Стиль Ампір в Архітектурі

Ампір – стиль, який з’явився в мистецтві і архітектурі в кінці XVIII – початку XIX століття, після Французької революції і в період імперії Наполеона.

Сама назва стилю походить від французького слова “empire” – імперія. Головною метою мистецтва в цю епоху було вихваляння імперії та імператора, його велич і військові успіхи, що і визначило характерні риси стилю.

Наполеонівський Ампір – стиль строгий і холодний. Він демонструє виродження форм доби класицизму, викорінення її істинного історико-культурного сенсу, духовного змісту

Москва, Тріумфальна арка

Для стилю ампір характерні: - масивні монументальні форми, що поєднуються з предметами військової атрибутики; - парадна помпезність інтер’єрів палацових будівель. Основні декоративні елементи стилю: - фронтони з барельєфами; - легіонерські знаки з орлами, леви; - зв'язки списів, щитів і ликторських сокир; - монумент; - балкони і колони; - ліпнина; - ротонда і русти. Для ампіру властиві: звернення до традицій

Стародавнього Риму, особливо - захоплення будівництвом різноманітних тріумфальних арок, пам’ятних колон, обелісків. Важливими елементами будівель є портики.

При всьому своєму військовому пафосі і нормативності архітектури, ампір був романтичний. Цьому сприяли давньоєгипетські мотиви в декоративних елементах, що з’явилися у французькій архітектурі після походу Наполеона в Єгипет, а також успадковані з римської архітектури, яка в період давньоримської імперії зазнала сильного впливу єгипетського мистецтва.

Римські військові мотиви і єгипетська екзотика

гармонійно перепліталися в ампірі, не порушуючи цілісності стилю.

Крім Франції, стиль ампір прижився і в Росії,

Двірцева площа (Санкт-Петербург)

Садиба Усачових-Найдьонових, Земляний Вал.

Російський ампір, добровільно прийнятий царатом, мав власні особливості. Він мав довший період існування і його розділяють на 1) петербурзький та 2) провінційний. Однак, російський ампір не втрачав всіх недоліків французького зразка — регламентованості, пафосу, орієнтації на звеличення військової еліти, цього разу російської, яку очолював російський імператор. Як і в Європі, жорстко зарегламентований стиль не дав в Російській імперії помітних регіональних шкіл чи напрямків. Хоча ампір в Москві і в провінціях був більш декоративний і мав поверхневий характер.

Поверхневість стилю відбилась в одноманітності декоративних елементів, пишних і важких, арсенал яких запозичений з мистецтва Стародавнього Риму та, значно менше, з мистецтва Стародавнього Єгипту (стилізовані сфінкси, стилізовані голови фараонів тощо)

Стиль ампір в російській імперії

Петербурзький ампір. Військові трофеї, стилізовані під Стародавній Рим. Скульптурний декор арки Генарального

військового штаба.

Михайлівський палац, Санкт-Петербург, нині Російський музей.

Мавзолей (садиба Суханово).

Проект Доменіко Жилярді. Мавзолей (садиба Суханово), поземний

фіксаційний план.

Олександрінський театр, Санкт-Петербург

Міланський ампір суттєво відрізнявся від паризького апміру, позаяк мав італійські архітектурні традиції і власний репертуар ( композиційний і декоративний ), незважючи на теоретичну пов'язаність з офіційним ампіром паризького зразка. Зразків міланського ампіру небагато, але вони відрізнялись величчю і містобудівним чи ансамблевим значенням.

В Мілані в цей період архитектор Луїджи Каньола (Cagnola) вибудував монументальні Тічинські ворота (1801–1814 рр.) Школою для архітекторів були проектні кресленики Джованні Антоніо Антоліні (Antolini), котрий запроектував великий Форум Бонапарта (1800 р. ) в монументальних і холодних формах. Форми і вишуканий декор міланського Форуму Бонапарта перейшли у архітектурний арсенал Доменіко Жилярді, що працюватиме в Москві.

Стиль ампір в мілані

Джованні Антоніо Антоліні. Форум Наполеона, проект

Характерні архітектурні пам'ятники ампіру в Парижі: - церква Мадлен (арх. П. Віньйон, 1807); - тріумфальна арка на площі Зірки (арх. Ж.-Ф. Шальгрен, 1806– 1837) - тріумфальна арка на площі Карузель (арх. Ш. Персьє та П. Фонтен, 1806); - Вандомська колона (арх. Ш. Лепер та Ж. Гондуен, 1810).

Зразки наполеонівського ампіру у франції

Церква Сен-Мадлен (Париж).

Тріумфальна арка на площі Зірки

Тріумфальна арка на площі Каррузель

Вандомська колона( Париж)

Як стиль — ампір не мав підстав для виникнення та сталого розвитку в Україні, котра тоді була однією з провінцій класичної військової імперії.

Ампір був і залишився модою військової еліти Російської імперії, привнесеної штучно з метрополії в колоніальну провінцію, і зник, як мода.

Зразки ампіру на території України

До зразків архітектури ампіру в Києві можна віднести будівлю Старого Арсеналу (архітектор Йоган Міллер, початок 19 століття), де практичність переважає над мистецькими якостями, бо це склад для зброї.

Монумент на честь перемоги Царя Петра І над шведами, Полтава (ахітектор Тома де Томон)

Ансамбль Круглої площі в Полтаві.

Колишній Ніжинський ліцей в місті Ніжин (архітектор Луїджі Руска)

Палац графів Реїв, Микулинці.

Монумент дюку Рішельє, Одеса

Монумент Незалежності на Майдані Незалежності у Києві.