«В.Б. Антонович як засновник першої української історичної школи»

Підготував:Студент 112 групи

Мельник Назар

«Ми, українська інтелігенція; досі не сповнили свого обов’язку

перед людиною, що стільки літ тому прийшла до нас, щоб «усе

розділити з нами». Ми не постарались відповідно вивчити і

освітити його життя, повне самовідреченої любові та праці

для нашого народу. Антонович як історик, як громадський діяч і як

людина не досліджений і не спопуляризований»

Михайло Грушевський

(1834 – 1908)Народився в с. Комсомольське, Козятинський район, Вінницька область, Україна).Помер вм. Київ

Учні В.Б. Антоновича(випускники “ Київської школи істориків ”)

Дмитро Багалій Михайло Довнар-Запольський

Михайло Грушевський

Іван Каманін

Учні В.Б. Антоновича(випускники “ Київської школи істориків ”)

Іван Линниченко Петро Голубовський

Дмитро́� Во́ло́ди�миро́вич Анто́�но́вич (2 листопада 1877, Київ — 12 жовтня 1945, Прага)

Династія Антоновичів-істориків

Михайло́ Дмитро́вич Анто́но́вич (1910 —Колима , осінь 1955)

Марко́ Дмитро́вич Анто́но́�вич ( 7 липня 1916, Київ — 28 січня 2005, Монреаль, Канада)

Во́ло́димир Бо́ніфатійо́вич Анто́но́вич (1834 – 1908)

Приймав участь у таких визначних організаціях:

1873 р.- був обраним членом Імператорського російського географічного товариства

Був також одним із засновників товариства Нестора-літописця при університеті Святого Володимира, а 1881 р. очолив це товариство.

З 1902 р. він стає членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.

Спільно з М.Драгомановим видав збірку « Исторические

песни малорусского

народа »

Антонович – родоначальник вітчизняної археології

Основні наукові праці В.Б. Антоновича• Історія козацтва:• «О происхождении козачества», 1863;• «Последние времена козачества на правом берегу Днепра по актам 1679–1716 гг.», 1868;• «О гайдамачестве», 1876 • «О мнимом крестьянском восстании на Волыни в 1789 г.», 1902.• Історія селянства:• «О крестьянах в Юго-Западной России по актам 1770–1798 гг.», 1870.• Історія шляхетства:• «О происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России», 1867.• Історія міст і міщанства:• «О городах в Юго-Западной России по актам 1432–1798 гг.», 1870. • Історія церкви:• «Об унии и состоянии православной церкви с половины 17 до конца 18 века», 1871.• Інші головні праці Антоновича:• «Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда» (1877-78);• «Уманський сотник Іван Гонта» (1882);• Найважливіші праці Антоновича з археології:• «Раскопки в земле древлян» (1893);• «Археологическая карта Киевской губернии» (1895);• «Археологическая карта Волынской губернии» (1902);• «Описание монет и медалей, хранящихся в нумизматическом музее Университета св. Владимира»

(1896).•

М. Грушевський поділяє життя В.Б.Антоновича на три основних періоди:

•Початковий - охоплює перше тридцятиліття життя Антоновича. •З 1860-х років починається другий

період в житті Антоновича. Це час майже двадцятилітньої напруженої продуктивної наукової праці•Третій період розпочинається з

середини 1880-х років, коли відбувається розкол у «Громаді»

Отже, підсумувавши все вище наведене, можна без сумніву сказати, що Володимир Антонович завдяки своєму, характеру, вихованню та самовідданій праці, продовжуючи тенденцію тогочасної еліти на самовизначення українського народу, відчуваючи тягар відповідальності за долю українців, заклавши основу «київської історичної школи», виконавши цінні дослідження в області історії, археології, етнографії - здійснив безцінний внесок в відновлення та розвиток української державності, направивши український народ на стежку до самовизначення, утворення власної суверенної держави.