Дослідницький проект

Post on 21-Jan-2016

67 views 0 download

description

Дослідницький проект. учня 9 класу Лідіївської ЗОШ I-II ст. Меліксетяна Ваге. Видатний син мого народу. ЛАСКАВО ЗАПРОШУЮ ДО ВІРМЕНІЇ!. Вірменія знаходиться у півдненній частині Закавказзя. Її сусідами є Туреч- чинна , Іран , Грузія та Азербайджан. Це - PowerPoint PPT Presentation

Transcript of Дослідницький проект

Дослідницький проектДослідницький проект

учня 9 класу

Лідіївської ЗОШ I-II ст.

Меліксетяна Ваге

Вірменія знаходиться у півдненнійчастині Закавказзя. Її сусідами є Туреч-чинна, Іран, Грузія та Азербайджан. Це гірська країна. Велично здіймаються у височінь білосніжні куполи хребтів. Ма- лого Кавказу. Між якими – Памбакська й Ширакська долини,Севанська улого-

вина. У межі Вірменії заходить лівобе- режна частина Середньоараксинськоїміжгірної западини, яка називається

Араратською рівниною. Столиця- Єреван. Основне населення – вірмени. Державна мова – вірменська.

Її засновником вважають Месропа Маштоца, котрий на початку V ст.

створив вірменський алфавіт, яким і до ни-ні користуються вірмени.

Тематичне питання:Тематичне питання:

Месроп Маштоц Месроп Маштоц –– просвітникпросвітник,, вченийвчений,,проповідник проповідник християнства християнства , , видатний видатний син вірменського народу.син вірменського народу.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ПЕРІОДИЗАЦІЯ ВІРМЕНСЬКОЇ МОВИВІРМЕНСЬКОЇ МОВИ

ДАВНІЙДАВНІЙ -- V – XI V – XI стст.( грабар – мова писемних.( грабар – мова писемних пампам’’яток )яток )

СЕРЕДНІЙ –СЕРЕДНІЙ – ХІ – ХХІ – ХVIIVII ст ст ( середньовірменська )( середньовірменська )

НОВИЙ –НОВИЙ – з Хз ХVIIVII по наш час по наш час ( ашхарабар – східний варіант ( ашхарабар – східний варіант

вірменської мови )вірменської мови )

Головні групи діалектів

Східна група Західна група

Формування вірменської мови відповідало процесу освіти вірменської народності

Вірменська мова почала створюватись

ще в VII ст. до н.е.

У бехістунському надписі Дарія I (VI ст. до н.е ) згадуються і вірмени, і Вірменія, як одна із областей, що входили до складу

давньоперсидської монархії Ахеменідів

Давньовірменська мова відома з пам’ятокписемнності , які датуються V ст. н.е., коли

Месропом Маштоцем був створений вірменський алфавіт

Історія розвитку вірменської мови

Найбільший рукопис (1200-1202)

Перша друкована книга (1512 р.)

Давні манускриптиV-VI ст.

Давній паперовий рукопис (4 по давності

в світі 981р.)

Давній надпис на церкві св. Ріпсіме

( 618 р.)

Давній рукопис“Євангеліє Богоматері”

VII ст.

Перший друковарий журнал “Аздарар”(1794 р.)

Франческо Револа

Абгар Токатеці

Діонісій Фраківський

Мхітар Себастаці

Клемес Галанос

Багдасар Дпір

Месроп Маштоц

(361-(361-

440)440)

Створив у 405 – 406 рр. Створив у 405 – 406 рр. вірменський алфавітвірменський алфавіт

Дитячі роки Месроп – монах Вагаршапатські збори Оголошення

державної мови Створення алфавіту Заснування шкіл і

просвітницька діяльність

Останні роки життя і переклад Біблії

Варшапатські Варшапатські

зборизбори З метою створення вірменського З метою створення вірменського алфавітуалфавіту

були скликані спеціальні церковні збори.були скликані спеціальні церковні збори.

У Варшапатському синоді У Варшапатському синоді обговорюється ли-обговорюється ли-

ше одне питання – створення алфавіту ше одне питання – створення алфавіту вір-вір-

менської мови. З доповіддю виступив менської мови. З доповіддю виступив Месроп Месроп

Маштоц. Фактично з цього моменту Маштоц. Фактично з цього моменту церква тацерква та

царська влада приєднались до царська влада приєднались до просвітниць-просвітниць-

кої діяльності Месропа. кої діяльності Месропа.

“ “Даніїлові Даніїлові письмена.”Оголошення письмена.”Оголошення

державної мови.державної мови.У 404р. послом царя Вагричом

Хадуні від єпископа Даніїла у Вірменію були завезені так звані“Даніїлові письмена”.Це був алфавіт вірменської мови більш ранньої історичної епохи.

«И когда многие из них усвоили,приказал царь повсюду обучать этими письменами. Маштоц был удостоен звания вардапета».

Лінгвістичні особливості Лінгвістичні особливості вірменської мови, введені вірменської мови, введені

МаштоцемМаштоцем

Морфологічні

Фонетичні

Створення алфавітуСтворення алфавіту Експедиція в Експедиція в

МесопотаміюМесопотамію Зустріч з єпископом Зустріч з єпископом

Даніїлом, котрий Даніїлом, котрий знайшов “письмена”знайшов “письмена”

Відвідування Відвідування Едеського Едеського книгосховищакнигосховища

405-406р. в м. Едеса 405-406р. в м. Едеса Маштоц створює 36-Маштоц створює 36-буквенний алфавітбуквенний алфавіт

АЛФАВІТ МЕСРОПААЛФАВІТ МЕСРОПА

Месроп розташував Месроп розташував букви відповідно до букви відповідно до їх розміщення у їх розміщення у грецькому алфавітігрецькому алфавіті

Використав графічніВикористав графічні

системи пехлевійсь-системи пехлевійсь-

кої, ефіопської такої, ефіопської та

інших мовінших мов

Літературна спадщина Літературна спадщина МесропаМесропа

Ц ерковні вірші Зб.“

Шарканы покояния»

Церковні тракта-

ти

Маштоц –засновник

вір-менської

патристики,автор зб.

« Многовещ

а-тельные речи»

-

Надежда моя вдетстве моём-

Не оставь меня, мой

Господи Боже!Надежда моя встарости моей-Не оставь меня,

мой Господи Боже!Надежда моя в день

второго пришествия-

Не оставь меня, мой

Господи Боже!

Історичне значення Історичне значення МесропаМесропа

«Этот алфавит был «Этот алфавит был содан гениальным содан гениальным человчеловee ком с ком с поразительнымпоразительным

чувством родины- чувством родины- был создан однажды был создан однажды и навсегда,- он и навсегда,- он совершенен. Тот совершенен. Тот человек был подобен человек был подобен богу в дни творения. богу в дни творения. Он такой же факт, Он такой же факт, как этот алфавит. как этот алфавит. Имя его Месроп Имя его Месроп Маштоц».Маштоц».

«НАРОД, КОТОРЫЙ«НАРОД, КОТОРЫЙ

ПОРОДИЛ ТАКИХПОРОДИЛ ТАКИХ

МУЖЕЙ И ПОЧИ –МУЖЕЙ И ПОЧИ –

ТАЕТ ИХ , КАК СВО-ТАЕТ ИХ , КАК СВО-

ИХ ГЕРОЕВ, И СЛЕ-ИХ ГЕРОЕВ, И СЛЕ-

ДУЕТ ИХ ПРИМЕРУ,ДУЕТ ИХ ПРИМЕРУ,

НИКОГДА НИКОГДА

НЕ НЕ

ПОГИБАЕТ!»ПОГИБАЕТ!»

Саркофаг Месропа

Список літературиСписок літератури

Марр Н. Я., Граматика давньовірменської мови

Л. Мсеріанс,”Этюды по армянской диалектоло-

гии”

Ашот Мелконян – “Армянский язык как средство выживаня” – журнал “Анив” (http://

aniv.ru/view.php?numer=7&st=10&rub=13

І.П.Сусов. “История языкознания” (http://

homepages.tversu.ru/~ips/Hist_04.htm#4.5