ознайомити учнів із основними

кількісними та якісними методами вивчення

громадської думки;

навчити складати запитання різного типу для

анкет; розвивати вміння учнів аналізувати

отриману інформацію; сприяти розвитку

комунікативних якостей учнів.

Соціологічні дослідження - це визначення думки

широких верств населення щодо певних процесів чи

подій. Інтерв'юер - той, хто опитує. Респондент - той,

кого опитують.

Методи соціологічних досліджень:

кількісні

та якісні.

Кількісні дослідження спрямовані на визначення ступеня

поширеності тих чи інших знань, думок, оцінок. Кількісні методи

відповідають на питання «скільки?».

Якісні дослідження дають можливість визначити, які знання,

думки та оцінки існують у суспільстві стосовно певної проблеми, і

зрозуміти, чому в людей формуються саме такі знання, думки та

оцінки. Якісні методи відповідають на питання: «що?» і «чому?».

Найбільш поширеними способами опитування є

поштове опитування, телефонне опитування,

особисте інтерв'ю, метод фокусних груп.

Метод Переваги Недоліки

Поштове

опитування

• Найбільш дешевий та

швидкий метод.

• Вартість проведення

загальнонаціонального та

міського опитувань майже

не відрізняється.

• Опитування з найбільш

чутливих тем.

• Анонімність

• Низький рівень повернення

анкет.

• Велика кількість запитань без

відповідей або з відповіддю

«Важко відповісти».

• Неможливість використання

для вивчення складних

питань.

• Перекоси вибірки.

Метод Переваги Недоліки

Інтерв'ю

• Більша кількість учасників в

опитуванні.

• Менше пропущених запитань.

• Мало відповідей «Важко

відповісти».

• Може використовуватись при

вивченні складних тем.

• Найбільш репрезентативна

вибірка.

• Респондента можна не лише

чути, але й спостерігати.

• Велика вартість.

• Вплив особистості

інтерв'юера на відповіді

опитаних.

• Респонденти не схильні віч-

на-віч висловлювати думки

або факти, які соціально не

схвалюються.

• Необхідність ретельного

контролю роботи інтерв'юерів.

Метод Переваги Недоліки

Телефонне

опитування

• Економія грошей та часу.

• Простота формування вибірки.

• Зовнішність інтерв'юера не

впливає на відповіді.

• Респонденту простіше

розмовляти на чутливі теми.

• Простота контролю роботи

інтерв'юерів.

• Менше відмов через те, що

респондент боїться

незнайомця-інтерв'юера.

• Велика кількість відмов

та перерваних опитувань.

• Перекоси вибірки.

• Не може бути досить

тривалим.

• Неможливість надання

респондентам візуальної

інформації.

Найбільш ефективним серед якісних

методів дослідження громадської думки

є метод фокусних груп.

Фокусна група – це

інтерв'ю з невеликою

кількістю людей

(7-10 осіб), об'єднаних

за певною ознакою

(вік, стать, освіта, професійна

належність тощо) для визначення їх

ставлення до певної проблеми та

отримання розуміння мотивів їхньої

поведінки.

Проводить розмову з фокусною групою спеціально навчена людина

(модератор) разом з помічником асистентом. Модератор пропонує

перелік запитань – опитувальник – кожному з учасників, а помічник

фіксує на папері відповіді.

Метод Переваги Недоліки

Фокусні

групи

• Групова взаємодія стимулює більш

глибокі відповіді.

• Можливість проникнути у внутрішній

світ особистості, отримати уявлення

про цінності, позиції, мотиви та

установки людей.

• Простий і зрозумілий у застосуванні .

• Оперативність .

• Можна досить швидко визначити

причини виникнення обговорюваної

проблеми.

• Необхідність

підготовки ведучого

(модератора).

• Складність

формування груп.

• Проведення

декількох фокусних

груп для однієї

категорії учасників.

• Певна складність

аналізу результатів.

Анкета — опитувальний лист з переліком запитань,

відповіді на які дають можливість провести економічне,

соціологічне або маркетингове дослідження, вивчити

громадську думку.

Будь-який опитувальник (анкета або бланк інтерв'ю)

містить три основні частини: вступну, змістову (основну)

та заключну («паспортичку»).

У вступі опитувальника зазначається, хто проводить

дослідження, якими є його мета та завдання,інформується

про спосіб заповнення анкети, наголошується на

анонімному характері його заповнення, зосереджуються

увага на способах її повернення після заповнення.

Основну частину опитувальника складають

контактні та основні запитання.

Контактні запитання мають мету зацікавити респондента,

полегшити йому входження у проблему, вони повинні бути

простими за формулюванням, передбачати достатньо легкі

відповіді на них.

Основні запитання містять суттєву інформацію, їх зміст

повністю визначається цілями і завданнями дослідження.

Види запитань у анкетіПрямі запитання пропонують респондентові висловити свою

власну позицію. Непрямі запитання – виявити згоду чи незгоду з

позицією інших людей.

Запитання-фільтри виокремлюють частину респондентів за

певною ознакою.

Дихотомічні запитання припускають два взаємовиключних

варіанти відповіді.

Запитання – «меню» - запитання з кількома варіантами відповідей.

Запитання – «діалоги» складаються з відповідей уявлюваних осіб.

Заповнити анкету

Табличні запитання допускають відповідь у формі заповнення

таблиці.

Закриті запитання супроводжуються всіма теоретично

можливими варіантами відповідей.

Відкриті запитання не містять жодного варіанта відповіді та

передбачають, що респондент напише свою відповідь.

Напівзакриті запитання містять частину варіантів з відповідями, а

частину можна дописати свої відповіді.

Запитання за певною шкалою полягає у наданні якійсь

характеристиці кількісного значення.

Паспортичка (демографічна частина) - у ній вміщують

запитання для з'ясування соціально-демографічних характеристик

респондентів.

Наприкінці анкети висловлюється подяка за участь в

опитуванні.

Для масових опитувань використовують анкети різного обсягу –

від 3-5 запитань до 100 і більше. 20 – 30 хвилин – термін

проведення анкети, що дає змогу респондентові висловитися,

і не стомитися.

Під час опитування вивчається лише частина людей (вибірка),

а висновки поширюються на всю генеральну сукупність.

Генеральна сукупність – це множина соціальних об'єктів, які

підлягають вивченню.

Вибіркова сукупність (вибірка) – частина генеральної сукупності,

що відображає та відтворює її основні характеристики і є її

зменшеною моделлю.

Найбільш доцільний для житлово-комунальних підприємств - метод

відбору респондентів (систематичний відбір). Він передбачає

вибір абонентів з бази даних підприємства з деяким постійним

кроком, який визначається з урахуванням загальної кількості

абонентів та розміру вибірки.