ВИКОРИСТАННЯ ІДЕЙ СОФІЇ РУСОВОЇ в системі національного виховання сучасного дошкільного навчального

закладу

Брезицька Оксана Петрівна,вихователь-методист ДНЗ № 516 Святошинського районум. Києва

• Ім’я Софії Русової вписане на скрижалях вітчизняної історії педагогіки, її педагогічна спадщина не втратила вагомості й сьогодні. Теоретичні праці С. Русової з питань суспільного дошкільного виховання “Дошкільне виховання”, “Теорія і практика дошкільного виховання, “У дитячому садку”, “Роль жінки в дошкільному вихованні” висвітлюють тогочасні проблеми галузі та окреслюють, як виявилося, далекі перспективи її подальшого розвитку.

• З 1992 року колектив ДНЗ № 516 Святошинського району м. Києва працює над упровадженням у практику роботи педагогічної спадщини основоположника українського дошкілля Софії Федорівни Русової.

ЗАПОВІТОМ І НАКАЗОМ ЗВУЧИТЬ ЗВЕРНЕННЯ С.Ф. РУСОВОЇ

ДО СУЧАСНОГО ПОКОЛІННЯ:

"...Народ, що не має своєї школи, попасає задніх, йому замкнено двері до пишного розвитку

своїх культурних сил, він засуджений на пригноблене становище, на постійне вживання чужого хліба;

живе він не по своїй живій думці, а чужим розумом. Такому народові, який не має своєї школи й не дбає про неї, призначені економічні злидні

й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання:

РІДНА ШКОЛА НА ВКРАЇНІ". 

Виховання на національних

звичаях і традиціях

свого народу

На спадщинівидатнихпостатей України

На сучасних досягненнях педагогіки, психології і

практики

Особиукраїнця

Представника рівноправних

націй

Представника незалежної

України

Має бути на рідному

ґрунті, на якому зростає

дитина

УСЕ ВИХОВАННЯБУДУЄТЬСЯ НА ПОШАНІ

ДО ОСОБИ ДИТИНИ

Українська дитина дуже експансивна, занадто вразлива,

привернути до себе її можна повагою до

її індивідуальності, треба збудити

її цікавість

УКРАЇНСЬКІЙ ДИТИНІ

ПОТРІБЕН СУЧАСНИЙ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДИТЯЧИЙ САДОК

“Українська дитина не дуже експансивна, вона занадто вразлива й часто-густо ховається од інших зі своїми

переживаннями; до неї треба підходити з ласкою, привернути її до себе повагою до її індивідуальності, треба збудити її

цікавість, тоді виявиться талановита вдача дитини й озветься її глибока чулість”

Гармонійну людину можна виховати

за умов, що виховання має бути:

• ІНДИВІДУАЛЬНЕ, пристосоване до природи дитини;

• НАЦІОНАЛЬНЕ; мусить відповідати соціально-культурним вимогам часу;

• бути ВІЛЬНИМ, незалежним

ДИТЯЧИЙ САДОК МАЄ БУТИ ВЕСЬ

ПРОЙНЯТИЙ НАЦІОНАЛЬНИМ

ДУХОМ СВОГО НАРОДУ

“…дитячий садок – це перша найрідніша школа для дитини, національна школа, в якій пробуджується її національна і громадянська свідомість. “Кожна учителька” дошкільного закладу має це добре пам’ятати, вносити в своє виховання найбільш національно-патріотичного елементу”.

Специфіка сучасного національного дитячого садка полягає

«…у виразній перевазі в системі виховання й розвитку дітей власне

українського: мови, фольклору, художньої

літератури, образотворчого мистецтва, музики, народних звичаїв і

традицій... Це створить для дітей національну культуру

світу, формуватиме національну психологію

самосвідомість і національну гордість —

обов’язкові складники духовної багатої

особистості». Русова С..Ф.

Дошкільне виховання. – К.1918

Основні завдання колективу:

Створення умов для формування вільної, активної особистості через:•забезпечення всебічного гармонійного розвитку дитини;•розвиток патріотичних почуттів, любові до свого народу, до України засобами народознавства та народної педагогіки;•формування інтересу, поваги до історії і культури своєї Батьківщини; •оволодіння рідною мовою; •формування основ громадянської свідомості, активної життєвої позиції.

Формування національної свідомості маленького

українця, його духовності, що ґрунтується на положенні праць Софії Русової, зокрема

і на думці про те, що "…тільки тоді виховання буде

дієвим, коли базуватиметься

на національному ґрунті…"

• тематичні тижні; • вивчення колисанок,

забавлянок, лічилок, скоромовок;

• читання українських казок;

• ігри-драматизації; народні ігри;

• ознайомлення з національним мистецтвом;

• українські національні, родинні свята;

• дні відкритих дверей; • розваги, дозвілля; • виставки, ярмарки.

Проводяться різноманітнізаходи в ДНЗ, присвячені видатному педагогу Софії Русовій:

«Виховання має починатися з народження дитини. Перші колискові, забавлянки, пісні, ігри загадки,

народні казки – все це допомагає дитині долучитися до національної культури,

сприяє етнізації особистості»

Софія Федорівна наголошувала, щонація народжується коло дитячої колиски

лише на рідному грунті, тільки серед рідного слова й пісні здатна вирости

національно свідома дитина.

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З КУЛЬТУРОЮ

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ, ТВОРЧІ СИЛИ ДІТЕЙ

В УКРАЇНСЬКОМУ САДОЧКУ МАЮТЬ БУТИ НАЙКРАЩЕ ЗБУДЖЕННІ І РОЗВИНЕНІ

САМЕ ЗАСОБАМИ НАЦІОНАЛЬНОГО

МАТЕРІАЛУ

ВІДРОДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙ,

ЩО НАДАЄ ВІДЧУТТЯ ПРИЧЕТНОСТІ ДО НАЦІОНАЛЬНИХ

ОСНОВ

НАЦІОНАЛЬНА ІГРАШКА Є ЧАСТКОЮ

…ТВОРЧОСТІ, ЧАСТКОЮ

ВСЬОГО НАРОДУ

Треба “…більш усього збудити в дитині її духовні сили, розворушити цікавість, виховати її почуття, — щоб очі дитини вміли бачити, вуха дослухатися до всього, рученята вміли заходжуватися й коло олівців, і коло ножиць, і коло глини, й коло паперу”.

Виготовлення дітьми виробів із глини, дерева,

декоративний розпис, вишивання

«Свята можна пристосувати до етнографічних свят

нашого народу: на Різдво – вечір колядок, вечір вертепу, ялинка…»

1 слайд

Багато радощів принесуть дітям

справжні колядки, щедрівки, з якими

йдуть діти від групи до групи,

до завідуючої, вихователя-методиста

«В кожнім святі треба єднати народне, національне, фольклорне з загальнокультурним і давати щось естетичне, красне й радісно-веселе. В радощах лежить усе світле, що зазнає дитина в своїй молодості, що дає потім втішний спомин дорослому».

С. Русова високо оцінювала пісню як засіб виховного

впливу на дитину. Прямо наголошувала:

«У садку має лунати наша гарна українська пісня»,

«…садівниця допомагає … користуватися піснею…»

“ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ МУСИТЬ

НАЙКРАЩЕ РОЗВИВАТИ МОВУ ДІТЕЙ,

РОБОТИ ЇЇ ЯСНОЮ, ЧЕПУРНОЮ, ЩИРОЮ,

ОСКІЛЬКИ МОВА ВИХОВУЄ ДУМКУ І СЕРЦЕ

ДИТИНИ”.

Софія Русова зазначала, що хороший вихователь піклується  не тільки про умови життя дитини

в садочку, але й про згуртування батьків у вихованні дітей дошкільного віку.

С. Ф. Русова – яскрава особистість із непростим життєвим шляхом та особистою долею, незламна і

непоборна духовна донька українського народу. Її педагогічна система надзвичайно потужна і

за умови повсюдного поширення дасть вагомі результати у справі виховання та розвитку дітей дошкільного віку.