Post on 21-Jul-2015
ГРУПОВА НАВЧАЛЬНО-ПіЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ НА УРОКАХ
ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ, ЯК ВИД ІНТЕРАКТИВНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
Виконала: Діхтяренко Н.С., майстер в/н
Однією з найбільш поширених сьогодні форм навчання є його групова організація.
Саме групове навчання може стати не лише важливим резервом підвищення
ефективності навчання на уроках виробничого навчання, а й сприяти активізації навчально-пізнавальної
діяльності учнів, формуванню у них самостійності, здатності до самоосвіти та
самовиховання.Однак його широке використання
гальмується не розробленістю достатньо чіткої теорії, що ґрунтувалася б на наукових результатах близьких до
педагогіки наук
Рекомендації з організації групової роботи
• I етап Планування групової роботи на уроціНа початку навчання попрацювати в парі або групі пропонує майстер, але пізніше ініціатива у виборі форми виконання завдання поступово передається учням.
МІСЦЕ Й ЗАВДАННЯ ГРУПОВОЇ РОБОТИ НА УРОЦІ
• Ефективність спільної роботи пов’язана з її вмотивованістю для учнів. Діти мають відчути потребу працювати разом, побачити сенс в об’єднанні зусиль. О’бєктивні передумови, що викликають у дітей необхідність об’єднатися у групи для виконання завдання, створюють такі ситуації:
• Завдання не може бути розв’язане індивідуально;
• Спільне обговорення значно прискорює процес пошуку розв’язку;
• Специфіка завдання вимагає розподілу між членами групи операцій, що потрібно виконати для отримання результату.
«Вирощування» вміння працювати в групі фактично
передбачає одночасне формування кількох видів
здатностей:
• до «колективного мислення» для знаходження способу розв’язання певного класу завдань;
• організовувати спільну роботу;• до рефлексії.
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ОРГАНІЗАЦІЇ ГРУПОВОЇ
РОБОТИ
• Учнівську співпрацю потрібно культивувати з тією самою ретельністю, що й будь-яку іншу навичку: - не ігноруючи «дрібниць»; - не намагаючись перейти до складного, доки не опрацьоване просте ;- як слухатись бригадира; - як погоджуватися, а як заперечувати (але -як і коли заперечувати неприпустимо); - як допомагати.
Уводячи нову форму співпраці, необхідно подати її зразок
- Майстер може разом із одним – двома учнями провести показ прийомів і акцентувати увагу на формі взаємодії (наприклад мовленнєві: “ Правильно я роблю?”, ”Чому ти так вважаєш ?”, “Продовжуй далі сам”. )- Майстер може провести опитування за допомогою показу :
Учень показує, а інші коментують
По-справжньому зразок спільної роботи буде опанований учнями лише після повного розуміння
ними принципу дії співпраці(а це не раніше ІІ семестру І курсу)
Визначення кількості учнів у групі• Визначення кількості учнів у групі залежить від
складності навчального завдання. Досвід роботи з групами показує, що оптимальною для роботи є група з 4 - 5 учнів, але можна починати з 2 – 3 учнів. Більша кількість членів у групі означає більше можливостей для колективної роботи, але вимагає від учасників наявності навичок і умінь групової роботи.
• Об’єднувати учнів у групи варто з урахуванням їхніх особистих схильностей, але не лише за цим критерієм. Найслабшому учневі потрібен не стільки «сильний», скільки терплячий і доброзичливий партнер. - Упертому – корисно помірятися силами з таким самим. - Двох бешкетників об’єднувати небезпечно (але за тактовної підтримки саме в такому вибухонебезпечному поєднанні можна налагодити з такими дітьми контакт довіри).
- Найрозвиненіших дітей не варто надовго закріплювати за «слабкими» - їм потрібен рівносильний партнер. - За можливості краще не об’єднувати дітей із поганою самоорганізацією, увагу яких легко відволікти, із дуже різними темпами роботи.
Можливим є виділення експертної групи з сильніших
учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні
результатів рецензують та доповнюють інформацію.
Для спрацьовування груп необхідно достатньо часу. Тому часто змінювати склад бригад не варто. Але закріплювати склад груп, скажімо, на рік також не рекомендується: діти мають отримати досвід співпраці з різними партнерами. Однак, і тут можливий лише індивідуальний підхід. Скажімо, двох дівчаток, близьких подруг, які не спілкуються з іншими дітьми, розлучати можна лише ненадовго (з надією розширити їхнє коло спілкування). Під час оцінювання роботи групи слід підкреслювати не стільки учнівські , скільки людські чесноти:терплячість, доброзичливість, товариськість, привітність.
ОСНОВНІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ• Неприпустимою є пара з двох «слабких»
учнів!• Дітей, які з будь-яких причин
відмовляються сьогодні працювати разом, не можна примушувати виконувати спільну роботу(завтра варто запропонувати їм знову співпрацю).
• Якщо хтось забажав працювати на самоті, майстер дозволяє йому це й не дозволяє собі жодного прояву невдоволення, тим більше публічних оцінок (але наодинці з дитиною намагається зрозуміти її мотиви й заохочує будь-яку спробу «індивідуаліста» комусь допомогти або отримати чиюсь допомогу). Не можна вимагати абсолютної тиші під час спільної роботи; учні мають обмінюватись думками.
ІІ етап . ПРОВЕДЕННЯ ГРУПОВОЇ РОБОТИ
Найпоширенішим у практиці способом організації навчальної дискусії є між груповий діалог.ПОРЯДОК РОБОТИ ЗА ЦЬОГО СПОСОБУ:• Визначення завдання.• Утворення групи, розподіл ролей у
малих групах.• Груповий діалог.• Подання результатів обговорення.• Між груповий діалог.• Підбиття підсумків.
Особливу увагу слід приділити поступовому “вирощуванню” організаторів (бригадирів анізаторів (бригадирів груп).груп).
Бригадир : - отримує завдання ;
- пропонує певний спосіб роботи;- стежить за тим щоб група не відхилялася від поставленого завдання;- стежить за тим аби працювали всі;- підбиває підсумки роботи.
Висновок:Групова навчальна діяльність учнів - це спільна
систематична діяльність малих груп учнів, які створюються у межах групи на відносно тривалий час із дотриманням таких умов: а) психологічної сумісності представників однієї групи, їх бажання спільно працювати над розв'язанням навчальних завдань; б) наявності у складі малих груп не менше 50% учнів , які здатні на належному рівні здійснювати навчальні дії.
Групова навчальна діяльність учнів на уроках має значні переваги в порівнянні з іншими
методами , а саме : 1)допомагає створювати на уроці умови для
формування позитивної мотивації учіння;2)дає можливість здійснювати диференціацію навчання;
3)сприяє виробленню вмінь співпрацювати з іншими учнями; 4)забезбечує високу активність усіх учнів; 5)реалізує їх природне прагнення до спілкування взаємодопомоги і співпраці; 6)підвищує результативність навчання та розвиток учнів.