Національна медична академія післядипломної освіти імені

П.Л.Шупика

Національні настанови з регіоналізації перинатальної

допомоги в Україні

Зав.кафедрою

неонатології

проф.Шунько Є.Є.

Охорона здоров'я матері та дитини – пріоритетний напрямок державної

політики в Україні

Національний проект “Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства” Програма МОЗ України “Репродуктивне здоров`я нації на період до 2015 року”

Репродуктивне

здоров'я подружньої

пари

Патологія

вагітності, плода

та пологів

Народження здорової дитини

Народження дитини з перинатальною

патологією

Розвиток плода

перинатальне

здоров'я

Перинатальна допомога: проблеми та перспективи

Своєчасна пренатальна

діагностика

Перинатальна

допомога

РЕОРГАНІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ ЗАКЛАДІВ.

Реформування перинатальної допомоги

Наближені результати Віддалені результати

СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ

ПЕРИНАТАЛЬНИХ

ЦЕНТРІВ

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА

УКРАЇНИ

від 08.09.2010

№ 895/2010

Національний

проект

„НОВЕ ЖИТТЯ” –

нова якість охорони

материнства та

дитинства”

Державна

програма

“Репродуктивне

здоров’я нації” на

період до 2015

року

Покращання стану здоров’я

населення;

-Зниження материнської та

-малюкової захворюваності і смертності;

- Зменшення витрат на меддопомогу

- Доступність медичної допомоги; - Підвищення якості медичних послуг; -Забезпечення кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги

Законодавча база

Наказ Міністерства охорони здоров'я України

від 02.02.2011 р. № 52

«Про затвердження Концепції

подальшого розвитку

перинатальної допомоги та плану

реалізації заходів Концепції»

Стратегія розвитку системи охорони здоров'я

забезпечення якості медичної допомоги

доступності медичної

допомоги

безпечності медичної

допомоги

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ

ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

КРАЇНИ.

Обгрунтування

За даними МОЗ України серед померлих дітей першого року життя біля 70% помирає у перші 28 днів (неонатальний період).

У структурі причин перинатальної смертності, рівень якої в 2010 році склав 10,24 на 1000 народжених живими і мертвими, понад 70% займають стани перинатального періоду, що виникли під час вагітності та пологів (72%), друге місце (22%) складають уроджені вади розвитку.

Статистичні показники МОЗ за даними 2011 року

Народились всього 497307

Недоношеними народились 22293

в тому числі з масою тіла менше 1500,0г – 3711 дітей (о,75)

з МТ менше 1000,0г - 1214 (0,25)

Виживання після 1 року життя - 489948 немовлят (99,12%)

Вижило дітей з МТ 500-999г – 425

дітей з МТ 1000-1499,0г – 1902

Смертність новонароджених

в акушерських стаціонарах (2011р.)

Окремі стани, що виникли в

перинатальному періоді - 1257 дітей

(2,54), в т.ч.

Розлади дихальної системи – 476 дітей (0,96)

Внутрішньошлуночкові та САК – 235 (0,48)

Інфекції, специфічні для ПП – 169 (0,34)

Гіпоксія і асфіксія в пологах – 160 (0,32)

Уроджені аномалії, деформації – 251 (0,51)

Національні підходи до регіоналізації перинатальної допомоги

З метою використання єдиних підходів

реалізації Національного проекту «Нове

життя - нова якість охорони материнства

та дитинства», наказу МОЗ №726-Адм від

31.10.2011 року робоча група МОЗ

підготувала практичні настанови з

регіоналізації перинатальної допомоги

Національні настанови з регіоналізації

розроблені робочою групою МОЗ та

затверджено МОЗ України 28.02.2012р.

Національні настанови з регіоналізації перинатальної допомоги

В Практичних настановах «Національні засади впровадження системи регіоналізації перинатальної допомоги в Україні» представлено теоретичне підґрунтя та шляхи практичної реалізації алгоритму дій з розбудови трьорівневої системи перинатальної допомоги в України, нормативно-правова база для її реалізації та інструменти оцінки якості надання такої допомоги

Перинатальна допомога

Основним принципом організації

перинатальної допомоги на сучасному

етапі є регіоналізація, яка базується на

концепції перинатального ризику –

необхідність встановлення чіткої

відповідності ступеня ризику пологів для

матері та дитини до реальних

можливостей лікувального закладу.

Мета регіоналізації перинатальної допомоги

покращення якості, доступності перинатальної допомоги з урахуванням раціонального використання можливостей існуючої системи надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим, захворюваності новонароджених, створення можливості виходжування дітей з малою та дуже малою масою тіла при народженні, що сприятиме зниженню материнської, малюкової смертності та попередженню дитячої інвалідності.

Регіоналізація перинатальної допомоги

Система організації надання перинатальної

допомоги вагітним, роділлям, породіллям та

новонародженим в установах медичної

допомоги відповідно до рівня закладу з

врахуванням материнського, фетального та

неонатального ризику, регіональних

особливостей, що максимально забезпечить

своєчасність, доступність, ефективність та

безпечність перинатальної допомоги при

раціональних витратах ресурсів

Організаційна модель регіоналізації

перинатальної допомоги

В кожному регіоні України

створюється мережа закладів

всіх трьох рівнів, які об'єднані

в єдину систему, та вирішують

спільне завдання

I рівень

II рівень

III рівень

Регіоналізація перинатальної

допомоги в Україні

І рівень – спостереження вагітних з низьким ризиком без ускладнень вагітності акушерками ФАПів, лікарями загальної практики в сімейних амбулаторіях, ведення нормальних пологів

ІІ рівень – медична допомога вагітним середнього перинатального ризику, ведення передчасних пологів в терміні більш ніж 34 тижні Медичні заклади - акушерські відділення ЦРЛ з кількістю пологів не менше 400 на рік,

міські пологові будинки з кількістю пологів понад 1500 на рік та відділеннями інтенсивної терапії новонароджених

Регіоналізація перинатальної допомоги

ІІІ рівень – медична допомога вагітним групи високого та вкрай високого перинатального ризику, ведення передчасних пологів в терміні гестації менше 32 тижнів, інтенсивна терапія новонароджених, виходжування недоношених дітей

Медичні заклади – обласні перинатальні центри, НДСЛ “ОХМАТДИТ”, центри охорони здоров'я матері та дитини, обласні пологові будинки, обласні дитячі лікарні, обласні лікарні, в складі яких є спеціалізовані неонатологічні відділення

Неонатологічні відділення

--відділення інтенсивної терапії новонароджених

--відділення постінтенсивного догляду та виходжування недоношених дітей

--кабінет (відділення) катамнестичного спостереження за станом здоров'я та розвитку дітей з дуже малою масою тіла при народженні, важкою перинатальною патологією

Схема розвитку системи перинатальної допомоги в регіоні

ІІІ рівень

ІІ рівень

Державний перинатальний центр, АРК, обласний,

Києва та Севастополя міський перинатальний

центр, як самостійний, так і в складі обласної

багатопрофільної лікарні, та міської

багатопрофільної лікарні з функціями обласних

закладів

Акушерське відділення обласної лікарні

НДСЛ “ОХМАТДИТ”,Неонатологічне відділення

дитячої обласної лікарні

На догоспітальному етапі: жіночі консультації, як

самостійні ЗОЗ, так і в складі міських пологових

будинків, багатопрофільних поліклінік

На госпітальному: Міські пологові будинки та

Міжрайонні перинатальні центри на базі потужних

міських пологових будинків (1500 і > пологів,

радіус мінімум 60 км.)

І рівень

На догоспітальному етапі: ФАП, сільська лікарська

амбулаторія, центр ПМСД, амбулаторія загальної

практики/сімейної медицини, жіночі консультації

На госпітальному: пологові відділення ЦР та МЛ

Визначення рівня медичного закладу та обсягу допомоги вагітним, роділлям та новонародженим:

Забезпеченість кадрами;

Кваліфікація медичного персоналу;

Якість та доступність медичної

допомоги;

Матеріально-технічне забезпечення

Постійне навчання медичного

персоналу

Підготовка медичних кадрів:

Навчальні семінари, тренінги;

Підготовка на робочому місці;

Тематичне удосконалення;

Відпрацювання практичних навичок в навчальному симуляційному центрі.