Українські землі в складі Російської імперії (п.п. XIX...

Post on 15-Feb-2017

128 views 7 download

Transcript of Українські землі в складі Російської імперії (п.п. XIX...

ПривітВітаю Вас на сьомому занятті другого семестра

Первірка Д.З.

1. Генеральний тест на повторення другої половини XVII-XVIII ст.

2. Закриття “хвостів”.

План:

1.Зміни в становищі українських земель.

2. Українські землі під час Російсько-турецьких війн (1806-1812, 18281829) та Російсько-французької 1812 р.

3.Національно-визвольні рухи. Антифеодальна боротьба.

4. Криза кріпосництва.

5.С/Г та промисловість. Промисловий переворот.

•Генерал-губернаторство – велика територіяально-адміністративна одиниця (з 3-х губерній). Губернатор – мав величезну владу, призначався імператором.

•Губернії поділялись на повіти (керівник - справник).

•Перестали вживати слово «Україна», Лівобережжя – «Малоросия», Правобережжя – «Південно-Західний край», а Південь – «Новоросія».

•Наприкінці XVІІІ ст. прискорюється процес зростання населення в Україні (як і в цілому в Європі), кількість українців перевищувала 11 млн чол.

•1. Коли в Україні було ліквідовано гетьманське правління й залишки гетьманського устрою?

•2. Коли було зруйновано Запорозьку Січ?

•3. До складу яких держав були включені українські землі, що належали Польщі до її поділів?

4. В якому році укра. землі Р.І. поділено на 9-ть губернії?

Україна в Російсько-турецькій війні 1806-1812 рр.• Виснаження прилеглих укр. регіонів. Українці взяли безпосередню участь у війні та надали значну допомогу рос. армії. На боці росіян виступили чорноморські козаки.

•По інший бік фронту воювали козаки Задунайської Січі.

• Р.І. перемогла - Бухарестський мир: до Р.І. приєднано Бессарабію - частково заселену українцями.● Кордон тепер пролягав по р. Прут до місця її впадання в Дунай.

Російсько-французька війна 1812 р.

Обіцянки Наполеона союзникам:

1.Австрії – Волинь

2.Туреччині – Крим, Північне Причорномор`я

3.Відновленій Польщі - Правобережжя

На решті території - “Наполеоніда” під протекторатом Наполеона.

•Українська еліта розділилась на два табори: автономістів (В. Лукашевич, В.Капніст - сподівались на перемогу Наполеона і відновлення козацької державності) та консерваторів (С.Кочубей, І.Котляревський – вважали рос. царя захисником громадського ладу та спокою). Консерваторів була абсолютна більшість.

•Рос. імператор Олександр Перший тимчасово відновив козацьке військо (обіцяв зберегти його й після війни) – сформовано 15 кавалерійських полків (Котляревський формував на Полтавщині), до народного ополчення в Україні вступило 70 000 чол.

•Українці безпосередньо долучились до перемоги над Наполеоном, але після закінчення війни російський цар не виконав своїх обіцянок. Очікуваного надання автономії, скасування кріпацтва, відновлення козацького стану не відбулося.

Російсько-турецька війна 1828-1829 рр.

Осінь 1775 р. частина Запорожців переселяється у межі О.І. та створює Задунайську Січ (1775-1828 р.)

Після ліквідації Нової Січі з колишніх запорожців в Р.І.було утворено Чорноморське козацьке військо (1787 р), яке з 1792 р. переселилось на Таманський (Кубань).

1828 р. - рос.-Т. війна, задунайці на чолі з отаманом Йосипом Сліпим переходять на сторону Р.І. - О.І. ліквідувала Задунайську Січ.

Виснаження прилеглих укр. регіонів та вкл. регіонів звселених українцями.

3.Національно-визвольні рухи.ВФР та війна 1812 р. - поштовх до початку суспільної активності: створення об’єднань вільнодумців, таємних товариств, політичних клубів - “Масонських лож”.

1818-1819 - у Києві “З’єднані слов’яни”, у Полтаві “Любов до істини” (І.Котляревський).

1821 р. - у Полтаві “Малоросійське товариство” на чолі з В.Лукашевичем

1823 р. - “Товариство Об’єднаних слов’ян” (керівники - брати Борисови) - П.Д.

! не мали українського спрямування, були всеросійські

На Правобережжі - були пропольської орієнтації.

Польське повстання 1830-1831 рр.

За відновлення РП в кордонах 1772 р.

Гасло - “За нашу і вашу свободу”

Українці Правобережжя його не підтримали.

Після придушення - масова русифікація Пб.

Рух декабристівтаємний російський рух офіцерів за ліквідацію кріпацтва і самодержавства

1821 р. - декабристи створюють 2-ва об’єдання:

Північне товариство (СПб) - голова М.Муравйов, головний документ - “Конституція” (Р.І. - конституційна монархія, федерація)

Південне товариство (Україна, Тульчин) - голова П.Пестель, головний документ - “Руська правда” (автор Пестель) (Р.І. - унітарна республіка, жоден народ не мав права на відокремлення, загальне виборче право з 20 р.) - повалення самодержавства шляхом перевороту

14 грудня 1825 р. - невдале повстання декабристів у СПб.

28.12.1825-3.01.1826 - повстання Чернігівського полку (Муравйов-Апостол, Бестужев-Рюмін з Південного тов.) - придушене. Репресії нового імператора Миколи І.

Антифеодальний рух

Причини - кріпацтво та зловживання російських чиновників

Форми протесту (боротьби): псування знарядь, відмови роботи, втечі, підпали, збройні повстання

Повстання: Турбаївське 1789-93

1817 - Бузьке повстання та 1819 - в Чугуєві проти “військових поселень” (1817-1857); 1813-1835 рр. - селянські антикріпосницькі виступи на Поділлі під проводом Устима Кармелюка

1855 - “Київська козаччина”

Устим Кармелюк

Заходи рос. влади

➢ 1831 р. - скасоване магдебурське право на Лб

➢ 1841 р. - ліквідоване судочинство за Литовським статутом на Правобережжі

➢ 1847-1848 р. - Інвентарна реформа на Пб. - заходи рос. влади з метою впорядкування відробітку панщини (часткове зменшення)

Соціальний склад населення

70% земель у власності великих землевласників (поміщиків)

основна маса селян - кріпаки - особисто залежні від пана (панщина офіційно - 3 діб, неофіційно - більше)

половина селян - державні, особисто вільні, за землю сплачували грошову ренту

на початку ХІХ ст. - погіршується становище всіх груп селянства (обезземелення, с/г малоефективне і деградує, уряд запроваджує військові поселення (16 кінних і 3 піхотні полки).

Настає криза феодально-кріпосницького виробництва

Криза С/Г

застаріла технологія і техніка

зниження продуктивності праці через посилення кріпацтва

слабке впровадження машинної техніки (через опір консервативного селянства, відсутність коштів та кваліфікованих робітників)

Розвиток промисловості: у промисловості панує кріпосницька мануфактура, проте:

➢ розпочинається проникнення капіталістичних (товарно-рошових) відносин у с/г (виробництва товарів на продаж з використанням вільнонайманої робочої сили та технічних вдосконалень, поширення оренди землі).

➢ З появою фабрик та заводів з’являються нові котегорії населення - підприємці і наймані робітники. Та швидко зростають міста (більшість населення - росіяни), найбільш населені міста - Одеса, Київ, Бердичів, Харків

➢ 30-40 рр. у цукровій галузі розпочинається промисловий переворот (промислова революція) - перехід до машинної праці (ручна праця-мануфактура-машинна парця).

➢ Це призвело до поступової руйнації кріпосницьких відносин.

з’являються нові галузі промисловості (цукровиробництво, вугілля...)

цукроваріння (Правобережжя) - 80% виробництва в Р.І. (Яхненки, Симиренки, Терещенки)

виробництво сукна (Чернігівщина)

вугільна промисловість (Донбас) - друга за обсягом в Р.І.

розвивається чумацький промисел

внутрішня торгівля - ярмарки (Контрактовий)

Зовнішня торгівля - через чорноморські і азовські порти (пшениця, вовна, цукор, тютюн, льон)

Тести с. 52.

ДЗ

Опрацювати с.38-48.

Тести с.50-51.