м. Гуляйполе 2013-2014 н.р.

Post on 01-Jan-2016

33 views 1 download

description

“Формування ключових компетентностей у профільних класах під час вивчення біології та екології”. Презентація з досвіду роботи вчителя біології КЗ “Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №2” Гуляйпільської районної ради Дончик Світлани Анатоліївни. м. Гуляйполе 2013-2014 н.р. - PowerPoint PPT Presentation

Transcript of м. Гуляйполе 2013-2014 н.р.

““Формування ключових компетентностей у профільних Формування ключових компетентностей у профільних класах під час вивчення біології та екології”класах під час вивчення біології та екології”

м. Гуляйполе

2013-2014 н.р.

Презентація з досвіду роботи вчителя біології КЗ “Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №2”

Гуляйпільської районної радиДончик Світлани Анатоліївни

Презентація з досвіду роботи вчителя біології КЗ “Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №2”

Гуляйпільської районної радиДончик Світлани Анатоліївни

Ключові освітні компетентності

• 1. Ціннісно-смислова компетентність. Це компетентність у сфері світогляду, пов'язана з

ціннісними орієнтирами учня, його здатністю бачити та розуміти навколишній світ, орієнтуватись у ньому, усвідомлювати свою роль і призначення, творчу спрямованість, уміти вибирати цільові та значеннєві установки для своїх дій і вчинків, приймати рішення. Дана компетентність забезпечує механізм самовизначення учня в ситуаціях навчальної й іншої діяльності. Від неї залежать індивідуальна освітня траєкторія учня та програма його життєдіяльності в цілому.

• 2. Загальнокультурна компетентність. Коло питань, в яких учень повинен бути добре

обізнаний, мати пізнання та дуже широкий досвід діяльності: це особливості національної та загальнолюдської культури, духовно-моральні основи життя людини й людства, окремих народів, культурологічні основи сімейних, соціальних, суспільних явищ і традицій, роль науки та релігії в житті людини, їх вплив на світ, компетентності в побутовій і культурно-дозвіллєвій сфері, наприклад, володіння ефективними способами організації вільного часу. До цього ж відноситься досвід засвоєння учнем наукової картини світу, що розширюється до культурологічного й загальнолюдського розуміння світу.

• 3. Навчально-пізнавальна компетентність. Це сукупність компетентностей учня у сфері

самостійної пізнавальної діяльності, що включає елементи логічної, методологічної, евристичної, загальнонавчальної діяльності, співвіднесеної з реальними об'єктами, які пізнаються учнем. Сюди входять знання й уміння організації цілепокладання, планування, генерації ідей, аналізу, рефлексії, самооцінки навчально-пізнавальної діяльності. Стосовно досліджуваних об'єктів учень опановує креативні навички продуктивної діяльності: добуванням знань безпосередньо з реальності, володіння прийомами дій у нестандартних ситуаціях, евристичними методами рішення проблем. У рамках даної компетентності визначаються вимоги відповідної функціональної грамотності: уміння відрізняти факти від домислів, володіння вимірювальними навичками, використання ймовірнісних, статистичних та інших методів пізнання.

• 4. Інформаційна компетентність.

За допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, телефон, факс, комп'ютер, принтер, модем, тощо) й інформаційних технологій (аудіо-, відеозапис, електронна пошта, ЗМІ, Інтернет) формуються вміння самостійно шукати, аналізувати та відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її. Дана компетентність забезпечує навички діяльності учня стосовно інформації, що міститься в навчальних предметах та освітніх галузях, а також у навколишньому світі.

• 5. Комунікативна компетентність. Включає знання необхідних мов, способів взаємодії з

оточуючими й окремими людьми та подіями, навички роботи у групі, відігравання різних соціальних ролей у колективі. Учень має вміти презентувати себе, написати лист, анкету, заяву, поставити запитання, вести дискусію й ін. Для освоєння даної компетентності в навчальному процесі фіксується необхідна й достатня кількість реальних об'єктів комунікації та способів роботи з ними для учня кожного ступеня навчання в рамках кожного досліджуваного предмета чи освітньої галузі.

• 6. Соціально-трудова компетентність. Означає володіння знаннями та досвідом у сфері громадянсько-суспільної діяльності (виконання ролі громадянина, спостерігача, виборця, представника тощо), у соціально-трудовій сфері (права споживача, покупця, клієнта, виробника), у сфері сімейних стосунків та обов'язків, у питаннях економіки та права, у галузі професійного самовизначення. У дану компетенцію входять, наприклад, уміння аналізувати ситуацію на ринку праці, діяти відповідно до особистої та суспільної вигоди, володіти етикою трудових і громадських взаємин. Учень опановує мінімально необхідні для життя в сучасному суспільстві навички соціальної активності та функціональної грамотності.

• 7. Компетентність особистісного самовдосконалення спрямована на засвоєння способів фізичного, духовного й інтелектуального саморозвитку, емоційної саморегуляції та самопідтримки. Реальним об'єктом у сфері даної компетентності виступає сам учень. Він опановує способи діяльності у власних інтересах і можливостях, що виражається в його безперервному самопізнанні, розвитку необхідних сучасній людині особистісних якостей, формуванні психологічної грамотності, культури мислення та поведінки. До даної компетентності відносяться правила особистої гігієни, турбота про власне здоров'я, статева грамотність, внутрішня екологічна культура. Сюди ж входить комплекс якостей, пов'язаних з основами безпечної життєдіяльності особистості.

Педагогічне кредо: «Не досить оволодіти премудрістю, потрібно також уміти користуватися нею».

(Цицерон) Учень сучасної школи повинен володіти первинними якостями, уміннями, зокрема:

• швидко адаптуватися до мінливих життєвих умов;• критично мислити;• використовувати набуті знання і навички на практиці;• вміти приймати нестандартні рішення;• бути комунікабельним, контактним, уміти працювати в команді;• уміти запобігати суперечкам, залагоджувати конфліктні ситуації;• реалізовувати свої життєві плани на благо суспільства;• вміти добувати і опрацьовувати потрібну інформацію з різних джерел;• ставитися до питання збереження здоров’я свого та інших, як до основної

складової успішного поступу;• бути здатним до вибору альтернатив;• вміти планувати стратегію власного життя виходячи з конкретних

життєвих умов.

Основні завдання:• озброїти знаннями;

• навчити біологічно мислити;

• підвищити пізнавальну активність;

• формувати вміння учнів установлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності, до всього живого, як унікальної частини біосфери;

• оволодіння вміннями самостійного вивчення основних біологічних понять, законів, біологічних закономірностей; уміннями спостерігати, досліджувати й пояснювати явища природи;

• використання теоретичних знань з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина, сільське господарство, біотехнологія, педагогіка та ін.);

• розвивати розумові здібності та якості особистості (теоретичного стилю мислення, пізнавального інтересу, уяви, уваги, пам’яті), прагнення до самоосвіти.

Актуальність проблеми: У зв'язку з упровадженням у навчально-виховний процес школи інформаційних технологій змінилися й освітні цілі, що в значній мірі тепер спрямовані на формування й розвиток здібностей учнів до самостійного пошуку, збору, аналізу та представлення інформації; виховання творчої особистості, в результаті яких вона буде підготовлена до активного, самостійного життя в інформаційному суспільстві.

Тема досвіду:“Використання інформаційних технологій

на уроках біології та екології”.

Психологи стверджують:

• якщо матеріал було подано в звуковому" вигляді, то людина запам'ятовувала близько 1/4 інформації;

• Якщо інформація була подана візуально - близько 1/3;

• При комбінуванні впливу (зорового і слухового) запам'ятовування підвищувалося до 1/2;

Застосовуючи на уроках біології та екології мультимедійні технології,  я можу демонструвати:

* мікросвіт клітини;

* ріст і розвиток організмів;

* еволюцію живих систем;

* розвиток життя на Землі, тобто за короткий час демонструвати процеси, які проходять впродовж місяців, років і навіть століть;

* знайомити з явищами що мають звукове відображення; * проводити практичні та лабораторні роботи та інше.

Екологічне виховання учнів відбувається не лише на уроках, під час вивчення програмового матеріалу, але й в позаурочний час. Це: походи та екскурсії в природу, з метою вивчення флори та фауни рідного краю, організація спільних екологічних акцій та операцій з працівниками лісництва, планування та робота ШЕНЦу тощо.

План організації наукового дослідження:1. Вибір ідеї.

2. Попереднє вивчення об'єкту дослідження (практичне і теоретичне).

3. Добір літератури з даної проблеми та робота з літературними джерелами.

4. Визначення мети та методики дослідження.

5. Постановка експерименту або проведення спостережень. Ретельні записи ходу дослідження.

6. Обробка результатів та їх обговорення.

7. Написання наукової роботи.

8. Виготовлення наочності, підготовка до конкурсу-захисту робіт.

 

Методика навчання біології на профільному рівні має бути насичена прийомами, що сприяють розвитку самостійності, дослідницьких умінь, інформаційної грамотності учнів. Перспективним є використання діяльнісного підходу, дослідницьких методів, різноманітних видів самостійних робіт, інформаційно-комунікаційних технологій. Якісному засвоєнню знань, розвитку біологічних компетенцій учнів сприятиме залучення їх до різноманітної проектної діяльності: дослідницької, творчої, інформаційної, практично-орієнтованої. Для організації проектної діяльності доцільно використовувати тематику практикумів.

Створення проектів на уроках біології та екологіїПлюсами проектної технології є набуття учнями таких вмінь:

•усвідомити суть проблем, з'ясувати шлях до її вирішення через систему послідовних дій;

•планувати свою роботу;•використовувати багато джерел інформації;•самостійно набирати і накопичувати матеріал;•аналізувати, порівнювати факти;•приймати рішення;•встановлювати соціальні контакти;•створювати «кінцевий продукт» (фільм, календар, журнал,

листівку, проект, сценарій, сайт, презентацію, буклет тощо);•презентувати створене;•оцінювати себе та інших учасників проекту.

Суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до нових проблем, що передбачають володіння певною сумою знань як інструментів та через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або кількох проблем і практичне застосування нових знань.

Звичайно ІКТ ніяким чином не замінить «живе» знайомство з природою, виходи на екскурсії, похід до музею, роботу з мікроскопом, гербарієм, вологими препаратами, колекціями, проте за ними майбутнє. Але використання ІКТ дозволяє провести урок на якісно новому рівні, врахувати психологічні та вікові особливості дітей, значно посилити їх інтерес до вивчення біології, розвивати логічне мислення школярів, навички пошуку інформації, групової роботи, формувати ключові компетентності учнів, там самим покращити якість їх знань з предмету. Підготувати такий урок складно, проте вчитель – це людина, яка не тільки вчить інших, а й вчиться сама все життя. Саме тому слова М.Заболотського «Не позволяй душе лениться! Чтоб в ступе воду не толочь, Душа обязана трудиться И день и ночь, и день и ночь!» стали девізом, який спонукає мене до самовдосконалення.

Переможці районних олімпіад

• 2011-2012 н.р.- (Шрамко О., учень 9 класу), ІІІ- місце, біологія; (Дерев’янко Н., учениця 11 класу), ІІІ- місце, екологія.

• 2012-2013 н.р.- (Шрамко О., учень 10 класу), ІІІ- місце, екологія.

Працевлаштування випускників

• 2012 р.:• 11 клас, всього учнів 11, із них 2

навчаються в Оріхівському сільськогосподарському технікумі, 1- Запорізькому медичному університеті, 1-Запорізькому медичному коледжі, 1- Мелітопольському коледжі Таврійського аграрного університету, 1- Бердянському педагогічному університеті;

• 9 клас, всього учнів 10, із них 7 навчаються в ДНЗ “Чубарівський професійний аграрний ліцей”.

• 2013 р.:• 11 клас, всього учнів 6, із них 2

навчаються в Запорізькому медичному коледжі , 1- Оріхівському сільськогосподарському технікумі, 1- Бердянському педагогічному університеті;

• 9 клас, всього учнів 10, із них 4 навчаються в ДНЗ “Чубарівський професійний аграрний ліцей”, 1- Мелітопольському аграрному ліцею, 1- Оріхівському сільськогосподарському технікумі, 1- КЗ “Запорізький педагогічний коледж.

Плани на 2013 -2014 н.р.Продовжити роботу по створенню банку учнівських презентацій, інформаційних буклетів та бібліотеки тематичних мультимедійних розробок з біології та екології.

Спланувати роботу ШЕНЦу (шкільного еколого-натуралістичного центру). Розробити спільну Програму з екологічного виховання та навчання учнів разом з працівниками Гуляйпільського лісництва.

Забезпечити участь учнівської молоді у шкільному та районному етапах учнівських олімпіад, заходах Плану еколого-натуралістичної діяльності (згідно наказу відділу освіти,молоді та спорту від 11.02.2013 р., №48 “Про план еколого-натуралістичної діяльності учнівської молоді на 2013 рік”).

Організувати виступ шкільної екологічної агітбригади “Екоштурм” (квітень 2014 р.)

ФОТОРЕПОРТАЖ

Ми - дбайливі господарі лісу!

Операція

“Мій двір-моя турбота!”

Природа в декоративно-прикладному мистецтві

Екскурсії в природу збагачують нас знаннями… про екосистеми лісу, степу, штучних екосистем.

Акція

“Годівничка”

Ми - акти

вні учасн

ики

районних за

ходів!