХетської цивілізацій. Вона по�чинається не з меча, а з плуга тахліба. Це археологічна культураранніх землеробсько�скотарсь�ких племен Південно�СхідноїЄвропи. У ті часи люди мешка�ли у великих селах на берегахрічок. Хати були прямокутноїформи. Стіни дерев’яні, обма�щені з обох боків глиною.

(Закінчення на 13 стор.)

1120.11.2009 № 10–11 (113–114)

Декому з тих, хто прочитаємою статтю, може здатися не�зрозумілим таке, на першийпогляд, поверхове розкриттяданої теми. Аналіз наступних заВідродженням епох, наведениймною далі, можливо декого за�галом здивує. Чому, скажімо, яведу мову про якісь рефор�мації, релігійні чи політичніпротистояння і зовсім маломісця приділяю конкретно при�роді людяності? Але потрібнозрозуміти одне: описуючиісторіографію людяності, неможна ігнорувати передумов,які саме розуміння людяності«скеровували» у відповіднерусло. Зокрема, з цього приво�ду чудово висловився Рене Де�карт, розмірковуючи над полі�тикою вже згаданого мноюМакіавеллі: «Вдаючи, що віндає уроки королям, він даєвеликі уроки народам». Але цеможе стосуватися не лише здо�бутків однієї людини. РеформиЛютера та Кальвіна негативнопозначилися на проблемі людя�ності. На жаль, грядущі часи, атакож наступні за ними науковіта соціально�політичні перетво�рення лише ускладнили цюпроблему.

На зміну двохсотлітньомуВідродженню прийшла епохаПросвітництва, яка теж не ску�пилася на світочів науки та мис�тецтва. З Просвітництвом асо�ціюються такі видатні постаті, якЧарльз Дарвін, Карл Маркс,Фрідріх Енгельс та ін. З щироюповагою ставлячись до цихдіячів науки, все ж зауважу, щотитанічна праця кожного з нихознаменувалася не лише зро�станням, але й занепадом мо�ральних пріоритетів людства.

Нещодавно науковці святку�вали 200�ліття від дня народ�ження геніального англійськогонатураліста Чарльза Дарвіна(1809–1882 рр.). З іменем цієїлюдини офіційна наука пов’язуєтеорію природного відбору,еволюції та походження сучас�ної людини. Дійсно, повернув�шись з п’ятирічної навколо�світньої подорожі на судні«Бігль», 27�річний студент бо�

гословського факультетуКембріджа у 1836 році зробивреволюційні відкриття, що ляг�ли в основу цілої теоріїдарвінізму. Виданням своїхфундаментальних праць «По�ходження видів шляхом при�родного добору, або Збере�ження більш пристосованихвидів у боротьбі за існування»(1859 р.) і «Походження люди�ни та статевий відбір» (1871 р.)геніальний антрополог обернувна себе увесь гнів духовенства:«Коли пригадаю, як люто напа�дали на мене представникицеркви, мені здається дивним,що колись я й сам мав намірстати священиком".

Прийнято вважати, що самеДарвін висунув припущення,нібито людина еволюціонувалавід приматів, а не є нащадкомАдама і Єви, які панували вЕдемському Саду до свогогріхопадіння. Якщо чесно, вче�ний у своєму головному здо�бутку «Про походження видів…»дійсно прослідкував ланки ево�люційного ланцюжка для окре�мих видів хребетних, однак длялюдини цей ланцюжок вибуду�вати йому не вдалося і ключоваланка між неандертальцем такроманьйонцем так і залиши�лася невідомою, тим паче міжними існує надзвичайно вели�чезна відстань. Поряд з цим,дослідження мітохондріальноїДНК, що проводилися у 60�хроках минулого століття, спрос�тували це твердження. Резуль�тати, отримані американськи�ми вченими під керівництвомАлана Уїлсона з Берклінськогоуніверситету(США), довелипротилежне: все живе на пла�неті — від бактерії до людини —має єдиний генетичний код поматеринській лінії, тобто похо�дить від однієї праматері. Як тутне згадати біблійну Єву? Ще од�не твердження, яке помилковоприписується англійському ант�ропологу, полягає в тому, що«праця зробила з мавпи люди�ну». Однак, Дарвін ні в однійз своїх праць навіть не натякнувна це. Як і походження людинивід приматів, так і домінуючароль праці в еволюції людино�подібних мавп були вигіднімарксисту Фрідріху Енгельсу,

який посмертно приписав даніположення геніальному антро�пологу. У своїй роботі «Пророль праці в перетворенні мав�пи на людину» Енгельс доситьпереконливо пояснює, як відбу�вається це перетворення, а влисті до Маркса зазначає: «У га�лузі природознавства теологіюще не було зруйновано, теперце зроблено». Усі ці дані зво�дять теорію Дарвіна лише дооднієї із численних гіпотез, а неістини в останній інстанції. І якне дивно, незважаючи на всівищенаведені факти, й досііснує велике число прибічниківдарвінізму, навіть серед ака�демічної професури.

Якщо вести мову про рольдарвінізму в проблемі людя�ності, то вона дуже відчутнай понині. Дарвін, описуючипроцес природного відбору, девперше ввів поняття «вид», за�позичив від свого колеги філо�софа Герберта Спенсера відоменині твердження: «Виживаєсильніший». Залишається тіль�ки здогадуватись, чи припускавосновоположник еволюціоніз�му, що цей вислів буде перене�сений з біологічного світу всоціальний. Як наслідок, ниніми живемо в світі дикого нар�цисизму, де кожен прагне бутипершим. Рухаючись у напрямкужахливої нарцисичної війни, вякій «виживає сильніший», мичасто забуваємо навіть про еле�ментарні правила етикету.Особливо яскраво це підтверд�жується в умовах нинішньоїсвітової економічної кризи, ко�ли пригнічені особистимипроблемами люди іноді простоне в змозі контролювати своюповедінку. У результаті дехтоохочий зігнати своє зло наслабшому, аби самостверди�тись і стати першим. А егоїстич�ний принцип «Моя хата скраю,нічого не знаю», який, на жаль,властивий нам, українцям,майже не залишає слабшомушансів на порятунок.

Наступний просвітитель XIX ст.Карл Маркс (1818–1883рр.) бувне менш геніальним, ніж йогосучасник Чарльз Дарвін, і навітьвиявляв великий інтерес до на�укової діяльності англійськогонатураліста. З цього приводу

Фрідріх Енгельс, будучи спів�автором головних праць вели�кого німецького мислителя, усвоїй промові на похованніМаркса проголосив наступне:«Як Дарвін відкрив закон ево�люції людської природи, такМаркс відкрив закон еволюціїлюдської історії». Окрім цього,Маркс настільки був захопле�ний працею «Походження видіві статевий відбір», що навітьхотів присвятити свій багато�томний «Капітал» її автору,проте Дарвін від такої «честі»відмовився. Все ж Маркс віді�слав йому екземпляр своєї кни�ги з автографом, який й понинізберігається у бібліотеці Дар�віна.

В особистому житті КарлМаркс відрізнявся крайньоюодіозністю. Російський пись�менник та психіатр М. І. Буянову своїй книжці «Лики великих,или Знаменитые безумцы»(1994р.) згадує як «у 1853 роціагент пруської поліції, віддаючиналежне освіченості та розумуМаркса, повідомляв: «У при�ватному житті ця людина дужебезладна і цинічна. Він поганийсім’янин і веде богемний спосібжиття. Туалет, зачіска, змінабілизни — усе це для нього подіїрідкісні. Полюбляє випити».Егоцентричність Карла Марксаособливо гостро виявлялася са�ме в сім’ї. Він не вмів звертатиувагу на повний хаос навколосебе: ні суцільний безлад, ніжиття на межі зубожіння — ніщоне могло вплинути на стрімкийполіт його думок та ідей. Алевчинки цієї людини, які здава�лися іноді дикими, пояснюва�лися тим, що Маркс ні з ким нерахувався. Зважаючи лише насебе, він завжди діяв, виходячиз власної вигоди. Наприклад,Карл шокував усіх тим, що від�мовився поїхати на похованнябатька; він викликав неймо�вірне здивування, коли про�тягом багатьох літ проявлявабсолютну байдужість до доліматері, а якщо вірити вжезгаданому мною М. І. Буянову,то Маркс узагалі «ненавидівсвою матір і з нетерпіннямочікував її смерті — заради

Це — актуально

«Ти знаєш, що ти — людина» (Закінчення

(Початок у № 7/8)

(Продовження на 12 стор.)

12 20.11.2009 № 10�11 (113�114)

спадщини»; йому було байдужез того, що на його весіллі небуло нікого з боку родичів; вінпросто не спілкувався з тими,хто був йому не потрібен: вінвитісняв зі свого мозку все, щоне стосувалося його ідеї… У ре�зультаті закінчилося все тим,що, як свідчить Г. П. Клімов усвоїх «Протоколах советскихмудрецов» (1994р.), «на похо�ронах Маркса були присутнімилише шість осіб, так як цей лю�диноненависник пересварився зусіма своїми послідовниками».

Ось така егоїстична модельбіографії німецького мислите�ля, яка зовсім не вказує напочуття людяності та моралі.Тому, слідуючи словам А. Шо�пенгауера, «діяння мінливі,творіння ж вічні», зосереджусьна тому, як вплинула йоготворчість на проблему людя�ності. Звичайно, сімейний его�центризм теоретика комунізмуне міг не відбитися на його нау�ковій діяльності, а, отже, намільйонах тих, ким і на кому цядіяльність практично застосову�валась. Найперше Карл Маркс,будучи солідарним зі своїм«предтечею» філософом Геор�гом Гегелем (1770–1831рр.),приєднується до революційно�го гуртка молодих «гегелівців»та робить спробу поставитивчення німецького гуманістаз «голови на ноги». У своєму«Капіталі» він заявляє, що «у Ге�геля діалектика стоїть на го�лові» і дає зрозуміти, що невідкидає гегелівського тлума�чення історії як еволюційногопроцесу, але при цьому ру�шійною силою цих трансфор�мацій вважає не «дух», а «ма�терію», тобто матеріальні таекономічні умови. Спираючись,можливо, на макіавеллівськийпринцип «спочатку жити, потімфілософствувати», Карл Марксвисуває наступні постулати: несвідомість є рушійною силоюісторії, а буття; не мисленняформує дійсність, а дійсність —мислення; не ідеалізм Гегеляпридатний для пізнання істини,а матеріалістичні погляди. Ци�ми постулатами Маркс позба�вив релігію колишнього авто�ритету, проголосивши пріори�тет індустріального розвиткунад духовним.

Джерела суспільного багат�ства Маркс вбачав у експлуа�тації людини людиною. Тру�дящі, тобто робітники фізичної("виробничої") праці створю�ють необхідний продукт(длясебе) та додатковий продукт —для всіх інших членів суспі�льства, тобто для «експлуата�торів» і для робітників. Оскількидодатковий продукт — це те, щонаграбували капіталісти, то,згідно з марксистским ученням,діє принцип «Грабуй награбо�ване!». У трудящих підприємціта держава відбирають частину

продукту, залишаючи їм найне�обхідніші (щоб з голоду не ви�мерли — трудились і народжу�вали до себе подібних). А інше(награбоване) — собі на роз�кішне життя й на примноженнябагатства (заводів, фабрик,лікарень, курортів, ресторанів,театрів і т. д.). Саме цим, намою думку, Маркс яскравовідобразив увесь притаманниййому егоїстичний характер.Агресивність же німецькогоідеолога відобразилася в со�ціальному антагонізмі, де кла�сова боротьба нацьковувала,як говориться в біблійних про�роцтвах, «брата на брата, батькана сина». Нині цей антагонізмособливо відчутний в умовахсуцільної конкуренції, яку щев XVII столітті влучно охаракте�ризував англійський філософТомас Гоббс (1588–1679рр.) як«bellum omnium contra omnes»

(«війна всіх проти всіх» — лат.).Нещодавно по телевізору я пе�реглянув передачу «Кримінал» ібув дуже гірко вражений поба�ченим. На той момент передачабула присвячена безпритуль�ним дорослим людям («бом�жам»), які змушені були такимистати через своїх уже дорослихдітей, що вигнали їх з квартир,аби самим там розкошувати.Можливо це і є відлунням тогокласового антагонізму, тількитрансформованого до сучаснихумов.

На цьому й закінчилося сум�

не панування епохи Про�світництва. Щодо Фрідріха Ен�гельса, то його співавторство зМарксом було, більшою мірою,фіктивним: Маркс ставив йогопрізвище біля свого лише з тієюметою, щоб заможний Енгельспродовжував надавати йомуфінансову допомогу у пуб�лікації його праць.

Далі я, не зосереджуючись надеталях певної епохи, спробуюпідсумувати, як вплинули всі ціепохи на проблему людяності.Отже, дві епохи — дві тран�сформуючі передумови, кожназ яких здійснила відчутнийвплив на свідомість усьоголюдства. Будь�який організм,що має лише одну сторону ме�далі, позбавлений існування,оскільки скрізь має бути гар�монія: гармонія між добром тазлом, білим та чорним. Навітьмеханічна батарейка здатна

функціонувати лише тоді, коливона має + та �. Епоха Відрод�ження завдяки реформам Лю�тера і Кальвіна та ідеям Ма�кіавеллі стала відродженнямпротестантизму, що згодом пе�реріс у сучасне сектанство, тадеспотії. XVIII та XIX століттяпородило атеїзм та нарцисизм,які також відчутні й понині. Нас�тупні епохи — Модернізм таПостмодернізм — стали прак�тичним втіленням столітньогонегативного досвіду, що пе�решкоджав збагнути істиннепоняття людяності. В соціаліс�тичних державах стали керува�ти трудящі, тобто всі громадяни(а де ж керовані?), і робітничийколектив (не сім’я!) став базо�вим осередком суспільства.В руках революціонерів на�решті з’явилося теоретичневиправдання різних заколотівта злодіянь. Німці — бага�товікові носії культури та про�світи — піддалися сатанинсько�му перетворенню під впливомгітлеризму й виступили в сере�дині ХХ століття носіями зла.Окремо зазначу, що Постмо�дернізм, в якому ми живемонині, більшою мірою характе�ризується жнивами всього тогопосіяного нашими попередни�ками, та й нами особисто. Так,зокрема, глобальне потеплінняє, певною мірою, наслідкоміндустріального прориву, заякий так завзято боровся КарлМаркс. Варто також відмітити,що свою лепту у дефіцит людя�ності внесла навіть культура,адже багато нецензурних слівмають літературну етимологію.В «Енеїді» Івана Котляревськогочитаємо: «Та зла Юнона, сучадочка, / Розкудкудакалась, якквочка, / Енея не любила —страх»; «мимра» у нас асоціюєть�ся зі «Службовим романом». І целише окремі приклади.

Як бачимо, соціальний прог�рес далеко не завжди збігаєтьсяз моральним удосконаленнямособистості. Але «не все так по�гано у нашому домі». Нерідкоза найжахливіших соціальнихобставин розкривається мо�ральний вимір буття людини,й особистість постає на повнийзріст, виявляючи при цьомунеймовірну людяність та мило�сердя. Зокрема, ця тенденціястала спостерігатися в ІрландіїXVII ст., коли гостинність пере�

«Ти знаєш, що ти — людина» (Початок на 11 стор.)

Це фото зроблене під час недавньої екскурсії студентів нашого університету в Карпати

ФОТО Олександра ТИТИКА

1320.11.2009 № 10�11 (113�114)

бувала на межі зникнення.Саме тоді ірландський корольГуар Коннотський, про якогоказали: «Він так часто підноситьдарунки, що його права рукастала довша за ліву», був до то�го гостинним, що коли до ньогоз’їхалося 150 поетів «і стільки жучнів, і ще стільки прислуги, істільки ж жінок», він наказавзвести для них спеціальнубудівлю і давати їм усе, чого бвони не забажали. Можна при�пустити, що саме він став зас�новником перших сучаснихготелів.

До цього я описував лишетемну сторону проблеми людя�ності в масштабах світовоїісторії. Крім вже наведеногомною прикладу з ірландськимкоролем, є чимало інших ціка�вих фактів, які свідчать, що по�чуття людяності існувало навітьтоді, коли йому в цьомувідмовляли. Слова «поряд�ність» та «пристойність» у Ні�меччині XVI ст. та Англії ХІХ ст.застосовувалися дуже частоі мали визначальне значеннядля людини. Сьогодні ми пі�дібрали їм спільний синонім —«повага», — розуміючи під цимпоняттям здатність стримуватисебе в скрутній ситуації. Такожза правилами етикету кожнасучасна людина, заходячи доприміщення, обов’язково маєзняти головний убір. Ранішеіснував звичай знімати голов�ний убір навіть при вітанні,

який, на жаль, нині втрачений,оскільки вважалося, що шапка— це шолом, тобто доказ того,що людина озброєна. Ук�раїнські козаки, входячи доцеркви чи сільської оселі,обов’язково знімали шапку тахрестилися до образів. Поряд зцим, зовнішня демонстраціяповаги: зняття головного уборупри вітанні, низький уклін —служили доказом того, що іншіприймали і визнавали правоцієї людини на владу.

Закінчуючи свій аналіз історіїлюдяності, відмічу, що арабсь�ка мова залишається єдиною, вякій слово «людина» одно�корінне «симпатії»: бути люди�ною етимологічно означає бутиввічливим та привітним. Згідноз арабським прислів’ям, «людилюблять, коли їх люблять». Нащастя, можна констатувати,що на сьогоднішній день лю�дяність знаходить своє місценавіть у бізнесі, побудованому,головним чином, на конку�ренції. Наприклад, у психологіїуправління існує термін «ат�ракція», що передбачає гуман�ність та доброзичливість уставленні до працюючого пер�соналу. При цьому керівникамбагатьох процвітаючих фірмрекомендують проявляти лю�дяність у ставленні до своїхпідлеглих, цікавитися їхнімипроблемами, спільно відміча�ти свята, влаштовувати ве�чірки, пікніки і т. п. Атракцій�

ний вплив керівника на підлег�лих, на думку фахівців, стаєзапорукою підвищення авто�ритету першого в очах ос�танніх, навіть якщо керівник неє харизматичною людиною.Отже, на моє глибоке переко�нання, всі ті чесноти, що роб�лять кожного з нас справж�ньою людиною, закладеніприродою в глибині нас самихі ніякі соціально�політичні пе�рипетії не здатні їх у нас ви�

корінити. Це добре відомі намлюбов, щирість, співчуття,повага, відданість, честь, гос�тинність… Вони — мов резервинашого організму, які коженз нас має, але не кожен здатенними скористатися.

Юрій КОЛЯДА,

студент V курсу

(спеціальність

«Соціальна робота»)

Трипільська культура в нашій історії

Житла будували залежно відмісцевих умов: де був ліс — ізплах, де його бракувало — із гли�няних вальків. На Одещині — зкаменю або вапняка. Глиняні ха�ти мали груби, лави. Їх план дещонагадує пізніші українські хати.

Населення вело розвинутесільське господарство. Зберегло�ся багато кам’яних серпів, зерно�терок. Трипільці сіяли чотирисорти пшениці, по два сортиячменю, жита, проса. Важливоюприкметою давньої культури бу�ло гончарство, яке вражає багат�ством форм й орнаменту. В музеїТрипільської культури біля сели�ща «Українка» на березі Дніпрає черепки посуду трипільців.Цікаво, що шматки цього посудуі зараз знаходять на територіїУкраїнки та в інших місцях Ук�

раїни. Ще одним великим досяг�ненням цієї культури було ткацт�во. У пізніших знахідках знахо�дять мідь, зустрічається й срібло.

Трипільська культура залиши�ла по собі значні сліди в Україні. Їїздобутками користуються й до�нині. Навіть сьогодні можна спос�терігати, як жінки розмальовуютьхати, печі та інше у стилі Трипілля.У килимарстві, гончарстві, виши�ванках, писанках можна помітитибагато геометричних та рослин�них орнаментів, які виразно нага�дують орнамент тієї доби. Ка�жуть, що в серці кожного з нас го�рить багаття Трипілля, і хоча чи�мало дослідників схиляється додумки, що Трипілля увібрало в се�бе не одну культуру народів світу,все ж цю добу неодмінно пов’язу�ють з народом України.

Рухаючись від Києва вниз поДніпру, потрапляєш до села Ви�

тачів, де на березі вивищуєтьсядуже стара капличка. Біля неїкаміння з написом «Духовна дер�жава". Саме з цього місця відкри�ваються дуже гарні мальовничікраєвиди на Дніпро. У селі Гре�бені також зустрічаються надзви�чайно гарні місця. Ця територіятеж має безпосереднє відношен�ня до нашої історії. А ще однимяскравим підтвердженням існу�вання Трипільської культури є се�лище Ржищів, де теж нещодавнобули знайдені залишки давньоїцивілізації. Там стоїть орнамен�тальна скульптура, яскравевідтворення одного з трипільсь�ких гончарних виробів. МузейРжищева приваблює також іпредставленням самобутніх ху�дожніх творів.

Перегук різних історичнихчасів відбувається й у Щучинцібіля плацдарму — місці, звідкіля

почалося форсування Дніпрарадянськими військами під часВеликої Вітчизняної війни. Білямеморіалу на цьому плацдармізнаходиться пам’ятник Бояну —стародавньому співакові часівкнязювання Олега та Ігорау древньому місті Києві. Здається,що цей історичний співець не по�мер, а навічно застиг у металі,щоб бачити, як іде століття застоліттям, змінюються історичніепохи та люди.

Віриться, що настане час, колиліра разом із цим Бояном оживета заспіває якщо не нам, то на�шим нащадкам. І буде це роз�повідь про все життя України відТрипільської культури та дерев�лян до прийдешніх днів.

Андрій ГОРБЕНКО,

студент ІІІ курсу

(спеціальність «Українська

мова та література»)

У багатьох культурно/мистецьких заходах, що відбуваються в нашомууніверситеті. активну участь беруть співаки — заслужена артисткаУкраїни, старший викладач навчального закладу Світлана МИРВОДАі вже знаний композитор Анатолій ЛАВРИНЧУК.

ФОТО Олександра КРИВОНОСОВА

(Закінчення

(Початок на 10 ст.)

14 20.11.2009 № 10�11 (113�114)

Постаті Забутий генійСімнадцяте сторіччя — це

кінець епохи Відродження вмистецтві і початок Відроджен�ня в науці.

Геніального співвітчизникаНьютона, майже його ровесни�ка, Роберта Гука (18. VII. 1635–3. III. 1703) сучасники називалинайбільш винахідливою люди�ною, яка будь�коли жила наЗемлі. В наш час, завдяки зу�силлям вчених та істориків, йо�го вважають англійським Лео�нардо да Вінчі.

Гук був видатним ученим�енциклопедистом, геніальнимвинахідником, талановитимархітектором і містобудівни�ком, здібним художником, не�перевершеним організаторомнауки, чудовим лектором інадзвичайно моральною лю�диною.

Серед його численних вина�ходів, які до цього часу маютьшироке застосування, це:універсальний шарнір (шарнірГука, тепер відомий, як ме�ханізм Кардана); ірисова діаф�рагма, яка регулює отвіроб’єктива; спіральна пружина�волосок для годинників, баро�метр, гігрометр, анемометр,спиртовий рівень, гвинтовізубчасті колеса (тепер відомі,як Вайтові колеса), машина длянанесення поділок на круг, таінші прилади. Він також скон�струював продуктивний по�вітряний насос і разом з Гюй�генсом установив точки дляградуювання термометра — та�нення льоду і кипіння води.

Відмітимо деякі значні йоговідкриття, що стосуються теоріїтеплоти, теорії горіння, теоріїокислення, палеонтології, біо�логії, астрономії, кристалог�рафії. Роберт Гук відкрив і вста�новив; залежність барометрич�ного тиску від погоди; впершеоцінив висоту атмосфери і пе�редбачив, що світло Сонця за�ломлюється в ній, чим пояснивчервоний колір Сонця і змінуформи об’єктів, які ми бачимочерез атмосферу;теоретичнеположення про сутність теплаяк рух частинок тіла; явищекапілярності; теорію окислення,яка ще і досі використовуєтьсявченими.

Гук довів, що– висота звуку визначається

частотою коливань, а швидкістьрозповсюдження звуку зале�

жить від середовища; ска�м’янілості — це ніщо інше, як за�лишки давно померлих орга�нізмів; зміна земної поверхніпривела до зміни фауни.

В сферу його зацікавлень та�кож входили гідростатика, ае�ростатика, теорія зубчастихзціплень і археологія.

Роберт Гук відкрив закон, щоввійшов в усі підручники таназваний його ім’ям, який вста�новлює зв’язок між напружен�ням і деформацією пружноготіла. Цей закон є основнимспіввідношенням для розра�хунку на міцність і деформаціюконструкцій і споруд. Власнекажучи, після встановленняцього закону почалася історіярозвитку механіки твердоготіла — механіка опору ма�теріалів та теорія пружності. Гукпершим зрозумів і виразив сутьпружності твердого тіла, вінвисловив думку, що абсолютнотвердих тіл не існує, і кожне тіломожна здеформувати, тобто,інакше кажучи, змінити йогооб’єм.

Між іншим, збереглось жар�тівливе зауваження Гука, щов природі абсолютно твердітіла не зустрічаються, а абсо�лютно тверді уми зустрічаютьсямайже на кожному кроці.

Одним із видатних досяг�нень Гука став проект вдоско�налення і практичної реалізаціїскладного мікроскопа з вели�ким оптичним збільшенням.Твір Гука «Мікрографія», ви�даний у 1665 році, приніс йомугучну славу. В цій праціопубліковані наукові результа�ти, одержані ним на той час.В «Мікрографії» вперше нанадзвичайно високому худож�ньому рівні надруковані майс�терно виконані Гуком гравюриоб’єктів, які він розглядав у свіймікроскоп. Ці гравюри зіграливизначну роль для розвиткунауки і стали видатним і непе�ревершеним явищем: їх вико�ристовували ще два сторіччя потому. Кожну ілюстрацію Гуксупроводжував теоретичниманалізом.

Найбільш відома із них —малюнок блохи. На гравюрірозміром 30х45 см красувало�ся вдягнене в «броню» тільцеблохи з усіма її кігтями, шипа�ми і щетинками. Те, що ці ма�ленькі створіння, які нерідко

поселяються на тілі людини,мають такий вигляд, стало длябагатьох великим потрясінням.Дивлячись на цей малюнок,деякі леді непритомніли.

Порівнюючи збільшений кін�чик тонкої фабричної голкиз природними матеріалами,Гук писав: «Мікроскоп надаєнам численні докази того, щоволоски, щетинки і кігті комах;шипи, крючки і волоски рослинв тисячі разів гостріші і тоншівсього того, що зроблено рука�ми людини"

Мабуть, під враженням цієїпраці російський письменникМ. Лєсков у повісті «Лівша» зоб�разив недосяжно високу майс�терність російського умільцятим фактом, що той підкувавблоху. Знай наших!

Як пише Британська енцик�лопедія: «Вперше за допомо�гою мікроскопа був відкритийдивовижний світ, в якому живіорганізми виявляються у своїйсправді неймовірній складностіі досконалості».

Гук ввів в науку термін «клі�тина» і описав клітинну будовубузини, кропу, моркви та іншихрослин, які досліджував за до�помогою свого приладу. З ча�сом цей термін став загально�прийнятним поняттям основибудови й життєдіяльності всіхтварин і рослин.

«Мікрографія» Гука булаі є справжнім зібранням ціка�вих наукових спостережень,викладених гарно і оригіналь�но. Вона була однією з основ�них праць, які заклали фунда�мент для наукового пізнаннясучасного світу.

Роберт Гук був також видат�ним астрономом. Одним із пер�ших він побудував удосконале�ний дзеркальний телескоп,який назвав на честь шотланд�ського математика ДжеймсаГрегорі. Гук установив, щоЮпітер обертається навкругисвоєї осі, а його малюнки іззображенням Марса викорис�товувалися навіть два сторіччяпотому для визначення швид�кості обертання цієї планети.Гук розробив метод застосу�вання зорової труби для ви�мірювання кутів.

Роберт Гук першим дослід�жував забарвлення тонких плі�вок (інтерференцію на мильнихплівках і на слюдяних пластин�

ках). Він пояснив це явище тієюобставиною, що світло маєхвильову природу і світловіхвилі, відбиваючись від обохмеж плівки, накладаються однана одну. Він також спостерігавдифракцію світла при його про�ходженні біля краю бритви.

Гук вперше розклав білесвітло на кольоровий спектр,хоча це відкриття приписуєтьсяНьютону.

В 1684р. Гук винайшов і зап�ропонував Королівському то�вариству першу в світі системуоптичного телеграфа.

Після Великої лондонськоїпожежі 1666 року Гук був при�значений одним із наглядачівдля відбудови міста. Він бравучасть у розробці нового плану�вання міста і очолював бу�дівництво цілої низки споруд.Багато проектів Гука ще і досіприкрашають столицю Бри�танії. Серед них — Лондонськиймеморіал висотою 62 м, побу�дований в пам’ять про пожежу.Надалі Гук використовував цюна той час найбільш високув світі безопорну кам’яну коло�ну для перевірки своєї теоріїгравітації. При створенні Грін�вічської астрономічної обсер�ваторії більшу частину проектувиконав Гук. Відомі архітектурніпам’ятки Лондона — будинокМонтегю, з якого розпочавсяславнозвісний Британський му�зей та знаменитий Бедлам —притулок для божевільних —побудовані за проектами Гука.Купол кафедрального соборасв.Павла в Лондоні був побудо�ваний за його участі і за роз�робленим ним методом.

За все життя Гук зробив бли�зько 500 наукових і технічнихвідкриттів. Вони складають ос�нову сучасної науки, але зарізних причин багато із нихприписують іншим людям. Ось,наприклад, декілька законів іявищ, що входять в шкільні івузівські підручники, замістьтого, щоб носити ім’я Гука, но�сять інші імена:

Отже, закон Бойля/Маріотта.

Гук, побудувавши повітрянийнасос, в 1658 році довів і давформулювання цього закону.Сам Бойль визнав авторство Гу�ка, а закон носить його ім’я ли�ше тому, що Бойль в 1660 роціопублікував його в своїйкнижці, де зробив посилання

1520.11.2009 № 10�11 (113�114)

на Гука, як автора закону, непретендуючи навіть на співав�торство.

Фігури Ліссажу. Гук задовгодо французького інженераЛіссажу здійснював дослідиз краплинами води на поверхніскла, які створюють різний ма�люнок при подачі звукових час�тот на взаємно перпендику�лярні грані пластинки.

Кільця Ньютона. На засідан�ні Королівського товариства Гукдемонстрував експеримент(проходження світла черезлінзу, яка лежить на склі), запе�речуючи корпускулярну кон�цепцію Ньютона, і описавявище, яке нині носить назву…«Кільця Ньютона». Ньютонлише запозичив у Гука резуль�тати цього експерименту. За�уважимо, що Ньютон випустиву світ свою «Оптику», в якій вінсистематизував оптичні явища,відкриті ним особисто, а такожйого попередниками і сучасни�ками в 1704 році вже післясмерті Гука.

Вже були згадані вперше ви�найдені і створені Р.Гукомшарнір Кардана та Вайтовіколіщата.

Безліч наукових відкриттів івинаходів Роберта Гука ввій�шли в золотий фонд науки ітехніки, обминаючи його ім’я.На початку своєї науковоїдіяльності він завжди охочерозповідав про свої роботи,був, як зазначають сучасники,дуже щирою і товариською лю�диною. Але деякі випадки запо�зичення та використання йогоідей та винаходів зробили йогогранично замкненим та стрима�ним. Він вирішив нічого неповідомляти, допоки сам не до�веде свої відкриття до завер�шення. На жаль, різнобічністьйого зацікавлень і надзвичайназавантаженість громадськимиобов’язками та справами при�водили до того, що він не всти�гав здійснити все задумане, недоносив результати своїх робітдо широкого загалу і, знов таки,втрачав пріоритет. Він постійновідчував брак часу, незважаю�чи на те, що його робочий деньздебільшого тривав 20 годин.Щоб йому нічого незаважало,він працював вночі, приділяючисну лише 4 години на світанку.Основний дохід йому приноси�ли архітектурні роботи , причо�му Гук займався не лише ство�ренням креслень, а й керуваввиконанням фактичних бу�дівельних робіт. Окрім того, ба�

гато часу займала його викла�дацька діяльність. І особливослід відмітити, що Роберт Гукбув душею і локомотивом на�укового Королівського товари�ства (Британської академії на�ук), будучи одним з його фун�даторів, автором статуту та зай�маючи в ньому провідні поса�ди. Достатньо сказати, що вінпротягом 35 років кожентиждень проводив засіданнятовариства, для яких власно�ручно готував демонстраціїрізноманітних природничихдослідів. Будуючи різноманітніприлади, він стільки часу про�водив за токарним верстатом,що від цього змінилася навітьйого постава: шия набула гори�зонтального положення.

Гук від природи не мавміцного здоров’я. Але це невпливало на його творчу про�дуктивність завдяки фанатич�ній відданості науці і фантас�тичній працелюбності. Він бувнадзвичайно цілісною особи�стістю. На відміну від багатьохсвоїх сучасників, наприклад,Ньютона чи Бойля, які намага�лися розбагатіти, Гук не при�діляв уваги алхімії з її пошука�ми способів створення золота.До матеріальних благ він бувбайдужим. Дуже промовистийфакт: за статутом Королівсько�го наукового товариства булипередбачені певні кошти на йо�го утримання, але досить вели�ка їх сума не була їм затребува�на і залишилася боргом Ко�ролівства перед Гуком.

Гуку випала доля жити і тво�рити в один з найбільш склад�них періодів історії Англії. Ди�тинство і молоді роки припалина час англійської буржуазноїреволюції, що розпочала руй�нування феодальної системи.В рік, коли почалась революція,Роберту Гуку виповнилось п’ятьроків, коли йому було 13 років,відбулась страта короля Карла І.Загалом, Гук пережив прав�ління п’яти монархів та двохлордів�протекторів (одним зяких був «залізний» Кром�вель). Під час його життя вкраїні відбулося дві революції,декілька нищівних громадян�ських воєн, ціла вервечказовнішніх воєн з Голландією,Іспанією, Францією; катаст�рофічна епідемія чуми і ВеликаЛондонська пожежа 1666 р.,що знищила більшу частинуміста. На цей час припадає хви�ля переселенців на «нові»землі, переважно в Америці та

Індії: тільки в американськіколонії за час життя РобертаГука було перевезено понад100 тис. людей.

Але все це не завадило нірозвитку освіти, ні науки в того�часній Англії! Навпаки, саме нацей час припадає культурнийрозквіт, який дав поштовх про�мисловій революції, що разомвивело цю острівну країну напровідне місце в цивілізаційно�му поступу та на довгий час за�безпечило її економічну іполітичну гегемонію.І діяльність Роберта Гука на ць�ому тлі була помітною і відзна�ченою його сучасниками.

Чому ж тоді сьогодні РобертГук майже забутий? В 1687 роціІсаак Ньютон опублікував «Ма�тематичні основи натуральноїфілософії». В цій роботі Ньютонописав закони руху, в томучислі і закон гравітації. Але жГук сформулював основні ідеїгравітації задовго до Ньютона!В 1679 році Гук, пояснючи рухпланет за еліптичними орбі�тами, доводив, що всі небеснітіла притягуються одне до од�ного з силою, яка має централь�ний характер взаємодії і яказмінюється обернено про�порційно квадрату відстані міжними.

Іншим принциповим питан�ням, де погляди Гука та Ньюто�на були суперечливими — при�рода світла та пояснення оптич�них явищ. Цікаво, що самепраці Гука спонукали Ньютоназайнятися дослідженням при�роди світла. Але Гук першим,випередивши майже на півторасторіччя тріумфаторів хвильо�вої природи світла Юнга і Фре�неля, висловив думку про те,що світло має хвильову приро�ду (поперечні хвилі), і що ефір— це середовище, яке перено�сить світлові хвилі: «Світло єпростий і рівномірний рух, абовібрації однорідної і сприйнят�ливої субстанції, що миттєворозповсюджується у виглядісферичної хвилі на будь�якууявну віддаль від тіла, щосвітиться».

Ньютон же обстоював кор�пускулярну природу світла, дечастинки світла рухаютьсяпрямолінійно за механічнимизаконами.

На жаль, розбіжності в пи�таннях оптики і гравітації при�вели до розриву відносин міжвидатними вченими. Ньютоннавіть прибрав посилання напраці Гука зі своїх «Математич�

них основ» і «Оптики». На�томість з’явилась казочка прояблуко. Відомо також, що Нью�тон вперто і всіляко намагавсявикреслити із історії ім’я Гука тазнівелювати його вклад в науку.Більше того, як тільки Ньютонстав після Гука президентомКоролівського товариства,зникли інструменти Гука, які вінвласноруч виготовив, а такожбагато його паперів і єдинийпортрет. Зауважимо, що Ко�ролівське товариство має гале�рею портретів усіх своїх членів,за винятком одного — Гука.В підсумку слава Гука стерлась,і в наступні два сторіччя йогоім’я лише тліло як вуглик.

Будучи в Лондоні, марношукати могилу Гука де�небудьнеподалік від пишної могилиНьютона, чи по сусідству з по�хованнями інших видатнихучених. На жаль, ворота Вест�мінстерського абатства, доступ�ні для титулованих посереднос�тей, виявилися зачиненими пе�ред геніальною людиною. ТілоГука поховане в невідомій мо�гилі десь на півночі Лондона.

Авторитет Ньютона був вели�чезний уже за його життя і нетільки серед учених, але й се�ред владної еліти. Об’єктивно,цей авторитет, подібно до авто�ритету канонізованого церквоюАрістотеля в попередню епоху,зумів на довгий час (в усякомуразі на два сторіччя) затьмари�ти ім’я Гука. Негарно, але щоробити: наука є справоюлюдською, які б «вічні» істинипри цьому не добувалися.

Гадаємо, немає сенсу порів�нювати, хто більш великий. Цевсе одно, що порівнювати двінескінченності (в звичайному,а не математичному сенсі).

Як це не парадоксально післяцього, але саме до Гука булизвернені знамениті словаНьютона. В листі від 5 лютого1675 року він писав: «Якщо я ба�чив далі, то тому, що стояв наплечах гігантів».

Справді, Роберт Гук буввидатним фізиком, винахідни�ком, астрономом, зодчим,художником — справжнімвелетнем роду людського.

Петро ЛЕВКІВСЬКИЙ,

доцент кафедри

природничих наук

та інформатики Інституту

комп’ютерних технологій

університету,

кандидат фізико/

математичних наук

16 20.11.2009 № 10–11 (113–114)

Газета заснована у 2000 році.Свідоцтво про реєстрацію

серія К1 № 459 виданеУправлінням у справах преси та інформації

Київської облдержадміністрації21 лютого 2000 року

Засновник і видавецьВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»04071, Київ, вул. Львівська 23,

Тел./факс 424�77�19e�mail:ukraina.vdk@mail.ru

Відповідальний редактор:Анатолій Урбан

Дизайн, верстка та коректура: Видавництво«Університет «Україна»

Наклад: 1500 прим.Віддруковано у видавництві

«Університет «Україна»

Як лист, що зірвався і впавтихо з гілки, Моя душа в леті, немов ніжна квітка... Вона прагне сонця, що всіх зігріває, Вона хоче волі, як птах, що літає,Вона прагне неба, що так її манить, Вона хоче вражень, що серце так ранять, Вона дуже хоче піднятись увись,Зірватись із птицями й далі нестись.

Побачити море, стрімкі кораблі,Відкрити для себе незнані краї.Полинути з ними за море далеко,Куди восенивідлітають лелеки.Душа прагне мандрів та ще й висоти,Побачити хоче вона всі світи…І знов навесні під крилом журавляПрилинуть назад, звідки путь почала.

Пориви душі

Нехай говорять очі.Слова…Без них розмова краща.Душа…Більш не приймає щастя.Мовчи…

Бо мить оця чудова.Без слів відвертіша розмова.

Діана ПУЦАК,

студентка ІІ курсу

Дубенської філії

університету

Без слівСлова…У радості чи горі?Душа…Чому вона холоне?Мовчи…Не треба говорити.Без слів зумію зрозуміти.

Слова…Вони тут будуть зайві.Душа…Чому палає жаром?Мовчи…Які холодні ночі.Без слів…

ЦЕНТР САМОСТІЙНОЇ РОБОТИдля студентів із особливими потребами

пропонує послуги:1. Навчання студентів роботі на комп’ютері за допомогою спе�

ціальної програми мовного доступу до операційної системи. 2. Консультації фахівця щодо роботи з комп’ютером та вико�

ристання комп’ютерної техніки.3. Ви можете тиражувати навчальні матеріали та переводити їх в

електронну форму за допомогою сканера.4. У центрі є електронна бібліотека навчальних матеріалів, яка

постійно поповнюється та охоплює такі галузі науки: Історія, філософія та релігієзнавство Економіка та право Психологія, педагогіка та соціологія Українська та зарубіжна література Біологія та медицина Спорт та багато іншого.

Центр працює за адресою: вул. Озерна, 2, СЗШ № 168, каб. 8а

Розклад роботи центру: Вівторок 10:00 — 17:00 Середа 14:00 — 18:00 Четверг 14:00 — 18:00

Інформацію ви можете отримати за телефонами:8/093/51/91/437 Наталія Володимирівна428/74/12 внутрішній (147) — науково�дослідна частина

Студенти Університету «Україна» під час акції «Господи, помилуйнас! Збережи природу» (в центрі митрополит Переяслав/

Хмельницький, ректор Київської Богословської академії ДИМИТРІЙ)

Духовність

На ліричній хвилі

На молодіжному святі