Духовний скарб націїДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ РІДНОЇ

МОВИ

Мова – це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.

Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен у першу чергу

створювати в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший національний

скарб - мова

На сьогодні нараховується приблизно 6 тис. мов,

які використовує світове населення.

На жаль, філологи попереджують, що

у ХХI столітті майже кожна друга з них вимре.

Для існування мови необхідно, щоб на ній говорили не менше 100 тисяч чоловік.

Відомо, що 80% африканських мов не мають писемності.

В усі часи мови зароджувались, існували, потім вимирали, іноді навіть не залишивши сліду. Але ніколи раніше вони не зникали настільки

швидко.

Тому за ініціативою ЮНЕСКО 21 лютого відзначається

Міжнародній день рідної мови.

Це відносне молоде свято. Відзначається тільки з 1999

року.

Історія свята трагічна. 21 лютого 1952 р. у

Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової

заборони на використання в країні

бенгальської мови.Відтоді цей день у Бангладеш

став днем полеглих за рідну мову.

З 21 лютого 2002 р. (Розпорядження Президента України

Леоніда Кучми №34/2002-рп) цей день відзначають в Україні.

Хоча сама проблема національної мови на українських землях нараховує

кілька століть.

З ініціативою встановити свято рідної мови виступили у Львові ще в 1998 р. студенти Інституту архітектури

Львівської політехніки. У День української писемності та мови

(за православним календарем 9 листопада –

День вшанування Преподобного Нестора Літописця) вони організували

першу виставку плаката на тему “Передамо нащадкам наш скарб – рідну

мову.

Соціальні функції мови безмежні. У мові нація закодовує всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури,

духовну самобутність.

Тому неповага до неї , ігнорування рідної мови знижує духовний потенціал нації, індивідуальність і

самобутність народу.Народ, який не усвідомлює значення рідної мови,

не може розраховувати на гідне місце в світовій історії та культурі.

“Національна мова входить у поняття національної культури,

бо природні умови, географічне положення, рівень і спеціалізація народного господарства,

тенденція суспільної думки, науки, мистецтва –

всі великі й малі особливості життя народу знаходять відбиття у мові цього народу ”.

(В.Костомаров)

Саме ми, заради прийдешніх поколінь,

повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки.

Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє

і майбутнє України!